Про один сумнівному слід "міжнародного" жаргону в сучасних російських жаргонних словниках

В. В. Шаповал

2002

На початку 1990-х років вийшов цілий ряд словників російського жаргону. При їх вивченні у уважного читача виникає питання, яким чином в сучасні словники російського жаргону проник солідний список слів з івриту та циганської мови. Я готовий довести, що цей список, "сумлінно" копійований з словника в словник, є фальсифікацією. Тобто словники в даному випадку не відображають явища мови. Ні мови росіян. Ні мови якої-небудь групи євреїв. Ні будь-якого діалекту циган. Оскільки докази я беру з авторитетних словників, в дужках вказані номери сторінок, звідки взяті цитати, а словники цитуються в одній і тій же послідовності. Таким чином, у кожного сумнівається читача є можливість перевірити всі прівлекамие дані.

Наприклад, "Словник тюремно-табірної-блатного жаргону" 1992 року як слів, зібраних на території колишнього СРСР і (тому ?!..) забезпечених позначкою "ін [оязичное]", наводить слово ЕВЕК - "камінь" (с. 75). З ним одностайний і "Словник блатного злодійського жаргону" Д. С. Балдаева 1997 року (т. I, с. 123). Не утримався від такого "бандитського" слова і "Великий словник російської жаргону" 2000 року, тільки вже обійшовся універсальної позначкою "кримінальну" (с. 59). Якщо ви не впізнали слово ЕВЕН "камінь" (іврит), то це не ваша вина, а того, хто з словника німецького жаргону списав Ewen "Stein" як ЕВЕН, і того, хто після нього помилково прочитав ЕВЕН як ЕВЕК, і того, хто помістив це слово в словник. Важко повірити? О-о, "кримінал" ще не так ізгаляются!

Ось ще приклад. ВЕР - "ліс" (ті ж джерела: 52; I, 80; 118), і в німецькому словнику це слово є: Jaar, Jaer "Wald". Переписали Jaer як ЯЕР, ЕЕР, перечитали як ВЕР і дали тлумачення у дусі "далеких таборів" -- "густий ліс, тайга". Мало чи на Півночі мов малих народів. Шукайте, вчені! Все одно-решт не знайдете.

Як же в тайзі без пили? Буде вам і пила - Мегера (139; I, 247; 344). В "Енциклопедії злочинного світу "Л. Мільяненкова фігурувало ще слово Мегера, у той час як німецький джерело дає Magsere "Axt, Saege". Чи могло слово МЕГСРЕ так змінитися в мові? Ні, звичайно так слова міняються, коли їх неграмотно переписують. Сумнівів не залишається, оскільки між словниками можна знайти десятки інших перегуків і подібних помилок. Крім того, пан Мільяненков дає приблизно той же список екзотичних для російського вуха і очі слів з позначкою "міжнародне", та ще й прямо говорить, що їх він в СРСР не чув. У нас ще буде можливість уточнити, що ж це за такий жаргон космополітичний описаний в малочітаемом передмові до цього активно копируемого словника.

АХРОШ - це нібито "грабіж" (20; I, 20; 41), у Німеччині XIX століття було Achbrosch "Gauner, Dieb, Raeuber" (грабіжник). Проф. З. Вольф вказує, що німці називали злодія ще й Mauskopf "мишача голова" і той же образ, начебто, представлений в іврітського Achbrosch. Але якщо по-русски погано списати, то будь-який образ, безумовно, загубиться.

В інших випадках навпаки з'являється новий образ: Безмен - "отруйник" (26, I, 32, 57), в німецькому словнику це був дієслово besamen "vergiften" (отруїти), від САМ "отрута" (іврит). Але кого ж це збентежить, якщо словник треба зробити товстіший. Крім того, найменування отруйника за аналогією з інструментом для зважування як-то теж можна виправдати.

Всі ці приклади залишають лазівку для пояснення типу: "Ви ж знаєте скільки представників єврейства перебувало в цих сумних місцях ... "Я про нього згадую, тому що це пояснення чув не раз як заперечення. - Так. Про це ніхто не забуває. Але мова зараз йде не про ті слова, що їх могли дійсно ввійти в російський жаргон, а про тих, які були сотнями де-не-як переписані в словник російської жаргону. Як, наприклад, слово ВЕТЕРХАН. Якщо вірити нашим словників - це "повія" (42, I, 61; 95). Так би мовити, ветеран невидимого фронту, з придихом. А якщо подивитися у проф. Вольфа, то виявиться, що ще в німецьких словниках невинне тлумачення Hut "капелюх" перетворилося на, мабуть, більш кримінальне Hure "жінка легкої поведінки ". Там у них свої фантасти словники переписували.

На тлі цього неподобства неможливо з упевненістю вичленити реальні слова. Читаємо ВІРФ "рот" (44, I, 64; 99) і вже не знаємо, чи то правда чули, чи то у німців списали, плутаючи букви як двієчники. Хоча, може бути, і не "як"? Справді, є в німецькому словнику Wurf "Mund, Maul "[рот, паща]

І останній приклад з івриту, хоча багато ще красномовних ляпів оствляю фахівцям. Мільяненков написав карболену "мотузка", у німецькому Karbole "Strick", а його переписали КАРБО "те ж" (101; I, 180). (По-моєму, карболену було краще, є перспектива для жартівливій етимологічним паралелі: карболкою - "мотузка", можна порівняти з мотузка -- "наркотики". І т.д.) А тепер здогадайтеся самі, скільки разів треба було переписати слово Schtille Штиль, щоб з нього вийшло Штик "мовчання" (293; II, 168, 703). І скільки людей можна звільнити з сумних закладів, якщо тлумачити на їхню користь необізнаність з цим "бандитським" словом?

Крім івриту при списуванні з німецького словника і циганського матеріалу дісталося ... уваги. ВУРАВЕЛЬ - "воша" (49; I, 74; 112). У німецькому словнику Wurawel "Laus" (воша). Справа в тому, що були спроби пояснити це слово з лужицьке (по-німецьки: Laus [itz]) мови, скорочена посліду і була згодом помилково прийнята за тлумачення. А насправді це слово означає "літає", але і його ми в Росії не почуємо, а скоріше зустрінемо однокореневі урняла або урял - у різних циганських діалектах.

Крім слів, яких немає в німецькому жаргоні, хоча вони описані в словниках з німецькою сумлінністю, на безсоромно списування вказують специфічні помилки в російських копіях.

Грали -- "страх" (59; I, 94; 137). Тлумачення виникло помилково. У німецькому було Frucht "плід, фрукт", а прочитали його як Furcht "страх". ВУДЕР "звір" (49; I, 74; 112), замість циганського слова з тлумаченням "двері". ГАВ - "Дерево" (53; I, 83; 119), по-циганськи - "село". ХОХАВАБЕ - "неправда, обман" (271; II: 128; 654), замість ХОХАВІБЕ, звучить як хухаібе. А і І переплутали. Отже, слова не чули. БЕРЕ - "рік" (27; I, 33; 59). Якщо б почули, і записали б берш. А в німецькому словнику варто Bers "Jahr". Прочитати Берс як БЕРЕ цілком під силу тим, у чиїх руках "фрукт" легко і просто перетворюється на "страх".

І останній приклад. Полум'я - "хутро" (Мільяненков, 195), "хутра, хутряні вироби "(176; I, 320; 439). І у німців у кримінальному словнику це слово теж є - Plamena, але тлумачиться як "Blasebalg" (ковальські міхи). За словом Пламена легко розгледіти множина слов'янського слова полум'я, запозиченого циганськими ковалями на території Австро-Угорщини. Поняття "полум'я" якось ближче до "ковальським бурдюки", ніж розкішні хутряні манто і боа. Зрозуміло, що і ця помилка виникла при переписування російського перекладу.

Виявлені неточності дають підстави припустити, що цитати з німецького словника кримінального жаргону в російській запису і з не завжди точним перекладом приблизно в кількості 670 слів були включені до складу російських жаргонних словників некоректно. Але тут закономірно виникає ще одне питання. З багатьох тисяч слів німецького джерела хтось з певним завзятістю виписував майже виключно слова з посліду "з єврейського" і "через циганського ". При цьому слова, записані поліцейськими в 18-го і 19-го століть на території Угорщини, Чехії, Словаччини, Іспанії, а сьогодні нерідко вже забуті навіть у тамтешніх діалектах, підносяться як слова сьогоднішнього російського жаргону. Якщо судити з циганського матеріалу, сьогодні в Росії можна почути ефта "тиждень" (буквально "сім"), або іспанське циганське драо "отрута" (буквально "трава"). У той час як зараз тиждень - Курка, а друге слово звучить як драп (Драбів). Я не можу кваліфіковано судити про матеріал з івриту та ідиш, але якщо в тлумаченні слова ЛЕФ "серце"> "хоробрість", "мужність" (Mut) по примхи переписувача перетворюється на "мужолозтво", або Tinnef 'Dreck, Schund, Kot '(кал) перетворюється на ТІМЕФ - "кол", Сіон - в Соін, рофіг "голодний" - в рофінг, а лантухів "колега" читається як цулей (culei), то говорити про науковість не доводиться. Просто з сумом можна констатувати, що вкотре недоброзичливий і неосвічений зовнішній погляд зрівняв два народи діаспори: євреїв і циган. І використав вторинні відомості про їх мовах для створення чергового міфу.

У передмові у Льва Мільяненкова говориться мимохіть, як про добре відомий в науці явище, про міжнародному жаргоні злочинців. Однак для читачів залишається загадкою, що за концепція "міжнародного" жаргону була поширена у виданнях для службового користування останнім радянське десятиріччя. Зрозуміло лише, що інформація про неї вийшла на сторінки відкритих видань випадково, коли в 1990-і такі публікації є ходовим товаром. При цьому, мабуть, в одкровення передмови, набрані дрібним шрифтом, ніхто особливо не вчитувався. Ніхто не запитав, чому застереження "але цей жаргон у нас якось зовсім не приживався "не перешкодила автору внести цей унікальний список в алфавітний ряд словника російської жаргону. У тому ж 1992 році в словнику Д.С. Балдаева, В.К. Белко, І.М. Ісупова той же самий список вже підноситься як слова, почуті невтомними збирачами на території СРСР. Потім в 2000 році все той же список, практично без втрат, входить в "Большой словарь русского жаргону "вже як законна частина російського кримінального лексикону. Так чиїсь безграмотні виписки з шовіністичним душком, спочатку, мабуть, покликані "підперти" якусь параноїдальну концепцію, невиразно викладену лише в одному джерелі, стали фактом російської академічної лексикографії.

Все це не здасться настільки неймовірним, якщо врахувати, що і словник Володимира Даля піддався пограбування. І "почерк" дивно схожий. Взяли, наприклад, слово СКРИН, скрінка,-нічка ... "скриня". Але до кінця дочитати словникову статтю терпіння не вистачило. Виписали "СКРИН ...-нічка". Скорочену запис (скрі) ~ нічка взяли за тлумачення. Зменшувальне тлумачення "нічка", мабуть, здалося недоречним. Поміняли на "ніч". Це такий рівень словникового справи. Повірити важко, але ніхто не завадить вам відкрити будь-який із зазначених словників (загальний тираж близько 100 тисяч примірників), щоб прочитати: СКРИН - "ніч" (226; II, 43; 544). Є відомості, що цей "безцінний" матеріал успішно збагачує нові видання російських словників (в Берліні, Калінінграді, в мережі Інтернет). Про науковому рівні матеріалу свідчить такий приклад. Навіть спеціальний термін КООД - скорочення від "крадіжка, обтяжена небезпечними діяннями", російське -- в цих словниках отримує позначити "міжнародне".

Багато колег згодні з тим, що це чистої води фальсифікація. Однак мені здається, що важливо не тільки викрити підробку, але й розібратися і в причинах того, чому подібний продукт може залишатися без належної оцінки та тиражуватися довгі роки. Зрозуміло, що в основі цього антинаукового казусу лежить уявлення про жаргоні як про явище, з одного боку, досить єдиному (навіть регульованому угодою, внутрішньокорпоративним договором), а з іншого боку, таємничому, герметичному, неповседневном. Різниця між містифікацією і фальсифікацією проходить десь на кордоні між жартом і злими намірами. Але словник - не саме підходяще місце для жартів. Хоча й ознаки злого умислу тут теж ніби не проглядаються. (Якщо звичайно не вирушати в реконструкція якого-небудь "змови мат".) Швидше за все, принаймні з боку авторів словників, в даному випадку мало місце сумлінне оману, як мені здається. Навіть якщо ці картотеки (виписки з німецького словника та виписки з словника Даля) виникли спочатку під пером несумлінного студента або курсанта, аспіранта або ад'юнкта і були просто підсунуті викладачеві ради якогось там заліку за кримінології, то на цьому злий умисел і кінчається. А далі починається вже сумлінне засліплення. Ці екзотичні виписки зробили такою примітну кар'єру і стрімко дослужилися до академічних видань не тому, що хто-то так вже філігранно їх підробив, а тому, що на них чекали й жадали, і тому взяли з розтягнув обіймами. Так і наракадемік Трохим Лисенко, і "елістратішка" Хлестаков, і багато авантюристи не тому повиростали, що відмінно брехали, а тому що брехали "в касу".

На закінчення хотілося б звернути увагу на цінність даного негативного прикладу як докази необхідності обумовлювати у словниках коригувальний внесок редактора, компілятора, лексикографа. У випадку з німецькими виписками, по всій ймовірно, мала місце правка, щоразу незначна, але багато разів проводиться при кожному наступному копіюванні різними особами без узгодження між собою і без знайомства з вихідним станом виписок. Результат цих хаотичних зусиль часом має вигляд абсолютно правдоподібних жаргонних слів. І це закономірно. Адже всі учасники послідовного процесу копіювання вносили ті чи інші уточнення не просто так, а в гонитві за ідеалом. Більш-менш довільно деформуючи вихідний матеріал, вони одночасно більш-менш чітко відбили свої очікування, адресовані "нового матеріалу", але сформовані в процесі роботи з російським жаргонним матеріалом.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://rusjaz.da.ru/