ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Культ техніки
         

     

    Культурологія

    Міністерство загальної та середньої освіти Російської Федерації

    Сибірський державний технологічний університет

    Кафедра Вітчизняної історії та культурології

    Реферат

    Тема: Культ техніки

    Виконала: студентка групи 71-8

    Падерін Катерина Андріївна

    Перевірив: старший викладач

    Калугін А. П.

    Красноярськ, 1999 р.

    План

    Введення

    1. Роль техніки в давнину.

    2. Основні періоди розвитку техніки. НТР.

    3. Техніка як явище культури. Її вплив на людину.

    4. Взаємовідносини техніки з іншими сферами життя.

    5. Обмежувальна політика культу техніки.

    Висновок

    У Новий час роль техніки придбала величезний масштаб, однак, удавнину людство вже передбачала те, що техніка буде мати великезначення в нашому житті.

    З найдавніших часів людство намагалося освоїти природу, зробити їїбільш відкритою для задоволення своїх потреб, досягти того, чогоприрода досягти не в змозі без сторонньої допомоги. Ще у XII столітті вяк рушійної сили почали застосовувати водяне колесо, що обертається падаючоїводою, була винайдена ручна прядка, а в XV столітті - самопрялка, за допомогоюякої нитки одночасно скручувались і намотувалися. У стародавніх греківтехніка розглядалася як частина теоретичного знання самого високогороду. Для греків функція техніки, досконалість природи, є мистецтво,точніше, майстерність, "майстерність діяння" - techne. Для всіх поетів іпрозаїків античної Греції характерний веселий жвавий інтерес, з якимвони описують, зображують у камені сам процес. Наприклад, у Гомера знаходимоопис того, як Ахіллесу виковує щит Гефест. Геродот описує протворах мистецтва - каналу-рову на Афонському перешийку, мосту через
    Геллеспонт, водопроводу на Самосі. Есхіл з особливим ентузіазмом відображаєпередачу сигналу вогнем, який так швидко приніс новина про перемогу з Троїв Аргос. А в "Прометея" Есхіл висловлює думку про те, що вогонь не тількиведе людину від первісного стану до цивілізованого, але робить йоговільним. Цікаво і те, що Есхіл в ті далекі часи вловивсуперечливу значимість техніки для людини: саме він зобразив ідемонічне початок техніки: принести вогонь Прометей зміг, тільки зробившизлочин, - украв його з вогнища богів.

    Протиріччя у розвитку техніки, якими позначена життясучасного суспільства, позначаються як початок науково-технічноїреволюції, яка означала підключення праці та знань, рішення конфліктів.
    Першими в цей етап вступили в 1914-1929 рр.. США, потім у 30-50-і і
    Західна Європа, в 50-60-х і Японія, а потім ряд інших малих країн
    Далекого Сходу. Перший етап - інструментальний, характеризується, першза все, використанням ручних знарядь. Праця переважно ручний, а йогоінструменти служать продовженням і посиленням руки. Технологічний процесповністю залежить від суб'єктивності творить людину, невіддільний від неї,є абсолютно залежним від здатності людини до наступності, відйого творчості та новаторства. Об'єктом раціоналізації тут служитьінструмент та інструментальна технологія. Людина, що належить доприродної гармонії язичництва, не бере на себе відповідальність зараціоналізацію своєї культури. Він опредмечівает неопредмеченние явища --культуру, природу, власне майбутнє, принципово не відноситься доодноплемінники як до об'єкта, не порушує гармонію космічного континууму.
    Культура, обряди, міфи - трансцендентні, гармонійні, в них не проникаєраціональне мислення. Другий етап пов'язаний з появою машинного праці.
    Виробляє людина доповнює технологічний процес, стає поряд змашиною одним з його елементів. Центр ваги технологічного процесупоступово зміщується в бік машини. З'являються два типи людини:людина-суб'єкт, для якого звільнення від ручної праці означаєможливість підвищення, паразитує на досягненнях культури - людина -об'єкт, що не прагне вийти за рамки технологічного процесу іпоступово втрачає якості суб'єкта. Об'єктом раціоналізації служитьмашина, машинна технологія. В процесі своєї діяльності людина-об'єкткерує технологічним процесом або його частиною, у нього з'являєтьсяілюзія суб'єктивності. Він вважає себе суб'єктом власного буття і вполітиці, але онтологічно, в раціонально-розумової релігії він вважаєтьсясуб'єктом. З початком другого етапу до людської суб'єктивностіпред'являються інші вимоги. Людина може жити, продовжувати рід і позагармонії, не ставлячи собі тут вищих цілей. Він може і творить уумовах забезпеченості та комфорту, свободи, що виходить з локальної
    (цивілізації) свідомості "власної необхідності", а не свідомості своговисокого призначення. Третій етап пов'язаний з автоматизацією праці, прищо свідомість не обмежується фізичними та фізіологічними можливостямилюдини. Тут і виникають передумови принципово нової соціокультурноїситуації, ядром якої стає технократія - політична владатехнічних фахівців, інженерної та наукової інтелігенції, заснована навірі у вищу місію встановлення недосконалого буття, створеннятехнотронного раю. Четвертий етап пов'язаний з появою особливої якостіінформаційних систем. Народження нового типу інформаційних систем сталоможливим завдяки видатним досягненням в області технології і сталосправжньою подією в світі техніки. Виробництво роботів, які можутьпересуватися і виконувати дії, пов'язані з маніпуляцією, почалося в 60 --х рр.. Адже робот - це перший в історії машина, яка замінила НЕтільки людські руки, а й деякі функції людського інтелекту.
    З'явилася можливість переходу окремих острівців автоматизації докомплексної автоматизації цілих технологічних процесів.

    Але яким же вплив техніки на культурне життя суспільства? Якздійснюється взаємозв'язок техніки і культури? У культурному плані прийнятовиділяти дві духовні причини, що надали високий престиж технічноїдіяльності, що й привело до настільки величезним результатами. По-перше, цещо з'явилося вже в період Відродження уявлення про людину як активномуперетворювачі природи. По-друге, це вироблена Просвітництвом установкана подолання пасивного споглядання зовнішнього світу як "божого творіння" іутвердження активної ролі розуму в осягненні реальності і його здатностіцементувати доцільні знаряддя та механізми впливу на цей світ. Уіндустріальному суспільстві динаміка виробництва виділяється, перш за все, заобсягом і кількістю - у фізичному або грошовому вираженні. З областівиробництва ці критерії поширюються і на інші сфери. Важливоюпередумовою масовості стала стандартизація, яка охопила не тількивласне виробничу сферу і спосіб життя, включаючи масову культуру.
    Деякі теоретики припускають звести техніку до суми спеціальнихзасобів, що полегшують працю і роблять його більш продуктивним, але немають відношення власне до культури. Інші, навпаки, вважаютьможливим розглядати техніку як продукт людських ідей і цілей,що формуються у сфері культури. У такого роду розбіжності в точках зору іу власне ставлення до техніки як корисного винаходу або як додегуманізує силі - прояв дійсного протиріччя в статусітехніки в системі людської діяльності. З одного боку, призначеннятехніки полягає в тому, що вона забезпечує задоволення людськихпотреб і без неї саме існування людини було б примітивним. Алеразом з тим техніка постає як засіб виходу людини за рамкипервинних потреб і можливостей, які і пов'язані власне зкультурою. За рамками власне виробничої необхідності, девирішальне значення має техніка, людина створює штучну сферу буття,що має духовні виміри, в яких він і реалізує свої цілі і програми.
    В сам зміст техніки культура вносить свої прояви. Розвиток технікистимулюється аж ніяк не тільки прагненням до задоволення власнихвітальних потреб. Саме духовні потреби вели до створеннямонументальної архітектури або скульптури, втіленої в пірамідах, храми,монастирях, палацах, пам'ятниках. Дорога і транспортні засоби служили нетільки цілям перевезення корисних товарів, але і для спілкування між народами.
    Прорив у науково-технічній сфері за своїми масштабами призвів до того, що вінстав глобальним історико-культурним фактором, що визначає зовнішністьлюдства і його долю. Стало абсолютно ясним, що технічна сфераневіддільна від культурної, до якої вона належить - вона багатогранна,має неочевидне, але глибоке моральне вимір, пов'язана не тільки зпроблемами суб'єктивності людини, а, перш за все з проблемоюформування нового життєвого типу суб'єктивності. Особливе місце в розвиткутехніки займає інформаційний процес, але безальтернативний технократизм,відчуження від природи призводить до появи в житті людини домінантираціонального конструювання. Примат розуму над розумом призводить у результатісправжню природу людини у віртуальну площину. Володіння власноюсуб'єктивністю стає ілюзією. Насправді людина стаєчасткою ним же створеного технічного світу. Техніка оголошується основним
    "параметром" культури, провідним показником її розвитку. Природно,техніка багато в чому визначає характер суспільних зв'язків і накладаєвідбиток на зовнішність культури в цілому. Але в дійсності далеко не завждивідповідає істині проста залежність - чим вищий рівень техніки, тимвищий рівень культури. Культурологічний аналіз технічного прогресудемонструє його суперечливу і неоднозначну зв'язок з породила іживильної його культурою. Навряд чи хто матиме сумніву в тому, що техніка лежить воснові культури. Людина зобов'язана їй становленням. Хоча технічніпристрої - природні тіла, всі вони суть матеріальні цінності. Кожне зних володіє корисністю, яка не подає з неба, а формується майстром.
    І внаслідок цього воно не тільки явище культури, але й міра культурногосуспільства. Позитивна роль техніки була зафіксована ще багато столітьтому. Техніка децементіровала розвиток і суспільних відносин, що впливалина формування соціальних якостей громадян. Скажімо, взаємовідношення технікиз моральністю проявляється у виникненні певних особистіснихякостей, таких як заповзятливість, організованість,дисциплінованість, відповідальність, зібраність, але також і холоднарозважливість і меркантильність, стандартизація поведінки і мислення.
    Цікаві в цьому міркування Х. Ортеги-і-Гассета про вплив техніки наформування типу особистості джентельмена, головною рисою якого єзагострене відчуття життєвої свободи, заснованої на надлишку влади надобставинами. Забезпечуючи величезне багатство, міць економіки, вонаформує в людини впевненість і забезпеченість, дає можливість "статинайвищою мірою індивідуальним, зосередитися на собі і підтримувативласні сили відчуттям повної незалежності ". Техніка - це особливеявище культури, це сформована майстром природна матерія. Тим самимоб'єктивний процес як би роздвоюється на природний процес ікультурний. Природний характеризується єдністю форми і матеріалу,культурний ж - розривом. Форма виявляється на стороні людини, суб'єкта,а матеріал - на стороні природи, об'єкта. Штучно створеніматеріальні пристрої, об'єкти, цивілізація набирають сили і стають упевному відношенні чужими людині, його культуру. Не менш страшнийпровал в культурі виявляється в той момент, коли техніка приходить впротиріччя з природою людини. Культ техніки виявляє соціально -культурну неадекватність розвитку людини, його індустріальної моці.

    Сьогодні набуває поширення думка про те, що техніка не тількивключена в культуру, а й пріоритетна в сучасних цивілізаціях, щопризводить до панування технічної раціональності. Техніка перероджуєтьсямистецтво, в ній реальність дана тут, безпосередньо, позбавлена будь-якоїсимволіки. Машина стала ідолом з кінця XVIII - початку XIX століття. Одним зпершим зробив з неї абсолютного героя французький філософ Берсон: "Черезтисячі років, коли минуле відсунеться далеко назад і буде вимальовуватисятільки в головних своїх обрисах, наші війни і наші революції виявлятьсязовсім незначною річчю, - якщо припустити, що ще будуть згадувати проних, але про парової машини з усіма супутніми її винаходами будуть,може бути, говорити, як ми говоримо про бронзі і тесаним каменем: вона послужитьдля визначення епохи. І навіть у такий феномен, як зовнішня політика, можнавиявити опосередкований вплив техніки. Так, американськийдослідник Брук, виступаючи на IX Міжнародному симпозіумі "Discoveries",висловив ідею, що існуюча орієнтація на ізоляцію розвиткунаціональних стратегій розвитку техніки і науки веде людство докраху. Закладений у культурному розвитку розрив між формою і матеріалом вповною мірою виявляє себе в екологічну кризу. Німецький філософ
    Глокнер спасенне бачить у природі: "Сила не в нас, ми тільки користуємосяїй і це покладає на нас важку відповідальність. Але навіть у тому випадку,коли ми всі починаємо руйнувати, вічні закони зберігають буття від впаданняв хаос. Для техніка, так само і для філософа, в цьому приховано глибоке почуттязаспокоєння. Навряд чи рятівний слід пов'язувати з вічними законамиприроди, з переконанням, що природа незнищувану і вічна. Небезпека в самійкультурі і спасенне слід шукати в ній же. Вже в даний часзапобігання небажаних результатів та наслідків науково-технічноїреволюції стало справжнім, необхідним для людства в цілому.
    Нездатність передбачати і запобігти негативні наслідки науково -технічної революції загрожує повернути людство в термоядерну,екологічну або соціальну катастрофу. За допомогою техніки людина створилаштучне середовище проживання, відділив себе від природи. Поступовоусвідомлюється необхідність формування глобальної наукової і технічноїполітики. І потрібно, на думку Г. Маркузе, певна напруженістьлюдського суспільства, щоб воно усвідомило катастрофу пануваннятехнічних орієнтацій.

    Техніка - це частина нашого життя, вона наша культура, наші мистецтво інаука, політика, індустрія. Вона виявляє важливі показники людськихцінностей. Але часом, людина у гонитві за всюдисущої технікою стикається зрозпадом культурних цінностей свого світу.

    Культ техніки - явище суперечливе і неоднозначне, в той же часвоно є могутнім засобом соціального звільнення і духовногозбагачення людини, а те, яку функцію воно буде нести суспільству, залежитьвід нього. Сучасне суспільство невіддільне від техніки. Техніка - всюди. Вонаохопила не тільки промислову сферу, а й усі сфери людського життя.
    Науково-технічний чинник лежить в основі культури суспільства.

    Однак вплив техніки на людську культуру неоднозначно, вонотягне за собою ряд наслідків, які не завжди бувають позитивними.
    Сучасне місто - це нічні вогні хмарочосів і потоки машин. Автомобільстав не просто символом престижу, а невід'ємною приналежністю образужиття. Машина - це ідол кінця XX століття. Вона замінила не тільки людськіруки, а й деякі функції інтелекту. В даний час є більше
    200 тисяч варіантів застосування мікропроцесорів. З'явилася можливістьпереходу до комплексної автоматизації цілих технологічних процесів. Алепотреби техніки виходять далеко за рамки біологічних процесів іпотреб. У цій якості її роль дуже велика і вона знаходиться вбезперервних взаімообуславлівающіх зв'язках з наукою, явищами культури.
    Однак з розвитком техніки ці взаємини зазнали якіснізміни.

    Використана література:

    1. Актуальні проблеми сучасної культури// Введення в культурологію:

    Навчальний посібник для вузів. Автор Попов Е. В.

    2. Єрасов Б. С. Социальная культурология: посібник для студентів вищих навчальних закладів. - М.: 1997. - 591 с.

    3. Чернокозов А. І. Історія світової культури. - Ростов-на-Дону, 1997.

    - 480 с.

    4. Культура як система духовного виробництва// Єрасов Б. С.

    соціальнийва культурологія.

    5. Культурологія: Навчальний посібник для вузів/Кол. автор.; Под ред. І.

    Г. Багдасар'ян. - М.: 1998. - 511 с.

    6. Хрестоматія з культурології: Навчальний посібник. Укладачі: Laletin

    Д. А., Пархоменко І. Т., Радугин А. А. 1998. - 592 с.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !