На здорових добровольцях у віці від 19 до 24 років, з яких булосформовано 5 груп по 5 чоловік проводилося дослідження ефектів диханнягіпоксично-гіперкапніческой газовою сумішшю спільно з ноотропноюзасобами. Вироблення «адаптаційного дихання» гіпоксично-гіперканіческойгазовою сумішшю проводилося за допомогою портативного дихального апарату ТДІ
- 01, який складається з двох циліндричних, що входять одна в іншу ізаливаються водою камер, безпосередньо з'єднаних з дихальної трубкою.
Внутрішня камера має насадку з мелкоточечнимі отворами. Конструкціяпоміщається в зовнішню камеру змінного об'єму - стандартна склянабанку. Зовнішня камера необхідна для збільшення концентрації вуглекислогогазу і зниження концентрації кисню у вдихається повітряної суміші.

Вироблення «адаптаційного дихання» проводилася натщесерце два рази на день
(вранці і перед сном) по 20 хвилин.

Використовувався вільний тип дихання, тільки через рот. Носові ходиперекривалися повністю пальцями або ватними тампонами. Положення тіла --сидячи за столом. Положення тренажера - на столі, вертикально.

Тренінг складався з 4 етапів. Перші два етапи, які тривали по однійтижня, були вступними. У цей період відбувалася адаптація догипоксическом типу дихання. З цього застосовувалися мінімальні навантаження.

На першому етапі у внутрішню камеру вода не заливалася, а обсяг зовнішньоїкамери становив 500 мл. На другому етапі обсяг зовнішньої камери збільшувавсядо 700 мл, а в стакан заливалося 2 столові ложки теплої кип'яченої води.

Третій - четвертий етапи - основний тренінг. Тривалість кожногоетапу - 1 місяць. При цьому у внутрішню камеру заливалося 3 столові ложкиводи. Обсяг зовнішньої камери збільшувався до 1000 мл на третьому етапі, і до
1500 мл на четвертому етапі.

Після закінчення третього і четвертого етапів проводився контроль нервово -психічного статусу здорових добровольців. Досліджувалися: короткочаснапам'ять, довготривала пам'ять, обсяг арифметичних дій, вербальненавчання, перекодування, асоціативне научіння, увага,працездатність. q Короткочасна пам'ять.

Досліджувалося 5 списків з 30 слів, по черзі зачитувався кожен список у темпі 1 слово на хвилину. Після цього випробувані відтворювали в протоколі всі слова, які могли згадати.

Оцінювався відсоток всіх відтворених слів, пред'явлених на 26 -

30 місцях у списках і число неправильно відтворених слів. q Довготривала пам'ять.

Так само, як і при дослідженні короткочасної пам'яті, по черзі зачитувалися 5 списків з 30 слів кожен (1 слово в секунду). Але після пред'явлення останнього слова списку називалося тризначне число. Випробовувані протягом хвилини вели «зворотний рахунок трійками», потім відтворювали слова в протоколі також протягом 1 хвилини.

Оцінка результатів проводилася за тими ж показниками, що і при виконанні першого тесту. q Обсяг швидкості арифметичного мислення.

При оцінці швидкості арифметичного мислення складалися всі арифметичні дії в п'яти списках зворотного рахунку трійками, і знаходили показник швидкості арифметичного мислення в хвилину. q Вербальне навчання.

Протягом 5 сеансів пред'являвся один і той самий список. Кожного разу після зачитування випробувані відтворювали слова протягом 1 хвилини у себе в протоколі. Після п'ятого сеансу навчання випробувані на зворотному боці листа відтворював слова, які могли згадати. Оцінювалося кількість слів, завчених в кожному сеансі і кількість помилок в словах в п'яти сеансах навчання. q перекодування.

Застосовувалося п'ять списків слів. При зачитуванні списку, кожному слову привласнювався порядковий номер. Після пред'явлення всього списку у різному порядку називалися номери, а випробувані в протоколі навпроти номера відтворювали слова. Для оцінки цього тесту використовували індекс точності перекодування, який розраховували за формулою: N1/(150 * N2) * 100%, і індекс обсягу перекодування N1/150 * 100%, де N1 - число випадків правильного перекодування в п'яти сеансах; N2 - число помилок у п'яти сеансах перекодування; 150 - кількість слів, пред'явлених в п'яти сеансах. q Оцінка швидкості асоціативного навчання.

Протягом п'яти сеансів пред'являвся один і той же список з 30 слів з присвоєнням кожному слову порядкового номера. Кожного разу після зачитування випробувані записували завчені пари у себе в протоколі. Після п'ятого сеансу на зворотному боці листа випробувані відтворювали асоціативні пари, які могли згадати. Оцінювалися наступні показники: кількість завчених пар в кожному сеансі навчання, загальне число завчених пар і кількість помилок. q Оцінка процесу уваги.

Пропонувався список з 1000 різних букв. Коректурних проба виконувалася протягом 5 хвилин. Потрібно було викреслити букви К, В, Н, за винятком тих випадків, коли вони стояли перед буквами А і Е. По закінченні кожної хвилини за командою експериментатора виставлявся знак оклику в тому місці списку, де на даний момент проводився аналіз. При оцінці процесу уваги обчислювався індекс точності уваги: n1/(n1 + n2) * 100%, де n1 - число правильно закреслених букв, n2 - кількість помилок. q Оцінка працездатності.

Використовувалися дані попереднього тесту. Для цього підраховується число перевірених букв за кожну хвилину і загальне число букв перевірених за 5 хвилин. Крім оцінки когнітивного статусу, досліджувалися показники функції зовнішнього дихання (МОД; ОФВ1), показники ферментів печінки (АЛТ, АСТ), показники рО2, рСО2, КОС за допомогою стандартних лабораторних методик.

На тлі дихання гіпоксично-гіперкапніческой газовою сумішшювикористовувалися ноотропні кошти з седативний і стимулюючу дію.

Пірацетам - по 400 мг 2 рази на добу;

Пірідітол - по 100 мг 2 рази на добу;

аміналоном - по 500 мг 2 рази на добу;

пантогам - по 500 мг 3 рази на добу;

Результати впливу ноотропних засобів і дихання гіпоксично -гіперкапніческой газовою сумішшю на розумові процеси, КОС, ферменти,показання ФВД занесені в таблиці. Обробка отриманих даних виробляласякомп'ютерним способом з використанням методів описової статистикидвухвиборочного t-тесту з різними дисперсіями.