ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Задачі маркетингу
         

     

    Маркетинг

    Центросоюз РОСІЙСЬКОЇ ФЕДАРАЦІІ

    томськ кооперативний інститут

    Московський університет споживчої кооперації

    Кафедра «Міжнародних економічних відносин»

    Курсова робота

    По курсу «Маркетинг»

    На тему:

    Задачі і проблеми впровадження маркетингу в економіку Росії

    Виконала студентка спеціального факультету

    Спеціальності «Товарознавство і експертиза споживчих товарів» групи СТЕ - 401

    Дюкова Лариса

    Перевірив

    Кандидат економічних наук, доцент < p> Кондрашкин Ірина Іванівна

    Саранськ 2001

    ЗМІСТ

    ВСТУП 3


    1. Теоретичні аспекти маркетингових досліджень. 4

    1.1. Сутність і принципи маркетингу. 4
    1.2. Цілі і функції маркетингу. 4

    2. Проблеми розвитку маркетингу в Росії 4

    2.1. Досвід використання окремих елементів маркетингу в російській промисловості і торгівлі 4
    2.2. Проблеми становлення відділів маркетингу на російських підприємствах

    4

    3. АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГУ НА ВАТ СЕРАНСКІЙ ЗАВОД

    «Гумотехніка» 4

    3.1. Загальна характеристика фінансово-економічного стану ВАТ

    «Саранський завод« Гумотехніка »4
    3.2. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку гумотехнічних виробів 4

    ВИСНОВОК 4


    Список використаних джерел 4

    ВСТУП

    Маркетинг є невід'ємним елементом ринкової економіки і однимз наймодніших і швидко розвиваються розділів економічної науки. Алеоскільки на неосяжних просторах Росії економічна наука сталанормально розвиватися відносно недавно, і багато її розділи до цих пірзнаходяться в зародковому стані, а наша економіка до цих пір не єповноцінно ринкової, комплексне сприйняття маркетингу як поняття, якрелігії бізнесу відсутня, а цей термін асоціюється або з рекламою --тобто маркетинг зводиться виключно до реклами, або зі збутом - у цьомувипадку на збутової відділ вішають нову табличку з модним словом і:формування нового структурного підрозділу закінчується.

    До вибору даної теми мене підштовхнули наступні моменти: на моюдумку, ця проблема актуальна на даний момент.

    У сьогоднішньому складному світі всі ми повинні розбиратися в маркетингу.
    Продаючи машину, шукаючи роботу, збираючи кошти на благодійніпотреби чи пропагуючи ідею, ми займаємося маркетингом. Нам потрібно знати,що являє собою ринок, хто на ньому діє, як він функціонує,які його запити.

    Нам потрібно розбиратися в маркетингу і нашій ролі споживачів, і внашої ролі громадян. Знання маркетингу дозволяє нам вести себе більшрозумно як споживачів, будь те покупка зубної пасти чи новогоавтомобіля.

    По даній темі написано дуже багато книг і дослідницьких робіт,але в даній курсовій роботі за основу було взято книги американськихекономістів Ф Котлера "Основи маркетингу" і Дж. Р. Еванса, Б. Бермана
    "Маркетинг".

    Пропонований матеріал містить розгляд найбільш загальних проблеммаркетингу, тому що обсяг даної роботи не дозволяє розглянути всізазначені аспекти в повному обсязі.

    Теоретичні аспекти маркетингових досліджень.

    1 Сутність і принципи маркетингу.

    МАРКЕТИНГ (від англійського market - ринок) - комплексна системаорганізації виробництва і збуту продукції, орієнтована назадоволення потреб конкретних споживачів і отримання прибутку наоснові дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішньої і зовнішньоїсередовища підприємства-експортера, розробки стратегії і тактики поведінки наринку за допомогою маркетингових програм.

    У цих програмах закладені заходи щодо поліпшення товару і йогоасортименту, вивчення покупців, конкурентів і конкуренції, зазабезпечення цінової політики, формування попиту, стимулювання збуту ірекламі, оптимізації каналів руху товарів і організації збуту,організації технічного сервісу і розширення асортименту що представляютьсясервісних послуг. Маркетинг як породження ринкової економіки є впевному сенсі філософією виробництва, повністю (від науково -дослідних і проектно-конструкторських робіт до збуту та сервісу)підпорядкованої умов і вимог ринку, що знаходиться в постійномудинамічному розвитку під впливом широкого спектру економічних,політичних, науково-технічних і соціальних факторів. Підприємства -виробники та експортери розглядають маркетинг як засіб длядосягнення цілей, фіксованих на даний період по кожному конкретномуринку та його сегментах, з найвищою економічною ефективністю. Однак цестає реальним тоді, коли виробник має можливістьсистематично коректувати свої науково-технічні, виробничі тазбутові плани відповідно до змін ринкової кон'юнктури,маневрувати власними матеріальними та інтелектуальними ресурсами,щоб забезпечити необхідну гнучкість у вирішенні стратегічних ітактичних завдань, виходячи з результатів маркетингових досліджень. Прицих умовах маркетинг стає фундаментом для довгострокового іоперативного планування виробничо-комерційної діяльностіпідприємства, складання експортних програм виробництва, організаціїнауково-технічної, технологічної, інвестиційної та виробничо -збутової роботи колективу підприємства, а керування маркетингом --найважливішим елементом системи управління підприємством.

    Маркетингова діяльність повинна забезпечити:

    . надійну, достовірну та своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

    . створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

    . необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

    У чому полягають основні принципи маркетингу?

    В основі діяльності виробників, що працюють на основі принципівмаркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок,покупець. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідеялюдських потреб, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингугранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, щобезумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю "неузгоджену"попередньо з ринком продукцію.

    Із сутності маркетингу випливають основні принципи, що включають:

    1. Націленість на досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку в намічених кількостях означає, по суті, оволодіння його визначеної долей відповідно до довгострокової мети, наміченої підприємством.

    1. Концентрацію дослідницьких, виробничих і збутових зусиль на вирішальних напрямках маркетингової діяльності.

    2. Спрямованість підприємства не на миттєвий, а на довгостроковий результат маркетингової роботи. Це вимагає особливої уваги до прогнозних досліджень, розробки на основі їхніх результатів товарів ринкової новизни, що забезпечують високоприбуткову господарську діяльність.

    3. Застосування в єдності і взаємозв'язку стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом на них.

    Методи маркетингової діяльності (див. рис. 1) полягають у тому, щопроводяться:

    . аналіз зовнішньої (стосовно підприємства) середовища, в яку входить не тільки ринок, але і політичні, соціальні, культурні та інші умови. Аналіз дозволяє виявити фактори, що сприяють комерційному успіху або перешкоджають йому. У підсумку аналізу формується банк даних для оцінки навколишнього середовища і її можливостей;

    . аналіз споживачів, як реальних, так і потенційних. Даний аналіз полягає в дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних і інших характеристик людей, що приймають рішення про покупку, а також їхніх потреб у широкому сенсі цього поняття і процесів придбання ними як нашого, так і конкуруючих товарів;

    . вивчення існуючих і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і/або модернізації старих, включаючи їхній асортимент і параметричні ряди, упакування і т.д.

    Застарілі, що не дають розрахункового прибутку товари знімаються з виробництва і ринку.

    . планування товароруху і збуту, включаючи створення, при необхідності, що відповідають власних збутових мереж із складами і магазинами і/або агентських мереж;

    . забезпечення формування попиту і стимулювання збуту (ФОССТИС) шляхом комбінації реклами, особистого продажу, некомерційних престижних заходів ( "паблік рілейшнз") і різного роду матеріальних стимулів, спрямованих на покупців, агентів і конкретних продавців;

    . забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на товари, що поставляються, визначенні "технології" використання цін, кредитів, знижок і т.п.

    . задоволення технічних і соціальних норм регіону, у якому збувається продукція, що означає обов'язок забезпечити належну безпеку використання товару і захисти навколишнього Середовища, відповідність морально-етичним правилам, належний рівень споживчої цінності товару;

    . керування маркетинговою діяльністю (маркетингом) як системою, тобто планування, виконання і контроль маркетингової програми й індивідуальних обов'язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових рішень.

    Рис. 1.1 Схема прийняття маркетингового рішення

    2 Цілі і функції маркетингу.

    Маркетинг зачіпає безліч людей такими різноманітними способами,що неминуче породжує суперечності. Деякі активно недолюблюютьдіяльність з сучасного маркетингу, звинувачуючи його в руйнуваннінавколишнього середовища, бомбардуванні публіки дурною рекламою, створенні непотрібнихпотреб, зараженні молоді почуттям жадібності і цілому ряді іншихгріхів. Інші люто захищають маркетинг.

    Ймовірне і вже те, що відбувається регулювання маркетингу у всесвітньомумасштабі наводить на саме істотне питання: яка ж справжня метасистеми маркетингу? Пропонується чотири альтернативних варіанти відповіді:
    Досягнення максимально можливого високого споживання; досягненнямаксимальної споживчої задоволеності; подання максимальноширокого вибору; максимальне підвищення якості життя.

    Досягнення максимально можливого високого споживання

    Багато керівників ділового світу вважають, що мета маркетингу --полегшувати і стимулювати максимально високе споживання, яке в своючергу створює умови для максимального зростання виробництва, зайнятості табагатства. Ця точка зору знаходить відображення в типових заголовках:
    "Оптики вводять моду на окуляри, щоб стимулювати попит", "Сталеливарнапромисловість намічає стратегію росту продажів "," Автомобілебудівникинамагаються накрутити збут ". [1, с. 56].

    За всім цим криється твердження, що, чим більше люди купують іспоживають, тим щасливіше вони стають. "Чим більше - тим краще" - такзвучить цей бойовий клич. Однак деякі сумніваються в тому, що збільшенамаса матеріальних благ несе із собою і більше щастя. Їхнє кредо: "Чимменше - тим більше "і" небагато - це здорово ".

    Досягнення максимальної споживчої задоволеності

    Відповідно до цієї точки зору, мета системи маркетингу - досягненнямаксимальної споживчої задоволеності, а не максимально можливогорівня споживання .. Споживання великої кількості жувальної гумкиабо володіння більш великим гардеробом щось значить тільки в тому випадку,якщо веде в остаточному підсумку до більш повної споживчоїзадоволеності.

    На жаль, ступінь споживчої задоволеності важковиміряти. Отже, дати оцінку системі маркетингу на основіпоказників задоволеності, яку вона приносить громадськості,важко.

    Надання максимально широкого вибору

    Деякі діячі ринку вважають, що основна мета системи маркетингу
    - Забезпечити максимально можливу розмаїтість товарів і надатиспоживачеві максимально широкий вибір. Система повинна дати споживачевіможливість знайти товари, які найбільш повно відповідають його смаку.
    Споживачі повинні мати можливість максимально поліпшити свій спосіб життя,а отже, і отримати найбільше задоволення.

    На жаль, максимальне розширення споживчого вибору вимагаєвитрат. По-перше, товари і послуги стануть дорожчими, оскільки великарізноманітність викличе зростання витрат з їх виробництва та підтриманнязапасів. Підвищені ціни спричинять зниження реальних доходівспоживачів і масштабів споживання. По-друге, збільшення різноманітностітоварів зажадає від споживача більше часу і зусиль на знайомство зрізними товарами та їх оцінку. По-третє, збільшення числа товарів зовсімне означає для споживача розширення можливості реального вибору. В СШАіснує безліч марок пива і більшість з них має однаковий смак.
    Коли в рамках товарної категорії налічується безліч марочних товарівз незначними відмінностями один від одного, ситуація ця називається марочнимдостатком і споживачеві надається уявний вибір. І нарешті, саміспоживачі не завжди вітають велика різноманітність товарів. Деякі,зустрічаючи в певних товарних категоріях надлишок товару, зазнаютьпочуття розгубленості і занепокоєння.

    Максимальне підвищення якості життя

    Багато хто вважає, що основна мета системи маркетингу повиннаполягати в поліпшенні "якості життя". Це поняття складається з: 1)якості, кількості, асортименту, доступності та вартості товарів, 2)якості фізичного середовища і 3) якості культурного середовища. Прихильники цьогопогляду схильні оцінювати систему маркетингу не тільки за ступенемщо надається нею безпосередньої споживчої задоволеності, але йпо впливу, яке діяльність у сфері маркетингу надає наякість фізичного і культурного середовища. Більшість погоджується з тим, щодля системи маркетингу підвищення якості життя - мета благородна, алевизнає, що якість це виміряти не легко, а тлумачення його деколисуперечать один одному.

    Основними функціями маркетингу є: аналіз навколишнього середовищаринкові дослідження, аналіз споживачів, планування товару (послуги)
    , планування збуту, планування просування товарів, планування ціни,забезпечення соціальної відповідальності і керування маркетингом. Незважаючина те, що багато операцій вимагають виконання однотипних функцій, таких,як аналіз споживачів, просування продукції та встановлення ціни, вониможуть виконуватися різними способами.

    Суб'єкти маркетингу включають виробників та організаціїобслуговування, оптові і роздрібні торгові організації, фахівців змаркетингу і різних споживачів. Як показано на малюнку 2, у кожногоз них своя роль. Важливо відзначити, що хоча відповідальність за виконаннямаркетингових функцій може делегуватися і розподілятися різнимиспособами, зовсім ними в більшості випадків нехтувати не можна, вони повинніобов'язково кимось виконуватися.

    З багатьох причин один суб'єкт звичайно не бере на себе виконання всіхмаркетингових функцій: багато виробників не мають у своєму розпорядженні достатні фінансові ресурсидля прямого маркетингу (навіть фірма "Дженерал моторс", одна з найбільшихкорпорацій у світі не може собі дозволити виконувати всі маркетинговіфункції.); прямий маркетинг часто вимагає від виробників випускувідповідної продукції або продажу відповідних товарів інших фірм; організація може не могти або не хотіти виконувати певні функціїі шукає для цього спеціалістів з маркетингу (так багато компаній вдаютьсядо послуг спе5ціалізірованних рекламних агентів; використовуютьдослідні організації для розробки запитальників, збору та аналізуданих .);

    багато організації занадто малі для ефективного виконаннявизначених функцій; для багатьох товарів і послуг вже існують відпрацьовані методиреалізації, і обійти їх важко; багато споживачів з метою економії коштів можуть робити покупки ввеликих кількостях, самостійно забирати товар, користуватисясамообслуговуванням і т. д.

    Проблеми розвитку маркетингу в Росії

    1 Досвід використання окремих елементів маркетингу в російській промисловості і торгівлі

    У ринковій економіці, за логікою економічних законів, підприємствомає забезпечити собі певний рівень доходів. Таким чином, вономоже існувати тільки в тому випадку, якщо весь час розвивається, йде вногу з прогресом. Виходячи з цього, воно має забезпечувати акумулюваннязасобів, що дозволяють утримувати себе, здійснювати оновлення таудосконалення свого виробничого апарату, і відповідновести розширене відтворення. Таке акумулювання підприємство можезабезпечити тільки при успішній реалізації свого продукту на ринку.
    Сучасний ринок, тим часом, досить мінливий. Пасивний підхід до йогорозгляду означав би, що своє положення підприємство вручало б воліринку пускало б все "на самоплив", чого допускати не можна. Щоб свідомовпливати на хід продажу свого продукту на ринку, а тим самим і назабезпечення доходу, що дозволив би "оновлювати кров", необхідно зайняти завідношенню до ринку активну позицію. Маркетинг і є, насправді,уособлення такої активної позиції.

    Прибуток підприємства являє собою різницю між його загальним доходом
    (брутто-доходом) і загальними витратами господарювання.

    БД = Оа * Са + Ов * Св + Ос * Сс + ... Оn * Сn, де

    БД - брутто-дохід;

    Оа, Ов, Ос, ..., Оn - обсяг продукції;

    Са, Св, ..., Сn - ціни, за якими вона реалізована.

    Уявімо , що у виробничому асортименті фабрики "N" поряд зіншими продуктами присутній і жіноче взуття (продукт В, наприклад). Зурахуванням наявного виробничого устаткування, а також структури ідинаміки витрат фабрика "N" могла б забезпечити бажаний рівень доходів
    (прибутку), якщо б було виконано умову, що реалізація цього продуктуповинна мати обсяг 300 000 пар на рік, а ціна реалізації однієї пари повиннабути не менше 100 000 руб., тобто Ов - 300 000 пар на рік, Св - 100 000 руб.за одиницю.

    Щоб ця умова була виконана, необхідно, щоб від загального числапотенційних споживачів жіночого взуття на конкретному ринковому сегменті,наприклад, в 3 млн. чоловік, 10% будуть бажати і зможуть придбати на рік хочаб одну пару взуття фабрики "N" за ціною 100 000 руб., і що вони це зроблять.
    Згідно з цим, боротьба за реалізацію бажаного рівня використання ринку
    (10% потенціональних споживачів) в ефективний, тобто так вплинути наринковий сегмент, щоб 10% споживачів купили по одній парі взуття на рік ізаплатили за неї 100 000руб. Цього фабрика може домогтися, випускаючи такімоделі взуття, які не менш 10% потенціональних споживачів віддадуть перевагупродуктам конкурентних фірм. Крім цього, фабриці "N" необхіднореалізувати адекватний збут своєї взуття та забезпечити в необхідному обсязімережу пунктів продажу, де б споживачі могли купити взуття без будь-якихскладностей, і, крім усього, шляхом відповідної реклами інформуватипотенціональних покупців про особливості запропонованої нею взуття, і неменше 10% від їхньої кількості переконати, що в їхніх інтересах носити саме це взуттяза ціною 100 000 руб. і т. д. [7, с. 37].

    У цьому прикладі деякі деталі досить сильно спрощені. Існують іінші можливі варіанти політики, які можуть забезпечити бажанийрівень прибутку. Однак і наведений спрощений приклад доситьпереконливо демонструє наступне:

    -Керуючи окремими внутрішніми факторами продажу, будь-яке підприємствоможе і має добиватися таких значень О і С, які принесуть йомубажані величини брутто-доходу і прибутку. Однак, така робота має сенстільки в тому випадку, якщо для досягнення бажаних результатів єоб'єктивні ринкові умови. Іншими словами, якщо підприємство правильновибрало ринок, що буде предметом його виробничої орієнтації.

    Не слід забувати той факт, що величина коефіцієнта використанняринку, обраного тим чи іншим підприємством, являє собою результатпраці всіх функціональних служб підприємства, оскільки, є прямазв'язок між цією працею, властивостями продукту і його ціною - основнимивнутрішніми чинниками продажів. Сюди можна включити роботу виробничогосектора, взаємодія служб зв'язку з суміжниками, фінансової служби,служби персоналу і т. д.

    Кожне підприємство володіє певними ресурсами - фінансовими,виробничими, кадровими і т.д. Ці ресурси воно має мобілізуватиі направити на те, щоб використовувати існуючий ринковий потенціалнайбільш рентабельним чином, що забезпечує акумуляцію коштів, що робитьможливим існування підприємства і його розвитку. При цьому воно повинновести відбір і орієнтуватися на такі ринки, які мають добрийпотенціалом для реалізації необхідного обсягу продажів і одержаннянеобхідного прибутку.

    Підприємствам, що застосовують концепцію маркетингу, слід виходити знаступного: 1) Заходи, які підприємство приймає ради найкращоговикористання існуючого ринкового потенціалу, повинні бути двоякогохарактеру. З одного боку, підприємство має запропонувати споживачампродукти, що задовольняють їх потребам і бажанням і за ціною, яку вонихочуть і можуть за ці продукти заплатити. З іншого боку, воно повинноробити продумані акції впливу на споживача, щоб воникупували їх продукти. Друге поза маркетингу розглядалася як головна і,практично, єдине завдання, що стоїть перед тільки службою продажу. Зрозвитком концепції маркетингу стало видно, що політика продажу і роботаслужб продажу можуть бути успішними, а споживачі можуть бути "спіймані нагачок "толь коли продукти відповідають їхнім потребам, а ціни на нихприйнятні, а це вже завдання абсолютно всіх служб підприємства.

    2) Фінансовий ефект повинен бути основним критерієм прийняттягосподарських рішень. Обсяг продажів, забезпечений правильною орієнтацією назадоволення потреб споживача, і всі інші заходи понайбільшого використання ринкового потенціалу - не самоціль. Не важливий іобсяг виробництва, як такої. Важливий фінансовий ефект. Кінцева метамаркетингу полягає у здійсненні задовільного фінансового ефекту,що робить можливим акумуляцію коштів, що дає можливість підприємству житиі розвиватися. Звідси збільшення обсягу виробництва та обсягу продажу маєсенс остільки, оскільки проглядається задовільний фінансовийрезультат господарювання.

    2 Проблеми становлення відділів маркетингу на російських підприємствах

    Спочатку виділимо найбільш загальні проблеми, пов'язані зі становленняммаркетингу в Росії.

    Як відомо, маркетинг є досить молодим напрямкомекономіки в нашій країні, у зв'язку з чим хочеться відзначити, що, на мійпогляд, існує така проблема як неправильна інтерпретація даноїнауки.

    Наведу приклад: один мій знайомий влаштувався на роботу в якусь фірму ввідділ маркетингу, так ось керівництво поставила перед ним наступне завдання:
    "ось тобі склад, твоє завдання реалізувати продукцію", тобто проявити своїздібності як маркетолога. З цього прикладу чітко видно, якемає уявлення про маркетинг має керівництво фірми. Причому, дожаль, таке нерозуміння суті маркетингу зустрічається дуже часто підбагатьох організаціях, не кажучи вже про те яка думка побутує серед пересічнихгромадян. З недавніх пір, практично в кожній фірмі є відділмаркетингу. На мій погляд, це ні що інше, як данина моді, тобто, грубокажучи, змінилася тільки табличка на дверях відділу збут, а суть проведеноїроботи залишилася та ж.

    Ще однією найбільш спільною проблемою пов'язаною з розвитком маркетингу внашій країні є недооцінка значущості маркетингу. Значущості в томусенсі, що маркетинг виступає як навігатор на ринку товарів іпослуг, тобто управлінський апарат у фірмах не розуміє, що маркетинг --це основний інструментарій дозволяє ефективно конкурувати на ринку.
    У зв'язку з цим маркетингу часто відводять другорядну роль, хоча відділмаркетингу по праву має стояти на одному рівні з фінансовим,комерційним відділами.

    Аналізуючи дане питання у ВАТ Саранський завод «Гумотехніка» ввідділі маркетингу, було не важко помітити роль, що відводиться керівництвомданого відділу. Персонал налічував кілька людей. На мій погляд цяпроблема випливає з іншої проблеми, також не менш важливою - відсутністьвіддачі від цієї справи, тобто іншими словами відсутність кваліфікованогоперсоналу здатного зробити реальне дослідження ринку банківських послуг,з допомогу якого можна було б виявити проблему, а також отриматиконкретні результати, які могли б визначити напрямки длядіяльності.

    Далі хочеться сказати кілька слів про більш вузьких проблемах,пов'язаних безпосередньо з проведенням маркетингових досліджень. Думаю,що необхідно сказати, що в Саранську існує досить маленьке числофірм здатних провести реальний маркетингове дослідження, дослідженняякої-небудь проблеми або ж організувати рекламну компанію здатну датиконкретні результати.

    Часто, можна зіткнутися з тим, що фірми недостатньо розуміють, щомаркетингове дослідження проведене дійсно фахівцями - цедуже дороге задоволення, і в зв'язку з цим вони не готові платити такігроші за дослідження, таким чином витрачаючи лише частину грошей, необхіднихна комплексне дослідження або проведення рекламної компанії, вонистикаються з тією проблемою, що результати, припустимо, рекламноїкомпанії не дали про себе знати або практично не помітні, тобто, скажімо,обсяг продажу практично не змінився.

    На мою думку, ця ситуація пов'язана з тим, що існуєпевний мінімум коштів, вкладених у комунікаційне повідомлення про
    "собі" на ринку, нижче якого ефективність даного повідомлення відсутній.
    У зв'язку з відсутністю результатів після "нібито" проведеного дослідженняабо компанії, може скластися думка, про відсутність необхідностімаркетингу на підприємстві.

    Деякі ж фірми вважають за краще утримувати в своєму штаті окремуслужби маркетингу. Природно це є також дорогим задоволеннямособливо для невеликих фірм. Припустимо керівництво фірми, усвідомлює всюнеобхідність роботи проводиться службою маркетингу, однак коштинеобхідні на утримання кваліфікованого персоналу досить великі,що ставить керівництво в скруту. Проблема тут, у незнаннідискретності маркетингових досліджень, тобто вони не можуть проводитисяпостійно, вони проводяться з певною періодичністю. Висновок:доцільно звертатися до стороннім фірмам, здатним проводити такуроботу, скажімо, раз на пів року.

    Коли маркетинг почав своє неспішне хід по країні, багатокерівники з якоюсь незрозумілою метою і маніакальною наполегливістюстали клепати так звані відділи маркетингу, які формувалисяпереважно з технарів або з збутовиків. У кращому випадку подібні мали за плечима загальноекономічні курси сумнівногоякості - відсутність наукової бази позначалося дуже сильно - і з доситьсумнівною користю - за пару-трійку місяців складно змінити в людини,все життя прожив за адміністративно-командної системи, йогосвітоглядну позицію, його сприйняття вільній економіці.

    Але навіть у випадку, коли дійсно залучалися фахівці (рідкіснів той час), або ж новоспечені інтуїтивно пропонував що -то слушна, нерозуміння вищим керівництвом самої суті маркетингу, йогоідей, його місця в стратегії і тактиці підприємства зводило нанівець усіпозитивні тенденції та благі починання. Маркетинг душили по-різному:відсутністю фінансування - на навчання фахівців і на які-токонкретні маркетингові заходи; делегуванням що не відносяться до ньогофункцій, збуту наприклад, простим ігноруванням конкретних пропозицій.

    Коли через пару років хвиля захоплення докотилася доросійської провінції ситуація в точності повторилася: утворення новихмодних відділів з людей без спеціальної освіти і знань, не доручаючиїм при цьому власне маркетингових функцій або вкрай обмежуючи їх. Угіршому і найбільш поширеному випадку маркетинговий відділ стававмаленькою копією, придатком відділу збуту.

    На всіх вітчизняних промислових підприємствах, які позиціонуютьсебе як суто російські підприємства (без залучення іноземнихінвестицій), маркетинг залишає бажати кращого. І навпаки, де близькополовини всієї кількості акцій належить іноземним інвесторам, відділмаркетингу вважається дуже сильним (за неперевіреними даними). Висновкиробіть самі.

    На мою ж думку у нас є два шляхи: перший - чекати, поки підестаре покоління управлінців і потім наздоганяти цивілізований світ, і другий
    - Довести нинішнім псевдопатріотічним босам, що якщо без фінансовихіноземних інвестицій ми може бути і обійдемося, то без інтелектуальних --нам просто ніяк, та і немає чого.

    У висновку, хочеться сказати, що проблеми розвитку маркетингу, намій погляд, пов'язані з тим, що в Росії, на жаль, поки що немає ринковоїекономіки в чистому вигляді, як це спостерігається в розвинених країнах, демаркетингу відводиться провідна роль.

    АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГУ НА ВАТ СЕРАНСКІЙ ЗАВОД

    «Гумотехніка»


    1 Загальна характеристика фінансово-економічного стану ВАТ «Саранський завод «Гумотехніка»

    Саранський завод «Гумотехніка» було акціоновано 30 жовтня 1992р. іперетворений в акціонерне товариство відкритого типу «Саранський завод
    «Гумотехніка». Статутний капітал товариства оголошений у розмірі 226359,2тис. рублів. Він являє собою оцінку майна заводу за залишковоювартості на 1992 р., хоча реальна ринкова вартість цього майна навітьтоді у багато разів перевищувала зазначену суму. Товариство випустило наступнівиди акцій: а) звичайні - 273037 шт., або 96,5% від загального числа; б) привілейовані - 9912 шт., або 3,5% від загального числа.

    Номінальна вартість звичайних і привілейованих акційскладає 800 рублів. Оголошені акції розміщені серед акціонерів. Зтабл. 2.1. видно, що найбільшим акціонером є Российскаяфедерація в особі Російського фонду федерального майна, що володієпрактично блокувальним пакетом у розмірі 23,5% від статутного капіталусуспільства. Однак, найбільша частка в статутному капіталі в даний часналежить безпосередньо трудовому колективу - 44,3%; акції розміщенісеред 3,5 тисяч працюють у суспільстві акціонерів.

    У 1999 р. виплачено дивіденди за результатами роботи за 1998 р. зрозрахунку 10 рублів на одну звичайну та привілейовану акцію. Загальнасума дивідендів на 1998 р. склала 2829490 рублів. По акціях,що належить державі було виплачено 665020 рублів

    За підсумками роботи за третій квартал 1999 товариство виробляловиплату проміжних дивідендів у розмірі 2829490 рублів (по 10 рублів наодну звичайну та привілейовану акцію). По акціях, які належатьдержаві, було виплачено 665020 рублів.

    Таблиця 3.1

    Структура корпоративного капіталу ВАТ «Саранський завод« Гумотехніка »
    | Акціонери | Кількість | Кількість | Номінальна | Питома |
    | | Звичайних | прівілегіров | вартість | й вага, |
    | | Акцій, шт. | анних акцій, | акцій, руб. |% |
    | | | Шт. | | |
    | Росія в | 56590 | 9912 | 53201600 | 23,5 |
    | особі Російського фонду | | | | |
    | федерального майна | | | | |
    | Акціонери - працівники | 125352 | 0 | 100281600 | 44,3 |
    | товариства | | | | |
    | Акціонери, що не є | 91095 | 0 | 72876000 | 32,2 |
    | працівниками | | | | |
    | Всього акцій | 273037 | 9912 | 226359200 | 100 |

    ВАТ «Саранський завод« Гумотехніка »вважається одним з найбільшконкурентоспроможних підприємств у своїй галузі з Російської Федерації
    (серед 26 найбільших виробників аналогічної продукції). Йому вдаєтьсязберігати свої старі господарські зв'язки як всередині Російської Федерації,так і за її межами. Незважаючи на різке скорочення державноїпідтримки, підприємство має позитивне сальдо доходів і витрат.

    Випуск товарної продукції та послуг за 1999 р. склав 63727 тис.руб.
    У порівнянні з 1998 р. обсяг виробництва в порівнянних цінах збільшивсяна 10%. За 1999 р. збільшився випуск привідних ременів клинових, ременіввентиляторних, рукавів, фірмових і неформових РТИ. У той же час, скоротивсяна 6,4% випуск гуми товарної, килимів автомобільних на 14,7% і клею на
    17,4% (табл.2.2.)

    За підсумками роботи товариства в 1999 р. по об'ємних показників середспоріднених п?? едпріятій Російської Федерації суспільство вийшло на 4 місце, вт.ч.:

    - по рукавах - 1-е місце;

    - по ременів і неформових РТВ - 2-е місце;

    - формові ГТВ - 3-е місце.

    Таблиця 3.2

    Показники виробництва основних видів продукції ВАТ «Саранський завод

    « Гумотехніка »

    | Вид продукції | Од. | Вироблено | Темпи |
    | | Виміру | | росту,% |
    | | | 1998р. | 1999р. | |
    | Ремені приводні клинові | тис. шт | 2580,2 | 2994,6 | 116,1 |
    | Ремені вентиляторні | тис. шт. | 1447,9 | 1692,5 | 116,9 |
    | Рукава-всього | тис. п.м. | 11728,4 | 12330,4 | 105,1 |
    | Формові ГТВ | т | 2008.1 | 2137,4 | 106,4 |
    | Неформових РТИ | т | 1502,5 | 1528 | 101.7 |
    | Гума товарна | т | 1172,7 | 1098 | 93,6 |
    | Техпластини | т | 2654,3 | 2837,9 | 106,9 |
    | Килими автомобільні | т | 1099,1 | 937,5 | 85,3 |
    | Килими діелектричні | т | 238,7 | 249,1 | 104,4 |
    | Трубка гумова | т | 229.1 | 251,5 | 109,8 |
    | Клей гумовий | т | 670,4 | 554.6 | 82,7 |
    | Изолента | тис.бухг | 671,0 | 801,4 | 119,4 |
    | Шланги гнуті | тис. шт | 1178,1 | 1833,9 | 103,1 |
    | Інша продукція | | - | - | 174,2 |

    Проведений аналіз показав, що весь приріст обсягу виробництваотримано за рахунок збільшення продуктивності праці, яка склала
    116 ^ 4% до звіту 1998

    Фінансова криза серпня 1998 р. і викликаний ним різке зростання наімпортну продукцію дозволив ВАТ «Саранський завод« Гумотехніка »розширитиринки збуту своєї продукції, що в порівнянні з 1998 р. привело дозбільшення обсягу відвантаженої продукції на 51,7%, а обсяг реалізованоїпродукції збільшився на 52,7%.

    Проведене нами дослідження дозволило виявити значнунедозавантаження виробничих потужностей. Під виробничою потужністюрозуміється максимально можливий випуск продукції при досягнутому інаміченому рівні техніки, технології, форм організації праці тавиробництва з урахуванням прогресивних норм трудових витрат і в умовахнайбільш ефективного використання всіх засобів виробництва.

    На ВАТ «Саранський завод« Гумотехніка »виробничі потужностівикористовуються не на повну силу (табл. 2.3.). Найбільш інтенсивновикористовується обладнання для виробництва шлангів гнутих - на 91,7% відмаксимальної потужності, ременів вентиляторних - ва 85,1% і ременів привіднихклинових - на 79,6%.

    Таблиця 3.3

    Обсяги використання виробничих потужностей ВАТ «Саранський завод

    « Гумотехніка »
    | Основні види продукції |% від максимальної потужності |
    | Шланги гнуті | 91,7 |
    | Ремені вентиляторні | 85,1 |
    | Ремені приводні клинові | 79,6 |
    | Гума товарна | 75,2 |
    | Килими автомобільні | 72,1 |
    | Рукава | 56,5 |
    | Клей гумовий | 50,5 |
    | Формові ГТВ | 40,3 |
    | Техпластини | 39,2 |
    | Трубка гумова | 38,7 |
    | Неформових РТИ | 23,5 |

    Основними причинами ситуації, що склалася є часті зміниноменклатури та асортименту продукції. Внаслідок цього відбуваєтьсязбільшення трудомісткості виробів. Негативний вплив зробило такожневиконання плану технічного переозброєння і проведення організаційно -технічних заходів та реконструкції виробництва. Найважливіші фінансові показники, що характеризують виробничо-господарську діяльністьсуспільства, наведено в табл. 3.4.

    Таблиця 3.4

    Найважливіші фінансові показники ВАТ «Саранський завод« Гумотехніка »

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !