1. Міжнародний поділ праці та формування світового господарства
Кожна країна або група країн у певному регіоні світу спеціалізується нави -добутку тієї чи іншої сировини або випуску конкретної продукції. Спеціаліза-
ція даної країни або регіону залежить від природних (географічне положення,наявність корисних копалин, забезпеченість водними ресурсами та іншимиресурсами тощо), соціально-історичних (шляхи розвитку, державний устрій,геополітичне положення, менталітет нації і таке інше), економіко-географіч -них (ступінь розвитку, кількість і якість трудових ресурсів, структурагоспо -дарства, економіко-географічне положення, розвиток інфраструктури, в томучислі транспорту) факторів.
Географічний розподіл праці буває двох видів: міжрайонний (у межах дер -жави) і міжнародний (міждержавний). Міжрайонний розподіл трудової діяль -ності розвивається в одній країні і зв'язує між собою окремі її регіони.
Міжнародний розподіл праці полягає в спеціалізації окремих країн чи їхугруповань на виробництві різних видів промислової, сільськогосподарськоїпродукції та обміні цією продукцією. Спеціалізація сприяє ефективнішомувикористанню соціально-економічного і природно-ресурсного потенціалукраїн, налагодженню і розвитку їхніх зовнішньоекономічних зв'язків.
Міжнародний розподіл праці нерівномірний. У сучасному світі існує при -наймні шість соціально-економічних угруповань:
1) розвинуті капіталістичні країни (США, єдина в світі наддержави, Японія,
ФРН, Франція, Великобританія, Італія, Канада);
2) малі розвинуті капіталістичні країни (Бельгія, Норвегія, Швейцарія,
Данія,
Нідерланди, Швеція, Австрія та інші). Обидві ці групи спеціалізуються пере -важливо на машинобудуванні (літако-, судно-, автомобілебудуванні), електроні -ці розробці нових технологій тощо;
3) соціалістичні країни (КНР, КНДР, Куба);
4) країни східної Європи та СНД (Польща, Угорщина, Росія, Україна), щознаходяться на етапі переходу до ринкової економіки.
Для цих країн характерна суттєва розбіжність показників економічного роз-
витку (від Китаю, якому притаманні вражаючі темпи економічного прогресу,доТаджікістану, країн колишньої Югославії і Куби, які з різних причин опи -ніліся в ситуації економічного колапсу). Ряд країн цієї групи експортуєсировину (нафту, електроенергію та вугілля - Польща, Росія, Україна), сільсько -господарську продукцію (овочі, фрукти - Угорщина, Болгарія, Румунія), про -дукцію машинобудування, електротехнічні вироби (Угорщина), вантажніавтомобілі (Росія), автокар (Болгарія);
5) країни «третього світу» (країни, що розвиваються). Це найчисленніша гру -па. Вона охоплює близько 130 країн і в міжнародному поділі праці займає
«Сировинну» нішу, постачаючи на світовий ринок різноманітну мінеральнусировину, сільськогосподарську продукцію (країни Південної Америки,
Африки, Південно-Східної Азії), напівфабрикати. Але головною стратегіч -ною продукцією, яку постачає ця група країн (країни Перської затоки і бли -зького Сходу, Лівія, Нігерія, Венесуела) і яка забезпечує їм левову часткуін -валютних надходжень, є нафта;
6) найбідніші країни (вони власне, належать до країн, що розвиваються), уяких найнижчі у світі показники економічного розвитку, багато невирішенихсоціально-економічних проблем і переважає сировинна або сільськогоспо -дарська спеціалізація (Ангола, Мозамбік, Ефіопія, Сомалі, Гватемала, Гонда -рас, Бутан, країни Океанії).
У міжнародному поділі праці є певні суперечності. Йдеться про надмірнуспеціалізацію країни на виробництві кількох видів продукції, оскільки цеставити її господарство в залжність від коливань кон'юнктури світового рин -ку, а також збіднює галузву структуру господарства. Окермі держави оби -рають галузі, що використовують дешеву природну сировину, дають країнізначні прибутки, хоча часто засновані на важкій фізичній праці і слабкопов'язані з іншими галузями економіки. Інша справа галузі обробної промис -ловості, в тому числі машинобудування. Вони тісно переплітаються з іншимигалузями економіки країни, оскільки засновані на розвиненому господарствіі є потужним фактором розвитку всього господарства.
Чи зуміє Україна інтегруватися в європейську і світову економіку? Це пи -тання непросте. Економісти "Дойче-Банку зробили своє дослідження і дійшлипозитивного висновку. Це деякою мірою можуть підтвердити і дані табл 1.1
Рівень розвитку економіки України та інших держав колишнього СРСР, балів [4,361]
Україна має значні виробничі, природні й трудові ресурси, до того ж над -звичайно вигідне економіко-географічне і геополітичне розміщення у центрі
Європи з прямим виходом до головних сухопутних і морських шляхів спо -лучанин.
Стан сучасних зовнішньоекономічних зв'язків України
Зовнішньоекономічні зв'язки України в сучасних умовах стають могутнімзасобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економі -ки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтен -пасивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послу -гами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час ітемпи розвитку.
Зовнішньоекономічна діяльність діє змогу прискорювати науково-технічнийпрогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому перобладнаннюсучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьохсоціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з ос -новних чинників розвитку господарства України.
Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічної політикистворюють Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (квітень
1991 р.), "Про вільні економічні зони" (жовтень 1992 р.), "Про іноземніінвес -тіції "(березень 1993 р.).. Концепція Закону" Про зовнішньоекономічну діяль -поступово утведжується в державі. В Законі докладно опрацьовано механізмрегулювання зовнішньоекономічної діяльності, який повинен забезпечитипрогресивні структурні зрушення в економіці та сприятливі умови її залучен -ня до світового поділу праці разом із збереженням господарського збалансу -вання та рівноваги внутрішнього ринку України.
Кабінет Міністрів України здійснює зовнішньоекономічну політику відповід -але до законів України, укладає та забезпечує виконання міжурядових угод,здійснює заходи щодо раціонального використання державного валютного фондуі стабілізації платіжного балансу країни тощо.
Міжнародні зв'язки України здійснюютьсяяк у зовнішній торгівлі, так і векономічному, науково-технічному і культурному співробітництві, в міжна -рідного туризмі та інших формах.
У зовнішній торгівлі впродовж утвердження в господарстві ринкових відно -син скасовуватіметься державна монополія. Згідно з чинним законодавствомвстановлюється межа частки одного власника в 50% загального експорту абоімпорту країни, причому порушення ціого положення можна оскаржити всудовому порядку. Різні об'єднання (асоціації, консорціуми, торговібудинки)не мають права прямо або опосередковано створювати монополії зовнішньо -економічної діяльності для певного виду товару чи товарної групи, а такожбудь-якої іноземної країни, транснаціональної корпорації тощо. Забороняють -ся різного роду угоди, союзи та погоджені дії, спрямовані на поділ ринківзбуту чи джерел постачання або інші засоби обмеження свободи конкуренції.
Такі заходи сприятимуть процесу утвердження відкритої згідно з світовимистандартами економіки, посиленню в ній конкурентних засад, формуваннюгручкого, зорієнтованого на інтенсифікацію господарського механізму.
У нинішніх умовах господарство України пержіває тривалу економічнукризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої торгівлі. Обсяг експортуНЕвідповідає можливостям наших товаровиробників і не забезпечує потреб дер -жави у валютних надходженнях, необхідних для стабілізації економіки, зни -ження рівня інфляції та бюджетних витрат.
За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постій -але скорочується. Крім того, дуже неефективно є структура експорту, майже 90
% Його становлять сировина, матеріали, товари народного споживання.
Вивозяться також гостродефіцітні ресурси і продаються світовому ринку задемпінговими цінами.
Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від'ємне сальдо балансуна продукцію виробничо-технічного призначення. Негативне сальдо у тор -гівлі з цими країнами зберігається для енергоносіїв, прокату кольорових ме -талів, целюлози, деревини, каучуку, акумуляторів тощо. У світовий еконо -мічній простір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказомцього є те, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічнихтоварів загальному балансі становить 10-20%, а рівень експорту готової про-
дукції у світі понад 50%.
Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови --йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньомучастки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту.
Діаграма 1. Динаміка експорту та імпорту України (млн USD)
[5,75]
-----------------------
20000
15000
10000
імпорт експорт
1993 1994 1995 1996
1997
5000
