ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    кардіомонітори
         

     

    Медицина, здоров'я

    ЗМІСТ:

    КЛАСИФІКАЦІЯ кардіології 2

    УЗАГАЛЬНЕННЯ СТРУКТУРНІ СХЕМИ кардіології 6

    ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСТРОЇВ 11

    Пристрої знімання ЕКС В кардіології 12

    ПІДСИЛЮВАЧІ ЕЛЕКТРОКАРДІОСІГНАЛА 14

    ОСОБЛИВОСТІ ДЖЕРЕЛА збудження. 14

    пристроїв відображення інформації 19

    ОСНОВНІ МЕДИЧНІ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО кардіології 21

    ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ кардіології 25

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: 28

    КЛАСИФІКАЦІЯ кардіології

    Різноманітне КМ застосування в медичній практиці привело допевної спеціалізації приладів. Кардіомонітори можна розділити на видиі групи, що відрізняються один від одного контрольованими параметрами,експлуатаційними властивостями методами обробки і представлення інформації.
    Запропонована класифікація є певною мірою умовною, але даєуявлення про сфери застосування та особливості КМ: амбулаторні
    (що носяться), швидкої допомоги, клінічні, тестуючі, реабілітаційні,санаторно-курортні.

    Амбулаторні КМ використовуються в стаціонарі і після виписки зі стаціонарудля контролю таких змін стану серцевої діяльності за весьперіод добової активності, які не можуть бути виявлені під часнетривалого ЕКГ-дослідження в спокої. На підставі отриманих даниха коли і дозування лікарських засобів та визначеннядопустимих фізичних навантажень. Малі габаритні розміри, маса іавтономне живлення дозволяють носити КМ на собі з укріпленими електродами
    24 ч.

    У кардіомонітор Холтер ведеться безперервний запис ЕКС на магнітнустрічку з дуже малою швидкістю (1 мм/с). Для цього здійснюєтьсятрансформація низькочастотного спектру ЕКС область частот, що реєструютьсямагнітним носієм. Звичайно застосовується широтно-імпульсна і рідшеамплітудна або частотна модуляції ЕКС. Касета з записом проглядаєтьсякардіологом за допомогою спеціального пристрою зі швидкістю, що перевищуєшвидкість запису в 60-120 разів. Надалі метод Холтер буввдосконалено шляхом автоматичного машинного швидкісного аналізу ЕКС.
    Зазвичай діагностуються основні типи аритмій і параметри зміщення ST -сегмента.

    Застосування в амбулаторних КМ напівпровідникових запам'ятовуючих пристроїв імікропроцесорів дозволило провести автоматичний аналіз аритмій ізмішання сегмента ST безпосередньо в приладі із запам'ятовуваннямпатологічних фрагментів ЕКС. Зручність КМ з напівпровідникової пам'яттюполягає в тому, що дані обробки ЕКС можна отримати оперативно вбудь-який момент часу, і запуск може бути здійснено самим хворим припогане самопочуття або під час серцевого нападу.

    кардіомонітори швидкої допомоги призначені для контролю станусерцевої діяльності, відновлення втраченого або порушеного ритмусерця на дому і в машині швидкої допомоги. Всі КМ дозволяють вести спостереження
    ЕКГ, вимірювати частоту серцевих скорочень (ЧСС), проводити дефібрілляциіабо стимуляцію серця. Кардіомонітори повинні працювати від акумуляторамашини, внутрішньої батареї і від мережі. Маса КМ близько 5-8 кг.

    Клінічні КМ призначені для стаціонарів і можуть в залежності відпризначення бути декількох типів.

    1. Кардіологічні КМ застосовуються в палатах інтенсивного спостереження за кардіологічними сольними в гострий період захворювання. Основне призначення КМ - сигналізація про порушення ритму і провідності серця. Такі КМ зазвичай працюють в автоматизованій системі оперативного лікарського контролю за декількома хворими.

    2. Хірургічні КМ застосовуються під час операцій на серці та судинах і в післяопераційних палатах. На відміну від інших типів КМ вимірюють ряд додаткових параметрон кровообігу і дихання

    (систолічний, середнє і діастолічний кров'яний тиск; хвилинний об'єм серця; периферичний пульс; температуру тіла; газовий склад і т. д.). Особливістю хірургічних КМ є використання в основному прямих методів вимірювання параметрів.

    3. Акушерские КМ встановлюються в пологових залах, передродових палатах і в відділеннях інтенсивного догляду за новонародженими. Кардіомонітори застосовуються при патології серцево-судинної системи породіль і контролю за новонародженими. Кардіомонітори матері та плоду дозволяють вимірювати частоту серцевих скорочень матері і плода за прямим ЕКС і доплерівського ехокардіосігналу, виявляти порушення ритмів і вимірювати силу маткових скорочень. Кардіології для новонароджених (переношеною, недоношених та травмованих у пологах) і дітей до дворічного віку, які страждають на запалення легенів, вимірює частоту серцевих скорочень, частоту дихання і сигналізує про порушення ритму серця і зупинки дихання.

    тестуючі КМ призначені для функціональної діагностики станусерцево-судинної системи здорових і хворих людей. Вони дозволяютьавтоматизувати процес ЕКГ-досліджень під навантаженням під декількомвідведенням і визначати газовий склад повітря, що видихається. Зазвичай КМпоставляються з велоергометрії або біжить доріжкою для дозування навантаження.

    Реабілітаційні КМ необхідні для контролю серцево-судинної системив умовах зростаючих навантажень та перевірки ефективності призначенихлікарських препаратів. Для цієї мети можливе застосування амбулаторних
    КМ, але більш зручно, користуватися моніторуванням по радіоканалу аботелефону. На хворого зміцнюється передавач ЕКС з електродами, і ЕКСперетвориться в частотно-модульований сигнал (для радіоканалу) або вчастотно-модульований акустичний сигнал (для передачі ЕКС по телефону).
    Аналіз ЕКС ведеться кардіологом або автоматично у центрі спостереження.

    Санаторно-курортні КМ знаходять застосування в кардіологічних санаторнихдля контролю лікування, особливо в бальнеологічних умовах; при грязе-тасвітлолікування, лікувальних ваннах і інших процедурах. Електроди ЕКГ можуть бутиопущені у ванну і не кріпитися на хворому. Для дозування навантаження
    (теренкур) може бути використаний КМ, який видає сигнал тривоги придогляді ЧСС за встановлені межі.

    З усіх перерахованих типів КМ найважливіше значення мають клінічні
    КМ для палат інтенсивного спостереження. Крім того, їх пристрій найбільшскладно і включає в себе елементи інших типів КМ. Тому далі будутьрозглядатися тільки клінічні КМ для палат інтенсивного спостереження.


    УЗАГАЛЬНЕННЯ СТРУКТУРНІ СХЕМИ кардіології

    Незважаючи на велику різноманітність КМ, всі вони можуть б описані однієїузагальненої структурної схеми (рис. 1). Електрокардіосігнал з електродівнадходить до блоку посилення і перетворення, який підсилює його дорівня, необхідного для його обробки. Блок обмежує спектр частотвхідного сигналу з метою підвищення завадостійкості і надійного виділенняінформативних ознак ЕКС і виробляє його дискретизацію (аналого -цифрове перетворення), якщо в подальшому передбачається цифроваПри використанні бездротового каналу зв'язку міжхворим і КМ електрокардіосігнал з електродів модулює генераторпередавача, розміщеного на хворому. Приймається сигнал з приймачанадходить до блоку посилення і перетворення.

    Запис ЕКГ

    R

    Блок

    L Блок посилення та Блокформування Блок відображення перетворення обробкидіагностичних інформації

    N висновків

    С1 С2

    Блок

    Передавач Приймачформування

    сигналів тривоги

    Рис. 1 Узагальнена структурна схема кардіомонітором

    Посилений і перетворений у цифрову форму ЕКС (якщо передбачаєтьсяцифрова обробка сигналу) надходить до блоку обробки, де відповіднодо прийнятих алгоритмами аналоговим або цифровим методами здійснюється:виявлення QRS-комплексів або R-зубців, класифікація QRS-комплексів нанормальні і патологічні. Ідентифіковані комплекси QRS і значенняінтервалів RR надходять у блок формування діагностичних висновків. Напідставі отриманих даних по алгоритмах виділення аритмій формуютьсявідповідні діагнози.

    Діагностичні висновки порівнюються у блоці формування сигналівтривоги з порогами, встановленими для сигналізації. Електрокардіосігнал ідіагностичні висновки про характер аритмій показує в блоцівідображення інформації.

    У залежності від технічного виконання КМ можуть бути інструментальнимиі обчислювальними.

    відобра-
    Запис ЕКГ Блокрозгорток ються

    ЕКГ

    R

    ЧСС

    L Межа
    Формувач Измеритель

    Усилитель пристрій R-зубця

    ЧСС

    N

    Вимірювач-

    ний прилад

    Блок Установка

    Блок встановлення фільтрів порога меж ЧСС і

    сигналізації

    Рис. 2 Структурна схема аналогового кардіомонітор

    Інструментальні КМ історично були першими. Вони характеризуютьсяповністю апаратними засобами реалізації, що використовують аналоговіметоди обробки ЕКС і відображення інформації. В інструментальних КМ можутьбути використані цифрові засоби відображення і вимірювання параметрів,засновані на «жорсткою» логікою, тобто без можливості зміни програмобробки, властивої обчислювальної техніки на основі ЕОМ. Спрощенаструктурна схема інструментального КМ наведена на рис. 2

    У інструментальних КМ застосовуються аналогова обробка ЕКС, заснованана виявленні R-зубців методом частотної і амплітудно-часової селекції.
    Цей метод має високу завадостійкістю, але вносить до ЕКСзначні спотворення, що не дозволяє достовірно диференціюватинормальні і патологічні шлуночкові комплекси. Тому КМ такого типув основному дозволяють вести спостереження ЕКГ по екрану ЕПТ, вимірювати ЧСС ікласифікувати фонові порушення ритму за встановленими порогах для ЧСС.
    Прикладом такого КМ може служити рітмокардіометр РКМ-01.

    Розглянуті КМ не дозволяють класифікувати аритмії за типом випадковихподій, багато з яких можна виявити на підставі автоматичногоаналізу RR-інтервалів. Застосування цифрових схем на жорсткій логіці в блоціформування діагностичних висновків (див. рис. 1) дозволило створитипростий КМ - рітмокардіоаналізатор РКА-01, який дозволяє виявлятиекстрасистоли та для вирощування QRS-комплексів.

    У кардіосігналізаторе КС-02 екстрасистоли та для вирощування .. QRS-комплексіввиявляються шляхом перетворення інтервалів в амплітуду пилоподібногонапруги та порівняння її з пороговими значеннями.

    Інструментальні КМ мають обмежені функціональні та технічніможливості і на цьому етапі не задовольняють, медичним завданням.

    Обчислювальні КМ дозволяють вирішувати значне коло медичних,технічних і експлуатаційних задач за допомогою, ЕОМ, тобто програмнимспособом, що дозволяє розширювати класи виявлення аритмій за рахунокускладнення алгоритмів. Опції обчислювальної техніки в КЧ зводяться доцифрової обробки ЕКС, аналізу даних обробки, відображення результатіваналізу та управління приладом. В якості ЕОМ використовуються вбудованіапаратні засоби обчислювальної техніки: однокристальних одноплатнімiкроЕОМ та мікропроцесорні системи.

    Найбільш простий шлях реалізації обчислювальних КМ - це застосування вних одноплатні функціонально закінчених мікроЕОМ. На рис. 3 наведенаструктурна схема КМ на основі двох мікроЕОМ.

    Посилений ЕКС діскретізіруется аналого-цифровим перетворювачем (АЦП) ів цифровому вигляді надходить на вхід мікроЕВМ1. У цій мікроЕОМ здійснюєтьсяоперація стиснення початкового опису. Воно зменшує кількість відліків в 10 -
    15 разів, що знижує вимоги до швидкодії апаратних засобів ідозволяє синтезувати прості структурні алгоритми виявлення QRS -комплексу, виділення його характерних точок. Стислий опис ЕКС надходить умікроЕВМ2. МікроЕВМ2 виконує всі наступні процедури аналізу аритмій:вимірювання RR-інтервалів; зміна параметрів QRS-комплексів; класифікаціюпо їх формі на нормальні і патологічні; виявлення аритмій і можливихперешкод.

    Програми спостереження вводяться в мікроЕВМ2 за допомогою клавіатури КМ.
    Виходи МікроЕВМ2 з'єднуються з блоком інтерфейсу, що здійснює зв'язок зцентральним постом (ЦП), і блоком формування результатів аналізу. Узручною для лікаря формі результати аналізу надходять на пристрійвідображення даних - електронно-променевої дисплей телевізійного типу. Привиникненні порушень ритму, небезпечних для хворого, включаєтьсясигналізація тривоги.

    Застосування двох мікроЕОМ в обчислювальної частини КМ продиктовано жорсткимрежимом реального часу при достатній складності реалізованих програм іобмеженості обсягу постійного пам'яті (ПЗУ),програмованого виробником мікроЕОМ на замовлення користувача. Більшегнучким рішенням є застосування обчислювачів на основі типовихкомплексів інтегральних мікросхем.

    Поле введення програм

    спостереження

    Опис Діагноз

    R

    QRS


    Мікро Мікро Блок

    L Усилитель АЦП ЕОМ 1
    ЕОМ 2 інтерфейсу КЦП

    Діагноз

    N Запис ЕКГ

    Блок

    сигналізації

    Блок формування

    результатів аналізу Пристрої

    відображення

    даних

    Рис. 3 Структурна схема цифрового кардіомонітор

    Таке виконання обчислювальної частини КМ хоча і вимагає витрат нарозробку, але не накладає будь-яких серйозних обмежень нахарактеристики КМ і АСОВК.

    ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСТРОЇВ

    Електронні пристрої (ЕУ) кардіомонітором у загальному випадкуявляють собою сукупність апаратних засобів, призначених дляперетворення, обробки і відображення інформації. У нашому випадку підінформацією розуміється електрокардіосігнал (ЕКС) і дані його обробки вкардіомонітор на всіх етапах, а також керівники і тестуючі сигнали.
    Основний склад ЕУ охоплює широкий арсенал аналогових і цифровихнапівпровідникових схем, що забезпечують виконання функцій:посилення ЕКС при значущих синфазних електричних перешкоди;перетворення ЕКС в зручну для обробки форму;аналізу ЕКС в тимчасовій або частотної областях в реальному масштабічасу;накопичення та обробки даних аналізу;оперативного відображення і документування ЕКС і результатів йогообробки;дистанційної передачі ЕКС і результатів обробки по каналах зв'язку;сполучення кардіомонітор з автоматизованими системами;автоматизації процесу керування приладом;самодіагностірованія несправностей.

    Пристрої знімання ЕКС У кардіології

    Всі пристрої знімання медичної інформації підрозділяють на 2 групи:електроди та датчики (перетворювачі). Електроди використовуються для зніманняелектричного сигналу, реально існуючого в організмі, а датчик --пристрій знімання, що реагує своїм чутливим елементом на впливвимірюваної величини, а також здійснює перетворення цьоговпливу у форму, зручну для подальшої обробки. Електроди для зніманнябіопотенціалів серця прийнято називати електрокардіографічних (електроди
    ЕКГ). Вони виконують роль контакту з поверхнею тіла і таким чиномзамикає електричний ланцюг між генератором біопотенціалів і пристроємвимірювання.

    Автоматичний аналіз електрокардіосігналов в кардіомоніторпред'являє жорсткі вимоги до пристроїв знімання - електродів ЕКГ. Відякості електродів залежить достовірність результатів аналізу, іотже, ступінь складності засобів, що застосовуються для виявленнясигналу на тлі перешкод. Низька якість знімання ЕКС практично не може бутискомпенсовано ніякими технічними рішеннями.

    Вимоги, що застосовуються до електродів ЕКГ, відповідають основнимвимогам до будь-яких перетворювачів біоелектричних сигналів:по точності сприйняття сигналу (мінімальні втрати корисного сигналу напереході електрод-шкіра і збереження частотної характеристики сигналу);ідентичність електричних та конструктивних параметрів (взаємозамінність,можливість компенсації електричних параметрів);сталість у часі функцій перетворення (стабільність електричнихпараметрів);низькому рівню шумів (забезпечення необхідного співвідношення сигнал-шум).малому впливу характеристик електродів на вимірювальний пристрій.

    Як показало застосування першого кардіомонітор, звичайні пластинчастіелектроди ЕКГ, що широко використовуються в ЕКГ, не задовольняють вимогамтривалого безперервного контролю ЕКС через велику рівня перешкод призніманні.

    ПІДСИЛЮВАЧІ ЕЛЕКТРОКАРДІОСІГНАЛА


    ОСОБЛИВОСТІ ДЖЕРЕЛА викличуДения.

    Джерелом порушення підсилювача ЕКС (УсЕКС) є біологічнийоб'єкт - людина, яка може бути представлений еквівалентним рівняннямелектричним генератором. А як відомо, властивості будь-якого електричногогенератора визначаються характером зміни ЕРС в часі і внутрішнімопором.

    Електрокардіосігнал є частиною ЕРС серця, вимірюваної наповерхні тіла за допомогою електродів, розташованих певним чином.
    Закон зміни ЕКС у часі може вважатися квазіперіодичні зперіодом кардіокомплексов 0,1-3 с. Мінімальне значення відповідаєфібриляції шлуночків, а максимальне - блокада серця. Формаеквівалентного кардіокомплекса близька до трикутної з амплітудою, що лежить вдіапазоні 0-5 мв. Смуга прийнятих кардіокомплексом частот охоплюєдіапазон від 0,05 до 800 Гц.

    Междуелектродное опір, що включає опори переходівшкіра-електрод, відповідає внутрішньому опору джерелазбудження УсЕКС і змінюється в значних межах. Для технічнихрозрахунків звичайно приймають діапазон 5-100 кОм.

    Крім перерахованих параметрів при проектуванні ЕКС необхідновраховувати ряд істотних особливостей джерела порушення.

    1. Нестабільність внутрішнього опору за рахунок змін опорів переходів шкіра-електрод. При цьому потрібно вважатися з великими значеннями междуелектродних опору і їх розбаланс в системі відведень ЕКС.

    2. Освіта на переходах шкіра-електрод напруг поляризації, що створюють на вхідних контактах УсЕКС напруга зсуву, що досягає (300 мв. Така напруга може викликати насичення підсилювача.

    3. Повільний дрейф напруги поляризації і різкі його зміни при зсуві електродів з -за рухів хворого. Стрибки напруги поляризації створюють важко усунути перешкоди.

    4. Наявність напруг перешкод, що попадають на вхідні затиски УсЕКС синфазно і протівофазно. Перешкоди можуть бути біологічного і фізичного походження. До біологічних перешкод відносяться биопотенциалы інших органів і м'язів, а до фізичних - наведені на об'єкт напруги від неекранованих ділянок мережної проводки, мережних шнурів інших приладів і провідних поверхонь (вторинна напруга наведення). Особливо великий рівень мають синфазних сигнали перешкод напруги мережі, що попадають на об'єкт через ємнісні зв'язок.

    5. Наявність імпульсних перешкод при впливі на об'єкт терапевтичних апаратів: кардіостимулятора і дефібрилятора. Потрапляючи на вхід

    УсЕКС, артефакти імпульсів кардіостимулятора спотворюють ЕКС і викликають у ряді випадків помилково виявлення кардіокомплекса, а імпульси дефібрилятора можуть пошкодити вхідні кола УсЕКС.

    Основні параметри УсЕКС значною мірою визначаються властивостямивхідних каскадів - передпідсилювачів. До них пред'являються жорсткі вимоги:високий вхідний опір, великий коефіцієнт ослаблення синфазнихсигналів, малий рівень шумів, висока стабільність коефіцієнта підсилення,великий динамічний діапазон або порівняно низький коефіцієнт підсилення.
    Попередні підсилювачі будуються на основі ОУ або в комбінації ОУ з вхіднимидиференціальними каскадами на польових транзисторах.

    Необхідність в поліпшенні методів посилення сигналів малого рівня натлі синфазних перешкод в умовах можливого попадання небезпечних струмів наоб'єкт призвело до широкого застосування розв'язують підсилювачів (РУ)біопотенціалів. Хоча розв'язка може бути виконана на виході УсЕКС,переважно її здійснювати в зовнішній підсилювач, так як в цьому випадкуізоляція забезпечується конструктивно простіше і зменшується споживанапотужність ізольованого джерела живлення.

    За своїми характеристиками РУ близькі до ОУ, але мають додаткові,притаманними тільки їм властивостями:

    . захистом від високих різниць потенціалів між вхідний і вихідний ланцюгами (висока напруга розв'язки) та між входами;

    . високим ступенем придушення синфазних перешкод (змінних, постійних, імпульсних), тобто високим коефіцієнтом ослаблення синфазних сигналів;

    . дуже високим повним опором витоку з входу на "землю" ланцюги харчування.

    Узагальнена структурна схема всього УсЕКС з гальванічною розв'язкою впередпідсилювача наведена на рис. 4. Предусилитель має невеликийкоефіцієнт посилення, і основне посилення ЕКС проводиться в підсилювачінапруги (УН). Враховуючи, що у вихідний частини РУ можлива місткість зв'язокміж каскадами, для запобігання доглядів ізолінії при перемиканнівідведень і скачках напруги перешкод застосовується ручне або автоматичнезаспокоєння. Схема автоматичного заспокоєння (АУ) містить компаратор іаналоговий ключ для перезаряду конденсатора зв'язку. З виходу УН сигналнадходить на активний фільтр нижніх частот (ФНЧ) із змінною fв привеликому рівні перешкод. До виходу ФНЧ може бути підключений реєстратор ЕКГ.

    Для автоматичного аналізу ЕКС важливо, щоб Сігал не виходив задинамічний діапазон при уходах ізолінії за допустиму межу. Тому звиходу ФНЧ ЕКС подається на стабілізатор ізолінії, який представляєсобою фільтр верхніх частот (ФВЧ) з fн = 0,5-2 Гц. Далі за допомогою аналоговихкомутаторів (АК1 і АК2) можливі ручне та автоматичне регулюванняпосилення і зсуву ізолінії (РРУ, РРС, АРУ і АРС). При автоматичноїрегулюванні управління здійснюється сигналами процесора. Після блокурегулювання ЕКС (БР ЕКС) сигнал встановлюється до рівня, необхідного дляподальшої обробки.

    пристроїв відображення інформації

    Пристрої відображення медичної інформації в кардіомонітор повиннівідображати стан серцевої діяльності з ЕКС, а також допоміжнівідомості про хворого і технічні дані про роботу кардіомонітор. Такимчином, відображені дані включають:апріорні дані про хворого (прізвище, ім'я та по батькові, номер історії хвороби,вік, стать, дата надходження, анамнез, попередній діагноз);електрокардіосігнал (повинен супроводжуватися індикацією швидкості рухузображення і калібрувальним імпульсом);значення параметрів ритму серця (частота серцевих скорочень, частотаекстрасистол, параметри розподілу RR-інтервалів);результати автоматичного аналізу аритмій (повинні відображатися словамидіапазону в тому чи іншому формулюванні, прийнятої для конкретного типукардіомонітором);сигналізацію тривоги при появі небезпечних аритмій (звичайно индуцируетсякольором світлового табло з диференціацією ступеня небезпеки);поточний час, час появи подій та час початку терапії іінших заходів;сигналізацію виявлення QRS-комплексу;стан проходження сигналів управління і контролю працездатностіприладу;відомості про порушення роботи кардіомонітор та локалізації несправності.

    Видима інформація може носити тимчасовий - оперативний - характер,коли попередня інформація стирається при появі нової, і характернакопичення даних за певні проміжки часу. В останньому випадкупристрій відображення повинно містити або використовувати зовнішній пристрійпам'яті для зберігання даних.

    ОСНОВНІ МЕДИЧНІ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО кардіології

    Тривалий досвід розробки та впровадження кардіомонітором (КМ) вклінічну практику дозволяє сформулювати ряд медичних іексплуатаційних вимог, яким повинні задовольняти КМ. Деякі зних суперечливі, а виконання інших утруднене, але перераховані нижчевимоги дозволять уявити собі ідеалізований КМ і оцінити ступіньблизькості реальних КМ - ідеальному.

    1. Для кожного конкретного типу КМ необхідний оптимальний набір діагностичних ознак. Надмірність діагностичних ознак ускладнює програмні та апаратні засоби, не підвищуючи ефективності КМ, а в деяких випадках будучи причиною помилкової діагностики.

    2. Кардіомонітори повинні з високою надійністю виявляти особливо небезпечні аритмії (фібриляцію шлуночків). Загрозливі аритмії за типом випадкових подій (екстрасистолії, випадіння QRS-комплексів) не можуть бути виявлені з абсолютною точністю, особливо при складних порушеннях ритм, що характеризуються різкими змінами амплітуди і форм шлуночкових комплексів. Підвищення ж чутливості КМ буде супроводжуватися збільшенням числа помилкових тривог. Експлуатаційна документація повинна містити відомості про якість виявлення аритмій в контрольованих умовах.

    3. Сигналізація тривоги в КМ повинна бути диференційована за ступенем небезпеки для хворого і відрізнятися характером звуку і кольором табло. Бажано надати лікарю можливість виключення сигналізації по аритмій, які не мають значення для даного хворого або присутнім у нього постійно. Це дозволить зменшити кількість помилкових тривог і виключити зайве емоційне напруження чергового персоналу.

    4. Рівень перешкод у електрокардіосігнале (ЕКC) повинен контролюватися і при перевищенні ним припустимої межі вказаний на передній панелі КМ. Зашумлені ділянки ЕКС повинні виключатися з аналізу аритмій. До перешкод слід віднести дуже малий і дуже великий рівні вхідного сигналу, що ускладнюють його обробку.

    5. У КМ повинен бути детектор порушень у системі відведень (відрив електрода, збільшення перехідного опору. Шкіра - електрод).

    6. Необхідно забезпечити правильну роботу КМ під час електричної стимуляції серця, коли артефакт стимулу може сприйматися як шлуночковий комплекс. Бажано, щоб КМ виявляв інтерференцію ритмів і неефективну стимуляцію.

    7. Кардіології повинен мати вихід поточного ЕКС для запису на кардіограф електрокардіограми (ЕКГ) і вихід запомненних фрагментів

    ЕКС за сигналом тривоги для аналізу причин, що викликають цей сигнал.

    Реєстратор ЕКГ в цьому випадку повинен включатися автоматично.

    8. Повинна бути забезпечена можливість роботи КМ в автоматизованій системі оперативного лікарського контролю (АСОВК) шляхом передачі даних в центральний пост (ЦП) спостереження.

    9. У КМ повинна застосовуватися автоматична початкова установка ряду параметрів (посилення ЕКС, стабілізація ізолінії, центрування ЕКС у динамічному діапазоні, вихідні пороги поділу класів аритмій і т. п.), що дозволяють починати роботу з приладом відразу після включення.

    10. Необхідно застосування наочних засобів відображення інформації, що дозволяють компонувати дані обробки ЕКС у зручній і виразної формі (наприклад, кольорових дисплеїв телевізійного типу).

    11. Кардіології повинен мати пристрої документування поточної і накопиченої інформації про серцевий ритм (отримання «твердих» копій необхідних даних).

    12. Необхідно забезпечити самоконтроль КМ в. Момент включення і в процесі роботи без перерви в обробці ЕКС із сигналізацією про несправності.

    13. Конструкція КМ, його елементна база і схемні рішення повинні передбачати тривалий безперервний режим роботи, забезпечуючи високі показники надійності.

    14. Для скорочення часу ремонту в КМ повинні застосовуватися автоматичні методи пошуку несправностей за допомогою вбудованих програмних і апаратних засобів.

    15. Кардіології повинен мати захист від пошкодження при дії на хворого дефібріллірующім імпульсом.

    16. Так як під час лікування можливі внутрішньосерцевих втручання

    (ендокардіальний електрична стимуляція серця) і порушення шкірних покривів (ін'єкції, крапельниці і т. п.), то КМ мають бути наповнені саме за вищим класом захисту від ураження електричним струмом хворого і обслуговуючого персоналу (клас II, тип CF).

    17. Необхідно домагатися найкращого співвідношення вартість - ефективність, враховуючи, що в палаті інтенсивної терапії може знаходитися від 6 до 12 кардіомонітором.

    Крім перерахованих основних медичних та експлуатаційних вимогна КМ поширюються державні та галузеві стандарти наелектронні медичні прилади, що регламентують показники якості,діапазон зміни параметрів та похибки вимірювань. Розробкаоптимальних за свої функцій КМ ускладнюється тим, що не існує типовогоскладу обладнання палати інтенсивного спостереження та КМ або маютьнадмірність у своєму складі, або виявляються в неукомплектованих вигляді.

    ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ кардіології

    радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) вирішує загальнотехнічнізавдання (перетворення і посилення сигналів, вимірювання і обчисленняпараметрів сигналів, індикація і документування даних обробкисигналів) і є інструментом діагностики захворювань, контролюстану хворих за фізіологічними показниками, життєзабезпечення ілікування хворого. Сказане великою мірою стосується ікардіомонітор, так як вони контролюють стан серцевої діяльності.

    Розробка нових типів КМ, що використовують останні досягнення науки ітехніки, разом із зростанням потреби лікувальних установ у кардіологічнихприладах призвели до значного збільшення частки витрат на технічнікошти медицини, що досягають у розвинених країнах 40% і більше від загальнихвитрат на охорону здоров'я. Тому питання ефективності застосування РЕМАнабуває ще більшого значення.

    Для підвищення ефективності КМ необхідно виконати ряд умов:

    1. Автоматичні методи діагностики стану хворого не повинні замінювати функції лікаря, який приймає остаточне рішення на основі отриманих даних та клінічної картини захворювання. Зайва самовпевненість інженерів може призвести до розчарування медичного персоналу та дискредитації автоматичних методів.

    кардіомонітори в міру накопичення статистичних даних їх роботи і зростання досвіду медичного персоналу мають передбачати можливість поліпшення (корекції) алгоритмів обробки ЕКС таким чином, щоб задовольнити вимоги лікарів.

    2. При виборі типу КМ слід керуватися медичними критеріями, відповідними поданням лікаря про характер конкретного лікувального процесу. До цих критеріїв потрібно віднести: категорію хворих (інфаркти міокарда, стенокардії, порушення ритму), необхідні види контрольованих параметрів, достатність і істота інформативних ознак сигналу (знання алгоритмів обробки сигналів).

    3. Оцінити наочність представляється інформації, що дозволяє лікареві швидко приймати рішення.

    4. Дотримуватися нормальний технічний стан, який підтримується середнім технічним персоналом клініки або спеціальними ремонтними службами, а також міжвідомчої повіркою метрологічними органами Держстандарту не рідше 1 разу на рік. Порядок проведення цих заходів викладається в супровідній документації. Проведення профілактичних перевірок запобігає несподіваний вихід з ладу КМ і скорочує час простою приладу. Це тим більш важливо, що в КМ можливі приховані відмови, які не призводять до очевидних відмов

    (деякі несправності ПЗУ, дрейф параметрів від температури і часу, що перевищує допустимі норми, ослаблення ізоляції мережевий ланцюги і т.д. ). Крім того, завжди будуть існувати "несправності", пов'язані з недосконалістю алгоритмів обробки ЕКС, які зазвичай виявляються у разі сигналів складної форми (комбіновані аритмії, незвичайна форма кардіокомплекса і т.п.). Лікарю необхідно враховувати цю особливість при оцінці працездатності приладу.

    5. Необхідна певна організація роботи медичного персоналу в палаті інтенсивної терапії. З огляду на специфіку РЕМА, що охоплює велику область медичних і технічних знань, медичний персонал повинен бути знайомий з основними фізичними законами, а технічний - мати підготовку з медичної електроніці.

    6. При виборі типу КМ необхідно зіставити між собою поняття

    "вартість - ефективність". Оцінити ефективність можна детально ознайомившись з усіма можливостями КМ, багато хто з яких часто опускаються в експлуатаційної документації. Можна використовувати для цих цілей і інші критерії, які більше підходять до індивідуальних особливостей клініки і її фінансового стану.

    Без виконання викладених вище умов та вимог важко очікуватиефективності застосування КМ в широкій медичній практиці.

    Загалом прогнозування ефективності медичної техніки повністюзалежить від того, на скільки найближчим часом вдасться забезпечитивзаємозалежну роботу розробників і лікарів.

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:


    1. Дощіцін В. Л. Практична електрокардіографія. - 2-е изд., Перераб. і доп. - М.: Медицина, 1987. - 336 с.
    1. Дехтяр Г. Я. електрокардіографічних діагностика. -2-е изд., Перераб. і доп. - М.: Медицина, 1972. - 416 с.
    1. Мінкін Р. Б., Павлов Ю. Д. Електрокардіографія та фонокардіографія. -

    Изд. 2-е, перераб. и дополн. - Л.: Медицина, 1988. - 256 с.
    1. Ісаков І. І., Кушаковскій М. С., Журавльова Н. Б. Клінічна електрокардіографія (порушення серцевого ритму і провідності):

    Керівництво для лікарів. - Изд. 2-е перераб. і доп. - Л.: Медицина, 1984.

    - 272 с.
    1. Кардіомонітори. Апаратура безупинного контролю ЕКГ: Учеб. Посібник для вузів/А. Л. Барановський, А. Н. Калиниченко, Л. А. Манило та ін; Під ред. А. Л. Барановського й А. П. Немірко. - М.: Радіо і зв'язок, 1993. -

    248 с.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !