ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Про казках Льюіса і Толкієна
         

     

    Література і російська мова

    Про казках Льюіса і Толкієна

    Казки цих двох письменників зараз вже знають у Росії. Вийшов "Володар кілець "і кілька оповідань Толкієна, виходять казки Льюіса. В усьому світі їх друкують невпинно - значить, люблять. Полюблять Чи є в нас, невідомо, але було б дуже добре, якщо б полюбили.

    Перш за все треба сказати трохи про цих двох людей. Вони були науковцями, філологами і викладали в Оксфордському університеті, де поступово утворився дружній письменницький гурток. Ще в 20-х роках ці скромні, тоді зовсім непомітні філологи твердо стали проти смакам і думкам часу. Пізніше Льюїс назвав це час постхристиянським. Справа не в тому чи не тільки в тому, що багато хто вже не вірили в Бога - раніше, до першої світової війни, до цього морального зриву, часто і справедливо говорили про те, що невіруючі іноді моральніші віруючих. Вони жили на християнський капітал; система їх моральних цінностей недалеко відійшла від християнства. Чого-то вони соромилися, щось вважали забороненим, бити лежачого не дозволялося, захищати своє - теж. А тут минулі слабкості стали моральним імперативом. Виявилося, що придушувати бажання -- шкідливо, соромитися - нерозумно. Виникали культ сили, культ користі, культ похоті. Проти цього і встали невідомі оксфордські письменники, і вони ніколи не зраджували собі.

    Ось у Люіса сучасний Юстес - як він схожий на людей 20-х, 30-х, 40-х, 50-х років! Начебто "все це" нормально, говорити немає про що - але Льюіс говорить. Зараз такий набір поглядів стерся, але не зник. Так плоско і прагматично судять вже не "інтелектуали", а звичайні люди. Здавалося б, їм корисно побачити себе з боку і жахнутися - але в тому-то й суть такого людського типу, що він себе побачити не може. Тоді виходить, що Льюіс пише в пустку: - і знову не так, слава Богу, є таємнича точка, в якої людина ще не змінився, але як би повернувся. Власне, всі притчі розраховані саме на це.

    Колись в розповіді про патер Брауне Честертон написав: "Хто гірше вбивці? -- Егоїст ". Цю фразу можна поставити епіграфом до притч Льюїса і Толкіна. Важливий, що тріумфує, що переміг не стане у них героєм; смішний і негероїчну - стане. А головне - куди звернений зір, на себе або на інших. Багато століть тому Блаженний Августин поділив світ на дві граду, два царства: ті, хто любить Бога так, що забули себе, і ті, хто любить себе так, що забули Бога. У Льюїса є Аслан, у Толкіна іноді просто "Бога немає", а на Насправді світ у них осмислений, анітрохи не схожий на безбожний, абсурдний світ сучасної їм літератури. Град їх героїв складається з тих, для кого в центрі не їх дорогоцінні примхи, а інші люди або звірі; чим ближче людина до цього, тим краще він для Льюіса і Толкіна.

    Треба сказати, що цей град дивно затишний. Іноді він середньовічний, іноді -- сучасний, але ніколи не буває незатишно. Деякі критики вважають, що у Льюїса він веселіше, що у нього - світло з плямами темряви, а у Толкіна - плями світла, оточені темрявою. Але, втім, про це хай судить читач. Взагалі ж читачеві можна позаздрити: якщо він уперше ввійшов у світ цих письменників, він відпочине і порадіє там. Це добре саме по собі, але ще краще, якщо він побачить, відклавши книгу, що живе в такому ж світі. І Льюїс, і Толкін для того і писали, щоб чоловік побачив це і постарався слідувати відповідним законам.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://slovo.ws/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !