ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Самовиправдання Раскольникова у романі «Злочин і покарання »
         

     

    Література і російська мова

    Дубаков Сергій, 132 гр.

    `Самовиправдання чи самообман Раскольникова

    Твір за романом Ф. М. Достоєвського

    "Злочин і кара"

    У своєму романі "Злочин і кара" Федір Михайлович Достоєвський порушує проблему вседозволен ності, узвишшя однієї людини над іншим, "наполео нізма". Він показує, як ця, здавалося б, досить логічна і добре вибудувана теорія, розбивається на практиці, приносячи муки, страждання і врешті-решт каяття головному герою роману.

    Вперше ідея вседозволеності з'являється у Достоєвського на сторінках роману "Двійник" і вона ж рас кривается більш глибоко в "Злочині і покарання". В обох творах показано крах цієї теорії.

    Що ж власне являє собою ця тео рія? По задумах Раскольникова, є люди, яким дозволено все. Люди, що стоять вище суспільства, натовпу. Лю ди, яким дозволено навіть убити. І ось Раскольников вирішує переступити межу, яка відділяє цих "вели ких" людей від натовпу. Цій самій рисою стає убий ство, вбивство серцем, дріб'язкової старенької - ростовщі ци, якої вже нема чого робити на цьому світі (по думках Раскольникова, звичайно).

    "Все в руках людини, і все-то він повз носі про носить єдино від однієї боягузтва", - думає Рас Кольник. Одного разу в шинку він в одній із розмов чути шитий теорію, подібну його, про те, що цю старенької можна запросто вбити і всі за це тільки спасибі ска жут. Але у відповідь на питання: "Уб'єш ти сам стару чи ні?" інший говорить відповідає: "Зрозуміло, немає".

    Боягузтво це? Для Раскольникова очевидно - так. Але насправді ... Мені здається, що це елементарні челове етичні моральні й моральні норми. "Не убий",-говорить одна з заповідей. Ось через що переступає Раскольников, і саме за цей злочин піде покарання.

    Два слова, винесені в назву цього твору - "самовиправдання" і "самообман" все виразніше слі вають для Раскольникова по ходу дії роману. Рас позначаючись про своїй статті, опублікованій в одному з жур наловили, в якій Раскольников висуває свою теорію вседозволеності спочатку Порфирія Петровича, потім Зі нечке, коли вони вже знають, що саме він скоїв убивство, Раскольников як би намагається самооправдаться.

    Але ця теорія була б навіть цікава і цікава, якщо б він не перейшов до її практичного здійснення.

    Адже якщо сам Раскольников виправдовує свою прес тупленіе тим, що стара - ростовщіца приносила тільки шкоду людям, що нікому вона не потрібна і життя вона не дос тойна, то як бути з вбивством Лисавета, ні в чому не повинний, яка просто виявилася на шляху осуществле ня "геніального" плану Раскольникова. Тут-то ця тео рія і дає перший пролом, під час практичного використан ня. Саме це губить Раскольникова, і по іншому бути, як мені здається, не могло.

    Вбивство Лисавета змушує замислитися над тим, а чи так хороша ця теорія? Адже якщо випадковість, вкравши у неї, може призвести до таких трагічних наслідків, то може бути корінь зла криється в самій цій ідеї? Не може зло, нехай навіть по відношенню до марною старій, бути покладено в основу благодіяння.

    Покарання за скоєне виявляється не менш страшним ніж сам злочин - що може бути страшно неї страждань і мук людини, що усвідомив свою ви ну, і, до кінця оповідання, повністю покаються.

    І заспокоєння Раскольников знаходить тільки у вірі, вірі в Бога, віру, яку він заміняв теорією "надлюдини".

    Проблеми, поставлені Достоєвським, гострі та ак туальни в наш час анітрохи не менше, а може навіть і більше. Основною його ідеєю, як мені здається, яв ся те, що суспільство, побудоване на сьогочасної ви рік, на розподілі людей на "потрібних" і "непотрібних", общес тво, в якому люди звикають до страшного з гріхів - вбивства, не може бути моральним і ніколи люди не будуть відчувати себе щасливими в такому суспільстві.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !