порівняльний аналіз вживання перформативними дієслів у російській та англійській мовах

Зміст:

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3

Глава 1. Поняття про перформатіве. ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5

1.1 Теоретичні основи перформативними ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5

1.1.1 Відомості з теорії мовних актів. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6

1.1.2. З історії розробки перформатіва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8

1.1.3 Класифікація перформативними дієслів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9 1.2
Граматичні особливості перформатіва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11 1.2.1 Аспектуальностьособливості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 12

1.2.2 категорії персональних перформативними дієслова ... ... ... ... ... .15 1.2.3
Синтаксичні особливості вживання перформатівов ... ... .17

Глава 2. Перформатіви в російській і англійській мовах ... ... ... ... .. 18

2.1 Спеціальні звернення, затвердження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 19
2.2 Визнання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 26
2.3 Обіцянка ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 27
2.4 Прохання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 30
2.5 Пропозиції та поради ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .33
2.6 Попередження предсказания ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 36
2.7 Вимога наказ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 39
2.8 Заборона, дозвіл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42
2.9 Згода, заперечення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 45
2.10 Рейтинг клієнта ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 48
2.11 Засудження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 50
2.12 Прощення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .52
2.13 Мовні ритуали ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .54
2.14 Соціальні акти передачі, відчуження, скасування, відмови ... ... ... .. 56
2.15 називання, призначення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 61
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .64

Глава 3. Специфіка російської перформатіва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66

1. Приклад аналізу групи перформатівов ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 66

2. Перформатіви слабкі і сильні ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .68

3. Слабкі перформатіви, семантична основа ... ... ... ... ... ... ... ... ... 70
3.4 Властивості слабкого перформатіва, градуальность ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .72
3.5 Сильні перформатіви, девальвація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 73
3.6 Квазіперформатів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 74
3.7 Обмеження у вживанні перформативними дієслова ... ... ... ... ... ... .. 75

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... .... ... .76

Бібліографія ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 78

Введення.

У даній роботі проводиться аналіз лінгвістичного явищаперформативними. Перформатів формує висловлювання, проголошення якогорівнозначно вчинення дії, до якого це висловлювання відсилає.
Перформатів входить в контекст життєвих подій, створюючи соціальну,комунікативну або міжособистісну ситуацію, тягне за собою певнінаслідки. Наприклад, оголошення війни, декларації, заповіти, клятви,присяги, вибачення, накази. Мовлення «я клянусь» значить зв'язати себеклятвою. Відповідне перформативними дія здійснюється самиммовним актом. У перформатіве мова реалізує функцію, близьку до магічної
(ритуальною), це присвоєння об'єктам імен, проголошення республіки іт.д. Таким чином, поняття перформатіва володіє розширювальноїінтерпретацією, нівелює різницю між комунікативним актом ісоціальної акцією. Тут мова виконує інструментальну функцію, якає об'єктом вивчення лінгвістичної філософії.

синкретизації мовної одиниці і дії призводить до ситуації, вякої соціальний акт стає практично невиразний і витісненийметалінгвістікой, тому закономірно, що перформатів як самостійнийклас дієслів виділився в період розквіту прагматики в 60х роках 20в.,яка звернулася до проблеми функціонування мовного знака в мові.

Метою даної роботи є аналіз основних напрямківрозробки теорії перформатіва в лінгвістиці, тут ми спробуємо намітитивирішення існуючих протиріч. Основним завданням даної роботи євиявлення обсягу даної категорії дієслів у російській мові, знаходженнявідповідностей в англійській мові і виявлення основних особливостейфункціонування перформатівов в мові.

Актуальність запропонованої теми обумовлена унікальністюперформатівов як класу слів, що повинно бути цікаво, оскільки областьвивчення перформативними виходить за рамки мовної науки і стикається зпитаннями загальнолюдського характеру.

Дане питання широко розроблявся як представниками західнихлінгвістичних шкіл (Е. Бенвеністу, Дж. Остін, Дж. Серлі, А. Вежбіцкой,
З. Вендлер), так і деякими вітчизняними лінгвістами (Апресян Ю.Д.,
Падучева Е.В. та ін) Потребують розробки приватні аспекти теорії,застосовність її до конкретних мов. У даній роботі ми використовуємоматеріали російської та англійської мов.

Конкретна задача дослідження полягає в тому, щоб з'ясувати, яквживається перформатів, а точніше перформативними дієслово в мові, умовифункціонування в різних його сферах.

Практична цінність роботи полягає в можливості їївикористання при читанні лекційних курсів по загальному та приватномумовознавства, при читанні спецкурсів, при підготовці рефератів, написаннікурсових і дипломних робіт, при вивченні російської мови як іноземної.

В якості методів дослідження використовувався метод аналізулексикографічних даних, зіставлення мовних одиниць російської таанглійської мов, лінгвістичний експеримент на базі штучногопобудови перформативними висловлювання з розглядаються дієслівнимилексемами, методом перевірки на перформативними, виробленим в теоріїмовних актів лінгвістами Остіном, Вендлер, Апресяном.

Матеріалом дослідження послужили дані словників, інформація,надана опитаними інформантів, носіями англійської мови.

Структура та обсяг роботи.
У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність, мета й завданнядослідження.
У першому розділі розповідається про теорію перформативними, граматичному,прагматичному і семантичному аспектах, де основна увага приділяєтьсяаналізу власне дієслівних властивостей перформатіва, способів їх вираження вмови.
У другому розділі проводиться аналіз конкретних одиниць російської та англійськоїмов. Інформація представлена у вигляді зведеної таблиці - словника.
У третьому розділі ми наводимо основні властивості російської перформативнимидієслова, висновки зроблені в ході аналізу.
У висновку підводяться підсумки проведеної дослідницької роботи.

Глава 1. Поняття перформатіва

1.1 Теоретичні основи перформативними

1.1.1 Відомості з теорії мовних актів.

Теорія мовних актів (ТРА) пов'язана в першу чергу з ім'ям філософа < br>Оксфордської школи Дж. Остіна, який вперше привернув увагу до того, щовислови можуть являти собою вчинення багатьох мовних дійокрім простого повідомлення інформації: прохання, порада, питання,попередження і т.п., і є при цьому мовними актами (РА). РА прицьому розглядається як певний квант мовлення, що з'єднує одиничне намір,завершений мінімальний відрізок мови і досягається результат. В РАвикористовуються пропозиції, але РА не повинні змішуватися з пропозиціями
(Austin 1965).

розмежовуються прямі та непрямі мовні акти, пряма й переноснізначущості дії. «Так привітавшись з кимось, ми окрім іншого, ще йінформуємо свідків про своє знайомство з адресатом »(Дем'янков 1995,
286).

ТРА в лінгвістичному описі знаходиться на стику семантики іпрагматики: значення висловлювання в абстракції від факторів, що говоривслухача і інших параметрів комунікації відносяться в ТРА до областісемантики; значення ж висловлювання як «констітуента» мовного акту лежитьв площині прагматики (Searle 1976)

Теорія мовних актів розглядає мовне спілкування як одну зрізновидів цілеспрямованої поведінки, що підпорядковується певнимправилами. В усякому мовному акті висловлювання розрізняється три різних актів,здійснюваних розмовляючим:а) акт власне виголошення пропозиції (локутівний акт);б) пропозіціональний акт (що включає акт референції, тобто залучення взону розгляду певних об'єктів, і акт предікаціі, тобтоприписування властивостей цих об'єктів);в) іллокутівний акт, тобто реалізація комунікативного наміру мовця.

Іллокутівному акту відповідає певний перформативними дієслово.
Кожний мовний акт відноситься до того чи іншого типу відповідно до йогоіллокутівной функцією (Падучева 2001, 24)

Фактором, що поклав початок теорії мовних актів, було виявлення Дж.
Остіном існування перформативними пропозицій. Перформативними називаютьпропозиції, розповідні за своєю структурою, але володіють тимчудовою властивістю, що висловлювання, у складі якого вонивжиті, не описує відповідна дія, а рівносильно самомуздійснення цієї дії. Так, вислів Обіцяю тобі кинути палитиє вже обіцянку.

З логічної точки зору головним властивістю перформативнимипропозиції є те, що вони не мають істінностного значення і володіютьвластивістю прагматичної самоверіфіціруемості (Karttunen 1979) такепропозиція тривіальним чином істинно в кожному висловлюванні, в силуздійснення самого акту висловлювання. Так, вислів Все минаєможна підтвердити або спростувати; але пропозиція Я стверджую, що всіпроходить істинно у кожному своєму проголошенні.

Проблема перформативними пропозицій є важливою проблемою теоріїреференції, оскільки це тип пропозицій з нестандартним співвідношеннямміж висловлюванням і дійсністю. Перформативними висловлюванняпозначають сама дія, яка відбувається при здійсненні даноговисловлювання. У цьому сенсі перформативними вживання пропозиціїаналогічно автонімному вживання знака, тобто такому, при якому знакпозначає сам себе. Перформативними пропозиції, крім того, мають
"Егоцентричності" (Рассел 1957), тобто залежністю від акту висловлювання, атакож властивістю, яке Г. Рейхенбах (Reichenbach 1947) назвав
"Поводженню на екземпляр" (token-reflexivity) - залежністю від даноговживання певного знака-типу: кожен випадок використання такогопропозиції позначає іншу дію.

перформативними, тобто здатність забезпечувати пропозицієюперформативними вживання, - специфічна властивість деяких дієслів,наприклад, в англійському їх до 300 (Lyons 1977, 129).

1.1.2. З історії розробки перформатіва.

Поняття перформатіва (від СР - лат. Performo - дія) було впершевведено англійським лінгвістом Дж. Остіном (Austin 1964, 10) само ж явищебуло описано ще раніше в роботах Е. Кошмідера (Німеччина) і Е. Бенвеністом
(Франція).

Е. Кошмідер писав: «Під коінціденціей я маю на увазі збіг слова ідії ... в тому сенсі, що слово, яке вимовляється, як раз і єсаме позначається дію ... очевидно, що особа, які висловлюють ту чи іншупрохання, ... зовсім не прагне представити дію прохання в процесі йогопротікання. Навпаки, особі цього важливо тільки виконати самий акт прохання,і виконати його одним вимовлянням слова, так, що момент виголошенняє моментом настання прохання, моментом реалізації дії,вираженого дієсловом »(Кошмідер 1962, 57).

перформативними дієслово незалежно від дієслівного виду виражаєцілісне дію, початок і кінець якого відомі що говорить. Цезакрите сьогодення, дія починається і закінчується в сьогоденні.

Перформатіви автореферентни, тому що вказують на дію, ними самимищо виконується.

1.1.3 Класифікація перформативними дієслів.

Серед російських лінгвістів найбільш повно тему перформативнимирозробив Ю.Д. Апресян у роботі «Перформатіви у граматиці та словнику»
(Апресян 1988). Це дослідження можна вважати програмним у вітчизнянійлінгвістиці, оскільки воно виконане на матеріалі російської мови і найбільшповно представляє корпус російських перформативними дієслів.

Апресян Ю.Д. використовує деталізовану і розширену номенклатурумовних актів. Базовим тезою є теза про пріоритет перформативнимиформули перед перформативними дієслів. Тобто значення перформативнимидієслова визначається його вживанням, перформативними контекстом, томуосновні властивості перформативними дієслів мотивуються первиннимивластивостями перформативними висловлювань: нетривалого, рівнозначнадії, інтенціональність, унікальністю і т.д. (Апресян 1996, 202).

Наведемо класифікацію перформатівов, складену Апресяном [Апресян
1988], щоб отримати уявлення про лексичному наповненні даноїкатегорії дієслів:

1. Спеціалізовані обігу та затвердження (СР остіновскіе expositives: ask, answer, agree): доповідати, доносити, заявляти, повідомляти; нагадувати, оголошувати, заперечувати, підтверджувати, підкреслювати, проголошувати, свідчити, повідомляти, запевняти, засвідчувати, стверджувати.

2. Визнання: вибачатися, каятися, признаватися, зізнаватися;

3. Обіцянка (comissives: offer, invite, promise): гарантувати, давати слово (давати слово честі, давати обітницю, давати обіцянку), клястися, зобов'язуватися, завіряти, зарікатися, клястися, обіцяти, присягати;

4. Прохання: закликати, молити, просити, благати, клопотати;

5. Пропозиції та поради (exersitives: order, advice): викликати, кликати (до себе), запрошувати, закликати (до порядку), рекомендувати, радити, пропонувати;

6. Попередження, прогноз: попереджати, передбачати, застерігати, пророкувати, передвіщати;

7. Вимога, наказ: карати, наполягати, доручати, наказувати, вимагати, пропонувати (з'явитися), ставити умову;

8. Заборона, дозвіл: забороняти, дозволяти, дозволяти, забороняти, накладати вето, давати право, санкціонувати;

9. Згода, заперечення: визнавати, погоджуватися (згоден), заперечувати, протестувати, сперечатися, заперечувати, відмовлятися (робити);

10.Одобреніе: благословляти, схвалювати, хвалити, стверджувати, рекомендувати (кого-л.) ;

11. Засудження: засуджувати, ганити, проклинати, звинувачувати, засуджувати;

12. Прощення: виправдовувати, відпускати (гріхи), прощати, пробачати, знімати відповідальність;

13. Мовні ритуали (деякі behabitives або «акти соціальної поведінки» congratulate, forgive): дякувати, вітати, співчувати, бажати удачі, вибачатися, вітати, прощатися;

14. Соціальні акти передачі, відчуження, скасування, відмови тощо: брати назад своє слово, повертати своє слово, давати відвід, дезавуювати, денонсувати, довіряти, заповідати, капітулювати, відкидати, відводити, відмовлятися, звільняти від слова, відлучати, відрікатися , подавати у відставку, доручати (дітей кому-л.), присвячувати, здаватися, знімати (пропозиція), уповноважувати.

15. Називання, призначення (вендлеровскіе operatives): призначати, називати нарікати, проголошувати, оголошувати, присвячувати, проголошувати (республіку)

Виділені Ю.Д. Апресяном групи російських перформативними дієслів убільшою мірою націлені на семантичну і граматичну диференціаціюперформативними висловлювань. У меншій мірі ця класифікація спираєтьсяна іллокутівную силу чи мета висловлювання. Проте данакласифікація перформатівов цілком сумісна з класифікаціями Дж. Остінаі Дж. Серлі, що відображено в наступній зведеної таблиці (Красіна 1999, 65):

Класифікації перформативними дієслів.

1.2 Граматичні особливості перформатіва

1.2.1 Аспектуальность особливості.

«Зазвичай дієслово вважається перформативними, якщо для нього можливо такевживання форми 1-ї особи однини теперішнього часу (НСВ)активного застави індикатива, що рівносильно однократному виконаннязазначеного цим дієсловом дії »(Апресян 1988, 76).

Необхідно звернути увагу на слово« однократному », яке відноситьсятут до позначається дії. Якщо врахувати, що пер форматівиавтореферентни, то можна припустити, що однократность єхарактеристикою як сігніфіката, так і референта. Але по семантиці форма НСВне співвідноситься з однократністю. Тут-то і намічається одне зпротиріч, що стосується перформативними дієслів в українській мові. Звернемосядо граматичної суті даного класу дієслів.

Перформатів завжди результативним, тому що зближується за змістом з основнимзначенням СВ. Висловлювання типу «я клянусь» не вживаються в активно -тривалому значенні тому, що в останній момент вимовлена клятває вже доконаним актом.

Час перформативними висловлювання і, отже, що виконується тимсамим дії, - це період, а не момент. Точково, моментальністьхарактеризує не перформативними висловлювання і відповідне йомудію, а лише стан речей, що є їх результатом. Це положенняречей, дійсно настає стрибкоподібно - в той (останній) моментданої мови, коли висловлювання закінчилося.

P - референт, дія

P '- перформативними вислів

S (P') - стан речей, породжене ними

Відовременное значення перформатіва - це кон'юнкція трьох тверджень:

1) у період Т, що співпадає з часом даної мови, має місце Р 'і

(тим самим) Р;

2) в момент t, що становить останній момент періоду Т, має місце

S (P');

3) ні в якій із моментів , що передують t, S (P ') не має місця.
Таке відовременное значення дієслова Ю. Д. Апресян називає «процесуально -точковим », коли значення є процесуальною і крапковим одночасно;
«Для перформатівов воно є єдиною лінгвістичної реальністю:поза цим значення перформатіви не існують »(Апресян 1988, 80).

перформативними дієслово вводить додатковий параметр контексту,пов'язаний з відовременним значенням, яке залежить від особи дієслова.
Перформатів має першою особою, важливо врахувати, що значення суб'єктатут денотативного: S, що говорить тут і зараз.

Наприклад: Дякую вам!
Дж. Лич (Leech 1971) називає відовременное значення перформатіва
«Моментальним» (instantaneous)

НСВ перформатіва має значення «завершеного дії» у парнихдієслів, отже, значення НСВ перформатіва фактичноприрівнюється до значення С, тобто сказав «дякую», людина вжеподякував, тут даний час висловлює одночасність з моментоммови. Порівнюючи з актуально-тривалим значенням дієслова, коли момент мови
- Включений інтервал, відзначимо, що при вживанні перформативними моментмови - осяжний інтервал, тобто тривалість момент мови збігається зтривалістю позначається процесу.

перформативними значення реалізується в контексті динамічної мовноїситуації, значення завершене, синхронне (значення дії, що почавсяі завершеного в момент мовлення, на інтервалі, що займає мовної ситуацією).

Так як семантика теперішнього часу суперечить факту існування
СВ, а перформативними дієслово в чистому вигляді існує тільки в сьогоденні,зберігаючи значення С, перформатів користується формою НСВ.

НСВ має значення однорідного процесу, цією формою позначається однаі та ж ситуація, що триває «стан речей" (Шатуновський 1993, 98), тодіяк СВ передбачає зміну стану справ.

Значення НСВ завжди припускає можливість значення С, як поданняпро подальшу ситуації, що характеризується ірреальної (гіпотетичної)модальністю.
У пропозиції це кон'юнкція пропозицій, що описує ситуації, наступніодин за одним.

Медіальна фаза в структурі перформатіва розвинена найбільшсильно, тому що несе основний компонент значущості вчиненого акту ізначення слова, цей акт називає, що залежить від об'єктивних властивостейдійсності і сприйняття людиною тих чи інших її сторін.

СВ позначає з'єднання, зміну, стик ситуацій - так можна позначитиобщекатегоріальное значення СВ. Ні зміни ситуації - немає «межі»
(В. В. Виноградов). НСВ представляє ситуацію як що не має ні початку, нікінця. Але так як мовний акт збігається з моментом мовлення та має межі, то в перформатів імпліціруется значення СВ.

Відзначимо, що інтерпретація виду зумовлена об'єктивнимивластивостями описуваного тимчасового фрагмента. Об'єктивні властивості об'єктаможуть бути такі, що він може бути описаний дієсловом тільки того чи іншоговиду за деяким винятком (випадки конкуренції видів «семантичногоспустошення видового протиставлення ") (Милославський 1997).

Ш. Баллі, виділяючи діктальний компонент значення дієслівної форми,вважав, що НСВ в актуально-тривалому значенні виносить вкомунікаційний фокус, семантичну вершину уявлення про діктальнойситуації. Загальний характер значення визначається цим вершинним семантичнимкомпонентом. Теперішній час означає ситуацію одночасну з моментоммови. СВ ж враховує як мінімум два послідовні ситуації, якіне можуть з ним [моментом течі] збігатися, а йому передують або йдуть заним. З цієї причини співвідношення форми і семантики перформатіва такускладнено.

Перформатіви - дієслова передачі інформації, що позначають подію,нерозчленованим на фази (пор.: визначення НСВ у Бондарко, де підкреслюєтьсяможливість поділу процесу на фази).

Дана Аспектуальность характеристика проливає світло на мовнусутність перформатіва і сприяє розумінню даного явища мовноїдійсності.

1.2.2 категорії персональних перформативними дієслова.

На думку американського лінгвіста Дж. Росса (Ross 1970),перформативними називають такі декларативні висловлювання, якіпотенційно мають відношення до особистого перформативними дієслова,співвідносячись, таким чином, з категорією суб'єктивності. Аналогічнезауваження є в роботі Е. Бенвеністом: «Але зате ця особиста форма єпокажчиком суб'єктивності. Вона додає подальшому утвердженнюпевний суб'єктивний контекст-сумнів, припущення, висновок, --який характеризує ставлення оратора до висловлюється »(Бенвеністу
1998, 295). Порівнюючи дієслова з перформативними значенням 1-го і 3-ї особи,
Бенвеністу зазначає, що здатність висловлювання ототожнюватися з самимактом закладена не в значенні дієслова - «саме« суб'єктивність »мовиробить таке ототожнення можливим ».

Напр.: Я клянуся. (1 особа) Він клянеться. (3 особа)

Дія описдії

Таким чином, дія відбувається через висловлювання «імені»дії, і одночасно суб'єкт стає суб'єктом через висловлюваннясвого покажчика «Я».

З чим же співвідноситься «Я»?
З чимось дуже специфічним і виключно мовним: «Я» маєреферентну співвіднесеність з актом індивідуальної мови, в якому воновимовляється і в якому воно означає, хто говорить. Цей термін може бутиідентифікований тільки в одноразове акті промові «instance de discourse»,що має тільки поточну референтну співвіднесеність. Реальність, до якої вінвідсилає, є реальність мови. Саме в тому акті промови, де Я позначаєговорить, останній і виражає себе як «суб'єкта», і підставасуб'єктивності лежить в самому процесі користування мовою.

Область суб'єктивності підпорядковує собі так само тимчасові відносини, делінією розділу часів служить референтний співвідношення із сьогоденням. Воно маєяк тимчасовий референтної співвіднесеності тільки одну мовнуданість: збіг у часі описуваної події з актом мовлення, якиййого описує. Бенвеністу визначає «справжнє» як «час, коли миговоримо »(Бенвеністу 2000, стор.293). Лінгвістичне час єаутореферентним (sui-referentiel). У кінцевому результаті аналізлюдської категорії часу з усім її мовним апаратом відкриваєсуб'єктивність, внутрішньо властиву самому процесу користування мовою.

1.2.3 Синтаксичні особливості вживання перформатівов.

Деякі вживання перформативними дієслів не відповідають певнимнами вимогам до граматичній формі

1. MOD + PERF INF, ЩО .....< br>У даному випадку граматичні ознаки перформатіва набуває модальнийдієслово, а перформативними інфінітив приймає форму СВ.

Напр.: змушений визнати, хочу попросити, слід зауважити
2. Підпорядкування перформативними дієслова іншими предикатами (частіше зсемантикою внутрішнього стану)

Напр.: смію запропонувати, щасливий сповістити, цікаво відзначити, радповідомити, маю честь доповісти, дозвольте доповісти, дозволю собізапросити, треба вам сказати, забув вам сказати.

В англійському: I regret to inform

I'm happy to tell

Гра з формою не змінює основного змісту висловлення
Падучева: «можна вивести чисто перформативними глибинну структуру».
(Падучева 2001)
Напр.: Радий повідомити - повідомляю з радістю
Порівняйте з формулами групи 1. Такий трансформації не вийде, тому щоприсутній модальний компонент.
3. У невизначено-особистих пропозиціях перформативними дієслово приймаєформу 3 та 2 особи пасивного застави індикатива - офіційно-діловий стиль
( «This is commonly the case with requests or commands that are issued bysome impersonal or corporative authority ») (Lyons 1972, стор 103)

Напр.: Пасажири запрошуються в салон.

Пасажирів просять пройти на посадку.СР: Нині відпускаються тобі гріхи твої.

Цим ви стверджуєте на посаді директора.
4. Перформатіви у формі 3-ї особи од. числа, наст. вр., активного заставиіндикатива.

Напр.: місцевком клопоче про надання Васильєву житлоплощі.
5. Форма наст. вр., НСВ може замінюватися формою буд. вр. СВ.

Згадаю лише про те, що Чайковський був у Гамбурзі в 1879 р.

Попрошу вас вибирати висловлювання.
6.Сослагательное нахил при дієсловах «просити, рекомендувати,радити »
Напр.: Я б попросив вас не забувати про сторонніх.

2. Перформатіви в російській і англійській мовах.

Метою даного розділу є перевірка існуючого спискуекспліцитно перформатівов, тобто перформативними дієслів. В основі лежитькласифікація Ю. Д. Апресян (Апресян 1988). Ми наводимо тут описособливостей вживання конкретних дієслів у висловлюваннях, а так самоторкаємося і порівняльний аспект, доповнюючи коментарі російськомовногоматеріалу оглядом співвідносяться з ним перформатівов англійської мови.

У ході аналізу лексикографічних джерел ми зіткнулися зпроблемою вибору перформатівов з декількох значень дієслівної лексеми,для цього ми розробили наступний алгоритм.

Процес вирішення перформатіва:
Розглянемо дієслово «хвалити»
1) знаходимо значення в словнику відповідає визначенню перформатіва більшоюступеня: «виражати схвалення, похвалу кому-л. за що-л. »;
2) задаємо собі питання «Чи я роблю те, що виражено в словниковому значенні,коли вимовляю слово «хвалю», тобто висловлюю я схвалення, похвалу, коликажу «хвалю »?».< br>3) якщо «так» (говорю з прямою комунікативної метою похвалити і хвалю) --перформатів;якщо на увазі щось інше, тобто кажу з перекрученою установкою - неперформатів.
Якщо те, що я роблю, кажучи «хвалю» не відповідає значенню слова (уданому разі відповідає) - не перформатів.

При виконанні всіх умов «хвалити» може бутиперформатівом.

Розглянемо послідовно дані словників, щоб виявити особливостівживання конкретних словникових одиниць в мові шляхом лінгвістичногоексперименту.

Огляд даної групи перформатівов змушує замислитися про їходнорідності всередині подібного об'єднання по семантичному ознакою. Мипропонуємо розділяти перформатіви залежно від соціальнихнаслідків, до яких веде вживання перформатіва у висловленні.
Виділимо 2 групи перформатівов:

1. Перформатіви, проясняють наміри мовця, що описують ЯК вінподає інформацію. Назвемо їх «слабкими».

2. ПЕРФОРА