Зміст
1. Загальні відомості про ПП "Віко".
2. Організаційна структура управління підприємством.
3. Взаємозв'язок підприємства із зовнішніми контрагентами таз ринковою інфраструктурою.
4. Маркетингова діяльність на підприємстві.
5. Система управління діяльністю ПП "ВІКО" та економічне обгрунтуваннягосподарських рішень.
6. Інноваційна та фінансова діяльність підприємства.
7. Управління персоналом.
8. Практика антикризового управління на підприємстві.
Список використаних джерел.
Додатки.

1. Загальні відомості про ПП "ВІКО"

Звіт є результатом практики на базі Приватного Підприємства "Віко". Уроботі використано знання, отримані в процесі вивчення ряду економічнихдисциплін. Ціль практики - закріплення раніше отриманих знань на практиці.

Приватне підприємство "Віко" - одне з багатьох підприємств оптовоїторгівлі Кривого Рогу. Його було засновано 30 вересня 1996 року наприватній власності його власника з правом найму працівників.

Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської таіншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, наотримання прибутку на вкладений капітал, а також на задоволення на їїоснові соціально-економічних інтересів власника та членів трудовогоколективу підприємства, участь в благодійніцькій діяльності, виконання, увипадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень,здійснення посередницької діяльності.

Предметом діяльності підприємства є:

- виробництво будівельних матеріалів та їх реалізація;

- закупівля, купівля, переробка та реалізація сільськогосподарськоїпродукції, у тому числі продуктів народного споживання, рослинництва ітваринництва;

- ремонтно-будівельні роботи в усіх галузях народного господарства;

- надання транспортно-експедиційних послуг, у тому числі вантажні тапасажирські перевезення на замовлення населення і підприємств по Україні таза її межами;

- оптова торгівля у т. ч.: продуктами харчування, добавками допродуктів харчування, горілчанімі, тютюновими виробами, промисловимивиробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування,нафтопродуктами, металопрокатом, включаючи торгівлю по бартеру;

- роздрібна торгівля у т. ч.: продуктами харчування, добавками допродуктів харчування, горілчанімі, тютюновими виробами, промисловимивиробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування,нафтопродуктами, металопрокатом.

Трудовий колектив підприємства складається з 10 осіб, які зайняті вдіяльності на основі трудового договору.

В минулому 1999 році основна діяльність підприємства була пов'язана зоптовою та бартерної торгівлею продуктами харчування, будівельнимиматеріалами, металопрокатом та меблями. Річний обсяг продажу в 1999 р..продукції склав 765.87 тис.. грн. Чистий прибуток підприємства склав 52.7тис.. грн. Середня рентабельність продукції - 6.8 відсотки.

Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні,тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобамидіяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються придопомозі комп'ютерної мережі.

2. Організаційна структура управління підприємством.

Приватне Підприємство "Віко" засноване на приватній власності йоговласника. Діяльністю підприємства управляє його засновник - генеральнийдиректор та його заступники (Рис.2.1): комерційний директор, фінансовийдиректор, менеджер по збуту.

Рисунок 2.1. Організаційна структура ПП "Віко".

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною.
Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планівдопомагають його функціональні заміснікі. Вони проводять свої рішення черезвище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль напідприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовкудіяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвомдіяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансовихрозрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін.

Управління фінансовою діяльністю здійснює фінансовий директор. Разом згенеральним директором він несе відповідальність за фінансовий станпідприємства. Збутова-маркетингова діяльність належить менеджеру по збуту.
Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер.

Комерційний директор здійснює оперативне планування, реалізаціюпоставлених завдань, вносить відповідні корективи та здійснює контроль запроцесом виконання плану. Взагалі, економічна служба побудована на принципімаксимального врахування динаміки навколишнього середовища. Виходячи зцього, комерційний директор здійснює ціноутворення, прогнозування,економічний аналіз та управління персоналом. Свою діяльність, виходячи зстратегії розвитку підприємства, що визначає генеральний директор, вінбудує на основі інформації, отриманої від фінансового директора, менеджерапо збуту та головного бухгалтера.

Організаційна структура постійно вдосконалюється, все більшепристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямкомвдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. У зв'язку з цим вперспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, щовключає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливатина майбутнє.

3. Взаємозв'язок підприємства із зовнішніми контрагентами та з ринковою інфраструктурою.

Приватне підприємство "Віко" є одним з багатьох приватних оптово -торговельних підприємств України. Від стабільності його діяльності залежитьнормальне функціонування багатьох великих промислових підприємств,постачальником яких воно являється. Така кількість конкурентних підприємств -посередників створює жорстку конкуренцію для даного підприємства і потребуєвід нього стабільності, надійності та відповідальності у відносинах зпартнерами по, бізнесу. Адже, гарні зв'язки з партнерами, постачальникамита споживачами вважається невидимим капіталом.

Дане підприємство поставляє в місто Кривий Ріг та приміський регіонбудівельні матеріали, меблі, кондитерські вироби, сантехнічні керамічнівироби та ін.

Найбільш вагомими контрагентами приватне підприємства "Віко" є ПП
"Захід", ЗАТ УПТК "Кріворіжіндустрбуд", ТОВ "Ліанда", ЗАТ "Центрспецпром",
ПП "Флора", ВАТ "Костопільський ДБК", ВАТ "Львівпокізол", СП "Західно -українська меблева фабрика "та ряд інших контрагентів.

Господарські відносини між підприємствами оформлюються шляхомпідписання договорів, угод, листування (Додаток 1-4). Відсутність грошовихкоштів на рахунках багатьох підприємств вимушує постачальниківкористуватися такими формами оплати як передплата та бартер. В загальномуобсязі діяльності переважають бартерні контракти.

Обсяги діяльності підприємства за 1999 рік поквартально за кожнимнапрямком діяльності приведені в Додатку 5. Наприкінцізвітного року

ПП "Захід" здійснює поставки руберойду, рубімасту, кондитерськихвиробів та продукції консервної промисловості; ЗАТ УПТК
"Кріворіжіндустрбуд" - цементу та металопрокату; ВАТ "Костопільський ДБК" -
ДСП, ДВП, фанери; ВАТ "Львівпокізол" - сантехнічних керамічних виробів; СП
"Західно-українська меблева фабрика" - високоякісних меблів з натуральноїдеревини.

Реалізація продукції здійснюється через мережу роздрібної мілко -оптової торгівлі. Самостійних роздрібних точок підприємство поки що не має,але в майбутньому планується створити у місті ряд магазинів.

Безпосереднє спілкування з контрагентами здійснює генеральний такомерційний директора.

ПП "Віко" має один основний рахунок в національній валюті у КФ КБ
"Приватбанк". Нажаль, з-за відсутності високо ліквідних основних фондівпідприємство не має можливості брати кредити в банку для збільшення обсягуоборотних коштів, яких останнім часом дуже не вистачає.

Основною проблемою підприємства у відносинах з контрагентами є кризанеплатежів та зниження обсягів виробництва в різних галузях господарства.
Але, незважаючи на всілякі негаразди, підприємство користується високимавторитетом у партнерів, оскільки за 4 роки існування довело, що здатнеефективно працювати, бути надійним партнером по бізнесу.

Негативно впливає на комерційну діяльність жорстка податкова політикадержави, що позбавляє підприємство, необхідних-йому, оборотних коштів тапримушує шукати шляхи обходу податкового законодавства.

Зовнішньо-економічну діяльність підприємство не здійснює.

4. Маркетингова діяльність на підприємстві.

Маркетингова діяльність на підприємстві являє собою систему з 3-хелементів: організаційно-управлінського, дослідницького та контрольного.
Завдання організаційно-управлінського елементу - забезпечення необхідноюінформацією та координування роботи з орієнтацією на вимоги ринку. Функції:збір, обробка та зберігання інформації, підготовка даних для прийняттяуправлінських рішень, формування попиту і стимулювання збуту продукції.

Маркетингові функції на підприємстві виконує менеджер по збуту,комерційний директор та сам генеральний директор. Основні функціїмаркетингу можна виділити, як:
- Аналіз та прогнозування ринку збуту;
- Аналіз конкуренції, попиту, цінової політики в галузі;
- Оцінка конкурентоспроможності продукції;
- Обгрунтування та проведення рекламних заходів.

Управління діяльністю на ПП розділяється на 3 рівні: стратегічний,тактичний та оперативний. Вид стратегії, тактики та оперативні рішеннярозробляються менеджером по збуту і затверджуються генеральним. директором.

Стратегією маркетингової діяльності ПП "Віко" є завоювання лідируючихпозицій на ринку постачання будівельних матеріалів, довіри споживачів.

Вивчення попиту на продукцію здійснюється шляхом його аналізу на ринкуміста і регіону. Важлива роль при цьому приділяється газеті "Звезда -4",звідки черпається інформація про попит, ціни та конкурентів. Розташування жрекламних об'яв в цій газеті допомагає знайти мілко-оптового споживача.

Оперативне вивчення ринку та прогноз розвитку його потреб здійснюєтьсясистематично, взаємопов'язане і узгоджено, щоб одна інформація доповнювалиіншу. Тільки це сприяє ефективній діяльності, швидкому обігу та повномуспоживанню.

Аналіз ринкових можливостей підприємства, дослідження попиту напродукцію в різний період часу дає можливість визначити сезонну продукцію іна основі цього максимізувати прибутки. Так, Наприклад, в осінньо-зимовийперіод зростає попит на меблі, кондитерські вироби, а весняно-літній - набудівельні матеріали (Додаток 5). Роблячи ставку на визначені видипродукції в певний сезон підприємство найменше ризикує заморозити оборотнікошти.

Отже, виходячи з аналізу маркетингової діяльності підприємства, можнасказати, що на сьогоднішній день роль маркетингової діяльності значнозросла а конкурентоспроможність продукції підприємства на внутрішньомуринку досить висока.

5.Сістема управління діяльністю ПП "Віко" та економічне обгрунтування господарських рішень.

Торгівля - широка область підприємницької діяльності і сфераприкладених праці - в останні роки отримала нові імпульси свого розвитку,значно розширила "поле і правила грі17 в економіці перехідного періоду. Унеї влився багато підприємницьких людей і фірм, втому числі і ПП "Віко".
Керівництво підприємства вимушене кожного дня вирішувати багато проблеморганізаційного, економічного та фінансового характеру, які вимушенівирішувати інтуїтивно, методом "проб і помилок", отримуючи постійнопрактичний досвід. Процес насичення споживчого ринку товарами і зростання,а конкуренції вимагає глибоких і всебічних знань його основ в розрізірізних аспектів торгової діяльності, комплексного підходу до багатоаспектної торгової діяльності, нових цільових орієнтирів розвитку торговихпідприємств, сучасного методичного апарату аналізу, планування і контролю.
Управління підприємством здійснюється за допомогою різних методів торговогоменеджменту, який формує раціональні управлінські рішення з питань розвиткуконкретного підприємства, координацію різних напрямків його діяльності ізабезпечення ефективності кінцевих результатів.

Механізм діяльність торгового підприємства має свої особливості:

1. Державно-правове і нормативне регулювання.

2. Ринковий механізм регулювання торгової діяльності підприємствпроявляється в сфері споживчого ринку, оскільки попит формує рівень цін натовари, визначає можливість знаходження ринкової ніші чи розширення обсягудіяльності, дозволяє сформувати нову систему господарчих відносин зпостачальниками і т. д. Роль ринкового механізму регулювання торговоїдіяльності постійно росте.

3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів господарськоїдіяльності торгового підприємства формується в його рамках, узгоджуючи зрегламентом ті чи інші оперативні управлінські рішення. Ряд аспектіврегламентується статутом торгового підприємства, системою цільовихпоказників, внутрішніх нормативів і т. д.

4. Механізм інформаційного забезпечення торгового підприємстванаправлений на формування повної та якісної інформації, що необхідна дляпідготовки обгрунтованих управлінських рішень по всім аспектам діяльності,і базується на оперативній та статистичній звітності функціональних служб.

5. До числа методів розробки управлінських рішень по окремих аспектахдіяльності торгового підприємства відносять: техніко-економічні розрахунки;балансовий; економіко-статистичні; економіко-математичні; мережнепланування; моделювання; соціологічні; експертні і т. д.

6. Ефективність всієї системи управління торговим підприємствомвизначають методи внутрішнього контролю, що базуються на прийомахекономічного аналізу та аудиту і визначаються організацією системимоніторингу економічних та фінансових результатів.

Ефективний механізм торгової діяльності дозволяє в повному обсязіреалізувати цілі і задачі, що стоять перед підприємством, сприяєрезультативному здійсненню всіх функцій на підприємствах-торгівлі.

Управління діяльністю ПП "Віко" здійснює управлінський персонал, щоскладається з генерального директора, комерційного та фінансовогодиректорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональнихзавдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації таздійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельноюдіяльністю - сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначенняцілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації таобробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмоюдіяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхиорганізаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управліннявиробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, щосклалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення,розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання,здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються іаналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшоїдіяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовнопопередження відхилень і збоїв в ході діяльності.

Розробка та прийняття рішень включає: формування альтернативнихваріантів рішень; встановлення строків їх виконання; вибір виконавців;обробку додаткової інформації; узгодження та затвердження строків тавиконавців; затвердження варіанту рішення; виділення ресурсів дляреалізації рішення.

Формування асортименту торгового підприємства являє собою процеспідбору для реалізації різних груп товарів, їх видів і різновидів, виходитьз його товарної спеціалізації і повинен бути направлений на задоволенняпопиту споживачів і забезпечення високого прибутку. При цьому слід звернутиувагу на ряд принципів:

- забезпечення відповідності характеру попиту споживачів, щопов'язано з пошуком певної ніші на ринку, формування певного асортименту;

- забезпечення достатньої широти і глибини;

- забезпечення стабільності асортименту;

- забезпечення умов рентабельності - необхідна умова функціонуваннябудь-якого торгового підприємства. Тому слід враховувати вітратоємкість,податкоємкість, оберненість запасів та інші економічні фактори.

Товарообіг забезпечує економічну основу всієї діяльностіторгового підприємства, оскільки реалізує основний об'ємний показник?? ієїдіяльності і досягнуті маркетингові позиції. Функціонування потребуєпостійної розробки управлінських рішень на всіх рівнях діяльності. Упроцесі реалізації даної функції проводиться аналіз і прогнозуванняторгової кон'юнктури, здійснюється планування обсягу і складу товарообіг,нормування і планування товарного запасу, планування обсягу і складузакупівель.

Підприємство, що досліджується, здійснює оптовий товарообіг шляхомпродажу товарів оптовим покупцям свого регіону та інших регіонів України
(Львівська, Волинська області). Продаж товарів здійснюється і підприємствамроздрібної торгової мережі в порядку мілкого оту. Розрахунки зареалізований товар відбуваються як відразу після відвантаження товару, такз відстрочкою платежу, за готівкові та безготівкові кошти.

Продаж товарів на підприємстві "Віко", як і на інших підприємствахцієї галузі, характеризується такими показниками:

- загальний обсяг товарообігу, що характеризує обсяги продажутоварів в розрізі окремих видів товарообігу;

- склад товарообігу, що характеризує структуру загального обсягутоварообігу окремих видів в розрізі його форм,

- структура товарообігу, що характеризує товарно-груповий складреалізації товарів.

Показники товарообігу пов'язані з іншими важливими показникамидіяльності торговельного підприємства.

Основна ціль управління товарообігом полягає в забезпеченні високихтемпів розвитку торгового підприємства і задоволення попиту контингентуспоживачів. У відповідності з ціллю перед управлінням стоять наступнізавдання:

1. Ув'язка темпів розвитку товарообігу з розвиткомрегіонального споживчого ринку та змінами його кон'юнктури.

2. Планування обсягу реалізації товарів, що забезпечуєотримання необхідної суми прибутку.

3. Забезпечення в процесі планування товарообігуефективного використання наявних ресурсів.

4. Забезпечення планування структури товарообігу, щовідповідає структурі попиту споживачів.

5. Планування обсягу і структури поставок товарів і суми товарнихзапасів, що забезпечить ритмічну роботу і стабільний асортимент.

Виходячи з основної цілі та завдань будується система управліннятоварообігом підприємства: оцінка і прогнозування кон'юнктури споживчогоринку, планування обсягів і структури реалізації товарів,нормування і планування товарних запасів, планування надходжень і закупоктоварів.

Найбільш відповідальним етапом в системі економічного управліннятоварообігом ПП "Віко" є планування обсягу та структури реалізації товарів:

1. Вибір приоритетних цілей розвитку товарообігу;

2. Аналіз обсягу і структури реалізації товару в передплановомуперіоді;

3. Визначення планового обсягу реалізації товарів;

4.Візначення планової структури реалізації товарів;

5.Оцінка напруги розробленого плану реалізації;

6.Розробка мір по здійсненню плану реалізації товарів.

Планування виробничо-господарської та фінансової діяльності,підприємство здійснює самостійно. Визначення перспектив свого розвиткувідбувається виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідностізабезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення особистихприбутків працівників. Постачання продукції, надання послуг, виконанняробіт відбувається на бартерній та кредитній основі.

Плануючи обсяг і структуру реалізації, підприємство виходить здосягнення таких показників товарообігу, що максимально забезпечили бефективність використання наявного ресурсного потенціалу підприємства,максимально забезпечили б раніше обумовлений обсяг прибутку, достатньогодля реалізації цілей розвитку в плановому періоді.

Саме остання цільова установка пріоритетна для ПГІ "Віко" на раннійстадії його життєвого циклу. Реалізація її не обмежує можливості ніасортиментної, ні регіональної диверсифікації торгівельної діяльностіпідприємства в процесі планування товарообігу.

Виходячи з пріоритетної цільової установки, формуються задачіпроведення аналізу обсягу і структури реалізації товарів. В ході такогоаналізу розглядаються загальні та частінні показники розвитку реалізаціїтоварів в передплановому періоді. Враховуючи Індекс інфляції забезпечуєтьсяспівставлення цін. Взагалі, в системі загальних показників найбільшу рольвідіграють: а) показники динаміки реалізації товарів; б) показники рівномірності реалізації товарів; в) показники структури реалізації товарів; г) показники, що характеризують вплив окремих факторів на змінуобсягів реалізації товарів.

Система частинних показників будується довільно в залежності відцільової установки розвитку товарообігу і покликана доповнити вихідну базурозрахунків планових показників.

Плановий обсяг реалізації розраховується різними методами, відповіднообраній цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведутьсяберучи за основу цільову суму прибутку та ряд інших фінансових показників.
Обсяг реалізації розраховується за формулами:

де Рп - Обсяг реалізації товарів в плановому періоді; Пц - цільовасума балансового прибутку; ІВ - сума витрат обігу, що планується; НЦ - сумаподаткових витрат, що входять до ціни товару, якіплануються;

УВС - рівень валового доходу від реалізації товару, що планується у%;

УРТ - рівень рентабельності товарообігу, що планується у%.

Визначення планової структури реалізації товарів здійснюється наоснові коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягутоварообігу.

Напруженість плану реалізації оцінюється при його орієнтаціїна можливості споживчого ринку чи досягнення цільової суми прибуткуі визначає рівень ефективності використання ресурсногопотенціалу підприємства.

Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів включає заходиорганізаційного, економічного та фінансового характеру.

Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризикукерівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лишеймовірність досягнення кожного результату. Завдання полягає в тому, щобвиявити ймовірність кожного результату і на цій основі приймати рішення,маючи на увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планомдіяльності підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсногозабезпечення, оціночні показники діяльності, плани фінансових результатівта соціального розвитку.

Позитивну роль в управління діяльністю підприємством відіграєінформаційно-комп'ютерне забезпечення персоналу.

6. Інноваційна та фінансова діяльність підприємства.

Ринкові умови господарювання висувають високі вимоги до рівняконкурентоспроможності продукції. Ці вимоги на сучасному етапі розвиткусуспільного виробництва в значній мірі визначаються характеристикамиекономічності, надійності. Тому для інноваційного менеджменту характернацілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічнозабезпечать конкурентоспроможність продукції. Інновація - це використаннярезультатів наукових досліджень і розробок, що направлені на вдосконаленняпроцесів діяльності виробництва та інших сфер діяльності суспільства.
Специфіка торгового бізнесу полягає в пошуку нових шляхів і методів збутупродукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняттярішень при цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системизнань науки управління про методи впливу на людей в процесі інноваційноїдіяльності.

Основними причинами виникнення та поширення нововведень в областінових методів управління діяльністю на ПП "Віко" є конкурентна боротьба наринку, бажання одержати конкурентні переваги і максимізувати прибуток,попит споживача, підвищення технічного потенціалу, пошук вирішення проблем,що виникають під час діяльності, бажання поліпшити свою майстерність вмайбутній діяльності, підтримка та підвищення престижу підприємства,реалізація знань, інтуїтивне відчуття нового, поради консультантів, науковівідкриття та винахідництво. Широкого застосування в процесі веденняторгового бізнесу набула саме маркетингова інноваційна діяльність.

Фінанси підприємства - це певні економічні відносини, за допомогоюяких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних цільовихфондів здійснюються процеси розподілу і перерозподілу доходів підприємства.

Фінанси - найважливіший ресурс торгового підприємства, особливосьогодні, коли нестача фінансових коштів дуже швидко призводить добанкрутства торгових підприємств. Управління фінансами вимагає прийняттядосить ефективних рішень, оскільки фінансовий результат діяльностіпідприємства - прибуток - одна з головних цілей його існування. Прибуток,як кінцевий результат діяльності підприємства, являє собою різницю міжсумою скоригованого валового доходу звітного періоду та сумою валовихвитрат. Разом з цим прибуток здійснює стимулюючий вплив на закріпленнякомерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва. Так як діяльністьпідприємства поки що не є привабливою для кредитування, то основну частинуфінансових коштів складає прибуток.

Взагалі фінанси функціонують в процесі придбання сировини, матеріалів,та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції (послуг), впроцесі інвестування, створення та розподілу прибутку, виплати податків таін. Отже, ефективне управління фінансами - запорука успіху підприємства.

Фінансову діяльність на підприємстві здійснює фінансовий директор. Дойого завдань належить:

- створення фінансових ресурсів для виробничого і соціальногорозвитку, забезпечення зростання прибутку і збільшення рентабельності;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками,постачальниками, по виплаті заробітної плати та інші, які випливають зфінансового плану, організація розрахунків;

- сприяння найбільш ефективному використанню виробничих фондів;

- розробка та реалізація фінансового, кредитного та касового планів;

- здійснення заходів щодо забезпечення зберігання іприскорення обертання оборотних коштів до встановлених нормативів, контрольза правильним використанням фінансових ресурсів.

Наприкінці кожного року, на основі балансу підприємства та звіту профінансові результати, фінансовий директор складає фінансовий звітдіяльності підприємства за минулий рік. У звіті відображаються показникифінансового аналізу: ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність,рентабельність та прибутковість. На основі такого аналізу та впливузовнішніх факторів складається фінансовий план на наступний рік.

7. Управління персоналом.

Система управління персоналом ПП "Віко", що складається з 12 чоловік,являє собою підсистеми умов праці, трудових відносин, оформлення та облікукадрів.

Стосовно першої підсистеми слід відмітити, що умови праці відповідаютьвимогам психофізіології, псіхоестетікі, охорони праці та авколішньогосередовища. Робочі приміщення добре оформлені і сприяють трудовійдіяльності.

Трудові відносини в колективі сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння,Конфліктні ситуації трапляються дуже рідко ішвидко вирішуються.

Оформлення і облік кадрів веде комерційний директор. Керівництвопідприємства схильне до стабільності чисельності працівників. В зв'язку зцим, на підприємстві велика увага приділяється своєчасній виплатізаробітної платні, мотивації, матеріальному заохоченню, сприяннюпозитивному психологічному клімату в колективі. Відповідно до обсягівотриманого прибутку нараховуються премії.

Велика робота проводиться у перепідготовці та підвищенні кваліфікаціїкадрів, їх пристосування до нових умов господарювання та загальноїкомп'ютеризації.

В разі необхідності, кожен працівник може звернутися до генеральногодиректора з проханням про фінансову чи матеріальну допомогу.

8. Практика антикризового управління на підприємстві.

Комерційне торгове підприємство ПП "Віко" працює в складних умовахконкурентної боротьби, боротьби за споживача з метою отримання прибутку.
Його положення ускладнює економічна криза в Україні, що зумовлюєтьсябагатьма факторами перехідної економіки, в число яких слід віднести інедосконалість системи управління організацією підприємства.

Це призводить до ускладнень в управлінні товарообігом продукції тапояснює те, що побудова моделей прийняття рішень по управлінню організацієюпо цілям і результатам в умовах антикризового управління є досить складноюпроцедурою, яка включає ряд формалізованих та неформалізованіх етапів. Чи неварто керуватися дещо спрощеними підходами в управлінні організацією коливважається, що певним чином обраний єдиний критерій за яким проводитьсяоцінка ефективності і треба лише відшукати максимум (мінімум) деякогопоказника ефективності. Важливим моментом при такому управлінні повиненстати аналіз програми діяльності підприємства та динаміки його товарообігу.

Засобами грамотного вирішення задач, що стоять перед підприємством,мають стати економіко-математичні методи, що базуються на теоріїконфліктних ситуацій. В той же час виникає необхідність в неординарнихпідходах використання математичних методів прийняття раціональних рішень,при коригуванні виробничої діяльності підприємства.

Алгоритм прийняття управлінських рішень, що покликаний забезпечитивідповідний рівень управління організацією по цілям і результатам в умовахневизначеності можна представити послідовністю етапів:

1. Визначення інформаційної ситуації щодо вибору економічнимсередовищем своїх станів.

2. Визначення методу нормалізації та співвідношенняпріоритету альтернатив.

3. Контроль обрання методів нормалізації таспіввідношення пріоритету альтернатив.

4. Вибір критеріїв щодо узагальнення елементів матриці ефективностітеоретико-ігрової моделі.

5. Розрахунок ймовірностей змішаної стратегії виробничої діяльностіпідприємства.

Таким чином, аналіз економічних ситуацій в сфері вирішення задачпри визначенні стратегії управління підприємством в цілому. Проте, певнаскладність полягає також в тому, що виробнича стратегія не є незмінною, ашмагає періодичного коригування з урахуванням змін взовнішньому середовищі і нових можливостей щодо зростання підприємства.

Запропонований підхід в прийнятті управлінських рішень є спробоюпошуку найефективніших шляхів реалізації стратегічних цілей діяльності ПП
Віко "під час якої вирішуються задачі:

- Визначення співвідношень оптимальних пропорцій реалізації продукції;

- Визначення раціональної спрямованості фінансової діяльностіпідприємства.

В умовах перехідної економіки в Україні посилюється конкуренція,невизначеність, ризик. Щоб вижити за цих умов, менеджерам слідвпроваджувати нові технології і технічні нововведення, йти на сміливі,нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже, необхіднонавчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик; йти на нього,але це переходити допустимих меж. Основні завдання під час прийняттяекономічних рішень - це врахування ризику, керування ним, зведення його доприйнятних меж, зниження можливих збитків.

З метою запобігання кризовим ситуаціям на підприємстві створенапрограма фінансового оздоровлення, що включена до останнього розділу бізнес -плану.

Список використаних джерел.
1. Бланк Й А. Торговий менеджмент. - К.: УФІМБД 997.
2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту: Пер. з англ.
-М.: Дело, 1997.
3. Мільнер Б.З. Теорія організацій. - М.: ИНФРА-М, 1998.
4. Поршнєв А. Г., Румянцева 3. П., Саломатін Н.А. Управління організацією .-
М.: ИНФРА-МЛ999.
5. Розен В.В. Мета - оптимальність - рішення (математичні моделіприйняття оптимальних рішень). - М.: Радіо й зв'язок, 1982. -168 С., Іл.
(Кибернетика).
6. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручникдля вузів. -Тернопіль: Карт-банш, 1997.
7. Трухан Р.І. Моделі прийняття рішень в умовах невизначеності. - М.:
Наука, 1981.
8. Учбовий посібник. Прийняття управлінських рішень в умовахневизначеності. Для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент у виробничійсфері "усіх форм навчання. - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ, 1997.-37С.
9. Річний звіт ПП "Віко" за 1999 рік.