Структурно-типологічні та
лексико-семантичні параметри літературної казки Дж. Роулінг і ресурси їх передачі на російську
і німецька мови
Вовкодав Тетяна
Володимирівна
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Краснодар - 2006
Робота виконана на
кафедрі теорії та практики перекладу Кубанського державного університету.
Загальна характеристика
роботи
Дана дисертація
присвячена дослідженню лексико-семантичних і структурно-типологічних
параметрів творів у жанрі фентезі та ресурсів їх трансляції на російську та
німецька мови.
У сучасному
мовознавстві проблемами перекладу творів у жанрі фентезі інтенсивно
займаються зарубіжні дослідники (R. Nagel, LP Fernandes, A. Yamazaki, Z.
Shavit, A. Pym, I. Hegedus). У порівнянні із західними країнами фентезі
з'явилося в Росії порівняно недавно. Розвитку фентезі в СРСР перешкоджав
розквіт наукової фантастики. Згідно з радянською ідеологією, навіть
фантастичне обов'язково повинно було мати наукове обгрунтування. Фентезійний
твори розглядалися як дитяча, «несерйозна" література.
Крім того, класичні
зразки англо-американського фентезі, в тому числі книги професора Джона
Рональда Руела Толкіна, перекладалися на російську мову у вигляді рідкісного винятку.
Перші переклади епопеї Дж.Р.Р. Толкіна, виконані 3. Бобир ( «Повість про
Кільце », 1990 р.) та М. Григор і В. Грушецький (« Володар Кілець », 1993 р.)
є, по суті, вільним переказом сюжету, нехитрим перекладанням
оригіналу. Наявність великої кількості переказів фентезійного твори Дж.Р.Р.
Толкіна пов'язано з бажанням перекладачів представити читачеві нову інтерпретацію
оригіналу. Думки перекладачів про те, як слід перекладати епопею «Володар
Кілець »дуже різні. Зокрема, з позицій перекладу розглядалися
релігійно-філософські питання роману «Володар Кілець». Разом з тим багато
аспекти перекладу текстів даної категорії продовжують залишатися до кінця не
вивченими. В даний час недостатньо описані труднощі перекладу
фентезійних творів, і, відповідно, не розроблені типологія
перекладацьких помилок і перекладацькі стратегії на основі порівняльно-порівняльного
аналізу.
Актуальність теми
дослідження обумовлена, насамперед, необхідністю розробки раціональних
перекладацьких стратегій, які могли б застосовуватися при перекладі текстів в
жанрі фентезі. Порівняльно-порівняльний аналіз фентезійних творів з
їх перекладами на російську та німецьку мови дозволяє виявити
структурно-типологічні та лексико-семантичні особливості тексту,
розглянути способи їх реалізації при перекладі та виробити основні
директивні рекомендації щодо способів вирішення ряду перекладацьких завдань.
Об'єктом дослідження
є різні текстообразующіе одиниці фентезійного тексту, що несуть важливу
навантаження (смислову, емоційну, символічну тощо) і варіанти їх перекладу
на російську та німецьку мови.
Предметом початого
дослідження є ресурси реалізації структурно-типологічних і
лексико-семантичних аспектів у перекладах творів у жанрі фентезі на
російська та німецька мови шляхом їх порівняно-порівняльного аналізу.
Матеріалом дослідження
з'явилися книги Дж. Роулінг «Harry Potter and the
Philosopher's Stone »і« Harry Potter and the Chamber of Secrets »і
їх
переклади
на
Російська
і
Німецька
мови. Три
перекладу на російську мову виконані І.В. Оранський, М.Д. Литвинової, М. Співак і
Ю. Мачкасовим; переклад на німецьку мову зроблений Клаусом Фрітцем. Переклад,
приводиться без вказівок, здійснений автором дослідження. Загальний обсяг
аналізованих текстів склав більше 2000 сторінок.
Метою дослідження
є вивчення структурних і лексико-семантичних параметрів текстів у
жанрі фентезі на матеріалі і розгляд способів їх трансляції при перекладі
на російську та німецьку мови.
Реалізація поставленої
мети досягається шляхом розв'язання наступних завдань:
- описати
структурно-типологічні характеристики аналізованого твору в жанрі
фентезі;
- досліджувати
національно-культурні та мовні особливості тексту аналізованого
фентезійного твору;
- провести
порівняльно-порівняльний аналіз текстів оригінальних творів та їх
перекладів російською і німецька мови та виявити основні труднощі, пов'язані з
перекладом аналізованого твору;
- проаналізувати
реалії первинного та вторинного світів оригінальних творів і розглянути
способи їх передачі на російську та німецьку мови
- здійснити
лінгвістичний експеримент по встановленню асоціативних полів вигаданих
назв у перекладах аналізованого твору на російську мову і дати
лінгвістичну оцінку перекладацьким окказіоналізмам.
Теоретико-методологічну
основу дослідження склали праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених
з теорії і практики перекладу (В. С. Виноградов, В. Н. Комісаров, М. Л. Гаспаров,
В.Г. Гак, К.І. Чуковський, Н.Я. Галь, С.І. Влахов, С.П. Флорін, Л.К. Латишев),
лінгвістики (С. Г. Тер-Мінасова, А. Г. Ликов, А. І. Смирницький, Н. Д. Арутюнова,
З.Я. Тураєва, К. Райс, Ч.С. Пірс, П.А. Флоренський, Р.О. Якобсон, А. Вежбіцкая,
Ю.М. Лотман), історії літературознавства (В. Я. Пропп, Дж. Кемпбелл, Дж.Р.Р.
Толкін, Ц. Тодоров), ономастики (Д. І. Ермолович, А. В. Суперанская, О.А.
Леонович) та психології (А. Н. Рибніков, А. Н. Гвоздев, В. Хлєбніков, Т.Н.
Ушакова, К.Г. Юнг).
Мета і завдання
дослідження зумовили використання комплексної методики аналізу з
застосуванням ряду конкретних методів і прийомів: метод порівняльно-порівняльного
аналізу оригіналу та перекладів російською та німецьку мови метод дедукції;
метод індукції; метод компонентного дефініціонного аналізу; метод
етимологічного аналізу; метод інтерпретації; метод лінгвістичного
інтерв'ювання.
Наукова новизна. У
дослідженні вперше виконано аналіз текстів творів у жанрі фентезі за
системі морфологічної класифікації чарівної казки російського вченого В.Я.
Проппа, розглянутої в зіставленні зі схемою універсального мономіфа
американського дослідника Дж. Кемпбелла; визначена типологія аналізованого
тексту. У рамках роботи простежено еволюція жанру фентезі в її типологічному
розвитку; вперше здійснено лінгвістичний експеримент по виявленню
семантики окказіональних утворень на матеріалі перекладів твору «Гаррі
Поттер »на російську мову; зроблений порівняльно-порівняльний аналіз
творів Дж. Роулінг з їх перекладами на російську та німецьку мови намічені
основні стратегії для перекладу творів у жанрі фентезі на російську та
німецьку мови вироблені основні принципи перекладу реалій Первинного
і вторинного світів фентезійних творів; виявлені лінгвістичні одиниці
перекладу дитячого фентезі з точки зору механізмів дитячої та вікової
психології (дитячий гумор, дитячі окказіоналізми, дитяче мислення, дитяче
сприйняття вірша).
Теоретична
значимість: розроблений комплексний підхід до дослідження проблеми перекладу
фентезі. Теоретичні результати виконаної дисертаційної роботи можуть
служити рекомендаціями до перекладу творів у жанрі дитячого фентезі.
Матеріали дисертації можуть бути використані в теоретичних дослідженнях з
проблем загальної теорії перекладу, а також у дослідженнях, присвячених вивченню
таких явищ, як окказіональность і мовна гра.
Практична цінність
виконаного дослідження полягає в можливості використання отриманих
результатів при читанні теоретичного та практичного курсів з
перекладознавство, на семінарських заняттях з проблем художнього перекладу,
а також при написанні студентами курсових і дипломних робіт.
На захист виносяться
наступні положення:
1. До структури
фентезійного твору Дж. Роулінг «Гаррі Поттер» входять елементи міфу і
чарівної казки, що передбачає дотримання основних вимог до перекладу
чарівних казок і міфів, а саме: адекватна трансляція символів оригіналу,
засобів первинної та вторинної образності, відтворення індивідуального стилю
автора (установка на мовну гру), передача певного естетичного
впливу. Перекладацькі стратегії повинні бути побудовані з урахуванням можливого
прочитання та інтерпретації твору на кількох рівнях (дитяча і
доросла аудиторії), що, з одного боку, передбачає знання особливостей
дитячої психології, дитячого гумору, дитячого мислення і мови, з іншого --
використання загальномовного моделей.
2. Вірші у жанрі
фентезі відносяться до типу текстів, орієнтованих на форму, що обумовлює
необхідність збереження художніх засобів мови фентезі при перекладі.
Текст перекладу фентезійного твору вважається еквівалентним, якщо
перекладач може досягти рівноцінного впливу за допомогою відтворення
форми оригіналу відповідно до його естетичними, стилістичними і
семантичними параметрами.
3. Специфічною рисою
жанру "фентезі" є його висока в порівнянні з іншими жанрами
ступінь національно-особливого, оскільки витоки еволюції західно-європейського
фентезі починаються з давніх легенд, лицарських романів середньовіччя, у тому
числі артуровскіх романів, стародавніх германських саг про Нібелунгів, ірландських
героїчних сказань, кельтського і німецького фольклору. Збереження
культурної своєрідності оригіналу досягається не тільки за допомогою творчого
відтворення усього ідейно-художнього змісту твору, передачі
світовідчування автора, його стилю і манери письма засобами рідної мови, а й
шляхом обов'язкового створення перекладацького коментаря і довідкових посилань у
силу високого ступеня інтерактивності читачів фентезійних творів.
4. Ономастичний
простір дитячого фентезі є не тільки найціннішим компонентом у
системі засобів художньої виразності, а й відображає реальний і
вигаданий світи твори, тому перекладачу необхідно довести до
свідомості свого читача внутрішній зміст, алюзії, асоціації імен
власних фентезійного твори.
5. Вигадані реалії
фентезійного твору необхідно передавати за допомогою грамотного створення
окказіональних слів на основі словотворчих елементів ПЯ відповідно
з принципами словотворчості дітей (гібридні слова, «осколки» слів, «чужі»
закінчення, «синтетичні слова» і т.д.). Квазісобственние імена,
етнографічні реалії, топоніми, зооніми та ін позначення реалій та імен
фентезійного твори з затемненої внутрішньою формою доцільно
передавати на ПЯ допомогою калькування, транслітерації або транскрипції.
Апробація роботи.
Теоретичні положення та практичні результати дослідження відображені в
статтях і доповідях на наукових всеукраїнських та міжвузівських конференціях:
«Крос-культура і міжкультурна комунікація» (м. Краснодар, 2002 р.), «Питання
теорії і практики перекладу "(м. Краснодар, 2005 р.);« Молоді дослідники в
науці XXI ст.: минуле, сьогодення і майбутнє »(м. Краснодар, 2005 р.),
«Перспективи напрямки лінгвістики і літературознавства XXI ст.» (М. Краснодар,
2006 р.), Четверта всеукраїнська науково-технічна конференція «Вузівська
наука - регіону »(м. Вологда, 2006 р.),« Мова, освіта і культура в
сучасному суспільстві »(м. Ставрополь, 2006 р.).
Основні положення
роботи відображені в семи публікаціях, загальний обсяг яких становить 6,4 д.а.
Обсяг і структура
роботи. Дисертація складається з вступу, трьох глав, висновку,
бібліографічного списку, що включає 225 найменувань; Списку словників, що включає
27 найменувань; Списку художньої літератури німецькою, англійською та
російською мовами, що складається з 10 найменувань; 14 Додатків. Загальний обсяг
дисертації складає 185 сторінок.
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі
обгрунтовується актуальність обраної теми, формулюються предмет, об'єкт, мета
та супутні завдання роботи; визначається новизна дослідження, розкриваються
його теоретична та практична значущість, зазначаються відомості про матеріал і
методи дослідження; описується структура роботи; виносяться положення на
захист.
У першому розділі
«Структурно-типологічні параметри фентезійного твору Дж. Роулінг
«Гаррі Поттер» в аспекті перекладу "розглядаються особливості жанру фентезі,
його походження і трансформація протягом століть. «Фентезі»
розглядається в даному дослідженні як самоцінний жанр, що володіє
власними, тільки йому притаманними особливостями: змішування жанрів, детально
розроблений Вторинний світ, достаток квазісобственних імен (тобто імен
значущих, вигаданих автором для позначення неіснуючих реально об'єктів),
теми боротьби добра зі злом, квест (від англ. quest - пошук) як основна сюжетна
лінія жанру, релігійно-філософські питання і т. д. Специфічною рисою жанру
«Фентезі» є і його висока в порівнянні з іншими жанрами ступінь
національно-особливого, оскільки витоки еволюції фентезі починаються з давніх
легенд, лицарських романів середньовіччя, в тому числі артуровскіх романів,
стародавніх германських саг про Нібелунгів, ірландських героїчних сказань,
кельтського і німецького фольклору. Національна специфіка жанру фентезі
пронизує текст на всіх його рівнях і вимагає збереження при перекладі.
Відповідно підміна англійської культури та англійської менталітету росіянами
або німецькими в рамках фентезійного твори позбавляє можливості дитини
осягати багатства культурного різноманіття. Збереження культурного компонента
твори «Гаррі Поттер» приводить до величезного числа незнайомих або
незрозумілих для дитини-реципієнта слів, значення яких потребує
додаткових пояснень, тлумачень. Читацький інтерес до подібного роду
коментаря і пояснює зростання популярності Інтернет сайтів, електронних і
друкованих видань, які присвячені книг про Гаррі Поттера. У читача
з'являється можливість сприйняти цілісний художній образ, розібратися в
цікавлять його чужих реаліях і малозрозумілих словах, звертаючись до довідкового
матеріалу. Перекладачеві доводиться враховувати, що твір Дж. Роулінг
перейшло з розряду «дитячої» книги у «дорослу» і має декілька рівнів
прочитання, що значною мірою ускладнює процес перекладу. У свою
чергу, це означає, що саме коментар бере на себе роз'яснювальну
навантаження, тим самим частково звільняючи перекладача від зайвих пояснень в тексті.
Твір «Гаррі
Поттер »поєднала в собі елементи чарівної казки такі як: блукання
чарівній країні, абсолютно особливий вид «нестачу» (В. Пропп) головного Героя,
світ іншої реальності, Помічник (провідник), бої з неймовірними чудовиськами,
мудрі люди похилого віку, фантастичні істоти, різні чарівні предмети
(плащ-невидимка, мітла, чарівна паличка), нагорода за подвиги, ряд випробувань,
многособитійность, всілякі перетворення, «кільцева композиція»,
символічні елементи), а також міфу: народження героя, його дитинство, злі
прийомні батьки, брак, брак чогось життєво необхідного,
смертельна небезпека для Героя і її світу, спасіння світу, змееборчество,
випробування, помічники, вирішальне випробування, нагорода, відмова від повернення в
реальний світ.
Картина фантастичного
світу, в якому героєві доводиться зустрічатися з самими загадковими істотами,
оточеного в «Гаррі Поттера», як і у чарівній казці, картиною реального
світу: вона, як правило, і починається і закінчується на реальній Землі. У цій
«Кільцевої картині» все реально: і обстановка, і герої і т. д. А потім
починається нереальне, фантастичне. Таким чином, як і у всіх видах
казок знаходимо в «Гаррі Поттера» своєрідне поєднання реального і
нереального, звичайного і незвичайного, життєво правдоподібного, цілком ймовірного
і зовсім неправдоподібно, неймовірного. Саме як результат зіткнення
цих двох світів (реального і нереального), двох типів сюжетних ситуацій
(ймовірних і неймовірних) і виникає те, що робить оповідання казкою.
У цілому, говорячи про
специфіку міфотворчості Роулінг, необхідно відзначити наступне: автор активно
використовують матеріал міфів різних культур, піддаючи його певного
переосмислення або переробці. Міф - це казка максимального напруження; зказка --
це штучно пом'якшений міф. Міф дає майже оголене подання
едіпальной ситуації; в казці все завуальовано пізнішими зміщеннями і
накладеннями. Казка орієнтується в основному на інфантильні (доедіпальние)
вікові кризи, а міф - на постедіпальние (Е. М. Мелетинский).
У рамках даного
дослідження з метою визначення структури фентезійного твори «Гаррі
Поттер », що існує на стику чарівної казки і міфу, керуємося
морфологічної класифікації чарівної казки В. Проппа (1928). У
Згідно зі структурним підходом до вивчення казки В. Я. Пропп
розглядає казку як єдину структуру, в якій існують постійні і
стійкі елементи, функції, і функції ці не залежать від того, як і хто їх здійснює,
кількість функцій обмежена, послідовність незмінна. З 31 функції Проппа в
творі «Гаррі Поттер» по відношенню до головного герої реалізовані 26, що
вказує на структурну близькість до чарівній казці.
Іншим методологічним
аспектом дослідження є і схема універсального мономіфа, побудована на
основі психоаналізу, що дає ключ до таємниць мови символів, спільного для міфів усіх
світових культур з їх архетипових героєм. Переходячи від психологічної
площині аналізу до метафізичної, героїчне подорож представляється як
космогонічний цикл. Пройшовши через випробування ініціації, подолавши поріг «між
буттям і ніщо », герой як втілення мікрокосму і макрокосму розчиняється в
Вищої Самості, тим самим завершуючи свій шлях. Згідно з даним підходом
всі герої, включаючи Гаррі, і легенди, з ними пов'язані, є типовими для всіх світових
культур: Герой наважується покинути світ повсякденності і відправитися в
чудову область надприродного. Там на його долю випадають фантастичні зустрічі
і пригоди, і, врешті-решт, він отримує рішучу перемогу. Герой
повертається зі свого таємничого подорожі, обдарований здатністю
творити благо ближніх. Подорож героя (Гаррі Поттера) можна розділити на три
етапи: Відправлення, Посвята і Повернення (Дж. Кемпбелл).
Таким чином,
фентезійному твір «Гаррі Поттер» містить такі теми міфу як: народження
героя (чудесний порятунок Гаррі як його друге народження), його дитинство (Гаррі
виховується в сім'ї Дорослий), відмова від повернення в реальний світ (Гаррі
неохоче повертається до Дурслєї). Як і в міфології, щоб битися з темними
силами світобудови, героям Дж. Роулінг доводиться зустрічатися віч-на-віч з
темними силами всередині себе. Кожне нове пригода показує їм, що вони
гідні перемоги. Всі ці міфічні елементи, образи і сюжети живуть в
підсвідомості кожної людини, тобто є «архетипами» (К. Г. Юнг).
З огляду на синтез
чарівної казки і міфу в структурі фентезійного твори, приходимо до
наступного висновку: при перекладі дитячого фентезі необхідно враховувати основні
вимоги до перекладу чарівних казок і міфу, а саме: дбайливе ставлення до
образній системі твору-оригіналу, до засобів первинної та вторинної
образності; відтворення індивідуального стилю автора; передача певного
естетичного впливу з урахуванням можливого прочитання та інтерпретації
твори на декількох рівнях.
Книги про Гаррі Поттера
були видані мільйонними тиражами, переведені на шістдесят мов світу, включаючи
американська англійська, латинська, давньогрецька і різні діалекти. У
зв'язку з цим цікавим у дослідженні подається аналіз рішень і
стратегій перекладачів книг про Гаррі Поттера на різні мови світу. В основному
перекладачі прагнули розкрити значення, асоціативні зв'язки, додаткові
конотації в процесі перекладу «говорять» імен і вигаданих назв;
вдавалися до прийому транскрибування; користувалися прийомом заміни реалії
вихідної культури реалією культури реципієнта. Для того щоб зробити текст книги
зрозумілішим для американського реципієнта, редактор американського видання
«Scholastic» вніс в текст книги про Гаррі Поттера деякі зміни в лексиці
(crumpets - English muffins, jelly - Jell-O, jacket potato - baked potato,
treacle toffee - treacle fudge), орфографії (mum - mom) і граматики (got fond
- Grown fond, he's got flu - he's got the flu, teddy - the teddy, shift the
slime - get the slime off, end of term - end of the term). Крім того, в
перекладах були розширені і скорочені деякі епізоди в межах декількох
пропозицій, замінено назву першої книги (в комерційних цілях) і видалений
курсив, яким виділені деякі слова та вирази.
Перекладачі «Гаррі
Поттера »на латинська і давньогрецька мови Пітер Нідхем (Peter Needham) і
Ендрю Вілсон (Andrew Wilson) зіткнулися з проблемами іншого плану, однак
також як і інші перекладачі виробили власні перекладацькі стратегії
подолання труднощів. Наприклад, з огляду на те, що Ендрю Вілсон визначив в
як реципієнта свого перекладу грека, що жив у четвертому столітті до нашої
ери, йому довелося перевести всі назви, тобто прийом транслітерації був
виключений. Процес перекладу ускладнювалася ще й тим фактом, що сага про Гарі
Поттера ще не завершена, що означає дбайливе ставлення до перекладу деталей,
оскільки їх опущення або невірна передача можуть викликати труднощі в процесі
перекладу наступній частині. Наприклад, іспанські перекладачі перевели ім'я
Professor Sinistra як Profesor Sinistra (чоловічий рід), і змушені були в
наступній книзі виправити його на Profesora Sinistra (жіночий рід). Плутанина з
іменами мала місце і в роботі німецького перекладача Клауса Фрітца. Різночитання
імен зустрічаються в російських перекладах видавництва «Росмен», коли в одного
персонажа існує і транслітерований варіант імені і «переведений»
(напр., Невілл Долгопупс/Невілл Лонгботтом).
У «Гаррі Поттера» є
філософська ідея, яку при перекладі необхідно було зберегти всім
перекладачам. Одна з основних тем творів Дж. Роулінг - це боротьба темних
і світлих сил. Однак крім цього, існує очевидна тісний зв'язок між
словами і вчинками героїв книг Дж. Роулінг і вченням геніального швейцарського
філософа Карла Густава Юнга, згідно з яким метою всякої роботи душі
є "індивідуалізація" особистості, набуття "самості".
Людина індивідуалізується, коли він синтезує в собі всі можливі
виміру психічного, в цьому процесі він знаходить самість, стає сама
собою. Набуття самості означає також інтеграцію зла. Треба сприйняти зло як
момент власної долі, частину своєї особистості, а не приймати його як щось
внеположенное, прийняти його як частину себе. Іншими словами, зміст книг Роулінг,
не тільки боротьба Добра і Зла, а й боротьба зі злом усередині себе, самопізнання
особистості, яка синтезує в собі всі можливі вимірювання психічного, в
тому числі і Зло. Філософські ідеї входять до руху сюжету, є основою
образної системи і смислової наповненості стилю, відіграють істотну роль у
визначеннях фантастичної дійсності. Християнські теми любові і
самопожертви є основними протягом усіх книг про Гаррі Поттера (C.
Neal, J. Killinger), і перекладачеві також необхідно їх точно відображати, нічого
від себе не дописуючи.
У рамках дослідження
доводиться висунута гіпотеза про те, що фентезійному твір «Гаррі
Поттер »відноситься до типу текстів, орієнтованих на форму (класифікація за К.
Райсу). Перекладачеві необхідно переводити його за принципами, що застосовується до
текстів, орієнтованим на форму, зберігаючи при цьому прагматичний потенціал
тексту, з огляду на головного реципієнта - дитини. Таким чином, текст дитячого
фентезі повідомляє зміст, але втрачає свій специфічний характер, якщо при
перекладі не зберігається зовнішня і внутрішня форма, яка визначається нормами поетики,
стилем або художніми прагненнями автора. Так, якщо при перекладі,
орієнтованому на зміст тексту, можна залишити без уваги гру слів, не
знижуючи при цьому інваріантність плану змісту, то в тексті, орієнтованому
на форму, необхідно знайти функціональне відповідність, що відповідає
художньої та естетичної функції стилістичної фігури. Якщо відмінності в
структурі мов не дозволяють передати гру слів у тому ж місці, доводиться
вибирати між заміною іншої мовної фігурою з аналогічним естетичним
впливом або включенням гри слів там, де в початковому тексті її не було, але
в тексті перекладу представляється для цього можливість.
При перекладі дитячого
фентезі «Гаррі Поттер» необхідно враховувати стиль автора, спосіб викладу, художні
засоби мови, певний естетичний вплив і здатність тексту
надавати необхідний вплив. Вищої заповіддю перекладу дитячого фентезі
повинно бути прагнення до досягнення рівного естетичного впливу. Для
текстів дитячого фентезі може бути характерно те, що з ними завжди пов'язане
намір, певний екстралінгвістичні ефект. Перекладач повинен
прагнути до того, щоб текст перекладу міг викликати той же ефект, що і
оригінал.
У другому розділі
«Лексико-семантичні аспекти фентезійного твору Дж. Роулінг« Гаррі
Поттер »і ресурси їх передачі на російську та німецьку мови» розглядаються
іншомовні вкраплення, символізм, лексичні (каламбури, окказіональность,
анаграми, прийом едіноначатія, авторські метафори, вірші, загадки, пісеньки),
графічні (капітуляція, курсив, дефіс, три крапки) і орфографічні
(нерозчленованої мовний потік, орфографічні аномалії) засоби мовної гри
аналізованого твору та їх реалізація при перекладі на російську та німецьку мови.
Мовна гра як
домінуючий авторський прийом є однією з причин надзвичайної
привабливості книг Дж. Роулінг про Гаррі Поттера і, отже, потребує
в адекватній передачі на російську та німецьку мови. Мовна гра покликана не
тільки розважати, а й розвивати мислення і мова, креативні здібності
дитини, її уявлення про граматичному значенні слова, викривати
прикордонні, парадоксальні випадки функціонування мовного знака (Л.
Вітгенштейн, Ю.Д. Апресян, Т.А. Гридіна, В.З. Санніков, В.В. Виноградова, А.Н.
Гвоздьов, Т.В. Булигіна, А.Д. Шмельов, Е.А Земська).
Одним із видів мовної
ігри аналізованого твору є каламбур. Наприклад, у назві
каламбуру Headless Hunt (клуб, організований примарами людей, яким відрубали
голову) проглядаються дві складові англ. headless - не має голови,
безголовий; обезголовлений; і англ. hunt - 1) полювання (лов); 2) полювання (група
мисливців зі зграєю собак). Headless Hunt співзвучно head hunting - "полювання
за головами "- поняття зі сфери ринку вакансій, тобто агресивна політика
пошуку потрібного працівника і переманювання його з колишнього місця роботи, якщо в
цьому є необхідність. Мається на увазі, що наймач більше зацікавлений у
працівника, ніж працівник у наймі. Навпаки, членства в цьому клубі багато років
безуспішно домагається привид Майже Безголові Прізвисько (Nearly Headless Nick).
Крім того, можливо співзвучність з кельтської Дикої Полюванням (Wild Hunt), до якої
могли долучитися душі померлих за певних обставин. Даний каламбур
ускладнений прийомом едіноначатія, який був відтворений у перекладі М. Співак --
Безголові Браття. Перекладач Ю. Мачкасов створив каламбурною поєднання
Безголові Полювання (безголовий = відчайдушний/без голови).
Аналіз переказів виявив
цілий ряд прийомів передачі каламбурів фентезійного твори таких як: при
передачі каламбуру лексика не повинна позначати поняття, що знаходяться поза
реальності дитини; стилістична забарвлення каламбуру повинна відповідати
особливостям мови дитячого твору; каламбур повинен природно входити
у всю систему стилістичних і образних засобів перекладу, підкорятися головної
цілі всього твору і не спотворювати ідейно-художній характер
оригіналу, створюватися лише в типовій для нього ситуації; створення компенсуючого
каламбуру прямо протилежно процесу нейтралізації, вимушеного
"Згладжування" двуплановості каламбурною контекстів; для посилення компенсуючих
або створених на зміненої семантичної основі каламбурів використовувати
алітерацію, риму або графічні засоби: шрифтові виділення, заголовні
букви, курсив.
Аналогічної
розгляду в контексті аналізованих творів заслуговує гра в слова в
авторської метафори. Метафора в фентезійному творі «Гаррі Поттера»
змушує звернути увагу на деяку схожість персонажів з тваринами або
істотами чарівного світу, наприклад: cf. англ. : Mrs. Mason screamed like a
banshee ... - рус. (Л): Місіс Мейсон закричала поганим голосом, не гірше
ірландського привиди, що приносить звістку про близьку смерть ... Не дивлячись на те, що
при передачі фрази-порівняння screamed like a banshee було збережено її
метафоричність, переклад у М.Д. Литвинової вийшов громіздким, багато в чому
завдяки розгорнутих пояснень поняття banshee, у той час як мета метафори
полягає в тому, щоб лаконічно і точно висловити суть предмета.
Досить
поширеним видом мовної гри твори «Гаррі Поттер» є
використання прийому едіноначатія, тобто повтору перший приголосних. Незважаючи на
те, що перекладачі по-різному передавали цей стилістичний прийом мовної
ігор, простежуються деякі тенденції: збереження едіноначатія шляхом
транскрибування імені/назви (cf. англ.: Bathilda Bagshot - рус. (М):
Батильда Бегшот - нім. (Ф): Bathilda Bagshot), збереження едіноначатія шляхом
створення окказіональних слів (cf. англ.: The Chudley Cannons - рус. (Л):
"Куля гармати" - рус. (М): «Гармати Педдл») і передача
«Каламбурною» шляхом створення окказіональних слів (cf. англ.: Professor
Vindictus Viridian - рус. (С): професор Мстіттус Вірусіан, Leg-Locker Curse --
рус. (М): пристріт-ноговяз).
Окремим приватним
проявом мовної гри твори «Гаррі Поттер», який так часто
імпонує дітям, є викривлення окремих слів (застереження). Наприклад, однією
з численних застережень містера Візлі є слово escapators (маються на
увазі ескалатори в Лондонському метро; escape (англ.) - втекти, уникнути,
врятуватися). Перекладачі обіграли це слово як ескапатори рус. (С); екскалатори
рус. (Л); Trolltreppen ньому. (Ф) (cf. ньому. Rolltreppe - ескалатор і Trolltreppen
- Від нім. Troll - троль, гном, гірський дух). Перекладачі обігравали ці слова,
використовуючи «каламбурною», «ігрові» можливості російської та німецької мов,
вдаючись і до такого перекладацтва прийому як компенсація. Таким чином,
незважаючи на неминучі втрати, найбільш повно забезпечується еквівалентність
перекладу.
Мовна гра,
використовується при словотворенні, допомагає перекладачам осмислити процес
створення нових слів, засвоїти основні словотворчі моделі. Завдяки
мовної грі діти засвоюють уявлення про внутрішню мотиваційної формі
слова, що сприяє збагаченню словникового запасу, в деяких випадках
допомагає давати визначення новим, раніше невідомим словами, дозволяє
створювати власні слова, що виражають необхідний для дитини сенс.
Здатність дитини до власного словотворчості дозволяє йому адекватно
сприймати та інтерпретувати випадки мовної гри в художніх
творах. Так, у перекладах твори «Гаррі Поттер» багато окказіональних
слів, пов'язаних з реаліями вигаданого, фантастичного світу. Перекладачами
створюються нові гібридні найменування, створені шляхом контамінації (злиття,
схрещування слів або частин слів в одне нерозкладних ціле, наприклад:
медвеклоп, тортелікі, шоколадушкa, Смертеніни, Шелкокрилая муха, Мертвоморріс,
Мадам З. Дослез, Всеессенція, вспомнівсель, колдолентa). Серед перекладацьких
окказіоналізмов є й такі, які близькі до так званих потенційним
словами (наприклад, відбивною, загоничі), тобто лексичним одиницям, яких немає
у словнику даної мови, але які легко утворюються з тих чи інших
словотворчі моделям, заповнюючи порожні клітини словотворчих
парадигм.
Лінгвістичний
експеримент по встановленню асоціативних полів вигаданих імен і виявленню
семантики окказіональних утворень, каламбурів та інших видів мовної гри
виявив труднощі розуміння окказіональних утворень і каламбурів, тому
різноманітність тлумачень, запропонованих дітьми, не випадково: 1) у даних дітьми-інформантів
поясненнях-тлумаченнях переважають дефініції, що виявляють внутрішню форму
номінації (медвеклоп - це комар, що кусає ведмедя, комаха блоха).
Діти намагалися знайти раціональне пояснення того чи іншого новоутворень. При
цьому їм явно складно було визначити слова-прототипи, послужівш?? е базою для
окказіональной трансформа; 2) слова переосмислювалися за принципом помилкової
етимології, за асоціативному співзвучності з іншими словами (Златоглазка - зло
дивиться, лупільнік - всіх бити через мікроскоп, лупу) або римувалися з іншими
словами (Гошок - горщик; Дрюзга - дрібнота, Гріфук - грейпфрукт); 3)
транскрибоване імена з «порожнім» лексичним значенням становили для
розуміння дітей найбільшу трудність, оскільки не викликали у дітей ніяких асоціацій
або набували нового значення (наприклад, Вафлінг - вафлі робить; спінет --
спини ні, без спини; Моргана - моргає); 4) в описі дітьми-інформантів
окказіональних найменувань проявляється прагнення дитини "знайти в
звуковому образі слова буквальне відображення будь-яких властивостей предмета "
(Слизерин - слиз, слимаки).
анаграма займає
виключно важливе положення в ряду інших текстових явищ твори
«Гаррі Поттер». Дж. Роулінг використовує анаграми як один із способів
кодування інформації наприклад, ім'я Tom Marvolo Riddle (Том Марволо Ріддл)
означає I am Lord Voldemort (досл. Я є Лорд Волдеморт). Отже, для
того, щоб набір букв відповідав анаграмматіческі зашифрованого тексту (Я
ЛОРД Волдеморт (рос. (С)); лорд Волан-де-Морт (рос. (Л)); TOM VORLOST
RIDDLE-IST LORD VOLDEMORT (нім. (Ф))), перекладачі на російську та німецьку мови
перевели ім'я Tom Marvolo Riddle як: ТОМ ЯРВОЛО Реддла (рос. (С)); Том Нарволо
Реддла (рос. (Л)); TOM VORLOST RIDDLE (нім. (Ф)). Читач, прочитуючи шифр,
відкриває анаграма як готову, хоч і неявно формулювання сенсу тексту,
майже готову інтерпретацію. Відповідно, завдання перекладача - зберегти і
сенс анаграми та її ігровий принцип.
Для тексту твору
«Гаррі Поттер» характерне часте використання капітуляції, багатокрапки, тире,
великих букв і курсиву. Графіка в даному випадку виконує не тільки функцію
відтворення живої мови, смислового виділення слова, передачі інтонації, але й
свого роду інструмент впливу на емоційне сприйняття і сферу почуттів
дитини-реципієнта, оскільки допомагає йому відчути певний спектр емоцій
персонажа. Перекладачі на російську та німецьку мови вкрай рідко вдавалися до
використанню курсиву, яким в оригіналі також відзначалися, крім окремих
слів або фраз, заклинання, назви шкільних дисциплін, підручників і т. д.
Мізерність графіки також робить переклад найменш емоційним.
Дж. Роулінг використовує
прийом навмисного порушення орфографії, наприклад, з метою опису соціального
статусу персонажа Гегріда, його сомерсетскій говірка: cf. : Англ.: "Las '
time, you was, Yeh, yer, yeh've got, fer cryin '. Перекладачі на російську мову
постаралися передати особливості мови персонажа через розмовний стиль або
просторіччя (як я подивлюся, субчиків, на думку спаде, допер, але роздери мене
зовсім, ну один в один просто, вилитий тато, прям хоч кричи!), а так само
шляхом введення слів, що перебувають у сфері вживання малограмотних людей
(їхнє). Німецький перекладач точніше відтворив мова Гегріда не тільки
шляхом введення розмовної лексики, але і завдяки про
