ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Торгові пасажі, теорія і практика будівництва
         

     

    Архітектура

    З о д е р ж а н н я

    Вступ 3

    Глава 1. Огляд формування архітектури

    міських пасажів 12

    1.1. Історико-економічні передумови і соціальні

    і містоутворюючі фактори, що впливають на форми-

    вання і тенденцій розвитку пасажів 13

    1.2. Функціональні та просторові

    характеристики внутрішнього середовища 21

    1.3. Основні концепції організації простору

    пасажів, тенденції взаємозв'язку зовнішніх

    і внутрішніх просторів 29

    Висновки по розділі 1 33

    Глава 2. Аналіз архітектурно-типологічної

    організації міських пасажів 35

    2.1. Основні тенденції в організації внутрішніх

    просторів, зв'язок з іншими типами

    торговельних будівель 36

    2.2. Архітектурна композиція та світлова середу внут-

    ренніх просторів, особливості сприйняття 43

    2.3. Прийоми і фактори функціонально-планувальної

    організації пасажів та їх зв'язок з навколишнім середовищем 50

    2.4. Техніко-економічні аспекти формування

    пасажів 58

    Висновки по главі 2 67

    Глава 3. Пропозиції по містобудівній,

    функціонально-планувальної та архітектурно-композиційної організаціїміських пасажів 71

    3.1. Рекомендації з об'ємно-планувальної структури 71

    3.2. Основні архітектурно-планувальні прийоми 77

    3.3. Соціально-економічна ефективність

    пропонованих рішень 79

    Висновки за розділі 3 84

    Висновок 86
    Бібліографія 94

    Введення

    Пасаж, як тип суспільного комплексу, за свою більш ніж 200-річнуісторію розвитку знайшов широке поширення у світовій містобудівноїпрактиці. Розвиток пасажів пояснюється цілим рядом їх переваг передіншими формами торгівлі і насамперед їх особливою привабливістю длялюдей завдяки комфорту та комплексності обслуговування, поєднанню в собірізних функцій, економії часу на покупки та послуги, загальноюсприятливому середовищі для різних видів діяльності. Крім того великазначення має висока соціально-економічна ефективність пасажів,можливість використання універсальних рішень і передових технологій.

    пасажі можна розглядати як прогресивні самостійні типиторговельних підприємств і як важливі сполучні елементи великих торговихкомплексів або мережі торговельно-побутового обслуговування населення міст. УНині досвід проектування та будівництва пасажів в нашій країнівкрай малий. Проте деякі з здійснених проектів, таких якторговий центр в Омську, в колишньому Ленінграді, Вільнюсі та Лієпаї, де пасажє сполучною ланкою всього торгового центру, відрізняються своєрідністю іцікавими рішеннями.

    Слід зазначити, що в початковий період розвитку архітектурипасажів в Росії основна увага приділялася розвитку центрів оптової іроздрібної торгівлі в вузлових містах. Труднощі в розробці науково -обгрунтованих принципів формування пасажів місцевого значення були пов'язаніз однотипністю початкового використання, соціальної тамістобудівної значимістю. Довгий час це не дозволяло підійти допроблемі типового проектування в комплексі з підприємствами торгово -побутового обслуговування інших типів, хоча існують приклади типовогобудівництва пасажів в чистому вигляді або поєднані з торговими рядамивже більше 150-ти років тому.

    Вивчення перспективних напрямків розвитку пасажів у вітчизнянійнауці пов'язане із завданнями типології конструктивних елементів, об'ємно -планувальної структури, містобудівного рішення ділянок, економіки іт.д. Поза цієї сфери залишилися проблеми архітектури, що відображають композиційно -художні і функціонально-просторові вимоги, що пред'являютьсятовариством до пасажів як осередок міської активності. Окремі аспектицих проблем порушувалися в розробках ряду інститутів, спрямованих наподолання одностороннього розуміння архітектури пасажів, тому щомістобудівної та утилітарною функціями не вичерпуються складність ірізноманітність даних об'єктів як основи формування громадських центрівміста. Це свідчить про становлення нового підходу до організаціїпасажів міського значення, який визнає соцкультурную функціюнайбільш важливим фактором структуроутворюючих. Даний підхід і прийнятий заоснову в цьому дослідженні.

