МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

Казахський національний технічний університет імені Каниша Сатпаєва

Інженерно-економічний інститут

Кафедра менеджменту та маркетингу < p> Допущений ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедрою

канд.екон.наук, професор

__________С.С.Сатибалди

«___» ____________20___г.

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Управління процесами організації збору та узагальнення статистичних даних на прикладі Алматинському обласного управління статистики»

Консультант по стандартизації Керівникстарший викладач канд. екон. наук,доцент
___________Р.Х.Джумагазіева ________Т.С.Сокіра
«___»_______________ 20___г. «___»_____________ 20___г.

Рецензент Студент:
Гольма М.В.
__________________________ Спеціальність: 0709
__________________________ Група: ВП - 95
«___»_______________ 20___г.

Алмати 2001

ЗМІСТ

ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗБОРУ І Узагальнення СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
1.1 Поняття збору та узагальнення статистичних даних, їх цілі та етапи
1.2 Програма і організаційна робота по збору та узагальнення статистичних даних
1.3 Форми, способи, види збору та узагальнення статистичних даних і виникають при цьому помилки
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ І узагальнених статистичних даних У
РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН
2.1 Історичний аспект діяльності статистичних органів республіки
Казахстан
2.2 Реформування і планування статистичної діяльності в Казахстані
2.3 Роль статистики в ефективному менеджменті
2.4 Удосконалення регіональної структури державних органів статистики < br> 3 ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ТА Узагальнення ДАНИХ НА ПРИКЛАДІ Алматинська ОБЛАСНОЇ
УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ
3.1 Алматинському обласне управління статистики як суб'єкт збору та узагальнення статистичної інформації
3.2 Процес збору та узагальнення статистичних даних на прикладі відділу статистики домашнього господарства. < br> 3.3 Досвід і проблеми планування.
3.4 Шляхи вдосконалення і розвитку управління збором і обобщеніемстатістіческіх даних
ВИСНОВОК
Список використаної літератури

ВСТУП

Для статистичної практики Казахстану та країн СНД в останні рокинайважливішим питанням стало адекватне інформаційне відображення новихсоціально-економічних явищ. Сюди, зокрема, відноситься організаціяотримання та аналіз даних, що характеризують зміну форм власності іпроцес приватизації, недержавну зайнятість населення і безробіття,діяльність ринкових фінансово-кредитних структур і коріннереформування податкової системи, нові види міграції громадян і підтримкувиникли незаможних соціальних груп, а також багато іншого. Крім того, вметою відстеження впровадження ринкових відносин і складаються реалійсерйозного коригування, зажадали системи показників, збір та розробкаданих в традиційних областях статистичного спостереження: з облікуосновних результатів промислового та сільськогосподарського виробництва,внутрішньої і зовнішньої торгівлі, діяльності об'єктів соціальної сфери тат.д. Разом з тим, нагальна необхідність отримання адекватної іоднозначної інформації в даний час систематично зростає.

Актуальність теми роботи визначається необхідністю реформуваннядержавної статистики з метою підвищення якості виходять даних, їхдостовірності та доступності.

Офіційна статистика являє собою важливий інструментформування демократичного суспільства з вільною ринковою економікою.

Роль статистики все більше і більше підвищується, що пов'язано знаростанням темпів економічних перетворень в країні, ускладненнямрозв'язуваних завдань, зростанням суспільно-політичної активності.

Унікальна, по-своєму, статистика діяла в Радянському Союзі. Вонамала як би два рівні. Перший, найчастіше суворо засекречений, містив усебе збір та аналіз інформації про дійсний стан справ у державідля вузького кола політичного керівництва. Другий, препарований, яскраворозфарбований, що носить тональність переможних реляцій - для «широких маструдящих », як тоді говорили. Саме до тієї статистиці застосовуєтьсявідоме іронічне висловлювання англійського державного діяча іписьменника Г. Дізраелі: «Є три види брехні: брехня, нахабна брехня істатистика ».

З набуттям незалежності Казахстаном картина докорінно змінилася. Такі не могло бути інакше. Для успішного здійснення кардинальних змін уекономіці країни, соціально-політичної реформи потрібні об'єктивні,дозволяють вибудовувати виважену стратегію і тактику, дані. Увідповідно до вимог часу реформувалася і продовжуєреформуватися статистична служба Казахстану.

Мета даної роботи - розглянути процес організації збору таузагальнення статистичних даних на прикладі Алматинському обласногоуправління статистики.

Загальна мета досягається шляхом вирішення наступних приватних завдань:

- розглянути теоретичні аспекти збору та узагальнення статистичних даних, етапи його проведення, мета, програма, форми, способи, види і помилки;

- вивчити проблеми збору та узагальнення статистичних даних в Республіці Казахстан шляхом огляду історії статистичної діяльності вреспубліці, аналізу підсумків реформування статистики, ролі статистики вефективному менеджменті, розвиток регіональних структур;

- виявити та узагальнити досвід роботи Алматинському обласного управління статистики, як регіонального підрозділу, його департаменталізація, діяльність на прикладі одного з відділів, роль планування в статистичної діяльності; < p> - дати практичні рекомендації щодо поліпшення роботи в області державної статистики.

При виконанні даної дипломної роботи використовувалися наступніпрограмні засоби пакету MicroSoft Office: MicroSoft Word, MicroSoft
Excel.

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗБОРУ І Узагальнення СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

1.1 Поняття збору та узагальнення статистичних даних, їх цілі та етапи

Для дослідження соціально-економічних явищ і процесівсуспільного життя слід перш за все зібрати про них необхідні відомості
- Статистичні дані. Під статистичними даними (інформацією) розуміютьсукупність кількісних характеристик соціально-економічних явищ іпроцесів, отриманих у результаті статистичного спостереження, їх обробкиабо відповідних розрахунків.

Статистична інформація необхідна і державним органамуправління, і приватним підприємцям. Так, дані про економічнестановище в країні, про існуючу купівельної спроможності населення, йогоскладі і чисельності, рентабельності підприємств різних галузейнародного господарства, динаміці безробіття, про зміну індексів цін наокремі товари потрібні державним службам для вдосконаленнясистеми оподаткування підприємств і приватних осіб, внесення змін домитну та інвестиційну політику, розробки заходів щодо соціального захистурізних верств населення. Ці ж відомості потрібні і приватнимпідприємцям для планування та організації виробництва.

Основними властивостями статистичної інформації є її масовістьі стабільність. Перша риса пов'язана з особливостями предмета дослідженнястатистики як науки, а другий - говорить про те, що одного разу зібранаінформація залишається незмінною і, отже, має здатністьзастарівати. Тому й висновки про стан і розвиток явища, зроблені наоснові аналізу інформації, отриманої кілька років тому, можуть бутинеповними і навіть невірними.

Важливою частиною будь-якого статистичного дослідження єстатистичне спостереження.

Статистичне спостереження - це масове, планомірне, науково -організоване спостереження за явищами соціального і економічного життя,яке полягає в реєстрації відібраних ознак у кожної одиницісукупності.

Прикладом статистичного спостереження є опитування громадськоїдумки, які особливо популярні в Казахстані в останні роки.
Таке спостереження робиться з метою виявлення ставлення людей додеяким що становлять інтерес питань чи суперечливим подіям. Вивченнягромадської думки входить в основу загальної системи дослідження ринку тає його важливою складовою частиною. Таке спостереження вимагає опитування рядуосіб за заздалегідь визначеною програмою.

Збір та узагальнення статистичних даних може проводитися органамидержавної статистики, науково-дослідними інститутами,економічними службами банків, бірж, фірм.

Процес проведення збору та узагальнення статистичних даних включаєнаступні етапи:

- підготовка спостереження;

- проведення масового збору даних;

- підготовка даних до автоматизованої обробки;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення статистичних робіт.

Будь-яке статистичне обстеження вимагає ретельної, продуманоїпідготовки. Від неї багато в чому будуть залежати надійність і достовірністьінформації, своєчасність її отримання.

Підготовка статистичного спостереження - процес, який включає різнівиди робіт. Спочатку необхідно вирішити методологічні питання, найважливішимиз яких є визначення мети й об'єкта дослідження, складуознак, що підлягають реєстрації, розробка документів для збору даних,вибір звітної одиниці і одиниці, щодо якої буде проводитисяспостереження, а також методів і засобів отримання даних.

Крім методологічних питань необхідно вирішити проблемиорганізаційного характеру, наприклад, визначити склад органів, які проводятьспостереження, підібрати і підготувати кадри для його проведення, скластикалендарний план робіт з підготовки, проведення та обробки матеріалівспостереження, провести тиражування документів для збору даних.

Проведення масового збору даних включає роботи, пов'язанібезпосередньо із заповненням статистичних формулярів. Він починається зрозсилки переписних листів, анкет, бланків, форм статистичної звітностіі закінчується їх здачею після заповнення до органів, які проводять спостереження.

Зібрані дані на етапі їх підготовки до автоматизованоїобробці піддаються арифметичного і логічного контролю. Обидва ціконтролю грунтуються на знанні взаємозв'язків між показниками іякісними ознаками. На завершальному етапі проведення робітаналізуються причини, які призвели до невірного заповненнястатистичних бланків, і розробляються пропозиції щодо вдосконаленняспостереження. Це дуже важливо для організації майбутніх обстежень.

Отримання відомостей під час статистичного обстеження вимагає чималозатрат фінансових і трудових ресурсів, а так само часу.

Статистичні обстеження найчастіше переслідують практичну мету
- Отримання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвиткуявищ і процесів. Наприклад, метою перепису населення Казахстану 1999року було отримання даних про чисельність і склад населення, умови йогопроживання.

Завдання збору та узагальнення статистичних даних зумовлює йогопрограму і форми організації. Неясно поставлена мета може призвести дотому, що в процесі, спостереження будуть зібрані непотрібні дані або,навпаки, не будуть отримані відомості, необхідні для аналізу.

При підготовці спостереження крім мети слід точно визначити, щосаме підлягає обстеженню, тобто встановити об'єкт.

Під об'єктом спостереження розуміється деяка статистичнасукупність, в якій виникають досліджувані соціально-економічніявища і процеси. Об'єктом спостереження може бути сукупність фізичнихосіб (населення окремого регіону, країни; особи, зайняті на підприємствахгалузі), фізичні одиниці (верстати, машини, житлові будинки), юридичні особи
(підприємства, фермерські господарства, комерційні банки, навчальні заклади).

Щоб визначити об'єкт статистичного обстеження, необхідновстановити межі досліджуваної сукупності. Для цього слід вказатинайважливіші ознаки, що відрізняють його від інших схожих об'єктів. Наприклад,перш ніж проводити обстеження рентабельності промислових підприємств,слід визначити форми власності, організаційно-правові формипідприємств, галузі промисловості та регіони, які підлягають спостереженню.

Кожен об'єкт статистичного спостереження складається з окремихелементів - одиниць спостереження.

У статистиці одиницею спостереження (в зарубіжній літературівикористовується термін «елементарна одиниця») називають складовий елементоб'єкта, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації. Наприклад,при демографічних обстеженнях одиницею спостереження може бути людина,але може бути і сім'я; при бюджетних обстеженнях - сім'я або домашнєгосподарство.

Одиницю спостереження слід відрізняти від звітної одиниці. Звітноїодиницею виступає суб'єкт, від якого надходять дані про одиниціспостереження. Так, при організації статистичного спостереження у капітальномубудівництві інформація може бути отримана від проектних або підряднихорганізацій, або від підприємств-забудовників.

Одиниця спостереження і звітна одиниця можуть збігатися. Наприклад, якщотреба визначити обсяг освоєних за рік капітальних вкладень, то підприємство -забудовник буде одночасно і одиницею спостереження, і звітуєорганізацією. Однак при вивченні процесу концентрації капітальнихвкладень звітної одиницею, як і раніше буде забудовник, а одиницеюспостереження - будівництва та об'єкти, будівництво яких веде данийзабудовник [1].

1.2 Програма і організаційна робота по збору та узагальненнястатистичних даних

Будь-яке явище має багато різних ознак. Збиратиінформацію за всіма ознаками недоцільно, а часто й неможливо. Томунеобхідно відібрати ті ознаки, які є суттєвими, основнимидля характеристики об'єкта, виходячи з мети дослідження. Для визначенняскладу реєструються ознак розробляють програму обстеження.

Програма збору та узагальнення даних - це перелік ознак (абопитань), що підлягають реєстрації в процесі обстеження. Від того,наскільки добре розроблена програма статистичного обстеження, ув чому залежить якість зібраної інформації.

Щоб правильно скласти програму спостереження, дослідник повиненясно уявляти завдання обстеження конкретного явища або процесу,визначити склад використовуваних в аналізі методів, необхідні угруповання івже на основі цього виявити ті ознаки, які можна визначити запроведення роботи. Звичайно програма виражається у формі питань переписного
(опитувального) листа.

До програми статистичного обстеження пред'являються наступнівимоги:

- програма повинна містити істотні ознаки, що безпосередньохарактеризують досліджуване явище, його тип, основні риси, властивості, неслід включати в програму ознаки, що мають другорядне значення ввідношенню до мети обстеження або значення яких свідомо будутьнедостовірні або відсутніми, наприклад, в первинному обліку або при незацікавленості звітних одиниць в поданні такої інформації, такяк вона є предметом комерційної таємниці;

- питання програми повинні бути точними і не двозначними, інакшеотриману відповідь може містити невірну інформацію, а також легкими длярозуміння, щоб уникнути зайвих труднощів при отриманні відповідей;

- при розробці програми варто не тільки визначити складпитань, але і їх послідовність; логічний порядок у послідовностіпитань (ознак) допоможе одержати достовірні відомості про явища іпроцесах;

- спостереження повинно охоплювати певну територію (наприклад,при зборі відомостей про вартість споживчого кошика в Алмати і Талди-
Кургані місцем проведення обстеження будуть території цих двохнайбільших міст області).

Вибір часу спостереження полягає у вирішенні двох питань:

- встановлення критичного моменту (дати) або інтервалу часу;

- визначення терміну ( періоду) спостереження.

Під критичним моментом (датою) маються на увазі конкретний день року, часдня, станом на який повинна бути проведена реєстрація ознак закожній одиниці досліджуваної сукупності. Так, наприклад, критичниммоментом перепису населення Казахстану до 1999 року був 0 годин в ніч з 24на 25 січня 1999 року. Критичний момент встановлюється з метоюотримання порівнянних статистичних даних. У випад?? дослідженняваріювання біржових котирувань на торгах валютних бірж у різних містах
Казахстану необхідно мати дані про курси долара США, японської ієни,німецької марки та інших валют, зареєстровані в один і той же день.
Якщо ж треба проаналізувати зміну обсягу продажів якої-небудь валюти набіржовому ринку в звітному місяці в порівнянні з попереднім місяцем, товстановлюється не критичний момент, а інтервал часу, за якийслід отримати статистичні дані.

Вибір критичного моменту або інтервалу часу визначається, першза все, метою дослідження.

Строк (період) обстеження - це час, протягом якого відбуваєтьсязаповнення статистичних формулярів, тобто час, необхідний дляпроведення масового збору даних. Цей термін визначається виходячи з обсягуроботи (числа реєстрованих ознак та одиниць в обстежуваноїсукупності), чисельності персоналу, зайнятого збором інформації. Слідвраховувати, що віддалення періоду спостереження від критичного моменту абоінтервалу часу може призвести до зниження вірогідності одержуванихвідомостей. Наприклад, перепис населення, згадана раніше, проводилася упротягом десяти днів з 1 лютого по 14 лютого 1999 року.

Успіх будь-якого статистичного обстеження залежить не тільки відретельності методологічної підготовки, але й від правильного ісвоєчасного вирішення широкого спектру організаційних питань.

Найважливіше місце в організаційній роботі займає підготовка кадрів,в процесі якої проводяться різного роду інструктажі з співробітникамистатистичних органів, з організаціями, що представляють дані, запитань заповнення статистичних документів, підготовки матеріалівспостереження до автоматизованої обробки і так далі.

Якщо проведення обстеження пов'язано з великими витратами трудовихресурсів, то для реєстрації відомостей в період його проведення залучаютьсяособи з числа непрацюючих (у тому числі безробітні) та деяких категорійучнів (студенти вищих навчальних закладів, учні старших курсівтехнікумів). При проведенні перепису населення таких осіб називаютьлічильниками. Зазвичай організовується навчання тимчасового персоналу. Вонопроводиться для вироблення навичок правильного заповнення статистичнихформулярів лічильниками.

Розмноження документації самого обстеження, документації дляпроведення інструктажів і розсилка їх республіканським, крайовим, обласнимкомітетам і управлінням статистики також відносяться до організаційнихпитань спостереження.

У період підготовки велика роль відводиться масово-роз'яснювальноїроботі: проведення лекцій, бесід, організації виступів у пресі, порадіо і телебаченню про значення, мету та завдання майбутнього обстеження.

Для узгодження діяльності всіх служб, зайнятих підготовкою тапроведенням спостереження, доцільно скласти календарний план,що представляє собою перелік (найменування) робіт і терміни їх виконанняокремо для кожної організації, зайнятої в проведенні обстеження [2].

1.3 Форми, способи, види збору та узагальнення статистичних даних іщо виникають при цьому помилки

На етапі підготовки обстеження потрібно з'ясувати, як часто воно будепроводиться, чи будуть обстежитися всі одиниці сукупності або тількичастина їх, як отримувати інформацію про об'єкт (шляхом інтерв'ю по телефону,поштою, простим спостереженням тощо). Іншими словами, --необхідно визначити форми, способи і види статистичного спостереження.

У вітчизняній статистиці використовуються три організаційні форми
(типи) статистичного спостереження:

- звітність (підприємств, організацій, установ і томуподібне);

- спеціально організоване статистичне спостереження (перепису,одноразові обліки, обстеження суцільного і не суцільного характеру);

- регістри.

Звітність - це основна форма статистичного обстежень, здопомогою якої статистичні органи у визначені терміни отримують відпідприємств, установ і організацій необхідні дані у виглядівстановлених в законному порядку звітних документів, скріплюються підписамиосіб, відповідальних за їхнє уявлення і достовірність зібраних відомостей,
Таким чином, звітність - це офіційний документ, який міститьстатистичні відомості про роботу підприємства, установи, організації татощо.

Звітність як форма статистичного спостереження заснована на первинномуоблік і є його узагальненням. Первинний облік представляє собоюреєстрацію різних фактів, подій, що виробляється в міру їх здійснення,як правило, на особливому документі, що називається первинним обліковим документом.

Для звітності характерно те, що, по-перше, вона затверджуєтьсяорганами державної статистики. Представлення інформації понезатверджений форм є порушенням звітної дисципліни. По-друге,вона має обов'язковий характер, тобто всі підприємства, установи,організації повинні представляти її в зазначені терміни; юридичну силу,тому що підписується керівником підприємства (установи,організації); документальну обгрунтованість, тому що всі дані базуютьсяна документах первинного обліку.

Чинну статистичну звітність ділять на типову іспеціалізовану. Склад показників у типовій звітності є єдинимдля підприємств усіх галузей народного господарства. У спеціалізованійзвітності складу показників змінюється в залежності від особливостейокремих галузей економіки.

За строками подання звітність буває щоденна, тижнева,двотижнева, місячна, квартальна і річна. Крім річної звітностівсі перераховані види представляють собою поточну звітність.

За способом подання відомостей звітність ділиться на телеграфний,телетайпних, поштову.

Спеціально організоване спостереження проводиться з метою отриманнявідомостей, які відсутні в звітності, або для перевірки її даних. Найбільшпростим прикладом такого спостереження є перепис. Казахстанськапрактична статистика проводить перепису населення, матеріальних ресурсів,багаторічних насаджень, не встановленого обладнання, будовнезавершеного будівництва, обладнання та інше.

Перепис - це спеціально організоване спостереження, що повторюється,як правило, через рівні проміжки часу, з метою отримання даних прочисельність, склад і стан об'єкта статистичного спостереження за низкоюознак.

Характерними особливостями перепису є: одночасністьпроведення її на всій території, яка має бути охопленаобстеженням; єдність програми спостереження; реєстрація всіх одиницьспостереження за станом на один і той самий критичний момент часу.
Програма спостереження, прийоми та способи отримання даних по можливостіповинні залишатися незмінними. Це дозволяє забезпечити порівнянністьінформації, що збирається і одержуваних в ході розробки матеріалів переписуузагальнюючих показників. Тоді можна не тільки визначити чисельність ісклад досліджуваної сукупності, але й проаналізувати її кількіснезміна в період між двома обстеженнями.

З усіх переписів найбільш відомі перепису населення. Метаостанніх полягає у встановленні чисельності і розміщення населення потериторії країни, характеристики його складу за статтю, віком, заняттям ііншими показниками. Перша загальний перепис населення Казахстану булапроведена в 1897 році, а остання - в 1999 році.

У період підготовки загального перепису для уточнення та апробаціїпрограмно-методичних та організаційних питань спостереження проводятьпробний перепис. Наприклад, такий перепис була здійснена в грудні 1996року. Це обстеження охопило не всі, а лише п'ять відсотків населеннякраїни. Запис відомостей при перепису населення завжди проводиться на основійого опитування (без вимоги пред'явити будь-які документи, що підтверджуютьправильність відповіді).

Перепису отримали велике поширення і в закордонній статистиці.
Серед них найбільш цікавими є систематично проводяться в СШАперепису галузей національного господарства, зокрема переписуобробної промисловості, звані цензу. (Слід мати на увазі,що слово «ценз» має кілька значень. Це не тільки синонім слова
«Перепис». Під ним ще розуміється ряд ознак, наявність яких приорганізації спостереження служить підставою для віднесення тієї чи іншої одиницідо досліджуваної сукупності). Американські перепису охоплюють всіпідприємства і проводяться один раз на п'ять років (у роки, що закінчуються нацифру два чи сім). У проміжках між переписами проводяться щорічнівибіркові обстеження для заповнення прогалин в даних.

Програма таких переписів передбачає отримання даних прочисельності зайнятого населення, заробітної плати, відпрацьованих людино -годинах, витратах з постачання; відомостей про споживання електроенергії,капітальних вкладень, вартість і кількість відвантаженої продукції,запаси готової продукції, вартості незавершеного виробництва,матеріалів та палива на кінець року, а також містить спеціальні питання протип підприємства, його обладнанні і так далі.

Опитувальні форми надсилаються підприємствам для заповнення поштою зачотири - сім місяців до початку перепису. Це дозволяє звітним одиницямсвоєчасно і правильно заповнити переписні листи.

Крім переписів статистика проводить та інші спеціальноорганізовані спостереження, зокрема бюджетні обстеження, якіхарактеризують структуру споживчих витрат і доходів сімей.

регістрові спостереження - це форма безперервного статистичногоспостереження за довготривалими процесами, що мають фіксоване початок,стадію розвитку та фіксований кінець. Воно засноване на веденністатистичного регістра. Регістр є системою, що постійнощо стежить за станом одиниці спостереження і оцінюють силу впливурізних факторів на досліджувані показники. У регістрі кожна одиницяспостереження характеризується сукупністю показників. Одні з них залишаютьсянезмінними протягом усього часу спостереження і реєструються один раз;інші показники, періодичність зміни яких невідома, оновлюютьсяу міру зміни; третє - представляють собою динамічні рядипоказників із заздалегідь відомим періодом оновлення. Всі показникизберігаються до повного завершення обстеження за одиницею обстежуваноїсукупності.

Організація та ведення реєстру неможливі без вирішення наступнихпитань:

- Коли заносити в регістр і виключати з нього одиницісукупності.

- Яка інформація повинна зберігатися.

- З яких джерел слід брати дані.

- Як часто оновлювати і доповнювати інформацію. < p> У практиці статистики розрізняють регістри населення та регістрипідприємств.

Регістр населення, - пойменований і регулярно актуалізуютьсяперелік жителів країни. Програма обстеження обмежена загальнимиознаками, такими, як стать, дата і місце народження, дата вступу в шлюб
(ці дані залишаються незмінними протягом усього періоду спостереження) ішлюбне стан (змінний ознака). Як правило, регістри зберігаютьінформацію тільки по тих змінним ознаками, зміна значень якихдокументально оформлено.

Інформація в регістр заноситься на кожну народжену і що прибув з -за кордону. Якщо людина помер або виїхав на постійне місце проживання зкраїни, то відомості про нього вилучаються з реєстру. Регістри населення ведутьсяпо окремих регіонах країни. При зміні місця проживання відомості зодиниці населення передаються в регістр відповідній території. У зв'язкуз тим, що правила реєстрації досить складні і ведення реєстру вимагаєвеликих затрат, ця форма спостереження практикується в державах зневеликою чисельністю і високою культурою населення (в основному цеєвропейські країни).

Необхідно відзначити, що регістр населення, як будь-який регістр,охоплює спостереженням значну сукупність одиниць, містить даніпо обмеженому числу ознак. Тому ведення реєстру припускаєпроведення спеціально організованих обстежень, у тому числі і переписівнаселення.

Регістр підприємств включає в себе всі види економічноїдіяльності і містить значення основних ознак по кожній одиниціоб'єкта, що спостерігається за певний період або момент часу. Регістрипідприємств містять дані про час створення (реєстрації підприємства),його назва та адреса, телефон, про організаційно-правову форму, структуру,виді економічної діяльності, кількості зайнятих (цей показниквідображає розмір підприємства) та інші.

У нашій країні були розроблені три регістра: промисловихпідприємств, будівництв і підрядних організацій. Впровадження їх у статистичнупрактику істотно підвищило інформаційний та аналітичний рівністатистики, дозволило вирішити ряд економіко-статистичних задач, дляяких непридатні інші форми статистичного спостереження. В данийчас ведуться роботи зі створення єдиного регістра для всіх господарськиходиниць. Йому відводиться важливе значення у впровадженні системи національнихрахунків у статистичну практику [2].

Єдиний державний реєстр підприємств і організацій усіх формвласності (ЄДРПОУ) дає можливість організувати суцільне спостереження заобмеженому колу статистичних показників підприємств,зареєстрованих на території Казахстану, дозволяє отримати безперервніряди показників у разі зміни територіальної, галузевої та іншихструктур сукупності.

У регістр заносяться дані по всім підприємствам, організаціям,установам та об "єднань незалежно від їх форми власності, включаючипідприємства з іноземними інвестиціями, банківські установи,громадські об'єднання та інші юридичні особи.

Інформаційний фонд регістра містить, по-перше, регістровий кодсуб'єкта, по-друге, відомості про галузевої, територіальної приналежностісуб'єкта, його підлеглість, вид власності, організаційної форми, по -третє, довідкові відомості (прізвища керівників, адреси, номерителефонів, факсів і т. д., відомості про засновників) і, нарешті, по -четверте, економічні показники. Значення останніх будуть заноситися врегістр на основі бухгалтерської та статистичної звітності,представляються в регіональні органи статистики. Регістр містить дані пронаступних показниках: середньооблікова чисельність працівників; кошти,що направляються на споживання; залишкова вартість основних засобів;балансовий прибуток (збиток); статутний фонд. Так як регістр ведеться заокремим територіям, то регіональні статистичні служби можутьрозширювати склад економічних показників у разі потреби.

ЕГРПО дозволить здійснювати відбір матеріалів та угруповання будь-якої сукупностіодиниць за одним або кількома ознаками.

Збір даних про одиниці спостереження здійснюється в процесі їхдержавної реєстрації та подальшого обліку.

При закритті підприємства ліквідаційна комісія у десятиденний термінповідомляє про це службу ведення регістра.

Користувачами регістра можуть бути будь-які юридичні або фізичніособи, зацікавлені в інформації.

Статистична інформація може бути отримана різними способами,найважливішими з яких є безпосереднє спостереження, документальнийоблік фактів і опитування.

Безпосереднім називають таке спостереження, при якому саміреєстратори шляхом безпосереднього виміру, зважування, підрахунку абоперевірки роботи і так далі встановлюють факт, що підлягає реєстрації, іна цій підставі роблять записи у формулярі спостереження. Цей спосібзастосовують при спостереженні за введенням в дію житлових будинків.

Документальний спосіб спостереження заснований на використанні якджерела статистичної інформації різного роду документів, якправило, облікового характеру. При належному контролі за постановкоюпервинного обліку і правильному заповненні статистичних формулярівдокументальний спосіб дає найбільш точні результати.

Опитування - це спосіб спостереження, при якому необхідні відомостіотримують зі слів респондента. Він передбачає звернення до безпосередньогоносія ознак, що підлягають реєстрації під час спостереження, івикористовується для отримання інформації про явища і процеси, непіддаються безпосередньому?? рямому спостереження.

У статистиці застосовуються наступні види опитувань: усний
(експедиційний), самореєстрація, кореспондентський, анкетне і явочний.

При усному (експедиційному) опитуванні спеціально підготовленіпрацівники (лічильники, реєстратори) отримують необхідну інформацію наоснові опитування відповідних осіб, і самі фіксують відповіді в формуляріспостереження. За формою проведення усне опитування може бути прямим (як цемає місце при перепису населення), коли лічильник «віч-на-віч»зустрічається з кожним респондентом, і опосередкованим, наприклад по телефону.

При самореєстрація формуляри заповнюються самими респондентами, алічильники роздають їм бланки опитувального листа, роз'яснюють правила їхзаповнення, а потім їх збирають.

Кореспондентський спосіб полягає в тому, що відомості в органи,що ведуть спостереження, повідомляє штат добровільних кореспондентів.

Цей вид опитування вимагає найменших витрат, але не дає впевненості вте, що отриманий матеріал є високоякісним, тому що не завждиможливо безпосередньо на місці перевірити правильність отриманихвідповідей.

анкетний спосіб передбачає збір інформації у вигляді анкет.
Певного кола респондентів вручаються спеціальні опитувальники (анкети)або особисто, або шляхом публікації в періодичній пресі. Заповнення цихзапитальників носить добровільний характер і здійснюється, як правило,анонімно. Зазвичай назад отримують менше анкет, ніж розсилають. Цей спосібзбору інформації використовується при не суцільному спостереженні. Анкетне опитуваннязастосовується в обстеженнях, де не потрібна висока точність, а потрібнінаближені, орієнтовні результати, наприклад, при вивченнігромадської думки про роботу міського транспорту, торговельних підприємств ітак далі.

явочний спосіб передбачає подання відомостей у органи,що ведуть спостереження в явочному порядку, наприклад при реєстрації шлюбів,народжень, розлучень і так далі.

При виборі виду того чи іншого опитування необхідно враховувати, з якоюточністю треба провести спостереження; можливість практичного застосуваннятого чи іншого способу; матеріальні можливості.

Статистичні спостереження можна розбити на групи за наступнимиознаками:

- часу реєстрації фактів;

- охоплення одиниць сукупності.

За часом реєстрації фактів буває безперервне (поточний),періодичне і одноразове спостереження. За поточного спостереженні змінивідносно досліджуваних явищ фіксуються в міру їх настання, наприкладпри реєстрації народжень, смерті, шлюбу. Таке спостереженняпроводиться з метою вивчення динаміки якогось явища.

Дані, що відображають зміни об'єкта, можуть бути зібрані в ходідекількох обстежень. Вони зазвичай проводяться за схожою програмою іінструментарію і називаються періодичними. До такого виду спостереженнявідносяться перепису населення, які проводяться через кожні десять років,реєстрація цін виробників по окремих товарах, яка в данийчас проводиться щомісячно