Новий росіянин "як фольклорний персонаж

Олексій Гетманцев

Цикл - Природна форма побутування анекдотів. У полі зору дослідників потрапили вже багато що існують в даний час цикли. Але практично у всіх досліджених циклах головні персонажі мають літературний, або скоріше, кінематографічний прототип. В анекдоті матеріал (книга, фільм, мультфільм) зазнає три стадії змін: абсурдизації готового мотиву; інверсія якостей персонажа; виникнення метатекст ( "квазіанекдотов"). Проте дослідження тільки циклів з персонажами, які мають прототипи, ускладнює і постановку, і дозвіл важливих теоретичних питань: про принципи циклізації, про взаємодію циклів і про їх битованії.

Автор вперше почув словосполучення "новий росіянин" весною 1992 р. від людини, який зараховував себе до цієї, тоді тільки ще виникають, соціальної групи. Тоді в це визначення вкладався позитивний сенс. Етимологічно російське вислів "новий росіянин" сходить до англійського "new russian" і є калькою. Словосполучення "new russian" почало вживатися в закордонній англомовній пресі на рубежі 80-х - 90-х рр.. і несло позитивну оцінку з відтінком подиву: дуже незвично виглядали на Заході перші пострадянські бізнесмени. Очевидно, спочатку найменування "новий росіянин" було самовизначенням і самоназвою. Наступний етап, хронологічно майже невіддільний від першого - це відрив назви "новий росіянин" від середовища, його породила. У мові представників інших соціальних груп це було "чуже слово ", що позначало чужинця," не такого, як ми ". Починала працювати опозиція "Свій/чужий". Вона реалізовувалася в усіх сферах і на всіх рівнях; особливо це помітно - у мові. Образ чужинця в фольклорі, як багато разів було доведено, - Традиційний об'єкт глузувань. Тут виявляється явне типологічне схожість з «представником дурного народу» - тобто чином традиційних анекдотів і побутових казок. Але для того, щоб насмішкувато-негативне ставлення до "чужинця" проявилося у формі фольклорних творів, "чужинець" повинен стати художнім образом, персонажем, що підкоряється законам жанру (в даному випадку - сучасного народного анекдоту). Цілісний, характерний, відомий персонаж є центром будь-якого циклу анекдотів. Він формується трьома аспектами: дія та взаємодія з іншими персонажами, у яких герой проявляє свої якості; стиль та інші особливості мови; портретна характеристика (включаючи атрибути). Відправною точкою для створення образу "нового російського "служить такий собі збірний образ типового представника цієї соціальної групи, що склався в масовій свідомості.

Які ж дії здійснює фольклорний "новий росіянин" і як і з якими іншими персонажами він взаємодіє? "Новий росіянин" купує шалено дорогі машини ( "Платиновий кузов, бампер золотий, колеса срібні ..."); яхти ( "вітрила -- малинові, щогли - віялом !!!"); картини ( "ранній Сальвадор Далі"); замки і вілли; модну і стильний одяг ( "піджак на мені від Версаче ...); ювелірні прикраси для себе і дружини ( "ланцюг золоту, кілограмів на десять") та інші атрибути немислимого, непомірного багатства.

"Новий російська "часто їздить за кордон (до Америки, у Париж, на дорогі курорти), їсть делікатеси ( "суп з акулячих плавців", "філе з жаб'ячих лапок"). Його відпочинок - П'янки в ресторанах, гра в казино, спілкування з "дівчатками".

Як ясно з цитат, цінність всіх речей, якими володіє або які набуває "Новий росіянин", гіперболізується: якщо машина - то «шестисотий" (бажано цілком з дорогоцінних металів), якщо житло - то середньовічний замок або величезна вілла, якщо прикраси - то важка золотий ланцюг або діаманти не зустрічаються в природі розмірів. Квінтесенція гіперболізованого багатства - "Мільярд баксів на рахунку у швейцарському банку".

Приблизно половина анекдотів про "нових росіян" присвячена їх взаємодії між собою. "Нові росіяни" вихваляються своїм багатством, розповідають один одному про своє відпочинок і про закордонні враження, просять один у одного в борг. При цьому в борг ніхто нікому не дає (або дає, але на абсолютно абсурдних умовах), у оповіданнях про Париж фігурує "Фефелева вежа", а на курорті "новий росіянин" виходить з води в ластах, малиновому піджаку, дзеркальних окулярах і зі стільниковим телефоном.

"Новий російська "як образ найбільш виразно розкривається у взаємодії з іншими персонажами. Цих персонажів по відношенню до самого "новому російському" можна розділити на п'ять груп.

Перша група - це "фахівці", тобто майстри своєї справи, професіонали в будь-якої області (мистецтвознавець, архітектор, лікар, автослюсар, страховий агент і т.д.).

Друга група - люди, принципово одні проти "нового російського" за своїми соціокультурним характеристикам (панк). Третя - надприродні персонажі (золота рибка, рис, ангел). Як своєрідний аналог надприродному персонажу може виступати комп'ютер. Четверта група персонажів, з якими може взаємодіяти "новий росіянин", володіє мінімальним набором характеристик. Такий персонаж іменується "людина", "мужик", "перехожий" і т.п.

Взаємодія з "фахівцями" ілюструє неуцтво і самовпевненість "нового росіянина". Автослюсар робить йому в машині обруч, щоб підтримувати голову, яку відтягує золотий ланцюг:

Новий російська приходить в автосервіс. Знаходить бригадира автослюсарів.

-- Ось хочу тут на свій "Мерседес" всяких прибамбасів наставити.

-- Немає проблем. Ось прайс наших послуг. Вибирайте і пишіть замовлення.

Через якийсь час бригадир підходить і дивиться лист замовлення.

-- Так, ці прочуханки ми поставимо, ці мульки теж ... А це що за обруч для голови, такого в прейскуранті немає!

-- Та це, розумієш, я сам придумав. Ланцюг золота голову відтягує, підтримати треба ...

( "Анекдоти про нових росіян ")

) Страховий агент пояснює, що якщо "новий росіянин" сам підпалить свою віллу, то замість страховки отримає п'ять років в'язниці. Архітектор будує басейн, в який "новий російська "не буде наливати воду (" деякі братан не вміють плавати "). Точне виконання абсурдних замовлень і професійна незворушність персонажів-майстрів демонструють їх психологічну перемогу над "новим русским ".

Зустріч "Нового українця" і панку насправді виявляє досить складну соціальну і психологічну колізію. "Новий росіянин" їде на "Мерседесі", його одяг, взуття, годинники коштують ціле багатство. Він - "вершки суспільства", споживач вищої проби; мода і стиль існують йому на потребу.

Панк сидить на узбіччі в багнюці. Він одягнений у лахміття, обвішаний консервними банками, на голові зачіска-ірокез. Він - покидьки суспільства споживання, «людина зі сміттєзвалища», цинік і негативістів, що демонструє це всім своїм виглядом. Смішно вже те, що протилежності сходяться. Зовнішності обох персонажів властива підвищена знаковість, вони обидва підкреслюють (насамперед зовні), що вони не такі, як все. Сіль ж анекдоту в тому, "новий росіянин" не впізнає "свого", та він і не в змозі цього зробити. Він радить панку виділятися не виглядом, а розумом. Оповідач цього анекдоту інтуїтивно відчуває, що "новий росіянин" і панк дуже схожі один на одного, але панк оцінює себе адекватно, а "новий росіянин" - ні.

Одного разу новий росіянин зустрів панку - обірваного, розфарбованого, з зеленим "ірокезом" замість зачіски.

-- Ну ти даєш, братан! - Вигукує новий росіянин. - Навіщо тобі всі ці прибамбаси?

-- Так от, розумієш, виділитися хочу, - відповідає панк.

Е-е-е ... Ось дивись - піджак на мені від Кардена, п'ятнадцять штук баксів коштує. Стильний. Ось годинник на руці. "Ролекс". Між іншим, п'ять штук баксів. Краватка від Версаче, так, дрібниця, всього штука баксів. Черевики - за індивідуальним замовленням - вісім штук ... Умом треба виділятися! Розумом !!!

(Архів автора, 2000 р., самозапісь)

З кожним надприродним персонажем "новий росіянин" взаємодіє по-своєму. Золота рибка намагається виконати всі бажання "нового русского", але в жодному автору відомому анекдоті не в змозі цього зробити. Рибка може зупинити війну, але не може зробити дружину "нового російського" красивою. Важливо те, що в анекдотах, де фігурує золота рибка і "новий росіянин", господарем становища є цей останній. Рибка виступає як підлеглий, залежний від "нового російського "персонаж. Нерівноправність героїв виразно видно за індивідуальним стилю мовлення кожного: рибка звертається до "нового російського" "добра людина", "Брат", а він її називає "смердючим оселедцем", "тухлої кількою" і обіцяє, якщо його бажання не будуть виконані, пустити золоту рибку на воблу.

Новий російська спіймав золоту рибку.

-- Добра людина, відпусти мене в море синє, - благала рибка, - я будь-які три твої бажання виконаю!

-- Ні, чотири. Спочатку три, а потім ще одне.

-- А за казкою відведено тільки три.

-- Ти, оселедець смердюча! Я ж тебе зараз висушити і пиво закушу. Ще вказувати мені буде, кілька тухла!

-- Добре, добре, нехай буде чотири. Загадуй.

-- Хочу лимон баксів.

Перед новим російським з'являється мішок з баксами.

-- Так, тепер хочу, щоб війна в Чечні закінчилася,

у мене від неї одні збитки.

-- Слухай, мені це не по зубах. Це ж висока політика, великі люди ...

-- На воблу пущу !!!

Війна в Чечні стрімко закінчується.

-Так, а тепер мені треба два угруповання помирити. Одна з мене гроші вибиває, інша мене покриває, а вони між собою в контрах.

-- Ні, це нереально. Вони один одного ненавидять.

-- А я тебе з пивом !!!

Угрупування різко починають дружити.

-- А тепер останнє прохання. Дружина у мене - рідкісний крокодил. Розводитися не хоче, дістала до неможливості. Хотів замочити, так вона без охорони не ходить. Зроби з неї красуню і щоб характер був у неї лагідний і добрий.

Новий російська витягає з Лопатник фотографію і показує рибку. Та довго вдивляється.

-- М-да-а ... Так що ти там казав про вобли?

( "Анекдоти про нових росіян "

З ангелом "новий росіянин" намагається вести себе так само, як із золотою рибкою, випускаючи з уваги те, що ангел ніяк від нього не залежить. "Новий росіянин" називає ангела "ворона гребаной" і вимагає золотий ланцюг і малиновий піджак. Він отримує просимо, але позбавляється парашута, з яким залишив літак; намагається відмовитися від того, що він сам побажав - але ангел радить йому звернутися "трохи пізніше і в більш високі інстанції ". "Новий росіянин" демонструє повне нерозуміння ситуації. Він не здатен адекватно оцінити ні себе, ні інших - і зазнає поразки.

Загальний мова "новий росіянин" в змозі знайти тільки з чортом. Адже мова йде про угоду (рис купує душу "нового російського" за мільярд баксів, склад алюмінію, податкові пільги, незалежність від кримінальних угрупувань і т.д.). Чорт -- свій, і "новий росіянин" називає його "братан". Навіть у тому випадку, коли чорт забирає в нього душу, "новий росіянин" не помічає, чого він позбувся. Бездушність "Нового російського" отримує своєрідне обгрунтування.

Парний персонаж четвертого типу необхідний для розвитку дії анекдоту. Його характеристики нарочито стерті. Він може виступати як хитрун, обвідним "Нового російського" навколо пальця. Він може виступати як паціенс (особливо в поширеному мотив зіткнення автомобілів) або як репрезентація авторського голосу, носій здорового глузду (говорить "новому російському" про те, що в аварії той позбувся руки - але для "нового російського" важливіше втрачені разом з рукою годинник "Ролекс ").

П'ята група також неоднорідна. Це персонажі, що володіють владою (суддя, міліціонер, податковий інспектор). З ними "новий росіянин", в силу їх статусу, змушений взаємодіяти більш конструктивно. С "ментами" "новий росіянин" обходиться запанібрата, хоча і підкоряється їх вимогам (везе пінгвіна в зоопарк, пред'являє документи тощо). Судді він просто пропонує хабар. Рекетирам "Новий росіянин" віддає гроші та майно, але без жалю ( "... я ж все одно збираюся новий кредит брати ... "). Більший страх викликають податкові інспектори, яких "новий росіянин" іноді намагається, а іноді навіть і не намагається обдурити.

Отже, зі своїми побратимами "новий росіянин" веде постійну психологічну війну. Це змагання в багатстві і "крутості". Будь-які дружні або партнерські відносини мають на увазі обман, це всі знають і до цього всі готові. "Новий російська "егоцентричний і себелюбство до абсурду. Над тими, хто від нього залежить, "Новий росіянин" знущається, вбачаючи в них тільки виконавців його волі і бажань. Бажання ці завжди абсурдні і здебільшого нездійсненні. Через свою дурості та самовпевненості "новий росіянин" часто залишається в дурнях. З представниками влади "новий росіянин" не конфліктує, частіше намагається хитрувати -- але теж абсурдним чином. У загальному і цілому "новий росіянин" неймовірно дурний, є аморальним і завжди неадекватний ситуації, тому що "за визначенням" вважає себе пупом землі.

Інший найважливішою характеристикою персонажа є портрет, зовнішній вигляд. Цікаво те, що образ "нового українця" передається майже виключно через опис його одягу та перерахування аксесуарів. В анекдотах з одягу в переважній більшості випадків згадується малиновий піджак, рідше - краватка від будь-якого відомого модельєра. Серед аксесуарів на першому місці стільниковий телефон і золотий ланцюг, рідше згадуються темні або дзеркальні окуляри і зрідка Лопатник (гаманець). Наскільки відомо автору, обличчя і фігура "нового російського" не описуються (навіть дуже коротко) ні в одному анекдоті. Власне, образ "нового російського "точно і стисло відображено в анекдоті, в якому один з персонажів дізнається портрет "нового росіянина" в зображенні на банку зі свинячої тушонкою.

Третя важлива характеристика будь-якого фольклорного чи літературного персонажа - його мова. Для героя анекдоту ця характеристика має виняткову важливість у силу особливої ролі діалогу в анекдоті. Адже дуже часто вся дія анекдоту полягає в тому, що персонажі говорять один з одним, і діалог є сюжетообразующім елементом тексту.

Мова "Нового російського" дуже своєрідна в першу чергу тому, що здебільшого складається з штампів, готових кліше. Ці кліше, по-перше, позначають приналежність героя до "новим російським", по-друге - дозволяють йому витримувати адекватність власного мовної поведінки в стандартних ситуаціях (похвальба, розбирання, "наїзд", операція, проведення часу на відпочинок, віддача наказів прислузі і підлеглим). У будь-якій нестандартною, що виходить за рамки звичного, ситуації "новий росіянин" неадекватний їй в першу чергу саме в мовному плані. Крайня обмеженість лексичного запасу і негнучкість інтонацій формують дуже специфічну прагматику його висловлювань. Найбільш часто використовуються кліше "потрапити/поставити на бабки," в натурі "," без базару ", "За базар відповіси", "не питання", "замочити", "немає проблем", "дах".

"Новий російська "ніколи і ні до кого не звертається на" Ви ". Тих, кого він вважає рівнею, називає "братан", інших найчастіше - "мужик", зрідка "шеф" або "Командир". "Новий росіянин" активно користується лайкою виразами: ( "килька тухла "," ворона гребаной ") і т.д.

Цікаво те, що весь сленг "нового українця" - позиковий. Він є строкатою суміш запозичень з сленгу самих різних соціокультурних груп: кримінальних елементів ( "в натурі", "поставити на бабки", "замочити", "кинути", "за базар відповіси "); сучасної молоді (" відтягатися "," тусуватися "," отпад ", "Прикид"), а також з діалектних запозичень ( "братан", "братва", "че ").

Всі ці особливості мови працюють на легку впізнаваність персонажа, надає йому яскравий, характерний колорит. Найбільш комічні дві риси в мовній поведінці "Нового російського": по-перше, він говорить виключно штампами, постійно повторюючи одні й ті самі висловлювання, по-друге, його невміння вести діалог дуже добре ілюструє притаманні персонажу дурість і неуцтво.

Тільки "Новий росіянин" може запитати у архангела: "Ти чо на хмарі тусуешься?", А потім назвати його "вороною гребаной". Тільки "новий росіянин" може звернутися до риску "братан" і помітити: "Де-то ти мене кидаєш!". У цих нестандартних ситуаціях він неадекватний до абсурду.

Сукупна дію компонентів (дії, портрет, мова) формує образ настільки яскравий, миттєво впізнаваний, що за цим характеристикам, на наш погляд, "новий російська "не поступиться в виразності і закінченості таким героям анекдотів, як Чапаєв або Вовочка. Якщо з "шестисотий" вилазить хтось в малиновому піджаку і з золотим ланцюгом на шиї, розкидає пальці віялом і каже водію іншої машини: "Ну че, блин, зрозумів, на кого ти, в натурі, наїхав?!", то цей "Хтось", безсумнівно, "новий росіянин" і перед нами - фрагмент анекдоту, а точніше - «Зіткнення на дорозі».

Персонаж як би притягає до себе міні-теми, з яких формується сюжет. Їх не так багато. Автору відомо 13 основних тем, які формують сюжети переважної більшості анекдотів, де головним персонажем є «новий росіянин":

• демонстрація багатства,

• пари,

• зіткнення на дорозі,

• дорожня аварія з тяжкими наслідками для "нового українця",

• покупка (машини, яхти, вілли і т.п.),

• розповідь про закордонні враження

• візит до лікаря

• позичання грошей

• зустріч з представниками влади або бандитами,

• зустріч з надприродною істотою,

• зустріч з панком,

• розлучення з дружиною,

• вибір місця відпочинку за кордоном

Ще одне питання, пов'язаний зі стилем анекдотів про "нового росіянина" - це види що використовуються в них мовних ігор і те місце, яке ці мовні ігри займають у формуванні текстів анекдотів. Розглянемо наступний текст:

В "Мерседес" нового росіянина на світлофорі врізаються старенькі "Жигулі". Новий російська підходить до них, витрушує з них водія, мужичка такого непоказного. Новий російський питає:

-Ти, блин, хто?!

-Я письменник, прозаїк ...

-Про яких, блин, зайчиків?!

(Архів автора, запис 1998 р. від С.В. Алпатова, 1970 р.н.)

Прийом, на якому будується цей анекдот - каламбур, тобто використання омофона для створення комічного ефекту, що виникає при свідомому порушенні так званої максими однозначності. Цей прийом часто використовується в анекдотах, особливо в циклі "про Штірліца".

Але мета використання цього прийому інша: показується невігластво "нового російського ", який не знає слова" прозаїк ". Однак комізм анекдоту полягає не тільки в цьому. У фіналі анекдоту другу персонаж миттєво перетворюється з "Письменника-прозаїка" в "письменника про зайчиків "...

Розглянемо ще один текст:

Новий російська приїжджає до свого друга і бачить, що в нього поряд з будинком - тенісний корт. Сампрас з Агассі грають, а Кафельников і інші чекають своєї черги Новий росіянин говорить своєму другові:

-Ого! Круто! Як же ти їх сюди заманив? Скільки дав?

А він відповідає:

-Да розумієш, знайшов тут у тещі на горищі стару якусь пляшку. Потер її, а звідти - джин. Загалом, він виконує бажання ...

-Дай-ка мені!

-На, тримай. Врахуй тільки, він глухуватий. Краще проси.

Новий російська вистачає пляшку і кричить:

-Чуєш, джин! Я хочу баксів, море баксів, щоб з неба падали бакси!

Через хвилину з неба починають сипатися факси. Другий новий росіянин говорить:

-Я ж тобі казав, що він глухий. Ти що думаєш - я у нього великий теніс просив ?!"

(Архів автора, запис 1999 р. від А.А. Шаколініна, 1983г.р.)

Текст дуже цікавий з багатьох причин. По-перше, використовується казковий мотив: джин, випущений з пляшки. По-друге, стає видно, що проблема персонажа в анекдоті дуже складна. Адже на запитання, чи є тенісисти персонажами цього анекдоту, поки немає однозначної відповіді. У них є імена, вони здійснюють дії, вони необхідні в сюжеті анекдоту, але все ж таки вони швидше фон. Використовується характерний для традиційних анекдотів і анекдотичних казок мотив нерозуміння, непорозуміння, що пояснюється фізичним недоліком одного з персонажів (глухотою джина). Джинн здійснює "дурні" дії, приводять до абсурдного результату, але в дурнях опиняються "нові росіяни". У наявності мотив «надприродний персонаж не в змозі виконати бажання «Нового русского». Джинн виступає в тій же якості, що і золота рибка, яка не може перетворити потворну дружину "нового росіянина" в красуню.

Постачальники гра в цьому анекдоті дуже проста - використання з метою створення комічного ефекту співзвуччя слів. "Факси" звучить схоже на "бакси", таким чином профанується значення слова, що стосовно до анекдотів про "нового російського "можна розглядати як аналог сакрального поняття - адже могутність "Нового російського" будується саме на баксах. Саме по собі це вже профанація казкового "скарбу". Але "нові росіяни" не можуть побачити комізму ситуації, в якої американські долари підміняють казкові чарівні предмети і виконують функцію джерела сили. Це і обігрується в анекдоті, коли "священні" бакси замінюються "нікчемними" факсами. Зауважимо, що факси того ж падають з неба. Ідея закадрової розв'язки доведена до межі - слухач повинен сам здогадатися, що саме просив "новий росіянин", що отримав "великий теніс". Розв'язка несподівано еротична. Роль слухача в цьому анекдоті особливо велика. Якщо він не знає загаданого слова, сенс анекдоту від нього вислизне. Текст повністю актуалізується тільки в закадровим фіналі.

Іноді відбувається актуалізація вже існують сюжетів. Споконвічні персонажі замінюються новими, типологічно близькими або мають схожі риси. Наприклад:

Зустрічаються два викладачі. Один говорить:

-Ну що, ти залік хоч кому-небудь з групи поставив?

-Всією групі поставив.

-Как всій? Ти ж казав - нікому не поставлю.

-Розумієш, мене найкрасивіша студентка запросила на чай ...

-Ну, це ще ні до чого не зобов'язує.

-Я прийшов, вона каже: "Зачекайте в іншій кімнаті, я Вас позову". Кличе, я входжу, а там - вся група із залікової книжки ...

-И це ще ні до чого не зобов'язує.

-Так, але ти прикинь, в якому вигляді я туди увійшов! ...

(Архів автора, запис 1996 р. від М.В. Мішанину, 1978г.р.)

Автору відомий текст на такий самий сюжет, в якому викладач замінений на "Нового українця", студентка на секретарку, а студентська група на співробітників фірми.

Поки це, мабуть, єдина явно виражена генетичний зв'язок анекдотів про "новий російською "з іншими серіалами. Чи з'являться тут інші яскраві приклади межціклових взаємодій, покаже час. Але саме заміщення початкових героїв іншими, типологічно їм близькими і як наслідок - переходи сюжетів із серіалу в серіал і викликали, на наш погляд, поява думки про те, що спроби класифікації анекдотів "по персонажу" назавжди залишаться марними.

Однак персонаж може послужити відправною точкою для класифікації, якщо розглянути його комплексно (генезис, семантика, функція). Можливо тоді, використовуючи логічний ланцюжок "функція - мотив - сюжет", вдасться сформулювати основні принципи класифікації сюжетів анекдотів і обгрунтувати їх.

Цикл анекдотів про "нового росіянина" підпорядковується тим самим закономірностям, що й інші. Специфіка його базується на тому, що об'єктом переосмислення, обігравання, осміяння стає збірний образ і типові життєві ситуації, пов'язані з реальним прототипом цього персонажа. Цикл анекдотів про "новий російською "містить також деяку кількість сюжетів, цілком запозичених з інших циклів, що пояснюється спільністю певних рис у семантиці образу "нового українця" і замінених персонажів.

Цикл анекдотів про "нового росіянина" виникла недавно і обмежено побутує до сих пір, хоча класичний тип «нового русского» вже не актуальне. Прототип цього персонажа за минулі 10 - 12 років навчився користуватися виделкою і одягатися; обзавівся кредитною карткою і навіть подобою хороших манер. Але симпатичніше не став. Нинішню ситуацію досить точно ілюструє наступний текст:

Російський бізнесмен каже своєму партнеру-англійцю:

-- Ну що Ви весь час: «джентльмен, не джентльмен»! Що треба щось, щоб стати цим самим джентльменом?

Англієць виймає люльку з рота і каже:

-- Три диплома Оксфорда.

-- За свої гроші я можу купити хоч тридцять!

-- Ви не зрозуміли. Два з них повинні бути у Вашого батька й діда.

(Архів автора, запис 2005 р. від Е.Н. Кривошеєвої, 1969 р.н.)

Використана література

1. Анекдоти про нових росіян. Сост. Т.Г. Ничипорович. - М.: Література, 1998.

2. Белоусов А.Ф. Доповнення до «Матеріалів з сучасного ленінградською фольклору »//Навчальний матеріал з теорії літератури. Жанри словесного тексту. Анекдот. - Таллінн, 1989.

3. Бєлоусов А. Ф. Уявний Штірліц// Навчальний матеріал з теорії літератури. Жанри словесного тексту. Анекдот. - Таллінн, 1989.

4. Белоусов А.Ф. Анекдоти про Штірліца// Жива старовина. - 1995. - № 1.

5. Белоусов А.Ф. Анекдотичний цикл про крокодила Гене і Чебурашки// Проблеми поетики мови і літератури: Матеріали міжвузівської наукової конференції 22-24 травня 1996 р. - Петрозаводск: Изд-во КДПУ, 1996.

6. Белоусов А.Ф. «Вовочка»// Антисвіти російської культури. Мова. Фольклор. Література. - М.: «Ладомир», 1996.

7. Чиркова О. А. Поетика сучасного народного анекдоту. - Дисс. на соиск. уч. степ. канд. філол. наук. Волгоград, 1997.

8. Шмельова Е. Я., Шмелев А. Д. розповідання анекдоту як жанр сучасної російської мовлення: проблеми варіативності// Жанри мовлення. Збірник наукових статей. - Саратов: Изд-во Гунца «Коледж», 1999.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://literature.gogol.ru