    З розвитком будівельної технології, вдосконаленням форм роздрібноїта оптової торгівлі, зростанням населення великих міст і цілою низкоюсоціальних і технічних досягнень, проектування пасажів, особливо вскладі великих торгових центрів, набуває складний спеціалізованийхарактер. У той же час якісні характеристики пасажів, як типу,параметри та елементи просторових зон, принципи організації і ситуаціїзастосування безперервно вдосконалюються. Не припиняється розвиток системикомпозиційних принципів, яка пов'язана з виникненням новихінтегрованих типів будинків з включенням пасажів як сполучних елементівз центральною або комунікативної навантаженням, ускладненням емоційнихвимог до внутрішніх просторів, розвитком містобудування танаукових досліджень транспортних і вантажних потоків, зміноюестетичних уявлень і самих елементів архітектури.

    Величезне значення для розширення використання і розвитку пасажів внашій країні має вивчення закордонної практики, що нагромадила величезний досвід упроектуванні і будівництві пасажів. Використання та переосмисленнянайбільш цікавих прийомів і принципів цієї практики складаєневід'ємну частину розвитку вітчизняної типології пасажів.

    За останні 15-20 років за кордоном з'явилося досить багатопринципово нових ідей, які суттєво змінили колишні моделіпасажів і підхід до їх організації. Поступово виникло нове поколінняпасажів, що прийшли на зміну традиційної, виключно функціональноїструктурі з традиційним молом. Новаторство в проектуванні сталозасобом утвердження унікальності та неповторності, заснованому нависокорозвиненому ринку і постійно оновлюється моді. Тепер величезне значеннястало вдаватися до високій якості архітектури, стилю, середовищу, якірозглядаються тепер не як розкіш, а як непорушне вимогасучасної торгівлі.

    Нові тенденції частіше виявляються у творчому проектуванні, насторінках журналів, ніж на вулицях міст, у реальному втіленні. Масовеж будівництво спирається в основному на стереотипи, що склалися істандарти, у кращому випадку використовуючи варіації на теми традиційних моделей.
    Оскільки в таких випадках композиційні можливості досить обмежені,то пошук індивідуальності часто зводиться до пошуку ефектних комбінаційматеріалів та обробки. Однак слід зазначити і деякі моменти, якіу багатьох країнах відчутно вплив і на масову практику.

    З одного боку, це, перш за все, стосується розвитку в пасажахнеторгових функцій. Об'єднання торгівлі з розважальними центрами,харчуванням, ігровими елементами і т.п. підвищує купівельну активність зарахунок збільшення числа відвідувачів і відсутності чисто прагматичногоінтересу. Змінюється характер активності споживчого поводження звідношенню до торгівлі, як до діяльності, пов'язаної з відпочинком, пізнанням.
    Все це вимагає додаткових просторів, які демонструють одночаснокомфорт, стиль, а також неабиякий елемент фантазії. Такий напрямпов'язане з низкою проблем, які в загальному вигляді можна сформулювати так:відсутність строго певної думки про шляхи розвитку пасажу ні яксамостійного типу, ні як елемента в складі цілого комплексу.

    З іншого боку, важливим фактором розвитку пасажів сталовстановлення стабільного співвідношення відкритих і критих просторів угромадських і торговельних будинках на користь останніх. Цьому не в останнючергу послужила практика реконструкції пішохідних торгових вулиць в системикритих торгових центрів, пов'язаних пішохідним і транспортним рухом.

    До того ж, останнім часом сильно підвищилися вимоги доемоційної насиченості інтер'єрів. Таким чином з'явиласянеобхідність не тільки в цілісної та узгодженої внутрішньому середовищі, а йу потенційній можливості для розкриття індивідуальності та підвищення їїтворчої активності.

    Основні передумови підходу до організації пасажів на сучасномуетапі і узагальнення новітньої архітектурної практики та теоретичноїархітектурної думки дозволяють виявити відповідні принципи формуванняархітектурного середовища, зрозуміти напрямки в зміні і розвитку окремихелементів структури, уявити розвиток пасажу як самостійного типуі, головне, як сполучного елемента громадського або торгового комплексу.

    Актуальність дослідження. Пасаж міського значення єпредметом індивідуального проектування, і його композиція цілкомвизначається автором. Але в процесі творчості архітектор неминучекерується системою спільних композиційних принципів, що складаються наоснові узагальнення конкретних прикладів сформованої практики. Ці загальнікомпозиційні закономірності і є стильові ознаки архітектурисучасного покоління пасажів, і одночасно - керівництво до діїархітектора поряд з іншими факторами. Узагальнень ж з окремих питаньцієї важливої теми поки не достатньо. Але розвиваючись і закріплюючись в кращихдосягнення сучасності, композиційні закономірності та архітектурніприйоми існують, і повинні бути вивчені для вдосконаленняпроектування.

    Мета дослідження: виявити закономірності формування внутрішньоїсередовища пасажів та їх роль і зв'язку з іншими формами громадських і торговихбудівель, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення їхархітектурної та функціональної організації.

    Завдання дослідження.

    Теоретичні:
    - Аналіз та узагальнення досвіду проектування та будівництва;
    - Класифікація внутрішньої структури, закономірності архітектурно -композиційної і - функціонально-просторової організації;
    - Пропозиції щодо перспектив розвитку.
    Практичні:
    - Розробка системи оцінки просторової структури (ряд показниківякісного і типологічного характеру);
    - Пропозиції по новим прийомам рішення архітектурно-композиційних іфункціонально-просторових проблем;
    - Обгрунтування соціально-економічної ефективності нових типів рішень.

    Об'єкт дослідження: пасажі міського значення (вітчизняний тазарубіжний досвід).

    Предмет дослідження: внутрішнє середовище пасажів, обумовленавзаємодією складових і прилеглих до неї просторів різнихоб'єктів та підприємств і складним комплексом сучасних вимог, у томучислі пішохідними, транспортними та вантажними потоками, функціональнимзонуванням, рівнем розвитку сучасної технології та соціальнимивимогами.

    Межі дослідження: функціонально-просторовий і архітектурно -композиційні аспекти організації внутрішнього середовища.

    Предмет захисту:
    Обгрунтування значущості композиційного вдосконалення внутрішнього середовищапасажів для розвитку системи обслуговування;
    Принципи архітектурної організації внутрішніх просторів у взаємозв'язку зміським оточенням і іншими типами громадських і комерційних площ;
    Пропозиції щодо організації внутрішніх просторів пасажів як зв'язуючихелементів і обгрунтування їх соціально-економічної ефективності.

    Дослідницька гіпотеза. Композиційна завдання проектуваннявнутрішнього простору пасажу - відображення єдності і взаємозв'язкурізних торгових і обслуговуючих підприємств та установ. Для реалізаціїкомпозиційних і функціональних переваг пасажу необхідна, з одногобоку, просторова комунікативна цілісність і, з іншого боку,варіантність просторових структур, що складають і прилеглих зон.
    Єдність внутрішнього і зовнішнього просторів можна реалізувати у вигляді безперервногопереходу від одного до іншого, яке визначається міським оточенням іфункціональними зв'язками.

    Методика дослідження спрямована на вироблення кількісних іякісних (типологічних) характеристик архітектурно-композиційноїсередовища пасажів.

    1. Методика аналізу: порівняльний аналіз за літературними джерелами,натурних обстежень, логічне моделювання (фактори впливу,закономірності, принципи); пошукове проектування макетно-модельнимспособом.

    2. Прийоми аналізу: диференціація системи, виділення підсистем іелементів; формування комплексу умов для характеристик системи;виявлення закономірностей зміни системи в процесі розвитку.

    3. Засоби опису: графічна форма, словесна форма, системнамодель.

    Складність і недостатня вивченість архітектурно-композиційногобудови великих пасажів зумовили необхідність розгляду у роботіпитань, що стосуються сучасної методики проектування, психологіїповедінки та сприйняття, естетики та теорії архітектури. Для ілюстраціїокремих положень перевага віддана найбільш характерних прикладів,дає конкретні практичні рекомендації з проектування.

    У роботі використані матеріали трьох груп науково-досліднихробіт, що зачіпають ті чи інші аспекти даної проблеми:

    - основоположні праці з загальних питань формування суспільно -торгових і ділових багатофункціональних комплексів В.А. Абизова, І.П.
    Васильєвої, А.А. Гаврилина, А.И. Урбах, а також М. Беддінгтон, Д.
    Гослінга, Б. Майтленда;

    - проблемні публікації та дослідження з питань історії розвиткуі сучасної організації пасажів і торгових комплексів В. А. Лаврова, А.А.
    Максимова, С.М. Шумілкіна, А.И. Урбах, Н.П. Кирієнко, Т.М. Розанова, І.
    Зайдлера, М. Колчак, І. Епплтон і ін;

    - дослідження з архітектурно-композиційним проблем сучасноїпрактики А. Мирошина, Ю. Земцова, А.И. Урбах, М. Ліна, Д.К. Берштейн іін

    Дисертація складається з трьох розділів присвячених відповідно узагальненнядосвіду розвитку і формування міських пасажів, аналізу чинників,що впливають на композиційні рішення, і розкриттю принципів архітектурноїорганізації, та обгрунтування пропозицій по вдосконаленню.

    Глава 1.

    Огляд формування архітектури міських пасажів

    Кілька десятиліть тому в підході до проектування пасажівстався принциповий перелом, який можна було б охарактеризувати впершу чергу відходом від строгості історично сформованих моделейпасажів і переглядом принципових установок. На цей момент усучасній архітектурі склався ще один концептуальний підхід --використання старих традицій на базі нових технологій, вже випробуваних упопередній період розвитку пасажів. Проблема, поставлена зміноюмоделей торгової середовища, призвела до зміни просторового поведінкивзагалі, як основоположного принципу всієї міської традиції.
    Екстремальне зміна масштабів міст виявилося несумісним з набагатобільш повільно змінюється психікою людини; стрімке індустріальнерозвиток, продиктовані останнім часом цілком певнітенденції розвитку в архітектурі, ввійшло в конфлікт з людським аспектом.
    Для реалізації своїх намірів людина повинна зрозуміти свої витоки та новіпросторові зв'язку та об'єднати їх у нову просторову концепцію.
    При цьому, якщо раніше основним завданням архітектора було допомогти людинізнайти необхідну точку опори, конкретизувати його образи і бажання, тотепер у центрі уваги - забезпечення можливості варіантних рішеньвнутрішнього простору, не втрачаючи при цьому його неповторності і ні вжодному разі не втрачаючи його функціональності. В результаті свого часу різкозріс інтерес до естетичної стороні внутрішнього середовища і її зв'язку зсоц.основамі проектування при створенні виразних архітектурнихобразів.

    Нова концепція торгівлі в цілому тепер не тільки продати товар, якце було раніше, а створити певне середовище, атмосферу торговоїдіяльності і збільшити кількість відвідувачів, залучаючи їхдодатковими функціями пасажу і його зв'язком з міською середовищем і зіншими елементами і формами торгових і обслуговуючих будівель. Такпідвищується роль естетики, соціологічної і функціонально-технологічноїоснови композиційного проектування.

    Концентрація та інтеграції функцій надають пасажів особливі якості,відрізняють його від інших торгових будівель. Багатофункціональність відображаєтенденцію безперервного збагачення функцій і технологій, ускладненняпросторових взаємодій.

    1.1. Історико-економічні та містоутворюючі передумови ісоціальні фактори, що впливають на формування та тенденції розвитку пасажів.

    Появі у другій половині XVIII століття пасажів як нової формиторговельних будівель сприяло багато факторів. Соціально-економічніперетворення петровської епохи і подальший бурхливий розвиток торгівлі
    Росії зумовили активно розгорнулося на цей період будівництво будівельторговельного призначення. У російській архітектурі того часу отримують широкепоширення кілька стійких типів торговельних будівель, різних засвоєї планувальної та об'ємної структурі - «торговий двір», «торговий ряд»,купецький будинок з лавками в першому поверсі, товарні склади.

    Проектування торгових споруд у другій половині XVIII століттяздійснювалося з урахуванням їх активної ролі в архітектурно-просторовоїорганізації міського ансамблю. Проекти торгових центрів в Петербурзі,
    Твері, Ярославлі, Нижньому Новгороді, Калузі, Костромі, Касимові, Солігалічета проектні матеріали регулярних планувань міст підтверджують це (схема
    2). Концентрація міської торгівлі в одному визначеному місці, натериторії торгу, і заборона купцям торгувати в інших частинах міста булонеобхідно для здійснення митного контролю за ввезенням і вивозом зміста товарів і для збору мита з купців. Роздрібна торгівляздійснювалася в крамницях торгових рядів і була привілеєм місцевихкупців і мешканців слобід, а всі приїжджі іноземні і іногородні російськікупці мали право вести в місті тільки оптову торгівлю і тільки натериторії спеціально відведених для них торгових дворів. Такий порядокторгівлі склався ще в XVI столітті і був закріплений Соборне Укладення царя
    Олексія Михайловича в 1649 році. Жорстке розмежування міської торгівліна роздрібну та оптову позначилося на особливостях організації торгу.

    Розпад феодальної системи і подальший розвиток суспільногоподілу праці обумовили в XVII столітті значний ріст населення росіянміст і, отже, більш інтенсивне в порівнянні з попереднімперіодом розвиток внутрішньої торгівлі. Відбувається децентралізації торгівлі,з'являються торговельні місця в інших районах міста, в ряді випадківскладається декілька торгових зон. Паралельно формуються ісамостійні оптової торгівлі - комплекси товарних складів
    ( «Магазейн»), розташованих звичайно поблизу транспортних шляхів.

    Все це вимагає появи нових архітектурних і планувальних рішень.
    У другій половині XVIII - початку XIX століття відбувається грандіозна за своїммасштабами містобудівна діяльність, спрямована на перебудовустарих і створення нових російських міст. Аналіз регулярних планів містцього періоду показує, що застосовувалися різні схеми плануваньторговельної частини. В одних містах торг проектується в зоні адміністративно -громадського центру, в інших він становить самостійний планувальнийвузол. При забудові могли використовуватися будівлі різного типу. Можнавиділити три основні типи торгових будинків (схема 1) за їх функціональнимпризначенням:

    - будівлі для роздрібної торгівлі. Сюди відносяться обивательські будинкуз лавками і торгові ряди;

    - будівлі для роздрібної та оптової торгівлі. До цього типу належатьторгові ряди і торгові двори, а також склади з багаточастинну внутрішньоїплануванням;

    - будівлі для оптової торгівлі. До них, крім торгових дворів, уздебільшого належать склади з різним внутрішнім плануванням (багаточастиннуі зальної).

    Поряд із широко поширеними торговими рядами з'являється новийспецифічний тип торгових будинків - пасажі, де торгові ряди утворюваливнутрішню криту галерею з верхнім світлом. Причому найчастіше в Європі ззовнішнього боку пасажі оббудовується відкритою галереєю торгових рядів.

    У Європі першими пасажі з'явилися в Парижі: галереї де Бос (1788),пасажі Фейдо (1791) та Каїр (1799). Але особливого поширення в Європірозглянутий тип будівель отримав у 20-30-ті роки XIX століття, коли пасажібули побудовані в містах Франції, Англії, Бельгії, Німеччини, Італії. Увідміну від європейських, російські пасажі вперше з'явилися не в містах ібули викликані не умовами міського життя, а на провідних ярмарках країни, взоні найбільшого зосередження торгівлі, де обмежень у розмірахторговельних будівель не було, тому що вони розміщалися на великих відкритихмайданчиках, а була потрібна необхідний захист від негоди.

    Вперше пасаж був застосований на Корінний ярмарку під Курськом (рис. 1),у монастиря Корінна пустинь, другий за значенням ярмарку Росії після
    Макаріївській. Проект був виконаний Дж. Кваренги в 1783 році, а будівництвобуло закінчено в 1812 році. Пасаж зберігав торговельне значення до 1878 року,до переведення ярмарку до Курська. В основі планування пасажу лежала структуратрадиційного гостинного двору - замкнутого прямокутника, в якому тристорони становили пасажний лінії, а четверта, що виходила на головнуторгову площу, представляла двоповерхові торгові ряди з відкритимигалереями і будівлею біржі посередині. Інтерес представляє архітектурнепобудову самого пасажу. Уздовж центральної лінії, що має однаковірозміри по ширині і висоті (близько 6,5 м), групувалися два ряди невеликихосередків-крамниць розміром 3х6 метрів. При цьому у зовнішню і внутрішнюпростір ярмарку пасажі були звернені глухими фасадами і лише вНадалі до зовнішньої сторони були влаштовані ряди лавок. Освітленняторговельної лінії, як і самих крамниць, здійснювалося вікнами, що розташовувалисяв бічних стінах підвищеної центральній частині. На Корінний ярмарку Кваренгівперше зробив спробу обмеженого включення пасажу в архітектурно -планувальне побудова гостинного двору, відвівши йому додаткову роль узагальної композиції і не порушуючи традиційних функціональних основ ярмарковоїторгівлі.

    Ще більш грандіозний проект гостинного двору-пасажу був створений Дж.
    Кваренгі для знаменитої Макаріївській ярмарку в 1799 році (рис. 2).
    Пасажний лінія простягнулася вздовж головного корпусу більше ніж на 850 метрів.
    У цьому проекті Кваренгі об'єднав прийоми побудови пасажу і торговихрядів, ніж заклав принцип об'єднання пасажу з іншими типами іелементами комерційних площ. Якщо в пасажах на Корінний ярмарку кам'яніфасади представляли глухі площині, то тут пасаж був укладений з усіхсторін рядами торговельних крамниць з відкритими галереями. Також був розробленийприйом більш гнучкого використання торгового простору між пасажем ігалереєю: архітектор не ділив великі ізольовані лавки кам'янимистінами, а зберіг лише основні внутрішні опори, що дозволяло б купцяммати лавки різної площі, залежно від характеру і кількостітовару. Важливою особливістю проекту була наявність трьох торгових поверхів, щобезумовно відображало значення будівлі, як головного архітектурного акценту впанорамі низького волзького лівобережжя і Макаріївській монастиря. Однак, взв'язку зі зміною джерела фінансування, проекту не дано булоздійснитися. Проект же 1804 увібрав в себе багато чого від свогоневдалого попередника. Головне місце в новому плані Макаріївськійярмарку також відводилося пасажу довжиною 125 метрів. Тут вже булипередбачені не тільки торговельні, але і складські, житлові та конторськіприміщення.

    Група пасажів на Корінний і Макаріївській ярмарках показуєрозвиток нового типу будівлі по шляху ускладнення його просторовогопобудови за рахунок об'єднання з торговими рядами. Украинские пасажі не малипрямих аналогів з європейськими спорудами: пасажі того часу в Парижібули дерев'яними і являли собою вузькі криті галереї.

    У першій третині XIX століття пасажі стають дуже популярними в Європі.
    Новинки моди знайшли своє відображення в Росії у вигляді двох галерей в Москві і в
    Петербурзі. Якщо в пасажах XVIII - початку XIX століття домінувала торговаутилітарна функція і це відображало ярмарковий характер торгівлі, якатривала 1-2 місяці, а в інший час пасажі були порожні, то вміському середовищі важливою рисою стало їх об'єднання з різнимигромадськими залами, кафе. Пасажі стали служити не тільки місцемторгівлі, а й місцем розваг. Так став формуватися принципбагатофункціональності пасажів. До того ж з'явилося в Парижі торговельнілінії пасажів Панорами (1824) і Жофрей і Вердо (1835), загальна протяжністьяких досягла 400 метрів, дали новий приклад організації не тількивнутрішньоквартального простору, а й об'єднання декількох кварталівєдиної торгової галереєю. Дані пасажі проходили через три квартали інавіть перетинали широкий бульвар Монмартру, але це не було перешкодоюдля їх функціонування. Ці приклади зіграли роль зразків і зумовилипоява новий російських пасажів.

    Першим столичним торговим будинком зведеним за типом пасажу була
    Галіцинская галерея за проектом архітектора М.Д. Биковкого в 1842 році. Воназайняла місце провулка, який продовжував вулицю Софійку і мала одну торговулінію і тричастинній побудова: два обсягу, що виходили на вулицю булитриповерховими, а основний пасаж - двоповерховим. Протяжність (75 метрів)простір пасажу слугувало не тільки місцем торгівлі, а й для спілкування,зустрічей, гулянь. У 1848 році в Петербурзі також з'являється пасаж,зведений графом Я.Е. Стенбок-Фермор між Невським проспектом і
    Міхаловський площею, навпроти Гостинного двору. Для цього він купив двасуміжних ділянки, де збирався побудувати криту прохідну галерею на зразок
    Лондонських і Паризьких пасажів. У новому пасажі довжиною близько 180 метрівпередбачалося розмістити зимовий сад і театральний зал, на першому поверсі і впідвалі повинні були бути магазини, на другому поверсі - службові приміщення, ана третьому - квартири. У 1846 році проект був затверджений з деякимизмінами: були скасовані зимовий сад і підвальне розташування магазинів,а театральний зал був замінений на концертний. Петербурзький пасажпоказує приклад найбільш складного для свого часу як попросторовому, перш за все по висотному побудові, так і вфункціональному відношенні торгового будівлі.

    Таким чином, у період класицизму разом з будівництвомтрадиційних торговельних рядів почали зводитися специфічні торговіспоруди - пасажі. В цей же час виявилася і тенденція їх розвитку,виражена в двох напрямках: ускладнення внутрішньої планувальноїструктури, при цьому особлива увага приділялася архітектурного оформленняінтер'єрів самих пасажів, і об'єднання торгових ліній з приміщеннямикультурно-розважального, адміністративного та житлового призначення, щоістотно підвищило їх суспільну значимість в структурі міста. Пасажікінця XVIII - середини XIX століття - важливий етап у становленні й розвитку цьоготипу будівель, що передує їх широкому будівництву в капіталістичнийперіод.

    Новий період в концепції розвитку пасажів прийшов разом зпромислова революція, яка принесла в будівництво залізо і скло.
    Новаторської думки архітектори почали пристосовувати конструкції зскла для створення великих, добре освітлених і в той же час цілкомекономічних інтер'єрів. У 1828 році Уорен і Баклін спроектували «Аркади»,триповерхові торгові галереї в місті Провіденсі, штат Род-Айленд. У мірутого, як в середині XIX століття скляні простору збільшувалися врозмірах, архітектори все частіше оббудовується їх звичайними будівлями.

    Розвиток транспорту сприяло інтеграції культур, Європа занововідкриває для себе схід, що не могло не позначитися і в архітектурі. Ідеясхідного базару, фактично прародителька сучасного пасажу,підштовхує архітекторів до ідеї критих торгових вулиць. Так в 1867 році Д.
    Менчоні створює галереї Віктора Еммануїла в Мілані (мал. 3), якіпоєднують в собі і ідею східного критого базару, і образ будівель всесвітніхвиставок. Спорудження пасажів і променадів в торгових центрах досяглонайвищої точки в будівлі ГУМа, архітектор А.Н. Померанцев, в Москві в 1889 -
    1893 роках.


    Функціональні та просторові характеристики внутрішнього середовища

    Функціональна організація пасажів досить докладно вивчена всучасної типології, її проблем присвячено значну кількістьробіт. У більшості з них підкреслюється, що найважливішим функціональним ікомпозиційним елементом побудови внутрішнього середовища є громадськапростір. За ступенем зв'язку із зовнішнім середовищем воно інтерпретується якзамкнуте або відкрите, за формою - протяжність. Громадський простірдозволяє в тій чи іншій мірі створити специфічну емоційну середу,сприяє інтенсифікації суспільно-торговельної діяльності,виникнення контактів відвідувачів, забезпечення умов для відпочинку ірозваг.

    Наводиться, наприклад, такі функції громадського простору впобудові цілісного інтер'єру: об'єднання приміщень, виділення зон,орієнтація відвідувачів, забезпечення резерву розвитку. Один з варіантівгромадського простору - пасаж.

    У ряді робіт дослідники, відзначаючи ідентичність характеру основнихпроцесів, що протікають в різних підприємствах пасажів, об'єднують їх уавтономні системи - функціональні зони. Так зона торгово промислова -призначена для обслуговування відвідувачів, організації дозвілля, інформаціїі розваг; господарська - для виробничих та допоміжнихпроцесів, пов'язаних з торгівлею та обслуговуванням; транспортна - длядоставки та розвантаження товарів, а так само під'їзду відвідувачів. Причомунайчастіше підземні приміщення використовуються під допоміжні татранспортні функції, а надземні під обслуговують, розважальні таділові, хоча такий розподіл аж ніяк не обов'язково, і сучасні проектипідтверджують це (торгово-розважальний центр на Манежній площі).

    У процесі розвитку моделей пасажів відбувається поступовадиференціація функціональних зон за рівнями, що сприяє перетвореннювертикальних комунікацій у найважливіший елемент взаємозв'язку між зонами.

    Однак, на сучасному етапі проектування пасажів принципфункціонального зонування істотно змінюється, набуваючи
    «Просторовий» характер. Великі структурні композиції часто включаютьв себе цілі фрагменти міського середовища, перетворюючи їх в один або декількасвоїх рівнів. Завдяки вдосконаленню технологій стало можливиморганізація на одному рівні і навіть в одному і тому ж просторі процесів,що протікають в різних функціональних зонах. Підвищується інтенсивністьвикористання території пасажів і прилеглих комплексів, збільшуєтьсякількість підприємств, удосконалюється предметно-просторова середу,розвиваються форми попутного обслуговування і т.д. При цьому поряд зі зростаннямзначущості комунікаційних систем безперервно триває процесскорочення допоміжних і обслуговуючих приміщень.

    Відзначається, зокрема, що з укрупненням підприємств торгівлі,що входять до складу пасажів, намітилася тенденція до зміни пропорційміж торговими площами та складськими приміщеннями в напрямку збільшенняперший і скорочення другий (більш докладно це питання розглянуто в розділіпо техніко-економічного обгрунтування), що дозволить значно збільшитипропускну здатність об'єктів. Необхідною умовою перспективногопланування стає забезпечення можливості варіантності торговихплощ самого пасажу та збільшення торговельних залів, що примикаютькомплексів, без значної реконструкції.

    Необхідно відзначити ряд аспектів, пов'язаних з принципом гнучкогопланування, мета якого універсальне використання приміщень пасажів
    (табл. 1).

    По-перше, зміна в технології. Удосконалення технологічногопроцесу, що дозволяє використовувати механізацію і підвищити рівень комфортуобслуговування, вимагає нової функціональної організації споруд, робочихплощ та інших приміщень (табл. 2). Виходячи з цього, багато об'єктівпасажу доцільно проектувати на основі універсальної конструктивноїсистеми з укріпленої сіткою опор з метою створення просторів, що змінюють учасу свої функції і параметри. Вільну планування при укрупненійсітці колон широко застосовують у вітчизняній практиці будівництва. Длярозчленування внутрішніх просторів використовують зтаціонарние і розсувніперегородки, ширми-екрани, меблі та торгівельне обладнання.

    Удосконалення конструктивної системи може відбуватися за кількоманапрямках: введення укрупненій сітки колон з рівними габаритами (до
    12х12 м), будову трансформується сітки колон (сдвіжка рядів колонміж собою), будову конструкцій, що дозволяють влаштовувати різні зарозмірами ділянки перекриттів та відступи від зовнішнього огородження від лініїколон громадських просторів та комунікаційних вузлів (ферм, стрижневихсистем, оболонок), впровадження більш ефективних матеріалів. Треба зауважити,що саме останнє зумовило розвиток і популяризацію пасажів щена рубежі століть. Спроби проходження пишності палаців призвели довикористання знову з'явилися тоді матеріалів: фантастичні композиціїзі скла і заліза стали обрамляти зовнішньої залізниці оболонкою.

    Другим важливим аспектом у розвитку гнучкої планування є моральнийзнос окремих елементів конструктивно-планувального рішення. До нихвідносяться торговельні зали, складські приміщення, а також побутові таадміністративні, які служать обмежений термін і, отже, повиннідопускати швидку та економічно ефективну реконструкцію.

    Одним із засобів підвищення універсальності торгових спорудє об'єднання в блоки їх найбільш довготривалих елементів:конструкцій каркаса, покриттів, інженерного устаткування, і розміщення цихблоків в плані так, щоб при можливих трансформаціях не знадобилася їхреконструкція.

    Організація спеціалізованих підприємств у структурі пасажудозволяє значно розширити асортимент товарів усередині певноїтоварної групи, що веде до збільшення товарообігу, підвищення комфортуобслуговування, появі специфічної атмосфери в пасажі, істотнощо підвищує його привабливість для відвідувачів.

    Застосування нових технологій веде до змін, що стосуються основорганізації кожної з функціональних зон. Необхідний пошук такогопросторового рішення, яке сприяє врівноваження потоківвідвідувачів на різних рівнях, посилення дефференціаціі між пристроямиусередині пасажу, що обслуговують пасажирський та вантажний транспорт.

    Найбільш значні зміни у функціональній організації великихпасажів були викликані якісним розвитком центральних громадськихпросторів. Зростання архітектурно-композиційного значення єдиного внутрішньогопростору сприяв виділенню торгово-пішохідної зони як ядра всієїструктури, навколо якого формуються всі інші зони. Тому можнаговорити про всезростаючої ролі пасажу не як самостійного торговогооб'єкта, а у зв'язку з цілими торговими і обслуговуючими комплексами. Іншимисловами, виникла необхідність розгляду подібних комплексів якскладних цілісних систем. Пасаж стає, з одного боку, сполучноюостовом для багатофункціональних ділових та суспільно-торгових центрів, зіншого боку, пасаж використовують при

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !