ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Регіональні міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
         

     

    Міжнародне публічне право

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    Курганський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    Кафедра цивільно-правових дисциплін

    Тема РЕГІОНАЛЬНІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК

    СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

    ДИПЛОМНА РОБОТА

    Студент групи 5029

    /Манаков Р.М/


    Спеціальність - Юриспруденція/021100/


    Керівник доцент

    /Петрушина Е.А./


    Завідувач кафедри к. ю. н., доцент

    /Сивопляс А.В./

    Курган 2002

    ЗМІСТ.

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... с.3

    1. Загальна характеристика регіональних міжнароднихорганізацій ... ... .... с.4

    1.1. Історія створення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ с.4

    1.2. Правосуб'єктність ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......... с.7

    2. Європейський Союз ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... с.12

    2.1. Історія створення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ с.12

    2.2. Органи європейського союзу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...... с.26

    2.3. Європейський Союз і Росія ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...... с.36

    3. Рада Європи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... с.38

    3.1. Рада Європи як політико-правовоїінститут ... ... ... ... ... ... ......... с.38

    3.2. Захист прав людини - основна мета Ради
    Європи ... ... ... ... ...... с.46

    3.3. Рада Європи та Росія ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....... с.50

    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... с.55

    Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... з .57

    ВСТУП

    У сучасних міжнародних відносинах міжнародні організації відіграютьістотну роль як форма співробітництва та багатосторонньої дипломатії.
    ООН, НАТО, АСЕАН, СНД, Рада Європи, Європейський Союз, ОПЕК - ось далеко неповний їхній перелік. Міжнародні організації охопили весь світ і прониклив усі сфери суспільно-політичного життя. Без їхньої участі не вирішується ніодна велика проблема будь-якої держави.

    Метою мого дослідження є показати історію створеннярегіональних міжнародних організацій, познайомити та їх головними органами,розкрити цілі і завдання, що стоять перед ними, порівняти їх компетенцію,звернути увагу на проблеми.

    Ступінь наукової розробленості даної теми досить велика. Неюзаймалися такі вчені, як К.А. Бекяшев, Ю.М. Колосов, В.І. Кузнецов,
    Г.В. Ігнатенко, О. І. тіунів, Б.Н. Топорнін, С. А. Глотов, М. Л. Ентін,
    Е. С. Кривчикова, Ю.Я. Баскін, Д. І. Фельдман, Г. І. Морозов, Д. Б. Левін,
    Г. І. Тункін, Г. В. Черниченко, І. І. Лукашук, Л. Н. Анісімов, С. Б. Крилов та ін
    Серед зарубіжних авторів необхідно виділити Т. К. Хартлі, Д. Анцілотті,
    Я. Броунлі.

    Структура роботи: вступ, основний розділ - три голови і висновок.

    У першому розділі дається загальна характеристика регіональних міжнароднихорганізацій, показується історія з створення, досліджуєтьсяправосуб'єктність.

    Другий розділ присвячено Європейському Союзу. У ній розповідається пропричини й умови його виникнення, характеризуються його основні органи,цілі та завдання, що стоять перед ним, взаємини з Росією.

    У третьому розділі показаний Рада Європи як політико-правовий інститут іосновна його мета - захист прав людини. Аналізуються і його відносини з
    Російською Федерацією.

    1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.

    1.1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ.

    «Статут ООН (ст. 52) припускає існування« регіональних угодабо органів для вирішення таких питань, що відносяться до підтриманняміжнародного миру і безпеки, які є придатними длярегіональних дій », передбачаючи при цьому, що їх діяльність повиннабути сумісною з цілями і принципами ООН. Статут зобов'язує своїх членів здопомогою угод або органів забезпечувати мирне вирішення місцевихсуперечок і підтримувати контакти з Радою Безпеки, якомунадано право використовувати такі організації для примусовихдій під його керівництвом.

    Регіональний статус мають також окремі загальнополітичні абокомплексні за своїми функціями організації, що забезпечуютьспівпраця держав, розташованих в межах географічного районуі зацікавлених у координації зовнішньої політики, зовнішньоекономічнихзв'язків, соціальних, культурних, правових відносин.

    Для визнання організації регіональної необхідно:

    1) просторове єдність держав-членів, їх розміщення вмежах більш-менш цілісного регіону;

    2) просторове обмеження цілей, завдань і дій держав -членів, тобто відповідна суб'єктним складом функціональна орієнтаціябез претензій на втручання в справи, що виходять за регіонально -координаційні рамки.

    Саме такими є Європейський Союз Рада Європи, Організація африканськогоєдності, Організація американських держав, Асоціація держав Південно-
    Східної Азії.

    Особливо відзначимо Співдружність Незалежних Держав, оскількиформування цієї регіональної організації пов'язане з таким незвичайнимпроцесом, як підтримання взаємозв'язків колишніх республік СРСР ». 1

    Об'єктивні потреби інтеграції, помножені на історичнуспільність народів і сформовані між ними зв'язки, призвели до того, що натериторії колишнього Радянського Союзу з'явилося Співдружність Незалежних
    Держав. «Її установчими документами є Угода про створення
    Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 р., підписану в
    Мінську Білоруссю, Росією та Україною, Протокол до угоди, підписаний 21грудень 1991 в Алма-Аті 11 державами (всіма колишніми республіками
    СРСР, окрім прибалтійських і Грузії), і Алма-Атинська декларація від 21Грудень 1991

    На засіданні Ради глав держав СНД в Мінську 22 січня 1993 р. бувприйнятий Статут Співдружності (від імені Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії,
    Росії, Таджикистану і Узбекистану). Набрав чинності через рік післяприйняття.

    На підставі Статуту СНД розрізняються держави-засновники тадержави-члени Співдружності. До першої категорії віднесені ті держави,які підписали і ратифікували Угоду про створення СНД від 8 грудня
    1991 р. та Протокол до неї від 21 грудня 1991 р. до моменту прийняття Статуту
    СНД, а саме Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія,
    Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, Україна (підписали, але нератифікували Алма-Атинський угоди Азербайджан і Молдова).

    державами-членами СНД слід вважати ті держави, яківзяли на себе зобов'язання за Статутом СНД протягом року після йогозатвердження. Україна і Туркменістан не ратифікували Статут СНД і єдержавами-учасниками. Прийом до СНД відкритий для всіх держав, якіподіляють її цілі та принципи і беруть на себе зобов'язання,що містяться в Статуті шляхом приєднання до нього за згодою всіх держав -членів.
    ___________________________________________________________________< br>_

    1 Міжнародне право. Підручник для ВНЗ. отв. ред. проф. Г.В.
    Ігнатенко та проф. О.І.

    тіунів - М. НОРМА - ИНФРА. М, 1999 - з .332-333.

    Організація Африканської єдності (ОАЕ) - найбільшаміжнароднарегіональна організація, членами якої є понад 50 держав
    Африки. Вона була створена на Конференції голів держав і урядівнезалежних країн Африки в Аддіс-Абебі, де 25 травня 1963 було підписано
    Хартія Організації Африканського єдності, що є її статуту (в силі з
    13 вересня 1963р.). Має статус постійного спостерігача при ООН ».2
    «Членом Організації Африканського єдності може стати кожна незалежнасуверенна держава »(ст. 4 Хартії).

    « Всі держави користуються рівними правами та обов'язками »(ст. 5
    Хартії). 3

    Рада Європи і Європейська Рада стали результатом інтеграційнихпроцесів у Західній Європі. Статут Ради Європи підписано в Лондоні 5 травня
    1949 р., набув чинності 3 серпня 1949 Спочатку він включав 10держав, а на сьогоднішній день їх 43 (включаючи й Росію). Прийняття новихкраїн здійснювалося з урахуванням виконання умов, визначених у віденськійдекларації 1993 року, прийнятої на першій конференції держав -учасників Ради Європи на вищому рівні: відповідність інституцій таправового устрою основоположним принципам демократії, дотримання правлюдини, обрання народних представників шляхом вільних, рівних ізагальних виборів, зобов'язання підписати Європейську конвенцію з правлюдини і прийняти всі сукупність її контрольних механізмів.

    Європейський Союз був утворений на основі вже існуючих в Європітрьох Співтовариств, що мали головним чином економічний характер, в містечку
    Маастрихт (Голландія) у 1992 році. Перше з названих Співтовариств -
    Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) було створено в 1951 р.; дваінших - Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом) - в 1957 р.

    __________________________________________________________________

    2 Міжнародне право: Підручник. Изд.2-е, доп. и перераб. отв. ред.
    Ю. Колосов, В. И. Кузнєцов. - М.: Міжнародні відносини, 1998. - С. 228-235.

    3 Хартія Організації Африканського єдності від 25 травня 1963
    //Організація Африканської єдності (історія створення та діяльності).
    Збірник документів. М., «Наука», 1970 - с.37.

    Держави-засновники цих організацій - Франція, Німеччина, Італія,
    Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Пізніше до них додалися Великобританія,
    Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія та Швеція.

    Установчими документами організації з безпеки і співробітництвав Європі є Заключний акт, прийнятий в Хельсінкі в 1975 році,
    Хартія для Нової Європи та додатковий документ до неї, прийняті в Парижів 1990 р., Декларація «Виклик часу змін» і пакет рішень за структуроюта основних напрямів діяльності ОБСЄ, прийняті в Гельсінкі в 1992 р.,а також рішення Будапештського наради у верхах 1994р. Відповідно доцими рішеннями Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ)було перетворено в Організацію з Безпеки та співробітництва в Європі
    (ОБСЄ), уточнено її цілі, вдосконалена структура.

    У формуванні НБСЄ поряд з європейськими державами брали участь
    Сполучені Штати Америки та Канада. Нині ОБСЄ об'єднує всібез винятку держави Європи, два північноамериканські країни і всеколишні союзні республіки СРСР, з тому числі середньоазіатські республіки і
    Казахстан, що, очевидно, не руйнуємо європейської основи ОБСЄ, оскількитут враховуються реальні інтереси та юридичні аспекти правонаступництвавідповідних держав.

    1.2. Правосуб'єктності.

    Міжнародна організація, що створюється державами для виконанняконкретних цілей і завдань, наділяється або зафіксованою в установчомуакті певною компетенцією, у яку включається як коло проблем,якими їй слід займатися, так і надані їй для цьогоповноваження.

    «Метою Співдружності Незалежних Держав є: здійсненняспівпраці в політичній, економічній, культурній та інших областях;створення загального економічного простору, забезпечення прав і основнихсвобод людини відповідно до загальновизнаних принципів міжнародногоправа; співробітництво між державами-членами у забезпеченніміжнародного миру і безпеки, взаємна правова допомога; мирнийвирішення спорів та конфліктів між державами Співдружності (ст. 2
    Статуту СНД). 4

    У Статуті (ст.4) визнається наявність інтересів Співдружності в цілому івизначаються сфери спільної діяльності: забезпечення прав та основнихсвобод людини; координація зовнішньополітичної діяльності;співробітництво у формуванні і розвитку загального економічногопростору, загальноєвропейського і євразійського ринків і ін

    Вищим органом Співдружності є Рада глав держав, в якому навищому рівні представлені всі держави-учасниці (ст. 21). Радауповноважений обговорювати і вирішувати принципові питання, пов'язані здіяльністю учасників СНД у сфері їх спільних інтересів.

    Рада глав урядів координує співробітництво органіввиконавчої влади членів СНД в економічній, соціальній та інших сферахспільних інтересів (ст. 22).

    Рішення обох Рад приймаються консенсусом. Будь-яка держава можезаявити про свою незацікавленість у тому чи іншому питанні, що не повинноперешкоджати прийняттю рішення.

    Третім органом є Рада міністрів закордонних справ, діючийна основі рішень вищеназваних Рад (ст.27). Він здійснюєкоординацію зовнішньополітичної діяльності держав-членів.

    Особливе місце займає Економічний суд, завданням якого єзабезпечення виконання економічних зобов'язань в рамках СНД.

    Відповідно до ст. 2 Хартії, цілями Організації Африканського єдностіє: зміцнення солідарності та єдності Африканських держав;координація і зміцнення співробітництва між ними в таких областях, якполітика, дипломатія, економіка, культура, оборона і безпека, захистїх суверенітету,

    ---------------------------------------- --------------------------------< br>--------------------------

    4 Статут Співдружності незалежних держав від 22 січня 1993 р.//
    Міжнародне право в документах: навчальний посібник (сост.: Н. Т. Блатова,
    Г. М. дрібних), 3-е изд., Перераб. и доп .- М., 2002. - С.284.

    територіальної цілісності та незалежності; знищення всіх видівколонізації на Африканському континенті 5 (вперше в світі проголошено).

    Для досягнення цих цілей Організація має діяти з відповідностідо загальновизнаних принципів міжнародного права і спеціальних, що відображаютьїї специфіку: засудження вбивств з політичних мотивів і підривноїдіяльності, беззаперечна прихильність справі повного звільнення щезалежних Африканських територій; проголошення політики неприєднання добудь-яких блоках (ст. 3 Хартії).

    Вищим органом є Асамблея глав держав і урядів,яка правомочна розглядати питання, що представляють спільний інтерес длявсієї Африки, з метою координації і узгодження спільної політики організації,а також переглядати структуру, функції і дії всіх органів ОАЕ.

    Рішення з процедурних приймається простою більшістю голосів, завсім іншим - 2/3. Кожна держава має один голос ».6

    « В даний час право Європейського Союзу виступає в якостієдиного нормативного регулятора суспільних відносин на території 15держав Західної Європи, «пов'язує» поведінку і діяльність органівдержавної влади та інститутів громадянського суспільства понад 300 млн.громадян, причому не тільки в економічній (як іноді прийнято вважати), алеі в багатьох інших галузях освіти, наукових досліджень та ін Прицьому джерела і норми права Європейського Союзу мають вищу юридичнусилу порівняно з законодавством держав-членів; безпосередньонаділяють громадян (і юридичних осіб) правами та обов'язками, захистяких покладається насамперед на судові органи держав - членівєвропейського Союзу.

    Європейський Союз має особливу правову природу, оскільки був створений наоснові Європейського Економічного Співтовариства у формі міжнародної

    ________________________________________________________________________< br>______________________________

    5 Хартія Організації Африканської Єдності від 25 травня 1963//
    Організація Африканської Єдності (історія створення та діяльності).
    Збірник документів. М., «Наука», 1970. - С.36.

    6 Міжнародне право: підручник. изд. 2-е, доп. и перераб., відп. ред.
    Ю.М. Колосов, В.І. Кузнєцов. - М., междун.-е отнош.-я, 1998, с.229-235.

    (міждержавної) організації і за характером своєї компетенції,порядку формування і діяльності керівних органів виступаєнаднаціональної (наддержавної) організацією політичної влади,яка має великі повноваженнями, що випливають із обмеженнясуверенітету або передачі компетенції від держави до інститутівєвропейського Союзу. Європейський Союз, зберігаючи у своєму пристрої елементиміжнародної організації, володіє багатьма федеративними рисами ».7

    « Рада Європи, на відміну від Європейського Союзу, з одного боку,об'єднує в своєму складі більшу кількість країн і населення,що проживає на його території. У поле його діяльності перебувають у т.ч. іЦентральній країн Східної Європи і, Росія. З іншогобоку - Рада Європи, відображає дещо іншу, на відміну від Європейського
    Союзу ступінь інтеграції держав-членів з усіма наслідками, що випливають звідсинаслідками (інша компетенція керівних органів, відсутність федеральнихрис, ступінь впливу на політичне, економічне, духовне життя країні т.д.). Він також має свою яскраво виражену сферу діяльності - захистправ і свобод людини, національних м?? ньшінств, розвиток самоврядуваннягромадян, прикордонної співпраці і соціальний вимір ».8

    Основні цілі ОБСЄ - створення умов для забезпечення тривалого миру,співробітництво в галузі безпеки, роззброєння, запобіганняконфліктних ситуацій, економіки, культури, прав і свобод людини та ін
    Принципи ОБСЄ закріплені в Декларації принципів, яка стала складовою частиною
    Гельсінського Заключного акта.

    Вищим органом ОБСЄ є Нарада глав держав і урядів,скликаються регулярно кожні два роки. На зустрічах у верхах встановлюютьсяпріоритети і даються орієнтири на вищому політичному рівні.

    Центральним керівним органом ОБСЄ є Рада міністрів (раніше

    __________________________________________________________________

    7 Основи права Європейського Союзу: Навчальний посібник/Під ред. проф.
    Кашкина С.Ю. - М. 1997. - С.4.

    8 Глотов В.А. Росія і Рада Європи: Політико-правові проблемивзаємодії. - Краснодар.: «Рад. Кубань », 1998. - С.111.

    Рада НБСЄ), що складається з міністрів закордонних справ і несучийвідповідальність за прийняття рішень.

    Керівний рада збирається на рівні політичних директорівдепартаментів або на відповідному йому рівні. Він покликаний обговорювати іформулювати принципи політичного та загального бюджетного характеру.

    Постійна рада - основний орган у структурі ОБСЄ для веденняполітичних консультацій і прийняття поточних рішень. Рада складається зпостійних представників держав-учасників.

    Загальне керівництво оперативною діяльністю покладається на чинногоголови, яким є міністр закордонних справ країни, що приймалаостаннє засідання Ради міністрів. Термін його повноважень - одинкалендарний рік.

    З інших органів слід зазначити Парламентську асамблею, що складаєтьсяз представників усіх країн-членів ОБСЄ. У її компетенцію входятьобговорення та оцінка діяльності ОБСЄ, регулярне інформуваннянаціональних парламентів.

    2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ.

    2.1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ.

    Європейський Союз (ЄС) був утворений Маастрихтським договором 1992 р. наоснові уде існували в Європі трьох Співтовариств, що мали головним чиномекономічний характер. Перше з них - Європейське об'єднання вугілля істалі (ЄОВС) - було створено в 1951 р., два інших - європейськаекономічного співтовариства (ЄЕС) та Європейське агентство з атомної енергії
    (Євратом) - шістьма роками пізніше.

    Первісними членами цих організацій були шість країн - Франція,
    ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. У 1973 р. до нихприєдналися Великобританія, Данія та Ірландія, у 1981 р. - Греція, в 1986р. - Іспанія та Португалія. З 1 січня 1996 членами стали Австрія,
    Фінляндія та Швеція. Освіта трьох Співтовариств стало наслідкомінтеграційних процесів, що відбуваються в Західній Європі.

    «Інтеграція» - від латинського integratio, що означає відновленняцілого, возз'єднання. Вона розуміється, перш за все, як вихід за межіміждержавного співробітництва, аж до створення єдиної структури,відрізняється наднаціональними (наддержавними) рисами.

    Зараз інтеграційні процеси розвиваються майже на всіх континентахземної кулі. Але саме в Західній Європі досягнуті найбільш вражаючірезультати, що підтверджують правильність обраного шляху розвитку. Саметут знайдені та апробовані ефективні економічні, політичні таправові рішення, що визначили як зміст, так і формиінтеграційних процесів.

    Далеко не всі і не відразу йшло гладко, але які об'єдналися країнипродемонстрували здатність долати невдачі і труднощі, нарощуватипотенціал інтеграції. «Історики відзначають, що уявлення про Європу якособливому світі, особливої сім'ї роду людського почали формуватися ще вранньому середньовіччі. Принаймні, з XI ст. вони простежуються вжедосить чітко ».9

    У той час з такими ідеями виступала духовна еліт суспільства: філософи,політики, письменники. Варто назвати імена чеського короля Іржі Подєбрадах (XYст.), англійської квакери Вільяма Пенна (XYII в.) і французького абата Сен-
    П'єра (XYIII ст.). Головним інтегралом тоді була католицька церква.

    Наступне ім'я - Річард Куденхове-Калергі (Австрія), ідеологпан'европеізма, який у 1923 р. висунув план створення Сполучених Штатів
    Європи за американським зразком. Проте, провідні європейські країни непідтримали цієї ідеї.

    Під час другої світової війни ідеї пан'европеізма були пригніченігуркотом боїв. Але саме ця війна дала приклад антигітлерівськоїкоаліції, що розгромила фашизм. І хоча країни Європи перебували по різнібоки барикад, перемога сил, що уособлювали прогрес людства, маласправді історичне значення. Вона підтвердила, що високі цілі, захистцінностей людської цивілізації здатні згуртувати народи навіть всуперечбагатьом істотним відмінностей в політичному устрої.

    Європейські держави вийшли з війни сильно ослабленим і активношукали шляхи свого затвердження в післявоєнному світі. Поодинці було вкрайважко добитися успіху, тому країни стали об'єднуватися. У травні 1949була створена Рада Європи, а двома роками пізніше - Європейське об'єднаннявугілля і сталі (ЄОВС). Велику роль в появі ЕОУС зіграли Жан Моне і
    Робер Шуман.

    Документом принципового значення в історії інтеграції стала
    Декларація Шумана (9 травня 1950 р.). У ній знайшло відображення узгодженепропозицію Франції та Німеччини про створення Європейського об'єднання вугілля істалі. Договір про ЄОВС був підписаний в Парижі 18 квітня 1951 шістьмакраїнами - Францією, Німеччиною, Італією, Бельгією, Нідерландами та
    Люксембургом.

    _________________________________________________________________

    9 Борко Ю.А., Загорський А.В., Карагапов С.А. Загальний європейський дім: щоми про нього думаємо. М., 1991. - С. 8.

    «Як сказано у статті 1 Договору, в основу об'єднання полжени трипринципу: спільний ринок, спільні цілі та загальні інстітути.10 У наступній статтівстановлено, що Об'єднання буде послідовно створювати умови,які самі по собі забезпечать найбільш раціональний розподілпродукції при можливо більш високому рівні продуктивності, зберігатипостійну зайнятість і піклуватися про те, щоб не викликати істотні ідовготривалих порушень в економіці держав-членів.

    Якщо спробувати виділити саме головне в Договорі про ЄОВС, то слідназвати формування спільного ринку. Договір передбачав, що Об'єднаннязабезпечить: упорядковане постачання спільного ринку, рівний доступ до джерелвиробництва всіх споживачів, що перебувають у порівнянному положенні в загальномуринку; встановлення максимально низьких цін; підтримка умов, якібудуть стимулювати підприємства до нарощування і поліпшення їхвиробничого потенціалу.

    несумісними зі спільним ринком і, відповідно, що підлягають скасуванню ізабороні в рамках ЄОВС визнавалися імпортні та експортні мита абозбори або збори, що мають еквівалентний ефект, а також кількісніобмеження на руху товарів. Це, по суті, означало створення ввідповідних межах зони вільної торгівлі. Не допускалися заходи іпрактика, дискримінаційні по відношенню до виробників, покупцям іспоживачам.

    Договір встановлював, що ЕОУС є юридичною особою. Уміжнародних відносинах воно було наділене правоздатністю, необхідноїдля здійснення своїх функцій та досягнення поставлених цілей. У кожномуз держав-членів Об'єднання отримало найбільшу правоздатність,пре -

    ________________________________________________________________________< br>______

    10 Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі від 18квітня 1951// Договори про заснування Європейських спільнот: Договірпро Установу Європейського об'єднання вугілля і сталі. Договір про заснування
    Європейського економічного співтовариства. Договір про заснування Європейськогоспівтовариства з атомної енергії. М. 1994 - с.5.доставляємо юридичним особам у цій державі. Зокрема, ЄОВС сталовиступати стороною в суді, набувати та відчужувати рухоме і нерухомемайно.

    Як видно, створення ЄОВС стало серйозним кроком країн Західної Європина шляху досягнення принципово нового рівня інтернаціоналізаціївиробництва - рівня економічної інтеграції. Разом з тим в Договорі,так само як і в діяльності Об'єднання, можна побачити прикмети початковогоетапу інтеграції, особливо певну нерішучість та непослідовністьу базових підходах. Торгова політика залишалася в основному задержавами-членами. Договір ЄОВС ще не містить положень про вироблення іпроведення узгодженої політики у найважливіших сферах інтеграції, з томучислі у податково-фінансовій і соціальній ».11

    Два договори, підписані в Римі 25 березня 1957 і вступили в силу з
    1 січня 1958, оформили створення Європейського економічного співтовариства
    (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом).

    «У преамбулі Договору про Євратомом ті обгрунтування його створення, якідержави-засновники хотіли підкреслити для європейської і світовоїгромадськості. Насамперед вказувалося на те, що атомна енергіяявляє собою істотне джерело, який забезпечить розвиток іоновлення виробництва і допоможе просуванню по мирному шляху. Даліговорилося про переконаності в тому, що лише невідкладні спільнізусилля дозволять добитися звершень, що відповідають творчомупотенціалу країн-учасниць. Крім того, наголошувалося, що створення умов длярозвитку потужної атомної промисловості, яка є джереломвеликих ресурсів, стимулює технічний прогрес і сприяє,завдяки різноманітному використанню, зростанню добробуту народів.

    Учасники Договору заявили, що вони стурбовані забезпеченням умовбезпеки. Ці умови повинні усунути загрози, які несе зсобою
    __________________________________________________________________________

    11 Топорнін Б.Н. Європейське право. Підручник/інститут держави іправа РАН. - М.: ЮРИСТ, 1998. - С. 44-48.розвиток дослідження і виробництва в сфері атомної енергії.

    Завдання Євратому була визначена в Договорі наступним чином: шляхомстворення необхідних умов для виникнення і швидкого зростання атомноїпромисловості сприяти підйому життєвого рівня в державах -членах і розвитку взаємних обмінів з іншими країнами (ст.1). З метоювиконання цього завдання Євратом повинен: розвинути дослідну роботу і поширювати технічні знання; розробляти єдині норми безпеки для захисту здоров'я працівниківу своїх атомних підприємствах і всього населення; спрощувати інвестиційний режим і забезпечувати, заохочуючи, зокрема,ініціативу підприємств, створення установок для фундаментальнихдосліджень, необхідних для розвитку атомної енергетики в Співтоваристві; стежити за регулярним і справедливим постачанням споживачів у
    Співтоваристві ядерним паливом і рудою; гарантувати шляхом належного контролю неможливість використанняядерних матеріалів на інші цілі, крім тих, для яких вонипризначені; використовувати право власності, що визнається, на володінняспеціальними розщеплюють матеріалами; забезпечувати широкий доступ до кращих технічних засобів і збут їхшляхом створення спільного ринку спеціального обладнання та матеріально -технічного забезпечення, вільного руху капіталів для інвестицій уатомні галузі, а також шляхом вільного вибору місця роботи спеціалістамивсередині Співтовариства; встановити з іншими країнами та міжнародними організаціямивсілякі зв'язку, що сприяють прогресу в мирному використанні атомноїенергії (ст.2) .12

    _________________________________________________________________

    12 Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії від
    25 березня 1957р.// Договори про заснування Європейських спільнот: Договір прозаснування Європейського об'єднання вугілля і сталі, Договір про заснування
    Європейського економічного співтовариства, Договір про заснування Європейськогоспівтовариства з атомної енергії. М. 1994. - С. 32.

    Завдання, поставлені перед Євратомом повинні були вирішуватися через системуорганів. На момент підписання Договору цими органами були: Асамблея,
    Рада, Комісія і суд.

    Євратом досить успішно зіграв відведену йому роль. Як справедливовідзначалося в літературі, це спільноти зуміло пережити труднощі росту, вособливості заважали його розвитку саме в перше десятиліттяіснування, у потім і провінції, постійно розширюючи свою діяльність.

    Взаємовідносини країн всередині Євратому не раз змінювалися. З самогопочатку найбільшу зацікавленість у цьому Співтоваристві виявляла Франція.
    Інші країни також прагнули отримати користь з можливості економитивласні кошти за рахунок об'єднання зусиль в галузі науковихдосліджень та будівництва атомних електростанцій. Мабуть, нафтовийкриза 60-х років був часом «пік» для Євратому. Чорнобиль ж ставвідправною точкою критичного перегляду колишнього ставлення до використанняатомної енергії: посилилася увага до питань безпеки, охоронинавколишнього середовища ».13

    « Безумовно, найважливіше і вирішальне значення для розвитку всього процесуінтеграції в Західній Європі мало створення європейського економічногоспільноти. ЄЕС являло собою об'єднання спільного, значною міроюуніверсального характеру, яке охоплювало такі найважливіші сферижиттєдіяльності держав, як економіка і соціальний розвиток.

    Саме Договір про ЄЕС визначає сутність і спрямованість європейськоїінтеграції. У ньому викладені загальні цілі і принципи, які характеризуютьдіяльність усіх трьох Європейських співтовариств.

    Договір про Європейський економічний спільноти порівняно детально ідокладно регулює завдання і цілі ЄЕС. Спільнота покликане забезпечитигармонійне економічний розвиток, неухильне, збалансований істабільне економічне зростання, прискорене підвищення рівня життя ізміцнення

    __________________________________________________________________

    13 Топорнін Б.Н. Європейське право. Уч-к/інститут держави і права
    РАН. - М., МАУП, 1998, - с. 105-111.зв'язків між об'єдналися державами (ст. 2 Договору про ЄЕС) .14

    Вирішальним засобом досягнення цих цілей повинно було служити створення
    «Загального ринку» і реалізація чотирьох свобод, що забезпечують його формуванняі функціонування. До їх числа віднесені свобода руху капіталів,товарів, послуг і робочої сили. Договір уточнює заходи, необхідні дляпобудови «загального ринку» і реалізація чотирьох свобод, а також визначаєосновні етапи такого будівництва. Протягом трьох етапів - кожен почотири роки з можливістю продовження окремих етапів, але за умови, щов цілому перехідний період не перевищить п'ятнадцяти років - належало створити
    Митний союз, ввівши, таким чином, загальну зовнішню митний кордон іліквідувавши митні кордони і бар'єри всередині Співтовариства. Досягненнюпоставлених цілей були підпорядковані також загальні політики, що здійснюються врамках Співтовариств, а також система інститутів Співтовариства, умови і порядокїх діяльності.

    Шляхом укладення спеціальних угод була створена єдина системаінститутів, що охоплює всі три Співтовариства. На основі Конвенції про загальніінститутах, підписаної одночасно з Римським договором у 1957 р., булистворено загальні для всіх Співтовариств Парламентська Асамблея і єдиний Суд.
    Значно більше часу знадобилося для вирішення питання про об'єднаннятаких провідних інститутів, як Рада та Комісія. Відповідний Договір прозлиття був підписаний в 1965 р. і набув чинності в 1967 р. Починаючи з цьогоперіоду в рамках Співтовариств функціонує єдина система інститутів.

    Реалізація цілей і завдань, сформульованих в установчих актах,що створили Європейські співтовариства, виявилася справою надзвичайно важким іскладним. Вже приблизно в 1968 р. в рамках ЄС було завершено створення
    Митного союзу, введено в дію спільний митний тариф і впевною мірою пом'якшені внутрішні бар'єри в рамках спільного ринку нашляху вільного движ-

    __________________________________________________________________

    14 Договір про заснування Європейського економічного співтовариства від 25березня 1957// Договори про заснування Європейських спільнот: Договір прозаснування Європейського об'єднання вугілля і сталі, Договір про заснування
    Європейського економічного співтовариства, Договір про заснування Європейськогоспівтовариства з атомної енергії. М. 1994. - С.48.ня товарів. Однак незабаром послідували за цим серйозні потрясіння ввалютно-фінансовій сфері, викликані, зокрема, скасуванням золотогопаритетудолара, що вибухнула в 70-і роки гострий енергетична криза різкозагальмували розвиток інтеграційних процесів.

    Не менш складною виявилася завдання подолання економічної стагнації.
    Правда, досвід показав, сто за рахунок колективних зусиль виниклиекономічні та фінансові труднощі вдалося вирішити зі значно меншимивитратами і більш ефективно, ніж в інших країнах. Це значною міроюпозначилося на привабливості Європейських співтовариств для іншихзахідноєвропейських держав і поряд з іншим стало одним зі стимуліврозширення Європейських співтовариств. У 1972 р. було підписано угоду провступ до ЄС Англії, Ірландії та Данії, у 1979 р. - про вступ Греції,в 1986 р. - Іспанії та Португалії. Безумовно, розширення чисельного складу
    ЄС підвищило питома вага, роль і вплив Співтовариств в сучасному світі.
    Об'єднання зусиль сприяло певною мірою подоланняекономічних труднощів.

    Разом з тим вступ до складу Співтовариства неоднакових за рівнемекономічного розвитку держав породив і нові дуже складніпроблеми, пов'язані, зокрема, з вирівнюванням рівнів економічногорозвитку, з необхідністю надання додаткової допомоги та підтримкивідсталим регіонами в рамках Європейських співтовариств.

    Розвиток Європейських співтовариств виявило також необхідність доповненнянаростаючого економічного співробітництва більш тісним співробітництвом і вінших областях. У рамках установчого акта 1957 було вжито заходів щодопоширення юрисдикції Європейських співтовариств на такі важливі області,як соціальна політика та створення Європейського соціального фонду,регіональний розвиток та створення відповідних структур, спільнаполітика в галузі досліджень, програма співробітництва з охоронинавколишнього середовища. Все більше і більше відчувалася необхідність більш тісноїспівробітництва держав - членів ЄС у політичній сфері, в утвердженнісамобутності та ідентичності Європейських співтовариств на міжнародній арені.
    Всі ці спонукальні причини відіграли свою роль в рішенні про необхідністьвнесення істотних змін до Римські установчі акти і в підготовцідо створення Європейського Союзу. Скликана в цих цілях міжурядоваконференція підготувала проект нового установчого акта, який отримавназва Єдиного європейського акта. Він був підписаний представниками всіхдержав-членів у лютому 1986 р., належним чином ратифіковані наоснові національних конституційних процедур і набув чинності з 1 липня 1987р.

    У цьому документі подароване нове формулювання цілей, що стоять перед
    Європейським Співтовариством, зафіксована на договірному рівні тенденція дорозширенню сфери ведення Європейських співтовариств, намічена реструктуризаціяінституційної системи, визначені заходи щодо гармонізації права ЄС танаціонального права держав-членів, намічені в загальних рисах контуристворення Економічного та валютного союзу, визначені основні параметриспівпраці держав-членів

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !