ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Молодіжна субкультура
         

     

    Культура і мистецтво
    Введення.
        Все, що описано нижче, тепер історія. Я описую світ
      хіповський і постхіпповской тусовки - це була частина соці-
      альної структури радянського суспільства, як не прагнула
      вона від суспільства одгородіться. Де тепер Радянський Союз? У
      даному випадку розглянуті Москва і Санкт-Петербург (проте
      в тексті Санкт-Петербург буде замінений на Ленінград - адже
      так він називався в ті часи). Та й самі тусовки зараз
      зовсім не ті; в пресі подейкували про зникнення хіпі,
      але зменшення їх числа в 1990-1991 рр.. було тимчасовим -
      знову з'являються волохаті і в заплатка наші герої. І
      все таки той світ, який описаний нижче, вже став історією.

        Отже, тепер, кгда дана тема несколко "охолола", хи-
      повская Система може бвть сприйнята просто як одне з
      спільнот, як приклад спільноти, на матеріалі якого
      досліджувалася головна для нас проблема: символ, його праг-
      матики, його конкретна життя в конкретному співтоваристві. Мета
      дослідження - простежити на конкретному матеріалі зв'язку
      символу (його інтерпретацій, реакцій на нього) зі структурою
      спільноти. І навпаки: залежність структури відносин у
      співтоваристві від значень, закладених в його символіці.
        Дослідження проходить в зоні зіткнення двох реаль-
      ностей: знаковою та соціальної. Там ідеальна реальність
      знака переходить в матеріальне життя, втілюючись в Дейсі-
      твія.Главное, на чому зосереджена увага, - дія,
      реакція на символ.
        Системи, що вивчається - це дуже своєрідне соціальне
      освіта. Його не можна назвати групою - це, швидше, з-
      соціальне середовище, коло обшенія, конгломерат груп або навіть
      їх ієрархія. Але все-таки існує яскраво виражене деле-
      ние на "своїх" і "чужих", загальні символи та їх стандартні
      інтерпретації, свої традиції у поведінці і зовнішньому вигляді,
      навіть фольклор. Тобто це спільнота; з самоназвою і
      самосвідомістю. Але стандартні методи опису тут явно
      не годяться - я сподіваюся, його внутрішній устрій виявиться
      по ходу викладу.

                    1. Екстернальна культура.
        Необхідно дати характеристику Системи, хоча б саму
      загальну, щоб можна було уявити, про що йде мова. Але
      зробити це виявляється не просто. Звичних рис пові-
      вин тут, здається, немає. Сама Система категорично від-
      Вергал спроби звести її до будь-якої соціальної схемою.
      Типовий приклад її самовизначення - уривок зі статті
      А. Мадісоне - дуже старого (олдові) хіпі з Таллінна:
      "Рух - а його незрівнянно правильніше було б назвати
      зрушенням - не виставило ні громіздких лідерів, одягнених у
      куленепробивні харизму, не породило організацій, об'єк-
      явівшіх священну війну всім і вже, звичайно, особливо
      один одному за право займатися нетлінні мощі ортодоксії,
      нарешті, не підвело під цю неіснуючу ортодоксію ні-
      який спеціальної хіповський філосіфіі, ідеології або ре-
      лігіі. Замість ідеології з самого початку були заземлені
      ідеали, формуліруюшіеся досить просто - мир і любов ".
      Дійсно, Систему не можна визначити ні як організа-
      цію або партію, ні як обшіну або політичне (ідейний,
      релігійне) рух. А як її визначити?

          1.1 Поза суспільства. Існує спосіб визначення пові-
      вин через його місце в соціальній структурі. Що стосується-
      ся Системи, її типовий представник знаходиться в проме-
      страшне між позиціями соціальної структури. Скажімо один
      олдові піпл із Пскова так говорить про себе: "Щодо роботи:
      я працював на багатьох підприємствах, але розумів, що це не
      моє. Ось зараз я працюю на заводі. Слюсар, хороший. Але
      це не моє ... Є одна робота, на яку я хочу потрапити,
      -вона моя: це археологія. Там я міг би працювати навіть бесп-
      латна ". (ЛенТВ, передача" Взгляд ", 25 лютого 1987р.). Ха-
      рактерно, що він, з одного боку, робітник на заводі (це
      місце, що відвів йому товариство) - але сам себе з цим
      статусом не ідентифікує: "це не моє", з іншого сторо-
      ни, він вважає "своєю" справою археологію - але таке самооп-
      ределеніе не санкціонована суспільством. Соотвественно цей
      піпл виявляється в невизначеному становищі і відносно
      норм: адже норми пов'язані зі статусом. У обшем типовий
      приклад лімінальной особистості, "підвішеному" між позицій.
      У Системі до кого не підійди - такий же проміжний: вва-
      тане себе художником, серед друзів відомий як художник -
      а працює в котельні кочегаром; поет (двірник), філо-
      соф (бродяга без певного місця проживання) - тут
      таких більшість. статус у власних очах не збігалося-
      ет з стутусу в очах суспільства; прийняті норми і цін-
      ності - інші, ніж запропоновані суспільством.
        Система, яка об'єднує таких людей, виявляється в резуль-
      Таті спільнотою, находіщімся в проміжках соціальної
      структури - поза нею. Якщо уявити суспільство як ієрархію
      взаємопов'язаних позицій (статусів), то Система виявиться
      між позицій, тобто поза суспільством. Не випадково гро-
      венним думкою та наукової традицією вона відноситься до сфери
      андеграунду (від англ. "undeground" - підпілля), контркуль-
      тури, або у вітчизняному лексиконі було популярно ще
      словечко "неформали". Всі ці визначення вказують на
      внеположенность - характерні приставки "контр-", "під-",
      "не-". Ясно, що мова йде про щось протистоячи-
      щем ( "контр-"), невидимому і сховищі (підземна), неоформ-
      ленном.
        Ця локалізація - поза структурами суспільства - цілком злагоди-
      сунеться і з власних системних світосприйняттям.
      Процитуємо ще раз згадуваного вже Мадісоне, раз вже він
      сам взяв на себе роль хіповський історіографа і теоретичного
      ка: "Хіппізм, - заявляє він, - не аступает під взаімоотноше-
      ня до конституції, його некеровані володіння починаються
      там, де немає й близько державних кордонів. Ці владе-
      ня всюди, де горить вогонь творить незалежності ". Всі
      без винятку Піпли наполягають на своїй неприналежності
      до суспільства або, інакше, незалежності: це риса Системного
      самосвідомості.
        В. Тернер, говорячи про громади західних хіпі, відніс їх до
      "лімінальним спільнот", тобто виникають і суті-
      ющім в проміжних областях соціальних структур (від лат.
      limen - поріг). Тут збираються "лімінальние" особистості,
      особи з невизначеним статусом, находяшіеся в процесі пе-
      рехода або випали з товариства.
        Звідки ж і чому з'являються "випали" люди? Тут два
      напряму. Перше: в цьому випав, невизначеному,
      "підвішеному" стані людина виявляється в період пере-
      ходу з однієї позиції на позицію іншої соціальної структу-
      ри.Потом він, як правило, знаходить своє постійне місце,
      знаходить постійний статус, входить в соціум - і залишає
      сферу контркультури. Такі міркування закладені в основі
      концепцій В. Тернера, Т. Парсонса, Л. Фойер. За Парсонса,
      наприклад, причина протесту молоді та її протистояння
      світу дорослих - "нетерпіння" зайняти місця батьків у соцівль-
      ної структурі. А вони деякий час ще залишаються зайняті.
      Але справа кінчається вбудовуванням нового покоління в ту ж
      структуру і, отже, її відтворенням.
        Другий напрям пояснює появу випали людей
      зрушеннями в самому суспільстві. У М. Мід це виглядає так: моло-
      дежь приходить, дорослішає, вже не в той світ, до якого її
      готували в процесі соціалізації. Досвід старших не годиться.
      Молодих готували до заняття одних позицій в соціальній
      структурі, а структура вже інша, тих позицій в ній немає.
      Нове покоління ступає в порожнечу. Не вони виподят з соці-
      альної структури (як у Парсонса або Тернера), а сама
      структура вислизає з-під їхніх ніг. Тут і починається
      бурхливе зростання молодіжних спільнот, відразливих від себе
      світ дорослих, їх непотрібний досвід. І результат перебування в
      лоні контркультури тут вже інше: не вбудовування в
      колишню структуру, а будівництво нової. У ціннісної
      сфері - зміна культурної прадігми: цінності контркультури
      "спливають" і лягають в основу організації "великого" про-
      вин. А колишні цінності опускаються а підземний світ
      контркультури.
        Насправді ці два напрямки не відкидають один дру-
      га, а доповнюють. Мова йде про просто різних періодах в жиз-
      ні обшества, або його різних станах. У стабільні
      періоди і в традиційних суспільствах (вивчалися Тернером)
      випали люди - це справді ті, хто в даний момент,
      але тимчасово, перебуває в процесі переходу. Зрештою
      вони входять у суспільство, там влаштовуються, знаходять статус.
      У періоди змін випали стають в тій чи іншій мірі
      значні прошарки, іноді це зачіпає мало не
      кожного. Не всі вони йдуть у хіпі, але багато хто проходять че-
      рез контркультурному стан (і потрапляють в зону дій
      контркультури).

          1.2 Баланс двох підсистем суспільства. Контркультура не-
      мислима і не існує без офіційного суспільства - вони
      взаємодоповнюючі і пов'язані. Це воно ціле.
        Для такого роду випали культур можна запропонувати термін
      "екстернальні", від лат. externus - чужий. Спільноти типу
      Системи дійсно відчужені від суспільства - хоча і неот-
      подільні від нього.
        Сфера екстернальний культури вклячает, власне, мно-
      дружність різних субкультур: наприклад, кримінальну, богему,
      наркомафію, і т.д., - вони екстернальних в тій мірі, в якій
      їх внутрішні цінності протиставлені так званим
      "загальноприйнятим". Їх об'удіняет те, що вони всі - локальні
      комунікативні системи, расположеннве поза рамками основної
      мережі (той, що визначає державний устрій). Ек-
      стернального культури існували й існують у різних
      товариства: ранні християни були екстерналій в Римській
      Імперії, в середньовічній Європі це численні єресі,
      в Європі - розкол.
        Екстернальні культури акумулюють певні норми і
      символіку. Якщо основна культура - це ті норми і симво-
      ли, які задають основний принцип упорядкування даного
      суспільства, то в екстернальні стікається все, що залишилося
      поза основним міфу - самоопису суспільства. Жодна систе-
      ма не може охопити все без залишку. Неминуче щось
      з неї випадає. Це залишки колишніх міфів, паростки нового,
      інформація, яка проникає від чужих і не вписується в ос-
      новних міф. Все це осідає в сфері екстернальний культури.

          1.3 Невизначеність і самоорганізація. Отже, Система
      - Приклад спільноти, куди стікаються випали із соціальної
      структури. Ці люди не мають певного становища,
      міцної позиції - їхній статус невизначений. Стан неопрен-
      ділене відіграє особливу роль у процесах самоорганізації.
      Сфера невизначеності - ті соціальні порожнечі, де ми мо-
      жем спостерігати процеси зародження структур, спільнот:
      перетворення безструктурної стану в структурний, тобто
      самоорганізації.
        Безліч людей, наданих самим собі, взаємодією-
      твуя, формують схожі коммукатівние структури. Л.Самой-
      лов, професійний археолог, волею долі опинився в ис-
      правітельно-трудовому таборі. Він зауважив, що в середовищі
      ув'язнених складаються неофіційні спільноти зі своєю
      ієрархією і символікою. Самойлова вразило їх схожість з
      первісними товариствами, іноді аж до дрібниць: "Я уви-
      справ, - пише він, - і впізнав у табірного життя цілий ряд ек-
      зотіческіх явищ, які до того багато років вивчав про-
      професійне з літератури, - явищ, що характеризують
      первісне суспільство!
        Для первісного суспільства характерні обряди ініціацій -
      посвячення підлітків у ранг дорослих, обряди, що складаються
      з жорстоких випробувань.
        У наших кримінальників це "прописка". Для первісного про-
      вин характерні "табу" ... Абсолютна відповідність цього
      знаходимо в табірних нормах, які визначають, що "запод-
      ло "..." Але головне схожість - стректурное: "На стадії раз-
      розкладання, - пише Л. Самойлов, - багато хто первісні суспільства
      мали трехкастовую структуру - як наше табірне ( "злодії" -
      еліта, середній шар - "мужики" і аутсайдери - "опущений-
      ные "), а над ними виділялися вожді з бойовими дружинами,
      соборавшіе дань (як наші відбирають передачі) ". Схожа
      структура відома в армійських підрозділах під назвою-
      ем "дідівщина". Те ж і в молодіжному середовищі великих горо-
      дов. Наприклад, коли в Ленінграді з'явилися металісти, у
      них склалася тришарова ієрархія: чітко виражена еліта
      на чолі із загальновизнаним лідером на прізвисько Чернець; основ-
      ва маса металістів, що групувалися навколо еліти; нако-
      нец випадкові відвідувачі, забрідали в те кафе, де вони
      збиралися, послухати "металеву" музику. Ці останнім
      ня не вважалися справжніми металістами, залишаючись у ста-
      ТУСЕ гопників, тобто ні в чому не розбираються, чужих.
        І саме "виключені" співтовариства демонструють законо-
      мірності самоорганізації в найбільш чистому вигляді. Тут
      мінімум зовнішніх впливів, від яких виключена співтовариство
      відгороджене комунікативним бар'єром. У звичайному ж колектив-
      ви платника важко виділити ті процеси, які йдуть в самому з-
      суспільстві спонтвнно, тобто відносяться власне до самоор-
      ганізації.
    ?????< br>                         2. Спільнота
        2.1 Поле символіки. Існує ще інший спосоь визна-
      лення (або подання) спільноти, окрім як через його
      локалізацію в соціальній структурі: через символіку.
        Саме так зазвичай відбувається на рівні буденної созна-
      ня або журналісткою практики: намагаючись з'ясувати, хто такі
      хіппі (або панки і інш.), ми перш за все описуємо їх
      знаки. А. Петров у статті "Прибульці" в "Учительской газі-
      ті "зображує тусовку волохатих:" Кошлаті, в залатаной
      і сильно потертій одязі, іноді босі, з холщовиі торбами
      і рюкзаками, розшитими квітами і списаними антивоєнними
      гаслами, з гітарами та флейтами хлопці і дівчата прохажі-
      вають по скверу, сидять на лавках, на лапах бронзових
      львів, що підтримують ліхтарі, прямо на траві. Жваво
      розмовляють, співають поодинці і хором, закушують, покурюючи-
      ють ...". Автор передає як би безпосереднє враження
      ние, просто вказуючи на явище: "ось воно". Вказівка тут
      - Спосіб введення поняття (замість аналітичного визначенні-
      ня). Якщо придивитися, то виявляється: це "непосредс-
      ничих враження "насправді цілеспрямовано відняли-
      вується з спостерігається реальності символіку тусовочного
      спільноти. Практично все, що згадує А. Петров, слу-
      жит у волохатих пізнавальними знаками "своїх". Тут
      символіка зовнішності: кудлата зачіска, затерта одяг,
      саморобні сумки і т.п. Потім графічна символіка: ви-
      шиті квіти (слід Квітковий революції, яка породила перше
      хіпі); антивоєнні гасла, типу: "Любіть, а не воюйте", -
      знак найважливішої цінності цього середовища - пацифізму, ненасильства.
      Поведінка, що описаний в наведеному пасажі: неквапливі
      прогулянки, вільне музикування, взагалі перебільшена
      невимушеність, - теж знак. Це все форма, а не утримуючи-
      ня спілкування. Тобто першими в очі кидаються знаки при-
      надлежності до спільноти - і саме їх описують, желфя
      це спільнота уявити. І дейстаітельно, наявність осо-
      бій символіки, розцінює як "своя", є вже Безус-
      ловний знак існування комунікативного поля, деякою-
      го соціальної освіти. А. П. Коен, наприклад, взагалі
      визначає співтовариство як поле символіки: "Реальність з-
      суспільства в сприйнятті людей, - пише він, - полягає в їх
      приналежності ... до загального полю символів ". І далі:" ВОСП-
      ріятіе і розуміння людьми їх співтовариства ... зводиться до ори-
      ентаціі по відношенню до його символізму.
        Наявність своєї символіки створює можливість утворення
      спільності, оскільки забезпечує засіб комунікації.
      Символ - оболонка, в яку упаковується "своя" інфор-
      ція; в такому вигляді вона відрізна від чужої. А отже,
      виникає різниця в щільності комунікативних зв'язків внут-
      ри тієї сфери, де діє символ, і поза нею. Це і є
      згущення контактів, на базі якого формуються соціаль-
      ные структури.
    Наскільки це справедливо для Системи? Склалося чи на
      базі її символіки соціальне утворення? Як уже говори-
      лось, Систему не можна назвати у повному сенсі угрупованням:
      в її надрах постійно йдуть перегруповування, зникають од-
      ні об'єднання і формуються нові. Люди переходять з
      групи в групу. Це, швидше, якась середовище спілкування. Тим не
      менше Систему можна розглядати як спільноту, посколь-
      ку присутні такі його ознаки, як спільна мова (сленг
      і символіка), мережа комунікацій - особисті зв'язки, поверх-
      ностние знайомства (особи на тусовці надокучили, так що
      вже підсвідомо дізнаєшся "своїх"). Є загальні норми і
      цінності, а також моделі поведінки та форми взаімоотноше-
      ний. Присутній і Системне самосвідомість, яке Вира-
      жается, зокрема, в самоназви. Їх є декілька.
      "Системними" або "системника" її представники називали
      себе рідко, та й то з іронією. Частіше - піпл (від англ.
      people - люди, народ). Іноді - просто люди: "Мені одна че-
      ловек вчора сказав ...",- розуміти треба так, що саме
      Системний сказав.
        Сленг і символіка складають основу внутрішньої комуніка-
      тівной середовища Системи, відокремлюючи її від зовнішнього світу. При
      це символіка Системи надзвичайно еклетічна в її фонді
      можна зустріти символи, які прийшли з різних релігійних
      груп (наприклад, від кришнаїтів або баптистів), молодіжних
      і рок-течій (атрибути панк-року або важкого металу), ф
      також різних суспільно-політичних рухів: паці-
      фізма, анархізму, комунізму та ін. Система має осо-
      особливостями вбирати чужу символіку і, перекодіруя, вклю-
      чать в свій фонд.
        Треба розрізняти носіїв однієї і тієї ж символіки,
      що належать до Системи і не належать до неї. Напри-
      заходів, є панки в Системі, тусующіеся разом з хіпі, - і
      панківські угруповання поза нею. Останні слвсем НЕ прічіс-
      ляють сеья до Системи і навіть, буває, приходять бути піпл.
      Точно так само є Системні та несистемні металісти, буд-
      дист, бітломани та ін.
        Отже, наявність загальної мережі комунікацій з обслуговуючим її
      власною мовою, а також загального самосвідомості, норм і
      цінностей дозволяє говорити про Систему як про співтоваристві
      (ще не знаючи його структури).
        2.2 Традиція. Але особливо важливо для нас, що в
      рамках цієї спільноти склалася своя традиція, заснований-
      ва головним чином на усних механізми передачі. Кожні
      два-три роки в Системі змінюється "покоління" - на арену
      виходить нова когорта молоді. Люди змінюються, а традиції
      Системи залишаються: відтворюються ті ж основні норми від-
      носіння і цінності, такі як "свобода", "любов" (в ка-
      вичках, тому що цим поняттям тут надається особливий,
      Системний сенс); новачки освоюють сленг і використовують
      Системні символи, так що зовні вони мало чим відрізняються
      від своїх попередників. Відтворюються фольклорні
      форми: приказки, анекдоти, частівки, легенди і перекази.
      Таким чином, ми маємо тут традицію, здатну до само-
      відтворення. Існує не тільки система комунікацій
      тивних зв'язків на синхронному рівні, а й діахронні канали
      комунікації.
        Носії традиції визначають її вік приблизно в два
      десятки років: двадцятиріччя урочисто святкувалося 1
      Червень 1987 Ця точка відліку, звичайно, міфологічна
      (вважається, що 1 червня 1967 перших хіпі вийшли в Москві
      на Пушкінській площі на вулицю і закликали відмовитися від
      насильства): "Вони, - розповідає один з олдові хіппі, - Вишгорода
      Чи, кажучи: Ось ми - представники цього руху, це
      буде система цінностей і система людей ' ". Тоді виникло
      слово "Система". Не випадково обрана і дата - День захисту
      дітей: "Було, - вів далі той же олдові, - сказано:" Живи-
      як ті діти, у світі, спокій, не женіться за примарні-
      ми цінностями ...'. Просто прихід був людству дан,
      щоб могли зупинитися і задуматися, куди ми
      йдемо ...". "Живіть як діти" - це суть Системного миро-
      сприйняття, і багато що в її символіці пов'язане з образами
      дитинства.
        "Покоління" тут змінюються через два-три, іноді чотири
      року. З приходом кожного з них Системна традиція навпіл-
      вується новою символікою. Кожне покоління приходить як но-
      ша хвиля: спочатку були хіппі, вони і склали ядро Систем-
      ми - тепер їх послідовників частіше називають волохаті або
      хайрастие (від англ. hair - волосся), потім прийшли панки,
      потім металісти, потім любери (та інші, відмічені також
      символікою, що минає Радянського Союзу). Кожна хвиля при-
      носить свої атрибути. Спочатку вона зазвичай ворогує з Систем-
      мій: перші панки тероризували волохатих, перший метал-
      листи - волохатих та панків. Потім починаються контакти,
      поступово виявляється, що Система увібрала символіку
      нової хвилі: у ній з'явилися свої панки, металісти і
      тощо.
        Таким чином, представляється можливість спостерігати про-
      процес сприйняття традицією інновацій, а також інші про-
      процеси, пов'язані з трансляцією традиції. У "великої" (нап-
      Ример, племінний або общинної) традиції, де період сменв
      поколінь становить 25-30 років, спостереження такого роду
      процесів зажадало б часу, порівнянного в життям
      дослідника. У Системі ж усе відбувається набагато Би-сь-
      швидше. Це робить Систему зручною моделлю для спостереження за-
      закономірності відтворення і поповнення традиції, хоча
      ми віддаємо собі звіт в деякій умовності її аналогій з
      звичними об'єктами етнографічного дослідження. Вони
      можна порівняти в тій мірі, в якій один комунікативна сис-
      тема взагалі можемо сполучати з іншого. Так чи іна-
      че, є загальні закономірності у способах діахронному пере-
      дачі інформації. Виявляються комунікативні структури,
      відповідальні за збереження і передачу коду спільноти;
      є підстави вважати, що вони багато в чому зводжу в разнвх
      середовищах.

                       Висновок.
        



         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !