ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Зовнішньоторговельна діяльність Республіки Корея
         

     

    Міжнародні відносини

    Російської економічної академії ім. Г.В. ПЛЕХАНОВА

    Курсова робота на тему:

    Зовнішньоторговельна діяльність Республіки Корея.

    МОСКВА 2002

    План курсової роботи. < p> Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. стор 3-4

    1. Аналіз зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея в 90х рр. та її збалансованість ... ... ... ... ... ... ... ................... стор 5-9

    2. Товарна структура експорту та імпорту ......... стор 10-21

    3. Роль ПІІ в розвитку експорту країни ...... .... Стор 22-26

    4. Торговельні відносини Республіки Корея з Росією і перспективи розвитку ... ... ... ... ... ... ... ... ........ стор 27-30
    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......... стор 31-33
    Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .......... ... стор 34

    Введення.

    Зовнішньоторговельна політика Республіки Корея формувалася протягомбагатьох десятиліть. Формування здійснювалося в умовах стратегіїекономічного розвитку за рахунок експортного виробництва.

    Як відомо, протягом багатьох десятиліть в Республіці Кореяпанувала монополія зовнішньоекономічної діяльності, тобтовиключне право на здійснення всіх видів зовнішньоекономічних зв'язківналежало державі.

    Для стимулювання експортного виробництва уряд здійснювавряд заходів щодо лібералізації імпорту для розширення експортноговиробництва, зниження податків або звільнення від них підприємств і фірм,здійснюють експортне виробництво, надання кредитівекспортують фірмам на пільгових умовах, створення економічних зон,спеціалізованих на експорті.

    Виходячи з порівняльних переваг, які перебували у достатку робочоїсили, і з огляду на зростаючий попит японського та американського ринків утрудомісткої продукції, Республіка Корея інтенсивно розвивала такі галузіяк автомобілебудування, суднобудування, виробництво напівпровідників,телекомунікаційного обладнання, побутової електроніки, комп'ютерів,текстильної та нафтохімічної промисловості.

    В даний час зовнішня торгівля країни знизилася. Урядшукає відповіді на складне питання: яким чином зберегти стабільне положенняв державі, економіка якої напряму залежить від експорту в
    Сполучені Штати, що втратили економічний інтерес до Сеулу післятерористичних атак 11 вересня.

    Ще до терористичних атак південнокорейські економісти попереджали,що існуюча динаміка скорочення внутрішніх витрат споживачів недозволить по закінченні 2001 збільшити обсяг ВВП країни на більш ніж 3%.
    У подібних висновках у випадку Південної Кореї можна угледіти досить виразнінотки песимізму що посилюється.

    Уряд продовжує робити серйозні кроки, щоб і внадалі попередити різке уповільнення економіки. Наприкінці 2001 року бувприйнятий державний бюджет, обсяг якого склав 1125,8 млрд. вон
    ($ 870 млрд.). На думку аналітиків, бюджет носить стимулюючий характер длязагального розвитку економіки.

    Автор поставив перед собою мету розкрити причини успіхів і труднощіву зовнішній торгівлі країни, показати товарну структуру експорту та імпорту,вплив ПІІ на розвиток експорту, а також торговельні взаємини між
    Республікою Корея і Росією.

    Протягом декількох місяців автор намагався вирішити поставлені завданняі головним джерелом інформації з'явився Корейський культурний --інформаційний фонд.

    Аналіз зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея в 90х рр.. та їїзбалансованість.

    Таблиця № 1

    Динаміка зовнішньоторговельного обороту Республіки Корея (млрд. $)
    | | 1994 | 1996 | 1998 | 2000 |
    | Роки | | | | |
    | Пок-ли | | | | |
    | Зовнішньоторговельний | 234,9 | 246,1 | 304,6 | 332,8 |
    | | | | | |
    | Оборот | | | | |
    | | 125,2 | 132,4 | 156,1 | 172,3 |
    | Експорт | | | | |
    | Імпорт | 109,7 | 113,7 | 148,5 | 160,5 |
    | Сальдо | 15,5 | 18,7 | 7,6 | 11,8 |

    Джерело: [9, c. 112]

    З аналізу таблиці випливає, що розмір товарообігу Республіки Кореямає стійку тенденцію підвищення. Починаючи з 1994 р. зовнішньоторговельнийоборот країни виріс на 97 млрд. Доларів США (з 235 млрд. в 1994 р. до 332млрд. в 2000 р.). Неухильно зростає і експорт (з 125 млрд. в 1994 р. до 172в 2000 р.), що пов'язано з бурхливим розвитком ринку виробництванапівпровідників і телекомунікаційного устаткування, які єголовними експортними товарами Південної Кореї. Періоду 1994-2000 притаманнепозитивне торговельне сальдо.

    Згідно з даними СОТ, у 2000 році Республіка Корея посідала 13-е місцеу світі за обсягами торгівлі. Зокрема, обсяг експорту склав $ 172,3млрд., а обсяг імпорту - $ 160,5 млрд. В опублікованому Міністерствомзакордонних справ і зовнішньої торгівлі Республіки Корея доповіді СОТ за 2000 рікпро тенденції у світовій торгівлі повідомлялося, що за обсягом експорту Кореязаймала 12-е місце у світі, а за обсягом імпорту - 13-е місце. [3, c. 358 -
    359]

    У 90-х роках темпи зовнішньої торгівлі у 1,5-4,0 рази перевищували темпиприросту ВВП. Так, на початок 94 рр. середньорічний приріст експорту становив
    - 10%. Швидке зростання зовнішньої торгівлі стала результатом впливурізних факторів і умов, у тому числі зовнішньоторговельної політики, напроцес формування та розширення експортного потенціалу країни. [2, c.
    212]

    Південна Корея не відноситься до країн вільного торговельного режиму.
    Уряд, граючи домінуючу роль в економіці, здійснює прямий інепрямий контроль у зовнішньоекономічних зв'язках.

    До недавнього часу зовнішньоторговельна політика по суті представляласобою систему протекціоністських методів розвитку експорту та ліцензуванняімпорту. Згідно з цим, компанії отримали право імпортувати товари,вартість яких не перевищувала величину експортних надходжень цихкомпаній. На відміну від споживчих товарів імпорт обладнання іпроміжних товарів звільнявся від будь-яких мит і користувавсяпільговими тарифами. Виняток становили матеріали, виробництво яких вякоюсь мірою набуло розвитку.

    Високі темпи зовнішньоторговельного обороту призвели до зростання значення Південної
    Кореї на світових ринках. Її частка у світовому експорті зросла з 0,04% в
    1962р. до 1,1 в 1980р., 1,9 - у 1990 р. і 2,4% - в 1996 р.

    Збільшилася залучення країни до міжнародного розподілу праці, прощо свідчить коефіцієнт еластичності експорту та імпорту повідношенню до ВВП і зростання експортної та імпортної квот.

    Експортна квота в 1999 р. досягла 36% ВВП і трохи поступаєтьсявідповідного показника інших країн цього регіону. Імпдства.
    Разом з тим, такі фактори, як високі ціни на імпортні комплектуючі,фінансова нестабільність ринків, що розвиваються і низькі ціни на електронікуна світовому ринку (особливо вироблену країнами, що розвиваються), будутьвпливати. З урахуванням цього південнокорейськітоваровиробники концентрують зусилля на експорті високотехнологічнихтоварів (наприклад, цифрових електропобутових приладів) на ринки розвиненихкраїн.

    У 1999 р. не очікується збільшення попиту на побутову електроніку і всамої РК, оскільки нові види товарів (цифрового формату) поки що лише почализ'являтися на ринку.

    Виробництво напівпровідників.

    У червні 1998 р. експорт напівпровідників скоротився на 27,8% упорівняно з аналогічним періодом попереднього року. У подальшому тенденціюдо зниження експорту цієї категорії товарів вдалося переламати, і загальнийобсяг поставок напівпровідників за підсумками року скоротився лише на 3,2%.
    Виробництво напівпровідників збільшилося в 1999 р. на 35,4%, вартість
    «Чіпів» (DRAM) протягом того року продовжувала залишатися на нижчомувідмітки, зазначеної в червні. Ці обставини, а також неясні перспективисвітового ринку напівпровідників змушують південнокорейські компанії скорочувати
    (майже на третину) обсяги інвестицій у виробництво напівпровідників якусередині країни, так і за кордоном - три основні виробниканапівпровідників в РК були змушені скоротити обсяги виробництва черезнизьких світових цін на продукцію, що випускається.

    Невисока норма прибутку в цій галузі змушує південнокорейськікомпанії йти також на реструктуризацію виробництв, особливо з урахуваннямтого, що ціни на продукцію падають швидше, ніж витрати на її виробництво.
    Підвищені витрати в цій області пов'язані, в першу чергу, з подорожчанням
    (у доларовому еквіваленті) оренди взятого в лізинг імпортного устаткування.
    У даних умовах компанії намагаються залучити додаткові позиковікошти з-за кордону і позбавляються від ряду виробництв, які стаютьмало конкурентоспроможними. Уряд закликає південнокорейські компаніїсконцентруватися на профілюючих виробництвах. Йдеться, зокрема, йдепро злиття напівпровідникових виробництв компаній «Хенде» і «Ел-Джі". Уразі їх об'єднання нова компанія стане другим найбільшимвиробником напівпровідників у світі після компанії «Сам-Сунг».

    Відзначається посилення тиску з боку іноземних конкурентів напівденнокорейських виробників напівпровідників. У хід йдуть антидемпінговізаходи, загрози затримати надання траншів, обіцяних РК у рамкахстабілізаційної програми МВФ, і т.д. В сент. 1998 США ввели високийантидемпінгові мита на «чіпи» компаній «Хенде» і «Ел-Джі". Чи невиключено, що за прикладом США підуть європейські та інші країни.

    У 2000 р. в області виробництва напівпровідників почалося пожвавлення
    (зростання на 13,3%). При цьому експорт повинен збільшитися на 13,7% (з-замасового поширення у світі програми Windows XP і попиту на ПК зпроцесором Pentium III).

    Південнокорейська компанія навряд чи вдасться досягти обсягів експортуколишніх років. Цьому будуть перешкоджати затоварення на ринкунапівпровідникової продукції, «звуження» азіатських ринків у результатіекономічної кризи. Однак попит на сучасні види продукціїнеухильно зростає.

    Телекомунікаційне обладнання.

    Обсяги продажу впали на 10-20% (поставки телефонних станцій ікомп'ютерів на 50% і 35% відповідно). Було відзначено збільшення попитулише на мобільні телефони і супутнє обладнання (на 40%). Експорттелекомунікаційного обладнання з РК скоротився в 1999 р. на 4,8% приодночасному зниженні експортних цін. Разом з тим експорт мобільнихтелефонів виріс в 1998 р. майже на 60%, головним чином на американськийринок.

    У 1999 р. прогнозувалося збільшення виробництвателекомунікаційного обладнання, в першу чергу мобільних телефонів.
    Проте насправді, темпи зростання виявилися невеликі через обмеженіможливостей внутрішнього ринку. Основним каталізатором тут став експорттелекомунікаційного обладнання стандартів GSM і CDMA. Риноктелекомунікаційного обладнання РК починаючи з другої половини 1999став повністю відкритим для іноземних конкурентів.

    Комп'ютери.

    Ситуація на ринку комп'ютерів РК в 1998 р. залишалася складною. Так,обсяг експорту комп'ютерних моніторів, які були основним товаром,що поставляються за кордон, скоротився в ціновому вираженні майже на 30%
    (незважаючи на збільшення обсягів поставок). Серед виробників ПК «наплаву »залишилися лише великі компанії - в основному ті, якіперемкнулися з виробництва комп'ютерних моніторів на випуск жорсткихдисків і CD-ROM. Багато компаній в пошуках виходу з кризової ситуаціїстворювали СП (за рахунок продажу частини своїх акцій іноземцям) повиробництва мобільних телефонів.

    У 1999 р. місцеві виробники пов'язували надії на збільшенняобсягів продажів з зростанням експортних поставок високошвидкісних периферійнихпристроїв, збільшенням попиту з боку приватного сектора і держави, атакож з диверсифікацією збутової мережі за кордоном. Очікується зростання обсягіввиробництва на 16,7% в порівнянні з минулим роком, експорту на 15,6% (до
    5,9 млрд. дол), зростання внутрішнього споживання - на 18,6% (до 2,7 млрд.дол.)

    Загальне машинобудування.

    Незважаючи на те, що в цій області в 1999 р. прогнозується збільшенняобсягів виробництва та експорту, докризові показники в найближчому майбутньомунавряд чи будуть досягнуті - низький рівень завантаження виробничихпотужностей, простоює обладнання вартістю 20 трлн. он).

    За умови, що азіатські країни зуміють певною мірою подолатикризові явища в економіці, з'явиться можливість збільшити в 1999 р.обсяг експорту продукції загального машинобудування РК до 8,9 млрд. дол, щона 3,8% більше показників минулого року.

    Сталеливарна промисловість.

    Поставки на внутрішній ринок холоднокатаної стали в 1998 р.скоротилися на 60,1%, металоконструкцій - на 56,1%, сталевих труб - на
    46,1%. Завдяки замовленням із боку суднобудівних компаній, поставкилистового заліза скоротилися лише на 4,5%. Виробництво сталі в РК в 1998р. зменшилося на 0,4%. Банкрутство таких сталеливарних компаній, як Hanbo
    Steel і Hwan Young Steel, призвело до скорочення випуску практично всіхвидів металовиробів за винятком листового заліза. Завантаженнявиробничих потужностей в південнокорейської металургії в 1998 р. в середньомуне перевищувала 85%. Скорочення виробництва сталі в РК було обумовлено такожзагальносвітовою тенденцією до зниження обсягів виробництва в цій галузі. Уберезні 1998 р. Японія почала скорочувати обсяги виробництва сталі з метоюпідтримки цін, її приклад наслідували Росія, Індія, країни Південно-Східної Азії,деякі європейські країни. Не стала винятком і РК. Незважаючи нападіння попиту на метал з боку азіатських країн і Японії, експорт сталіз РК в 1998 р. збільшився на 47%, що було пов'язане з девальвацією індійські.
    Однак зростання поставок південнокорейської стали зустрів жорстку протидіюз боку урядів США та країн Європи, які розглядаютьможливість застосування антидемпінгових процедур по ряду позиційпівденнокорейського експорту (нержавіюча сталь, гарячий прокат, холоднокатанасталь).

    У 2001 р. в сталеливарної промисловості РК подальший спадвиробництва малоймовірний, оскільки споживання стали основними галузямипромисловості зростає (за рік споживання повинне збільшитися на 5,2%).
    Експорт стали скоротиться в 1999 р. на 13,6% в порівнянні з минулим роком.

    У 2000 р. очікується скорочення поставок стали на внутрішній ринок на
    3,7% (буде вироблено 38 млн. т., на 2,9% більше обсягів минулого року).

    нафтохімічна промисловість.

    У 1998 р. попит на продукцію нафтохімічної галузі на внутрішньомуринку РК скоротився на 15-35% (в основному нате види продукції, щознаходять застосування в автомобілебудуванні, будівництві і виробництвіелектротехнічних виробів). Основними ринками збуту нафтохімії стали США і
    Європа. Незважаючи на скорочення експортних цін, доходи нафтохімічнихкомпаній РК в 1998 р. продовжували залишатися стабільними, чомусприяли такі чинники, як низькі ціни на сиру нафту, вигідний дляпівденнокорейських компаній обмінний курс індійські і збільшені обсяги експортнихпоставок. Що збільшився попит на продукти нафтохімії з боку КНР іскорочення поставок на світовий ринок нафтохімічної продукції з РК,
    Японії і Тайваню дозволили підтримувати світові ціни на відносновисокому рівні. Після скорочення обсягів виробництва в 1998 р. ступіньзавантаження виробничих потужностей у цій галузі не перевищувала 80%.

    У 2002 р. попит на продукцію нафтохімічної галузі на внутрішньомуринку РК буде рости. Однак обсяги виробництва та експорту залишаться нижчимирівня минулих років через відсутність нових інвестицій в цю галузь у 1998р. і посилилася конкуренції на світовому ринку нафтопродуктів хімпродукції. У першупівріччі 1999 обсяг експорту зріс на 4,8% (до 3,4 млн. т.), а подругому півріччі - дещо скоротився через зростання споживання навнутрішньому ринку. РК в 1999 р. планує імпортувати продукції нафтохімув обсягах минулого року, на 28 млрд. дол

    промисловість Текстильна.

    У 1998 р. виробництво текстильних виробів в РК скоротилося на 9,1%.обсяг продажів упав на 1,8%, 10,3% виробленої продукції залишилисянереалізованими.

    Виробництво готового одягу в 1999 скоротилося на 24,9%, постачання - на
    26%, обсяг нереалізованої продукції склав 9,6%. Скорочення обсягівекспорту тканин - однієї з головних статей південнокорейського експорту-вплинулона загальне скорочення експорту текстильних виробів (на 6,6%). Разом з тим,експорт готового одягу з РК збільшився на 14,9% (кращий показник з 1990р.). Основними ринками збуту одягу південнокорейського виробництва сталі США і
    Європа. [1, c.233 - 236; 10, 11; 6 $ 12]

    Таблиця № 2

    Товарна структура експорту (млн. Он)
    | | 1988 | 1992 | 1996 | 2000 |
    | Роки | | | | |
    | Найменування | | | | |
    | Автомобільна | 6257 | 8647 | 11098 | 14345 |
    | промисловість | | | | |
    | Суднобудування | 4347 | 6547 | 5241 | 4652 |
    | Комп'ютери | - | 3547 | 14657 | 35487 |
    | Напівпровідники | - | - | 20419 | 49654 |
    | Телекомунікаційне | - | - | 15789 | 37217 |
    | обладнання | | | | |
    | Машинобудування | 4752 | 6417 | 8147 | 13494 |
    | Металургія | - | 5797 | 5273 | 4179 |
    | Нафтохім. продукція | - | 3281 | 5176 | 6217 |
    | Текстиль | 6730 | 10054 | - | - |
    | Промисловість | 9731 | 14327 | 18743 | 21460 |

    Джерело: [9, c. 93]

    Аналізуючи таблицю, можна прийти до висновку, що в даний часпівденнокорейський експорт багато в чому залежить від світового попиту нанапівпровідники та телекомунікаційне обладнання. Починаючи з 1994 попит уданих секторах неухильно зростає, що пов'язано з бурхливим розвиткомкомп'ютерної індустрії. За даними з 1996 по 2000 роки експорт товарівданої категорії збільшився трохи більше ніж у два рази. У той же часекспорт суднобудування і металургії має стійку тенденцію до зниження.

    Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Південної Кореї у листопаді 2000р., попопередніми даними, скоротилося в порівнянні з жовтнем на 28% донайнижчого рівня з липня в 932 млн. дол Скорочення, якетриває 2-й місяць підряд, пов'язують зі спадом експорту у зв'язку ззменшенням попиту на комп'ютерні чіпи і банкрутствомавтомобілебудівної фірми Daewoo Motor Co. Експорт зменшився на 1,9% до
    15,1 млрд. дол, а імпорт зріс на 0,7% до 14,2 млрд. дол

    Очікується подальший спад експорту у зв'язку з уповільненням економічногозростання в США і відповідним скороченням попиту на південнокорейськупродукцію. [3, c. 361]

    Реалізуючи політику диверсифікації міжнародного ринку, Південна Корея вжеекспортує свої товари в 159 країн.
    Таблиця № 3

    Географія експорту (у%)
    | 1994 | 1995 | 1996 | 1998 |
    | США 26% | США 19% | США 17% | США 17% |
    | Японія 17% | Японія 14% | ЄС 13% | Японія 9% |
    | ЄС 14% | ЄС 13% | Японія 12% | Китай 9% |
    | | | | Гонконг 7% |
    | | | | Тайвань 4% |

    Джерело: [12]

    США продовжують залишатися головним споживачем південнокорейських товарів,хоча їх позиції в 1998 р. в порівнянні з 1994 помітно знизилися (з 26% до
    17%), що було пов'язано з перенасиченням ринку напівпровідників ітелекомунікаційного обладнання. Другим, після США, головним імпортеромпродукції Республіки Корея залишається Японія (1998 р. - 9%). Наприкінці 90-х
    Китай, Тайвань і Гонконг стали третіми за значимістю імпортерамипівденнокорейських товарів, що пов'язано з бурхливим розвитком економік цих країн,в той же час країни ЄС втратили свої позиції.


    Таблиця № 4

    Географія імпорту (у%)
    | 1994 | 1995 | 1996 | 1998 |
    | Японія 26% | Японія 24% | США 22% | США 22% |
    | США 24% | США 22% | Японія 21% | Японія 18% |
    | ЄС 15% | ЄС 13% | ЄС 13% | Китай 7% |
    | | | | Саудівська |
    | | | | Аравія 3% |
    | | | | Австралія 2% |

    Джерело: [12]

    Починаючи з 1996 р. основним експортером товарів до Республіки Кореястали США (22% із загального обсягу імпорту). Японія втратила свої лідируючіпозиції в даному секторі, хоча утримувала перше місце протягом ряду років
    (94-95 26 і 24% відповідно). У 1998 році третій за обсягом імпортукорейських товарів став Китай, потіснивши країни Європейського Союзу. Як іраніше, основними статтями імпорту для Південної Кореї залишаються сировина,матеріали та обладнання для експортного виробництва і продовольство.

    Починаючи з 90-х рр.., Корея значно розширила список імпортованихтоварів, на ввезення яких можна отримати автоматичну ліцензію. Урезультаті коло товарів, на які були зняті імпортні обмеження, різкозбільшився. Сьогодні майже на весь імпорт промислових товарів (99,9%) можнаотримати автоматичне дозвіл, що ставить Корею в один ряд збільшістю індустріально розвинених країн Заходу.

    Загальний рівень лібералізації імпорту досяг в 1992 р. 98,1%наблизившись до показників багатьох розвинених країн. В даний час ззагальної кількості в 10417 найменувань товарів, перерахованих в корейськомуімпортному класифікаторі, тільки на 196 не можна автоматично отриматиліцензію. [6]

    Таблиця № 5

    Товарна структура імпорту РК (млн. геть).

    | | 1988 | 1992 | 1996 | 2000 |
    | Продовольство | 2290 | 2945 | 3130 | - |
    | Сировина та | 7749 | 11345 | - | 14864 |
    | матеріали | | | | |
    | Мінеральна | 5986 | 9344 | 12932 | 16056 |
    | паливо | | | | |
    | Овочі | 175 | 218 | 284 | - |
    | Хімічні | 6272 | 7345 | - | 8179 |
    | продукти | | | | |
    | Машинобудування | 18242 | 25690 | 28287 | 31540 |
    | і транспорт | | | | |

    Джерело: [9, c. 94]

    З аналізу таблиці видно, що основними товарами, які імпортує
    Корея, є: машини, верстати, нафту, сталь, добрива, зерно, текстиль.
    Частка мінерального палива в структурі імпорту країни збільшилася в 3 рази
    (з 5900 до 16000), а машинобудування майже в 2 рази (з 18000 до 32000).

    Незважаючи на те, що Корея є великим імпортеромсільськогосподарської продукції, її сільськогосподарські ринки дуже чуйнореагують на будь-яке іноземне участь. У Кореї, так само як і в США, ЄС і
    Японії, сільськогосподарська політика часто призводить до виникненнясоціальних і політичних проблем, що ускладнює лібералізацію цієїгалузі. Якщо в результаті імпорту відбудеться раптове падіння цін напродукти харчування вітчизняного виробництва, економічне становищемісцевих фермерів ускладниться самим серйозним чином, а порушенняіснуючого балансу цін може таїти потенційну небезпеку длякорейського суспільства.
    Роль ПІІ в розвиток експорту країни.

    У Республіці Корея прямі іноземні інвестиції визначені яккорпоративна діяльність іноземців з придбання права прямоїучасті в управлінні підприємствами через покупку акцій або наданнядовгострокових позик.

    Основними цілями залучення ПІІ є: підвищенняконкурентоспроможності країни, розвиток зовнішньої торгівлі та експорту,стимулювання зайнятості, отримання доступу до високих технологій. Починаючиз січня 1960 р., коли був прийнятий «Законодавчий акт про залученняіноземних інвестицій », і до недавнього часу політика по залученнюзводилася, в основному, до розширення сфер для інвестицій, спрощенняінвестиційних процедур, скорочення податків і надання різнихстимулів і пільг іноземним інвесторам.

    У лютому 1997 р. уряд Республіки Корея прийняв до виконання
    «Закон про ПІІ та залучення іноземних інвестицій», який надав більшеуніверсальний характер внутрішнього інвестиційного законодавства тазробив його більш відповідним міжнародним нормам.

    Головні функції з контролю за належним здійсненням ПІІ булопокладені на міністерство Фінансів та Економіки, яке контролюєоперації з іноземною валютою і відповідає за загальні питання, пов'язані з
    ПІІ.

    До іноземним інвесторам були зараховані фізичні особи, які маютьіноземне громадянство, юридичні особи, утворені на основііноземного законодавства, а також корейські громадяни, що проживають закордоном.

    Мінімальний розмір ПІІ бил визначений у 50 млн. он в один проект. Увипадках, коли кілька іноземних інвесторів здійснювали спільніінвестиції, частка кожного з них не повинна була бути не менше 25 млн. вон.
    При подальших інвестиціях їх розмір міг бути нижче вищезгаданогомінімального рівня.

    Як загальне правило, частка іноземної участі (ПІІ) повинна булаперевищувати 10%. Якщо іноземний інвестор безпосередньо брав участь ууправлінні підприємством, то його частка акцій у капіталі даної компанії моглабути менше 10%.

    Компанія з іноземним капіталом може залучати інвестиційні позикив будь-якому обсязі. Ці позики мають використовуватися для імпорту засобіввиробництва. Компанії з іноземним капіталом, що займаютьсявиробничою діяльністю, можу отримувати позики в розмірі 50% від загальноїобсягу інвестиційних коштів, але не більше 10 млн. доларів, длявикористання їх у відповідних цілях.

    Іноземним інвесторам у Республіки Корея також наданірізні пільги і гарантії на переказ вкладених коштів і дивідендів закордон. Підприємства з іноземним капіталом розглядаються як внутрішніпідприємства і, отже, мають право на податкові звільнення тапільги, передбачені «Законом про контроль за податковими звільненнях іпільгами », такі, як звільнення від прибуткового податку, зменшення сумимитних платежів або їх скасування, звільнення від деяких податків.

    Крім того, в Республіки Корея були створені вільні експортні зони
    - Спеціальні промислові райони, де підприємства з іноземним капіталоммогли створювати склади і виробництва, збирати або обробляти продуктидля експорту, використовуючи ввезені безмитно сировину та напівфабрикати.
    Процедура надання податкових і митних пільг була спрощена.

    Уряд Південної Кореї визначив 25 промислових районів, якіпропонують різні стимули інвесторам. Ці райони не є вільнимивід оподаткування, але при інвестиціях в місцеву промисловістьпідприємці можуть купувати чи орендувати за низькими цінамивиробничі потужності і об'єкти інфраструктури.

    На початку 1998 р. уряд вирішив здійснити низку заходів,спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств і прозоростіїх адміністративної діяльності. Вжиті заходи дозволяли іноземцямпридбати близько 80 високоліквідних компаній в Кореї з номінальноювартістю 2 трлн. вон. Прийняті поправки були спрямовані на лібералізаціюта відкриття фінансових ринків для ПІІ.

    Проте, незважаючи на вжиті заходи із залучення ПІІ,інвестиційний клімат в Республіці Корея залишається менш сприятливим, ніжв інших країнах Азії. Це пояснювалося, більшою мірою, вкоріненоюадміністративної та соціальною практикою, ніж обставинами: наявністювеликої кількості різноманітних адміністративних норм, що регулюють ПІІ,недостатньою еластичністю ринку робочої сили, упередженим ставленням доіноземним корпораціям. У результаті багато іноземні інвестори схильнізаймати в

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !