ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Астропроблема Яніс'ярві
         

     

    Астрономія

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ КАРЕЛІЯ.

    ЛІЦЕЙ № 40.

    НАУКОВА РОБОТА ПО ГЕОГРАФІЇ

    НА ТЕМУ:

    ((( (((((((

    (((((((((

    (Південно-Захід Карелії)

    Роботу (підготував: учень 10 -- г класу ліцею № 40

    Гудков Святослав

    Викладач:

    Останина Тетяна Василівна

    Керівник:

    Пудовкін Віктор Григорович

    м. Петрозаводськ

    1999

    План роботи:


    Вступ:про походження і склад інопланетних тел (комети, астероїди).

    I. Як утворюються кратери (астроблема).

    II. Географічне положення озера Яніс'ярві.

    III. Гірські породи на островах Яніс'ярві: склад, структури, мінерали.

    IV. Особливості, які вказую на вибуховий походження Яніс'ярві.

    Висновок:
    Актуальність проблеми.

    Список використаної літератури.

    Програми.

    Введення.

    Досить часто на небі з'являються космічні прибульці. Їх розміриобчислюються від декількох сотень метрів до тисячі кілометрів. Це астероїдиі комети.

    Астероїди, або малі планети, які обертаються між орбітами Марса і
    Юпітера, і неозброєним оком невидимі.

    Найбільш великі з астероїдів-Церера (d = 1050 км = це майжетериторія штату Техас, США), Паллада (d = 608 км), Веста (d = 538 км) і Гігея
    (d = 450 км). Може бути, астероїди виникли тому, що з якоїсь причиниречовині не вдалося зібратися в одне велике тіло-планету, можливо також,що колишня колись тут планета розпалася і астероїди - її залишки. Нацю думку наводить і те, що ряд астероїдів мають не кулясту, анеправильну форму. Сумарна маса астероїдів оцінюється всього лише в 0,1масу Землі, а отже цієї маси не вистачає для утворення планетияк Земля.

    Комети теж входять до складу сонячної системи. Цілком логічна думка проте, що комети з'явилися разом з нею або в ній, хоча точної відповіді пропоходження комет немає. За гіпотезою голландського вченого Оорта, кометиутворюють величезну хмару, що тягнеться далеко за межі орбіти Плутона.
    Збурення, вироблені найближчими світилами, «вштовхують» деякі зкомет всередину сонячної системи. Комети внаслідок зіткнення з нимиастероїдів або інших космічних тіл, або під впливом сонячних припливіврозпадаються на метеоритні потоки, які складаються з дрібних метеорнихтіл, видимих лише в момент випаровування в земній атмосфері. Коли Земляпроходить крізь метеорний потік, спостерігається явище, зване «метеорнихдощем ».

    Комети складаються з маленьких (за космічними мірками) ядер розмірияких становлять кілька десятків кілометрів. Ядро комети складається зсуміші пороху, твердих грудочок речовини, й замерзлих газів, таких яквуглекислий газ, аміак і метан. При наближенні до Сонця ядро прогрівається,і з нього виділяються гази й пил. Вони утворюють навколо ядра газовуоболонку, яка разом з ядром становить голову комети. Гази і пил,викидаються з ядра в голову комети, відштовхуються під дією тискусонячного світла та потоків сонячного вітру від Сонця і створюють «хвіст»комети [1].

    Про склад астероїдів можна судити по складу метеоритів, що випадають наповерхню Землі.

    Залежно від складу, всі відомі метеорити підрозділяються на триосновні класи: кам'яні (аероліта); залізо-кам'яні (сідероліти); залізні (сідеріти).

    Середній хімічний склад метеоритів різних класів (у%): таблиця 1

    | елемент | залізні | залізо-кам'яні | каміння |
    | | Метеорити | метеорити | метеорити |
    | Fe | 90,86 | 55,33 | 15,5 |
    | Ni | 8,5 | 5,43 | 1,1 |
    | Co | 0,6 | 0,3 | 0,08 |
    | Cu | 0,02 | - | 0,01 |
    | P | 0,17 | - | 0,1 |
    | S | 0,04-0,5 | - | 1,82 |
    | O | - | 18,55 | 41 |
    | Mg | 0,03 | 12,33 | 14,3 |
    | Ca | 0,2 | - | 1,8 |
    | Si | 0,01 | - | 21 |
    | Na | - | - | 0,8 |
    | K | - | - | 0,07 |
    | Al | - | - | 1,56 |
    | Mn | 0,05 | - | 0,16 |
    | Cr | 0,01 | - | 0,4 |
    | Ti | - | - | 0,12 |

    У всіх метеоритах можна виділити три роздільно існуючих частини абофази: залізо-нікелеву (металеву), сульфідну (троілітовую), кам'яну (силікатна).

    По суті, всі метеорити, можна розглядати як поєднаннясилікатної або металевої фаз, іноді з домішкою (більшою чи меншою)сульфідної - троілітовой фази.

    Кам'яні метеорити складаються переважно з силікатних мінералів,залізні - з нікелістого заліза, залізо-кам'яні приблизно з рівнихкількостей силікатної і металевих фаз.

    У загальних рисах підрозділ метеоритів можна представити в наступномувигляді:

    КАМ'ЯНІ хондрити

    АХОНДРІТИ

    ЖЕЛЕЗО-

    КАМ'ЯНІ МЕЗОСІДЕРІТИ

    ПАЛЛАСІТИ < p> ГЕКСАЕДРІТИ

    ЗАЛІЗНИЙ ОКТАЕДРІТИ


    АТАКСІТИ

    Частота випадіння метеоритів різних класів (у%) далеко неоднакова [2]:

    Кам'яні хондрити 85,7%

    Ахондріти 7,1%

    Залізні 5,7%

    Залізо -кам'яні 1,5%

    Очевидно, що найчастіше випадають кам'яні метеорити, серед якихрізко переважають хондрити, що становлять загалом 85% всіх відомихметеоритів. Залізні метеорити випадають значно рідше, але у виглядізначно великих уламків, за масою перевищуючи всі інші відомі типиметеоритів. Кам'яні метеорити випадають іноді у вигляді «кам'яного дощу»,який утворюється при дробленні більшої первісної маси припольоті через атмосферу у зв'язку з різким і сильним нагріванням.

    Середній елементний склад метеоритного речовини в%
    (таблиця 2)
    | елементів | залізо-нікель | Троїл | кам'яна | середній склад |
    | т | | сульфідна | силікатна | метеоритного |
    | | Металліческ.ф | фаза | фаза | в-ва |
    | | Аза | | | |
    | O | - | - | 43,12 | 32,3 |
    | Fe | 90,78 | 61,1 | 13,23 | 28,8 |
    | Si | - | - | 21,61 | 16,3 |
    | Mg | - | - | 16,62 | 12,3 |
    | S | - | 34,3 | - | 2,12 |
    | Ni | 8,59 | 2,88 | 0,39 | 1,57 |
    | Al | - | - | 1,83 | 1,38 |
    | Ca | - | - | 2,7 | 1,33 |
    | Na | - | - | 0,82 | 0,6 |
    | Cu | - | 0,12 | 0,36 | 0,34 |
    | Mn | - | 0,046 | 0,31 | 0,21 |
    | K | - | - | 0,21 | 0,15 |
    | Ti | - | - | 0,1 | 0,113 |
    | Co | 0,63 | 0,208 | 0,02 | 0,12 |
    | P | - | 0,305 | 0,17 | 0,11 |

    За даними таблиць 1 і 2 можна відзначити, що метеорити в основному складеніз небагатьох хімічних елементів-O, Si, Mg, Fe, S, Al, Ni. На перший планвиступають чотири головних елементи: O, Si, Mg, Fe, які найчастішескладають понад 90% маси будь-якого метеорита.

    У метеоритах, в даний час, встановлено присутність 140 мінералів,більшість яких схожі з мінералами земної кори.

    Метеорити з великими масами гальмуються атмосферою щодо слабо ідосягають поверхні з такою швидкістю, що при ударі об неї вони сильнозмінюються, а на місці їх падіння залишається кратер.

    Такі кратери називають «астроблема».

    Термін «астроблема» був призначений для позначення структур,що виникають у точках зіткнення метеоритів з поверхнею Землі (DIETZ
    1960), і в буквальному перекладі з грецького означає «зоряна рана».

    Як утворюється кратер.

    Розмір, радіус R кратера, який утворюється при надзвуковомузіткненні метеорита з поверхнею, можна приблизно встановити зпідрахунку того, на що витрачається енергія метеорита: E = mv (/ 2. Швидкість
    (v) входження метеорита в атмосферу Землі трохи перевищує другукосмічну швидкість 11,2 км/с, потім вона знижується від гальмування ватмосфері (тому в подальших оцінках будемо вважати швидкістьзіткнення метеорита із земною поверхнею рівною 10 км/с). Енергіяметеорита (Е) залежить, таким чином, в основному від його маси (m), якаможе змінюватися в дуже широких межах.

    Ця енергія витрачається, по-перше, на руйнування, дроблення імінеральні зміни гірських порід в обсязі кратера і на руйнування (аждо випаровування) самого метеорита, Відразу потрібно зазначити, що при надзвуковомуударі розмір кратера виявиться значно більшим, ніж розмір самогометеорита, тому витрати енергії будуть пов'язані з освітою кратера, ане зі зміною самого метеорита. По-друге, частина початковій енергіїпереходить в кінетичну енергію викидаються з кратера гірських порід. По -третє, є ще витрати на енергію звукових хвиль, що йдуть в глиб Землі ів атмосферу. Є, нарешті, теплова енергія, тобто енергія, що йде нанагрівання, а при потужних вибухи-на часткове плавлення і навіть випаровуваннягірських порід. Проте враховувати її як незалежна доданок при підрахункубалансу первинної енергії було б невірним. Адже вся (практично вся)енергія метеорита йде в кінцевому рахунку саме на нагрівання гірськихпорід, пройшовши перед цим через інші механічні форми. Застереження
    «Практично» пов'язана зі зміною в результаті зіткнення з метеоритомшвидкості руху всієї Землі і швидкості її обертання. Вони незначні навіть призіткненні Землі з великим астероїдом.

    Витрата енергії Е1 на руйнування порід пропорційний обсягу кратера.
    Будемо вважати обсяг рівним приблизно R. На що варто його помножити, щоботримати роботу руйнування? Енергія руйнування є обсяг, помножений на

    межа міцності гірських порід (m, тобто Е1 ((mR (. При оцінках розмірівкратерів будемо вважати (m рівним межі міцності осадових порід (m
    = 10000000 Н/м (. Як порядку величини щільності приймемо: (= 3x 10 (кг/см (.

    Другий можливий витрата енергії Е2 йде на викид гірських порід зкратера. Переміщення більшої частини маси при утворенні кратера відбуваєтьсяна відстані порядку його радіуса R. Для такого переміщення мас у політяжкості початкова швидкість розльоту (0 повинна по порядку величини бутирівною (0 ((gR. Загальна маса викинутих з кратера порід є mk = (R (.
    Тому витрати на кінетичну енергію гірських порід, або, іншими словами,витрати на викид, є E2 (mk x ((о ((g (R ()(.

    Енергетичні витрати на звукові хвилі E3 завжди бувають малі впорівняно з E1 та E2. Фізична причина цього полягає в тому, що при будь-якомунадзвуковому зіткненні спочатку виникає ударна хвиля. Що це таке?
    Це сильне стиснення, перепад щільності, що розповсюджується в матеріалах зшвидкістю, більшою швидкості звуку і тим більшою, чим сильніше це стиснення.
    Саме ударна хвиля на своєму шляху виробляє всі описані явища: іруйнування, і прискорення речовини. Цікаво, що навіть при похилому падінніметеорита утворюється майже симетричний кратер-все кратери одного розмірусхожі між собою. Це відбувається тому, що ударна хвилярозповсюджується від точки удару практично однаково, незалежно від йогонапряму. Тільки тоді, коли основна енергія ударної хвилі виявитьсявитраченої, коли стиснення у хвилі стане слабким, а швидкість-рівноюшвидкості звуку, вона переходить у звичайну акустичну, звукову хвилю. Хвиляє ударної приблизно в обсязі кратера, а звук тікає з малимзагасанням на великі відстані (по всій планеті).

    Отже, головні первинні енергетичні витрати є Е1 і Е2. Тепернапишемо наближене рівняння енергетичного балансу при падінніметеорита. Воно дозволить визначити порядок величини радіусу кратера:
    Е ((mR (+ (g (R ()(.

    Два доданків рівняння по-різному залежать від радіуса кратера R.
    Тому при малих енергіях для малих кратерів головним виявляється першимчлен, а для великих-другому. Кратери першого типу називають тривкі, адруга-гравітаційної. Критичним радіусом розділяє ті й інші,буде R0 = 3 x 10 (м, а маса метеорита, що утворює кратер критичногорадіусу, по порядку величини є mo = 3000000 кг.

    Падіння таких і великих метеоритів-досить рідкісна подія, алеоскільки слід його залишається на земній поверхні на часи геологічнихмасштабів, то загальна кількість виявлених на сьогодні гравітаційних кратерівблизько ста [3].

    Тепер розглянемо, як розігріваються гірські породи при утвореннікратерів. Треба мати на увазі, що цей розігрів відбувається вкрайнерівномірно, і ми зможемо оцінити лише середнє підвищення температури. Всяпочаткова

    енергія метеорита Е в остаточному підсумку переходить у теплову енергію. Безобліку часткового плавлення та випаровування гірських порід, вона дорівнює Е = Ет =с (R (((. Тут з приблизно дорівнює 1000дж/кг/К. є характерна величинатеплоємності гірських порід, а ((- середнє зростання температури гірськихпорід. Для не дуже великих метеоритів середній нагрів за обсягом кратера,як можна відзначити, не залежить від маси та енергії метеорита. Він дорівнює всього
    ((= 3К. Оскільки середній розігрів такий малий, то ясно, що частка розплавленогоі тим більше випаруваної речовини виявиться незначною при утворенні будь-якихмалих кратерів.

    При падінні метеоритів з розмірами, великими критичного R0,температура розігріву гірських порід зростає пропорційно радіусу кратера:
    ((= gR/c. Частка розплавленого матеріалу зростає з ростом R. Коли середнійрозігрів досягає характерної температури розм'якшення гірських порід Т = 300к,це частка стане переважною. Явище масового проплавлення відбувається приутворенні кратерів з розмірами, що перевищують 30 км на земній поверхні.

    Відповідно, маса метеорита для утворення кратера з масовимвиплавлення порід по порядку величини повинна перевищувати 30000 кг. Такікратери-сліди рідкісних подій. Їх розмиті сліди зберігаються протягоммайже всієї геологічної історії Землі, проте на всій планеті поки щовиявлено лише кілька кратерів з радіусом, більшим 30 км.

    Починаючи приблизно з цього розміру, формула R ~ E (стає непридатною,оскільки облік теплоти плавлення робить більш складним баланс енергійметеорита. Кратери з масовим розм'якшенням порід і зовні виглядає інакше. Ззростанням розміру стає все більш помітною нова особливість-застигліконцентричні хвилі. Вже у кратерів з радіусом більше 1 км є виразнепідняття, а відбитки катастрофічних зіткнень з радіусами великими 30км, Мають 3-4 гребеня і западини. Чітко видно не розмиті ерозією і неприховані осадовими породами багатокільцеву структури гігантських кратерів на
    Місяці.

    На нашій планеті кратерів набагато менше, ніж на Місяці. При дрейфіконтинентальних плит поверхню Землі досить швидко оновлюється, арухливі атмосфера та океан розмивають контури кратерів. Лише з допомогоюконтрастних фотографій з космосу вдалося виявити близько сотні сильноспотворених часом кільцевих структур діаметром до сотні кілометрів.
    Виявилося, наприклад, що м. Калуга розташована в стародавньому кратері діаметром
    15 км. Кілька менш упевнено можна стверджувати космічне походженняформації діаметром 440 км на східному березі Гудзонової затоки (їїполовина видно на географічній карті в обрисах узбережжя).

    Найбільший виразний кратер знаходиться в Арізоні, США. Він має діаметр
    1265 м і глибину 175 м., а утворився лише 25-30 тисяч років тому припадінні тіла масою близько 10 млн. тонн.

    Навіть при утворенні малих кратерів частина гірської породи і самогометеорита розлітаються у вигляді розплавленої маси речовин. Такі застиглі в

    польоті кам'яні краплі називаються тектітамі. Про величину максимальнихшвидкостей викиду речовини при утворенні кратерів можна судити понесподіваним знахідок на землі декількох метеоритів, впевненоототожненням з місячними породами. Їх місячне походження означає, щовони були викинуті з Місяця при утворенні кратера зі швидкістю, більшоюдругий космічної швидкості Місяця 2,4 км/с, а потім, можливо, черезвеликий час впали на Землю.

    При утворенні великих кратерів тектіти розлітаються на сотні і тисячікілометрів, утворюючи навколо кратерів тектітние поля. Особливо чіткоокреслюються межі тектітних полів там, де осадовий шар наростаєдосить повільно. Так, наприклад, від кратера Босумтві (радіус 5 км),утворився трохи більше мільйона років тому в Гані, на березі Атлантики,простягається в океан тектітное поле у формі овалу 2000 х 1000 км. Є наземлі тектітное поле, яке займає весь Індійський океан! Однак слідийого кратера (підводного?) поки не виявлені.

    В даний час на Землі відомо близько 100 структур, які можна задостатньою достовірністю вважати астроблема [4]. У найбільш повномукаталозі, що включає і достовірні, і передбачувані метеоритні кратеривідображені дані на 230 астроблем [5].

    Ознаки ударного метаморфізму.

    Не зважаючи на малу вивченість процесу ударного метаморфізму в цілому,в даний час є твердо встановлені специфічні ознаки,які дозволяють відрізняти продукти дроблення і плавлення, що утворюються призіткненні метеоритів з земною поверхнею, від гірських порід, що вириваютьсяза інших геологічних процесах. Найбільш яскраві з них: освіта конусів руйнування; діаплектовие перетворення в мінералах; поява високобарних фаз.

    Високобарние фази.

    До високобарним фаз виявленим в астроблема, відносяться поліморфнімодифікації кремнезему (Коесит і стішовіт).

    Коесит відомий і в інших типах порід і тіпоморфним для метеоритнихструктур є не вони самі, а певні парагенезіси, в яких вониспостерігаються. Стішовіт, навпаки, в земляний корі і верхній мантіїутворюватися не може і сам факт їх знахідки вказує на ударнийметаморфізм вміщають їх порід.

    Коесит і стішовіт належать до моноклітной і тетрагона сингоніяі відрізняються від Трігонального кварцу більш високою щільністю.

    Кварц: щільність = 2,63-2,67 г/см (

    SiO2 Коесит: щільність = 2,85 - 3,0 г/см (

    Стішовіт: щільність = 4,28 - 4,35 г/см (

    У Республіці Карелія, в її південно-західній частині теж є астроблема --озеро Яніс'ярві.

    Географічне положення озера Яніс'ярві.

    Озеро Велике Яніс'ярві розташоване в південно-західній частині Карелії.
    Географічні координати центру озера -61 (59 (п.ш., 30 (57 (с.д. Належитьдо басейну Ладозького озера.

    Фізико-географічна характеристика.

    Площа водної поверхні дорівнює 174,9 км (, загальна площа (з островами)становить 176,4 км (. Найбільша довжина-18, 2 км, найбільша ширина 15 км.
    Число островів -43. Площа островів -1,5 км (. Берегова лініямалоізвіліста, її довжина по материку 98 км, з островами -123 км. Обсягводної маси-2038 млн.м (. Висота над рівнем моря -66,4 м.

    Озеро має овальну форму кілька витягнуту з півночі на південь. Островирозташовані вздовж берегів, крім трьох відокремлених, що знаходяться вцентральній частині Великого Яніс'ярві. Береги озера переважнокам'янисті, піднесені, здебільшого покриті лісом, місцями зустрічаютьсяскелясті береги (т.зв. «баранячі лоби »).

    Водозбірна площа озера = 3650 км (. У Велике. Яніс'ярві надходятьводи з розташованого на північ від озера Мале Яніс'ярві через короткий інеширокий протоку Луопауссалмі з глибинами не більше 2 м. Крім того, в озеровпадають не менше 20 річок і струмків, що випливають з боліт і озер. З південногокінця озера витікає порожистим річка Яніс'екі (Ляскелян'екі), що впадає в
    Ладозьке озеро.

    Озерна улоговина Б. Яніс'ярві складається з двох основних западин,розташованих в північній і південній частинах озера. Западини розділяються доситьвузькими підводним кряжем з розташованими на ньому в центральній частині водоймиостровами: Исо-селькясаарі, Піені-Селькасаарі, Хопеасаарі. Глибини на кряжіменше 10 метрів. Западини витягнуті з-З на Ю-В. Найбільш глибока-південназападина має глибини до 50 і 57 метрів. У північній западині глибинидосягають 37 м. Крім того, в озері є окремі пониження дна (до 13м), а також луди, особливо численні в С-З частини водоймища. Підводнісхили переважно пологі.

    Дно озера в прибережній частині головним чином складено кам'янистимигрунтами, нижче розташовані кам'янисто-піщані і піщані відклади звключеннями чорної руди і рудними спайками (на кам'янисто-піщаних грунтах).

    Прозорість води коливається межах від 2,4 до 3 метрів (у серпні).
    Колір води-темно-жовтий зі слабким червонуватим відтінком.

    Гідрохімічний режим озера, зокрема за вмістом кисню,є задовільним. Активна реакція води слабо кисла (pH 6,7 -
    6,5) [6].

    Вік Великого Яніс'ярві, як астроблема, по K-Ar методу становить
    770 (10 млн.років [7].

    Геологія цього району добре вивчена і описана у багатьох роботах,проте, на наш погляд недостатньо приділено уваги вельми незвичайним длярегіону порід, які при геологознімальні роботах картіровалісь якпороди вулканічного освіти, без детального вивчення. Перша робота,в якій висловлена нова точка зору, належить Пентті Ескол, якийзазначив, що «вивержені породи Яніс'ярві мають склад глинистих опадів»
    (Escola.1921) і особливості хімічного складу Дацит Яніс'ярві єнаслідком "асиміляції великих кількостей вміщуючих порід, середній складяких майже точно відповідає складу ізлівшіхся порід ".

    Використовуючи дані Ескол і подібність порід Яніс'ярві з імпактітаміастроблем Лаппаярві (Фінляндія), Мін і Делл (Швеція), М. Р. Денсприпустив, що Яніс'ярві також є астроблема (Dence. 1971). Цягіпотеза була підтверджена В. Л. Массайтіса (1973) та В. П. Бєлова (1976,1977),показали, що структура Яніс'ярві має всі характерні ознаки сильноеродованих метеоритного кратера.

    гірських порід на ОСТРОВАХ ЯНІС'ЯРВІ

    (складу, структури, мінерали)

    Умови залягання імпактітов

    Імпактіти оголюються на мису Леппяніемі (західна частина озера) іскладають три острови, розташовані в центральній частині озера (див.
    Додаток № 2). Імпактіти представлені алогенних брекчія і тагамітамі.

    Корінні виходи тагамітов складають північно-східний край мису
    Леппяніемі і занурюються під воду. Видима потужність імпактітов від урізуводи досягає 3-5м. Добре видно стовпчасті окремішність, блоки якоїмають поперечний переріз 20-30 см і вертикальне (((() падіння. Породамістить невелику кількість уламків вміщуючих порід (n%) і 1-2%мигдалин. Котакт тагамітов з вміщають астроблему сланцями заболочений.

    Берегова лінія о. Хопеасаарі є практично суцільнекорінне оголення, завдяки чому чітко встановлюється, що у південній частиніострови розвинені алогенних брекчії, а інша його територія складенатагамітамі.

    На південно-східному березі острова, на прибережній мілини, спостерігаєтьсяналеганіе тагамітов на брекчії. Контакт нерівний, але спокійний, майжегоризонтальний.

    На острові Піені-Селькясаарі виходи імпактітов вивчені по березі, атакож на мілководді на схід від острова. Брекчії займають південно-західну іпівденно-східну частини берега. Контакт між тагамітамі і брекчія спостерігавсяна південному краю острова, де він нахилений під брекчії. Це видно й поорієнтування текстур течії в тагамітах (паралельно контакту), і постовпчастий окремо в них, яка нахилена під кутом 70 (-80 (. Тагамітимістять велику кількість уламків порід мішені, причому в мірунаближення до контакту з алогенних брекчія їх кількість зростає. Упріконтактовой зоні тагаміти настільки насичені уламками, що втрачаютьстовпчасті окремішність, яка стає ізометричний. Такі породи нижченазиваються брекчіевіднимі тагамітамі. Судячи з характеру контакту, можназробити висновок, що тагаміти проривають брекчії і залягають на них у виглядіпластового тіла.

    На острові Исо-Селькясаарі більша частина оголень уздовж берега складенаалогенних брекчія. У корінних виходах на західному березі, що маютьвисоту до 3 м, добре видно грубим пластом окремішність, який занурюється напівнічний схід під кутами 20 (-25 ((у північно-західній частині озера) і напівнічно-північно-захід під кутами 4 (-15 ((в південно-західній частині). Тагамітискладають північну і центральну частини озера, залягаючи, ймовірно, у виглядіпотужного (не менше 15-20 м) сплощене тіла.

    При визначенні умови залягання тагамітов необхідно враховуватиорієнтування текстур течії і уламків. Вона характеризується великимиколиваннями в межах окремих виходів, але володіє двома примітнимиособливостями. По-перше, множинні виміри орієнтування дозволяютьвиявити переважаючі в кожному разі направлення, при нанесенні на карту
    (див. Додаток № 2) виявляють закономірні зміни-вони паралельніконтактам тагомітов, з алогенних брекчія (східний берег о.Піені-
    Селькясаарі, с., Зап. берега о.Ісо-Селькясаарі).

    По-друге, як правило, текстури течії мають круті абоблізвертікальние падіння, що дозволяє говорити про прориваніі тагамітамібрекчія. Досить імовірно також що всі чотири ділянки розвитку тагамітовє самостійними тілами, не пов'язаних між собою на сучасномуерозійному рівні. Форма цих тіл, наскільки можна судити про це затекстурі течії стовпчастий окремо і гіпсометричні положеннюоголень, уплощенная (пластообразная-?) з крутими або похилимипідвідних каналами, або Апофіз. Потужність цих тіл не менше 15-20 см.

    ознаки, що вказують на вибуховий ПОХОДЖЕННЯ озера. Яніс'ярві.

    Безсумнівно, найперший ознака-це виявлені в північно-західній,західній та північній частинах озера простягання радіальної і концентричнійсистем тріщинуватості в кільцевій зоні (див. Додаток № 3). І ці системитріщинуватості спрямовані углиб озера. Ніде, крім перерахованих вищемісць, тріщинуватості більше не виявлені.

    Друга ознака-це наявність високобарних мінералів у астроблема. Цемінерали Коесит і стішовіт. Ці мінерали утворюються при дуже великихтемпературах і тиску.

    Коесит утворюється при t ((870 (С і при тиску близько 22000 атм (див.
    Додаток 4).

    Стішовіт утворюється при t ((1200 (-1400 (С і при тиску в 160000 атм
    ! А такі температури і такий тиск могли утворитися і при ударіінопланетного тіла об поверхню Землі.

    Крім того, закордонний геолог Чао, провівши дослідження Аризонськогометеоритного кратера, теж виявив у цій структурі Коесит і стішовіт!
    Це є доказом того, що озеро Яніс'ярві єастроблема.

    Також про те, що наше озеро Яніс'ярві є астроблема можна судитипо геохімічної характеристиці імпактітов Яніс'ярві.

    Геохімічні ХАРАКТЕРИСТИКА ІМПАКТІТОВ ЯНІС'ЯРВІ.

    При геохімічної характеристики імпактітов Яніс'ярві доводитьсявраховувати:
    Складний характер мішені
    Дуже древній вік структури.

    Оскільки на площі кратера розвинені породи двох світ (палк'ярві інаатселькя) то було спеціально зроблено порівняння їх складів, якепоказало, що вони абсолютно ідентичні: для 12 компонентів з 14статистично значущі відмінності відсутні. Лише глинозему дещо більшев породах свити палк'ярві. Крім того, тут же трохи менше втрати припрожарюванні, тобто сумарний вміст легко видалимих летких компонентів.

    При аналізі отриманих результатів (Додаток 5) слід зазначити, щодля 15 компонентів з 25 перерахованих стандартне відхилення в тагамітахпомітно (іноді на порядок) зменшується в порівнянні з породами мішені. Цевказує на високий ступінь ударного розплаву. Для ряду компонентів
    (марганцю, калію, літію, рубідію ,______ кобальту, свинцю, міді, торію)спостерігаються підвищення стандартного відхилення, що для різних елементівслід, ймовірно, пов'язувати з різними причинами.

    Більшість компонентів не виявляють відмінностей, їх кількість упородах мішені і тагамітах однаково (Додаток 5). Зміна змістів

    спостерігається лише для чотирьох елементів: калій і марганець накопичуються втагамітах, тоді як для магнію і алюмінію фіксується дефіцит. Рівністьзмісту нікелю (на відміну від Карського і Ельгигитгинского кратерів)спонукає припускати хондрітовий тип ударника, що утворився астроблему
    Яніс'ярві.

    Висновок: Дані, розглянуті автором даної роботи, а також іншимидослідниками по астроблема Яніс'ярві можуть бути поділити в такийчином:
    Геологічні і геофізичні особливості структури характерні длякопалин метеоритних кратерів.
    Досить типова кільцева зона дроблення і тріщинуватості вздовж краюберега.
    Кратер має просте будову: центральна гірка і кільцеве підняттявідсутні.
    Серед імактітов описані алогенних брекчії і тагоміти.
    Охарактеризовано конуси руйнування, діаплектовие мінерали й високобарниефази.
    Коесит і стішовіт встановлені для Яніс'ярві вперше.
    Отримані дані не залишають сумнівів у тому, що Яніс'ярві єкопалин метеоритним кратером-найдавнішим на території Росії,відомим в даний час.

    астроблема Янсіс'ярві - це геологічний пам'ятник державного значення!

    АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ.

    Актуальність цієї проблеми велика і має практичне значення нетільки для вивчення, але і застосування в практичних (прогностичних)розрахунках майбутніх катастроф і висновків про їхні наслідки.

    Не важко уявити, які руйнування відбудуться, якщо з Землеюзіткнеться астероїд, розміром, наприклад, з Цереру (d = 1050 km)!

    Ударна хвиля обогнет Землю кілька разів, знищивши майже все живе.

    Якщо такий астероїд Церера як впаде в океан , наприклад, в Тихий, тоЩо станеться? У цьому випадку його кінетична енергія Е буде витраченаголовним чином на нагрівання і випаровування води R (і на піднесення її в атмосферу --теж на відстань, порядку R:

    E = (((c (() (R (((g (R ()(

    Теплота випаровування води дорівнює ((2500000 Дж/кг, але член ((c ((можнаоцінити лише грубо в 3000000, оскільки значна частина пара виявитьсясильно перегріта. Якщо обсяг V по порядку величини перевищить Н (, де Н = 4000

    метрів-характерна глибина океану, то на океанічному дні утворюєтьсякратер, розміром порядку Н (більше 4000 метрів), в протилежному ж випадку на днісліду від падіння метеорита не залишиться.

    Гранична маса метеорита, починаючи з якої він може утворити кратерна дні океану є m = 3 млрд. тонн.

    Прикладів впевненого ототожнення кільцевих структур на океанському дніз метеоритними поки немає.

    А інші наслідки? Падіння в океан великого астероїда піднімеруйнівну хвилю страшніше цунамі, яка обогнет земну кулю кількараз, знищуючи все на своєму шляху, а хмара пара масою близько 10 млрд
    Кілотонн, випаде зливами, масштаб яких не піддається уяві.

    А якщо астероїд впаде на материк, то в атмосферу підніметься шар пилу,який не пропустить сонячне світло. Відбудеться ефект так званоїядерної зими.

    Імовірність такого катастрофічного події надзвичайно мала і томусьогодні не варто хвилюватися. Більш того, траєкторії великих астероїдівнебезпечно перетинають земну орбіту, добре відомі, і обчислюються для вседрібніших тел задовго до їх появи.

    Однак у 2006 році в районі орбіти Землі буде пролітати астероїд Ерос,розміром 14 х 5 км (розмір острова Манхеттен у Нью-Йорку). До нього вжепосланий космічний корабель, який незабаром зблизиться з астероїдом і спуститьна нього зонд, що виконує функції радіомаяка. За допомогою цього зонда ученімають намір точно розрахувати орбіту Ерос. І якщо він не надасть небезпеки,людина залишить його «в спокої».

    Але якщо небезпека зіткнення із Землею, то швидше за все доастероїду запустять зонд з ядерним зарядом для коригування його орбіти абодля безпосереднього його знищення.

    Сьогодні рідкість падіння навіть середнього по масі метеорита.

    Але людство не повинно забувати катастрофи минулого.

    Попереджений-значить озброєний

    (знаннями, досвідом і навичками).

    СПИСОК використаної літератури

    1. Бялка А.В./Наша планета-Земля// М:. Наука., 1989.

    2. Войткевич В.Г./Народження Землі// Ростов-на-Дону. «Фенікс» .1996.

    3. Воронцов-Вельямінов Б.А./Астрономія// М.: Просвещеніе.1976.

    4. Геологія Карелії/Л.: Наука.1987.

    5. Зигель Ф.Ю./Речовина Всесвіту// М: Наука.1991.

    6. Костров І./Мінералогія.М.: Мір.1971.

    7. Озера Карелії// Справочнік.Госіздат КарАССР.П-ск, 1959.

    8. Велика Радянська Енциклопедія, 1966.
    -----------------------

    [1] Тиск світла на дрібні частинки речовини і гази було доведено надослідах російським фізиком Лебедєвим.

    [2] Представлені за даними Дж. Вуда
    [3] За даними 1989
    [4] «Космогенние структури Землі» 1980
    [5] Classen. 1977
    [6] Озера Карелії// Справочник/Госуд.із-во Кар АРСР. П-ск, 1959.
    [7] Геологія Карелії// Л. Наука. 1987. С.231.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !