ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Особливості клінічної картини гострого гнійного холангіту
         

     

    Медицина, здоров'я

    Особливості клінічної картини гострого гнійного холангіту поданими неотлож. отд.ЦГБ № 7.

    Мета роботи: визначення найбільш специфічних клінічних та лабораторнихознак гострого гнійного холангіту на тлі супутньої патологіїжовчовивідної системи, що необхідно для своєчасного проведенняоперативного втручання та збереження життя хворого.
    Завдання: 1. Знайомство та аналіз літературних даних.
    2. Опрацювання низки історій хвороби і аналіз статистичних даних.
    3. Порівняння літературних даних з даними історій хвороби ЦМЛ № 7.

    Гострий гнійний холангіт - це гнійне запалення поза-івнутрішньопечінкових жовчних проток
    - це важке ускладнення доброякісних і злоякісних хвороб жовчовивідних шляхів при холедохолітіаз, стенозі дуоденального сосочка, внутрішніх жовчних свищах та ін

    Захворювання жовчовивідних шляхів, які ведуть до розвитку гострого гнійногохолангіту:
    - холідохолітіаз
    - стеноз великого дуоденального сосочка
    - гострий холецистит
    - постхолецистектомічний синдром, в наслідок рубцевих стриктур
    - гострий і хронічний панкреатит
    - жовчнокам'яна хвороба
    -- запальний і перівезікулярний інфільтрат
    - періхоледохеальний лімфаденіт
    - пухлини біліопанкреатодуоденальной зони.

    Патогенез.
    У патогенезі гострого гнійного холангіту основну роль грає раптовазакупорка жовчовивідних шляхів, що приводить до застою жовчі і жовчноїгіпертензії. Холестаз сприяє поширенню висхідній інфекції додрібних холангіол, після чого виникає холангіовенозний іхолангеолімфатіческій рефлюкс з викидом в системний кровотік бактерій іендотоксинів, що призводить до розвитку біліарного септичного шоку, якийсупроводжується ознобом, жовтяницею, астеновегетативним синдромом.

    Класифікація холангіту В.К. Гостіщева.

    1. За походженням:
    - холецістогенний
    - висхідний
    - первинний

    2. За поширеністю процесу:

    - обмежене запалення магістральних жовчних шляхів
    - висхідний холангіт
    - ангіохоліт
    - холангіогенний гепатит
    - холангіогенние абсцсси печінки

    3. За характером запалення:
    - катаральний
    - гнійний
    - фібринозно-гнійний

    4. За клінічним перебігом:
    - гострий
    - гострий гнійний
    - гострий гнійний обструктивний холангіт
    - хронічний
    - хронічний рецидивуючий

    5. Виходячи:
    - одужання
    - холангіогенние абсцеси і біліарний сепсис
    - хронічний склерозуючий холангіт
    - цироз печінки

    .
    На сьогоднішній день поставити діагноз гострого гнійного холангіту не просто,тому що ця хвороба розвивається на тлі вже існуючої патологіїжовчовивідних шляхів зі схожою клінікою. Неправильна і пізня діагностикагострого гнійного холангіту призводить до таких ускладнень як, множинніабсцеси печінки, гнійна інтоксикація, печенчно-ниркова недостатність -що може бути причиною смерті. Тому дуже важливо вміти вчаснодіагностуватигострий гнійний холангіт і проводити екстрені оперативні втручання.

    Діагностика гострого гнійного холангіту базується на даних анамнезу,інструментальних методів дослідження, клінічної картини захворювання іінтраопераційні дослідженнях.

    До клінічних ознак належать:
    - лихоманка
    - озноб
    - болі у правому підребер'ї і епігастрії
    - жовтяниця
    - напруження м'язів передньої черевної стінки < br> - рясний піт.
    У деяких хворих може бути нудота, блювота. Часто озноби розвиваютьсяразом з жовтяницею.
    Окремо виділяють тріаду Шарко: лихоманка, жовтяниця, біль в правому верхньомуквадранті живота і пентаду Рейнольдса: тріада Шарко, психічнірозлади, гіпотензія.

    Лабораторні ознаки О.Г.Х.:
    - лейкоцитоз до 15-18 * 10 ^ | Л з поступовим зниженням
    - підвищення білірубіну до 100мкмоль/л
    - підвищення трансаміназ в крові
    - підвищення ШОЕ більше 20 мм/год
    - АЛТ> 2 ммоль/л
    - підвищення активності лужної фосфотаза
    - підвищення холестерину
    - реакція сечі на жовчні пігменти позитивна
    - зниження загального білка, аьбумінов
    - альбумін-глобуліновий коефіцієнт знижено до 0,82

    Збільшення сечовини в крові при гнійному холангіті є несприятливимознакою.

    інтраопераційні ознаки О.Г.Х.:
    - розширення жовчних проток
    - інфільтрація і потовщення стінок холедоха
    - виділення гною і фібрину з жовчних протоків
    - дифузне збільшення печінки з явищами холестазу
    - зміни в слизовій жовчних проток
    - каміння, вилучені з холедоха
    - періхоледохеальний лімфаденіт
    - набряк печінково-двенацатіперстной зв'язки.

    Літературні дані.

    За даними обстеження 237 хворих з О, Г, Х, А, С, Єрмоловим були виявленітри головні причини захворювання:

    1. місце - холідохолітіаз 163 чол.

    2. місце - холідохолітіаз + стеноз великого дуоденального сосочка 22 чол.

    3. місце - стеноз великого дуоденального сосочка 10 чол.

    Клінічні ознаки О, Г, Х, за даними А, С, Єрмолова.


    | Клінічний ознака | Абс. |% |
    | біль | 223 | 94.1 |
    | жовтяниця | 208 | 87.7 |
    | Температура тіла вище 38 | 174 | 73.4 |
    | Напруга м'язів передньої черевної стінки | 101 | 42.6 |
    | Тріада Шарко | 164 | 69.2 |
    | гіпотензія | 38 | 16.2 |
    | Психічні розлади | 36 | 15.2 |
    | Пентада Рейнольдса | 15 | 6.3 |

    Лабораторні дані: лейкоцитоз вище 10 * 10 ^/л у 1/3 випадків, підвищення

    ШОЕ в 76.4% спостережень, білірубін сироватки крові був в середньому

    81.3мкмоль/л, підвищення рівня лужної фосфотаза в 2 рази і більше відзначено в 55%, високий рівень трансаміназ у 42.2%.

    Мікрофлора жовчі, взятої з проток вивчена у 57 хворих. У Ѕ виявлена g - флора (Е. соli - 26%, протей 21%). У 1/3 хворих виявлена анаеробна інфекція.

    За даними обстеження 240 хворих з О, Г, Х, В, К. Гостіщевим виявлені провідні причини цього захворювання: холедохолітіаз з'явився причиною О, Г, Х, в 90.8 % випадків. Стеноз вихідного відділу протоки виявлено у 6 хворих, індуративний панкреатит у 7 хворих, здавлення печінково-дванадцятипалої зв'язки запальним інфільтратом у 9 хворих.

    Хворих до 60 років було 35.8%, старше 60 років - 64.5%.

    Клінічні ознаки О, Г, Х, за даними В, К, Гостіщева.

    | Клінічний ознака | Абс. |% |
    | біль | 240 | 100 |
    | жовтяниця | 237 | 98.7 |
    | Температура тіла 38.5 | 186 | 77.5 |
    | Симптоми подразнення очеревини | 78 | 32.5 |
    | Проливний піт | 76 | 31.7 |
    | Тріада Шарко | 110 | 45 |
    | Пентада Рейнольдса | 18 | 7.5 |

    У 62% хворих озноби виникали одночасно з розвитком жовтяниці в першу добу захворювання.

    Лабораторні дані: лейкоцитоз до 15-18 * 10 ^/л і вище, збільшення рівня білірубіну в крові до 100мкмоль/л і вище, підвищення трансаміназ в крові.

    Вивчення мікрофлори жовчі, взятій із загального жовчного протоку в 60% випадків виявило g - флору (Е. соli -40 %. Протей-22%). Стрептоккок-

    18%, стафілококи-8%. Найбільш висока чутливість мікроорганізмів відзначена до аміноглікозидів.

    При виконанні даної роботи мною були досліджені 30 історій хвороби ЦМЛ

    № 7, на підставі яких складені такі статистичні дані.

    Частота зустрічальності ознак гострого гнійного холангіту в залежності від віку хворих.

    | вік | 30-40 | 40-50 | 50-60 | 60-70 | 70-80 | 80-90 |
    | ознака | | | | | | |
    | Усього хворих | 2 | 1 | 7 | 5 | 10 | 3 |
    | лихоманка | 1 | 1 | 4 | 3 | 3 | 2 |
    | жовтяниця | - | 1 | 4 | 2 | - | 2 |
    | Болі в правому підребер'ї | 2 | 1 | 6 | 5 | 8 | 3 |
    | Тріада Шарко | - | 1 | 1 | 1 | - | - |
    | Симптом Менделя | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 |
    | Симптом Мерфі | 1 | - | 2 | 2 | 4 | 1 |
    | Симптом Ортнера | 1 | - | 3 | 4 | 5 | 2 |
    | Напруга м'язів бр. стінки | - | - | 1 | 2 | 3 | 1 |
    | Розширення холедоха | 1 | - | 4 | 3 | 8 | - |
    | Виділення гною, фібрину з | 2 | 1 | 2 | 2 | 6 | - |
    | холедоха | | | | | | |
    | Пігментні каміння | 1 | - | 3 | 1 | 5 | 1 |
    | лейкоцитоз | 1 | - | 3 | 3 | 7 | 1 |
    | Підвищення білірубіну | 1 | 1 | 3 | 2 | 7 | 3 |
    | Підвищення трансаміназ | 2 | 1 | 5 | 3 | 9 | 2 |
    | Підвищення ШОЕ | 2 | - | 5 | 4 | 10 | 2 |

    Підвищення загального білка - - 2

    1 1 1

    Клінічні ознаки О, Г, Х, за даними 30 історій хвороби ЦМЛ № 7

    | Клінічний ознака | Абс. |% |
    | лихоманка | 14 | 50 |
    | жовтяниця | 9 | 32 |
    | біль | 24 | 86 |
    | Тріада Шарко | 3 | 11 |
    | Симптоми подразнення очеревини | 15 | 53 |

    Посів був узятий з черевної порожнини у двох хворих.

    Виявлено g-флора-Е. соli.

    Клінічні ознаки О, Г, Х, в залежності від статі хворих.


    | чоловіки | 9 | 7 | 9 | 11 | 3 |
    | жінки | 6 | 10 | 10 | 12 | 2 |

    Частота зустрічальності різних рівнів лейкоцитозу при О, Г, Х,


    | Рівень | 8-15 | 15-20 | Більше 20 |
    | лейкоцитозу | | | |
    | * 10 ^/л | | | |
    | частота | 12 | 3 | - |

    Рівень фонових захворювань при О, Г, Х,

    | діагноз | Абс. |% |
    | холедохолітіаз | 20 | 71 |
    | холецистит | 18 | 64 |
    | ЖКБ | 8 | 29 |
    | панкреатит | 7 | 25 |
    | Стеноз БДС | 6 | 21 |
    | Гепатит | 4 | 14 |

    При порівнянні даних літератури, і матеріалів історій хвороби ЦМЛ% 7 можназробити наступні висновки:

    1. біль зустрічається частіше за інших симптомів, як за даними літератури так і при вивченні 30 історій хвороби.

    2. жовтяниця зустрічається всього лише в 32% випадків, у той час як за даними літератури вона зустрічається в 78% і 99% випадків тобто набагато частіше.

    3. лихоманка зустрічається в 50% випадків, а за даними літератури в 74% у

    Єрмолова і 77% у Гостіщева.

    Незважаючи на досить часту зустрічальність цих ознак окремо, разом вони зустрічаються досить рідко (тріада Шарко) всього лише в 11% випадків, у той час як у Гостіщева вона зустрічається у 45%, а у

    Єрмолова в 69% випадків.

    Таким чином, можна зробити висновок про те, що тріаду Шарко не слід вважати достовірною ознакою О, Г, Х,

    4. симптоми подразнення очеревини зустрічаються в 53% випадків, у той час як за даними літератури вони зустрічаються значно рідше, а саме в 43% і 33% випадків.

    5. найбільше хворих припадає на вік від 70 до 80 років.

    6. серед хворих більше жінок, ніж чоловіків.

    7. О, Г, Х, найчастіше супроводжує холедохолітіаз 71%. Ймовірно це пов'язано з травматизацією жовчних проток конкрементами, що знаходяться в їх просвіті.

    8. пентада Рейнольдса в наших спостереженнях не зустрічається жодного разу, тому що майже у всіх хворих супутнім захворюванням була гіпертонічна хвороба.

    9. У наших спостереженнях розширення холедоха зустрічалося в 51% випадків.

    Виділення гною і фібрину з холедоха зустрічалося в 43% випадків.

    Виявлення каменів у холедоха зустрічалося в 37% випадків.

    10. За даними історій хвороби лейкоцитоз зустрічається в 30% випадків, а за даними літератури в 33% випадків.
    10. підвищення білірубіну спостерігалося в 57% випадків.
    11. підвищення трансаміназ було в 73%, за даними літератури в 43%.
    12. підвищення ШОЕ було в 77%, а за даними літератури в 76%.
    13. підвищення загального білка в 17%.
    14. за даними літератури, при посіві жовчі, взятій у 57 хворих, у 60% висівався G-флора. У наших дослідженнях брався посів із черевної порожнини у двох хворих, при цьому в обох випадках висівався G-флора.

    При спробі виявити найбільш специфічні ознаки для О, Г, Х, ми виявили, що ті клінічні ознаки, які зустрічаються досить часто при цьому захворюванні мало специфічні, у той час як специфічні ознаки О, Г, Х, зустрічаються не часто,
    Тому вивчення цього питання потребує подальших розробок і науковихідей.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status