ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Клінічне значення порушень сну у вагітних
         

     

    Медицина, здоров'я

    Клінічне значення порушень сну у вагітних

    Професор А.Л. Вєрткін, Г.В. Алимов, к.м.н. Е.В. Кривцова, к.м.н. О.В. Любшина, М.В. Вігант, професор О.Н. Ткачова, МГМСУ ім. Н.А.

    З настанням вагітності сон змінюється в більшості жінок, з'являються скарги на відсутність відчуття відпочинку після сну, болі в спині і судоми м'язів литкових [13,14]. На біль у спині і судоми скаржиться понад 50% вагітних, близько третини яких відчувають ці незручності і в нічний час, що негативно позначається на якості сну [2,12]. Ефективність сну знижується, незважаючи на те, що загальний час в ліжку збільшується. Це пов'язано із збільшенням кількості нічних пробуджень (час засипання при цьому може не змінюватися) [4]. Крім того, відзначається збільшення процентного вмісту 1 стадії сну (стадії дрімоти) і зменшення стадії сну зі сновидіннями [5]. Попередні дослідження вагітних з прееклампсией показали, що у більшості пацієнток відзначається зниження якості сну у зв'язку зі зміною звичного положення тіла, збільшенням кількості нічних пробуджень і появою синдрому періодичного руху кінцівок у сні [10]. Захворювання, пов'язані зі сном (нарколепсии, снохожденіе), що виникли до вагітності, тривають і під час неї [8]. Зі збільшенням терміну вагітності змінюється загальний час сну, воно незначно збільшується в першому триместрі, після чого прогресивно зменшується до третього триместру вагітності [5,15].

    Під час вагітності значно змінюється легенева механіка, що пов'язано з скороченням функціональної залишкової ємності легень на 20% (functional residual capacity - FRC) [16-18], як наслідок підняття діафрагми при збільшення матки. Цей ефект стає особливо важливим під час сну. З зниженням FRC зменшується і оксигенація матері, складаючи збільшений артеріальний/кисневий градієнт, який визначається при вагітності [19]. При нормально, що протікає вагітності є деяка компенсація цих змін в результаті зсуву кривої насичення гемоглобіну циркулюючої крові вправо, що збільшує доставку кисню до плаценті і тканин материнського організму [20].

    Гормональні зміни, що відбуваються при вагітності, також помітно впливають на зміну дихальної функції. Рівні вмісту естрогенів і прогестерону практично вирівнюються протягом вагітності. Обидва гормону служать перш за все для підтримки вагітності, проте є й інші фізіологічні зміни, викликаються цими гормонами. Прогестерон помітно підвищує легеневу вентиляцію, впливаючи на рівні центральних хеморецепторів [7,21]. З іншого боку, знижується парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові і пов'язаний дихальний алкалоз при середньому значенні артеріального pH 7,44 (у порівнянні з 7,40 в невагітних стані). Відомо, що у невагітних спостерігаються гипокапния і дихальний алкалоз можуть призвести до появи синдрому обструктивного апное сну (СОАС) [22]. Зміни центральної регуляції дихання під сні призводять до збільшення діафрагмального зусилля, що веде до підвищення негативного інспіраторного тиску на рівні верхніх дихальних шляхів. При нормально поточної вагітності є чинники, що сприяють розвитку СОАС - це підвищений вага, положення у сні на спині, зниження функціонального остаточного об'єму легень [6]. Однак при полісомнографіческом дослідженні вагітних жінок виявлено, що при нормально протікає вагітності, синдром апное під сні практично не реєструється [10]. Мабуть, це пов'язано з тим, що під час вагітності продукція прогестерону значно підвищується. Як відомо, прогестерон покращує альвеолярну вентиляцію, не збільшуючи частоту дихання. Його рівень на 36 тижні вагітності в 10 разів перевищує рівень на піку менструального циклу [7]. верхніх дихальних шляхів є важливим критерієм наявності порушень дихання уві сні і визначає ступінь їх тяжкості. Зменшені розміри глотки під час вагітності демонструвалися з використанням шкали Маллампаті (Mallampati) [23]. Прохідність носових ходів також може бути ускладнена при вагітності. 42% жінок при вагітності терміном 36 тижнів повідомляли про скруті носового дихання або риніті [24]. Ці симптоми можуть бути пов'язані з комбінацією збільшення рівнів прогестерону і естрогенів при збільшенні терміну вагітності. Збільшення вмісту циркулюючих естрогенів, що супроводжується ринітом, спостерігається як протягом лютеїнової фази менструального циклу [25], так і в протягом вагітності [26]. Крім того, збільшення обсягу циркулюючої крові, пов'язане з вагітністю, може сприяти скупченню носового секрету. Таким чином, є безліч фізіологічних змін, що відбуваються у час вагітності, які можуть привертає жінок до посилення існуючих раніше або розвитку порушень дихання уві сні.

    Фізіологічні механізми при нормально протікає вагітності, захищають плід від потенційної гипоксемии. Однак у вагітних, що мають супутнє захворювання легенів (особливо бронхіальну астму) або ожиріння, коли рівень прогестерону НЕ є захистом, гіпоксемія не є рідкістю [9]. У цьому випадку навіть невелике зниження оксигенації у матері може призвести до гіпоксії плода. Кілька досліджень вивчали материнську оксигенацію протягом сну. Brownell супутньої патології при терміні 36 тижнів. Herz [4] показав незначне, але достовірне зниження нічної сатурації крові у 12 жінок у третьому триместрі вагітності в порівнянні з дослідженнями після вагітності у тих же спостережуваних. Крім того, дана нічна гіпоксемія відзначалася в дослідженні 13-ти нормотензівних і 15-ти гіпертензивних вагітних пацієнток при терміні вагітності більше 35 тижнів [28]. У нормотензівной групі п'ять з 13-ти спостережуваних мали середню Сатурація крові <95%, з яких у трьох, по принаймні, протягом 20% часу нічного спостереження Сатурація склала < 90%; в гіпертензивною групі шість з 15-ти мали середню Сатурація крові < 95%, з яких у чотирьох, протягом, принаймні, 20% часу нічного спостереження Сатурація склала <90%. За даними Franclin K.A. [3], обстежено 502 вагітних жінки: хропіння і синдром апное уві сні виявляються у 23% з них, що мають в анамнезі хронічні обструктивні захворювання легенів. Також за даними цього дослідження у вагітних з хропінням і синдромом апное під сні ризик виникнення артеріальної гіпертензії, прееклампсії, затримки розвитку плода вище в 2,5 рази. Дитині у таких вагітних у 5 разів частіше виставляється оцінка за шкалою APGAR 7 і нижче. Ефективний спосіб боротьби з цією ситуацією тільки одна - створення за допомогою спеціального апарата CPAP (скорочено від continuous positive airway pressure) постійного позитивного тиску повітря у верхніх дихальних шляхах, що запобігає їх спадання і обструкцію і усуває гіпоксію у вагітної і у плода [11].

    Метою нашого дослідження було виявлення порушень сну у вагітних з патологією в вигляді гестозу, загрози переривання, фетоплацентарної недостатності і з супутніми захворюваннями - дисфункцією яєчників (15 пацієнток), соматоформні вегетативної дисфункцією (19 пацієнток), хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) (12 пацієнток), хронічним аднекситом (4 пацієнтки), хронічним пієлонефритом (2 пацієнтки).

    Дослідження проходило за допомогою комп'ютерної діагностичної системи для поліграфічного дослідження сну - лабораторії сну SAGURA - SCHLAFLABOR-II, виробництва фірми «SAGURA Medizintechnik Gmbh», Німеччина. Проведено обстеження 53 вагітних, середній вік яких склав 29,4 ± 5,7 років, з термінами вагітності від 12 до 39 тижнів. Всі пацієнтки були розділені на дві групи в залежності від віку: до 30 років (24 особи) - 1 група і після 30 років (9 осіб) - 2 група. Основними скаргами, пов'язаними зі сном, були часті нічні пробудження, почуття напруження, часті позиви до сечовипускання, денна сонливість, утруднення засипання.

    За даними полісомнографіческого дослідження виявлені наступні порушення структури сну: у першої групи (до 30 років) визначалося виражене збільшення періодів засинання до 39,3 ± 5,7 хв. (при нормі 20 хв.) і кількості реакцій ЕЕГ-активації до 47,6 ± 8,1 подій на годину (при нормі до 21). У другій групі з порівняно з першим більш виражено зменшилася стадія сну зі сновидіннями (в середньому до 9,6% при нормі 20%) і збільшилася представленість 1 і 2 (поверхневих) стадій сну до 69,7% (норма 50%). В обох групах відзначалося збільшення процентного вмісту неспання всередині сну в середньому до 10,2% (при нормі 5%) і зниження ефективності сну до 75,5% (норма 90-95%). У двох пацієнток з ХОЗЛ відзначалося зниження середньої сатурації крові за ніч нижче 90%. Однак ще у чотирьох пацієнток без обструктивних захворювань легень в анамнезі спостерігалося зниження сатурації крові нижче 90%, принаймні, протягом 20% часу нічного спостереження, що вказує на можливий розвиток гіпоксії у матері та плоду.

    Як видно з результатів, зниження ефективності сну відбувається за рахунок того, що час в ліжку не змінюється, але підвищується кількість нічних пробуджень.

    При порушення сну під час вагітності фармакологічну лікування не рекомендується. Тому нами було запропоновано лікувати інсомнія у вагітних, в особливості у відділенні патології вагітності, штучним білим світлом, тобто фототерапії. Цей метод практично не має протипоказань, окрім деяких шкірних захворювань, а вплив він надає багатопланове. Він впливає на хронобіологіческіе характеристики, настрій, поведінку, психічні і ендокринні функції жінки [1].

    Ми провели 10 сеансів фототерапії з інтенсивністю світла 3300 lux за допомогою «Біолампи» (Франція) для фототерапії в ранкові години 12 пацієнткам. При повторному полісомнографіческом дослідженні було виявлено, що кількість нічних пробуджень зменшилося в 2,9 рази (р

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !