Астраханський Державний

Технічний Університет

Кафедра: Економіки,

бізнесу і фінансів

Доповідь

на тему:

«Використання маркетингового підходу

при виживання вузів

в сучасних умовах».

Виконав: ст. гр. Ек-32

Шрейдер Н.В.

Науковий керівник

к.е.н., доц.

Ростовцева І. Ф.

Астрахань

1998

Зміст.

| Вступ. | 3 |
| Основна частина. | 4 |
| Висновок. | 8 |
| Список використаної літератури. | 9 |

Введення.

Освіта - нова, пошукова, перспективна сфера маркетингу.

В останні десятиліття виявилися в галузі освіти двапротилежні і разом з тим пов'язані один з одним тенденції. З одногобоку, освіта в нашому житті займає високе значення, тому що в ньомунаше майбутнє. А з іншого боку, ми всі спостерігаємо його криза. Що робити,якщо системи освіти не встигають за науково-технічним прогресом?
Якщо сьогодні, як ніколи, актуальності набуває самоосвіта?

Пошук найбільш оптимальних варіантів навчання, а також залученнянавчаються, роботодавців і дотацій з державного бюджету - ось щоможе допомогти придбати маркетинг у сфері освіти.

Тому що вузи, які формують і здійснюють пропозицію освітніхпослуг (ОУ) на ринок, відіграють вирішальну роль у становленні маркетингу вгалузі освіти, то в цій роботі я вирішила розглянути використаннямаркетингового підходу для вирішення проблем з боку вузів.

Основна частина.

Традиційними питаннями маркетингу освіти є:

1. Кого навчати? Тобто на якого абітурієнта орієнтуватися, як проводити відбір, який буде контингент учнів: ті, у кого немає проблем з оплатою ОУ; ті, кого легше навчати; ті, хто здатний швидко «вивчити і здати» пройдений матеріал. < p> 2. Навіщо і чому навчати? При вирішенні цього питання встановлюються цілі та засоби освітнього процесу, визначаються оптимальні співвідношення між загальнокультурних, фундаментальними та спеціальними знаннями.

3. Скільки вчити? Треба буде вибрати, в яких випадках доцільно зменшувати або збільшувати строки навчання, використовувати принцип екстерна, багатоступінчатий підхід до освіти.

4. Де вчити? Мається на увазі вибір типу освітньої установи, з урахуванням місця його розташування.

5. Як вчити? Тут питання розпадається на три: форму навчання, технологію навчання, технологію контролю та оцінки.

6. Хто буде вчити? Робиться вибір: досвідчений викладач, консультант, науковий співробітник, аспірант, фахівець-практик, колега по навчанню.

7. За допомогою чого навчати? Визначаються види і напрямки використання навчально-методичних засобів.

Однак вирішення цих питань неможливо без достатньогофінансування.

На освіту у федеральному бюджеті 1997 р. по закону було виділено
18,47 трлн. руб., з них 10,57 - на вищу школу, замість запропонованих
Урядом 17012 мільярдів. руб. за проектом. Додатково сума в 1,2трлн. руб. призначалася на зарплату викладачам і стипендіюстудентам. Проте все одно, що виділяються, в три рази меншенеобхідних.

У 1998 р. на освіту виділено 16,25 трлн. руб. (у масштабі цін 1998р.), тобто приблизно на 12% менше, ніж закладалося в бюджет 1997

Динаміка частки видаткової частини бюджету на підготовку фахівців ввузах показана в таблиці:
| Рік | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1997 |
|% | 2,7 | 2,7 | 2,0 | 2,08 | 1,99 |

Як видно з цієї таблиці державні надходження в областьосвіти все зменшувалися і зменшувалися. І для того щоб якось вижитивузи стали застосовувати навчання студентів на платній основі.

Але що робити, якщо платний набір абітурієнтів виявляється не настількивеликим і прибутковим, щоб забезпечити нормальне існування і розвитокосвітньої установи? Тут можна запропонувати безлічрішень цієї проблеми, причому на це здатні не тільки фахівці. Алеяке рішення виявиться оптимальним, який з відповідей буде правильним,вирішити важко.

Можна почати наступ на ринок за допомогою активної рекламноїкампанії. Але на яку аудиторію вона повинна бути розрахована, які аргументинайкраще використовувати, які рекламні засоби вибрати? Якфінансувати дорогі рекламні проекти з вкрай обмеженогобюджету освітньої установи і де заручиться гарантіями їхдієвості?

Можливий і пошук нових сегментів ринку ОУ, залучення посередників додіяльності з їх розповсюдження, просування на ринок. Проте чи зможевуз задовольнити мало знайомі потреби нетрадиційних для ньогосегментів, та й пред'являть вони реальний попит на його послуги? Чи зуміютьвибрані посередники ефективно представляти його специфічні можливостіі не обмежить чи вони інтереси вузу? І як у свою чергу зацікавити їх?

Здається логічним спробувати наблизити послуги вузу до споживача,зробивши акцент на заочне навчання, знявши при цьому обмеження за вікомабітурієнтів і відмовившись від системи вступних іспитів, тестів. Алеяким тоді виявиться якісний рівень вступників і чи будутьстосовно до них ефективні методи навчання даного вузу?

Вельми резонним виглядає також зосередження уваги на радикальнійполіпшення якості ОУ з метою отримання права видачі державного, аще краще - міжнародного сертифіката, диплома. Але чи стане він тимвирішальним аргументом, який сформує потужний приплив фінансових коштів віднебагатих або не претендують на рівень кадрів Гарварду вітчизнянихпідприємств? Може їм насправді потрібно щось зовсім інше, ніжте, що котирується на рівні держави і серед зарубіжних фірм? Тутдуже потрібні гарантії, адже поліпшення якості своєї продукції - вельмидорогий шлях до успіху.

Представляється також перспективним збільшення функціональної корисності
ОУ, більш комплексне їх надання, у тому числі з урахуванняміндивідуальних потреб окремих особистостей, конкретних замовників. Алеабітурієнт найчастіше виявляється явно некомпетентним, у тому щоб чіткоохарактеризувати, проявити свої потреби в ОУ до початку процесунавчання; далеко не завжди на це здатні і представникиорганізацій-замовників. До того ж малоперспективне розраховувати тільки наявно виражений попит: потреба в освіті має можливість росту ірозвитку в процесі отримання ОУ.

Є, звичайно, і ще більш рішучі варіанти дій, включаючиперепрофілювання навчальних закладів. Однак вже в останні роки помітнопевне перенасичення ринку пропозицією послуг з навчання бізнесу,зовнішньоекономічної діяльності, бухгалтерського обліку та іншим новомоднимдисциплін. Ті зміни в асортименті ОУ, які сприятливі ібажані для короткострокових курсів, можуть виявитися згубними длядовгострокового навчання.

У будь-якому випадку вибір варіантів вирішення многопланов і навіть знаннякон'юнктури конкретного ринку ОУ не дозволяє безпомилково знайти кращерішення.

Для того, щоб поправити своє фінансове становище, вуз можезвернутися до роботодавців, як до учасників маркетингу ОУ. Оплачуючинавчання, підприємства, організації могли б отримувати фахівців, які їмнеобхідні. Проте роботодавці не хочуть відшкодовувати витрати вузів нанавчання фахівців, вважаючи за краще оплачувати проведення конкурсів назаміщення вакантних посад та преміювати переможців, а іноді простоекономити вивільнені кошти.

Багато підприємств також не вітають навчання своїх працівників тимпрофесіями, володіння якими може бути використано переважно замежами даного підприємства і не оплачують навіть короткострокові формитакого навчання.

Проведені дослідження в нашій області показали, що кваліфікаціявипускників не відповідає вимогам роботодавців - у них немає досвідуприйняття оптимальних рішень, не вистачає знань, необхідних для роботи вринкових умовах, відсутні практичні навички з отриманоїпрофесії.

«Не можна осягнути неосяжне», - казав К. Прутков і з цим не можна непогодиться. Звичайно, при дуже багато що з'явилися фірм,організацій, підприємств різної спрямованості підготувати для них всіхфахівців тієї чи іншої області неможливо. Нехай знань з яких-небудьдисциплін не вистачає (це вже проблема студента, якщо хоче отриматироботу). Але підготувати відповідно до загальних, просто необхіднимивимогами, як то навчити самостійно мислити, приймати рішення, брати на себе ініціативу, фахівців вуз зобов'язаний і повинен.

Однак за рідкісним винятком викладач з крейдою в руці єєдиною рушійною силою процесу навчання. І після цього не вартодивуватися двоякою ситуації, як, наприклад, наступна.

Спочатку візьмемо просто факти:
| Спеціальність | Кількість вакансій | Звернулося з питання |
| | | Працевлаштування за IV |
| | | Квартал 1997 р. |
| Бухгалтер | 4 | 157 |
| Лікар | 1 | 5 |
| Інженер | 7 | 128 |
| Менеджер | 6 | 3 |
| Економіст | 1 | 45 |
| Юрисконсульт | 0 | 4 |

«За багатьма професіями намітився явний надлишок фахівців. Близько
70 відсотків усіх заявлених роботодавцями вакансій відносяться до сферипослуг, у той час як основна маса випускників орієнтована напромислове виробництво. Значні перевищення пропозиції робочої силинад попитом спостерігається по професії економіст - у 163 рази, інженер - у 18разів, оператор ЕОМ - пропозиція 100 чоловік при відсутності вакансій », --йдеться в газеті «Волга».

Тепер розглянемо ситуацію в галузі економіки в масштабі всієї країни.
При переході до ринку зросла кількість виробничих і комерційнихструктур різних організаційно-правових форм. Тобто сьогодні Росіїпотрібні мільйони фахівців економічного профілю. І для кожного з сотеньтисяч знову утворилися підприємств потрібні як мінімум два фахівця згарною (!) економічної підготовкою: економіст-менеджер іекономіст-бухгалтер. В даний час всі вузи країни, включаючинедержавні, можуть задовольнити попит на економістів основнихспеціальностей у кращому разі на 10-15 відсотків.

Яких фахівців не вистачає, а яких - надлишок? Як і чому вчитистудентів? Ці питання необхідно вивчити освітнім установам,щоб вижити і процвітати. Для пошуку відповіді на ці питання потрібно проводитиособисті бесіди зі студентами і тісно співпрацювати з роботодавцями, вивчатиперіодичну літературу та проводити додаткові дослідження.

Але головне - це не забувати інтереси студента, бо він і єкінцевим споживачем ОУ. Наскільки освітній заклад здатнезадовольнити запити і потреби учня, настільки воно і процвітає.

Тепер поглянемо на ситуацію в освіті зсередини, чи інакше, на рівніг.Астрахані.

На даний момент будь-який бажаючий може навчатися в будь-якому з 5державних вузів, 5 філіях державних вузів і 10 філіяхнедержавних вузів країни. Позабюджетна діяльність принесла цимвузам і філіям в 1997 р. 4,8 млрд. руб.

Якщо порівнювати чисельність студентів за останні три роки, середмісцевих вузів лідирує АГПУ - понад 5 тисяч, в АГТУ - 4 тисячі, у АГМА --трохи більше 2,5 тисяч, у АІСІ трохи більше 4оо чоловік, а в консерваторії
- Трохи менше.

Але розраховують на абітурієнтів та філії вузів в інших містах, якіскладають все більшу конкуренцію астраханським вузам. Більшість з нихмають платну основу, завдяки чому вони застосовують новітні технології,прийоми навчання. Але й у них далеко не все гладко. Постає питання проакредитації та атестації філії, що в подальшому дасть випускникамможливість отримання диплома державного зразка. Це можливо лише змоменту акредитації освітньої установи, яка виробляється напідставі висновку за його атестації. Умовою атестації єпозитивні результати підсумкових іспитів не менш ніж половини йоговипускників протягом трьох останніх років. У зв'язку з тим, що більшістьастраханських філій діє нетривалий час і не зробило ніодного випуску, державної акредитації вони поки не отримали, томустудентам будуть видаватися дипломи недержавного зразка.

Необхідно задуматися і про ціну на ОУ. Справа в тому, що ціна, якувимагають за надання ОУ, розрахована на людей із середнім достатком. Алеяк такого середнього класу в нас немає. Росія - це країна бідних ібагатих. У зв'язку з цим слід і ретельніше проводити сегментацію, івибирати найбільш відповідний сегмент.

Для тих, хто навчається, як правило, не менш важливо, де розташованоосвітній заклад і які можливості для їх проживання
(включаючи дозвілля) воно має в своєму розпорядженні. Тут є актуальним також і маркетингтериторій. Більше того, і це, безперечно, треба враховувати, територія інодістає «обличчям» освітнього закладу, його маркою.

Візьмемо, наприклад, Сучасний Гуманітарний Університет. Він висококотирується по країні, але в нашому місті про нього практично не було відомо.
І що він зробив для залучення учнів? По-перше, його розташування.
Цей філія знаходиться не в центрі, не в студентських містечках АГТУ і АГПУ,а в районі Елінг в будівлі ДТСААФ (зауважу, не в своєму), до якогоможна дістатися автобусами і таксі. По-друге, реклама. Здавалося б цілкомлогічним проведення активної рекламної кампанії. І тут знову промах.
Філія обмежився приміщенням рекламного блоку розміром 10х6 см іабсолютно безинформаціонним в газетах «Ефір» та «Комсомолець
Каспію »(додаток 1). І потім не варто хапатися за голову керівномускладом, коли в наявності недобір учнів. Нагадаю, що цей університет маєвисокий рейтинг в цілому по країні.

Але останнім часом Астраханське представництво СГУ ретельнішестало підходити до питань реклами і, отже, до більшого охопленняринку потенційних споживачів (додаток 2). Як бачимо, рекламні блокистали більш інформативними: тепер можна дізнатися і про строки навчання, і прооплаті. Залишається побажати їм знайти більш зручне місце розташування івідкрити відділ маркетингу, тому що із усього вищесказаного випливає, щомаркетинг в освіті грає не останню роль.

Висновок.

Ринок ОУ в Росії ще тільки формується, і в його інфраструктуру,відсутні багато значущих компоненти і зв'язки між учасниками ринковихвідносин. Малий та практичний досвід у сфері маркетингу освіти.

В даний час в основному дослідження російського ринку ОУ,вивчення потенційних споживачів, розробка маркетингової стратегіїстали предметом вивчення зарубіжних фірм, міжнародних організацій тафондів.

Разом з тим при переході освітніх установ до ринковихумов наявності стає застосування маркетингових елементів російськимивузами, які при правильному використанні допомагають вибратися з «трясовиникризи освіти ».

Список використаної літератури.

1. В Астрахані ...// Комсомолець Каспію - 1997. - № 49 (24 травня). - С.

6-7.

2. Владимиров В. Державний вуз в ринковій економіці.// Вища освіта України - 1997. - № 4. - С. 6-13.

3. Вороніна Т. Роздуми про перспективи вищої школи на конференції з філософії освіти.// Alma Mater - 1997. - № 5. - С. 3-6.

4. Минув рік ...// Астраханські відомості - 1997. - № 30 (24 липня).

- с.3.

5. Мельников И. Бюджет задушення освіти і науки.// Alma Mater -

1997. - № 8. - С. 3-4.

6. Панкрухін А. Маркетинг освітніх послуг у вищій та додатковій освіті. М.: - Інтерпракс, 1995, 240 с.

7. При прийомі на роботу ...// Астраханські відомості - 1997. - № 20 (15 травня). - С.7.

8. Рахманін В. Освіта як фактор гуманістичної безпеки і соціального розвитку.// Alma Mater - 1997. - № 2. - С. 3-7.

9. Саркасов П. Нові підходи до організації вищої школи.// Alma Mater

- 1997. - № 8. - С. 11-18.

10. Хубаєв Г. Дистанційне економічну освіту.// Alma Mater -

1997. - № 8. - С. 37-43.

11. Шевкунов А. Молоді фахівці на ринку праці// Волга - 1998. -

№ 43 (4 березня). - С.3

12. Ярова І. Щоб не пропали гроші задарма// Там же. - С.4.