ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Міжнародна ліцензійна торгівля
         

     

    Маркетинг

    Міністерство транспорту Російської Федерації

    Санкт-Петербурзький державний

    університет водних комунікацій

    Кафедра комерції та маркетингу

    Курсова робота

    з дисципліни "Маркетинг" на тему:

    "Міжнародна ліцензійна торгівля"

    Виконала: студентка групи ЕФ-45

    Красовська Е.В .

    Перевірила: викладач П'ятакова Н.А.

    Санкт-Петербург

    1999

    Зміст

    Вступ 3

    Ліцензійна торгівля 4

    Основні поняття та принципи ліцензійної торгівлі 4

    Основні поняття 4

    Розрахунок роялті 6 < p> Традиційні методи розрахунку і вибору ставки роялті 7

    При розрахунку ціни ліцензії на основі розміру прибутку Ліцензіата 7

    При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті 8

    Розрахунок роялті за величиною рентабельності виробництва і частки в прибутку ліцензіата 9

    Приклади розрахунку роялті 11

    Практичні висновки 12

    Терміни та визначення, що використовуються в ліцензійних угодах 12

    Правові акти, що регулюють ліцензійну торгівлю 14

    Висновок 15

    Література 16


    Вступ

    МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ (world trade, international trade, worldcommerce) - це система (сукупність) міжнародних товарно-грошовихвідносин, що складається з зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

    Важливим елементом національної експортної стратегії є оптимальневикористання різних форм міжнародного економічного співробітництвадля розвитку експортного потенціалу країни. Для Росії основною формоюспівпраці є зовнішньоторговельні операції. В останні роки отрималипоширення такі форми, як залучення іноземних інвестицій тастворення спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій,співробітництво на компенсаційній основі, кредитні угоди, переробкадавальницької сировини, ліцензійна торгівля, міжнародний лізинг,інжиніринг, прибережна та прикордонна торгівля, створення вільнихекономічних зон, компенсаційні перевезення за участю більш ніж двохкраїн, іноземний туризм та ін

    Світовий практиці відомо понад двадцять основних форм економічногоспівробітництва, причому багато форм застосовуються не в чистому вигляді, а впоєднанні з іншими формами. Кожна форма має свої організаційні таекономічні особливості, вміле використання яких у конкретнихситуаціях може гарантувати найбільшу віддачу для російської сторони.

    Науково-технічна революція та розвиток продуктивних сил ведуть довсе більшого поглиблення міжнародного поділу праці. У цих умовахторгово-економічні відносини між країнами характеризуються швидкимрозширенням науково-технічного та технологічного обміну, значенняякого набагато більше комерційного ефекту, одержуваного від передачі абопридбання технології на тих чи інших комерційних умовах.

    Саме за допомогою технологічного обміну можна вирішити питанняпідвищення технологічного рівня тих чи інших галузей і народногогосподарства в цілому, завдання прискореного технологічного переозброєнняекономіки, розширення можливостей експорту і скорочення імпорту, розвиткутехніко-економічних зв'язків між країнами на основі спеціалізації ікооперації при виробництві різних видів продукції.

    Якщо виділити з сфері торговельно-економічних відносин обмін сировиннимита продовольчими товарами, які так чи інакше пов'язані згеографічними, кліматичними умовами та наявністю корисних копалин,то решта зовнішньоекономічних зв'язків у сьогоднішньому світі з'явитьсянаслідком міжнародного поділу праці, що базується на нерівномірномурозвитку різних видів технології, рівень якої визначаєконкурентоспроможність товарів на ринку, їх якість і собівартість, аотже, і одержання прибутку при реалізації.

    Якщо ж виключити товари широкого вжитку, то рештаміжнародного економічного обміну буде являти собою обмінтехнологією або в "чистому вигляді" - у вигляді знань, досвіду і науково -технічної інформації, або "яка виражена" в матеріалах, машинах іобладнанні. Ця частина зовнішньоекономічних зв'язків являє собоюшироку сферу обміну, кінцева мета якого, з одного боку, підвищеннятехнічного та технологічного рівня виробництва, з іншого - одержанняприбутків.

    Практично ж вирішується основне завдання: залучення передовоїтехнології з метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що виготовляється на її базіпродукції. В умовах нашої країни це дозволяє певною міроюзамінити імпорт вітчизняними виробами, задовольнити потребивнутрішнього ринку з подальшим виходом на зовнішній ринок.


    Ліцензійна торгівля

    Ліцензійна торгівля (англ. license trade) - форма міжнародної торгівлітехнологією, що включає операції з "ноу-хау", патентами та ліцензіями навинаходи.

    Предметом ліцензійної торгівлі є ліцензії на використаннятехнологічного досвіду, винаходів, промислових секретів, товарних знаківта ін т.д.

    Ноу-хау (англ. "know-how") - знання і практичний досвід технічного,комерційного, управлінського, фінансового та іншого характеру, якіпредставляють комерційну цінність, застосовні у виробництві тапрофесійній практиці і не забезпечені патентним захистом. Ноу-хаувключає в себе технічну документацію (креслення, проекти, схеми,методики, інструкції і т.д.), зразки виробів, відомості комерційногохарактеру, дані про організацію виробництва, підготовки персоналу івикористанні інформації у виробництві.

    Передача на комерційній основі, обмін, розповсюдження "ноу-хау"здійснюється, перш за все, шляхом укладання ліцензійних угод,передбачає не тільки передачу відповідної документації, а такожі підготовку персоналу, участь фахівців у налагодженні виробництва,надання іншої технічної допомоги імпортеру.

    Продаж за кордон ліцензій на використання винаходів, технічнихзнань, досвіду, а також товарних знаків прийнято називати закордоннимліцензуванням.

    У сучасних умовах у розвинених країнах практично всі винаходи інові товари патентуються. Патентні ліцензії, тобто дозволу на передачуправ використання патентів без відповідного "ноу-хау", граютьщодо скромну роль у ліцензійної торгівлі. Це пояснюєтьсянеобхідністю проведення додаткових НДДКР і витрат на впровадження,оптимізацією технологічного процесу, а також ризиком, що даневинахід виявиться економічно нерентабельним і технологічнонеприйнятним.

    Найбільше поширення в міжнародній торгівлі отрималиліцензійні угоди, що передбачають комплексну передачу одного абодекількох патентів і пов'язаного з ними "ноу-хау".

    Основні поняття та принципи ліцензійної торгівлі


    Основні поняття

    Ліцензіар (англ. lisenser) - юридична особа, власник винаходу,патенту, технологічних знань і пр., що видає своєму контрагенту
    (ліцензіату) ліцензію на використання своїх прав у певних межах.

    Ліцензіат (англ. lisensee) - юридична особа, яка купує увласника винаходів, патентів, виробничих і комерційних знаньта ін (ліцензіара) ліцензію на право їх використання в певнихмежах.

    Ліцензія - дозвіл ліцензіара на використання приналежних йому правпромислової власності (на винахід, промисловий зразок, товарнийзнак, "ноу-хау"), що видається іншій особі (ліцензіату) на певнихумовах. Ці умови (термін, обсяги, винагороду) складають змістщо укладається ними ліцензійної угоди.

    По характеру і обсягу прав на використання технології, що надаєтьсяугодою ліцензіату, розрізняють невиключні (прості),виключні і повні ліцензії. Невиключна ліцензія дає ліцензіаруправо самостійного використання ліцензії та видачі аналогічних ліцензійбудь-яким зацікавленим особам. Виняткова ліцензія передбачаємонопольне право ліцензіата використовувати винахід чи секретвиробництва на даній території, при цьому ліцензіар відмовляється відсамостійного використання ліцензії та її продажу. Повна ліцензіянадає ліцензіату виключне право на її використання протягомусього терміну дії ліцензійної угоди.

    Ліцензійна угода - угода про передачу прав на використанняліцензій, "ноу-хау", товарних знаків і ін

    Ліцензійна угода може передбачати передачу патентноїліцензії; комплексну передачу кількох патентів і пов'язаного з ними "ноу -хау "; зростає також кількість ліцензійних угод на використання" ноу-хау "без патентів на винахід. Ліцензійні угоди останніх двох типівпередбачають крім передачі технічних знань надання ліцензіаром
    (власником патенту) супутніх інжинірингових послуг з організаціїліцензійного виробництва, а також відповідні поставки обладнання,вихідної сировини, окремих вузлів і т.п.

    Ліцензійні угоди розрізняються в залежності від того:

    a) дозволяють вони експорт ліцензійної продукції, повністю виключають його або частково обмежують; b) наявністю або відсутністю в них зобов'язання ліцензіара протягом терміну дії угоди надавати ліцензіату (покупцю ліцензії) інформацію про нові вдосконалення ліцензійної техніки; c) за способом передачі технології, тобто ліцензія надається незалежно або одночасно з підписанням контракту на будівництво об'єкта, поставку комплектного обладнання і надання інжинірингових послуг (самостійні або супутні ліцензійні угоди).

    Ліцензійний договір - договір, за яким одна сторона (ліцензіар)надає право на використання винаходу або іншого технічногодосягнення (ліцензію), а інша сторона (ліцензіат) виплачує за цепевну винагороду.

    Об'єктом ліцензійного договору є технічні рішення,визнані винаходами за законом країни, громадянином якої єнабувач ліцензії, ними можуть бути також інші технічні досягнення, вт.ч. секрети виробництва, "ноу-хау" і т.п.

    Умови ліцензійного договору можуть встановлювати:

    a) територію застосування ліцензії (частина держави, одна або кілька держав),b) форму використання об'єкта ліцензії (виробництво виробів та (або) їх продаж, застосування технології і т.д.),c) його обсяг у кількісному відношенні,d) термін застосування (зазвичай від п'яти до десяти років) і т.д.

    У ліцензійний договір включаються також умови для передачінабувачеві ліцензії технічної документації, надання йому технічноїдопомоги шляхом здійснення та прийому фахівців, про постачання зразків машин іобладнання, взаємної інформації сторін про внесені в об'єкт технічнихвдосконалення, про участь сторін у захисті прав власника ліцензіїпроти порушення цих прав третіми особами, про порядок вирішення спорів поліцензійним договором та ін У ліцензійному договорі встановлюється такожрозмір ліцензійної винагороди, порядок його визначення і виплати.

    Ліцензійна винагорода - відшкодування за надання прав навикористання ліцензій, "ноу-хау" та ін, що є предметом ліцензійногоугоди.

    На практиці використовують кілька видів розрахунків за ліцензії:
    - періодичні відсоткові відрахування ( "роялті") від вартості виробленої і продається ліцензійної продукції;
    - одноразові винагороди ( "паушальні платежі") - певна твердо зафіксована в угодах сума ліцензійної винагороди, що встановлюється виходячи з оцінок можливого економічного ефекту та очікуваних прибутків ліцензіата на основі використання ліцензії.

    паушальний платіж може вироблятися як одноразова, у разовому порядку, так і в розстрочку. Перевагою цього виду ліцензійної винагороди є отримання ліцензіаром (власником ліцензії) всієї суми винагороди у відносно короткий термін і без будь-якого ризику.

    - у вигляді взаємного обміну ліцензіями.
    - Передача цінних паперів та технічної документації,


    Розрахунок роялті [1]

    Відповідно до законодавства усіх промислово-розвинених країнпередача технологій та майнових прав на них у рамках міжнародногообміну вимагає "розумної компенсації" або "розумних роялті" яквинагороди за використання інтелектуальної власності.

    РОЯЛТІ [2] (англ. royalty) - періодичні відрахування у виглядіфіксованих ставок, які виплачуються організацією-ліцензіатом черезузгоджені проміжки часу протягом дії ліцензійноїугоди.

    У міжнародній практиці розмір роялті визначають емпірично - шляхомвстановлених для різних галузей промисловості якихось усереднених (такзваних стандартних) роялті. У вітчизняній практиці достовірноїстатистики з цього приводу не існує, і тому використовують зарубіжніставки роялті. У зв'язку з цим виникає, наприклад, проблема обгрунтуванняокремих економічних показників при розрахунку ціни ліцензії стосовнодо наших ринкових умов [3].

    Важливість і актуальність вирішення практичних проблем ціноутворення приреалізації науково-технічних розробок і комерціалізаціїінтелектуальної власності і судового захисту їх прав обумовленанеоднозначністю позицій фахівців з питань визначення обгрунтованогорозміру упущеної вигоди або збитків від порушення прав інтелектуальноївласності, а також і обгрунтування "справедливих" розмірів ліцензійнихвиплат.

    Особливо гостро проблеми оцінки і ціноутворення в даний часпроявляються у зв'язку з розглядом судових справ за позовами про відшкодуваннязбитку від незаконного використання інтелектуальної власності, засудовому визначенні розміру відшкодування на основі так званого
    "Розумного" роялті і при визначенні вартості передбаченихзаконодавством примусових ліцензій.

    Відповідно до законодавства усіх промислово-розвинених країнпередача технологій та майнових прав на них у рамках міжнародногообміну вимагає "розумної компенсації" або "розумних роялті" яквинагороди за використання інтелектуальної власності.

    Один з найбільш загальних способів, якими оцінюється компенсація - це
    "Розумні роялті", які, як визначає суд, повинні бути сплаченівідповідачем патентовласниками, як якби той спочатку представивдобровільну ліцензію. При цьому фахівці вважають, що не існуєбудь-яких певних формул або точних правил, згідно з якимипатентне відомство або суд могли б прийняти справедливе рішення про те,яку винагороду "розумно".

    У той же час в чинних законодавчих актах РФ відсутніобов'язкові до застосування спеціальні методики оцінки і рекомендації зціноутворення при комерціалізації інтелектуальної власності тарозрахунку розміру збитків (упущеної вигоди) від протиправного використанняінтелектуальної власності.

    При цьому проблема оцінки інтелектуальної власності вже виникає назагальнодержавному рівні. Зокрема, Федеральною службою Росії повалютного та експортного контролю, Міністерством зовнішньоекономічних зв'язківі торгівлі РФ і Державним митним комітетом було прийнято
    "Положення про здійснення на території РФ контролю та облікузовнішньоторговельних бартерних угод, що передбачають виконання робіт,надання послуг і результатів інтелектуальної власності,виражених у матеріально-речовій формі "(№ 07-26/3226, 10-83/2007, 01 -
    23/10035, 28 травня 1997 р.), відповідно до якого передбачаєтьсянеобхідність оцінки та обліку результатів інтелектуальної діяльності
    (інтелектуальної власності). Однак, треба визнати, що, до теперішньогочасу, відсутні будь-які офіційні методичні роз'яснення, яксаме слід оцінювати інтелектуальну власність і чи якрозраховувати "розумні" і "справедливі" роялті.


    Традиційні методи розрахунку і вибору ставки роялті

    У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензіїзвичайно розуміють суму виплат покупця ліцензії ( "Ліцензіата") на користьпродавця ліцензії ( "Ліцензіара"). Найбільш широко у міжнароднійліцензійної торгівлі використовуються два основні методи розрахунку ціниліцензії.

    1) на основі розміру прибутку Ліцензіата;

    2) на базі роялті.


    При розрахунку ціниліцензії на основі розміру прибутку Ліцензіата виходять з того, що розмір виплат Ліцензіарові визначається як частина
    (частка) прибутку, одержуваної Ліцензіат від виготовлення та реалізаціїпродукції за ліцензією. При цьому частка Ліцензіара коливається в доситьшироких межах від 10 до 50% прибутку Ліцензіата і залежить від цілого рядуціноутворюючих факторів, основними з яких є обсяг переданихправ, наявність і дійсність патентної охорони і розмір прибутку.

    При цьому вважається, що якщо об'єкт ліцензії ще не готовий допромислового або комерційного використання, а основну цінністьпредставляють передаються за ліцензійною угодою патентні права, тотоді частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата становить 20%, якщо об'єктомє промислово освоєний виріб або технологічний процес, то, привиключної ліцензії (при передачі всіх прав), частка Ліцензіара можестановити 35 - 50%, а при невиключної ліцензії (Ліцензіатупередається тільки право на використання зі збереженням прав у Ліцензіара)
    20 - 30%.


    При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті розрахункову ціну ліцензії і, відповідно, розмір виплат власниковіінтелектуальної власності (Ліцензіарові) традиційно визначають якпевний відсоток відрахувань ( "Роялті") в залежності від вартостівиробленої та реалізованої продукції за ліцензією.

    В ліцензійних угодах ставка роялті встановлюється у відсотках відвартості чистих продажів ліцензійної продукції, її собівартості, валовийприбутку або визначається в розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Якправило, вона обчислюється за формулою

    (1)

    де СР-ставка роялті, R - річна сума роялті; S - річна вартістьчистих продажів за вирахуванням непрямих податків, зборів і мита, і становить 2 -
    10%.

    Тоді ціна ліцензії визначається за формулою:

    (2)

    де Vi - обсяг випуску продукції

    Zi - ціна одиниці продукції

    Ri - розмір роялті

    Т - розрахунковий термін договору, угоди

    У практиці міжнародної торгівлі ліцензіями розмір роялті зазвичайвизначають не розрахунковим шляхом, а емпірично - шляхом встановлених усвітовій практиці для різних галузей промисловості усереднених розмірівроялті - так званих "стандартних" роялті.

    Розмір відомих з літературних джерел "стандартних" ставок роялтінайчастіше складає від 0,5 до 14%. Однак у літературі практичновідсутня інформація з обгрунтування та розрахунку величини чисельних значеньроялті і пропонується вибирати певне значення роялті з діапазону
    "Стандартних середньостатистичних" значень з урахуванням "ціноутворюючихфакторів ". Наприклад, стандартні ставки роялті для електронноїпромисловості 4 - 10%, електротехнічної промисловості 1 - 5%,фармацевтичної промисловості 2 - 7%, літакобудування 6-10%,автомобільної промисловості 1 - 3%, верстатобудівної промисловості 4,5
    - 7,5%, виробництв споживчих товарів тривалого користування 5%,виробництв споживчих товарів з малим терміном використання 0,2 -
    1,5%.

    У вітчизняній практиці ліцензійної торгівлі, через відсутністьдостовірних середньостатистичних даних, найчастіше розмір роялті вибираютьз таблиць ставок роялті, взятих із зарубіжних джерел інформації безбудь-якого розрахункового обгрунтування, але з рекомендаціями необхідності облікуціноутворюючих факторів, що в більшості випадків призводить досуб'єктивним, безпідставного і недостатньо обгрунтованого вибору роялті. УЗокрема, в процесі переговорів Ліцензіар (продавець ліцензії)більшості випадків наполягає на максимальному значенні величини роялті зопублікованого в літературі діапазону, а Ліцензіат (покупець ліцензії) --на мінімальному, але при цьому і той і інший не можуть розрахунковим шляхомпідтвердити обгрунтованість своїх домагань. Значно більшеневизначена ситуація виникає, коли в літературі відсутні дані поконкретної галузі промисловості або по конкретному об'єкту ліцензії.

    У зв'язку з цим на практиці виникає актуальна проблема пошуку підходівдо обгрунтування та розрахунку величини ставок роялті для розрахунку ціни ліцензіїстосовно до реальних умов, що розвиваються ринкових відносин уобласті комерціалізації інтелектуальної власності.


    Розрахунок роялті за величиною рентабельності виробництва і частки в прибуткуліцензіата

    У відповідності з теорією К. Маркса ціна промислової продукції
    (товару), яка виробляється і реалізується за ліцензією, може бути визначена заформулою:

    (3)

    Ц - загальна ціна всієї виробленої та реалізованої Ліцензіатом продукції за ліцензією, руб.;

    З - виробнича собівартість виробництва і реалізації продукції за Ліцензією, руб.;

    Пр. л-та - прибуток Ліцензіата від виробництва та реалізації продукції за ліцензією, руб.

    Рентабельність промислового виробництва та реалізації продукції заліцензії можна визначити як відношення величини прибутку Ліцензіата (Пр.л -та) до собівартості виробництва та реалізації продукції за ліцензією (С) поформулою:

    (4)

    де Рент. - Рентабельність виробництва і реалізації Ліцензіатомпродукції за ліцензією; Після перетворення формули (4) вираз прибутку
    Ліцензіата Пр.л-та можна представити наступною формулою:

    (5)

    У той же час величину прибутку Ліцензіара (Пр л-ра) можна також висловитичерез частину (частку) від загального прибутку Ліцензіата (Пр л-та), одержуваної ним відвиробництва та реалізації продукції за ліцензією за формулою:

    (6)

    де: Д - частка (частина) прибули Ліцензіара (вул. л-ра) у загальному обсязіприбутку Ліцензіата (вул. л-та) від виробництва та реалізації продукції заліцензії,%.

    За визначенням роялті являє собою відношення величини відрахувань докористь Ліцензіара (вул. л-ра) до величини загальної вартості виробленої таЛіцензіат реалізованої продукції за ліцензією (ціні продукції, Ц), щоможе бути виражена такою формулою:

    (7)

    де: Роялті - ставка роялті як відношення відрахувань Ліцензіарові (прибутку
    Ліцензіара) від загального обсягу виробленої та реалізованої продукції заліцензії (ціни продукції за ліцензією).

    Підставляючи у формулу (7) вираз прибутку Ліцензіара Пр л-ра зформули (6) і вираз ціни продукції за ліцензією Ц з формули (3),отримаємо:

    (8)

    Підставляючи у формулу (8) вираз прибутку Ліцензіата (Пр.л-та) зформули (4), отримаємо:

    Таким чином, чисельне значення величини ставки роялті можнарозрахувати як відношення твори рентабельності (Рент.) і частки
    Ліцензіара в загального прибутку Ліцензіата (Д) до суми одиниці і значеннярентабельності виробництва та реалізації продукції за ліцензією (1 + Рент .).

    (9)

    Перевагою даної методики є можливість використання значеньрентабельності конкретного підприємства, що розраховується або за данимибухгалтерської та фінансової звітності підприємства (ці дані за Указом
    Президента РФ не є об'єктами комерційної таємниці і можуть бути завстановлену плату отримані в органах Державної статистики) або поофіційними статистичними даними рентабельності окремих галузейпромисловості в конкретний період часу, які регулярно друкуються вспеціалізованих виданнях, а також у статистичних і аналітичнихоглядах стану промислового виробництва в періодичних джерелахінформації.

    Наприклад, в тижневику "Економіка та життя" [4] були опублікованізначення рентабельності окремих галузей промисловості м. Москви, вЗокрема, хіміко-фармацевтична - 44%, електроенергетика - 43%,спиртова - 43%, кондитерська - 28%, залізничне машинобудування 6%,пивоварна - 25%, хлібопекарська - 22%, нафтопереробна - 20%.

    Частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата від виробництва і реалізації можебути обрана в залежності від обсягу переданих прав, ступеня готовностіоб'єкта ліцензії і наявності патентної охорони, які в кінцевому підсумкуповинні відображати підприємницькі ризики комерційного успіху приорганізації промислового використання інтелектуальної власності,випуску та реалізації продукції за ліцензією.

    Аналіз функціональної залежності величини роялті від величинирентабельності виробництва продукції за ліцензією за формулою (9)пояснює тенденцію зниження значень величин роялті для матеріаломістких іресурсномістких виробництв, у яких підвищена величина собівартостівиробництва та реалізації продукції за ліцензією (за рахунок підвищенихвитрат на матеріали та інші ресурси) призводить до збільшення собівартостівиробництва продукції і, відповідно, до зниження значеннярентабельності для однієї і тієї ж маси прибутку.

    При цьому стає зрозумілим також збільшення значень величин роялтідля нових наукомістких технологій, оскільки передові наукоємні науково -технічні розробки сприяють (за рахунок використання нових матеріало -і ресурсозберігаючих технологій) зниження собівартості виробництвапродукції, що, відповідно, збільшує норму рентабельності при однійі тій же масі прибутку.

    Використання при практичних розрахунках ставки роялті за отриманою вищеформулі (9) пояснює також збільшення значення роялті при підвищенні частки
    Ліцензіара в прибутку Ліцензіата за рахунок зниження виробничих ікомерційних ризиків Ліцензіата шляхом збільшення обсягу переданих прав
    (забезпечення ліцензійної монополії), ступеня промислового освоєнняпредмета ліцензії (зниження виробничих ризиків освоєння новоїпродукції) та наявності патентної охорони (що захищається державними законамипатентної монополії), оскільки всі ці фактори в кінцевому підсумкусприяють збільшенню ймовірність досягнення Ліцензіатом комерційногоуспіху та отримання додаткового прибутку.


    Приклади розрахунку роялті

    Приклад 1. Розрахуємо чисельне значення величини роялті дляліцензійної угоди з надання невиключного права навикористання НОУ-ХАУ (не має патентної охорони технології) в областівиробництва і реалізації хлібобулочних виробів при відомій зперіодичної преси нормі рентабельності хлібопекарських виробництв у
    Москві 0,22 або 22%.

    З урахуванням відсутності охоронних документів та реального ризику використанняконкурентами аналогічного НОУ-ХАУ, наприклад, внаслідок порушенняконфіденційності, розробки власними силами конкурентів абопридбання конкурентами аналогічних конкурентних технологій, приймаємовеличину частки Власника НОУ-ХАУ (Ліцензіара) в прибутку користувача НОУ-ХАУ
    (Ліцензіата) 0,10 або 10%.

    Тоді розрахункова величина значення роялті для умов Примера 1.складе:

    Приклад 2. Розрахуємо чисельне значення величини роялті дляліцензійної угоди з надання невиключного (зі збереженнямправа у Ліцензіара надавати аналогічні ліцензії третім особам) правана використання запатентованої промислово освоєної технології в областівиробництва і реалізації залізничних машин при відомій зперіодичної преси середньогалузевої нормі виробництв залізничногомашинобудування в Москві 0,26 або 26%.

    З урахуванням наявності охоронних документів і можливості отримання реальнихпереваг перед конкурентами за рахунок патентної монополії приймаємовеличину частки Власника технології (Ліцензіара) в прибутку Ліцензіата вданому випадку 0,25 або 25%.

    Тоді розрахункова величина значення роялті для умов Примера 2 складе:


    Практичні висновки
    1. Існує функціональна залежність для розрахунку чисельних значень величини ставки роялті в залежності від рівня рентабельності виробництва та реалізації продукції за ліцензією та обгрунтованої частки

    Ліцензіара в прибутку Ліцензіата.

    2. Визначена закономірність пояснює тенденції зниження ставки роялті для традиційних матеріаломістких і ресурсоємних технологій і, відповідно, збільшення ставки роялті для нових наукомістких матеріало-та ресурсозберігаючих технологій.

    3. Розмір ставок роялті, розрахованих за пропонованою залежності цілком узгоджується з використовуваними в міжнародній практиці величинами значень і може бути логічно і чисельно обгрунтований. Тому отримана функціональна залежність може бути використана для обгрунтування та розрахунку "справедливих" і "розумних" роялті при правомірною (законною) комерціалізації інтелектуальної власності та при судовому вирішенні спорів у випадку розрахунку понесених збитків (неодержаного прибутку) або розрахунку "розумних" винагород при визначенні умов примусових ліцензій.

    Терміни та визначення, що використовуються в ліцензійних угодах [5]

    Наявність статті "визначення" (або визначення термінів) - характернаособливість всіх угод і договорів. У ній наводяться визначенняпонять, що використовуються в угодах і договорах, у запобіганні їх двоякоготлумачення сторонами.

    Перелік понять визначається за взаємною домовленістю сторін,однак, основними з них є:

    1) Інтелектуальна власність, що розуміється відповідно до статті 2
    Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальноївласності (ВОІВ), укладеної у Стокгольмі 14 липня 1967р.

    (У Конвенції до об'єктів інтелектуальної власності належать:

    - літературні, художні твори та наукові праці;

    - виконавська діяльність артистів, фонограми та радіопередачі;

    - винаходи у всіх галузях людської діяльності;

    - наукові відкриття;

    - промислові зразки;

    - товарні знаки, знаки обслуговування і комерційні найменування тапозначення;

    - припинення недобросовісної конкуренції,

    а також інші права, що випливають із інтелектуальної діяльності впромислової, наукової, літературної або художньої областях);

    2) Промислова власність, що розуміється відповідно до Паризької Конвенції

    (Промислова власність включає в себе: винаходи, кориснімоделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування,фірмові найменування, вказівки на джерело, найменування місцяпоходження, припинення недобросовісної конкуренції);

    3) Інформація - записана інформація, що стосується предмету угоди
    (договору);

    4) Ділова конфіденційна інформація - що відноситься до предметаугоди або договору, інформація організаційно-економічного і науково -технічного характеру, що містить ноу-хау, що:

    - володіє комерційною цінністю;

    - невідома невизначеному колу осіб;

    - недоступна з інших джерел;

    - зберігається її власником як конфіденційна;

    - не надавалася її власником іншим сторонам без отриманнязобов'язань щодо збереження її конфіденційності

    (До технологічних ноу-хау на практиці відносять:

    - різного роду технічні знання та досвід, що не мають патентноїохорони в Російській Федерації та за її межами, включаючи методи, способи інавички, необхідні для проведення проектування, розрахунків,будівництва та виготовлення будь-яких об'єктів або виробів, науково -дослідних, дослідно-конструкторських, пусконалагоджувальних і т.п. робіт;

    - розробки та використання технологічних процесів;

    - склади і рецепти матеріалів, речовин, сплавів і т.п.

    При трактуванні поняття "ділова конфіденційна інформація "слідкеруватися положеннями ст. 139 та ст. 771 Цивільного Кодексу
    РФ);

    5) Винахід - будь-яка записана інформація, яка може бутизахищена патентом згідно з існуючими законами;

    6) Патент - будь-яке право (за винятком прав на свідоцтва натоварний знак і на право користування найменуванням місця походженнятовару) промислової власності, що включає в себе патент та/абопатентну заявку на винахід, промисловий зразок, на селекційнедосягнення, свідоцтво на корисну модель;

    7) Програмне забезпечення - програми для ЕОМ, бази даних і топологійінтегральних мікросхем, які можуть бути захищені відповідно до існуючихзаконами;

    8) Результуюча інформація - вся інформація, що стосується предметуугоди (договору), що створюється в ході виконання угоди
    (договору);

    ) Результуюча ділова конфіденційна інформація - діловаконфіденційна інформація, отримана в ході виконання угоди
    (договору);

    10) Результуючі винаходу - винаходи, отримані в ходівиконання угоди (договору);

    11) Результуючі патенти - патенти і патентні заявки, отримані нарезультуючі винаходи;

    12) Ре?? ультірующее програмне забезпечення - програмнезабезпечення, створене в ході виконання угоди (договору);

    13) Власна інформація (пропріетарна інформація) - вся інформація,створена до виконання робіт за даною угодою, але використовується длявиконання робіт за даною угодою (договором);

    14) Власна ділова конфіденційна інформація (пропріетарнаділова конфіденційна інформація) - ділова конфіденційна інформація,створена до виконання робіт за даною угодою, але використовуванадля виконання робіт за даною угодою (договором);

    15) Власні патенти - патенти і патентні заявки, подані у
    Патентне Відомство до виконання робіт за даною угодою, алевикористовуються для його виконання;

    16) Власне програмне забезпечення - програмне забезпечення,створене до виконання робіт за даною угодою, але використовується дляйого виконання;

    17) Проміжні результати - результати робіт, отримані в рамкахспівробітництва кожної із сторін, але не є кінцевим результатомспівпраці.

    Правові акти, що регулюють ліцензійну торгівлю

    Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня
    1883 (переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 р., у Вашингтоні 2 червня
    1911 р., у Гаазі 6 листопада 1925 р., у Лондоні 2 червня 1934 р., у Лісабоні 31жовтня 1958 р., у Стокгольмі 14 липня 1967 р. і змінена 2 жовтня 1979р.)

    Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальноївласності (ВОІВ), Стокгольм 14 липня 1967р.


    Висновок

    Ліцензійна торгівля відіграє все зростаючу роль із зарубіжнимиінвестиціями та експортом наукомісткої продукції. Розвитку експорту технологіїна основі ліцензійних угод сприяє і будівництво за кордономкомплектних підприємств.

    Однією з причин швидкого розвитку ліцензійної торгівлі єістотне підвищення її прибутковості. Розширилася практика продажу ліцензійна побічні технологічні процеси і на окремі винаходи призбереження монополії на технологію виготовлення готового продукту. Увнаслідок бурхливого зростання міжнародної торгівлі ліцензіями і патентами інеліцензійними "ноу-хау" сформувався специфічний ринок зі своїмиособливостями і закономірностями. Міжнародна торгівля ліцензіями і "ноу -хау "стала важливою складовою частиною сучасної світової торгівлі, факторомприскорення міжнародного товарообігу. Експорт ліцензій і "ноу-хау"стимулює розширення традиційних товарних потоків. Ліцензуваннятехнології впливає на розвиток торгівлі об'єктами капітальногобудівництва та інжиніринговими послугами.

    Література

    1. Золотих Н. "Ціноутворення в практиці міжнародного обміну". -

    "Інтелектуальна власність", № 1-2, 1996 р., стор 8 - 15.

    2. Мухопад В.І. "Ліцензійна торгівля: маркетинг, ціноутворення, управління". - М.; ВНИИПИ, 1997. 285 с.

    3. "Санкт-Петербурзьке Відлуння" № 36 (199), 9 жовтня 1996

    4. "Санкт-Петербурзьке Відлуння" № 4 (20), 5 травня 1998

    5. Сесекін Б.А. "Визначено

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !