ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Сучасні засоби патогенетичної і симптоматичної терапії грипу та ГРЗ
         

     

    Медицина, здоров'я

    Сучасні засоби патогенетичної і симптоматичної терапії грипу та ГРЗ

    О.І. Кисельов, І.А. Васильєва

    НДІ грипу РАМН, Санкт-Петербург

    Вступ

    Гострі респіраторні інфекції відносяться до найбільш великої групи захворювань, мають стійкий характер і широке поширення протягом багатьох століть [1]. До збудників ГРЗ та грипу відносяться риновіруси, аденовіруси, парагрип I, II і III типів, віруси грипу, респіраторно-синцитіальних вірус, коронавірусу. Грип та ГРЗ складають до 40% всіх захворювань дорослих, зареєстрованих в поліклініках, і нерідко - більше 60% всієї інфекційної патології дітей [7]. Не залишаючи стійкого імунітету, грип та інші ГРЗ можуть призводити до формування хронічних процесів в легенях і соматичної патології, включаючи ураження серцево-судинної, центральної нервової системи, нирок. Під час епідемій грипу відзначається значне зростання кількості хворих з тяжкими та ускладненими формами захворювання, серед яких провідним залишається пневмонія [5]. Летальність при грипі у госпіталізованих хворих, незважаючи на певні успіхи інтенсивної терапії, залишається досить високою (від 0,6 до 2,5%), причому 50% смертності припадає на захворювання серцево-судинної системи і до 20% - на хвороби легенів [2,3].

    Вірус грипу, будучи пневмо-та епітеліотропним, при аспірації завжди локалізується в дихальних шляхах, головним чином у верхніх відділах, які і є місцем розвитку основних патологічних процесів, специфічних для грипу [8]. Внутрішньоклітинний розмноження вірусів призводить до структурних змін, загибелі та відторгнення клітин, що клінічно проявляється катаральним запаленням дихальних шляхів. Вражаючи клітини в вогнищах запалення, вірус підсилює запальну реакцію, що сприяє його швидкому поширенню по трахеї і бронхах. У результаті ураження судин у вигляді капіляротоксикози з місць первинної локалізації вірус потрапляє в кровоносне русло і вражає макрофаги периферичної крові, з якими може бути порознесений по всьому організму. У результаті виникає типовий клінічний симптомокомплекс: поєднання місцевих (кашель, закладеність носа, першіння в горлі, болі за грудиною) і загальнотоксичну симптомів у вигляді лихоманки з ознобом, загальної слабкості, адинамії, головних болів, міалгій і артралгій, болю в очних яблуках.

    Тому основне завдання патогенетичної і симптоматичної терапії грипозної інфекції полягає в тому, щоб не допустити розвитку дисемінації процесу, супроводжується вираженими проявами основних клінічних симптомів. Однак застосування моносімптомних препаратів (адреноміметиків, місцевих анестетиків, нестероїдних протизапальних та антигістамінних засобів) та їх різних сполучень при лікуванні даної патології залишається недостатньо ефективним, оскільки вони не можуть забезпечити комплексного впливу на всі ланки патогенезу і, відповідно, зняти весь симптомокомплекс. Таким чином, все вищесказане обумовлює доцільність використання в терапії грипу та інших ГРЗ комплексних багатокомпонентних препаратів, забезпечують посилення фармакологічного ефекту за рахунок одномоментного прийому різних за механізмом дії, але взаємодоповнюючих інгредієнтів у оптимальному співвідношенні доз з урахуванням сумісності та синергічно їх дії. Саме такі препарати в даний час розглядаються як засоби першої лінії патогенетичної і симптоматичної терапії грипу та ГРЗ [4]. До найбільш ефективним і відомим з них відносять препарати групи «Колдрекс» і нещодавно що з'явився препарат «МаксГріпп».

    Матеріали та методи

    На базі клініки НДІ грипу РАМН було проведено вивчення клінічної ефективності і переносимості препаратів «Колдрекс Хотрем» і «МаксГріпп». Нами обстежено 90 хворих з неускладненому плині ГРВІ та грипозної інфекції. Всі хворі переносили захворювання у середньотяжкій формі. Діагноз був підтверджений чотирикратним і більше наростанням титрів специфічних антитіл у РСК і РТГА, а також методами експрес-діагностики (імуноферментний аналіз, імунофлюоресцентний метод).

    Всі спостерігаються хворі були розподілені на 3 групи в залежності від виду проведеної терапії:

    I група - 30 хворих неускладнених ГРВІ та грип середнього ступеня тяжкості, одержують Колдрекс Хотрем по 1 пакетику 4 рази на добу протягом 3 днів.

    II група - 30 хворих неускладнених ГРВІ та грип середнього ступеня тяжкості, що одержують препарат МаксГріпп по 1 пакетику 4 рази на добу протягом 3 днів;

    III група (група контролю) - 30 хворих з тією ж патологією, які лікуються іншими комплексними ацетамінофен-містять препаратами ( «альтернативна терапія »).

    В таблиці 1 представлений склад застосовувалися нами препаратів. Як бачимо, їх основною діючою речовиною є ацетамінофен. Проблема безпеки ацетамінофен обговорюється давно. За даними довідника М.Д. Машковська «Лікарські засоби» [6], разова доза ацетамінофен для дорослих становить 200-400 мг (максимальна разова доза - 500 мг), а максимальна добова доза - не більше 1500 мг. Однак ця рекомендація відноситься до ацетамінофену невисокого ступеня очищення, що містить фенацетин, параамінофенол та інші гепато-і нефротоксичних домішки, які небажані для пацієнтів, особливо що мають в анамнезі гепатити різної етіології, холецістопанкреатіти, а також інші захворювання жовчовивідної системи і нирок. Ацетамінофен у складі препаратів «Колдрекс» і «МаксГріпп» є високоочищеним, не містить токсичних домішок і тому в рекомендованих дозуваннях є абсолютно безпечним. Його доза відповідає рекомендації ВООЗ: для дорослих разова доза становить 500-1000 мг, а добова - 2000-4000 мг.

    В процесі спостереження хворі щоденно оглядалися лікарем-інфекціоністом, проводилася дворазова термометрія, контроль артеріального тиску, рентгенографія органів грудної клітини, електрокардіографія, УЗД органів черевної порожнини та нирок (за показами), клінічний аналіз крові і сечі.

    Статистична обробка матеріалу проводилася з використанням методів непараметричних варіаційної статистики з обчисленням критерію Фішера (p

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status