ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Швейцарія в світовому господарстві
         

     

    Міжнародні відносини


    Міністерство освіти Російської Федерації

    Тамбовський Державний Технічний Університет

    Реферат по світовій економіці на тему: Швейцарія у світовому господарстві

    виконав: студент гр.У-31

    Стрельников Е.А. перевірив:

    Молибога Ю.І.

    Тамбов 2003р.

    План.

    1. Загальна характеристика Швейцарії.
    2. Зовнішня торгівля.
    3. Країна на ринку капіталу.

    4. Участь в інтеграційних угрупованнях.

    5. Проблеми взаємовідносин з Росією.

    Загальна характеристика Швейцарії

    Швейцарія бідна природними ресурсами, якщо не рахувати гідроенергії.
    Проте це процвітаюча країна, у багатьох відношеннях найбагатша в
    Європі, перш за все завдяки високому розвитку обробноїпромисловості та сфери послуг (особливо велике значення має туризм). Уперіод 1950-1990 економіка стабільно розвивалася, безробіття утримуваласяна низькому рівні, інфляція стримувалася Швейцарським Національним банком, аспади ділової активності були нетривалими. Економічний спад,охопив більшість країн Європи на початку 1990-х років, позначився і на
    Швейцарії: безробіття досягло найвищого рівня після 1939, темпиінфляції зросли. Проте, рівень життя в країні залишався по -як і раніше, дуже високим. ВВП Швейцарії за 1999 рік склав 395 млрдшвейцарських франків (т.е.US $ 272 млрд); дохід на душу населення в томуж році склав 51 164 (US $ 35 303) швейцарських франка.

    Високий рівень життя швейцарського населення був досягнутий завдякиширокомасштабного розвитку різних галузей промисловості. Світовупопулярність завоювала швейцарська годинна промисловість,сконцентрована переважно в західній частині країни (Ла-Шо-де-Фон,
    Невшатель, Женева) та Шаффхаузене, Туні, Берні та Ольтене. У 1970-х роках черезчерез конкуренцію країн Східної Азії ця галузь економіки Швейцаріїпереживала важку кризу, але в 1980-х роках його вдалося подолати за рахуноквипуску недорогих електронних годинників.

    Для промисловості Швейцарії характерно немасове виробництвовисокоякісних виробів на експорт. Країна спеціалізується навиробництвах високоякісних дорогих виробів, що вимагають небагато сировини,але великої праці. Такому напряму розвитку промисловостісприяло й те, що країна має у своєму розпорядженні висококваліфікованої робочоїсилою.

    Висока якість промислових виробів пояснюється тим, що тут широкопоставлена науково-технічна розробка їх нових видів. Вирішальне значеннямають дві галузі - машинобудування (виробництво турбін, електродвигунів,суднових двигунів, надточних верстатів, електронної та вимірювальноїапаратури, годин) і хімічна промисловість (виробництво барвниківдобрив для сільського господарства, ліків та іншого).

    Швейцарія серед країн капіталістичного світу займає 1-е місце завипуску годин, у Західній Європі - 3-е місце з виробництва текстильногообладнання та синтетичних барвників, 4 - з виробництва верстатів,генераторів і турбін, 5-е за медикаментів. Внаслідок неучасті у війні,надходження великих доходів з-за кордону, високого рівнякапіталовкладень, експлуатації іноземних робітників обсяг промисловоговиробництва за 1938-1964гг. виріс приблизно в 2,5 рази.

    З інших галузей найбільшу роль відіграють текстильна (тонкібавовняні і шовкові тканини, вишивки), швейна, трикотажна, взуттєва,паперова, поліграфічна і харчова промисловість.

    Текстильна індустрія, найстаріша в країні, багато років буланайважливішою галуззю промисловості. Однак під час Другої світової війнивідбулося зрушення на користь металургії та хімічної промисловості, а наПротягом 1980-х років швидко розвивалося виробництво машин таобладнання. У 1990-х роках велику роль грало виробництво хімічнихпродуктів і медикаментів, наукових і вимірювальних приладів, оптичнихінструментів, верстатів і продуктів харчування, особливо сира і шоколаду. Середінших промислових продуктів виділялися взуття, папір, вироби зі шкіри тагуми.

    Близько 12% площі Швейцарії використовується під ріллю і ще 28% дляекстенсивного розведення великої рогатої худоби та виробництва молочнихпродуктів. Приблизно третина території країни зайнята непродуктивними землями
    (принаймні непридатними для землеробства), особливо в кантонах Урі,
    Вале і Граубюнден, і чверть - вкрита лісами. Не дивно, що 40%продовольчих товарів доводиться імпортувати. У той же час Швейцаріязабезпечує себе пшеницею, м'ясо-молочна продукція виробляється в надлишку.
    Основні вогнища землеробства зосереджені в кантонах Берн, Во, Цюріх, Фрібурі Арган. Головними сільськогосподарськими культурами є пшениця,картопля і цукровий буряк. У 1996 р. в країні налічувалося 1772 тис. голіввеликої рогатої худоби (з них бл. 40% - молочні корови), 1580 тис.свиней, 442 тис. овець і 52 тис. кіз. Велика лісопереробнапромисловість працює на внутрішній і зовнішній ринки. Проте в останніроки лісу Швейцарії сильно постраждали від забруднення повітря, що змусилоуряд запровадити суворий контроль за викидом вихлопних газівавтомобілів.

    Швейцарія має високорозвинену транспортну систему. Рейн, найбільшасудноплавна водна артерія, судноплавний в межах Швейцарії тільки на ділянці
    Базель - Райнфельден довжиною 19 км. Введено в дію великий річковий порт у
    Базелі. У 1990-х роках його щорічний вантажообіг становив 9 млн. т.
    Велике значення для перевезення промислових вантажів має також канал Рейн -
    Рона.

    Швейцарія - одна з найважливіших фінансових центрів світу. Її банківськасистема значно перевищує обсяг, необхідний для внутрішніх операцій.
    Є дві взаємопов'язані банківські системи: державна система,включає Швейцарський національний банк і банки кантонів, і системаприватних банків. Швейцарський національний банк, який почав свою діяльність в
    1907 році, є єдиною фінансовою установою, яка випускаєнаціональну валюту. Основна грошова одиниця - швейцарський франк - одназ найстабільніших у світі валют.

    Система приватних банків Швейцарії у 1990-х роках складалася з кількохвеликих комерційних банків, що входять до «великої четвірки»: «Швайцерішербанкферайн "(ШБФ),« Швайцеріше банкгезельшафт "(ШБГ),« Швайцерішекредитанштальт »і« Швайцеріше фольскбанк ". У 1997 році "велика четвірка»перетворилася на "велику трійку", після об'єднання ШБГ з ШБФ. Діють також
    28 кантональних банків, сотні регіональних і ощадних банків,фінансових кампаній та інших банків, 20 з них належать іноземцям.
    Роль іноземних банків зростає: наприкінці 1990-х років їм належалобільше 10% швейцарських банківських авуарів.

    Найбільшими монополіями, що панують всередині країни і маютьдосить міцні позиції на світовому ринку, є електротехнічнийконцерн "Броун Бовері", машинобудівний "Зульцер", хімічний "Сіба-
    Гейг "," Сандоц "," Хофман-Ла Рош ", металургійний" Фон Ролль ",
    "Алюсвісс", харчовий "Нестле". Концерн "Нестле" за оборотом посідає 4 місцесеред монополій Західної Європи. Багато монополій відкривають підприємства закордоном. Так, "Нестле" має в самій Швейцарії менше десятка фабрик, а заїї межами, в 66 країнах, близько 250.

    Індустрія туризму - одна з життєво важливих джерел доходів
    Швейцарії. У 1996 р. в Швейцарії зупинялися на відпочинок понад 18 млн. осіб,прибулих головним чином з ФРН, Великобританії, Франції, США, країн
    Бенілюксу та Скандинавії.

    Бюджет Швейцарії зазвичай більш-менш збалансований, але на початку
    1990-х років внаслідок спаду економіки зросла видаткова частина бюджету. У
    1997 витрати склали, за оцінкою, 44,1 млрд. швейцарських франків, а доходи
    - 38,9 млрд. Основними джерелами доходів були прибуткові податки, податки зобороту і імпортні мита.

    До кінця 1980-х років Швейцарія мала позитивне сальдо бюджету. Їїекономіка відрізнялася малими темпами інфляції, невисоким рівнем безробіттяі низькими процентними ставками. У 1988 і 1989 бюджети були зведені зперевищенням доходної частини в 900 млн. і 300 млн. доларів відповідно,безробіття в 1987 досягла рекордно низького рівня в 0,7%. Однак зростанняінфляції (6% в 1991) спонукав Швейцарський національний банк підвищитипроцентні ставки і обмежити емісію грошей.

    Зовнішня торгівля

    Економіка країни в значній мірі орієнтована на зовнішній ринок.
    Основні статті експорту - продукція хімічної промисловості, включаючифармацевтику (31,8%), машинобудування та електронної (27,3%), а також точніінструменти, годинники, біжутерія (16,4%). В імпорті переважають продукціямашинобудування та електронної промисловості (22,7%), хімічноїпромисловості, включаючи фармацевтику (20,2%), транспортні засоби (10,9%),метали (7,9%), сільськогосподарські продукти (7,8 %).

    Зовнішньоекономічні зв'язки орієнтовані головним чином напромислово-розвинуті країни. При цьому частка країн ЄС становить 70,4% усьогозовнішньоторговельного обороту. Лідируючі позиції серед торговельних партнерівзаймає Німеччина (понад 27% товарообігу країни).

    У структурі швейцарського експорту основне місце займаютьмашинотехнічної вироби, прилади та засоби транспорту (37%), продукціяхімічної та фармацевтичної промисловості (30%), а також вироби часовийпромисловості (14 %).

    Високорозвинена зовнішня торгівля Швейцарії заснована на експортіпромислової продукції, наприклад машин, годинників, медикаментів, електронногоустаткування, хімічних продуктів та одягу. У 1991 на частку продукціїобробної промисловості припадало бл. 90% експортних надходженькраїни. Структура експорту в 1997: 20% - машини та апарати; 9% --електричні машини та обладнання; 9% - продукти органічної хімії; 9% --фармацевтичні продукти; 6% - точні інструменти і годинники, 6% - благородніметали, 4% - штучні матеріали.

    Зовнішньоторговельний баланс Швейцарії звичайно мав дефіцит, якийтрадиційно покривався за рахунок ввезення іноземного капіталу, доходів відвивозу капіталу, доходів від іноземного туризму, страхування ітранспортних перевезень. У середині 1990-х років завдяки поліпшенню в сферіімпорту вперше було досягнуте невелике позитивне сальдозовнішньоторговельного балансу: в 1997 вартість експорту склала 105,1 млрд.швейцарських франків, а імпорту - 103,1 млрд.

    Провідні зовнішньоторговельні партнери Швейцарії - ФРН, США, Італія, Франціяі Великобританія. Швейцарія була однією з країн-засновників Європейськоїасоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) в 1959, в 1972 швейцарські виборцісхвалили угоду про вільну торгівлю з Європейським економічнимспівтовариством (нині - Європейський Союз, ЄС), в 1977 були скасовані всі митана промислові товари. У 1992 Швейцарія звернулася з проханням про прийняття до
    ЄС, однак пізніше в тому ж році швейцарські виборці проголосувалипроти вступу країни в Європейський економічний простір (ЄЕП).
    Цей проект був спрямований на полегшення вільного переміщення робочоїсили, товарів, послуг і капіталів у 7 країнах ЄАВТ і 12 країнах ЄС. Післяцього Швейцарія уклала угоду з ЄС про обмежений участі в ЄЕП; врезультаті Швейцарія знизила мита на товари, що перевозяться через їїтериторію країнами - членами ЄС.

    Існуючі обмеження з експорту зі Швейцарії пов'язані головнимчином з її зобов'язаннями щодо багатосторонніх угод і стосуються,Зокрема, озброєнь, технологій подвійного призначення, рідкісних видівтварин і рослин, а також товарів, які можуть бути застосовані длявиготовлення зброї масового ураження. У цілому ж свобода експорту можеобмежуватися виключно міркуваннями національної безпеки зурахуванням гарантій забезпечення внутрішніх потреб при надзвичайнихобставин. Передбачено, що для введення спеціальнихобмежувальних заходів з вивезення товарів з Швейцарії брак того чи іншогопродукту повинна носити довгостроковий характер, відчуватися на територіївсієї країни і бути наслідком будь-яких екстраординарних подій
    (наприклад, військових дій).

    У червні 2002 р. в Швейцарії прийнятий федеральний закон про застосуванняміжнародних санкцій в області зовнішньої торгівлі (Закон про запровадженняембарго). Відповідно до цього закону рішення про введення ембарго ввідношенню до будь-якої країни може бути прийняте тільки Федеральним радоюна підставі:

    . порушень міжнародного права;
    . порушень прав людини;
    . резолюції ООН відносно цієї країни;
    . рішення ОБСЄ;
    . порушень принципів партнерства країни зі Швейцарією.

    В даний час проста середня ставка імпортного мита по всійноменклатурі товарів становить в перерахунку на адвалерні ставки близько 8,9
    %. Жорсткість митного режиму Швейцарії варіюється в залежності від видуввезеної продукції. Приблизно по 18% позицій застосовуються нульові ставкимит, у тому числі на сиру нафту, природний газ, електроенергію, рудиметалів, вироби зі шкіри (крім взуття), деякі хімічні іфармацевтичні товари, не вироблені в країні або виробляються в малихкількостях (наприклад, кокс - 0,08, калійні добрива - 0,01, феросплави
    - 0,38, металообробне обладнання 0,2 - 0,4 шв.франка за 100 кг).

    У міру підвищення ступеня обробки товарів, що ввозяться митазбільшуються. За готовим виробам, мита на які євідносно високими, також є відмінності по галузях. Низькі митавстановлені для товарів тих галузей, в яких швейцарські виробникизаймають міцні позиції на світовому ринку. Це перш за все такі галузі,як машинобудування (мита в шв.франках за 100 кг: ткацькі верстати 9-10,обробні центри 3,5-14,6, високоточні обробні верстати 4,5 -
    15,8, пакувальні машини 10,4-18,8), електротехнічна, хіміко -фармацевтична та годинна промисловість. У той же час, продукціягалузей, які орієнтуються в основному на внутрішній ринок, захищенамитними бар'єрами в набагато більшому ступені. Це відноситься, вЗокрема, до продукції текстильної, швейної, меблевої галузейпромисловості, іграшок, музичних інструментів і ряду інших товарівширокого вжитку. По окремих позиціях тарифні піки митноготарифу в перерахунку на адвалерні мита перевищують 600%.

    Найбільш захищеними є сільськогосподарську сировину іпродовольство: за даною групою товарів середня ставка імпортного тарифутакож у перерахуванні на адвалерні ставки складає 34,3%, у той час яксередня ставка на всі інші товари складає в середньому 2,35%. Захистсільгосп. виробників від іноземної конкуренції здійснюється шляхомвикористання специфічних тарифів та встановлення тарифних квот на імпортряду продовольчих товарів. Механізм тарифних квот застосовується по 283восьмизначних позиціях гармонізованої системи кодування товарів. Так,наприклад, при імпорті м'яса птиці понад встановленої квоти застосовуєтьсяставка імпортного мита в розмірі 678% ціни, при імпорті понад квотуяловичини, свинини, деяких молочних продуктів, живих рослин,коренеплодів і бульбоплодів застосовуються ставки від 400%.

    З метою захисту внутрішнього ринку Швейцарія застосовує також нетарифнізаходи регулювання ввезення товарів. Імпортні ліцензії використовуються, якправило, з метою обліку та контролю за цінами на такі товари, як текстиль,чай, кава, нафтопродукти, ліцензується також ввезення добрив, зброї,вибухових, наркотичних речовин та їх складових частин. Ліцензії видаютьсяна термін до одного року і тільки швейцарським імпортерам. В якостіінструменту обмеження імпорту використовуються також квоти, що застосовуються, вЗокрема, щодо ввезення харчового зерна, фуражної продукції, квітів. Черезза міркувань безпеки, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища,дотримання міжнародних та внутрішніх стандартів застосовуються такожнетарифні обмеження щодо ввезення лікарських, косметичнихпрепаратів, електроприладів, опалювальних установок. При ввезенні овочів іфруктів застосовується, так звана система "трьох фаз", що використовується дляступеневої регулювання імпорту цієї продукції в залежності відсезонного пропозиції на внутрішньому ринку аналогічної продукції місцевихвиробників. По ряду товарів (зокрема, деякі сорти м'яса)застосовується система дозволу імпорту в пропорції до реалізаціївітчизняної продукції (кількісні обмеження не встановлюються, алеімпортер зобов'язується закупити певний обсяг відповідної швейцарськоїпродукції).

    Спеціального закону, що регулює аспекти валютного обігу,
    Швейцарія не має. Валютний ринок країни є вільним від втручаннядержави в тому, що стосується усл?? вий укладання контрактів та їхзмісту. Валютний контроль не передбачається, не робиться розходженьміж банківськими рахунками резидентів і нерезидентів. Не обмежуєтьсяправо укладати комерційні або фінансові угоди, виробляти і прийматиплатежі в будь-якій валюті. Іноземний капітал може ввозитися і вивозитисябез обмежень. Здійснення заходів, пов'язаних з регулюваннямруху капіталів делеговане Конфедерацією Швейцарському національномубанку, основним завданням якого є проведення відповідаєнаціональним інтересам валютної і кредитної політики.

    Швейцарське уряд закликав громадян схвалити пакет угод провільну торгівлю з Європейським Союзом, щоб посилити свої позиції в
    Європі. Документи передбачають, зокрема, співпрацю у сферіповітряного і наземного транспорту, сільського господарства і ринку праці. У
    1992 швейцарські громадяни на референдумі відкинули угоди проекономічної інтеграції з ЄС. Економіка Швейцарії залежить від торгівлі з
    Європейським Союзом, на частку якого припадає 80 відсотків імпорту та 63відсотка швейцарського експорту. Всі важливі державні питання вирішуютьсяу Швейцарії шляхом референдуму.

    Швейцарія займає 10-е місце серед провідних у світі країн -експортерів машинобудівної промисловості. За певних видівпродукції Швейцарія входить до числа світових лідерів.


    | Експорт (в млн. швейц. | 1996 | 1997 р. | 1998 р |
    | франків) | | | |
    | Металургійна | 8129,5 | 9067,3 | 9557,4 |
    | промисловість | | | |
    | Машинобудування та транспортне | 23186,0 | 25345,5 | 26178,3 |
    | машинобудування | | | |
    | енергетичне | 7305,2 | 8062,3 | 8544,9 |
    | машинобудування/електроніка | | | |
    | виробництво прецизійного | 5191,2 | 5809,0 | 6186,0 |
    | інструменту | | | |
    | Загальний обсяг експорту | 43872,0 | 48284,0 | 50466,6 |


    | Частка екпорту машинобудівної промисловості в загальному обсязі експорту |
    | країни (у%) |
    | 1996 | 1997 р. | 1998 р. |
    | 44,5 | 43,7 | 44,2 |


    | Обсяг продажів усередині країни (у млн швейц.франков) |
    | 1996 | 1997 р. | 1998 р. |
    | 15254,7 | 15923,4 | 15416,7 |


    | Нові замовлення (у%, 1-й квартал - за 100%) |
    | | 1996 | 1997 р. | 1998 р. |
    | Місцеві замовлення | 93,6 | 109,7 | 106,9 |
    | Іноземні замовлення | 100,3 | 111,9 | 110,6 |

    Головні регіони продажів: всередині країни - 23%, Європа - 55%, інші країни -

    22% .

    Країна на ринку капіталу

    Обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Швейцарії стабільноростуть. Для цього існує цілий ряд причин. Швейцарія послідовноутримує позицію в списку десяти країн-лідерів за основними економічнимипоказниками, який регулярно публікується у Всесвітньому щорічникуконкурентоспроможності, Всесвітньому звіті з конкурентоспроможності,опублікованому Світовим економічним форумом і в каталозі Індексекономічної свободи, що видається спільно Фондом Спадщина та Вол Стріт
    Джорнал. Ці статистичні дані разом зі сприятливим для бізнесутрудового законодавства і високо-кваліфікованої, багатомовноїробочою силою, сприяють закріпленню за Швейцарією статусу «вікна в
    Європу з міжнародного управління ». Незважаючи на фактор розташування,багатьох в Швейцарії приваблює її «м'який бік». Наприклад, дослідженнярівня життя 218 міст в усьому світі, проведене міжнароднимконсалтинговим агентством, відводить Берну, Цюріху та Женеві три лідируючихпозиції.

    Швейцарія була і залишається однією з найбільш стабільних країнкористуються на швейцарськомуринку режимом, встановленим для країн-членів СОТ.

    Список використаної літератури:

    1. «Країни світу: Короткий політ.-екон. Довідник ». Під загальною редакцією И.С

    Іванова. - М.: Республіка 1997 - 480 стор
    2. «Країни і народи світу» (енциклопедичний довідник) - 1998 р.

    укладачі В.Б. Гарін, В.В. Люсіченко
    3. www.gzt.ru

    4. www.economy.gov.ru

    5. www.reisen.ru

    6. www.mid.ru

    7. www.soyuz-fair.com.ua

    8. www.diplomatrus.ru

    9. www.eda.admin.ch

    10. rusimpex.ru


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !