Захіріддін Мухаммад Бабур | |
| (1483 - 1530) |
| |
| |
| З. М. Бабур |
| |
| Великий узбецький поет, мислитель, історик і державний |
| діяч, засновник династії і імперії бабурідов. |
| |
| Бабур народився в г.Андіжане (14 февр. 1483 р.), син правителя |
| Фергани, провнука Тимура. Бабур в 1494 р. став правителем Фергани, |
| в 1526 р. в Індії овновивал централізована держава бабурідов |
| (у світовій історії ввійшов як «імперії Великих Моголів»), яке |
| жив до завоювання (1848 р.) англійців. Помер р. в Агрі (26 груд. 1530 |
| р.) |
| |
| Поетична спадщина Бабура багатогранно та багато. Ліричні |
| твори зібрані в «Кабулскій диван» (1519), потім у |
| «Індійський диван» (1529-30). Він написав вірші в понад 10 жанрах |
| східної лірики. У його віршах відображені його особисте життя, |
| навколишнє середовище та історичні події. Основу поезії Бабура |
| складають вірші любовно-ліричного змісту. Майстерність поета |
| виражається в орігіальном літературному стилі і вмілому використанні |
| найбільш виразних засобів тюркської мови. |
| |
| Знамените «Бабурнаме» свідчить про історію великих |
| Тимуридів, боротьбі за створення великої держави (події 1494-1529 |
| рр..). В Інституті сходознавства АН зберігаються Болле 10 рукописних |
| варіантів «Бабурнаме». На підставі чого бабуровед Порса Шамс |
| зіставляючи кілька рукописів, опублікував критичний текст |
| (1960) геніального твору. Пізніше японський вчений І. Мано теж |
| підготував до друку критичний текст «Бабурнаме» (1994). Текст |
| «Бабурнаме» також був опублікований Н. Ільмінскім (1847), Беверіж |
| (1905), Фітратом (фрагменти, 1928), П. Шамсіевим (1960). |
| |
| Його перевели на перський (1586), голландський (1705), англійська |
| (1826), на французький (1871), на турецький (1940), на російську |
| (1942) мови. |
| |
| Серед наукових праць особливе місце займає «Трактат про арузе» |
| (1523-25), де рассамарівался теорію східній метрики аруз. Бабур |
| обоготіл теорію прісодіі навимі положеннями і узагальненнями, розвинув |
| класифікацію її видів і варіантів. У 1521 р. був написаний |
| філософсько-релігійний твір «Мубаййін», де викладено 5 |
| основ ісламського шаріату, також в цьому ж р. написав книгу про |
| налогоблаженіі «Мубаййіну-л-Закота». Його начуние продукта «Харб |
| іші »(« Військова справа »),« Мусик ілмі »(« Наука про музику ») до цих пір |
| не знайдено. |
| |
| Бабур на основі арабської графіку становив «Хат Бобур» |
| ( «Лист Бабура»), що підходить тюркської фонетиці алфавітом |
| переписали Коран, окремі твори самого Бабура. |
| |
| Він також займався художнім перекладом, віршем перевів |
| релігійно-філософське прозведеніе «Волідія» ( «Трактат |
| батьківський ») найбільшого шайха накшбандійского ордена суфізму |
| Ходжі Ахрора Валі. |
| |
| |
| Бабур. Мініатюра 15 ст. |
| |
| Про значення і місце Бабура і бабурідов в історії цивілізованого |
| світу об'єктивно визнали індійські державні та наукові |
| діячі Дж. Неру, М. Ганді, А. К. Сінгха, Б. А. Лунія та ін |
| |
| Творчістю Бабура заніммалісь такі зарубіжні дослідники, як |
| У. Ерскін, Л. М. Пуул, С. М. Едвардс, А. Беверіж, Х. Беверіж, |
| Р. М. Калдекот, Ч. Сторі, Е. Холден, Л. У. Кінг. Ф. Ж. Талбот, Д. Росс, |
| Ж. Елфіністон, І. Мано; Ф. Купрулу, З. Мансур, А.К Сінгха, П. Шарма, |
| Р. Р. Арат, Щ. Бойір, Ш. Єркін; Н. Ільмінскій, М. Веселовський, |
| А. Самойлович, М. Сальє, І. В. Стеблева; узбецькі вчені Фітрат, |
| П. Шамс, Х. Якубов, В. Зохідов, С. Азімжонова, А. Каюмов, |
| А. Абдугафуров, Г. Саломе, Н. Отажонов, Б. Касимов, С. Хасанов, |
| Х. Болтабоев та ін У нуу вчені ведуть дослідницькі роботи про |
| поетиці лірики і «Бабурнаме», «Мубаййін», «Трактаті про арузе». |
| |
| За сюжетом «Бабурнаме» є романи зарубіжних авторів Ф. А. Стиль |
| (Париж, 1940), Ф. Гренарда (Париж, 1930), Г. Лембіт (Нью-Йорк, 1961), В. |
| Гасконі (Нью-Йорк, 1980), Муніла'ла (6 романів) та ін Про нього |
| написані узбецькими письменниками поеми (Айбек, Б. Байкабулов, |
| Х. Давран), роман (П. Кадиров) і повість (Х. Султанов). |
| |
| Члени міжнародної наукової експідіціі з вивчення творчості |
| Бабура кілька разів обганізовалі наукові подорожі по слідах |
| поета, їм виявлено більше 500 книг і документів, що зберігаються |
| у меморіальному музеї «Бабур і його місце в цивілізаційному світі». В |
| Андижані є парк Бабура, де знаходиться символічна могила, а |
| також меморіальний комплекс «Арк Ічі». |
| |
| |
| |
| Джерела: |
| Вірші імператора Бабура (Подг. А. Н. Самойлович). - |
|
| Бабурнаме (пер. М. Сальє). - Т.: 1943. |
| Бабур. Вибрані твори (сост. С. Азімджанова, А. Каюмов). - Т.: |
| Вид. АН Узбецької РСР, 1959. |
| Бабур. Трактат про арузе (Подг. і пров. І. В. Стеблевом) .- М.: Наука, |
| 1972; |
| Бабур. Избранное. Кн.1: Лірика, Трактат про арузе. Кн.2: Бабурнаме |
| (Сост.С.Хасанов). - Т.: 1982. |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| Наукова література: |
| |
| Х. Якубов. Бобир. - Т.: 1941; |
| В. Зохідов. Бобірнінг фаоліяті ва ілмій-адабій меросі хакіда. |
| Кітобда: Бобир. Бобірнома. -Т.: 1960; |
| Азімджанова С. Індійський диван Бабура. Т.: Фан, 1966. |
| Стеблева І.В. Семантика газелей Бабура. - М.: 1983. |
Бобурійнома. - Т.: 1996. |
| Гайбулла ас-Салом, Н. Отажон. Жахонгашта «Бобурнома». - Т.: 1996. |
| |
| С. Хасанов. Бобурнінг «Рісолайі аруз» Асара. -Т.:, 1986; |
| У. Ерскін. Хіндістонда Бобур Перській (пер. з англ. Г. Сатімова). - |
| Т.: 1997: |
| П. Шарма. Бобурійлар салтанаті (пер. з англ. Г. Сатімова). -Т.: 1999 |