ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Основи лікувального харчування
         

     

    Медицина, здоров'я

    Міністерство освіти України

    Сумський державний університет

    Кафедра фізичного виховання

    Реферат

    по темі

    «Основи лікувального харчування»

    Суми, 2001

    ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

    Лікувальне харчування можна визначити як харчування, повною міроювідповідає потребам хворого організму в харчових речовинах іщо враховує як особливості протікають у ньому обмінних процесів, так істан окремих функціональних систем. Основне завдання лікувальногохарчування зводиться, перш за все, до відновлення порушеної рівноваги ворганізмі під час хвороби шляхом пристосування хімічного складураціонів до метаболічних особливостей організму за допомогою підбору іпоєднання продуктів, вибору способу кулінарної обробки на основі відомостейпро особливості обміну, стану органів і систем хворого.

    Найбільш повному використанню досягнень лікувального харчування взначною мірою сприяє правильна його постановка.


    ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

    Лікувальне харчування є найважливішим елементом комплексної терапії.
    Зазвичай його призначають у поєднанні з іншими видами терапії
    (фармакологічні препарати, фізіотерапевтичні процедури і т. д.). Уодних випадках, при захворюванні органів травлення або хвороби обмінуречовин, лікувальне харчування виконує роль одного з основних терапевтичнихфакторів, в інших - створює сприятливий фон для більш ефективногопроведення інших терапевтичних заходів.

    Відповідно до фізіологічних принципами побудови харчових раціонівлікувальне харчування будується у вигляді добових харчових раціонів, що іменуютьсядієтами. Для практичного застосування будь-яка дієта повинна характеризуватисянаступними елементами: енергетичною цінністю та хімічним складом
    (певну кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральнихречовин), фізичними властивостями їжі (обсяг, маса, консистенція,температура), досить повним переліком дозволених і рекомендованиххарчових продуктів, особливостями кулінарної обробки їжі, режимом харчування
    (кількість прийомів їжі, час харчування, розподіл добового раціонуміж окремими прийомами їжі).

    Дієтотерапія вимагає диференційованого та індивідуального підходу.
    Тільки з урахуванням загальних і місцевих патогенетичних механізмів захворювання,характеру обмінних порушень, змін органів травлення, фази перебігупатологічного процесу, а також можливих ускладнень і супутніхзахворювань, ступеня вгодованості, віку і статі хворого можна правильнопобудувати дієту, яка в змозі надати терапевтичну дію,як на уражений орган, так і на весь організм в цілому.

    Лікувальне харчування має будуватися з урахуванням фізіологічних потреборганізму хворого. Тому будь-яка дієта повинна задовольняти наступнимвимогам;

    1) варіювати, але своєї енергетичної цінності відповідно доенерговитратами організму;

    2) забезпечувати потребу організму в харчових речовинах з урахуванням їхзбалансованості;

    3) викликати оптимальне заповнення шлунка, необхідне для досягненнялегкого відчуття насичення;

    4) задовольняти смаки хворого в рамках, дозволених дієтою, з урахуваннямпереносимості їжі і різноманітності меню. Одноманітна їжа швидкоприїдається, сприяє пригнічення і без того нерідко зниженого апетиту,а недостатнє порушення діяльності органів травлення погіршуєзасвоєння їжі;

    5) забезпечувати правильну кулінарну обробку їжі зі збереженнямвисоких смакових якостей їжі та цінних властивостей вихідних харчових продуктів;

    6) дотримувати принцип регулярного харчування. Лікувальне харчування повинно бутидосить динамічним. Необхідність динамічності диктується тим, що будь-якалікувальна дієта в тому чи іншому відношенні є обмежувальної, а,отже, односторонньою і неповноцінною. Тому тривале дотриманняособливо суворих дієт може вести, з одного боку, до часткового голодуванняорганізму відносно окремих харчових речовин, з іншого - до детреніровкепорушених функціональних механізмів в період відновлення. Необхіднадинамічність досягається застосуванням широко використовуються в дієтотерапіїпринципів щадіння і тренування. Принцип щадіння передбачає виключенняфакторів харчування, сприяє підтримці патологічного процесуабо його прогресування (механічні, хімічні, термічніподразники і т. д.). Принцип тренування полягає в розширенніспочатку суворої дієти за рахунок зняття пов'язаних з нею обмежень прометою переходу на повноцінний харчовий режим.

    ТАКТИКА Дієтотерапія

    Принцип щадіння зазвичай використовують на початку лікування. Він полягає вдотриманні суворих дієт. У подальшому з метою попередження частковогоголодування відносно окремих харчових речовин і тренування, неглибокопорушених функціональних механізмів для їх відновлення необхіднопереходити на принцип тренування. Він здійснюється за "ступінчастою"системі і системі "зигзагів".

    "Ступенева" система передбачає поступове розширенняпервісної суворої дієти за рахунок дозованого зняття обмежень. Приперехід до принципу "тренування" необхідно мати на увазі, що зайвапоспішність у розширенні дієти так само, як і надмірне її затягування,може чинити негативний вплив. Щоб уникнути цього, необхідноорієнтуватися на динаміку клінічних ознак, стан порушенихфункціональних механізмів, а також пов'язаних з ними наслідків. Цясистема в разі ліквідації патологічного процесу дозволяє дозуватипоступове розширення дієти аж до переходу на раціональне харчування,відповідне фізіологічним потребам організму.

    Система "зигзагів" передбачає щодо різке, короткочаснезміна дієти. Такі дієти і відповідно дні їх застосування отрималиназва контрастних.

    Контрастні дієти (дні) бувають двох видів: навантажувальні ( "плюс --зигзаги ") і розвантажувальні (" мінус - зигзаги ").

    навантажувальні дієти ( "плюс - зигзаги") використовуються відповідно допринципом тренування. Їх іменують ще як "святкові дні". Вонипередбачають включення в раціон харчових речовин, вміст яких аборізко обмежено, або вони зовсім виключені з основної дієти. Періодичнепризначення (спочатку 1 рай в 7-10 днів) навантажувальних дієт сприяєтолчкообразному стимулювання ослаблених функцій. Ці дієти забезпечуютьвведення в організм дефіцитних харчових речовин, що викликають підвищення апетитув результаті внесення різноманітності в харчування хворого і полегшуютьпереносимість нерідко тривалих і вельми суворих дієтичних режимів.
    Навантажувальні дієти, до того ж, є функціональною пробою. Гарнапереносимість навантажувальною дієти має важливе психопрофілактичноїзначення: зміцнює впевненість хворого в наступили позитивнихзрушення і вказує на можливість переведення на більш розширений харчовоїраціон. Поступове збільшення частоти навантажувальних днів і ступеня навантаженняпри гарній переносимості призводить до того, що основною дієтою може статинавантажувальна, а що була раніше основна стає розвантажувальної. Такимчином, здійснюється зигзагоподібний перехід від строгої до більшрізноманітною і повноцінної дієти.

    Розвантажувальні дієти ( "мінус - зигзаги") засновані на обмеженніенергетичної цінності або пов'язані з цілеспрямованою перебудовоюхімічного складу раціону, що забезпечує щадіння пошкодженихфункціональних механізмів, а також коригування обмінних порушень.
    Спеціальні розвантажувальні дні можуть періодично (1 раз на 7-10 днів)призначатися при ряді захворювань (з початку лікування на фоні відносносуворих дієт). Проведення розвантажувальних днів доцільно навіть післявідновлення порушених функцій, тому що в цей період вони відрізняютьсядеякої лабільністю і потребують періодичного розвантаженні і щадіння.

    Рекомендуються при захворюваннях серцево-судинної системи
    (гіпертонічна хвороба, недостатність кровообігу, атеросклероз іішемічна хвороба серця з ожирінням); при ожирінні, цукровому діабеті зожирінням, гострих захворюваннях шлунка та кишківника в перші дні лікування;захворюваннях нирок (гострий нефрит недостатність нирок), хворобах печінки іжовчних шляхів (загострення хронічного холециститу, жовчнокам'яноїхвороби, недостатність печінки та ін); подагрі; сечокам'яної хвороби.

    За домінуванням в раціонах харчових продуктів розвантажувальні дієтипідрозділяють на вегетаріанські - тільки рослинна їжа (фрукти,картопля, овочі, рис), молочні (молоко, сир та інші), цукрові, м'ясні тарибні, рідинні (соки овочів і фруктів). Розвантажувальні дієти неповноцінніза хімічним складом і енергоценності, можуть викликати почуття голоду.
    Тому в домашніх умовах розвантажувальні дієти призначають на 1-2 дні і нечастіше 1-2 разів на тиждень з урахуванням характеру хвороби, переносимості тих чиінших дієт і умов лікування - на дому при гострому або загостренніхронічного захворювання, при хронічному захворюванні зі збереженоюпрацездатністю і виходом на роботу. В останньому випадку розвантажувальнідієти слід приурочити до вихідних днях. Якщо ці дієти при міняють два дніпоспіль, то доцільно їх варіювати: наприклад, при ожирінні перший день
    - Яблучна дієта, друге - м'ясна (рибна).

    Чайна дієта. При гострому гастриті, ентероколіту, загостренні хронічнихентероколітів з проносами. Сім раз на день по склянці чаю з 10 г цукру.

    Цукрова дієта. При гострому нефриті, недостатності нирок або печінкип'ять разів на день по склянці чаю з 30 г цукру.

    Рисово-компотная дієта. При гіпертонічній хворобі, недостатностікровообігу або нирок, хворобах печінки та жовчних шляхів. Шість разів на деньпо склянці солодкого компоту, двічі разом з солодкою рисової кашею,звареною на воді без солі. На день 1,5 кг свіжих або 240 г сухих фруктів,
    60 г рису, 100-120 г цукру.

    Яблучна дієта. При ожирінні, гіпертонічній хворобі, недостатностікровообігу або нирок, хворобах печінки та жовчних шляхів. П'ять разів на деньпо 300 г стиглих сирих або печених яблук, всього 1,5 кг. При хворобахсерцево судинної системи або нирок можна додати 50-100 г цукру. Прихронічному ентероколіті з поносами п'ять разів на день по 250-300 г сирихтертих яблук.

    Дієта із сухофруктів. При гіпертонічній хворобі, недостатностікровообігу, хвороби печінки та жовчних шляхів. По 100 г розмоченогочорносливу, кураги або прокип'яченого родзинок п'ять разів на день, всього 0,5 кг;
    1-2 склянки відвару шипшини.

    Арбузная і огіркова дієти. При гіпертонічній хворобі, недостатності кровообігу, подагрі, сечокам'яної хвороби без фосфатурії,хворобах нирок, печінки та жовчних шляхів, ожирінні. За 300-400 г м'якотікавуна п'ять разів на день, всього 1,5-2 кг. Огіркова: по 300 г свіжих огірківбез солі п'ять разів на день, всього 1,5 кг.

    Картопляна дієта. При нефритах, гіпертонічної хвороби, недостатності кровообігу. По 300 г відвареного в шкірці або печеногокартоплі без солі, всього 1,5 кг.

    Салатні дієти. При ожирінні, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі іцукровому діабеті з ожирінням, нефритах, хворобах печінки та жовчних шляхів,подагрі, сечокам'яної хвороби без фосфатурії Свіжі сирі овочі і фрукти,їх комбінації п'ять разів на день по 250-300 г без солі з додаваннямрослинного масла або сметани.

    Молочна (кефірна) дієта. При ожирінні, атеросклерозі, гіпертонічнійхвороби і цукровому діабеті з ожирінням, недостатності кровообігу,нефритах, хворобах печінки та жовчних шляхів, подагрі, сечокам'яної хворобибез фосфатурії. За 200-250 г молока, кефіру, кислого шість разів на день,всього 1,2-1,5 л.

    Сирна дієта. При ожирінні, цукровому діабеті, атеросклерозі ігіпертонічної хвороби з ожирінням, недостатності кровообігу,хворобах печінки та жовчних шляхів. По 100 г сиру 9%-ної жирності абонежирного п'ять разів на день. Дві склянки чаю, стакан відвару шипшини, двасклянки нежирного кефіру, всього 1 л рідини.

    Сметана (жирова) дієта. При ожирінні, цукровому діабеті з ожирінням.
    За 80-100 г сметани 20%-ної жирності п'ять разів на день, всього 400-500 г; 1-2склянки відвару шипшини.

    М'ясні (рибні) дієти. При ожирінні, атеросклерозі і цукровому діабеті зожирінням. За 80 г нежирного відвареного м'яса або відвареної риби п'ять разів надень, всього 400 м. За 100-150 г овочів (капуста, морква, огірки, томати)п'ять разів на день, всього 0,6-0,9 кг; 1-2 склянки чаю без цукру.

    Сокові дієти. При ожирінні, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі іцукровому діабеті з ожирінням, хворобах нирок, печінки та жовчних шляхів,подагрі, сечокам'яної хвороби без фосфатурії. 800 мл соку овочів абофруктів, розведених 200 мл води на п'ять прийомів.

    Дієта Карелія. При недостатності кровообігу III ступеня. Призначаютьу вигляді чотирьох послідовних раціонів: I-II-2-3 дні, III-IV - 3-4 дні.
    Можна застосовувати будь-який з них на самому початку лікування або на тлі дієти №
    10а. Дієта різко зниженою енергоценності з обмеженням рідини, частимиприйомами їжі. I раціон: по 100 г теплого молока кожні 2 години 7 разів на день з 8до 20 год, в 22 г - 100 г фруктового соку або відвару шипшини з цукром; IIраціон відрізняється від першого додаванням в 8 годин ранку 150 г солі хлібі яйця некруто, в 14 г - 200 г рисової каші з 5 г вершкового масла; IIIраціон відрізняється від I додаванням в 8 годин ранку 150 г солі хліб, яйцянекруто і 50 г цукру, в 14 год-200 г картопляного пюре з 10 г вершковогоолії, в 18 год - яйце всмятку; IV раціон відповідає I раціону, але в 8 годранку включають 200 г солі хліб, 100 г печених яблук і яйце некруто,в 12 г - 200 г картопляного пюре з 5 г вершкового масла, в 14 г - 100 гм'ясного суфле або пюре з 5 г вершкового масла, в 18ч - яйце всмятку. Всістрави готують, без кухонної солі.


    ОРГАНІЗАЦІЯ Дієтичне харчування в Лікувально-профілактичні заклади

    Режим харчування хворих

    Режим харчування хворих повинен будується індивідуально залежно відхарактеру захворювання і особливостей його перебігу, наявності апетиту, іншихметодів терапії, загального та трудового режимів. Однак у будь-якому випадку неслід допускати між окремими прийомами їжі перерви в денний часпонад 4-5 год і між останнім вечірнім прийомом їжі і сніданком 10-11 ч.

    Для лікувально-профілактичних закладів Міністерство охорони здоров'я ввідповідно до загального режимом встановлений, як мінімальний, чотириразовеприйом їжі. При багатьох захворюваннях (органів травлення, серцево -судинної системи, інфекційних та ін) потрібен більш частий прийом їжі
    (5-6 разів). При п'ятиразове харчування доцільно вводити другий сніданок, апри шестиразове - ще й полуденок (табл. 6).

    лихоманить хворим прийом основної кількості їжі показаний в годинизниження температури тіла, коли зазвичай поліпшується апетит.

    Система лікувального харчування

    При призначенні лікувального харчування в принципі можуть використовуватися двасистеми: елементна і діетная.

    Елементна система передбачає розробку для кожного хворогоіндивідуальної дієти з конкретним переліком показників кожного зелементів добового харчового раціону.

    Діетная система характеризується призначенням в індивідуальному порядку тієїабо іншої дієти з числа заздалегідь розроблених і апробованих.

    У лікувально-профілактичних установах застосовується в основному діетнаясистема. У нашій країні отримали переважне поширеннярекомендовані і затверджені Міністерством охорони здоров'я дляповсюдного застосування дієти, розроблені в клініці лікувального харчування
    Інституту харчування АМН СРСР, з номерний системою позначення пономенклатурі, запропонованої М. І. Певзнер. Ця система лікувального харчування,іменована раніше як групова, передбачає 15 основних лікувальних дієт
    (столів) та групу контрастних, або розвантажувальних, дієт. Крім того, частинаосновних дієт (1, 4, 5, 7, 9, 10) має декілька варіантів, що позначаютьсяпрописними літерами російського алфавіту, які додаються до номера основнийдієти (наприклад, 1а, 1б, 5а і т. д.). Кожна дієта і її варіантихарактеризуються:

    1) показаннями до застосування; 2) цільовим (лікувальним) призначенням; 3)енергетичною цінністю та хімічним складом; 4) особливостями кулінарноїобробки їжі; 5) режимом харчування; 6) переліком дозволених і рекомендованихстрав.

    Використовувана система дозволяє забезпечувати індивідуалізацію лікувальногохарчування в умовах обслуговування великого числа хворих з різнимизахворюваннями. Це досягається застосуванням ка?? основи однієї з найбільшвідповідних основних дієт або її варіантів з відповідною корекцією
    (шляхом додавання або вилучення окремих продуктів і страв, що дозволяютьрегулювати хімічний склад і кулінарну обробку). При додатковомупризначення рекомендується користуватися продуктами, що володіють певнимилікувальними властивостями (сир, молоко, печінка, кавун, яблука і т. д.). Беззбитку різноманітності харчування одні й ті ж продукти в різній форміприготування та страви в різних поєднаннях можна вводити в декілька дієт.
    Застосована система забезпечує спадкоємність і організацію лікувальногохарчування при обслуговуванні великої кількості хворих.

    Література.

    1. А.Я. Губергірц, Ю.В. Ліневскій. Лікувальне харчування. Київ. "Вища школа", 1989.

    2. М.С. Маршак. Дієтичне харчування. М.: Медицина. 1967.

    3. Популярно про харчування. Под ред. А.І. Столмаковой, І.О. Мартинюка.

    Київ, "Здоров'я". 1989.

    4. Н.І. Губа, Б.Л. Смілянський. Дієтичне харчування та кулінарія в домашніх умовах. Дніпропетровськ, "Січ". 1992.

    5. В.А. Покровський. Гігієна. М.: Медицина. 1979.

    6. А.А. Покровський, М.А. Самсонов. Довідник з дієтології. 1981

    7. Завістовская. Дієтичне харчування при різних захворюваннях. 1967.

    8. Е.С. Красницька. Гігієна громадського харчування. М., Економіка.

    1973.

    9. А.М. Брейтбург. Раціональне харчування. М., Госторгіздат, 1957.

    10. Дієтичне харчування в їдальнях. Збірник рецептур та технологія приготування страв. М., Економіка, 1971.

    11. А.Н. Окороков. Лікування хвороб внутрішніх органів. У трьох томах.

    Мінськ. Вишейша школа. 1997.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !