ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Управління неформальними групами
         

     

    Менеджмент

    Управління неформальними групами

    Титульний лист

    С О Д Е Р Ж А Н И Е


    ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
    1 НЕФОРМАЛЬНІ ГРУПИ
    1. Загальне поняття групи. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
    2. Характеристика групи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9
    3. Виникнення неформальної групи і її роль в процесі функціонування організації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15
    2 УПРАВЛЕНІE Неформальні групи
    2.1. Механізм управління неформальними групами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
    2.2. Методи управління неформальними групами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 24
    3 ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ Ефект-ності УПРАВЛІННЯ
    Неформальні групи на підпр-ні
    "ДЕЙМА" ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 30
    ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 35
    Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 37

    В В Е Д Е Н Н Я

    У працях з управління постійно підкреслюється важливість гармонійногофункціонування організації. На думку багатьох авторів, якщо знайтиправильну формулу, то організація буде діяти як добре змащениймеханізм. (5)

    Говорячи про те, яку роль відіграє система управління людськимиресурсами "у розвитку компанії один з керівників американської компанії
    3М сказав: "Ефективне управління" людськими ресурсами "висувається вчисло критичних чинників економічного успіху. У недалекому минуломуконкурентна боротьба була зосереджена в галузі технічного прогресу,вдосконалення технологій, організаційних структур, маркетингу,післяпродажного обслуговування. Але сутність бізнесу визначають перш за вселюди. Кожен працівник нашої компанії виконує свою функцію і об'єднуєзусилля з іншими у досягненні спільних результатів. Ключовою складовоюнашого бізнесу сьогодні є управління кадрами. Воно забезпечуєсприятливе середовище, в якому реалізується трудовий потенціал,розвиваються особисті здібності, люди отримують задоволення відвиконаної роботи і суспільного визнання своїх досягнень. "(2)

    Керівні працівники організації відчувають задоволення в томувипадку, якщо організація продовжує своє існування як єдинийорганізм. Проте майже завжди реальні стереотипи поведінки і відносинчленів організації злегка або дуже далеко відходять від формального планукерівництва організації.

    Неформальні групи, які утворюються в організаціях, що єпотужною силою, яка за певних умов може фактично статидомінуючою в організації з зводити нанівець зусилля керівництва.
    Неформальні групи можуть також нести в собі і позитивний вплив надіяльність формальної організації.

    Керівникам "середньої ланки" необхідно примиряти вимогинеформальних груп організації до вимог який стоїть над нимикерівного апарату. Дана необхідність спонукає менеджерів до пошукунестандартних прийомів управління людьми або використовувати наявні прийомибільш ефективно з метою використання потенційних вигод і зменшеннянегативного впливу неформальних груп. (7)

    Мета роботи:
    - Обгрунтувати способи більш ефективного управління неформальними групами впроцесі функціонування організації.

    Завданнями роботи є:
    - Зробити аналіз неформальної групи. Для цього необхідно: дати загальнепоняття групи, розглянути відмінності неформальних груп від формальних, атакож характеристику неформальної групи, її виникнення і роль впроцесі функціонування організації;
    - Провести дослідження процесу управління неформальними групами:досліджувати механізм і розглянути методи ефективного управління данимигрупами, а саме: консультації з групами, навчання і навіювання,забезпечення лояльності керівних працівників, заміна керівника
    "Середньої ланки", переклад співробітників на інше місце роботи, розміщеннякабінетів, визнання природних лідерів, обмін інформацією ворганізації;

    - Показати можливість більш ефективного використання методів впливу на неформальні групи на прикладі підприємства "Дейма": проаналізувати існуючі методи управління неформальними групами на підприємстві

    "Дейма" і виявити резерви підвищення їх ефективності.

    1.

    2. 1. НЕФОРМАЛЬНІ ГРУПИ

    1.1. Загальне поняття групи та її класифікація.

    Не існує канонізованого визначення малої групи, так як цедостатньо гнучка і піддається впливу обставин явище. Однакшироко прийнятий досить загальний, сталий погляд на малу групу якщодо відокремлений об'єднання двох або більше осіб, що перебувають удосить стійкому взаємодію і здійснюють спільні дії упротягом досить тривалого проміжку часу. Взаємодія членів групибазується на якомусь загальному інтересі і може бути пов'язано з досягненням загальноїмети. При цьому група має певний груповим потенціалом, або жгруповими можливостями, що дозволяють їй вступати у взаємодію зоточенням і адаптуватися до змін, що відбуваються в оточенні. (4)

    Характерними особливостями групи є наступне:
    1. Члени групи ідентифікують себе і свої дії з групою в цілому і тим самим у зовнішніх взаємодіях виступають як би від імені групи.

    Людина говорить не про себе, а про групу в цілому, вживаючи займенники ми, у нас, наші, нам і т.п.;
    2. Взаємодія між членами групи носить характер безпосередніх контактів, особистої розмови, спостереження поведінки один одного і т.п. У групі люди безпосередньо спілкуються один з одним, надаючи формальним взаємодій "людську" форму;
    3. У групі поряд з формальним розподілом ролей, якщо така існує, обов'язково складається неформальне розподіл ролей, звичайно визнається групою. Окремі члени групи беруть на себе роль генераторів ідей, інші схильні до координації зусиль членів групи, третій піклуються про взаємини в групі, про підтримку доброго клімату в колективі, четверті стежать за тим, щоб був порядок в роботі, все виконувалося в строк і доводили до кінця. Є люди, які виконують роль структурізаторов, вони ставлять перед групою мети, відслідковують вплив оточення на вирішуються групою завдання. (6)

    Існує два типи груп: формальні і неформальні. Обидва ці типигруп мають значення для організації і дуже впливають на членіворганізації.

    Формальні групи зазвичай виділяються як структурні підрозділи ворганізації. Вони мають формально призначеного керівника е формальнопевну структуру ролей, посад і позицій усередині групи, а такожформально закріплені за ними функції і завдання.

    Формальна група має такі особливості:
    1. Вона раціональна, тобто в основі її лежить принцип доцільності, свідомого руху до певної мети;
    2. Вона безособова, тобто розрахована на індивідів, відносини між якими встановлюються за складеною програмою.

    У формальної групі передбачені тільки службові зв'язки міжіндивідами, і вона підкоряється лише функціональним цілям. До формальнимгрупам відносяться:
    1. Вертикальна (лінійна) організація, що об'єднує ряд органів і підрозділів таким чином, що кожне з них перебуває між двома іншими - вище-і нижчими, а керівництво кожним з органів і підрозділів зосереджена в одній особі;
    2. Функціональна організація, відповідно до якої керівництво розподіляється між рядом осіб, що спеціалізуються на виконанні певних функцій і робіт;
    3. Штабна організація, що характеризується наявністю штабу радників, експертів, помічників, які не включені в систему вертикальної організації.

    Формальні групи можуть бути сформовані для виконання регулярноїфункції, як, наприклад, бухгалтерія, а можуть бути створені для вирішенняпевної цільової завдання, наприклад комісія з розробки будь-якогопроекту. (9)

    Неформальні групи створюються не розпорядженнями керівництва іформальними постановами, а членами організації відповідно до їхвзаємними симпатіями, спільними інтересами, однаковими захопленнямизвичками і т.п. Дані групи існують у всіх організаціях, хоча вонине представлені в схемах, що відображають будову організації, її структуру.

    Неформальні групи зазвичай мають свої неписані правила і нормиповедінки, люди добре знають, хто входить до їх неформальну групу, а хтонемає. У неформальних групах складається певний розподіл ролей іпозицій. Зазвичай ці групи мають явно чи неявно вираженого лідера. Підбагатьох випадках неформальні групи можуть чинити на своїх членів впливрівне або навіть більше, ніж формальні структури. (1)

    Неформальні групи являють собою спонтанно (мимовільно)сформовану систему соціальних зв'язків, норм, дій, які єпродуктом більш-менш тривалого міжособистісного спілкування.

    Неформальна група виявляється у двох різновидах:
    1. Являє собою поза формальну організацію, в якій неформалізовані службові відносини несуть функціональне

    (виробниче) зміст та існують паралельно з формальною організацією. Наприклад, оптимальна система ділових зв'язків, стихійно складається між працівниками, деякі форми раціоналізації і винахідництва, способи прийняття рішення і т.д.
    2. Представляє соціально-психологічну організацію, яка виступає у вигляді міжособистісних зв'язків, що виникають на основі взаємного інтересу індивідів один до одного поза зв'язку з функціональними потребами, тобто безпосередня

    , стихійно виникає спільність людей, заснована на особистому виборі зв'язків та асоціацій між ними (товариські відносини, аматорські групи, відносини престижу, лідерства, симпатій і т.д.)

    Картина неформальної групи надзвичайно строката й мінлива поспрямованості інтересів, характеру діяльності, за віковою ісоціальним складом і т.д. В залежності від ідейної та моральноїспрямованості, стилю поведінки неформальні організації можнакласифікувати за трьома групами:
    1. Просоціальние тобто соціально-позитивні групи. Це суспільно-політичні клуби інтернаціональної дружби, фонди соціальних ініціатив

    , групи екологічного захисту і порятунку пам'яток культури, клубні любительські об'єднання та ін Вони мають, як правило, позитивну спрямованість;
    2. Асоціальні тобто групи, що стоять осторонь від соціальних проблем;
    3. Антисоціальні. Ці групи - найбільш неблагополучна частина суспільства, що викликає у нього тривогу. З одного боку, моральна глухота, нездатність зрозуміти інших, іншу точку зору, з іншого - часто власні біль і страждання, що випали на долю цієї категорії людей, сприяють виробленню крайніх поглядів в окремих її представників. (9)

    1.2. Характеристика неформальної групи.

    Життя групи, її функціонування знаходиться під впливом трьохфакторів:
    1. Характеристики членів групи;
    2. Структурні характеристики групи;
    3. Ситуаційні характеристики.

    Всі ці фактори не тільки знаходяться у взаємодії, взаємовплив
    , Але й відчувають сильний обернений вплив з боку функціонуваннягрупи, тому що в результаті життєдіяльності групи відбуваються змінихарактеристик людини, змінюється побудова групи і спостерігаютьсязміни в її оточенні. (6)
    1. До характеристик членів групи, мав вплив на їїфункціонування, належать особистісні характеристики людини, а такожздібності, освіта і життєвий досвід.
    2. Структурні характеристики групи включають в себе:а. Комунікації в групі і норми поведінки (хто з ким і як контактує);б. Статус і ролі (хто займає яку позицію в групі і що робить);в. Особисті симпатії і антипатії між членами групи (хто кому подобатися іхто кого не любить);м. Силу і конформізм (хто на кого впливає, хто готовий слухати ікому підкорятися).

    Перші дві структурні характеристики відносяться більше до аналізуформальної організації, інші ж до питання розглядається в нашійроботі.

    симпатії і антипатії між людьми в основному мають індивідуальнузабарвлення і підгрунтя. На встановлення дружніх відносин між людьмизначно впливають декілька моментів:
    1. Особистісні характеристики взаємодіючих. Люди люблять тих, кому подобаються ті ж явища, речі, процеси, які подобаються їм, тобто люди люблять тих, хто схожий на них, хто близький їм за духом, смаком і уподобаннями. Люди відчувають потяг до тих, хто має однакову з ними чи близького расу, національність, освіту, систему поглядів на життя і т.п. Потенційно люди зі схожими особистісними характеристиками мають великі шанси встановити дружні відносини, ніж ті, у кого особистісні характеристики істотно розрізняються;
    2. Наявність територіальної близькості в розташуванні цих людей. Чим ближче розташовуються робочі місця членів групи, тим вища ймовірність того, що вони встановлять дружні відносини. Це ж ставитися до близькості розташування їх місць проживання;
    3. Частота зустрічей, а також від очікування того, що ці зустрічі будуть відбуватися досить часто в майбутньому;
    4. Наскільки успішно функціонування групи. У цілому успіх веде до розвитку у людей позитивного ставлення один до одного в більшою мірою

    , ніж неуспішне функціонування групи;
    5. Наявність однієї мети, якій підпорядковані дії всіх членів групи. Якщо члени групи роз'єднані рішенням індивідуальних завдань, взаємні симпатії та дружність складаються рідше, ніж якщо вони працюють над вирішенням спільної для всіх завдання;
    6. Широке участь усіх членів групи у прийнятті рішення. Можливість впливати на общегрупповие процеси стимулює розвиток у членів групи позитивного сприйняття колективу.

    Наявність симпатій у відносинах між людьми, наявність дружніхвідносин між членами групи має великий вплив на настрійлюдей, на їх задоволеність своєю роботою, своїм членством у групі.
    Проте не можна однозначно сказати, що дружні відносини між членамигрупи надають тільки позитивний вплив на результати праці тафункціонування організації в цілому. Якщо люди, які відчувають дружніставлення один до одного, мають високу мотивацію до трудової діяльності,то наявність взаємних симпатій і дружби сприяє істотному підвищеннюрезультатів їх праці і тим самим позитивно впливає на функціонуваннягрупи в цілому. Якщо ж люди слабо мотивовані на роботу, то результатбуде абсолютно протилежним. Вони багато часу будуть проводити вмарних для роботи розмовах, перекурах, чаювання і т.п., постійновідволікатися від роботи і різко знижуючи результативність своєї праці. Прицьому вони можуть відволікати від роботи інших, створюючи атмосферу безделия ірозслаблення. (6)

    Сила і конформізм у взаєминах між членами групи проявляєтьсяу вигляді так званого "громадського впливу" на людину. Групачинить тиск на людину, вимагаючи від нього проходження груповим нормам
    , Правилам, вимагаючи підпорядкування інтересам групи. Людина можечинити опір даному тиску, тобто проявляти ненконформізм, а можепоступитися групі - підкоритися, тобто виступати конформістом.

    Не можна однозначно стверджувати, що один тип стосунків людини згрупою вірний, а іншої немає. Очевидно, що конформізм може призводити дотому, що людина, навіть усвідомлюючи невірність своїх дій,здійснює їх, тому що група робить це. Конформізм може перетворитилюдини в безсловесний придаток групи, в той же час очевидно, що безконформізму не може бути створено згуртованої групи, не може бутивстановлено балансу у взаємовідносинах між людиною і групою. Якщолюдина стоїть на жорстких нонконформістських позиціях, то він не зможе статиповноцінним членом групи і на певній стадії розвитку конфлікту міжним і групою змушений покинути групу.

    Так як конформізм у взаєминах людини з групою, з одногобоку, виступає умовою інтеграції індивіда до групи, а з іншого --може породжувати негативні наслідки як для оточення, так і для групив цілому і даного індивіда зокрема, важливим є з'ясування того,які фактори і якою мірою требуют від члена групи робити поступкисуспільного впливу.

    Характер розв'язуваних завдань виявляє помітний вплив на ступіньконформізму в поведінці людини. Якщо завдання чітко не можуть бути визначені, якщовони не мають однозначної відповіді, то вони змушують людину,виконує їх, більше піддаватися впливу групи.

    Характеристика групи також дуже впливає на розвиток улюдини конформізму по відношенню до вимог групи. Одностайність вгруповому поведінці посилює ступінь впливу групи на людину. Людинілегше заперечити або не погоджуватися, якщо хтось ще в групі має думка
    , Відмінне від групового. На конформізм у поведінці людини в групівпливає число членів групи. Якщо в групі п'ять членів, тоодностайність впливає на індивіда. Подальше зростання числачленів групи слабо позначається на збільшенні впливу групи налюдини. (6)

    Бажання підкорятися впливу з боку групи безпосередньо залежить відособистісних відносин між членами групи, їхніх симпатій і антипатій,дружби і т.п. Чим краще особисті стосунки між членами, тим вище ступіньконформізму в їхній поведінці в групі і тим вище ступінь конформізму в їхповедінку в групі і тим вища можливість громадського впливу на членівгрупи.
    3. Ситуаційні характеристики групи мало залежать від поведінки членівгрупи і групи в цілому. Ці неформальних груп ці характеристики пов'язаніз її розміром та її просторовим розташуванням.

    У маленьких за розміром групах виникає більше складнощів здосягненням угоди, і багато часу йде на з'ясування відносин іточок зору. У великих групах є труднощі з пошуком інформації
    , Тому що члени групи зазвичай ведуть себе більш стримано і концентровано.

    Просторове розташування членів групи виявляє помітний впливна їхню поведінку. Виділяються три важливі характеристики просторовогорозташування індивіда, від яких залежать взаємини між людиноюі групою. По-перше, це наявність постійного або певного місця аботериторії. Відсутність ясності в даному питанні породжує безліч проблемі конфліктів у міжособистісних відносинах. По-друге, це особистепростір, тобто той простір, в якому знаходитися тіло тількиданої людини. Просторова близькість у розміщенні людей можепороджувати безліч проблем, так як людьми не сприймається близькеприхильність до них інших людей без врахування віку, статі і т.п. По-третє
    , Це взаємне розташування місць. Якщо людина займає робоче місце учолі столу, то це в очах інших членів групи автоматично ставить йогов позицію лідера. Керівництво, знаючи ці та інші питання розташуваннячленів групи, може домагатися значного ефекту тільки за рахунокправильного розміщення робочих місць. (6)

    До особливостей характеристики неформальних груп відносяться (+7):
    1. Соціальний контроль.

    Неформальні організації здійснюють соціальний контроль за своїмичленами. Першим кроком до цього є встановлення і зміцнення норм --групових еталонів прийнятного і неприйнятного поведінки. Щоб бутиприйнятим групою і зберегти в ній своє становище, особистість повиннадотримувати ці норми. Щоб зміцнити дотримання цих норм, група можезастосовувати досить жорсткі санкції, а тих, хто їх порушує, може чекативідчуження. Це - сильний та ефективний покарання, коли людина залежитьвід неформальної організації в задоволенні своїх соціальних потреб.

    Соціальний контроль, здійснюваний неформальної організацією, можевплинути і направити до досягнення цілей формальної організації. Вінтакож може вплинути на думку про керівників та справедливості їх рішень.
    2. Опір змінам.

    Люди використовують неформальну організацію для обговоренняпередбачуваних або фактичних змін, які можуть відбутися в їхорганізації. У неформальних організаціях спостерігається тенденція доопору до змін. Частково це пояснюється тим, що зміниможуть нести в собі загрозу подальшому існуванню неформальноїорганізації. Реорганізація, впровадження нової техніки, розширеннявиробництва і, отже, поява великої групи нових співробітниківі т.п. може призвести до розпаду неформальної групи, або до скороченняможливостей взаємодії та задоволення соціальних потреб.

    Оскільки люди реагують не на те, що відбувається об'єктивно, а нате, що відбувається з їх поданням, передбачуване зміна можездатися групі набагато небезпечнішим, ніж воно є насправді.

    Опір буде виникати кожного разу, коли члени групи будутьвбачати в змінах загрозу подальшому існуванню своєї групи яктакий, їх загального досвіду, задоволення соціальних потреб, загальнимінтересам або позитивним емоціям.
    3. Неформальні лідери.

    Неформальні організації, також як і формальне організації, маютьсвоїх лідерів. Неформальний лідер здобуває своє становище, домагаючисьвлади і застосовуючи її по відношенню до членів групи. По суті немає ніякихсерйозних відмінностей в засобах, що застосовуються лідерами формальних інеформальних організацій, для здійснення впливу. Істотною відмінністює те, що неформальний лідер робить опору на визнання його групою.
    У своїх діях він робить ставку на людей та їх взаємини. Сферавпливу неформального лідера може виходити за адміністративні межіформальної організації. Незважаючи на те, що неформальний лідеродночасно є одним з членів управлінського персоналу формальноїорганізації, дуже часто він займає там порівняно невисоку ступінь ворганізаційної ієрархії.

    Істотні чинники, що визначають можливість стати лідеромнеформальної організації, включають: вік, посадове становище,професійну компетентність, розташування робочого місця, свободупересування по робочій зоні і чуйність. Точні характеристикивизначаються прийнятою в групі системою цінностей.

    Неформальний лідер має дві першочергові функції: допомагати групі вдосягненні її цілей і підтримувати і зміцнювати її існування. Іноді ціфункції виконуються різними людьми. Якщо це так, то в неформальній групівиникають два лідери: один для виконання цілей групи, другий - длясоціальної взаємодії. (7)

    1.3. Виникнення неформальної групи і її роль в процесіфункціонування організації

    Причиною виникнення неформальної групи у формальній організаціїє неминуча обмеженість формальної організації, яка неможе охопити і регулювати всі процеси функціонування соціальноїорганізації.

    Якщо люди вступають у формальні організації для здійснення цілейорганізації, або їм потрібно винагороду у вигляді доходу або ними керуютьміркування престижу, то приналежність до неформальної групи може датилюдям психологічні вигоди не менш важливі для них, ніж одержуваназарплата.

    Відповідно до класифікації, даної А. Маслоу, первинніпотреби - фізіологічні, потреба в безпеці і захищеності,а також вторинні - соціальні, повага і самовираження. Чи можеформальна організація забезпечити задоволення всіх потреб клієнта в повніймірі? Очевидно ні. Виникнення неформальної організації єнаслідком природного прагнення людини до об'єднання з іншими людьми
    , До формування стійких форм взаємодії з людьми.

    Виникнення неформальної організації також пов'язане з формуваннямсередовища взаємодії членів організації. Групи виникають в організації тафункціонують як відокремлені структурні підрозділи у зв'язку з тим,що в результаті поділу праці виділяються окремі спеціалізованіфункції, що вимагають для свого виконання певної сукупності людей,що володіють певною кваліфікацією, що мають певну професію іготових в системі спільної діяльності виконувати певну роботу.
    Аналогічна ситуація спостерігається при формуванні груп, покликаних вирішуватицільові завдання. Виконання посадових обов'язків вже вимагаєпевного взаємодії. Однак чи завжди повною мірою при цьомузадовольняється потреба всіх членів організації у спілкуванні абопотреба у визнанні? Очевидно, що ні. Ясно, що тут важливоює оцінка не тільки керівника і тих членів організації,взаємодія з якими обумовлено виконанням посадових обов'язків.
    (10)

    Особистість багатогранна. І чим більше "граней", тим більше різноманітніїї потреби, а отже, тим важче забезпечити їх задоволеннятільки в рамках формальної організації, чим більше підстав дляоб'єднання членів організації. (10)

    На думку Майкла Мескон найважливішими причинами вступу до групиє (7):
    1. Почуття належності;
    2. Взаємодопомога;
    3. Взаімозащіта;
    4. Тісне спілкування;
    5. Зацікавленість.

    Найпершою причиною вступу в неформальну групу єзадоволення потреби в почутті приналежності. Люди, чия робота недає можливості встановлювати і підтримувати соціальні контакти, схильнібути незадоволеними. Можливість належати до групи підтримка з їїсторони тісно пов'язані з задоволеністю співробітника. І все ж, поприна те, що потреба в приналежності широко визнається, більшістьформальних організацій свідомо позбавляють людей можливостей соціальнихконтактів. Тому люди часто змушені звертатися до неформальнихорганізацій, щоб ці контакти знайти.

    В ідеальному варіанті підлеглі повинні мати можливість без усякогостиснені звертатися до свого безпосереднього начальства за порадою чидля обговорення своїх проблем. Якщо цього не відбувається, то начальникуслід уважно розібратися у своїх взаєминах з підлеглими.
    Багато людей вважають, що їхній начальник у формальній організації погано про нихподумає, якщо вони будуть питати його, як їм виконати певнуроботу. Інші боятися критики. Більш того, в кожній організації єбезліч неписаних правил, що стосуються дрібних процедурних питань,як, наприклад: якої тривалості повинний бути перерва на каву,яке ставлення начальника до балачок і жартів, як слід одягатися,щоб заслужити загальне схвалення, а також, наскільки всі ці правилаобов'язкові. У цих і інших ситуаціях люди часто вважають за краще вдаватися додопомогою своїх колег. Наприклад, новий робітник, зайнятий у виробництві,скоріше попросить іншого робітника пояснити йому, як зробити ту чи іншуоперацію. Це призводить до того, що нові робочі теж прагнутьбрати участь у вже сформувалася соціальній групі, де є досвідченіробітники. Отримання допомоги від колеги корисно обом: і тому, хто отримав її
    , І тому, хто її надав. В результаті надання допомоги що дає їїнабуває престиж і самоповагу, а отримує - необхідне керівництводо дії.

    Потреба в захисті є важливою причиною вступу людей у тіабо інші групи. Хоча в наші дні дуже рідко можна говорити про існуванняреальної фізичної небезпеки на робочих місцях, найперші профспілкизародилися саме в соціальних групах, які збиралися в пивних ізасуджували свої претензії до начальства. І сьогодні члени неформальнихорганізацій захищають одне одного від завдають їм шкоди правил. Ця захиснафункція набуває ще більш важливе значення, коли начальству недовіряють.

    Необхідність у спілкуванні виникає тому, що люди хочуть знати, щовідбувається навколо них, особливо, якщо це зачіпає їх роботу. І все жв багатьох формальних організаціях система внутрішніх контактів доситьслабка, а іноді керівництво навмисно приховує від своїх підлеглихпевну інформацію. Тому однією з важливих причин приналежності донеформальної організації є доступ до неформального каналу надходженняінформації - чуток. Це може задовольнити потреби окремої особистостів психологічного захисту і приладдя, а також забезпечити їй більшшвидкий доступ до потрібної для роботи інформації.

    Люди часто приєднуються до неформальних груп просто для того,щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують. Вони можуть ходити разомобідати, обговорювати свої робочі й особисті справи під час перерв на каву,або звертатися до начальства з проханням про підвищення зарплати і поліпшенняумов роботи. Люди скоріше схильні встановлювати більш тісні відносини зіншими людьми, що знаходяться в безпосередній близькості до них, ніж зтими, хто знаходиться на відстані кількох метрів. На роботі людисхильні взаємодіяти з тими, хто поряд. Людей звичайно тягне до тих,хто, на їхню думку, може задовольнити їх потреба в приналежності,компетентності, захисті, повазі та ін (7)

    Деякі керівники вважають, що неформальна група - церезультат неефективного управління, однак виникнення даних групявище природне і дуже поширене, - вони є в кожнійорганізації.

    Неформальні групи несуть в собі як негативне, так іпозитивний вплив на діяльність формальної організації.

    Неформальні групи можуть поводитися непродуктивно і це буде заважатидосягненню формальних цілей. За неформальними каналами можуть поширюватисяпомилкові чутки, що приводять до виникнення негативного ставлення докерівництву. Прийняті групою норми можуть привести до того, щопродуктивність організації буде нижче тієї, що визначена керівництвом.
    Тенденція до опору всяким змінам і тенденція до збереженняукорінених стереотипів можуть затримувати необхідну модернізаціювиробництва. Однак таке контрпродуктивно поведінка часто єреакцією на ставлення начальства до цієї групи. Правильно чи ні, алечлени групи вважають, що до них ставляться несправедливо і відповідають так,як відповів би будь-яка людина на те, що йому здається несправедливим.

    Такі випадки негативної реакції іноді заважають керівникам бачитичисленні потенційні вигоди від неформальних організацій. Оскількидля того, щоб бути членом групи, треба працювати в даній організації,відданість групі може перейти в відданість організації. Багато людейвідмовляються від більш високооплачуваних посад в інших компаніяхтому, що вони не хочуть порушувати соціальні зв'язки, які вони придбалив даній компанії. Цілі групи можуть збігатися з цілями формальноїорганізації е а норми ефективності неформальної організації можутьперевищувати норми формальної організації. Наприклад, сильний духколективізму, характерний для деяких організацій і породжує сильнепрагнення до успіху, часто виростає з неформальних взаємин,мимовільних дій керівництва. Навіть неформальні канали зв'язку можутьіноді допомагати формальної організації доповнюючи формальну системукомунікацій.

    Не знаходячи способів ефективної взаємодії з неформальнимиорганізаціями, або намагаючись придушити їх, керівники часто втрачають ціпотенційні вигоди. У будь-якому випадку, незалежно від того, чи єнеформальна організація шкідливою або корисною, вона існує, і з неютреба рахуватися. Навіть якщо керівництво і зруйнує якусь групу, на їїмісці обов'язково виникне інша, у якої, можливо, скластисязавідомо негативне ставлення до керівництва. (7)

    2. УПРАВЛІННЯ Неформальні групи

    2.1. Механізм управління неформальними групами.

    Механізм управління неформальними групами можна представити у виглядіпевного набору правил, яких необхідно дотримуватисякерівнику будь-якої організації. Основними з них є:
    1. Визнати існування неформальної організації.

    Одна з найбільших і поширених труднощів, що заважаєефективного управління неформальними групами і організаціями, - цеспочатку невисока думка про їх керівників. Раніше було прийнятовважати що для того щоб впоратися з неформальної організацієюнеобхідно просто знищити її, проте в даний час утвердилосядумку, що неформальна організація може допомогти формальній організації вдосягненні її цілей так як подібно до інших факторів, що діють в областіуправління, вони несуть в собі як негативні, так і позитивнімоменти. Необхідно усвідомити, що її знищення спричинить за собоюзнищення і фор?? альної організації. Тому керівництву слід визнатинеформальну організацію, працювати з нею і не загрожувати їїіснування. (7)
    2. Вивчити фактори, що впливають на ефективність функціонування неформальних груп.

    Група зможе йти до досягнення своїх цілей в залежності від впливунаступних чинників:а. Розмір групи.
    Один із сучасних теоретиків Кіт Девіс вважає, що переважнекількість членів групи - 5 чоловік. Дані групи беруть більш точнірішення, ніж ті, що виходять за межі цієї чисельності. У групахменшого розміру її члени стурбовані тим, що їх персональнавідповідальність за прийняті рішення занадто очевидна. З іншого боку,в групах більшого розміру її члени можуть відчувати скруту, боязкістьу висловленні своєї думки перед іншими. Загалом у міру збільшеннярозміру групи, спілкування між її членами ускладнюється, і ставати більшважким досягнення згоди з питань, пов'язаних з діяльністю групита виконанням її завдань.б. Склад групи.

    Під складом тут розуміється ступінь подібності особистостей і точокзору, підходів, які вони проявляють при вирішенні проблем. Важливоюпричиною винесення питання на рішення групи є використаннярізних позицій для знаходження оптимального рішення Якщо група складаєтьсяз несхожих особистостей, то це обіцяє більшу ефективність, ніж якщо бчлени групи мали схожі точки зору.в. Групові норми.

    Норми, прийняті групою, роблять сильний вплив на поведінкуокремої особистості і на те, в якому напрямку буде працювати група: надосягнення цілей організації або на протидію їм. Норми покликаніпідказати членам групи, яка поведінка і яка робота очікуються від них.
    Норми чинять такий сильний вплив тому, що тільки за умовисообразованія своїх дій з цими нормами окрема особистість можерозраховувати на приналежність до групи, її визнання і підтримку.

    З позиції організації можна сказати, що норми мають позитивний інегативний характер. Позитивними нормами вважаються ті, щопідтримують цілі і завдання організації і заохочують поведінку, спрямованена досягнення цих цілей. Негативні мають протилежний ефект: вонизаохочують поведінку, яка не сприяє досягненню цілей організації.
    Норми, які заохочують старанність працівників, їх відданість організації,турботу про якість продукції або турботу про задоволення покупця --позитивні норми. Прикладом негативних норм є такі норми,які не заохочують неконструктивну критику компанії, крадіжки, прогули інизький рівень продуктивності праці.м. Згуртованість групи.

    Згуртованість групи - це міра тяжіння членів групи один до одного ідо цієї групи. Високосплоченная група - це група, члени якої зазнаютьсильний потяг один до одного і вважають себе схожими. Оскільки сполученнягрупа добре працює в колективі, високий рівень згуртованості можепідвищити ефективність всієї організації, якщо цілі

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !