Деякі інтертекстуальний зв'язку вірші Б. Пастернака "Погані дні"

І. А. Суханова

З 25 віршів, що завершують роман Б. Пастернака "Доктор Живаго", шість написані на сюжети канонічних Євангелій. Звернемося до вірша "Погані дні "і розглянемо його з точки зору інтертекстуальний зв'язків. У цьому відношенні воно виявляється надзвичайно цікавим, хоча на перший погляд може здатися всього лише простим переліком євангельських подій. Зупинимося головним чином на двох типах зв'язків: на зв'язках з першоджерелом і з прозовим текстом роману.

Назва вірша - "Погані дні" - пов'язана з одним з основних мотивів як усього роману, так і "Віршів Юрія Живаго" - мотивом Страсного тижня. У назві з'єднуються принаймні чотири із зазначених у словарях1 значень слова дурний: 1) поганий; 2) несприятливий, гнітючий, безрадісний; 3) потворний; 4) дурний. Дурний можна зрозуміти і як безглуздий, абсурдний. Погані, гнітючі, потворні, безглузді, асбурдние дні2 розтягнулися для героя роману навіть не на тиждень, як для Христа в Євангеліях і у вірші, а на довгі роки - "роки безвременщіни ", як сказано в іншому вірші циклу (" Серпень ").

В невеликій за обсягом - всього 36 віршованих рядків - міститься відсилання чи не до всіх основних епізодів чотирьох канонічних Євангелій. Перерахуємо ці епізоди: Втеча до Єгипту (Мт 2:13-15, 19-22), Спокуса від диявола в пустелі (Мт 4:1-11, Мк 1:12-13, Лк 4:1-13), Шлюб у Кані Галілейській (Ів 2:1-11), Ходіння по воді (Мт 14:22-33, Мк 6:45-51, Ів 6:16-21), Воскресіння Лазаря (Ів. 11:1-45), Вхід в Єрусалим (Мт 21:6-9, Мк 11:7-10, Лк 19:35-40, Ів 12:12-15), Суперечка з фарисеями в Єрусалимському храмі (Мт 22, Мк 12, Лк 20), Суд синедріону і суд натовпу (Мт 26:57-68, 27:1-2, 11-31; Мк 14:55-65, 15:1-20; Лк 22:63-71, 23:1-25: Ів 18:13-14, 19-24, 28-40, 19:1-16). Зв'язок із першоджерела достатньо прозорі, і розшифрування їх за умови знайомства з текстами Євангелій не складає труднощів навіть у тих випадках, коли епізод не названий прямо, а вгадується за одним або кількома словами, спільним з текстом першоджерела.

Так, в першій строфі три слова - Єрусалим, осанни, (с) гілками - відновлюють епізод Входу в Єрусалим. Слово любов у другій строфі ( "Любов'ю не чіпати сердець ") 3 асоціюється зі змістом проповідей Ісуса (" А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто вас проклинає, хто ненавидить вас і моліться за тих, вас ... "Мт 5:45;" Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного: Як Я вас полюбив, так і ви щоб любили один одного. По тому пізнають все, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою ". Ін 13:34-35. Дивись також Мт 22:36-40, Мк 12:29-31 та ін) У подальших строфах до першоджерела відсилають слова фарисеї, храм, суд, Єгипет, пустеля, сатана, Кана, чудо, море, йшов (в першоджерелі пішов, йдучи, що йде), відроджений (в першоджерелі воскресив) .4

Для передачі більшості з вказаних епізодів використовується прийом парафразу, при цьому відбуваються певні семантичні перетворення тексту першоджерела.

В епізоді Входу в Єрусалим, переданому в чотирьох рядках -

Коли на останньому тижні

Входив він до Єрусалиму,

Осанна назустріч гриміли,

Бігли з гілками за ним -

залишаються "За кадром" такі деталі, як осел і постелили по дорозі одягу, акцент робиться на вітаннях народу. Вітає Ісуса у вірші саме народ, а не учні, як розповідає про це євангеліст Лука, тобто саме ті люди, які незабаром будуть кричати "Розіпни!" і з цікавістю спостерігати за розправою. На це вказує, по-перше, неповна пропозиція ( "Утекли з гілками за ним "): у подальшому саме за допомогою таких конструкцій передаються дії натовпу ( "І з запалом тою ж самою, Як славили колись, клянуть", "товкли в ожиданье розв'язки і тикав взад і вперед "), по-друге, осанни саме гриміли, тобто виголошували величезною кількістю людей. Звернемо увагу на то, як зазначено час дії: на останньому тижні. Актуалізується початкове значення слова тиждень - назва того дня, який ми зараз називаємо воскресеньем.5 Вхід Господній у Єрусалим, або Вербну неділю, наголошується за тиждень до Великодня, отже, по відношенню до Страсного П'ятниці, коли відбуваються суд натовпу і Розп'яття, цей день є останнім "неділею" -- останнім тижнем.

Зміна настрої народу, не готового прийняти проповідь любові, його розчарування зображується шляхом укрупнення плану: "Презирливо зрушені брови". Строки

Шукали доказів фарисеї,

Юля перед ним, як лисиця

відсилають не тільки до епізоду спору в храмі після Входу в Єрусалим (Мф 22:15, Мк 12:13), а й до інших віршів Євангелій, наприклад: "Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї сильно приступати до Нього, змушуючи у Нього відповіді на багато чого, вони чатували на Нього, і намагаючись вловити що-небудь із уст Його, щоб звинуватити Його "(Лк 11:53-54). Згідно з першоджерела, ворогами Ісуса, крім фарисеїв, були саддукеї, первосвященики та книжники, однак поет говорить тільки про фарисея, мабуть, тому, що слово фарисей прижилося в російській мові в переносному значенні, чого не можна сказати, наприклад, про слово саддукеї. Зазначимо на перекличку цих рядків з рядком з вірша "Гамлет", що відкриває цикл: "Я один, все тоне в фарисейство".

В вірші немає текстуальні збігів з євангельським описом суду натовпу над Ісусом, але передається і акцентується сенс одного боку епізоду: ставлення народу до Ісуса. При цьому виділені ті принципові особливості натовпу, які роблять її саме натовпом, а не народом. Звертає на себе увагу слово з сильною негативною експресією - подонки: "Він відданий покидькам на суд ". Натовп безлика, її поведінка описано неповним пропозицією (опущено підмет): "товкли в чеканні розв'язки і тикав взад і вперед". Шопоток6 і чутки, що виробляються натовпом, діють як би самі по собі: "І повз шопоток по сусідству, І чутки з багатьох сторін ". Дієслова товклися і тикали позначають безглузді дії істот неодухотворенних і викликають асоціацію з поведінкою стада овець.

Тут крім прихованого порівняння (натовпу з стадом) можна угледіти і приховану алюзію: образ овець, стада широко використовується в Євангеліях, Ісус називає Себе пастирем, тобто пастухом. На образах пастиря і овець побудована, зокрема, вся 10-я глава Євангелія від Іоанна: "Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці "(Ів. 10:11). Поет не описує ні суд, ні знущання римських воїнів, представляючи тільки цікавість натовп глядачів з її байдужим недоброзичливістю і прагненням розважитися муками того, хто гине, власне кажучи, заради самих цих людей: "... і власне життя Я за вівці "(Ів. 10:15).

Лаконічне євангельське оповідання у вірші обростає конкретними подробицями: натовп опиняється на сусідній ділянці і заглядає з воріт, з'являється конкретність в характеристиці "високої гори", з якою диявол показував Ісуса "Всі царства на світі і за хвилину часу" (Лк 4:5):

пригадався скат величавий

В пустелі і та крутизна ...

Найбільш розгорнуто переданий епізод воскресіння Лазаря, що займає цілу строфу:

І збіговисько бідних у халупі,

І спуск зі свічкою в підвал,

Де раптом вона гасла з переляку,

Коли відроджений вставав ...

В Євангелії нічого не говориться про бідність чи багатство Марії і Марфи і тих іудеїв, які прийшли до них "втішати їх в смутку за брата їх" (Ів. 11:19), немає і такій деталі, як свічка. Підвал у вірші відповідає печері в першоджерелі: "І зняли тоді камінь від печери, де лежав померлий" (Ів. 11:41). Звертає на себе увагу використання дієслів недоконаного виду для позначення одиничного і нетривалої дії: гасла, вставав. Створюється враження, що цей момент відтворюється, як при повільному русі кіноплівки, або неодноразово повторюється.

В відміну від першоджерела у вірші в значній кількості присутній експресивно забарвлена лексика: гриміли, грізніший, суворіші, покидькам, славили, клянуть, товклися, тикали, шопоток, величавий, крутизна, дівящійся, в халупі та ін (Зазначимо, що слово збіговисько втрачає в контексті негативну експресію). Характер образності у вірші типовий для Пастернака: переважають метафори ( "свинцевий тягар всією Лягли на двори небеса ") і метонімії (" Любов'ю не чіпати сердець ").

Герой вірші жодного разу не названий на ім'я, але позначений займенником 3-ї особи, "Вимагають" по асоціації з першоджерелом написання з великої літери. Як і в Євангеліях, у вірші неодноразово використана анафора - повторення союзу і на початку вірша:

І шлюбне бенкет в Кані,

І диву дівящійся стіл,

І море, яким у тумані

Він до човна, як на суху, йшов.

З середині шостий строфи стає ясно, що всі події вірші подані з точки зору Ісуса:

І втеча в Єгипет, і дитинство

Вже згадувалися, як сон.

пригадався скат величавий ...

В останніх трьох строфах синтаксична конструкція, починаючись як пропозиція з однорідними підлягають при присудок пригадався, за допомогою парцеляції розпадається на ряд номінатівов. Цим способом виділяються основні етапи діяльності Ісуса - від спокуси дияволом в пустелі і чуда в Кані до воскресіння "Чотириденного" Лазаря. Опис останнього дива найбільш деталізовано, займає найбільшу кількість рядків і знаходиться в сильній текстовій позиції -- наприкінці вірша, причому конструкція залишається незавершеною - варто три крапки. Таким чином виділений найважливіший для роману "Доктор Живаго "мотив - подолання смерті, перемога над нею.

Не можна не погодитися з Б. Гаспарова в тому, що роман Пастернака побудований за музичним законам7. Дійсно, для цього твору характерно нескінченне повторення і варіювання тем, образів, ситуацій. Розвитку кожної теми можна присвятити цілу роботу, тут же ми зупинимося на мотив спуску з свічкою в підвал.

Образ свічки - найвідоміший лейтмотив роману. Свічка виступає і як символ життя, долі, творчості, бадьорості, і як побутовий предмет, постійно з'являючись на сторінках "Доктора Живаго" і викликаючи асоціацію з євангельським закликом: "Так стегна ваші світла ручні позасвічувані "(Лк 12:35). Символіка свічки оcобенно яскраво проявляється при протиставленні свічка/негода, як у вірші "Зимова ніч". Подібні протиставлення є і в прозової частини. Так, під час бурі у Мелюзееве, коли лунає таємничий стукіт, мадемуазель Флері "побігла будити Живаго Але він теж чув стукіт і сам спускався з свічкою назустріч Порив вітру вирвав двері з його рук, задув свічку і обдав обох з вулиці холодними бризками дощу "(Ч.V, гл.9, с.153-1548). Таким чином, має місце спуск зі свічкою, але не в підвал, а в негоду, яка гасить свічку. Спуск у підвал (але без свічки) є в III частини. Підземеллям, підвалом названа тут університетська анатомки. "Він по загинається сходах спускався в підвал У підвалі пахло формаліном і карболкою, і присутність таємниці відчувалася у всьому, починаючи з невідомою долі всіх цих скерований тіл і закінчуючи самою таємницею життя і смерті, що розташовувалася тут в підвалі як у себе вдома або як на своїй штаб-квартирі " (Ч. III, гл.2, с.76).

Мотив спуску з свічкою в підвал з'являється і в самому побутовому сенсі. У варикінскіх записах Живаго йдеться про зроблені на зиму запаси, що зберігаються в льоху: "Я люблю зимою тепле дихання підземелля, що вдаряє в ніс корінням, землею і снігом, ледве поведеш опускні дверцята льоху, в ранній час, до зимового світанку, зі слабким, готовим згаснути і ледве світиться вогником в руці "(Ч. IX, гл.2, с.275). Зауважимо, що свічка (або інший світильник) готова згаснути в підземелля, як і під дією негоди. Той же мотив повторюється в епілозі в розповіді Тані: "Я тобі краще, каже, з верхньої сходинки посвечу світи, каже, та ну Петрику по драбині під землю "(Ч. XVI, гл.4, С.498). Свічка у цьому випадку залишається нагорі - і розбійник в підполе (льоху, підвалі, підземелля) вбиває Петрику.

Таким чином, у вірші "Погані дні", спускаючись зі свічкою в підвал, Христос опановує таємницею життя і смерті і перемагає смерть. Чи не контамініруется чи тут євангельський сюжет Воскресіння Лазаря з апокрифічними сюжетом Зіслання у пекло?

Виникає ще одне питання. У цьому вірші свічка з'являється на сторінках роману в останній раз і гасне. Свічка, загальноприйнятий символ людського життя, гасне в момент воскресіння. Чому? Чи не тому, що вже "смерті не буде" (Апокаліпсис, 21:4), як спочатку Пастернак назвав свою прозу? 9

вищесказаним далеко не вичерпується ні питання про перетворення першоджерела в вірші, ні, тим більше, про зв'язки його з прозовим текстом роману. Не йшла в даній роботі мова про місце "поганих днів" всередині циклу "Вірші Юрія Живаго ". Всі ці проблеми можуть бути вирішені повною мірою тільки в контексті вивчення текстових семантичних полів всього роману "Доктор Живаго".

Крім названих питань інтерес викликає і те, якою мірою могли відбитися в тексті вірша вторинні джерела, серед яких можна припустити, наприклад, драму К.Р. "Цар Юдейський", вірш І. А. Буніна "Вхід до Єрусалим "та ін

Не пустим представляється і питання про інтермедіальних зв'язках твори, в Зокрема, з образотворчим мистецтвом з точки зору вербалізації іконічним знаків: залежність "євангельських" віршів Б. Л. Пастернака від світового і російського мистецтва очевидна. Що стосується "поганих днів", то походження свічки як деталі саме епізоду Воскресіння Лазаря може бути пов'язане з відомою гравюрою Гюстава Доре і деякими творами живопису, а та частина вірші, де зображено поведінку натовпу, може сприйматися як свого роду "дзеркальний" аналог скульптури М. Антокольского "Христос перед судом народу "- у вірші Пастернака представлене те, що бачить перед собою "Христос" Антокольского.

Одним словом, питання про інтертекстуальний зв'язках вірша "Погані дні" і їх проявах на рівні тексту представляється воістину неосяжним і вимагає подальшої розробки.

Примітки

Словник сучасної української літературної мови. Т.3. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. Ст. 1168-1170. Тлумачний словник російської мови. Т.1/Под ред. проф. Д. Н. Ушакова. М.: ОГИЗ, 1935. Ст.813.

Виникає асоціація з "Окаянним днями" І. О. Буніна.

Текст вірші цитуємо за виданням: Пастернак Б.Л. Доктор Живаго: Роман. М.: Радянський письменник, 1989. С.527-528.

Тексти Євангелій цитуються за синодальному перекладу.

Фасмер М. Етимологічний словник російської мови. Пер. с нем. і доп. О. Н. Трубачова. Т.3. М.: Прогресс, 1971. С.57.

Написання Б. Л. Пастернака.

Гаспаров Б. Тимчасової контрапункт як формотворний принцип роману Пастернака "Доктор Живаго "//Дружба народів. 1990. № 3. С.222-242.

Текст роману цитується за вказаною виданню.

Про такому варіанті назви повідомляє В. Борисов у післямові до роману./Доктор Живаго. Указ. изд. С.724).

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.yspu.yar.ru/