ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Глобалізація та фрагментація споживання
         

     

    Маркетинг

    Глобалізація та фрагментація споживання

    В. І. Ільїн

    Історичні віхи глобалізації споживання

    Торгівля і війни за захоплення нових територій з давніх часів вели до виходу національних форм споживання за межі національних кордонів. Археологи постійно знаходять предмети побуту, вироблені в далеких країнах.

    В епоху великих географічних відкриттів ця тенденція набула нового масштаб. Мореплавці відкривали нові землі для торговців і завойовників. Нові форми споживання і товари хлинули до Америки, Африки, Азії. Колонізація вела до насильницького насадження деяких форм європейського споживання. З іншого боку, в Європу хлинули небачені раніше продукти з давніх країн, продукти, без яких сучасні європейці вже не можуть уявити своє життя: картопля, тютюн, кава і т.д.

    Індустріалізація Заходу дала поштовх торгівлі у світовому масштабі. Поява потужних верстатів, конвеєра різко прискорило процес виробництва однотипних товарів. Для такого виробництва національні межі стали немислимо тісними. Світ став швидко перетворюватися в єдиний світовий ринок. В усіх кінцях світу люди стали споживати одну і ту ж або однотипну продукцію.

    В наприкінці ХХ ст. цей процес трансформувався: вироблені товари завдяки гнучким технологій стали більш різноманітними. Так, провідні автомобільні компанії одночасно виробляють кілька моделей, які до того ж швидко оновлюються. Однак це не скасовує тенденції до експансії зразків споживання по всьому світу. Діяльність транснаціональних корпорацій робить поняття національної економіки вельми відносним. Природно, що й запропоновані ними моделі споживання носять наднаціональний характер, тому що розраховані на цілий світ.

    В основі цієї тенденції лежить, по-перше, рушійна сила капіталістичного способу виробництва - інтерес фірм в отриманні максимального прибутку, по-друге, можливість добитися цього нарощуванням масштабів виробництва, що дозволяють скоротити витрати виробництва, маркетингу, збуту, управління. Більше - це частіше і дешевше. Оскільки ж національні кордони у багатьох випадках занадто вузькі, то інтерес найбільших компаній диктує їх відкриття для своїх товарів, формування ринку в масштабах всієї земної кулі - глобального ринку.

    Вибух інформаційних технологій також веде до глобалізації споживання. Світ дивиться одні й ті ж фільми, наслідує одним і тим же зіркам, копіює одні й ті ж моделі споживання. Супутникове телебачення ламає національні кордони: люди в різних країнах світу, які дивляться МTV, знайомляться з новинками рок-музики одномоментно. Голлівуд став величезною фабрикою, що показує усьому світу, як треба жити, що і як споживати. Відкриття кордонів після закінчення холодної війни ще більше підштовхнуло процес глобалізації споживання. Англійська мова стає мовою міжнаціонального спілкування в світовому масштабі, що полегшує збут найрізноманітнішої продукції без витрат на її адаптацію до національної культури.

    Основними суб'єктами світового ринку стають найбільші корпорації, які за характером своєї діяльності діляться на багатонаціональні і глобальні. Багатонаціональні корпорації діють у кількох країнах і пристосовують своє виробництво і збут до кожної з них. Глобальна корпорація працює на ринок усього світу, виробляючи однотипну продукцію для всіх країн, що дозволяє істотно знизити витрати і підвищити конкурентоспроможність (Levitt: 482).

    Успіх глобальних корпорацій може спиратися значною мірою на визнання їх продукції споживачами різних країн. Є багато прикладів, коли навіть у країнах з високим рівнем розвитку націоналізму продукція глобальних корпорацій знаходить успішний збут. Причина в її відносній дешевизні і якісності. Крім того, величезні прибутки глобальних корпорацій дозволяють вкладати гігантські кошти в рекламу, вбивали в мізки споживачів, що це саме те, що їм потрібно. Зараз в далеких містах і навіть селах Росії можна зустріти рекламу і товари тих же компаній, вивіски і продукція яких трапляються в Англії, США, Індії та в десятках інших країн: "Макдональдс", "Кока-кола", "Пепсі-кола", "Соні", "Панасонік", "Мальборо" і т.д.

    Потужними двигунами процесу глобалізації стають електронні засоби масової інформації. Супутникове телебачення, яка отримує все більше поширення, перетворює постійно зростаючу частину населення Землі в одну гігантську телеаудиторію, яка дивиться одні й ті ж фільми, любить і знає одних і тих ж зірок, прагне до одним і тим же символам матеріального успіху.

    Механізм глобалізації споживання може бути різним. У ряді випадків глобалізація набуває форми експансії якоїсь національної культури; глобальний товар, приймається в усьому світі, має успіх тому, що асоціюється з певною країною, яка має в даній області високий престиж. Це яскраво проявляється в області парфюмерії і моди. В інших випадках в основі глобалізації лежить висока якість товарів і обслуговування (гамбургери з "Макдональдса", комп'ютери IBM, копіювальна техніка фірми "Ксерокс" і т.п.) (Dougllas & Wind: 500).

    Глобалізація споживання рухається вперед і завдяки підвищенню мобільності населення: все більше людей подорожують по світу як з діловими цілями, так і заради відпочинку. Багато хто з них стикаються з проблемою вибору товарів і послуг (харчування, готелі, сигарети і т.д.). Люди, зацікавлені не в пізнанні країни перебування, а в швидкому і гарантований задоволенні своїх потреб, часто не знають, що ховається за тим чи іншим назвою місцевої продукції (рівень цін, якість і т.п.) і хочуть без проблем отримати те, що вони очікують. Цей інтерес задовольняється завдяки стандартизації. Куди б ви не поїхали, побачивши готель "Хілтон" чи її згадування в довіднику, ви, якщо у вас є досвід проживання в одній з них, не заходячи усередину, вже уявляєте і характер обслуговування, і зразковий рівень цін. Коли ви їдете по автостраді і бачите далеко букву "M", що позначає "Макдональдс", ви чітко уявляєте, що вас там чекає. Подорожуючи на автомобілі по США, я відчув на собі зручність стандартизації за відсутності бажання витрачати зайвий час і гроші на побутові проблеми: у всіх штатах я їв або в "Макдональдсі", або в "Піцца-Хат", а ночував у мотелі "6". Якщо вам сподобався гамбургер "Макдональдса" у Москві, ви сміливо можете заходити в цей заклад у будь-якій країні світу. Скрізь вас чекає приблизно однакова якість продуктів, швидкість обслуговування та рівень цін. Якщо ви курець, то, потрапивши за кордон, ви можете не пробувати різні сорти місцевих сигарет, а взяти ту марку, яку палите і вдома.

    Глобальні виробництво і збут формують глобального споживача, громадянина світу, який у всіх країнах хоче одне і те ж, насолоджується і засмучується одним і тим же. Глобальний споживач - це ідеальний тип. У реальних людей виявляються, посилюються риси цього ідеального типу - у одних в більшій мірі, в інших -- в меншій. Все більш помітна тенденція до зближення ідеального типу глобального споживача з середньостатистичним споживачем світу.

    формується система глобальної інформації формує потреби й інтереси, спільні для жителів багатьох країн. У свою чергу "глобальні потреби ведуть до появи глобальних продуктів "(Kenichi: 490). Це проявляється у стандартизації товарів та уніфікації торговельних марок. До числа товарів, які набувають вигляду глобальних (стандартних), вже можна віднести мотоцикли, аудіокасети, диски СD, стереоаппаратуру, комп'ютери та ряд інших. Наступний рівень глобалізації -- уніфікація менеджерської стратегії і тактики, яка розробляється для глобального ринку без спроб адаптації управління до місцевої специфіки.

    Таким чином, в основі стратегії глобальної стандартизації, або глобалізації, лежить кілька вихідних посилок:

    Потреби і інтереси споживачів стають в масштабах усього світу все більше однорідними.

    Люди в усьому світі готові відмовитися від деяких своїх переваг, що стосуються ряду характеристик товару, його функцій, дизайну в ім'я більш низьких цін і більш високої якості.

    Робота на глобальний ринок дає фірмам істотну економію на витратах виробництва і маркетингу (Douglas and Wind: 497).

    Обмеженість тенденції до глобалізації споживання

    Поряд з прихильниками глобалізації виробництва, сліпі в ньому основну перспективу для світової економіки, досить голосно лунають і голоси скептиків. Вони, визнаючи наявність тенденції до глобалізації на ринку ряду товарів, у той же час відзначають насамперед наявність численних бар'єрів на шляху стандартизації товарів і бачать перспективу насамперед у повороті до адаптації продуктів стосовно особливостей кожного ринку. У багатьох країнах простежується наростання відмінностей в поведінці різних груп споживачів. Таким чином, тенденції до глобалізації протистоїть тенденція до фрагментації.

    Тільки в США дослідження виявило наявність 9 груп цінностей, навколо яких сформувалися різні стилі життя. Існують великі відмінності між регіонами країни. Аналогічна строкатість стилів життя і міжрегіональних відмінностей характерна і для багатьох інших країн (Douglas & Wind: 498).

    В 1990-і рр.. почалося активне проникнення західних фірм-виробників кондитерських виробів на російський ринок. Спочатку тут активно брали західну екзотику типу "Снікерсів", але потім пішло охолодження і виявилося відмінність смаків. Так, у Європі молочний і гіркий шоколад на ринку представлені в пропорції 85:15, і там перевага віддається батончики, а не плиткам. У Росії пропорція зворотна. Тому, захопивши російський ринок, західні компанії почали зросійщуватися, переходячи на виробництво шоколаду по - російською рецептами і з російськими назвами. Найактивніше цю філософію сповідує британська "Кедбері": в 1997 р. компанія доповнила свої класичні торгові марки версією "Найт" - з гіркого шоколаду, а потім приступила до випуску двох видів плиток гіркого шоколаду -- "Новгород" і "Ростов". Швейцарська компанія "Нестле", що прийшла на російський ринок на початку 1990-х рр.., В 1995 р. придбала контрольний пакет акцій самарської кондитерської фабрики "Росія" і вклала в неї за три роки близько 40 млн. дол У 1996 р. компанія купила контрольний пакет акцій самарської фабрики "Кондитер", а в 1998 р. - фабрик "Алтай" (Барнаул) і "Камская" (Перм). На своїх російських підприємствах "Нестле" розгорнула випуск як своєї фірмової продукції (наприклад, батончиків "Натс"), так і традиційних російських видів шоколаду (Хлюстіков 7.04.98).

    Етнічний фактор споживання

    В ХХ ст. в СРСР, Західній Європі і Північній Америці бурхливими темпами йшов процес індустріалізації, якого супроводжувала урбанізація, масова міграція великих груп населення з одних регіонів до інших, що призводило до їх змішування, утворення етнічно строкатих міст. Цей рух до етнічного змішання, супроводжувалося тенденцією до асиміляції, багатьма сприймалося як ознака прогресу, як початок ери вмирання етнічності в результаті все більш інтенсивного злиття етносів в багатонаціональні спільності.

    Це бачення нового світу знайшло відображення в цілому ряді теоретичних концепцій. В США набула поширення концепція, що розглядала Америку як величезний "плавильний котел", в якому численні етнічні групи іммігрантів переплавляються в новий народ. У СРСР була популярна ідея поступового зближення, а у віддаленій перспективі і злиття етносів країни. Реальна національна політика КПРС була спрямована на стимулювання культурної асиміляції народів СРСР, яка йшла в першу чергу через стирання етнічних особливостей споживання. Аналогічна політика отримала поширення і в багатьох інших країнах світу.

    Для першої половини ХХ ст. характерна тенденція до розширення масового виробництва однотипної продукції - характерна риса індустріалізації, символом якої став конвеєр. Ця тенденція у виробництві підкріплювала політичні та ідеологічні концепції в сфері національних відносин: масове виробництво стирало відмінності у формах споживання, що склалися в різних етнічних групах. Масове - значить дешеве і доступне. Це був потужний економічний аргумент проти етнічної обмеженості в споживанні.

    Однак вже з 1960-х рр.. в США стали з'являтися теоретичні роботи, в яких ставилася під сумнів однозначність тенденції до асиміляції етнічних груп у Америці (Glazer and Moynihan 1963). Емпіричні дослідження показували, що поряд з тенденцією до асиміляції в США чітко проявляється і протилежна тенденція до збереження, відродження етнічної культури далекої батьківщини. Рух негрів за громадянські права в 1960-і рр.. викликало сплеск інтересу до африканської культури, який не згас і до цього дня. У багатьох країнах Європи стала помітна активізація національних рухів. Зараз США все частіше описуються вже не як "плавильний котел", а як "багатошаровий пиріг "або" культурна мозаїка ". Ця тенденція до посилення етнічної диференціації не обійшла стороною і СРСР, який в кінці кінців впав під натиском тенденції до формування національних держав. На думку ряду дослідників, етнічність, а не асиміляція та інтеграція будуть домінуючим процесом в соціальній історії (Glazer and Moynihan 1975).

    Ця тенденція до збереження і розвитку етнічної окремішності знайшла відображення і в споживанні. У ньому все чіткіше помітно прагнення частини населення демонструвати в споживанні свою етнічну приналежність, у тому числі і відроджуючи забуті атрибути традиційної культури. Наступ епохи постфордізма, характеризується пануванням гнучких технологій, що дозволяють випускати продукцію дрібними партіями без шкоди для ціни, матеріально підкріпило тенденцію відходу від прального етнічні межі масового споживання. Під багатьох країнах стала розвиватися бізнес, пов'язаний з культивуванням у споживачів тяги до символів етнічної приналежності (національна їжа, елементи традиційного одягу, ремісничі вироби тощо). Якщо ця тенденція буде посилюватиметься, то роль етнічного чинника у споживанні також буде зростати.

    Для маркетологів, підприємців етнічна строкатість означає формування етнічної сегментації ринку. Кожна етнічна група виступає як особливий сегмент, висуваючи специфічний попит, задоволення якого може приносити прибуток.

    В основі механізму етнічної сегментації лежать дві основні групи факторів. По-перше, особливості існування етносу накладають більш-менш сильний відбиток (слід) на його стиль і масштаби споживання, що виступають в даному випадку як знак. Так, народи, що проживають в тундрі і зайняті оленярством, неминуче мають стиль споживання, відмінний від народів, що живуть у великих містах або південних степах. Рівень економічного розвитку - це також істотний зовнішній фактор, що визначає рівень і стиль споживання.

    По-друге, стиль споживання може виступати як символ, тобто свідомо конструюється знака, що дозволяє підкреслити свою етнічну приналежність, провести межу між "своїми" і "чужими". У цьому випадку етнічні відмінності в споживанні є результатом особливого стану суспільної свідомості. Тяга до підкреслення через споживання своєї етнічної приналежності найчастіше простежується в ситуації етнічних конфліктів або напруженості в міжетнічних відносинах. При цьому нерідко прихована від очей напруженість або відчуженість проявляється в стилі споживання. Це часом має місце і в ситуації, коли етнічна група відчуває загрозу асиміляції та прагне їй протистояти, в тому числі і підкресленням свого етнічного своєрідності через специфіку споживання.

    Список літератури

    Хлюстіков Р. Вітчизняному кондитерському ринку затоварення поки не загрожує// Фінансові известия. 1998. 7 квітня.

    Douglas S., Wind Y. The Myth of Globalization// B. de Witt, R. Meyer (ed.). Strategy. Process, Content, Context. An International Perspective. Minneapolis, St.Paul, New York, Los Angeles, San Francisco, 1994. P. 495 - 504.

    Glazer N., Moynihan D.P. Beyond the Melting Pot. Cambridge: MIT Press & Harvard University Press, 1963.

    Glazer N., Moynihan D.P. (Eds.) Ethnicity: Theory and Experience. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1975.

    Levitt Th. The Globalization of Market// B. de Witt, R. Meyer (ed.). Strategy. Process, Content, Context. An International Perspective. Minneapolis, St.Paul, New York, Los Angeles, San Francisco, 1994. P. 482-489.

    Ohmae K. Managing in a Borderless World// B. de Witt, R. Meyer (ed.). Strategy. Process, Content, Context. An International Perspective. Minneapolis, St.Paul, New York, Los Angeles, San Francisco, 1994. P. 489 - 495.

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://globalconsulting.com.ua

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !