ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Вітаміни та мікроелементи в практиці лікаря-педіатра
         

     

    Медицина, здоров'я

    Вітаміни та мікроелементи в практиці лікаря-педіатра

    Професор Н.А. Коровіна, професор І.М. Захарова, д.м.н. А.Л. Заплатников, Є.Г. Обиночная, РМАПО

    Раціональне харчування дітей та дорослих - найважливіша умова підтримки здоров'я нації. Однак в даний час в Росії в силу сформованих соціально-економічних умов тільки в дуже небагатьох людей харчування може вважатися збалансованим [5,7]. Повсякденне раціон більшості росіян в кінці ХХ століття - це «їжа бідняків»: вуглеводистих-жирова, з недостатньою кількістю тваринного білка, дефіцитом вітамінів і мікроелементів [1].

    Результати популяційних досліджень, проведених Інститутом харчування РАМН, свідчать про вкрай недостатньому споживанні і все більш наростаючу дефіциті вітамінів (А, групи В, С, Е), а також мікроелементів (заліза, цинку, йоду) у значної частини населення Російської Федерації. Так, дефіцит вітамінів групи В виявляється у 30-40%, b-каротину - більш ніж у 40%, а вітаміну С - у 70-90% обстежуваних [7]. При цьому виявляють дефіцит найчастіше носить характер поєднаної вітамінної недостатності. Насторожує, що дефіцит вітамінів виявляється не тільки взимку та навесні, але і в літньо-осінні періоди, що свідчить про формування у більшості населення Росії украй несприятливого цілорічного типу полігіповітамінозу. Відзначено також, що полігіповітамінозу часто поєднуються з дефіцитом мікроелементів.

    Викликають тривогу дані про поширеність дефіциту мікронутрієнтів у вагітних і годуючих жінок, новонароджених і грудних дітей. Нестача основних харчових речовин, вітамінів і мінеральних речовин в раціоні вагітної несприятливо позначається не тільки на стан здоров'я самої жінки, а й призводить до розвитку вираженого їх дефіциту у плоду. Дефіцит мікроелементів і вітамінів у раціоні матерів, що годують грудьми, також украй негативно впливає на здоров'я дітей. Не може не турбувати й те, що 70% дітей 1-го року життя у віці 3-4 місяців вигодовує штучно [3]. Встановлено також, що 39-42% дітей, що знаходяться на ранньому штучному вигодовуванні, отримують неадаптовані молочні суміші. Тривожно виглядає ситуація і з дефіцитом вітамінів у дітей більш старшого віку. Так, показано, що забезпеченість вітамінами у дітей та підлітків не перевищує 20-40%, а білково-вітамінний дефіцит відчувають до 90% дітей Росії [7].

    Напружений рівень метаболізму у дітей, не тільки підтримує життєдіяльність, але й забезпечує ріст і розвиток дитячого організму, вимагає достатньої і регулярного надходження мікронутрієнтів. Тому розвиток дефіциту вітамінів і мікроелементів у дітей може супроводжуватися різними вадами здоров'я [9]. Незбалансоване і недостатня (як в якісному, так і в кількісному відносинах) харчування російських дітей призвело до того, що у більшості з них є дефіцит мікроелементів і вітамінів, у 16-47% виявляється анемія, а у 24-63% - латентний дефіцит заліза [7,3]. Крім цього, в результаті аліментарного дефіциту таких мікроелементів, як залізо і йод, в останні роки відзначена чітка тенденція до погіршення психічного здоров'я дітей. Не можна не відзначити наростання частоти виявлення недостатності споживання йоду [2]. При дефіциті йоду в мозку зростаючого дитячого організму відбуваються незворотні зміни, розвиваються олігофренія і кретинізм. Дефіцит йоду - найпоширеніша причина інтелектуальних порушень, яку можна попередити (Касаткіна Е.П., Щеплягіна Л.А.). Проте в Росії активність заходів щодо профілактики йодного дефіциту в останнє десятиліття була значно знижена. Це не могло не позначитися на стані психічного здоров'я дітей. Тільки в останні роки знову почали прийматися дієві заходи з профілактики йодної недостатності (виробництво йодованої солі в необхідних кількостях, прийом йодиду калію, вітамінно-мінеральних комплексів, що містять йод, та ін.)

    Таким чином, у Росії в даний час склалися умови, за яких аліментарні порушення можуть позначитися не тільки на стані здоров'я, фізичний та інтелектуальний потенціал росіян, але і в цілому на життєздатності нації [7].

    Вітаміни відносяться до незамінних харчових речовин органічного походження і практично не синтезуються в організмі людини, але грають роль регуляторів численних біохімічних реакцій в обміні речовин і енергії. Не будучи будівельним і енергетичним субстратом, вітаміни служать каталізаторами біохімічних реакцій. Важливе значення має дефіцит вітамінів в патогенезі багатьох захворювань людини. Виділяють жиророзчинні вітаміни (А, Д, Е, К) і водорозчинні вітаміни (група В, С).

    Вітаміни (від лат. Vita - життя) - незамінні компоненти харчування органічного походження, що регулюють біохімічні та фізіологічні процеси в організмі за рахунок активізації окремих ферментативних реакцій.

    Недостатнє надходження вітамінів в організм призводить до розвитку дефіциту цих незамінних мікронутрієнтів. Залежно від глибини дефіциту вітамінів в організмі розрізняють гіпо-і авітаміноз. Авітамінозом прийнято позначати глибокий дефіцит вітамінів через практично повного порушення їх надходження в організм. Гіповітамінозом називають дефіцит вітамінів в організмі в результаті зниженого, недостатнього їх надходження.

    Причини виникнення дефіциту вітамінів:

    Первинні:

    незбалансоване харчування;

    недостатнє надходження вітамінів з їжею;

    одноманітне лікувальне харчування.

    Вторинні:

    патологія шлунково-кишкового тракту, у тому числі синдром мальабсорбції;

    порушення функції печінки;

    підвищена екскреція вітамінів (підвищений діурез);

    порушення синтезу вітамінів групи В і К в кишечнику;

    терапія антибактеріальними препаратами;

    повне парентеральне харчування;

    гемодіаліз;

    вроджені дефекти метаболізму;

    порушення біодоступності вітамінів;

    підвищення потреби при звичайному рівні

    надходження (період інтенсивного росту;

    вагітні, годують жінки).

    Для цілеспрямованої профілактики недостатності мікронутрієнтів доцільно виділяти дітей і дорослих, у яких є різні привертають фактори для розвитку дефіциту вітамінів і мікроелементів.

    Групи ризику по розвитку вітамінодефіцітних станів:

    -- діти раннього віку та підлітки в період найбільш інтенсивного росту;

    -- діти, які займаються спортом (що мають високі фізичні навантаження);

    -- хворі діти (гострі інфекційні захворювання вірусного або бактеріального генезу; патологія серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і ін);

    -- хворі, які тривалий час приймають деякі лікарські препарати;

    -- вагітні та годуючі жінки;

    -- вегетаріанці;

    -- люди похилого віку;

    -- діти та дорослі з низьким соціально-економічним рівнем;

    -- алкоголіки, курці.

    Ступінь вираженості дефіциту вітамінів залежить від багатьох факторів і може мати яскраво виражені, виразні клінічні прояви при глибокій недостатності мікронутрієнтів. Помірні або слабко виражені гіповітаміноз, що не мають маніфестних симптомів, також можуть призводити до розвитку різних патологічних станів або посилювати їх тяжкість.

    Наслідки дефіциту вітамінів:

    погіршення самопочуття;

    зниження розумової та фізичної працездатності населення;

    порушення процесів детоксикації чужорідних речовин в організмі;

    порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);

    уповільнення темпів фізичного і психічного розвитку;

    схильність до розвитку різних патологічних станів, хронізації захворювань.

    Вікова добова потреба в основних вітамінах представлена в таблиці 1.

    Живі організми у своєму складі містять різні хімічні елементи. Умовно, в Залежно від концентрації хімічних елементів в організмі, виділяють макро-і мікроелементи.

    макроелементами прийнято вважати ті хімічні елементи, вміст яких в організмі більше 0,005% маси тіла. До макроелементів відносяться: водень, вуглець, кисень, азот, натрій, магній, фосфор, сірка, хлор, калій, кальцій.

    мікроелементами називаються хімічні елементи, що містяться в організмі в дуже малих кількостях. Їх зміст не перевищує 0,005% маси тіла, а концентрація в тканинах - не більше 0,000001%. Серед всіх мікроелементів в особливу групу виділяють так звані незамінні мікроелементи.

    Незамінні мікроелементи (мікроелементи есенціальні, мікробіоелементи) - мікроелементи, регулярне надходження яких з їжею або водою в організм абсолютно необхідно для його нормальної життєдіяльності. Незамінні мікроелементи входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин. Незамінними мікроелементами є залізо, йод, мідь, марганець, цинк, кобальт, молібден, селен, хром, фтор.

    Фізіологічне значення макро-та мікроелементів визначається їх участю:

    в структурі і функції більшості ферментативних систем і процесів, що протікають в організмі;

    в пластичних процесах і побудові тканин (фосфор і кальцій - основні структурні компоненти кісток);

    в підтримці кислотно-основного стану;

    в підтримці сольового складу крові і водно-сольового обміну.

    Рівень надходження мікроелементів в організм залежить від їх вмісту в харчових продуктах і воді. Постійне зниження або підвищення концентрації певних мінеральних речовин у добовому раціоні людини, як правило, пов'язано з нестачею або надлишком цих мікроелементів у навколишньому середовищі району проживання. Що формується при цьому в організмі людей дефіцит або надлишок певних мікроелементів призводить до розвитку ендемічних геохімічних захворювань (мікроелементозов).

    Найбільш вивченими є йодна і фторная ендемії. Так, у регіонах, де в навколишньому середовищі відзначено недостатній вміст йоду, широко поширений ендемічний зоб. На територіях, що характеризуються підвищеним вмістом фтору у воді, відзначається високий рівень захворюваності флюорозом. У той же час тривале недостатнє надходження фтору в організм призводить до підвищеного поширення карієсу.

    Розподіл мікроелементів в організмі і їх накопичення в певних органах і системах обумовлено як хімічними властивостями, так їх і фізіологічною роллю. Однак в деяких випадках місце переважного депонування мікроелементів НЕ пов'язане з впливом їх на ці органи і тканини. Мікроелементи, будучи складовими компонентами біологічно активних речовин, беруть участь у метаболічних процесах в організмі.

    Головна особливість мінеральної обміну у дітей полягає в тому, що процеси надходження в організм мінеральних речовин і їх виведення НЕ врівноважені між собою [4]. Ріст і розвиток дитини вимагають інтенсивного надходження мінеральних речовин. Вікова добова потреба в основних мікроелементах має свої особливості (табл. 2).

    Профілактика дефіциту вітамінів і мікроелементів у дитини повинна починатися ще в антенатальному періоді його розвитку. Доцільно рекомендувати жінкам повноцінну, збалансовану дієту, збагачену усіма необхідними мікронутрієнтів. Можна рекомендувати прийом спеціального молочного напою для вагітних і годуючих жінок, що містить усі необхідні вітаміни та мінеральні речовини в повній відповідності з потребою вагітної та годувальниці жінки. А також інші вітамінно-мінеральні комплекси, рекомендовані для вагітних і годуючих жінок.

    До постнатальної профілактики дефіциту вітамінів і мікроелементів у дітей відносяться:

    1. Тривалий природне вигодовування з своєчасним введенням продуктів прикорму, особливо дітям з лімфатичних типом конституції, з великою масою тіла при народженні та надлишковими ваговими збільшеннями.

    2. Дотримання режиму дня з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, попередження і своєчасне лікування рахіту, гіпотрофії, гострих респіраторних захворювань.

    Діти, що перебувають на штучному вигодовуванні, повинні отримувати сучасні адаптовані суміші, що містять весь необхідний спектр вітамінів, макро - і мікроелементів. Для прикорму цим дітям використовуються соки, фруктові та овочеві пюре, а також інстантние каші, збагачені залізом та іншими незамінними мікронутрієнтів. Як правило, якщо здорова дитина першого року життя отримує сучасні адаптовані молочні суміші та продукти для прикорму, дефіциту вітамінів і мікроелементів у нього немає.

    У дітей старше року профілактика дефіциту вітамінів і мікроелементів проводиться з допомогою призначення повноцінної, збалансованої дієти, а також індивідуального прийому спеціальних полівітамінних препаратів (табл. 3, 4).

    В Як приклад можна навести вітамінний комплекс Піковіт (KRKA, Словенія).

    Піковіт випускається у вигляді сиропу і пастилок, смак яких дуже подобається дітям. Вітамінний сироп Піковіт рекомендується дітям старше 1 року. Його склад заснований на натуральних фруктових компонентах, тому діти особливо люблять сироп Піковіт. Сироп можна давати в чистому вигляді або додавати в чай, соки, фруктове пюре. Пастілки Піковіт, які на додаток до вітамінів містять кальцій і фосфор, призначені для дітей старше 2 років. Препарат поповнює дефіцит вітамінів, а що містяться в пастилки кальцій і фосфор забезпечують підтримку структури кісток і зубів.

    Піковіт Д - це пастилки, що володіють приємним фруктовим смаком, які призначені перш за все для дітей дошкільного віку. Піковіт Д не містять цукор і може застосовуватися при різних обмежують дієтах.

    Піковіт форте являє собою вітамінний препарат, призначений для дітей шкільного віку. Він рекомендується при перевтомі та поганій концентрації уваги, фізичні навантаження (заняття спортом), нерегулярному і одноманітному раціоні харчування, відсутність апетиту. Для поповнення добової потреби в вітамінах, дитині достатньо прийняти одну пастилки Піковіта форте на день.

    Список літератури

    1. Акопян А.С., Харченко В.І., Мішиєв В.Г. Стан здоров'я і смертність дітей і дорослих репродуктивного віку в сучасній Росії. - М., 1999.

    2. Анциферов М.Б. Йододефіцитних захворювань в Росії та їх профілактика// Medical market. - 1999. - № 32 (2). - С.10-12.

    3. Коровіна Н.А. Чи правильно ми вживаємо вітаміни? Медична газета. - 2001. - № 5. - С.12.

    4. Коровіна Н.А., Захарова И.Н., Заплатников А.Л. Профілактика дефіциту вітамінів і мікроелементів у дітей/Довідковий посібник для врачей.-Москва, 2000.

    5. Нетребенко О.К. Стан здоров'я і харчування дітей перших двох років життя в окремих регіонах Росії. Автореф. ... докт. дис. - 1997. - 27 с.

    6. Обмін речовин у дітей/Вельтіщев Ю.Є., Єрмолаєв М.В., Ананенко А.А., Князев Ю.А. - М.: Медицина, 1983. - 464 с.

    7. Спірічев В.Б. Про вітамінної забезпеченості населення СРСР і про заходи щодо її поліпшенню./Здоров'я і хвороба. - Москва. - 1990. - С.198-199.

    8. Тутельян В.А., Алєксєєва І.А. Вітаміни антиоксидантного ряду: забезпеченість населення і значення в профілактиці хронічних захворювань.// Клінічна фармакологія та терапія.-1995. - № 4 (1). - С.90-92.

    9. Тутельян В.А., Спірічев В.Б., Шатнюк Л.Н. Корекція мікронутрієнтного дефіциту - Найважливіший аспект концепції здорового харчування населення Росії// Питання харчування. - 1999. - № 1.

    10. Subcommittee on the 10th edition of RDA. Food and nutrition board. RDA. 10th ed. Wasb D.C.: National Acad. press, 1989.

    11. WHO, Diet, Nutrition, and the Prevention of Chronic Diseases: Report of a WHO Study Group WHO, Technical Report Series, No.797, 1990.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !