ВИСНОВКИ

Аналізуючи містерію І. Огієнка "Каїн і Авель", ми прослідкувалирозвиток жанру драматичної поеми в історії світової літератури взагалі.
Почавши з розгляду витоків жанру в мистецтві Давньої Індії, проілюструвавшидалі його розвиток зразками творів класичної світової літератури (Мільтон,ґьоте та ін.), ми ввели розвиток драматичної поеми у контексті українськогописьменства.

Виходячи з визначення жанру, яке подає нам літературознавчий словник -довідник (1997), бачимо, що драматична поема одночасно увібрала в себеознаки ліро-епічних та драматичних творів. Це і фрагментарність композиції,і зосереджена увага з боку автора на відтворення думок і почуттів героїв,певних епізодах), та багато інших рис, що споріднюють усі три жанри.

Знаходимо всі ці ознаки і в драматичній поемі "Каїн і Авель". Творицього жанру займають значне місце у творчому доробку автора. За формально -змістовими ознаками містерія Івана Огієнка "Каїн і Авель" є продовженням ідописування канонічного тексту. Що стосується жанрових ознак, то цей твірнаписаний за канонами релігійної драми, зразки якої мають місце й утворчості інших українських авторів ХХ ст., зокрема В. Лужницького,
В. Лімниченка та ін.

Біблійна оповідь про Каїна та Авеля у різні часи і у різних народівпривертали увагу митців. Факту братовбивства присвячено чимало творів, уяких утвердилося здебільшого негативне переосмислення образу Каїна. Впершеідейна та сюжетна основа біблійної оповіді була змінена Дж. Байроном умістерії "Каїн" (1821), де первородний син Адама та Єви зображається не якворог роду людського, а навпаки, він шукач знань здатних вказати шлях дощастя і добра.

Докорінно переосмислюється образ Каїна в поемі І. Франка "Смерть Каїна"
(1889). Його Каїн - це людина, яка внаслідок тривалих роздумів над суттюсвого вчинку перероджується із егоїста на людинолюбця.

Після І. Франка до розкриття образу Каїна зверталися С. Ярічевській
(поезія в прозі "Каїн", 1897), Н. Кибальчич (поема "Каїн", 1904),
Ю. Шкрумеляк ( "Авлеві жертва", 1926), В. Тарноградській ( "Мов Каїн в зеленійдіброві ", 1932), В. Сосюра (" Каїн ", 1948), Б. Рубчак (" Каїнові ", 1963), І. Жук
( "Каїн", 1990) та інші.

Виходячи із поставленого перед нами завдання, ми дослідили і своєріднуінтерпретацію образів біблійної оповіді про перших земних людей удраматичній поемі І. Огієнка. Найбільше уваги автор приділяє розкриттюсуперечливого і складного внутрішнього світу Каїна. Старший син Адама і Євиневдоволений з того, що йому доводиться спокутувати гріх батьків важкоюпрацею в полі. Він то виявляє бунт проти несправедливої, на його думку,
Божої кари, звинувачує Бога в жорстокості, то шкодує, що втратив віру.

Стосовно братовбивства, автор дотримується канонічної версії.

Містерію І. Огієнка "Каїн і Авель" можна віднести до групи класичнихзразків трансформації біблійного сюжету та інтерпретації традиційнихобразів.