ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Застосування цітомедінов в офтальмології
         

     

    Медицина, здоров'я

    Застосування цітомедінов в офтальмології

    Ю.В. Налобнова, Е.А. Єгоров, Т.В. Ставицька, Г.К. Асророва, Кафедра очних хвороб лікувального факультету, РГМУ

    Французьким фізіологом Броун-Секара наприкінці XVIII століття вперше була зроблена спроба використовувати ендогенні фізіологічно активні речовини для лікування різних захворювань. Він використовував екстракти з сім'яних залоз різних тварин як омолоджуючого кошти.

    Надалі для лікування різних захворювань почали застосовувати речовини поліпептидного природи, отримані з різних органів і тканин (головного мозку, гіпоталамуса, кісткового мозку, селезінки, лімфатичних вузлів, кровоносних судин, легенів, печінки, тимуса, сітківки і інших).

    Ці речовини одержали назву пептидних біорегуляторів або цітомедінов.

    Термін «цітомедіни» запропонований В.Г. Морозовим і В.Х. Хавінсон. Він утворений від грецького слова «citos» і латинського «mediator».

    Ці речовини є лужними поліпептидами, мають молекулярну масу від 1 тис. до 10 тис. Так. Їх отримують з різних тканин за допомогою методу кислотної екстракції з подальшим очищенням від баластних речовин. Даний метод отримання виключає можливість перенесення вірусів і протоонкогенів, що забезпечує безпеку застосування даних речовин в клінічній практиці.

    Цітомедіни мають здатність індукувати процеси специфічної диференціювання в популяції клітин, що є вихідним матеріалом для їх отримання.

    Використовуючи імунофлюоресценція, встановили, що регуляторні поліпептиди розташовані на поверхні клітини і відсутні в ядерної, мітохондріальної та лізосомальних фракціях.

    Ймовірно, вони входять до складу клітинних мембран і з'являються в міжклітинних просторах в результаті їх фізіологічної деструкції.

    Незалежно від того, з яких органів і тканин вони були отримані, цітомедіни впливають на клітинний і гуморальний імунітет, стан системи гомеостазу, перекисне окислення ліпідів та інші захисні реакції організму. Це дія виражена в різному ступені і залежить від застосовуваної дози.

    Слід зазначити, що при аналізі хроматографічному спостерігається розділення різних цітомедінов на фракції - низькомолекулярні і високомолекулярні. Різні фракції цітомедінов надають різноспрямований дію на перебіг фізіологічних процесів. Більш виражену активність виявляють низькомолекулярні фракції. З огляду на різноспрямований характер дії, при використанні цітомедінов в клінічній практиці застосовуються змішані фракції.

    Механізм дії цітомедінов в даний час не до кінця ясний. Як видно, їх ефекти здійснюються через специфічні рецептори, розташовані на поверхні клітини. Після екзогенного введення поліпептидів відбувається викид ендогенних регуляторних пептидів, для яких введений пептид є індуктором. Ефект пептидного каркаса призводить до пролонгуванню ефекту цітомедінов, який зберігається навіть після повного руйнування первісного індуктора.

    Цітомедіни, що отримуються з тканин головного мозку і сітківки, мають функцію нейропептидів і беруть участь у регуляції діяльності нервової тканини.

    Вивчення можливості застосування нейропептидів в офтальмології почалося в 1987 році. В даний час використовуються такі нейропептиди, як ретіналамін і Кортексин.

    Кортексин - комплекс пептидів, виділених з кори головного мозку великої рогатої худоби і свиней.

    Кортексин володіє тропний дію відносно кори головного мозку і регулює процеси метаболізму нейромедіаторів і перекисного окислення в корі головного мозку, зоровий нерв і нейронах сітківки.

    Застосовується у комплексному лікуванні хворих хоріоретинальними дистрофія і атрофія зорового нерва.

    Випускається у вигляді порошку під флаконах. У кожному флаконі міститься 10 мг активної речовини. Перед застосуванням порошок розлучається в 1 мл фізіологічного розчину. Препарат вводиться одноразово в субтеноново простір 1 раз на 3-6 місяців.

    Ретіналамін являє собою комплекс пептидів, виділених з сітківки великої рогатої худоби. Випускає у вигляді порошку у флаконах. У кожному флаконі міститься 5 мг активної речовини та 17 мг гліцину. Перед застосуванням порошок розлучатися в 1 мл фізіологічного розчину.

    Ретіналамін зменшує деструктивні зміни в пігментному епітелії сітківки при різних формах дегенерації, модулює активність клітинних елементів сітківки, покращує ефективність функціонального взаємодії пігментного епітелію і зовнішніх сегментів фоторецепторів при розвитку патологічних процесів. Крім того, ретіналамін стимулює фібринолітичну активність крові і має імуномодулюючу дію (під його впливом збільшується експресія рецепторів на Т-і В-лімфоцитах, підвищується фагоцитарна активність нейтрофілів).

    В даний час проведені дослідження ефективності ретіналаміна у хворих з діабетичної ретинопатією, пігментного абіотрофіей сітківки, інволюційним центральними дистрофії сітківки, травмами очного яблука, глаукому.

    А.І. Дніпропетровська і С.В. Харінцева (1988) вивчали ретіналаміна впливу на перебіг експериментальної ретинопатії. У піддослідних тварин при застосуванні ретіналаміна зменшувалися явища набряку сітківки при створенні моделі токсичної ретинопатії.

    В.Х. Хавінсон зі співавторами (1998) досліджували вплив ретіналаміна на процеси регенерації нейроепітелія. Дослідження проведено на щурах лінії Кампбелл, для яких характерний розвиток генетично обумовленої пігментного дистрофії сітківки з 20-го дня після народження. Отримані дані свідчать про здатність ретіналаміна гальмувати розвиток генетично детермінованою дистрофії сітківки, позитивний вплив на процеси регенерації нейроепітелія.

    При клінічному вивченні ефективності ретіналаміна у хворих з пігментного дистрофію сітківки (Л. А. Васильєва, 1992) було виявлено підвищення гостроти зору у 98% випадків, у той час як в контрольній групі - у 36,2% випадків, розширення сумарних меж поля зору (СГПЗ) в 96,4% у дослідній групі і в 56,8% випадків в контрольній групі. Крім того, у дослідній групі відзначалося збільшення амплітуди «в»-хвилі загальної ерг. Найбільш виражений позитивний ефект був отриманий у осіб з I-II стадіями пігментного абіотрофіі.

    Для лікування пігментного дистрофії сітківки ретіналамін вводиться парабульбарно. На курс 10 ін'єкцій. Курс лікування проводять 1-2 рази на рік.

    При оцінці ефективності ретіналаміна у хворих з інволюційній центральної хоріоретинальні дистрофією (В. Х. Хавінсон, С.В. Трофимова, 1999) спостерігалося збільшення гостроти зору протягом першого тижня, ефект зберігався протягом 6-12 місяців. Збільшення гостроти зору у дослідній групі спостерігалося в 90% випадків, в контрольній групі в 35% випадків. У 71,8% випадків спостерігалося часткове, а в 23,5% повне розсмоктування геморагій. У контрольній групі істотних змін не спостерігалося. У 93,8% випадків було виявлено звуження зон фокальної ішемії за результатами ФАГ. Знизилося кількість центральних худобою майже в 3 рази.

    На тлі застосування ретіналаміна у хворих з діабетичної ретинопатією (В. Х. Хавінсон, С. В. Трофимова, 1999) було виявлено поліпшення гостроти зору в основній групі в 76,8% випадків, в контрольній групі в 20,5%. Поліпшення офтальмоскопіческой картини зазначено у 68,5% випадків в основній групі і в 22,1% випадків в контролі. У 83,5% випадків спостерігалася позитивна динаміка за даними ФАГ (зменшення числа мікроаневрізм, звуження зон ішемій).

    Для лікування ДРП сітківки ретіналамін вводиться парабульбарно. На курс 10 ін'єкцій. Курс лікування проводять 1-2 рази на рік.

    В.Х. Хавінсон також отримані позитивні результати при використанні ретіналаміна в лікуванні тромбозів ЦВС та її гілок.

    І.Б. Максимовим і В.Ф. Данілічевим (1994,1996) була розроблена система комплексної пептидного корекції при травматичних пошкодженнях органа зору. Застосування ретіналаміна і Кортексин дозволяє підвищити гостроту зору і функціональний стан сітківки, а також зменшити реабілітаційний період після важких вітреоретінальних травм.

    У нашій клініці було проведено дослідження ефективності препарату ретіналамін у хворих з компенсованою глаукому. Дослідження було проведено відповідно до міжнародних вимог з використанням сліпого плацебо-контрольованого методу. При аналізі отриманих результатів позитивна динаміка зорових функцій була відзначена тільки в групі хворих, яким парабульбарно вводився ретіналамін. У групі контролю клінічно значущих змін відзначено не було.

    Гострота зору без корекції до лікування склала 0,42 ± 0,23, після курсу лікування вона збільшилася на 0,27 і склала 0,69 ± 0,28, через 1 місяць після курсу лікування гострота зору була вище початкової на 0,19 і склала 0,609 ± 0,29. Зміни гостроти зору були статистично достовірні (р

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !