ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Планування та прогнозування в умовах ринку
         

     

    Маркетинг

    ЗМІСТ


    ВСТУП 3
    ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 4
    Розділ 1. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ 4

    ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 4

    1.1. Зміст, цілі та методи прогнозування 4 діяльності підприємства 4

    1.2. Планування діяльності підприємства 6
    Розділ 2. ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В

    СУЧАСНИХ УМОВАХ 10

    2.1. Суть економічного прогнозування та 10 планування 10

    2.2. Основи методології, планування (прогнозування) народного господарства 12

    2.3. Народно-господарське прогнозування с/х 16 виробництва 16
    ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 20
    ВИСНОВОК 35
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 36

    ВСТУП

    У цій роботі розглянута тема "Планування тапрогнозування в умовах ринку ". Були розглянуті наступні теоретичніпитання: зміст, цілі та методи прогнозування діяльностіпідприємства; планування діяльності підприємства; основи прогнозуванняі планування народного господарства в сучасних умовах. А також упрактичної частини був зроблений прогноз і планування реалізації продукції
    ТОВ "Світанок".

    Метою виконання курсової роботи є закріплення отриманихтеоретичних знань, співставити теорію з практикою. Основним завданнямє вироблення навичок роботи з навчальною і науковою літературою,знайомство з проблемами планування та прогнозування в економічнійдіяльності підприємств, придбання досвіду з розробки та реалізаціїуправлінських рішень у сфері діяльності підприємства.

    У сучасних ринкових умовах ефективність реалізації продукціїзапорука успішної діяльності товаровиробників. Особливо це позначаєтьсяв сільському господарстві де виробництво продукції має ряд специфічнихособливостей. Тому правильно спланувати збут з визначенням найбільшвигідних каналів реалізації найважливіша завдання стоїть перед керівництвомсільськогосподарських підприємств.

    Планування на рівні господарюючих суб'єктів - це процеспланування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановленняоптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. У ринковійекономіці вдосконалення планування на мікрорівні здійснюєтьсябезперервно; воно в умовах ринкової економіки має якісно більшістотне значення в порівнянні з директивно-плановою економікою. Безцього не може бути досягнутий той рівень управління виробничо -господарською діяльністю підприємства, що забезпечує йому успіх наринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвитокколективу.

    Під прогнозуванням фінансового стану підприємства берутьприведення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства напевний термін наперед шляхом вивчення динаміки його розвитку як суб'єктагосподарської діяльності на тлі реальної економічного життя суспільства.

    Об'єктом прогнозування в першу чергу повинен бути обсяг фінансовихресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства за період,щодо якого складається прогноз. Такими ресурсами єприбуток, що залишається в підприємства після сплати всіх податків і обов'язковихплатежів, а також амортизаційні відрахування, які відшкодовуються за рахунокціни на продукцію.

    ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

    Розділ 1. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ

    ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

    5 Зміст, цілі та методи прогнозування

    діяльності підприємства

    Ефективна діяльність підприємств і фірм в умовах ринковоїекономіки значною мірою залежить від того, наскільки вони достовірнопередбачають дальню та ближню перспективу свого розвитку, тобто відпрогнозування.

    Прогнозування діяльності підприємств та фірм - це оцінка перспективїх розвитку на основі аналізу кон'юнктури ринку, зміни ринкових умовна майбутній період.

    Результати прогнозування діяльності підприємств і фірм враховуютьсяв програмах підприємств з маркетингу, при визначенні можливих масштабівреалізації продукції, очікуваних змін умов збуту і просуваннятоварів.

    Прогнозування як результат маркетингових досліджень євихідним пунктом організації виробництва і реалізації саме тієюпродукції, що потрібно споживачеві.

    Основна мета прогнозу - визначити тенденції факторів, що впливаютьна кон'юнктуру ринку.

    При прогнозуванні звичайно виділяють прогнози короткострокові - на 1 -
    1.5 роки, середньострокові - на 4-6 років і довгострокові - на 10-15 років.

    Головний акцент при короткостроковому прогнозуванні робиться накількісної та якісної оцінки змін обсягу виробництва, попитуі пропозиції, рівня конкурентоспроможності товару та індексів цін, валютнихкурсів, співвідношень валют і кредитних умов. Тут враховуються такожтимчасові, випадкові чинники.

    Середньострокове і довгострокове прогнозування грунтується на системіпрогнозів - кон'юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозиції,обмежень щодо захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі.

    При середньостроковому і довгостроковому прогнозуванні, як правило, невраховують часові та випадкові фактори впливу на ринок. Якщокороткострокові прогнози націлені на кількісні оцінки, перш за все,рівня цін на ринку, то середньострокові і довгострокові прогнозирозглядаються як імовірнісні оцінки динаміки зміни цін.

    У якості інструментарію прогнозування застосовуються формалізованікількісні методи (факторні, статистичного аналізу, математичногомоделювання), методи експертних оцінок, що базуються на досвіді та інтуїціїфахівців з даного товару і ринку.

    При прогнозуванні діяльності підприємств з випуску продукціївиробничого призначення враховується аналіз інвестиційної політики вгалузях, що споживають відповідні товари, тенденції розвитку НТП вцих галузях, а також формування принципово нових потреб іспособів їх найкращого задоволення.

    При прогнозуванні діяльності підприємств, що випускають продукціюширокого вжитку, звичайно спираються на дані опитувань споживачів іпродавців товарів. У цьому випадку використовуються такі методи вивчення ринкуяк анкетування, телефонні та персональні інтерв'ю.

    Найбільшу складність представляє прогнозування зовнішньоекономічноїдіяльності підприємства та фірми, що зумовлено високою динамічністю,багатофакторним і суперечливим характером формування, а тому йневизначеністю, важкою передбачуваністю зовнішньоекономічних зв'язків.

    Тому стосовно до прогнозування зовнішньоекономічноїдіяльністю підприємства важливо комплексне дослідження цілого рядуприватних ринків (окремих країн) конкретного товару, виявленняспецифічних для кожного і загальних для всіх (або групи таких ринків)чинників формування кон'юнктури ринку, аналіз взаємозв'язку цих ринківміж собою, а також синтез приватних прогнозів, врахування взаємодії івзаємовпливу в рамках світового ринку даного товару.

    Результати прогнозування діяльності підприємств (фірм) повинні бутивідображені у відповідних розділах їх бізнес-планів.

    1.2. Планування діяльності підприємства

    Ефективна діяльність підприємств в умовах ринкової економікиможлива лише за умови розробки планів розвитку, виробничихпрограм, бізнес-планів.

    Розробка та обгрунтування планів розвитку підприємства здійснюється наоснові системи прогресивних техніко-економічних норм і нормативів.

    Найбільш досконалий метод розробки норм - розрахунково-аналітичний,при якому норми і нормативи технічно обгрунтовуються шляхом всебічногокритичного аналізу стану виробництва, можливих змін у ньомувивчення впливу різних факторів. Використовуються також і такі методи як:хронометраж, фотографія робочого дня і ін

    В основу норм закладаються техніко-економічні та організаційніумови роботи в плановому періоді.

    Техніко-економічні норми і нормативи розробляються за наступнимиосновними групами:

    . норми витрат живої праці (норми витрат робочого часу на одиницю продукції, норми виробітку продукції за одиницю часу, норми обслуговування, нормативи чисельності);

    . норми матеріальних витрат (питомі норми витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, комплектуючих виробів);

    . нормативи використання знарядь праці (нормативи використання машин, обладнання, механізмів, споруд, інструментів);

    . нормативи організації виробничого процесу (тривалість виробничого циклу, обсяги незавершеного виробництва, запаси сировини, матеріалів, палива);

    . норми тривалості освоєння проектних потужностей що вводяться в дію підприємств, цехів, агрегатів, установок, виробництв.

    Призначення окремих груп норм і нормативів по-різному. Норми витратживої праці служать в основному для визначення рівня продуктивностіпраці, використання робочого часу, встановлення розмірів заробітноїплати. На основі питомих норм витрат матеріальних ресурсів івиробничої програми визначається потрібну кількість окремихвидів і марок матеріальних ресурсів. Нормативи використання знарядь працідозволяють розраховувати рівень використання виробничих потужностей.
    Норми та нормативи служать для визначення витрат виробництва
    (собівартості продукції).

    Показники плану.

    1) Кількісні показники виражаються абсолютними величинами. До них належать: обсяг товарної, валової продукції, обсяг реалізації, чисельність працюючих, чисельність робітників, фонд заробітної плати, сума прибутку, розмір витрат різних виробничих ресурсів

    (металу, палива і т.д.).

    2) Якісні показники є відносними величинами. Вони виражають економічну ефективність виробництва, його окремих факторів. Це зростання продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності виробництва, зниження витрат виробництва, якість продукції та ін Між кількісними та якісними показниками існує взаємозв'язок і взаємодія.

    3) Об'ємні показники встановлюють абсолютні величини виробництва в цілому, окремих процесів і факторів, що беруть участь в ньому. Наприклад, обсяг виробництва в цілому, обсяг механічної обробки, складання, обсяг трудових витрат, матеріальних ресурсів і т.д.

    4) Питомі показники встановлюють відношення двох або декількох взаємопов'язаних показників, наприклад, витрати металу на одиницю продукції , капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності та ін

    Для обчислення показників плану промисловості застосовуютьсянатуральні, трудові та вартісні вимірники.

    Натуральні вимірники використовуються при плануванні обсягувиробництва, матеріальних ресурсів.

    Для вимірювання обсягу виробництва однорідних виробів, різних заматеріаломісткості або іншою ознакою, застосовують умовно-натуральнийвимірювач. У цьому випадку за умовну одиницю приймають одне з одноріднихвиробів, а всі інші прирівнюють до нього по одному з перерахованихвище ознак (як правило, трудомісткості). Так, умовно-натуральнівимірювачі: трактори в 15-сильному обчисленні; мило 40%-ної жирності та ін

    Трудовий вимірник обсягу виробництва, що виражається, як правило, внормо-годинах. Трудові вимірники в поєднанні з натуральними використовуютьсядля обчислення продуктивності праці, розміру оплати праці, визначеннянорм виробітку та ін

    Вартісні (грошові) вимірники. З їхньою допомогою визначають динамікурозвитку промисловості, темпи і пропорції, взаємопов'язаних всі розділиплану.

    Основні розділи і показники плану розвитку підприємства (фірми).

    План розвитку підприємства включає наступні основні розділи:

    1) План виробництва продукції. У ньому встановлюються завдання з виробництва окремих видів продукції в натуральному і вартісному виразах, передбачається подальше підвищення якості продукції. Для визначення обсягу продукції у вартісному вираженні використовуються показники реалізованої, товарної і валової продукції.

    2) План розвитку науки і техніки. Він включає заходи з науково-дослідних робіт, освоєння виробництва нових видів продукції, впровадження прогресивних технологій і т.д.

    3) Показники плану розвитку науки і техніки: продукція, освоювана виробництвом вперше в країні, рівень механізації і автоматизації праці; відносне зменшення чисельності працівників; зростання продуктивності праці; показники якості продукції.

    4) План підвищення ефективності виробництва. У ньому даються як узагальнюючі показники підвищення економічної ефективності виробництва, так і показники підвищення ефективності використання живої праці, основних фондів, капітальних вкладень, матеріальних ресурсів і т.д.

    5) Показники: темпи зростання виробництва чистої і товарної продукції; загальна рентабельність; витрати на один карбованець товарної (валової) продукції; темпи зростання продуктивності праці; показники капіталоємності і матеріаломісткості та ін

    6) План капітального будівництва передбачає будівництво нових, розширення і реконструкцію діючих підприємств, модернізацію обладнання, заміну застарілого обладнання новим і т.д.

    7) Основні показники: введення в дію основних фондів і виробничих потужностей, окремих об'єктів і споруд виробничого призначення; приріст виробничих потужностей на діючих підприємствах за рахунок їх технічного переозброєння ; обсяг капітальних вкладень і СРМ; обсяг незавершеного виробництва.

    8) План матеріально-технічного забезпечення являє собою систему матеріальних розрахунків, що відображають виробництво і споживання найважливіших видів продукції, планів їх реалізації.

    9) Визначення потреб виробництва в матеріальних ресурсах має здійснюватися на основі прогресивних технічно обгрунтованих норм витрат сировини, матеріалів, палива та енергії, а також науково обгрунтованих нормативів використання устаткування, машин, механізмів.

    10) План по праці і кадрам. При його розробці головне завдання - передбачити систематичне підвищення продуктивності праці.

    Показник продуктивності праці розраховується як річне вироблення нормативно-чистої, товарної (валової) продукції в порівнянних цінах у розрахунку на одного працівника середньооблікової промислово-виробничого персоналу.

    11) Іншим важливим показником даного розділу є фонд заробітної плати. Тут же розраховується і середня зарплата працівників. Для визначення потреб підприємств у робочій силі розробляється розрахунок додаткової потреби в робітників і службовців та джерел її забезпечення.

    12) План по витратах виробництва та реалізації продукції. Головне завдання цього розділу - підвищення ефективності виробництва, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, економічно обгрунтовані визначення величини витрат на виробництво передбаченої планом продукції, обчислення величини доходу, одержуваного в результаті виробничої діяльності.

    13) План по витрат складається на основі плану виробництва та реалізації продукції, впровадження досягнень науки і техніки та інших розділів плану.

    14) У фінансовому плані встановлюються найважливіші фінансові показники: розрахунок потреби у власних оборотних коштах, завдання щодо прискорення їх оборотності; взаємодія підприємства з держбюджетом; створення і використання основних виробничих фондів, завдання по прибутку. Важливою частиною фінансового плану є кредитний план.

    15) План соціального розвитку колективів підприємств передбачає заходи щодо розв'язання найбільш актуальних для даного колективу соціальних питань, поліпшення умов праці, відпочинку та побуту.

    16 ) План заходів з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів (охорона і раціональне використання водних ресурсів, охорона повітряного басейну, охорона і раціональне використання земель, охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів).

    Цей план передбачає широке впровадження маловідходних і безвідходнихтехнологій та ін

    Планування підприємницької діяльності засновано на бізнес-плані.

    Структура та зміст бізнес-плану строго не регламентовані. Бізнес -план орієнтований на досягнення успіху головним чином у фінансово -економічної діяльності.

    Оптимальним за структурою і змістом вважається бізнес-план, що включаєнаступні розділи:

    1. Цілі і завдання підприємницької діяльності.

    2. Узагальнене резюме, основні параметри і показники бізнес-плану.

    3. Характеристика продуктів, товарів, послуг, що надаються споживачеві.

    4. Аналіз і оцінка кон'юнктури ринку збуту, попиту, обсягів продажу.

    5. План (програма) дій та організаційні заходи.

    6. Ресурсне забезпечення угоди.

    7. Ефективність угоди (проекту).

    Розділ 2. ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В
    СУЧАСНИХ УМОВАХ

    2.1. Суть економічного прогнозування і

    планування

    Прогнозування - розробка прогнозів, це спеціальне науковедослідження конкретних перспектив розвитку будь-яких явищ. Воно, якодна з форм конкретизації передбачення, знаходиться у взаємозв'язку зплануванням, програмуванням, проектуванням, управлінням

    Прогнозування має комплексний характер. Економічний прогнозохоплює проблеми розвитку продуктивних сил і виробничихвідносин, одночасно з цим прогнозуються і інші складові цьогоявища та процесу.

    Прогнозування поділяється на:короткострокове (1-2 року)середньострокове (5-10)довгострокове (15-20)надстрокової (50-100)

    Методи прогнозування
    1) екстраполяція
    2) моделювання
    3) експертна оцінка

    Спільне між прогнозуванням і плануванням:
    1) Єдність об'єкта-н/г, галузі, окремі об'єкти і процеси
    2) Єдність соціально-економічних умов
    3) Єдність методів і методологій вивчення явищ і процесів і встановлених закономірностей
    4) Цілеспрямоване прогнозування та планування, бо як прогнозування, так і планування має не самоціль, а засіб для вирішення завдань перед суспільство, перед колективом
    5) Зв'язок між прогнозуванням і плануванням та результатами їх реалізації.

    Відмінність прогнозування від планування:
    1) Деталізація, обгрунтування кожного показника плану і його ув'язка один з одним (обгрунтованість завдання плану з точки зору забезпеченості матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами, виробничими потужностями і т.д.)
    2) Жорстка прив'язка показників в часі і в просторі
    3) Обов'язковість виконання плану
    4) Планування як засіб для державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства
    5) Єдність складання перевірки організації виконання плану.

    Планування - це суб'єктивна діяльність людей, яка на основівивчення закономірностей, будь-яких явищ і процесів (сторінсуспільного життя), визначають їх розвиток (стан руху) внайближчі та віддалені періоди часу.

    Планування народного господарства можливе за наявностіполітичнихекономічнихорганізаційних передумов

    Нова модель державного регулювання виражається в наступному
    1) Підприємство виступає товаровиробником-будь-які форми впливу на підприємство, у тому числі і з боку держави повинні носити економічний характер.
    2) Відмова від традиційної моделі державного директивного плану.
    3) Система державного регулювання повинен виходити в сучасних умовах із специфіки ринку, що характеризується інтенсивним розвитком підприємництва різних форм власності.
    4) Держава реалізує функцію власності не поширюючи свою компетенцію на функцію володіння.
    5) Держава здійснює регулювання економіки на основі законів. У цих умовах закон повинен оберігати господарників від державного монополізму.

    У сучасних умовах ставляться нові завдання, пов'язані зцентралізованим плануванням. У розвитку економіки важливе значення маєпоєднання централізованого управління з ініціативою і можливістюрегіонів та економічних структур.

    У нових умовах центральне планування повинне поширити свійдію і охопити наступні основні області планової економіки:
    1) Встановлення темпів і пропорцій соціально-економічного розвитку, структура суспільного виробництва, поширення централізованих
    2) Визначення обсягів виробництва найважливіших видів продукції загальнодержавного призначення в натуральному вираженні
    3) Планування розподілу постійно звужується кола матеріально-технічних ресурсів і централізоване прикріплення постачальників і споживачів
    4) Розробка та затвердження довгострокових комплексних, соціальних, науково-технічних, регіональних програм розвитку народного господарства.
    5) Встановлення стабільних економічних нормативів, пов'язаних з плануванням виробництва, розподілом матеріальних ресурсів, а також рішенням матеріальних проблем.

    2.2. Основи методології, планування (прогнозування) народного господарства

    Вивчення предмета науки і практичне застосування висновків, якіслідують в результаті даного вивчення, здійснюються за допомогоювідповідних методів. Ці методи є тим самим інструментом, задопомогою якого відбуваються пізнання об'єктивних закономірностей івикористання їх у практичній діяльності людей. Найбільш загальним методомпізнання закономірностей є метод діалектичного матеріалізму. Всіположення цього методу, наприклад розгляд і процесів, як органічнопов'язаних один з одним, що залежать один від одного, що знаходяться в станібезперервного руху, розгляду явищ в х розвитку повністюзастосовної в плануванні (прогнозуванні) економічних процесів.

    Метод економічного аналізу застосуємо на всіх стадіях планово -економічної роботи: при з'ясуванні вихідного рівня, при аналізіпоставленого плану проектувань, при перевірці побудови планів іпрогнозів. Основний зміст методу зводиться до наступного: a) Розкладання досліджуваного процесу на окремі складові частини; b) З'ясування впливу окремих, найбільш важливих частин на весь процес в цілому; c) Узагальнення (синтез) окремих причин і умов, тобто зведення їх до загальних причин , що визначає процес в цілому.

    Економічний аналіз можна умовно розділити на два види: якіснийі кількісний. Предметом якісного аналізу є сам змістекономічного процесу, а метою його є з'ясування особливостейданого процесу, його зв'язку з іншими процесами. Так, в результатіякісного аналізу сучасного сільського господарства нашої країни можнавстановити:
    1) Економічне відтворення в с/г органічно пов'язано з природним відтворенням.
    2) Продукція с/г представляє в основному сировинні засоби виробництва для наступних предметів споживання
    3) Соціально-економічною основою виробництва є колективно - кооперативна, державна, групова власність, а також особиста власність. І ця особливість сільського господарства зумовлює особливості планування с/г виробництв.

    Предметом кількісного аналізу є якісні процеси в їхкількісної визначеності. Метою його є вимірювання, порівнянняекономічних та інших процесів, результатів виробництва тарозподілу, встановлення кількісної заходи і так далі. Визначенняцих величин і взагалі всіх показників, що застосовуються в економічнихрозрахунках викликає необхідність численних економічних і техніко -економічних розрахунках, бо без розрахунків неможливо визначити іобгрунтувати жодне завдання плану, прогнозу, отже не можна скластиі сам план, без розрахунків неможлива перевірка плану і його виконання. Всірозрахунки повинні бути обгрунтовані, інакше повинна бути теорія розрахунку.

    У планово економічної роботи широко використовується балансовий метод.
    Правильне застосування балансового методу припускає ретельний івсебічний аналіз економічних процесів.

    Використання балансового методу зводиться до складання окремихбалансів.

    Всі економічні баланси можна розділити на 4 групи:
    1) Матеріальні баланси. До них належать баланси палива, електроустаткування, будівельних матеріалів і т.д. До матеріальних балансів відносяться також баланси виробничих потужностей.
    2) Трудові баланси. Це баланс праці в народному господарстві, галузеві та районні баланси робочої сили.
    3) Фінансовий баланс. Баланси грошових доходів (витрат) населення, держбюджетів і т.д.
    4) Баланс суспільного продукту, баланс національного доходу, баланс основних фондів та інші синтетичні баланси.

    Схема матеріального балансу.

    I частина-ресурси, залишки на початок періоду, імпорт, мобілізаціявнутрішніх ресурсів.

    II частина-розподіл:виробничо-експлуатаційні потребипотреби капітального будівництвапоповнення капітального резервуекспортринковий фондінші потребизалишки на кінець періоду.

    Багато матеріальні баланси охоплюють не тільки одиничну продукцію,а цілу групу однорідних продуктів, або продуктів одного призначення.
    Такі баланси називаються зведеними балансами.

    Матеріальні, трудові та фінансові баланси пов'язані між собою. Вонипредставляють єдину балансову систему. Цей зв'язок існує не тількиусередині але і між ними. Взаємозалежність матеріальних трудових, трудових іфінансових балансів визначається тим, що всі вони висловлюють різнібоку відтворення сукупного суспільного продукту, йогоречові, трудові та вартісні пропорції.

    У тісному зв'язку з балансовим методом знаходиться нормативний метод. Щобскласти будь-який обгрунтований баланс, особливо матеріал, треба застосувати нормативний метод. Наприклад при складанні балансу палива, потреба впаливі визначається на основі виробництва, споживання та норми витратипалива на одиницю продукції або виконаної продукції.

    Нормативний метод, як і балансовий висловлює найважливіші вимогипланово-0расчетний робіт, тобто пропорційність розвитку народногогосподарства, окремих галузей і виробництв. Будь-яка норма, що застосовується врозрахунках показує співвідношення, пропорційність. Наприклад, нормавитрати залізної руди виявляє пропорцію між виробництвом чавуну ізалізної руди. Кількісне вираження в сучасних умовах дорівнює 1:2.
    Норма витрати палива на 1 кВт/год електроенергії є не що інше якпропорція між виробництвом електроенергії і тієї частини палива, якавикористовується на вироблення електроенергії.

    Балансовий метод містить у собі нормативний, але останній має впевною мірою і самостійне значення.

    Система показників народно-господарського плану.
    1. Показники мають правдоподібно відображати суть явищ і процесів, бути єдиними і обов'язковими для всіх
    2. Показники можуть виконати своє призначення за умови ясного і чіткого вираження економічних процесів.
    3. Необхідно єдність показників, що застосовуються для характеристики одних і тих самих економічних явищ у всіх планово-господарських органах
    4. Показники повинні забезпечувати моральну і матеріальну зацікавленість, корективи підприємства госп. організацій.
    5. Система показників не повинна бути надмірно громіздкою і в той же час вона повинна забезпечувати досить повне і всебічно відображення суспільного виробництва
    6. Необхідно єдність показників плану, прогнозу та обліку.

    Система показників народногосподарського плану, прогнозу єадресною, тобто в самому плані вказані виконавці (міністерства,відомства). Адресність показників забезпечує відповідальність завиконання завдань плану.

    За економічним змістом показники поділяються накількісні та якісні. Кількісні показники характеризуютьпереважно кількісну сторону відбиваних явищ або процесів.
    Якісні показники використовуються для характеристики якісноїсторони економічних явищ і процесів. Вони поділяються на:техніко-економічніекономічні

    Техніко-економічні показники застосовуються для вираження ступеняефективності використання окремих засобів і предметів праці, а такожробочого часу.

    Економічні показники характеризують рівень затрат суспільноїпраці, ступеня ефективності організації виробництва і господарювання. Доних можна віднести такі показники, як продуктивність праці,рентабельність.

    За формою вираження показники поділяються на натуральні та вартісні.
    Натуральні виражають певні фізичні властивості споживчоївартості, а вартісні засновані на застосуванні закону вартості.

    За способом встановлення показники діляться на які затверджуються та розрахункові.

    До затверджується відносяться ті, які включаються до затверджуванийнародногосподарський план. У них виражається найбільш важливі явища іпроцеси. Розрахункові використовуються для обгрунтування затверджуваних показників.

    2.3. Народно-господарське прогнозування с/х

    виробництва

    1. Особливості та завдання прогнозування с/г виробництва

    2. Показники с/г виробництва в н/г програмі та їх зв'язок з іншими розділами

    3. Планування державних закупівель продуктів і с/г виробництва

    4. Планування розвитку землеробства і тваринництва

    При плануванні враховуються особливості с/г виробництва:
    1) с/г виробництво пов'язане з різними формами власності на землю, на інші основні засоби виробництва, на продукцію
    2 ) обумовлена характером виробництва і природно-економічними факторами, с/г та с/г виробництво має справу з живими організмами, то в с/г виробництві існує велика залежність господарської діяльності від природних, грунтово-кліматичних умов, зокрема те родючості грунту
    3) пов'язана з організацією та плануванням діяльності окремих с/г підприємств, зокрема діяльності державних с/г підприємств регулюється системою Міністерства с/г та продовольства.

    При плануванні с/г виробництва використовуються як натуральні так івартісні показники; використовуються також затверджуються та розрахунковіпоказники.

    У плануванні с/г виробництва особливе місце займають закупівлі с/гпродуктів, для чого складаються дві групи балансів: I - балансдержавних ресурсів, II - баланс валових ресурсів. Складання балансупочинається з визначення потреби народного господарства в цілому длязадоволення населення їжею, постачання промисловості сировиною, створеннярезервів продовольства і сільськогосподарської сировини для експорту та іншихпотреб держави.

    Для обгрунтування плану державних закупівель складаються балансидержавних ресурсів, зерна, технічних культур, м'яса і т.д. Придопомогою цих балансів забезпечується необхідна відповідність міжпотребами держави і об'ємом закупівель. Залежно від сировинногопризначення та використання продукції в цих балансах містятьсявідповідні статті, що характеризують потребу в тій чи іншійпродукції с/х.

    Схема балансу зерна.

    У балансі державних ресурсів зерна відображаються статті:
    1) ринковий фонд
    2) промислова переробка
    3) фуражний фонд
    4) закладення до державного резерву
    5) експорт
    6) залишки на кінець року

    У ресурсах балансу зерна визначаються джерела покриття:
    1) залишки на початок періоду
    2) державні закупівлі
    3) імпорт
    4) розбронювання резервів

    Потреби визначаються в натуральних видах продукції.

    Ринковий фонд (обсяг ринкового фонду) залежить те двох показників:чисельності населення і норми споживання.

    Промислова переробка - виробництво спирту, використання зерна дляінших технічних цілей.

    Фуражний фонд - це стаття з'єднує галузі тваринництва тарослинництва.

    Закладка до державного резерву - у США на 2-3 роки (лиха,катастрофи, про всяк випадок).

    Для обгрунтованих розрахунків плану державних закупівель складаютьсябаланси валової продукції сільськогосподарського виробництва.

    Балансові розрахунки продукції рослинництва складаються на с/г рік, апродукції тваринництва - на календарний рік. У прибутковій частині балансурослинництва визначається виробництво валової продукції. У видатковійчастини балансів відображаються розподіл продукції - державнізакупівлі, понадпланові закупівлі, витрата в с/г виробництві, переробка вгосподарствах.

    Загальна потреба полягає в державних потребах авнутр?? виробничих потребах.

    Після визначення розрахунків потреб у продукції рослинництва ітваринництва проводиться обгрунтування відповідних галузей. Основоюдля розрахунків є план закупівель.

    Основний показник, що визначають масштаби і темпи розвиткурослинництва - це валовий збір продукції, який планується внатуральних показниках по кожній культурі. Щоб встановити обсяг валовогозбору, необхідно визначити врожайність і розміри посівних площ покультурам. Підвищення врожайності - це головне джерело підвищення валовогозбору продукції рослинництва. Врожайність кожної культури планується наоснові глибокого вивчення звітних матеріалів підприємств, районів,областей і т.д. Зважаючи на сильних коливань врожайності по роках за базуприймаються середні багаторічні (за 5 років) дані врожайності.
    Аналізуються зміни врожайності і причини, що визначають темпи зростанняврожайності, рівень агротехніки за попередні 5 років. У цьому роцізібрали 2 млн.т зерна за РБ (4 млн. т).

    Унаслідок підвищення врожайності проводиться обгрунтування обсягувиробництва зерна з боку забезпеченості розмірами посівних площдля чого складаються баланси земельних угідь, а також баланси посівнихплощ. Завдання, що стоїть перед ними, - постійне збільшеннясільськогосподарських угідь, а також розширення посівних площ в цілому іпід високоврожайні культури.

    Тваринництво - відправною базою для планування є план подержавних закупівель продукції тваринництва. До складу валовоїпродукції тваринництва в натуральному виразі входить продукціявирощування худоби і птиці в живій вазі, виробництво мису в забійній вазі,виробництво молока, шкіряної сировини і т.д. При розрахунку вирощування худобита птиці включається вага всього продуктивної худоби і птиці для реалізації таприріст живої ваги стада продуктивної худоби, тобто різниця між живимвагою стада на початок і на кінець року за мінусом живої ваги купленогохудоби на момент покупки. Розміри виробництва м'яса в забійній вазіобчислюється за кількістю наміченого до забою голів худоби та птиці по їхвидами. У забійний контингент включаються все поголів'я, що підлягають продажудержаві, худобу для продажу на м'ясо-колгоспному ринку і до забою в господарствіна власні потреби. Перерахунок живої ваги в забійний проводиться закоефіцієнтами, встановленими на основі звітних даних м'ясопереробнихпідприємств, також перевірених органами державної статистики та інструктур, що займаються сільським господарством.

    Коефіцієнти:
    - з великої рогатої худоби норма виходу м'яса - 43-46%
    - по свиням - 60-64%
    - по дрібному рогатої худоби - 40-44%

    Виробництво молока обчислюється за середньорічним надоєм на корову ісередньорічного поголів'я молочних корів. Обсяги виробництва м'яса, молоказалежить від продуктивності тваринництва та розмірів поголів'я стада тогоабо іншого виду худоби. Оптимальний рівень продуктивності тваринстосовно до конкретних умов кожної

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !