ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Лікування та реабілітація інвалідів за допомогою верхової їзди
         

     

    Медицина, здоров'я

    УРЯД МОСКВИ

    КОМІТЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

    МОСКОВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 7

    ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ Іпотерапія

    ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ

    У ДИТЯЧОМУ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТРІ

    «ЖИВА НИТКА»

    ДИПЛОМНА РОБОТА

    студентки групи 2мм

    Керівники:
    Красавіцкая І.О.

    (викладач медсестринської менеджменту)

    Казачек Г.П.

    (викладач медсестринської менеджменту)

    Гурвич П . Т.

    (методист з ЛВЕ)

    МОСКВА 1997/98 УЧ. РІК

    С О Д Е Р Ж А Н И Е

    I. Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4

    1.Історія появи іпотерапії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4

    2. Основні завдання ЛВЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4

    3. Основні умови для занять ЛВЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 5

    4. Відмінність ЛВЕ від інших видів лікувальної фізкультури ... ... .... ... .. ... ... 5
    II. Особливості іпотерапії при Дитячому

    церебральним паралічем (ДЦП) ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .7
    III. Патофізіологічні обгрунтування іпотерапії (ІТ) ... ... ... ... ... ... ... .. 8
    VI. Структура ДЕЦ та особливості організації професійної діяльності основних фахівців ... ... ... ... .. ... .. 11

    1. Кадровий склад ДЕЦ «Жива нитка» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 11

    2. Посадові обов'язки фахівців

    ДЕЦ «ЖИВА НИТКА» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12

    2.1. Лікар ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 12

    2.1.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .12

    2.1.2. Основні обов'язки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12

    2.1.2.1. Заходи, що проводяться з, яке надходитьпацієнтами ... ... ... ... .... ... 12

    2.1.2.2. Робота з постійним контингентом
    ДЕЦ ... ... ... .. 13

    2.1.3. Робота з масажистами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13

    2.1.4. Організаційно-методична робота ... ... ... ... ... ... ... ... .14

    2.1.5. Санітарно-профілактична робота ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14

    2.1.6. Науково-практична робота і заходи з підвищеннякваліфікації ... ... ... ... .... 15

    2.1.7. Робота в літньому оздоровчому таборі Іпотерапевтичний ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 15
    2. 2.2. Медичні сестри ДЕЦ ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .. 16

    2.2.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .16
    3. 2.2.2. Повсякденні обов'язки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16

    3. Обов'язки медичної сестри по чергування на заняттях ЛВЕ (за відсутностілікаря) ... ... ... ... ... ... ... ... .... 16

    4. Санітарно-профілактична робота ... ... ... ... ... ... ... ... ... .17

    2.2.5. Заходи з підвищення кваліфікації ... ... ... ... ... ... .17

    2.3. Куратор іпотерапевтичного відділення ДЕЦ «Жива нитка» ... .17

    2.4. Методист-инструктор по іпотерапії ДЕЦ «Жива нитка» ... ... ... 19

    2.4.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 19

    2.4.2. Безпосередні обов'язки методиста ДЕЦ ... ... ... ... ... 19

    2.4.3. Заходи з підвищення кваліфікації ... ... ... ... ... ... ... 20

    2.5. Начальник кінної частини ДЕЦ «Жива нитка» ... ... ... ... ... ... ... ... ... 21

    2.5.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 21

    2.5.2. Організація роботи з утримання коней та догляду за ними ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... .. 21

    2.5.3. Організація заходів з експлуатаціїконей ... ... ... .22

    2.6. Коновод ДЕЦ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..... 22

    2.6.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .22

    2.6.2. Обов'язки коновода на заняттях з ІППО-іекітерапіі ... 22

    2.6.3. Заходи з підвищення кваліфікації ... ... ... ... ... ... .... 23

    2.7. Берейтор дитячого екологічного центру «Жива нитка» ... ... .... ... 23

    2.7.1. Загальні положення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23

    2.7.2. Повсякденні обов'язки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 24
    4. 3. Правила безпеки при проведенні занять з іпотерапії і екітерапіі для всіх учасників занять ... ... ... .... ... 24
    5. 4. Матеріальне забезпечення занять з іпотерапії ... ... ... ... .... ... ... ... 26

    4.1. Відбір коней ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 26

    4.2. Місця для занять ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... 26

    4.3. Обладнання для занять ЛВЕ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .... ... 27

    4.4. Кінське спорядження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .... 27

    4.5. Екіпірування ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 28
    V. Особисті враження та пропозиції щодо покращення роботи

    ДЕЦ «Жива нитка» ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... .... ... .29

    1. Про користь іпотерапії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .... ... ... ... 29

    2. Пропозиції щодо поліпшення роботи ДЕЦ «Жива нитка» ... .. .... .... ... ... .29

    2.1.Прівлеченіе спонсорів і реклама ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. ... .... 29

    2.2. Організація філій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 30

    2.3. Надання послуг з прокату коней ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .30

    2.4. Організація служби доставки пацієнтів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 31

    2.5. Створення майстерні з виготовлення екіпірування ... ... ... ... .. .... ... 31

    2.6. Контакти з закордонними організаціями ... ... ... ... ... ... ... .. ... .... ... .31

    2.7. Групові заняття на природі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .... 31
    VI. Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .. 33

    Список літератури ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 35

    I. Введення.

    1.Історія появи іпотерапії.

    Іпотерапія є визнаним засобом реабілітуютьвпливу на хворих соматичними, психічними захворюваннями,реконвалесцентів після травм. Вона може застосовуватися при серцевих,шлунково-кишкових та ще багатьох інших захворювань і відхилень устан здоров'я.

    З найдавніших часів відомий благотворний вплив на здоров'ялюдини їзди і спілкування з кіньми. Ще античний лікар Гіппократ стверджував,що поранені і хворі одужують швидше і успішніше, якщо їздять верхи.

    У сучасній Європі Лікувальна Верхова Їзда (ЛВЕ) стала розвиватисяв останні 30-40 років: спочатку в Скандинавських країнах, потім у Німеччині,
    Франції, Голландії, Швейцарії, Великобританії, Польщі та ін

    Центри з ЛВЕ стали відкриватися в багатьох країнах. Так у СШАпрацює більше 1000, а у Великобританії близько 700 груп іпотерапії, вяких оздоровлюються більше 26000 чоловік з найрізноманітнішоїпатологією. У Польщі працює близько 60 подібних центрів.

    У Росії практика використання іпотерапії почалася з відкриття в
    1991 року в Москві Дитячого Екологічного Центру (ДЕЦ) «Жива нитка».
    Пізніше іпотерапія увійшла до комплексу реабілітаційних засобів, що застосовуютьсяі в інших реабілітаційних центрах.

    Поштовхом до поширення ЛВЕ в країнах Північної Європи, а потім і вінших країнах світу послужила історія датчанки Ліз Хартел. Ліз буласпортсменкою. Вона займалася кінним спортом, поки одного разу не захворілаполіомієліт (випадок досить рідкісний для дорослої людини). ХворобаЛіз прикувала до інвалідного візка. Спортсменка вже не сподівалася коли -небудь сісти на коня. У підсумку через кілька місяців занять верховоїїздою Ліз Хартел одужала і знову стала займатися кінним спортом і врезультаті на змаганнях з виїздки під час Олімпійських ігор в Гельсінкізавоювала срібну медаль.

    В даний час в 45 країнах світу діють центри ЛВЕ --самостійні або при клубах верхової їзди, що виділяють невеликі манежі іконей для занять з інвалідами.

    2. Основні завдання ЛВЕ.

    Відмінною рисою ЛВЕ є висока ефективність іунікальність реабілітаційно-абілітаціонного впливу ЛВЕ на фізичнуі психічну сферу дитини.

    Іпотерапія як одна з форм лікувальної фізкультури дозволяє вирішуватинаступні основні завдання:

    1) протидіяти негативному впливу гіпокінезії, обумовленою хворобою;

    2) розвивати фізичну активність хворого;

    3) сприяти відновленню порушених функцій;

    4) поліпшувати або відновлювати втрачені навички;

    5) забезпечувати професійну реабілітацію, формувати нові або відновлювати втрачені навички.

    ДЕЦ Фахівці вважають, що ЛВЕ особливо ефективна в дитячоїреабілітаційної практиці, зокрема в роботі з дітьми, що страждаютьпорушеннями опорно-рухового апарату і психосоціального статусу.

    3. Основні умови для занять ЛВЕ.

    Застосування іпотерапії вимагає дотримання таких обов'язковихумов:

    А) лікарський контроль за адекватністю та ефективністю фізичних навантажень, їх корекція в разі потреби;

    Б) послідовне нарощування фізичної активності хворого;

    В) застосування патогенетично обгрунтованого комплексу методів ЛФК-

    ЛВЕ, лікувальної гімнастики, масажу та ін;

    Г) активна і свідома участь хворого в реабілітаційному процесі;

    Д ) раціональне поєднання ЛФК та інших методів комплексної реабілітації (медикаментозних, психотерапевтичних, педагогічних та ін.)

    Іпотерапія, по суті, є особливою формою лікувальної фізкультури.
    Тут в якості спортивного снаряду виступає жива коня, але цимЛВЕ відмінності від інших форм ЛФК не вичерпуються.

    4. Відмінність ЛВЕ від інших видів лікувальної фізкультури.

    Принципова відмінність ЛВЕ від всіх інших видів лікувальної фізкультури
    (ЛФК) полягає в тому, що тут, як ніде більше, забезпечуєтьсяодночасне включення в роботу практично всіх груп м'язів тіла вершника.
    Причому це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки, сидячи на коні,рухаючись разом з нею і на ній, пацієнт протягом усього сеансу інстинктивнопрагне зберегти рівновагу, щоб не впасти з коня, тим самимспонукає до активної роботи як здорові, так і уражені хворобою м'язисвого тіла.

    Крім того, ні один із спортивних снарядів не володіє можливістюпорушувати у пацієнта таку сильну, різноспрямовану мотивацію,яка супроводжує занять ЛВЕ: дитина відчуває величезне бажання сісти на коня, відчути себе вершником, подолати страх, знайтивпевненість у своїх силах. Ця мотивація сприяє максимальніймобілізації вольової діяльності, за допомогою якої досягається не тількипридушення почуття страху, але й одночасно зменшення кількості таобсягу гіперкінези при (ДЦП), що, у свою чергу, дає можливістьнавчати пацієнта правильному побудові основного поведінкового фону.

    Не менш важливим є те обставина, що при використанні ЛВЕ успіхлікування багато в чому залежить від суголосного взаємодії двох живих істот,беруть участь у цьому дійстві: пацієнта і коні. Звідси важливоправильно, оптимальним чином підібрати пару «пацієнт-кінь", і цеє актуальною темою Іпотерапевтичний теорії на сучасному етапі.

    II. Особливості іпотерапії при дитячий церебральний параліч (ДЦП).

    Лікування хворих на ДЦП проводиться комплексно: лікувальна гімнастика,іпотерапія і масаж. В результаті лікування у хворих спостерігалося зменшенняспастичного синдрому. Отже, поліпшення спостерігалося при всіхформах ДЦП, що пояснюється тим, що іпотерапія покращує статико -локомоторну функцію за рахунок врегулювання м'язового тонусу у зв'язку зчастковим зниженням спастичності. Але найкращий результат отриманий пригіперкінетичний формі, де спостерігалося зменшення обсягу й амплітудимимовільних рухів за рахунок максимальної мобілізації волі.

    Все це благотворно впливає на дитину в цілому, виробляючи інтерес доіпотерапії, при якій, на відміну від інших форм ЛФК дитина активновзаємодіє з конем, одночасно супідрядні з нею в процесілікування.

    Таким чином, крім позитивного ефекту щодо моторики, увсіх випадках у дітей з'являється, що важливо, самостійність,впевненість у своїх можливостях і негласне змагання один з одним,зацікавленість і величезне бажання самим брати участь у процесі лікування,що стало величезною рушійною силою в їх оздоровленні.

    III. Патофізіологічні обгрунтування іпотерапії (ІТ).

    Лікувальна верхова їзда (райттерапія, іпотерапія) є однією зформ лікувальної фізкультури. Її умовно поділяють на іпотерапію-лікування здопомогою коня, і реабілітаційну верхову їзду

    Круг захворювань, при яких застосовують лікувальну верхову їзду, дужеширокий:

    - порушення рухової сфери в результаті паралічів, поліомієліту і т. д.;

    - ураження органів чуття - сліпота, глухота;

    - психічні захворювання - аутизм, неврози, деякі форми шизофренії;

    - розумова відсталість - олігофренія, синдром Дауна та ін;

    - різні порушення соціальної адаптації

    - післяопераційна реабілітація .

    Основний механізм впливу іпотерапії на організм людини
    (хворого), той же, що у будь-якої іншої форми ЛФК, тобто він заснований наконцепції лікувально-профілактичного впливу фізичних вправ.

    Сучасна фізіологія розглядає будь-яку діяльність організмулюдини, як єдиного цілого, сукупність фізичних і психічнихвластивостей і взаємовідносин з навколишнім середовищем.

    Іпотерапія спирається на лікувально-профілактичний характер впливуверхової їзди, вплив на організм людини здійснюється через нервово -гуморальний механізм і, підкоряється законам адаптації до фізичнихнавантажень і формування рухових навичок.

    Під впливом лікувально-профілактичного впливу фізичнихвправ в організмі відбувається активна перебудова функцій.

    Температура тіла коня вище людської на 1.5 градуса. Рухим'язів спини йде коні розігрівають і спастичності масажують м'язи нігвершника, посилюючи кровообіг у кінцівках. Поліпшення кровоплину в ціломупокращує кровопостачання мозку.

    Крім того, для знерухомлених хворого дуже важливою є імітація рухівлюдини, що йде нормальним кроком, тому що тіло має свої компенсаторнімеханізми запам'ятовування отриманого досвіду. А тазостегнових область і нижнікінцівки при їзді на коні, що йде кроком, імітують ці складнітривимірні руху. Це неодноразово було зафіксовано у багатьох навчальнихпосібниках і фільмах, створених в різних країнах.

    При верхової їзди у сідока задіяні практично всі групи м'язів.
    Людині, що сидить верхи на коні що рухається, доводиться постійноконтролювати рівновагу, а це змушує синхронізувати роботу м'язівспини, тулуба і всіх інших м'язів, то розслабляючи, то напружуючи їх. Урезультаті в роботу включаються ті м'язи, які у знерухомлених інвалідане діють, навіть не будучи ураженими.

    У процесі адаптації організму до фізичних навантажень, крім ЦНСвелику участь беруть симпато-адреналової і гіпоталямо-гіпофізарнасистеми, тобто здійснюється ще й гуморальна регуляція.

    Під дією фізичних вправ відбувається активаціявісцеральних органів і систем, а механізм активації полягає у підвищенніфункції симпатичної нервової системи і ретикулярної формації підрегулюючим управлінням кори головного мозку.

    Збудження симпатичної нервової системи стимулює обмін речовин --катаболізм і сприяє швидкому й ефективному витраті енергії.

    Під дією фізичних вправ, через моторно-вісцеральнірефлекси змінюються функції внутрішніх органів.

    Удосконалення цих рефлексів при різних захворюванняхвнутрішніх органів і лежить в основі лікувально-профілактичної діїфізичних вправ.

    При дії фізичних вправ поліпшується рухова функція,координація між нервовими імпульсами і збільшується максимальнапродуктивна сила м'язів, навіть не тренованих, тобто є ефект
    «Перенесення» тренувальних впливів.

    Верхова їзда, для більшості людей, незвична форма руховоїдіяльності, тому, крім перерахованих вище дій, містить у собіособливі механізми впливу на що займаються.

    Іпотерапія впливає на організм людини через два потужнихчинники: психогенний і біомеханічний. Співвідношення питомої ваги цихмеханізмів у кожному окремому випадку залежить від захворювання та завдань,вирішуються за допомогою іпотерапії: так при лікуванні неврозів, ДЦП, розумовоївідсталості, дитячого аутизму, що впливають основним чинником єпсихогенний, а при лікуванні постінфарктних хворих, хворих з порушеннямипостави, сколіозами, остеохондрозами хребта, простатиту і т.д. провіднимфактором впливу виявляється біомеханічний, хоча ні в одному з цихвипадків не слід недооцінювати жодного із чинників тому іпотерапія --це метод, який надає одночасний вплив на фізичний тапсихосоціальний статуси займається.

    Він складається із спілкування з живим організмом - конем, великим,темпераментним і сильним тваринам, володіння і управління яким даруєхворому відчуття перемоги, покори йому такого величезного потужногоістоти, а також почуття переваги над оточуючими, що стоять внизу, наземлі людьми. Крім цього, необхідно враховувати враження, вироблененезвично великим простором навколо хворого (манеж або на плацвідкритому повітрі), що дозволяє йому відчути себе вільним,розкріпаченим.

    Необхідно підкреслити, що психогенний фактор по різномурозкривається в конкретних нозологіях. Наприклад, ес?? і при неврозах лікувальнийефект несе відчуття перемоги, свободи, розкутості, то при ДЦП провіднезначення має страх (боязнь не втриматися на коні та ін) що змушуєхворого напружити всі зусилля, сконцентрувати увагу, скоррегіроватьзберігають рівновагу руху і тим самим мимоволі придушитипотологіческіе вогнища збудження центрів моторики.

    Другим потужним фактором впливу іпотерапії є вжезгаданий вище, біомеханічний фактор, вплив якого обумовленонаступними моментами:

    1. Вплив коливань, що виникають і йдуть від спини рухається коні в 3-х взаімоперпендікулярних площинах. Ці коливання мають середню амплітуду та нав'язуються хворому, будучи різними при різних аллюрах.

    Ці ритмічні коливання викликають почергове напругу івідносне розслаблення м'язів тулуба, що обумовлює утримання тілахворого на коні під час її руху.

    2. Біомеханічний фактор сприяє створенню у хворих нових рефлексів, розвитку рівноваги, координації рухів. Розвиток рівноваги супроводжується в людському організмі розвитком симетрій, а саме симетричного розвитку м'язів тулуба, кінцівок, суглобово-зв'язкового апарату, тобто всього опорно-рухового апарату, а також симетричних внутрішніх органів. У той же час, вироблення балансу вершника на коні, на різних аллюрах, сприяє виникненню та закріпленню нових умовних і безумовних рефлексів. Все це разом взяте сприяє формуванню нового рухового навику. Крім того, розвиток рівноваги відіграє вирішальну роль при лікуванні деяких форм сколіозу (нефіксованих), початкових формах остеохондрозу

    (діскоз), при асиметричних кінцівках і асиметрично розвиненими, у зв'язку з цим м'язами, що може призвести до багатьох неприємними наслідками у стан здоров'я, а також з асиметричною гіпертонусом окремих груп м'язів при ДЦП та інших подібних порушеннях.

    Таким чином, рух різними алюрами, сидячи на коні, пред'являєорганізму вершника серйозні вимоги до рівня координації руху іповедінки в цілому.

    VI. Структура ДЕЦ та особливості організації професійної діяльності основних фахівців.

    1. Кадровий склад ДЕЦ «Жива нитка».

    Адміністрація

    Голова правління

    1

    Заступник голови правління

    1

    Бухгалтер

    1

    Завідувач господарською частиною

    1

    Касир

    1

    Діловод

    1

    Прибиральниця

    1

    Перекладач

    2

    Медичне підрозділ

    Лікар

    2

    Медична сестра

    2

    Масажист

    4

    Консультант

    1

    Іпотерапевтичний підрозділ

    Інструктор з іпотерапії

    6

    Помічник інструктора

    4

    Коновод

    6

    Педагог

    2

    Кінне підрозділ

    Керівник кінного підрозділу

    1

    Берейтор

    4

    Тренер з верхової їзди

    1

    Денний конюх

    2

    Нічний конюх

    2 < p> Ветеринарний лікар

    1

    2. Посадові обов'язки фахівців ДЕЦ

    «ЖИВА НИТКА».

    2.1.
    Врач_________________________________

    2.1.1. Загальні положення.

    1. Лікар ДЕЦ у своїй повсякденній роботі керується рішеннями правління ДЕЦ, справжніми посадовими обов'язками і безпосередньо підпорядковується голові правління ДЕЦ «Жива нитка».

    2. Лікар бере участь у засіданнях правління ДЕЦ (на запрошення) і у виробничих нарадах.

    2.1.2. Основні обов'язки.

    2.

    2.1.2.1. Заходи, що проводяться з, яке надходить пацієнтами.

    Лікар ДЕЦ при направленні до нього пацієнтів:

    А) з'ясовує діагноз, вік, рівень психофізичних можливостеймайбутніх пацієнтів, наявність або відсутність протипоказань до занять ЛВЕ,після чого приймає попереднє рішення про доцільність застосування
    ЛВЕ. У разі позитивного рішення дитина з батьками запрошується наприйом з попередженням про необхідність надати в ДЕЦ довідку відлікуючого лікаря про відсутність протипоказань до застосування
    ЛВЕ, і амбулаторну картку, з якої робиться необхідна виписка
    (докладний анамнез, застосовані раніше методи лікування і реабілітації та ін);

    Б) оглядає на прийомі хворої дитини (включає визначенняпараметрів, за динамікою яких надалі буде відслідковуватисяефективність ЛВЕ для даного пацієнта); заповнює медичну картку заформою, затвердженою в ДЕЦ, вносить до неї необхідні відомості замбулаторної карти пацієнта; приймає остаточне рішення продоцільності призначення ЛВЕ в даному випадку, у випадку позитивногорішення направляє хворого після попередньої консультації зметодистами до одного з них, повідомивши всі необхідні відомості про хворого ізаписавши призначення в медкарті;

    В) знайомить батьків зі способами і особливостями методу ЛВЕ, з
    «Правилами безпеки», попереджає про можливі непередбачуванихситуаціях, які можуть виникнути в ході занять на конях навіть присамому скрупульозному дотримання «Правил», і пропонує їм залишити розписку вте, що вони, ознайомившись з «Правилами безпеки», зобов'язуються дотримуватисяїх, відвідуючи з дітьми заняття ЛВЕ, а також не пред'являти претензій у випадкупадіння з коня або травмування їх дитини, якщо воно сталося не внаслідок порушення «Правил безпеки», затверджених у ДЕЦ;

    Г) спільно з іппотерапевтом, в групу якого зарахований пацієнт,обговорює завдання та напрямки процесу реабілітації в залежності відрівня психофізичних можливостей пацієнта і обирає оптимальний шляхдля вирішення цих проблем.

    2.1.2.2. Робота з постійним контингентом ДЕЦ.

    Лікар ДЕЦ:

    А) веде медичні картки на кожного займається, вносячи в них:дані первинного (при вступі), планового і контрольних оглядів;відомості про захворювання або травмах, перенесених пацієнтами в процесілікування методом ЛВЕ, з відмітками про результат захворювання або травми; відомостіпро що використовуються паралельно з іпотерапією інших методах лікування абореабілітації; відомості про проведення спеціальних методів дослідження та їхрезультати; дані експертизи, що здійснюється через певніпроміжки часу, а також після літнього табору, на основі якихробляться висновки про результати впливу ЛВЕ на пацієнтів;

    Б) організовує забезпечення занять з ЛВЕ медперсоналом, засобамипершої допомоги, а діяльності ДЕЦ необхідними медикаментами;

    В) проводить планові спостереження за пацієнтами під час сеансів ЛВЕ;

    Г) підтримує контакт з батьками пацієнтів і, по можливості,допомагає їм при виникненні в останніх будь-яких проблем зі станомздоров'я, крім основного захворювання;

    Д) обговорює з іппотерапевтамі результати та ефективність впливу
    ЛВЕ на організм пацієнтів, при необхідності вносячи корективи у тактикупроведення занять з іпотерапії разом з іппотерапевтом;

    Е) вирішує спільно з іппотерапевтом питання про тривалістьлікування в кожному конкретному випадку;

    Ж) веде журнал, де містяться такі відомості: загальний списокпідопічних ДЕЦ, їх діагноз, дата надходження до ДЕЦ, адреси, номерителефонів, імена та місця роботи батьків тощо, а також контролюєведення журналу відвідування занять, з'ясовуючи в іппотерапевтов причинувідсутність дітей, які пропустили одне або декілька занять;

    З) складає список хворих. Що звернулися в ДЕЦ з проханням провступі, встановлює черговість їх надходження до ДЕЦ залежновід діагнозу, віку; повідомляє про появу такої можливості батькаммайбутніх пацієнтів.

    3. Робота з масажистами.

    Лікар ДЕЦ регулює роботу масажистів і відповідає за неї; направляєхворих на масаж; призначає його курс, тривалість,спрямованість (залежно від стану здоров'я); контролює зрушення,що відбулися в результаті даної процедури, шляхом обстеження дітей черезпевні проміжки часу; вносить, при необхідності, відповіднікорективи в роботу масажистів.

    4. Організаційно-методична робота.

    Лікар ДЕЦ:

    А) складає річний і квартальний план роботи медичногопідрозділу;

    Б) складає річний звіт про його роботу;

    В) контролює складання розкладу роботи та чергувань медперсоналуі несе за нього відповідальність;

    Г) вивчає та аналізує наявний зарубіжний та вітчизняний досвідреабілітації за допомогою іпотерапії;

    Д) бере участь у роботі з накопичення та узагальнення досвіду ДЕЦ пореабілітації дітей-інвалідів за допомогою ЛВЕ і у заходах зпоширення та впровадження у медичну практику цього унікального івисокоефективного при багатьох важких недугах методу реабілітації;

    Е) проводить навчальні заняття з працівниками ДЕЦ щодо ознайомлення їх зосновними ознаками та особливостями захворювань, найбільш частозустрічаються в практиці ДЕЦ, а також з надання першої долікарської допомогита іншим, які їх цікавлять медицини;

    Ж) бере участь у роботі щодо заповнення та ведення анкет, затверджених у
    ДЕЦ, зі складання «банку вправ» і «комплексу вправ»,рекомендованих для вирішення однотипних завдань з корекції фізичнихвідхилень.

    5. Санітарно-профілактична робота.

    А) контролює санітарний стан медичного (масажного)кабінету і несе відповідальність за його відповідність вимогам СЕС длямедичних приміщень, у тому числі правил зберігання медикаментів;

    Б) регулює та контролює своєчасність медичних обстеженьДЕЦ співробітників, що безпосередньо контактують з дітьми, за програмою,призначеної для працівників дитячих закладів, заносячи результатиобстежень і необхідні рекомендації в спеціальний журнал;

    В) підтримує постійний контакт із районним інфекціоністом,фахівцями СЕС, враховує їх вказівки та рекомендації у своїй роботі;

    Г) здійснює постійний контроль санітарного стану всіхприміщень ДЕЦ, заносячи свої рекомендації та зауваження в санітарні журналицих приміщень, співпрацює з питань санітарного стану приміщенькінного підрозділу з ветлікарем ДЕЦ.

    6. Науково-практична робота і заходи з підвищення кваліфікації.

    Лікар ДЕЦ:

    А) бере участь у реалізації науково-практичних розробок зметою наукового підтвердження ефективності методу ЛВЕ у складі комплексузаходів з реабілітації дітей-інвалідів з різними тяжкими недугами;

    Б) навчається на курсах підвищення кваліфікації за темами ЛФК таіпотерапії та ін

    7. Робота в літньому оздоровчому таборі Іпотерапевтичний.

    Лікар ДЕЦ проводить такі підготовчі заходи:

    А) бере участь у складанні списку пацієнтів для відправки до табору іформуванні змін;

    Б) складає список медикаментів, необхідних для забезпеченнядіяльності табору, контролює їх придбання (в аптеці або черезспонсорів);

    В) готує необхідні документи, інвентар, деззасобів тощо дляроботи в таборі;

    Г) завчасно перевіряє санітарний стан приміщень табору
    (житлові корпуси, лікарський, масажний, фізіотерапевтичний кабінети та ін),блока живлення та інших служб, контролює прийняття необхідних заходів поусунення виявлених недоліків.

    Під час роботи в таборі на лікаря ДЕЦ покладені наступніобов'язки:

    А) організація постійного медичного забезпечення життєдіяльностітабори; прийом хворих за їхніми скаргами, чергування медперсоналу в кожному житловомукорпусі, чергування по табору у вечірній і нічний час;

    Б) організація медичного обстеження на початку і в кінці кожноїзміни;

    В) організація постійного контролю за санітарним станомхарчоблоку, житлових та інших приміщень табору, майданчики для ігор, всієїтериторії табору, місця занять іпотерапією;

    Г) організація медичного забезпечення занять з ІППО-іекітерапіі, ЛФК, спортивних свят та інших заходів, можуть призвести доможливими травмами;

    Д) складання після закінчення роботи табору звіту за прийнятою в ДЕЦформі.

    2.2. Медичні сестри ДЕЦ
    ____________________

    1. Загальні положення.

    Медична сестра працює під безпосереднім керівництвом лікаря
    ДЕЦ.

    2. Повсякденні обов'язки.

    1. Вміст в належному порядку і зберігання всієї медичної документації ДЕЦ, у тому числі архівних документів.

    2. Забезпечення збереження та дотримання правил зберігання аптеки ДЕЦ, у тому числі своєчасний відбір прострочених і що прийшли в непридатність ліків та їх знищення з дозволу лікарів ДЕЦ.

    3. Постійний контроль за наявністю необхідного для надання першої медичної допомоги асортименту медикаментів та інвентаря в аптечці чергового медперсоналу.

    4. Робота за завданням лікаря й разом з ним під час обстеження пацієнтів, їх прийому за скаргами та ін (заповнення паспортної частини в картах, антропометричні вимірювання та ін) за вказівкою лікаря.

    5. Надання медичної допомоги під час відсутності лікарів або за їх рекомендації захворіли або отримали травму пацієнтам, їхнім батькам, співробітникам ДЕЦ тощо, а також прийняття рішення (за відсутності лікаря) про необхідність виклику «швидкої допомоги», супровід потерпілого до медичної установи.

    3. Обов'язки медичної сестри по чергування на заняттях ЛВЕ (за відсутності лікаря).

    1. Медицинская приходить сестра з аптечкою на місце проведення занять ЛВЕ

    (манеж, плац) за 5-10 хвилин до їх початку з тим, щоб:

    А) переконається в готовності манежу (плацу ) до проведеннязанять з іпотерапії і у відсутності яких би то не було порушень «Правилбезпеки »; при виявленні порушень медсестра (самостійно або зчиєюсь допомогою) вживає заходів щодо їх усунення, скасовуючи або затримуючиу разі необхідності проведення занять до усунення перешкоди;

    Б) переконатися в тому, що ні пацієнти, ні їхні батьки, ніспівробітники не страждають гострими респіраторними захворюваннями, а якщо таківиявляються, усуває їх від занять і відправляє додому;

    В) допомогти іппотерапевту, якщо є сумніви в станіздоров'я пацієнта, вирішити питання про доцільність проведення з нимзанять з ЛВЕ.
    2. Спостерігає за загальною ситуацією на місці проведення занять і, помітивши відступ від правил безпеки, вживає відповідних заходів

    (попереджає іппотерапевта або батьків про необхідність вжити заходів обережності, зупиняє заняття тощо), надаючи, якщо це потрібно, посильну допомогу іппотерапевту в усуненні небезпечних моментів.
    3. Надає у разі потреби першу медичну допомогу звернулися до неї учасникам занять з ЛВЕ або іншим присутнім на заняттях.
    4. Реєструє в журналі відвідуваності дітей, які прийшли на заняття з ЛВЕ.
    5. Розмовляє з пацієнтами та їхніми батьками, повідомляє їх призначення або поради лікарів.
    6. Записує або доповідає лікарям про всі екстраординарних ситуаціях, що мали місце під час чергування.

    2.2.4. Санітарно-профілактична робота.

    1. Під керівництвом і за вказівкою лікаря ДЕЦ медична сестра здійснює санітарний контроль за приміщеннями ДЕЦ, регулярно проводячи їх огляд і записуючи його результати в санітарний журнал або доповідаючи лікаря.

    2. Допомагає лікарю організувати своєчасне проходження співробітниками

    ДЕЦ планових медичних обстежень (пише напрямки, реєструє отримані довідки тощо).

    2.2.5. Заходи з підвищення кваліфікації.

    Медична сестра ДЕЦ постійно підвищує свій професійнийрівень, беручи участь у заняттях і семінарах, що організовуються в ДЕЦ помедичним, методичним і пр. питань, а також самостійно або підкерівництвом лікарів вивчаючи медичну дитячу літературу зпроблем, якими займається ДЕЦ.

    1 Куратор іпотерапевтичного відділення

    ДЕЦ «Жива нитка »__

    ___

    Куратор іпотерапевтичного відділення у своїй роботі керуєтьсярішеннями правління ДЕЦ.

    1. Куратор іпотерапевтичного відділення несе відповідальність за:

    А) своєчасне і правильне складання розкладузанять з іпотерапії на місяць;

    Б) виконання розкладу, його коригування у разінеобхідності;

    В) складання щотижневих графіків завантаження коней
    (іппотерапевтов заняття з верхової їзди, заняття з пацієнтами, дітьмиспівробітників), крім тренінгу берейторов;

    Г) складання планів роботи відділення на рік, квартал,місяць.

    2.В організаційні функції куратора іпотерапевтичноговідділення входять:

    А) планування, організація та проведеннявиробничих нарад відділення;

    Б) ведення зошита протоколів нарад, у якихобов'язково зазначаються: дата з?? ещанія, склад присутніх, порядокдня і прийняте рішення із зазначенням його виконавців і термінів виконання;

    В) перевірка на початку кожного наступного нарадивиконання рішень попередньої наради.

    3. Куратор іпотерапевтичного відділення несе відповідальність за організаційну сторону навчально-методичної роботи відділення:

    А) спільно зі старшим лікарем ДЕЦ і відповідальним занавчально-методичну планує роботу відділення навчально-методичнізаходи, визначає коло питань і тем для опрацювання та вивчення, їхчерговість, призначає доповідачів з тієї чи іншої теми або відповідальнихза проведення заняття;

    Б) контролює виконання методистами своїхобов'язків з ведення щоденника і анкети на кожного пацієнта, складаннюпланів індивідуальних (на кожну дитину) і групових занять та їхвиконання, а також наявність і виконання особистих планів кожного методиста.

    4. Куратор іпотерапевтичного відділення контролює знання та виконання «Правил безпеки» ДЕЦ іппотерапевтамі і коноводами; раз на рік проводить прийом заліків з «Правил»; веде зошит, де відзначає здачу заліків.

    5. Складає розклад занять верховою їздою для іппотерапевтов і контролює їх регулярність (2-3 рази на тиждень).

    6. Куратор іпотерапевтичного відділення контролює ведення журналу, в якому методисти щоденно відзначають відпрацьований час; в кінці кожного місяця складає табель на всіх співробітників відділення з підрахунком кількості відпрацьованих кожним іппотерапевтом годин.

    7. Куратор іпотерапевтичного відділення здійснює контроль за правильністю використання транспорту для пацієнтів-колясочників.

    8. У своїй діяльності куратор іпотерапевтичного відділення використовує такі документи:

    А) список співробітників з адресами та номерамителефонів;

    Б) зошит (журнал) протоколів нарад;

    В) списки дітей-пацієнтів, закріплених за кожнимметодистом, і один загальний список дітей, із зазначенням їх діагнозів, повнихадрес (із зазначенням округу), номерів телефонів, іменами і прізвищамибатьків;

    Г) річний план роботи іпотерапевтичноговідділення;

    Д) план методичних занять із зазначенням теми тадоповідача;

    Е) зошит з відмітками про здачу нормативів поправилами безпеки;

    Ж) план-маршрут для мікроавтобуса з прізвищами іадресами дітей, які користуються ним.

    9. Куратор має право давати окремі доручення в межах своїх обов'язків співробітникам відділення або призначити постійним помічником одного з співробітників або батьків пацієнтів.

    2.4. Методист-инструктор по іпотерапії

    ДЕЦ «Жива нитка» _

    ___

    2.4.1. Загальні положення.

    1. У своїй повсякденній діяльності методист керується цією посадовою інструкцією, рішеннями правління ДЕЦ і безпосередньо підпорядковується голові правління ДЕЦ.

    2. Під час занять ЛВЕ методист несе повну відповідальність за життя і здоров'я пацієнтів, суворо дотримується правил безпеки і вимагає їх дотримання від коновода і батьків

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !