ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Сутність та види прибутку
         

     

    Менеджмент

    ПЛАН

    Введення

    Глава 1. Сутність та види прибутку

    § 1. Грошові нагромадження і прибуток
    § 2. Види прибутку та їх склад

    Глава 2. Роль прибутку в діяльності підприємства

    § 1. Прибуток: її сутність і формування
    § 2. Значення чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства
    § 3.формірованіе і розподіл прибутку на підприємстві
    § 4. Максимізація прибутку
    § 5. Роль прибутку в умовах розвитку підприємництва

    Глава 3. Порядок оподаткування прибутку

    § 1. Платники податку на прибуток. Показники, які використовуються для розрахунку оподатковуваного прибутку
    § 2. Пільги з податку на прибуток
    § 3. Проблеми вдосконалення законодавчої бази з оподаткування прибутку російських підприємств та шляхи їх вирішення
    Висновок

    В В Е Д Е Н Н Я

    З переходом економіки держави на основи ринкового господарствапідсилюється багатоаспектне значення прибутку. Акціонерне, орендне, приватнеабо іншої форми власності підприємство, отримавши фінансовусамостійність і незалежність, вправі вирішувати, на які цілі і в якихрозмірах спрямовувати прибуток, що залишилася після сплати податків до бюджету іінших обов'язкових платежів та відрахувань.

    Отримання прибутку - неодмінна умова і мета підприємництвабудь-якої господарської структури. Прибутком (рентабельністю) оцінюєтьсяефективність господарювання, прибуток - головне джерело фінансуванняекономічного і соціального розвитку; прибутковість служить основнимкритерієм вибору інвестиційних проектів і програм оптимізації поточнихвитрат, витрат, фінансових вкладень.

    Таким чином, прибуток (і її відносна модифікація --рентабельність) здобула найважливішу, провідну роль у новому господарському іфінансовому механізмі управління соціально-економічним розвитком. Це --база фінансової стійкості та забезпечення доходів підприємств,держави, населення.

    Прибуток як критерій ефективності відтворення і як показник,що має два кордони - обсяг виробництва продукції або послуг (реалізації) ісобівартість - володіє однією важливою властивістю: вона відображає кінцевийрезультат інтенсивного і екстенсивного розвитку. Останнє пов'язано зчинником зростання обсягу виробництва і природної економії відвідносного зниження умовно-постійних елементів собівартості: фондоплати праці (відповідно - нарахування, що йдуть в позабюджетні фонди),амортизація, енергетичне паливо, платежі бюджету за ресурси,позавиробничі і деякі інші витрати. У вітчизняній практиціпри аналізі прибутку цей фактор виділяється рідко.

    Що стосується процесу планування прибутку і собівартості, то віндемократизувати, тобто пішов від центру до підприємств, які позбавленівід контролю зверху до моменту оподаткування. Однак у випадку зниженняобсягу виробництва і реалізації продукції падіння прибутку і рентабельностівідбувається в випереджаючому зниження обсягу темпі. Особливо відчутнотаке негативне явище для "подстегіванія" інфляції: адже відносна економія на умовно-постійних витратах, зокрема на оплату праці
    (крім відрядників), перетворюється на перевитрату. І чим швидше падає обсяг,тим ще різкіше повинна падати прибуток, підриваючи і без того нестабільнудохідну базу бюджету.

    Курсова робота має на меті вивчити сутність прибутку, її роль удіяльності підприємства, а також порядок її оподаткування.

    Глава 1. СУТНІСТЬ І ВИДИ ПРИБУТКУ

    § 1. Грошові нагромадження і прибуток

    У народногосподарської практиці і економічній літературігрошовими заощадженнями називають чистий дохід суспільства, реалізований вгрошовій формі на підприємствах сфери матеріального виробництва. Чистийдохід - це категорія виробництва, пов'язана з процесом поділу праці нанеобхідний і додатковий. Додатковий продукт - це продукт, створенийпрацею людей на підприємстві, який виступає як чистий доход суспільства.

    У будь-якому суспільному виробництві праця завжди ділиться на дві частини --необхідний і додатковий праця, продукт якої завжди служитьзадоволення загальних суспільних потреб.

    Додатковий продукт завжди виступає у двох формах: натурально -речової (у вигляді певної маси споживчої вартості) івартості. В умовах товарно-грошових відносин вартість додатковогопродукту (чистий дохід суспільства) реалізується в грошовій формі івідокремлюються у самостійну категорію - грошові нагромадження.

    Грошові накопичення реалізуються у вигляді прибутку, акцизів, податку надодану вартість, відрахувань на соціальне і медичне страхування тапр. Більша частина грошових накопичень реалізується у формі прибутку. Заекономічним змістом прибуток є грошове вираження частини вартостідодаткового продукту. Як фінансова категорія прибуток виконує функції:відтворювальну, стимулюючу та контрольну.

    відтворювальних функція - одне з джерел фінансуваннярозширеного відтворення.

    Стимулююча - джерело утворення заохочувальних фондів ісоціального розвитку колективу.

    Контрольна - один з основних показників результативностігосподарської діяльності підприємства.

    Прибуток - найважливіша фінансова категорія, покликана відображатифінансовий результат господарської діяльності підприємства.

    § 2. Види прибутку та їх склад

    Загальний фінансовий результат господарської діяльності в бухгалтерськомуобліку визначається на рахунку прибутків і збитків шляхом підрахунку табалансування всіх прибутків і збитків за звітний період. Господарськіоперації на рахунку прибутків і збитків відображаються за накопичувальним принципом,тобто наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

    Іншим принципом визначення фінансових результатів євикористання методу нарахування. З цієї причини прибуток (збиток),показані в звіті про фінансові результати, не відображають реальногоприпливу грошових коштів підприємства в результаті його господарськоїдіяльності. Для відновлення реальної картини про величину фінансовогорезультату діяльності підприємства як приріст (або зменшення) вартостійого капіталу, що утворився в процесі його господарської діяльності зазвітний період, необхідні додаткові коригувальні розрахунки.

    На рахунку прибутків і збитків фінансові результати діяльностіпідприємства відображаються у двох формах:

    1. як результати (прибуток або збиток) від реалізації продукції, робіт, послуг, матеріалів та іншого майна, з попереднім виявленням їх на окремих рахунках реалізації;

    2. як результати, не пов'язані безпосередньо з процесом реалізації, так звані позареалізаційні доходи (прибуток) і втрати (збитки).

    Позареалізаційні доходи і втрати прямо відображаються за кредитом і дебетом рахунка прибутків і збитків без попереднього запису на будь - або інших рахунках.

    Основними показниками прибутку є:
    . загальний прибуток (збиток) звітного періоду - балансовий прибуток (збиток);
    . прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг);
    . прибуток від фінансової діяльності;
    . прибуток (збиток) від інших позареалізаційних операцій;
    . оподатковуваний прибуток;
    . чистий прибуток.

    Балансовий прибуток (збиток) являє собою суму прибутку (збитку)від реалізації продукції, фінансової діяльності та доходів від іншихпозареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цихопераціях.

    Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначаєтьсяяк різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах без
    ПДВ, спецналога і акцизів і витратами на її виробництво і реалізацію.

    Прибуток (збиток) від фінансової діяльності і від іншихпозареалізаційних операцій визначається як результат по операціях,відображається на рахунках 47 «Реалізація і інше вибуття основних засобів» і
    48 «Реалізація інших активів», а також як різниця між загальною сумоюотриманих та сплачених:
    . штрафів, пені і неустойок та інших економічних санкцій;
    . відсотків, отриманих за сумами коштів, що значаться на рахунках підприємства;
    . курсових різниць по валютних рахунках і по операціях в іноземній валюті;
    . прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітному році;
    . збитків від стихійних лих;
    . втрат від списання боргів і дебіторської заборгованості;
    . надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні;
    . інших доходів, втрат і витрат, що відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків. При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства Російської

    Федерації, до складу витрат від позареалізаційних операцій не включаються, а відносяться на зменшення чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.

    Оподатковуваний прибуток визначається спеціальним розрахунком. Вонадорівнює балансового прибутку, зменшеною на суму:
    . відрахувань до резервного та інші аналогічні фонди, створення яких передбачено законодавством (до досягнення розмірів цих фондів не більше 25% статутного фонду, але не більше 50% прибутку, що підлягає оподаткуванню);
    . рентних платежів до бюджету;
    . доходів по цінних паперах і від пайової участі в діяльності інших підприємств;
    . доходів від казино, відеосалонів тощо;
    . прибутку від страхової діяльності;
    . прибутку від окремих банківських операцій та угод;
    . курсової різниці, що утворилася в результаті зміни курсу рубля по відношенню до котируваних Центральним банком Російської Федерації іноземних валют;
    . прибутку від виробництва і реалізації виробничої сільськогосподарської та охотохозяйственной продукції.

    Чистий прибуток підприємства, тобто прибуток, що залишається в йогорозпорядженні, визначається як різниця між балансовим прибутком і сумоюподатків на прибуток, рентних платежів, податку на експорт і імпорт.

    Чистий прибуток спрямовується на виробничий розвиток,соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, створення резервногофонду, сплаті до бюджету економічних санкцій, пов'язаних з порушеннямпідприємством чинного законодавства, на благодійні та іншімети.

    Невід'ємним ознакою ринкової економіки є появаконсолідованого прибутку. Консолідований прибуток - це прибуток,зведена з бухгалтерської звітності про діяльність та фінансовірезультати материнських та дочірніх підприємств. Консолідованабухгалтерська звітність являє собою об'єднання двох і звітностібільше господарюючих суб'єктів, що перебувають у певних юридичних тафінансово-господарських взаємовідносинах. Необхідність консолідаціївизначається економічною доцільністю. Підприємцям вигіднозамість однієї великої фірми створювати декілька більш дрібних підприємств,юридично самостійних, але економічно взаємопов'язаних, тому що в цьомувипадку може бути отримана економія на податкових платежах. Крім того, взв'язку з подрібненням і обмеженням юридичної відповідальності зазобов'язаннями знижується ступінь ризику у веденні бізнесу, досягаєтьсябільша мобільність в освоєнні нових форм вкладення капіталу та ринків збуту.

    Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт. послуг) становитьсобою різницю між виручкою від реалізації продукції без ПДВ, спецналога,акцизів, експортних тарифів, і витратами на виробництво і реалізацію,включаються до собівартості продукції.

    Виручка від реалізації продукції визначається або по мірі її оплатиабо по мірі відвантаження товарів (продукції, робіт, послуг) та пред'явленняпокупцю розрахункових документів. Метод визначення виторгу від реалізаціїпродукції встановлюється підприємством на тривалий термін виходячи з умовгосподарювання та укладення договорів. У галузях сфери товарного обігу
    (торгівля, громадське харчування) замість категорії «виторг від реалізаціїпродукції »використовується категорія« товарооборот ». Сутність товарооборотустановлять економічні відносини, пов'язані з обміном грошових доходівна товари в порядку купівлі-продажу. У закордонній практиці замість терміна
    «Виручка» часто використовують термін «валовий доход». Проте це дужешироке тлумачення даного терміну. Валовий дохід як економічнакатегорія виражає собою новостворену вартість, або чисту продукціюгосподарюючого суб'єкта. У практиці планування та обліку в торгівлі підваловим доходом розуміється сума торговельних надбавок (знижок); у громадськомухарчуванні - сума торгових набавок (знижок) і націнок.

    Собівартість продукції являє собою вартісну оцінкувикористовуються в процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини,матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а такожінших витрат на її виробництво і реалізацію.

    Глава 2. РОЛЬ ПРИБУТКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

    § 1. Прибуток: її сутність і формування

    Прибуток утворюється в результаті реалізації продукції. Її величинавизначається різницею між доходом, отриманим від реалізації продукції, івитратами (витратами) на її виробництво і реалізацію. Загальна масаодержуваного прибутку залежить, з одного боку, від обсягу продажів і рівня цін,що встановлюються на продукцію, а з іншого - від того, наскільки рівеньвитрат виробництва відповідає суспільно необхідним витратам.

    Перше - обсяг продажу - залежить від ефективності здійсненнякомерційної роботи: від уміння створювати вигідні умови для реалізаціїсвоєї продукції, тобто проводити маркетинг, організувати рекламу, збут,сформувати цінову і товарну політику і т.д.

    Друге - рівень витрат виробництва - залежить від ефективностіорганізації виробництва і праці, вибраної технології, технічноїоснащеності підприємства.

    Разом з тим прибуток на підприємстві залежить не тільки від реалізаціїпродукції, а й від інших видів діяльності, які її або збільшують,або зменшують. Тому в теорії і на практиці виділяють так звану
    «Балансовий прибуток». Її назва говорить сама за себе. Вона складається зприбутку від реалізації продукції (виторг від реалізації продукції безнепрямих податків мінус витрати (витрати) на виробництво і реалізаціюпродукції) плюс позареалізаційні доходи (доходи по цінних паперах, відпайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна воренду і т.п.) мінус позареалізаційні витрати (витрати на виробництво, недало продукції, на зміст законсервованих виробничихпотужностей, збитки від списання боргів і т.д.).

    Крім того, виділяється валовий прибуток, який являє собоюбалансовий прибуток за мінусом або плюсом фінансового результату від операційз основними фондами (засобами), нематеріальними активами та іншиммайном.

    У всіх країнах з ринковою економікою прибуток обкладається податком.
    Тому на практиці прийнято виділяти оподатковуваний прибуток. Останняявляє собою валовий прибуток за вирахуванням відрахувань у резервні фонди,доходів за видами діяльності, звільненої від оподаткування, відрахуваньна капіталовкладення.

    В результаті на підприємстві, як це прийнято називати в теорії і напрактиці, залишається так звана чистий прибуток. За своєю величиною вонапредставляє оподатковуваний прибуток за мінусом податку на прибуток та податкуна перевищення фактичних витрат на оплату праці в порівнянні знормованої.

    З чистого прибутку підприємство виплачує дивіденди і різнісоціальні податки, і утворюють фонди. У результаті залишається прибутокневикористана, або збиток, непокритий грошима.

    В умовах ринкових відносин, як свідчить світова практика,є два основні джерела отримання прибутку.

    Перший - це монопольне становище підприємства з випуску тієї чи іншоїпродукції чи унікальності продукту. Підтримання цього джерела навідносно високому рівні припускає проведення постійної новаціїпродукту. Тут слід враховувати такі протидіють сили, якантимонопольну політику держави і зростаючу конкуренцію з бокуінших підприємств.

    Друге джерело пов'язаний з виробничої і підприємницькоїдіяльністю, тому стосується практично всіх підприємств. Ефективністьйого використання залежить від знання кон'юнктури ринку та вміння постійноадаптувати під неї розвиток виробництва. Тут, по суті, все зводиться домаркетингу. Величина прибутку в даному випадку залежить:
    . по-перше, від правильності вибору виробничої спрямованості підпр?? тичні заходи з випуску продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним і високим попитом);
    . по-друге, від створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, терміни поставок, обслуговування покупців, післяпродажне обслуговування і т.д.);
    . по-третє, від обсягів виробництва (чим більший об'єм продажів, тим більше маса прибутку);
    . по-четверте, від асортименту продукції та зниження витрат виробництва.

    Однак одержання прибутку в умовах ринку завжди пов'язане з ризиком - надпідприємством постійно висить загроза втратити вкладений капітал повністю абочастково. Саме тому в теорії і на практиці використовується поняття
    «Підприємницький прибуток», яка за своєю величиною повинна бутибільше, ніж відсоток, що отримується за вкладами у банк.

    За своїм змістом поняття «ризик» відноситься як до господарської,комерційної, так і до фінансової діяльності. Для визначення ризикувикористовуються два основні методи: статистичний і експертний. В основістатистичного лежать прийоми математичної статистики (розрахунок варіації,дисперсії і стандартного відхилення за показниками фінансово-господарськоїдіяльності). Цими показниками є рентабельність виробництва,продукції, інвестицій, продажів і т.д.

    Повністю уникнути ризику в підприємницькій діяльностіпрактично неможливо, але існує система методів пом'якшення йогонегативних наслідків. До них відносяться самострахування (створеннярезервних фондів), участь у венчурних компаніях, хеджування, укладанняфьючерних угод і т.д.

    § 2. Фактори, що впливають на реалізацію і підприємницький доход

    Ці фактори можна умовно розділити на три групи:виробничі, комерційні, фінансові.

    Виробничі фактори пов'язані з обсягом виробництва, йогоритмічністю, матеріальної, науково-технічної та організаційно-технічноїоснащеністю, відповідно - якісними параметрами продукції, їїасортиментом і структурою і т.д. і т.п.

    Комерційні фактори як би підводять до фінансових факторів і охоплюютьширокому сенсі поняття маркетингу: укладання господарських договорів наоснові самого пильного вивчення діючої і перспективної кон'юнктуриринку, цінове регулювання збуту, його напрямок і організаційно -економічне забезпечення.

    Надійність прогнозу комерційних факторів опирається, з одного боку, настрахування ризиків (в основному, ризиків втрати майна, зриву поставок,віддалення або відмови від платежу), з іншого - на залучення солідних,платоспроможних клієнтів (замовників, покупців), що в свою чергувимагає відомих позавиробничі витрат (представницьких, на рекламута ін.)

    Фінансові фактори, що охоплюють і виторг від реалізації продукції
    (послуг), і підприємницький дохід від усіх видів діяльності, включаютьвідповідно: форми розрахунків (передбачені контрактом абовизначаються оперативно); цінове регулювання, у тому числі зниження ціни ввипадку уповільнення реалізації; залучення кредиту банку або коштів зцентралізованих резервів; застосування штрафних санкцій; вивчення істягнення дебіторської заборгованості, а також забезпечення ліквідності іншихактивів; стимулювання залучення грошових ресурсів на фінансових ринках
    - Доходів від цінних паперів, внесків, депозитів, оренди й інших фінансовихвкладень. Тут важливий принцип "час - гроші": чим швидше і повнішенадходження доходів, тим ефективніше вся діяльність. Тому не слідзневажати диференційованої в залежності від термінів реалізації тапрогнозу насичення ринку зниженням ціни, в тому числі сезонною, періодичною аборазової (тимчасове падіння доходів окупиться вивільненням засобів за рахунокприскорення їх обороту), кращою відвантаженням своєї продукції найбільшнадійним і швидким платникам та іншими заходами впливу.

    § 3. Витрати виробництва, прибуток і валовий доход

    Кожне підприємство, фірма перш, ніж почати виробництво продукції,визначає, який прибуток, який дохід вона зможе отримати.

    Прибуток підприємства (фірми) залежить від двох показників: цінипродукції і витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку єнаслідок взаємодії попиту та пропозиції. Під впливом законівринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції ціна продукціїне може бути вище або нижче за бажанням виробника або покупця, вонавирівнюється автоматично. Інша справа - витрати на виробництвопродукції - витрати виробництва. Вони можуть зростати або знижуватися взалежно від обсягу споживаних трудових або матеріальних ресурсів,рівня техніки, організації виробництва та інших чинників. Отже,виробник має безліч важелів зниження витрат, які вінможе привести в дію при вмілому керівництві.

    У загальному вигляді витрати виробництва і реалізації (собівартістьпродукції, робіт, послуг) представляють собою вартісну оцінку використовуванихв процесі виробництва продукції (робіт, послуг), природних ресурсів,сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, атакож інших витрат на її виробництво і реалізацію.

    У витрати виробництва і реалізації продукції включаються витрати,пов'язані з:

    • безпосереднім виробництвом продукції, обумовлені технологією іорганізацією виробництва;

    • використанням природної сировини;

    • підготовкою та освоєнням виробництва;

    • вдосконаленням технології та організації виробництва, а такожполіпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності іінших експлуатаційних властивостей (витрати некапітальної характеру);

    • винахідництва та раціоналізації, проведенням дослідно -експериментальних робіт, виготовленням і випробовуванням моделей і зразків,виплатою авторських винагород і т. п.;

    • обслуговуванням виробничого процесу: забезпеченням виробництвасировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом та іншими засобамиі предметами праці, підтримкою основних виробничих фондів в робочомустані, виконанням санітарно-гігієнічних вимог;

    • забезпеченням нормальних умов праці та техніки безпеки;

    • управлінням виробництвом: змістом працівників апарату управлінняпідприємства, фірми та їх структурних підрозділів, відрядженнями,утриманням і обслуговуванням технічних засобів управління, оплатоюконсультаційних, інформаційних та аудиторських послуг, представницькимивитратами, пов'язаними з комерційною діяльністю підприємств, фірм і т.п.;

    • підготовкою і перепідготовкою кадрів;

    • відрахуванням на державне і недержавне соціальнестрахування і пенсійне забезпечення, до Державного фонду зайнятостінаселення;

    • відрахуванням з обов'язкового медичного страхування та ін

    Звичайно, результат діяльності підприємства, фірми (прибуток або збиток)складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг),основних коштів і іншого майна підприємства, фірми і доходів відпозареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цихопераціях. Визначається кінцевий результат як різниця між виручкою відреалізації продукції в діючих цінах без податку на доданувартість і акцизів і витратами на її виробництво і реалізацію.

    Розрізняють також поняття валового доходу і валового прибутку.

    Валовий дохід - це показник, що характеризує кінцевий результатвиробничої або комерційної діяльності підприємства, фірми,обчислюється шляхом виключення з валової виручки [1] і результатівпозареалізаційних операцій (без податку на додану вартість і акцизів)всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, що увійшли дособівартість, крім витрат на оплату праці. Валовий прибуток - частинавалового доходу підприємства, фірми, що залишається у них після вирахуваннявсіх обов'язкових витрат. Являє собою суму прибутку від реалізаціїпродукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємств ідоходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат поцими операціями.

    Класифікація витрат на виробництво продукції

    У вітчизняній практиці управління витратами для цілей планування,обліку і калькулювання існує наступна класифікація:

    • по виду виробництва - основне і допоміжне;

    • по виду продукції - окремий виріб, група однорідних виробів,замовлення, переділ, роботи, послуги;

    • по виду витрат - статті калькуляції (для калькулюваннясобівартості продукції та організації аналітичного обліку) і елементивитрат (для складання проектного кошторису витрат і звіту витрат навиробництво);

    • за місцем виникнення витрат - ділянка, цех, виробництво,госпрозрахункова бригада.

    Для практичного використання в системі управління формуванням витраті витрат доцільно виділити і розглянути класифікацію витрат зурахуванням виду витрат за статтями калькуляції та елементами витрат.

    Перелік статей калькуляції, їх склад і методи розподілу за видамипродукції, робіт, послуг визначаються галузевими методичнимирекомендаціями з питань планування, обліку і калькулюваннясобівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структуривиробництва.

    В якості прикладу розглянемо калькуляційні статті витрат, широкозастосовувані на заводах машинобудування.

    1. Сировина та матеріали (за вирахуванням відходів).

    2. Покупні вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств.

    3. Заробітна плата основна виробничих робітників.

    4. Заробітна плата додаткова виробничих робітників.

    5. Відрахування на соціальне страхування з заробітної плати основної тадодатковою виробничих робітників.

    6. Витрати на підготовку і освоєння виробництва.

    7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

    8. Цехові витрати.

    9. Загальнозаводські витрати.

    10. Втрати від браку.

    11. Позавиробничі витрати.

    Перші вісім статей витрат утворюють цехову собівартість. Цеховасобівартість плюс загальнозаводські витрати і втрати від шлюбу складаютьвиробничу собівартість. Нарешті, всі 11 статей являють собоюповну собівартість продукції.

    У нинішніх умовах переходу на ринкову економіку на багатьох малих ісередніх підприємствах використовують скорочену номенклатуру калькуляційнихстатей, що включає:

    • матеріальні витрати (сировина, матеріали, паливо та енергія натехнологічні цілі) у прямому обчисленні;

    • витрати на оплату праці (також у прямому численні);

    • інші прямі витрати;

    • витрати з управління та обслуговуванню виробництва (непрямі).

    Перед підприємствами (фірмами) коштує задача одержання швидкої і як можнабільш достовірної інформації про витрати виробництва. Нерідкопідприємцю доводиться складати калькуляції витрат на базіпевних пропозицій. При цьому призначення калькуляції витрат --одержання інформації індикативного характеру, що дозволяє виявитивідхилення від заданих норм, планів, заздалегідь встановлених стандартів,визначити причину цих відхилень і вжити необхідних заходів щодо усуненняабо скороченню подібних відхилень.

    На відміну від статей калькуляції, угруповання яких носитьрекомендаційний характер, витрати, які утворюють собівартість продукції
    (робіт, послуг), групуються відповідно до їх економічного зміступо наступним загальноприйнятих елементах: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів; інші витрати.

    В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість придбаних зсторони для виробництва продукції сировини і матеріалів, комплектуючихвиробів і напівфабрикатів, палива й енергії всіх видів, що витрачаються як натехнологічні цілі, так і на обслуговування виробництва (опалення будівель,транспортні роботи і т.п.). З витрат на матеріальні ресурси виключаєтьсявартість поворотних відходів, під якими розуміються залишки сировини,матеріалів, теплоносіїв, що утворилися в процесі виробництвапродукції, втратили повністю або частково споживчі якостівихідного продукту й у силу цього використовуються з підвищеними витратами абозовсім не використовуються за прямим призначенням.

    До складу «Витрат на оплату праці» входять витрати на оплату праціосновного виробничого персоналу підприємства (фірми), включаючи преміїробітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі ікомпенсують виплати, а також витрати на оплату праці не складаються вштаті підприємства (фірми) працівників, зайнятих в основній діяльності.

    В елементі «Відрахування на соціальні потреби» відображаються обов'язковівідрахування за встановленими нормами органам державного інедержавного соціального страхування, Пенсійного фонду.
    Державного фонду зайнятості і медичного страхування у відсотках дооплаті праці працівників.

    До складу «Амортизації основних фондів» входить сума амортизаційнихвідрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів,відрахування виходячи з їх балансової вартості і встановлених норм, включаючиі прискорену амортизацію їх активної частини.

    Всі інші витрати, що не ввійшли в раніше перераховані елементи витрат,одержують відображення в елементі «Інші витрати». Це податки, збори,відрахування в спеціальні фонди, платежі по кредитах у межахвстановлених ставок, витрати на відрядження, оплата послуг зв'язку та ін

    Таким чином, угруповання витрат за статтями калькуляції відображає місцевиникнення цих витрат і застосовується для планування, обліку ікалькулювання витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції, усієїтоварної продукції. Вона містить у багатьох випадках комплексні статтівитрат.

    Угруповання витрат по елементах витрат включає економічніелементи, витрачені незалежно від місця їх виникнення. Якправило, це прямі витрати.

    § 4. Економічні або підприємницькі витрати виробництва і реалізації продукції та їх вплив на формування прибутку

    За своїм змістом економічні та підприємницькі витрати ширшебухгалтерських витрат. По суті, вони являють собою всі витрати угрошовій формі, пов'язані з виробництвом товару і виходом на ринок. Цеціна товару, до якої підприємство виходить на ринок. Вона повинна забезпечитипідприємству необхідні мінімальні умови для його існування (простеі розширене відтворення).

    Ось чому ці витрати називаються економічними (підприємницькими)витратами. По суті, це витратна модель ціни. Вона включає в себе:бухгалтерські витрати (що обчислюються відповідно до Положення); інші витрати,пов'язані з діяльністю підприємства, але не включені в собівартість;нормальну підприємницьку прибуток і відповідну їйпідприємницьку рентабельність підприємства і його продукції.

    Величина підприємницької прибутку визначається з урахуванням стратегії порозвитку підприємства, яку приймає його керівництво та збориакціонерів. При розрахунку нормальної підприємницької прибутку враховуються:

    • витрати, що забезпечують нормальне розширене відтворення
    (що склалося в галузі), - капітальні вкладення до основних фондів і прирістоборотних коштів;

    • витрати з прибутку, спрямовані на розвиток НДДКР (науково -дослідні та дослідно-конструкторські роботи), що забезпечують НТП;

    • поточні витрати на соціальні потреби, які фінансуються з прибутку;

    • відрахування в різні асоціації, об'єднання;

    • виплату дивідендів по акціях;

    • відрахування податків, що сплачуються за рахунок прибутку;

    • витрати на житлове та інше соціальне будівництво.

    На практиці прибуток і рентабельність визначаються у розмірах, прийнятих уданій галузі. У підприємницьких витратах (ціні товару) такожвраховується податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, які, насуті, є для підприємства витратами, оскільки воно вносить їхсуму до бюджету.

    У підприємницькі витрати також входять митні збори, тарифи ізбори у розмірах, встановлених законодавчими актами і постановамиуряду. І, нарешті, в них включаються альтернативні, або зміннівитрати, під якими розуміються втрати або упущення можливості врезультаті відмови від будь-то другїх альтернативних рішень. Ці витратиіноді називаються неявними.

    § 5. Значення чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства

    Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується нимсамостійно і прямує на подальший розвиток підприємницькоїдіяльність. Ніякі органи, в тому числі держава, не мають прававтручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринковіумови господарювання визначають пріоритетні напрями власноїприбутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширеннявиробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних ісоціальні потреб трудових колективів.

    Відповідно до цього у міру надходження чистий прибуток підприємствнаправляється: на фінансування НДДКР, а також робіт із створення, освоєнняі впровадженню ткацький техніки; на вдосконалення технології та організаціївиробництва, на модернізацію обладнання; поліпшення якості продукції;технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва. Чистийприбуток є джерелом поповнення власних оборотних коштів.
    Крім того, вона направляється на сплату відсотків за кредитами, отриманими назаповнення нестачі власних оборотних коштів, придбанняосновних засобів, а також сплату відсотків по прострочених і відстроченимкредитах.

    За рахунок чистого прибутку сплачуються деякі види зборів і податків,наприклад, податок на перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки таперсональних комп'ютерів, збір з операцій з купівлі-продажу валюти на біржах,збір за право торгівлі та ін

    Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволенняспоживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуютьсяодноразові заохочення та посібники виходять на пенсію, а також надбавки допенсій; дивіденди по акціях і внесках членів трудового колективу вмайно підприємства. Виробляються витрати з оплати додатковихвідпусток зверх встановленої законом тривалості, оплачується житло,надається матеріальна допомога. Крім того, виробляються витрати набезкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами (виключаючи спеціальнехарчування окремих категорій працівників, що відносяться на витрати виробництва ввідповідно до чинного законодавства).

    Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потребиза рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановленняоптимального співвідношення між фондом накопичення і споживання з тим,щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулюватиі заохочувати результати праці працівників підприємства.

    Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тількиджерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а такожматеріального заохочення, але і використовується у випадках порушенняпідприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів ісанкції

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !