ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Фінансовий аналіз АТ Ніка (золотодобувна галузь )
         

     

    Менеджмент

    ЗМІСТ

    стор

    ВСТУП 5

    ЧАСТИНА I. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ІНФОРМАЦІЙНА

    БАЗА ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 7

    Глава 1. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА 7

    1.1. Функції і принципи організації фінансів підприємства 7

    1.2. Система управління фінансами на підприємстві 8

    Глава 2. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ДАНИХ ОБЛІКУ І

    ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 11

    2.1.Фінансовая звітність в системі фінансового менеджменту 11

    2.2. Основні показники обліку і звітності, що використовуються фінансовому менеджменті 13

    2.3. Основні фінансові показники звітності 22

    2.3.1. Коефіцієнти ліквідності 23

    2.3.2. Коефіцієнти ділової активності 26

    2.3.3. Коефіцієнти платоспроможності 28

    2.3.4. Коефіцієнти рентабельності 29

    2.3.5. Коефіцієнти ринкової активності підприємства 33

    ЧАСТИНА II. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

    підприємств у динаміці 35

    Глава 1. СТРУКТУРА, СПРЯМОВАНІСТЬ

    ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 35

    1.1. Опис золотодобувної галузі в Амурській області 35

    1.2. Структура управління підприємством золотодобування

    ТОВ АС "Ніка" 36

    Глава 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    ТОВ АС "НІКА" у 1996 - 1997 рр.. 37

    2.1. Оцінка структури майна і джерел його утворення 37

    2.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності 40

    2.3. Аналіз ділової активності 43

    2.4. Аналіз рентабельності 45

    2.5. Операційний аналіз підприємства і його використання для короткострокового прогнозування 46

    ВИСНОВОК 50

    ДОДАТКИ 53

    Додаток 1. Баланс ТОВ АС "Ніка" на 31 грудня

    1997 54

    Додаток 2. Звіт про фінансові результати

    ТОВ АС "Ніка" 57

    Додаток 3.

    Таблиця 1. Динаміка активу ТОВ АС "Ніка" 58

    Таблиця 2. Динаміка власного і позикового капіталу

    ТОВ АС "Ніка" 58

    Таблиця 3. Динаміка доходів і витрат ТОВ АС "Ніка" 59

    Таблиця 4. Динаміка ліквідності ТОВ АС "Ніка" 60

    Таблиця 5. Динаміка платоспроможності (структури капіталу) ТОВ АС "Ніка" 61

    Таблиця 6. Динаміка ділової активності ТОВ АС "Ніка" 62

    Таблиця 7. Динаміка рентабельності ТОВ АС "Ніка" 63

    Таблиця 8. Динаміка порога рентабельності, запасу фінансової міцності і сили впливу операційного важеля 64

    Додаток 4. Короткостроковий фінансовий прогноз на 1998 р. 65

    Додаток 5.

    Таблиця 1. Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи 66

    Таблиця 2. Стан показників першого класу 69

    Таблиця 3. Зіставлення станів показників першого та другого класу 70

    Список використаних джерел 72

    ВСТУП

    Ринкова економіка в Російській Федерації набирає все більшої сили.
    Разом з нею набирає силу і конкуренція як основний механізмрегулювання господарського процесу. Конкурентоспроможність будь-якогосуб'єкту господарювання може забезпечити тільки правильне управліннярухом фінансових ресурсів і капіталу, що знаходяться в його розпорядженні.

    У сьогоднішніх умовах для більшості підприємств характернареактивна форма керування фінансами, тобто прийняття управлінських рішеньяк реакції на поточні проблеми.

    При розробці ефективної системи управління фінансами постійновиникає основна проблема сполучення інтересів розвитку підприємства,наявності достатнього рівня коштів для проведення зазначеногорозвитку та збереження високої платоспроможності підприємства. Від того,наскільки ефективно і доцільно фінансові ресурси трансформуються восновні й оборотні кошти, а також в засоби стимулювання робочоїсили, залежить фінансове благополуччя підприємства в цілому, його власників тапрацівників. Фінансові ресурси в цих умовах набувають першорядногозначення, оскільки це - єдиний вид ресурсів підприємства,трансформований безпосередньо і з мінімальним тимчасовим інтервалом убудь-який інший вид ресурсів. Таким чином, фінансовий менеджмент як один зосновних функцій апарату управління набуває ключову роль в умовахринкової економіки.

    Ознаками успішного фінансового управління можна назвати цілусистему цілей: виживання фірми в умовах конкурентної боротьби; уникнутибанкрутства і великих фінансових невдач; зростання обсягів виробництва іреалізації; максимізація прибутку; мінімізація витрат; забезпеченнярентабельної діяльності і т.д.

    Управління оборотними коштами, дебіторської та кредиторськоїзаборгованістю, нарахуваннями і іншими засобами короткостроковогофінансування, - саме в цьому напрямку найбільше яскраво проявляєтьсяосновна проблема керування фінансами.

    Уміла економічна стратегія, раціональна політика в областіфінансів дозволяють підприємству зберігати протягом багатьох років діловуактивність, прибутковість і високу репутацію надійного партнера. В умовахринкової економіки провідна роль належить саме фінансового аналізу,завдяки якому можна ефективно управляти фінансовими ресурсами.
    Фінансовий аналіз - багатоцільовий інструмент. З його допомогою приймаютьсяобгрунтовані фінансові рішення, оцінюються наявні у підприємстваресурси, виявляються тенденції в їх використанні, виробляються прогнозирозвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу.

    Підприємство, на якому серйозно поставлена аналітична робота,здатне раніше розпізнати насувається криза, оперативно відреагуватина нього і з більшою вірогідністю уникнути "неприємностей" або зменшитиступінь ризику.

    Намагаючись вирішити конкретні питання і отримати кваліфіковану оцінкуфінансового положення, керівники підприємств все частіше починають вдаватисядо допомоги фінансового аналізу. При цьому вони розраховують одержати конкретнийвисновок про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношенняхвласного і позикового капіталу, швидкості обігу капіталу і причинах їїзміни, типах фінансування тих чи інших видів діяльності.

    Основними компонентами фінансового аналізу діяльності підприємстває: аналіз бухгалтерської звітності, розрахунок фінансових коефіцієнтів.

    Якість фінансового аналізу залежить від застосовуваної методики,достовірності даних бухгалтерської звітності.

    У даному дипломному проекті розглядаються сучасні методи і прийомифінансового аналізу. Стосовно до цілком благополучному підприємству вонимають профілактичне значення, тому що дозволяють виявити можливу небезпекудля економічного "здоров'я" цього підприємства. У той же часвикористання цих методів по відношенню до неплатоспроможного підприємствусприяє прийняття правильного рішення з подолання виниккризового стану.

    У роботі наведено методику оцінки ступеня платоспроможності тафінансової стійкості підприємства. Серед безлічі управлінськихрішень, що приймаються менеджерами на підприємствах, головним є рішенняпро обсяги виробництва продукції. В аналітичній частині проектувизначається так звана "точка беззбитковості", або критичний обсягвиробництва, нижче якого виробництво стає низькорентабельним абовзагалі збитковим. Показник "запасу фінансової міцності" показує,яке зниження виручки від реалізації може витримати підприємство безсерйозної загрози для свого фінансового становища.

    Аналіз фінансового стану підприємства в динаміці проводилося запідприємству золотодобування Артілі старателів "Ніка" Амурської області за 1996 -
    1997рр.

    ЧАСТИНА I. Основні поняття. Інформаційна база фінансового менеджменту

    Глава1. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

    1.1. Функції і принципи організації фінансів підприємства

    Що таке фінанси підприємства? Більшість, не замислюючись, дадуть відповідьщо це його грошові кошти. Дійсно, за своїм походженнямфінанси є грошовими відносинами. Однак не всі грошові відносинивідносяться до фінансів.

    Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошейнабуває відому самостійність: у результаті виробництва товаріві їх реалізації формуються грошові доходи (фінансові ресурси)підприємств, які в подальшому використовуються.

    Фінанси підприємства являють собою грошові відносини, пов'язані зформуванням і розподілом фінансових ресурсів. Формуються фінансовіресурси за рахунок таких джерел, як: власні та прирівняні до нихкошти (акціонерний капітал, пайові внески, прибуток від основноїдіяльності, цільові надходження та ін); мобілізуються на фінансовому ринкуяк результат операцій з цінними паперами; що надходять в порядкуперерозподілу.

    Фінанси підприємства забезпечують кругообіг основного та оборотногокапіталу та взаємовідносини з державним бюджетом, податковими органами,банками, страховими компаніями та іншими установами фінансово-кредитноїсистеми.

    Процес функціонування будь-якого підприємства носить циклічнийхарактер. У межах одного циклу здійснюються: залучення необхіднихресурсів, поєднання їх у виробничому процесі, реалізаціявиробленої продукції та пролученіе кінцевих фінансових результатів. Уумовах ринкової економіки відбувається зміщення пріоритетів в об'єктах тацільових установках системи управління об'єктом господарювання.

    В умовах ринкової економіки ефективне управління припускаєоптимізацію ресурсного потенціалу підприємства. У цій ситуації різкопідвищується значущість ефективного управління фінансовими ресурсами. Відтого, наскільки ефективно і доцільно вони трансформуються в основніта оборотні кошти, а також в засоби стимулювання робочої сили,залежить фінансове благополуччя підприємства в цілому, його власників тапрацівників. Фінансові ресурси в цих умовах набувають першорядногозначення, оскільки це - єдиний вид ресурсів підприємства,трансформований безпосередньо і з мінімальним тимчасовим відрізком в будь-якійінший вид ресурсів. В тій чи іншій мірі роль фінансових ресурсів важливана всіх рівнях управління (стратегічний, тактичний, оперативний),однак особливе значення вона набуває в плані стратегії розвиткупідприємства. Таким чином, фінансовий менеджмент як один з основнихфункцій апарату управління набуває ключову роль в умовах ринковоїекономіки.

    Фінанси підприємства виконують три основні функції:формування, підтримання оптимальної структури і нарощування виробничого потенціалу підприємства;забезпечення поточної фінансово-господарської діяльності;забезпечення участі підприємства у здійсненні соціальної політики.

    1.2. Система управління фінансами на підприємстві

    Будь-який бізнес починається з постановки і відповіді на наступні триключові питання:
    Які повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства,дозволяють досягти поставлені перед підприємством цілі та завдання?
    Де знайти джерела фінансування і яким має бути їх оптимальнийсклад?
    Як організувати поточне і перспективне управління фінансовоюдіяльністю, що забезпечує платоспроможність і фінансову стійкістьпідприємства?

    Наразі вирішуються ці питання в рамках фінансового менеджменту, що єоднією з ключових підсистем загальної системи управління підприємством.

    Організаційна структура системи управління фінансами підприємстваможе бути побудована різними способами залежно від розмірівпідприємства і виду його діяльності. Головне, що слід відзначити в роботіфінансового менеджера, це те, що вона чи становить частину роботи вищоголанки управління фірми, або пов'язана з наданням йому аналітичноїінформації, необхідної і корисної для прийняття управлінських рішеньфінансового характеру. Незалежно від організаційної структурипідприємства фінансовий менеджер відповідає за аналіз фінансових проблем,прийняття в деяких випадках рішень або вироблення рекомендацій вищогокерівництву.

    Методи фінансового управління різноманітні. Основними з них є:прогнозування, планування, оподаткування, страхування,самофінансування, кредитування, система розрахунків, система фінансовоїдопомоги, система фінансових санкцій, система амортизаційних відрахувань,система стимулювання, принципи ціноутворення, трастові операції,заставні операції, факторинг, оренда, лізинг. Основу інформаційногозабезпечення системи фінансового управління складає будь-яка інформаціяфінансового характеру:бухгалтерська звітність;повідомлення фінансових органів;інформація установ банківської системи;інформація товарних, фондових і валютних бірж;інша інформація.

    Технічне забезпечення системи фінансового управління єсамостійним і дуже важливим її елементом. Багато сучасних системи,засновані на безпаперовій технології, неможливі без застосування мереж ЕОМ,персональних комп'ютерів, функціонильних пакетів прикладних програм.

    Фунціонірованіе будь-якої системи фінансового управління здійснюється врамках чинного правового та нормативного забезпечення. Сюди відносяться:закони, укази Президента, постанови уряду, накази ірозпорядження міністерств і відомств, ліцензії, статутні документи, норми,інструкції, методичні вказівки та ін

    В умовах ринкової економіки фінансовий менеджер стає однією зключових фігур на підприємстві. Він відповідальний за постановку проблемфінансового характеру, аналіз доцільності використання того чи іншогоспособи їх вирішення і іноді за прийняття остаточного рішення щодо виборунайбільш прийнятного варіанту дій. Фінансовий менеджер, як правило, --відповідальний виконавець прийнятого рішення, він також здійснюєоперативну фінансову діяльність. Головне її зміст полягає вконтроль за грошовими потоками.

    Що ж є ознакою успішного фінансового управління? Можнасформулювати цілу систему цілей:виживання фірми в умовах конкурентної боротьби;уникнути банкрутства і великих фінансових невдач;лідерство в боротьбі з конкурентами;максимізація ринкової вартості фірми;зростання обсягів виробництва та реалізації;максимізація прибутку;мінімізація витрат;забезпечення рентабельної діяльності та ін

    Найбільш поширеним є твердження, що фірма повиннапрацювати таким чином, щоб забезпечити максимальний дохід її власникам

    У фінансовому менеджменті весь капітал підприємства можна розділити надві частини: власний і позиковий.

    Власний капітал - капітал, безумовним і винятковимвласником якого є власник (або власники) підприємства.

    До власного капіталу слід віднести статутний фонд (акціонернийкапітал), тобто первинні і наступні вкладення власних коштіввласниками, акціонерами, і приріст капіталу за рахунок прибутку.

    Позиковий капітал - капітал, яким підприємство володіє лишепевний час, після закінчення якого капітал повинен бути повернутий йоговласнику з оплатою за тимчасове володіння.

    До складу позикового капіталу крім взятих у банку кредитів входять такожкапітал, залучений випуском цінних паперів (крім акцій), і орендованіпідприємством машини, устаткування, будинки.

    Головне у фінансовому менеджменті - правильна постановка мети,відповідає фінансовим інтересам об'єкта управління. Фінансовий менеджментдуже динамічний. Ефективність його функціонування багато в чому залежить відшвидкості реакції на зміни умов фінансового ринку, фінансовоїситуації, фінансового стану об'єкта управління. Тому фінансовийменеджмент повинен базуватися на знанні стандартних прийомів управління, навмінні швидко і правильно оцінювати конкретну фінансову ситуацію, наздатності швидко знайти хороший, якщо не єдиний, вихід з цієїситуації. У фінансовому менеджменті готових рецептів немає і бути не може.

    Відомо, що в сьогоднішніх умовах для більшості підприємствхарактерна реактивна форма керування фінансами, тобто прийняттяуправлінських рішень як реакції на поточні проблеми, або так зване
    "Латання дірок". Така форма керування породжує ряд протиріч між:інтересами підприємства та фіскальними інтересами держави; ціною грошей ірентабельністю виробництва; рентабельністю власного виробництва тарентабельністю фінансових ринків; інтересами виробництва і фінансовоїслужби і т.д.

    Управління фінансами підприємства грунтується на аналізі фінансово -економічного стану.

    Глава 2. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ДАНИХ ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

    2.1.Фінансовая звітності?? в системі фінансового менеджменту

    Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складенихна основі даних фінансового обліку з метою надання користувачамузагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, атакож зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній ізрозумілій формі для прийняття цими користувачами певних діловихрішень. Фінансовий облік, у свою чергу, узагальнює дані виробничогообліку, які накопичуються і використовуються компанією для внутрішньогокористування.

    В умовах переходу до ринкової економіки бухгалтерський облікперетворюється на інструмент збору, обробки та передачі інформації продіяльності господарюючого суб'єкта.

    Фінансова звітність є сполучною ланкою між підприємством ійого зовнішнім середовищем. Від того, що представлено у фінансовій звітності,залежить майбутнє підприємства. Відповідальність за забезпечення ефективноїзв'язків між підприємством і фінансовими ринками несуть фінансові менеджеривищої управлінської ланки підприємства.

    Складання фінансової звітності в умовах ринку грунтується на рядіпринципів, які й роблять її досить ефективним інструментомфінансового управління.

    Основна вимога до інформації, представленої у звітності,полягає в тому, щоб вона була корисною. Щоб бути корисною, інформаціяповинна бути: доречною, достовірною, правдивою, нейтральною, зрозумілою,порівнянної.

    У відповідності з різними економічними ознаками, вся звітнаінформація групується в окремі укрупнені статті, які вміжнародній практиці називаються елементами фінансової звітності.
    Основними елементами фінансової звітності є активи, зобов'язання,власний капітал, доходи, витрати, прибуток і збитки. Три першіелементи характеризують засоби підприємства і джерела цих коштів напевну дату; інші елементи відображають операції та подіїгосподарського життя, які вплинули на фінансовий стан підприємствапротягом звітного періоду і обумовили зміни в перших трьох елементах.
    Всі елементи фінансової звітності відображаються у формах звітності, середяких у всіх країнах, у тому числі і в Росії, основними є баланста звіт про фінансові результати та їх використання.

    Основними компонентами фінансово-економічного аналізу діяльностіпідприємства є:аналіз бухгалтерської звітності;горізонталний аналіз;вертикальний аналіз;трендовий аналіз;розрахунок фінансових коефіцієнтів.

    Аналіз бухгалтерської звітності являє собою вивчення абсолютнихпоказників, представлених у бухгалтерській звітності.

    У процесі аналізу бухгалтерської звітності визначається складмайна підприємства, його фінансові вкладення, джерела формуваннявласного капіталу, оцінюються зв'язки з постачальниками та покупцями,визначаються розмір і джерела позикових коштів, оцінюється обсяг виручкивід реалізації та розмір прибутку.

    При цьому варто порівняти фактичні показники звітності зплановими і встановити причини їх невідповідності.

    Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні показників бухгалтерськоїзвітності з показниками попередніх періодів.

    Найбільш поширеними методами горизонтального аналізу є:просте порівняння статей звітності й аналіз їхніх різких змін;аналіз змін статей звітності в порівнянні зі змінами інших статей. При цьому особливу увагу слід приділяти випадкам, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника.

    Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої вагиокремих статей звітності в загальному підсумковому показнику і подальшогопорівняння результату з даними попереднього періоду.

    Трендовий аналіз заснований на розрахунку відносних відхиленьпоказників звітності за ряд років від рівня базисного року.

    Фінансові коефіцієнти описують фінансові пропорції міжрізними статтями звітності. Перевагами фінансових коефіцієнтівє простота розрахунків і Елімінування впливу інфляції, що особливоактуально при аналізі у довгостроковому аспекті. Суть методу полягає, по -перше, у розрахунку відповідного показника і, по-друге, у порівнянніцього показника з якою-небудь базою, наприклад:загальноприйнятими стандартними параметрами;середньогалузевими показниками;аналогічними показниками попередніх років (періодів);показниками конкуруючих підприємств;будь-якими іншими показниками аналізованої фірми.

    Вважається, що якщо рівень фактичних фінансових коефіцієнтів гіршебази порівняння, то це вказує на найбільш болючі місця вдіяльності компанії, які потребують додаткового аналізу. Втім,додатковий аналіз може і не підтвердити попередню негативнуоцінку, обумовлену розрахунком того або іншого коефіцієнта. Так, у рядівипадків та чи інша величина коефіцієнту не відповідає загальноприйнятійстандартній нормі в силу специфічності конкретних умов і особливостейділової політики окремого підприємства, не завжди є обгрунтованимпорівняння з усередненими коефіцієнтами в межах галузі, з огляду,наприклад, диверсифікації діяльності багатьох компаній; фактичнодосягнутий рівень попередніх років може не бути оптимальним длязадоволення потреб підприємства у відповідні роки, або можебути оптимальним для попередніх років, але недостатньою для звітногоперіоду. Фінансові коефіцієнти не вловлюють відмінностей в методахбухгалтерського обліку, не відображають якості складових компонентів.
    Нарешті, вони мають статичний характер. Однак все це не означає, щофінансові коефіцієнти неможливо використовувати у фінансовому управлінні.
    Необхідно лише розуміти обмеження, які накладає їх використання,і ставитися до них як до інструменту аналізу, а не як до поясненнядосліджуваних питань.

    Для фінансового менеджера фінансові коефіцієнти мають особливезначення, оскільки є основою для оцінки його діяльності зовнішнімикористувачами звітності, перш за все акціонерами і кредиторами. Тому,приймаючи будь-яке рішення, фінансовий менеджер оцінює вплив цьогорішення на найбільш важливі фінансові коефіцієнти.

    2.2. Основні показники обліку і звітності, що використовуються у фінансовому менеджменті

    Для прийняття рішень фінансовому менеджеру необхідно мати інформаціюпро діяльність підприємства за минулі періоди, що дозволяє оцінитипотенційні фінансові можливості підприємства на майбутні періоди.

    Така Інформція повинна містити відомості, необхідні для:оцінки поточного фінансового становища підприємства, його активів, зобов'язань і власного капіталу, а також оцінки змін у цих статтях за певний період;оцінки потоків грошових коштів підприємства, їх суми, часу потоку і відтоку і пов'язаного з цим фактору ризику;прийняття інвестиційних рішень та рішень по кредито-ванію.

    Основні показники, що відображають фінансовий стан підприємства,представлені в балансі. Баланс характеризує фінансове становищепідприємства на певну дату і відображає ресурси підприємства в єдинійгрошовій оцінці за їх складом і напрямами використання, з одного боку
    (актив), і за джерелами їх фінансування - з іншого (пасив).

    Баланс містить детальну характеристику ресурсів підприємства. Однакдля фінансового менеджменту необхідно виділити деякі основніпараметри, які характеризують ефективність рішень, прийнятих у минулізвітні періоди, і є базою майбутніх фінансових рішень. До цихпоказників відносяться:загальна вартість активів підприємства;частки довгострокових і короткострокових активів у загальній сумі активів;частки вкладень у фізичні та фінансові активи в загальній сумі активів;загальна вартість власного капіталу;приріст вартості вкладеного капіталу;вартість позикового капіталу;частки довгострокових і короткострокових джерел фінансування у загальній сумі пасивів.

    Деякі з цих показників містяться безпосередньо в балансі.
    Проте ряд показників повинен бути отриманий за допомогою додатковихрозрахунків, перегрупування даних балансу або ж залучення данихбухгалтерського обліку.

    Активи підприємства відображають інвестиційні рішення, прийнятікомпанією за період її діяльності. В основі розташування статей балансулежить критерій ліквідності (здатності перетворення коштів підприємства вготівку), що є одним з найбільш важливих показниківфінансового менеджменту.

    Принциповим для фінансового менеджменту є поділ активівна довгострокові і короткострокові. Довгострокові активи - це кошти,які використовуються протягом більш ніж одного звітного періоду,купуються з метою використання в господарській діяльності і непризначені для продажу протягом року. Довгострокові активи представленів першому розділі балансу "Необоротні активи". Короткострокові активи абооборотні засоби (активи) - це кошти, використані, продані абоспожиті протягом одного звітного періоду, який, як правило,становить один рік. Оборотні активи представлені в балансі у другомурозділі активу.

    Для прийняття фінансових рішень важливо зі складу оборотних коштіввиділити наступні групи ресурсів:грошові кошти;короткострокові фінансові вкладення;дебіторська заборгованість;матеріально-виробничі запаси.

    Найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти. Цегрошові кошти в касі та грошові кошти в банках, включаючи грошовікошти у валюті. Грошові кошти використовуються для поточних грошовихплатежів. Грошові кошти, на витрачання яких встановленіпевні обмеження і які не можуть бути зняті з банківського рахункупротягом відповідного циклу, а також грошові кошти, непризначені для поточних платежів, не повинні при аналізі включатисяфінансовим менеджером до складу оборотних коштів.

    Оптимальна для підприємства сума готівки визначається підвпливом протилежних тенденцій. Ділова репутація фірми та можливікон'юнктурні ускладнення зобов'язують підприємство мати певний грошовийзапас. Зокрема, це необхідно для своєчасного погашення поточнихзобов'язань, оплати праці, розвитку виробництва і т.д. Відсутністьгрошових коштів може призвести до банкрутства підприємства. Неоднозначневплив на суму грошових коштів підприємства надає інфляція. З одногобоку, вона збільшує небезпеку знецінення вільних грошових коштів.
    З іншого боку, з урахуванням інфляції для відповідних виплат потрібновсе більше і більше грошей. Крім того, великі суми грошових коштівускладнюють проблему обліку та контролю за рухом цих коштів.

    Короткострокові фінансові вкладення відображають інвестиції підприємства вцінні папери інших підприємств, в облігації, а також наданіпозики на термін не більше року. Купівля цих цінних паперів проводиться не зметою завоювання ринків збуту чи розповсюдження впливу на іншікомпанії, а на користь вигідного приміщення тимчасово вільних коштів. Цівкладення робляться компаніями на період, протягом якого не будуть потрібнігрошові кошти для погашення поточних зобов'язань або інших поточнихплатежів. Умовою ефективності резмещенія таких засобів єреалізовуваність цих цінних паперів, що вимагає наявності досить ємногоринку для їх продажу в будь-який потрібний момент.

    Наступна стаття балансу - дебіторська заборгованість, тобтощо належать фірмі, але ще не отримані нею кошти. У складі оборотнихкоштів відображається дебіторська заборгованість, термін погашення якої неперевищує одного року. Дебіторська заборгованість враховується в балансі зафактичної вартості реалізації, тобто виходячи з тієї суми грошовихкоштів, яка повинна бути отримана при погашенні цієї заборгованості.
    Однак для фінансового менеджменту необхідно отримати більш реалістичнукартину дебіторської заборгованості. З цією метою може бути розрахованачиста дебіторська заборгованість - різниця між фактичною сумоюдебіторської заборгованості та резервом по сумнівних боргах, якийпредставлений в пасиві балансу.

    Наступна укрупнена стаття, що розраховується за даними балансу -
    "Матеріально-виробничі запаси". Матеріально-виробничі запаси
    - Це матеріальні активи, які призначені для: продажу протягом звичайного ділового циклу; виробничого споживання усередині підприємства; виробничого споживання з метою подальшого виготовлення продукції, що реалізується.

    У цю статтю включаються сировину та матеріали, незавершене виробництво,готова продукція, а також інші статті, які характеризуютькороткострокові вкладення коштів підприємства в господарськудіяльність, що передує реалізації продукції. Матеріально -виробничі запаси є найменш ліквідній статті з усіх статейоборотних активів. Звернення цієї статті в кошти вимагаєчасу не тільки на те, щоб знайти покупця, але і щоб отримати з ньогоплату за продукцію.

    Аналіз статті "Матеріально-виробничі запаси" має великезначення для ефективного управління фінансами. Запаси можуть матизначну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але і вцілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, щопідприємство зазнає труднощі зі збутом своєї продукції, що в своючергу, може бути обумовлено низькою якістю продукції, порушеннямтехнології виробництва і вибором неефективних методів реалізації,недостатнім вивченням ринкового попиту і кон'юнктури. Порушенняоптимального рівня матеріально-виробничих запасів призводить до збитківу діяльності компанії, оскільки збільшує витрати по зберіганню запасів,відволікає від обороту ліквідні кошти, збільшує небезпеку знеціненнязапасів і зниження їх споживчих якостей, призводить до втрати клієнтів,якщо це викликано порушенням яких-небудь характеристик готової продукції.
    Таким чином, питання визначення і підтримки оптимального обсягузапасів є важливим розділом фінансового менеджменту.

    Далі узагальнимо інформацію про основні засоби підприємства та іншихпозаоборотних активах. У цю групу засобів виділяються основні засоби,нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення.

    Основні засоби (активи) - це кошти тривалого користування,що мають матеріальну форму. в цю категорію коштів включаються будівлі іспоруди, машини й устаткування, транспорт та ін На всі статті реальнихосновних засобів нараховується амортизація. Як правило, всі статті цьогорозділу балансу включаються в звітність за їх первісною вартістю, підякою розуміються всі витрати на придбання цих засобів, доставку імонтаж. Відповідно до існуючих нормативних актів, підприємствоможе використовувати різні методи нарахування амортизації. Впливаючи наосновні фінансові пропорції підприємства, на його чистий прибуток і грошовийоборот, на внутрішню структуру фінансування, вибір методів амортизаціїнабуває велике значення для фінансового менеджменту.

    Наступна стаття - нематеріальні активи. У цю статтю включаютьсякошти, що не мають фізично відчутної форми, але які приносять підприємствудохід. До невловимішим активів відносяться патенти, товарні знаки, торговімарки, авторські права, ліцензії, витрати на науково-дослідні ідослідно-конструкторські розробки, витрати на розробку програмногозабезпечення. На нематеріальні активи нараховується знос як і на іншікошти, термін служби яких перевищує один рік.

    Нарешті, в активі балансу важливо виділити довгострокові фінансовівкладення, тобто вкладення в цінні папери інших компаній, облігацій ікредити іншим підприємствам на термін більше одного року. Разом зі статтеюкороткострокових фінансових вкладень ця стаття відображає діяльністьпідприємства на фінансовому ринку.

    У пасиві балансу відображаються рішення підприємства з вибору джерелафінансування. Для цілей фінансового менеджменту необхідно виділитинаступні групи статей пасиву:короткострокові зобов'язання;довгострокові зобов'язання;власний капітал.

    Короткостроковіе зобов'язання - це зобов'язання, які покриваютьсяоборотними активами, або погашаються в результаті утворення новихкороткострокових зобов'язань. Короткострокові зобов'язання погашаються звичайно впротягом порівняно нетривалого періоду (зазвичай не більше одногороку). У короткострокові зобов'язання включаються такі статті, як рахунки івекселя до оплати; боргові свідоцтва про отримання підприємствомкороткострокового позики; заборгованість по податках і відстрочені податки,що є, по суті, формою кредиту, що надається підприємству збоку держави у вигляді відстрочки податкових платежів; заборгованість позаробітної плати; отримані аванси; частина довгострокових зобов'язань,що підлягає виплаті в поточному періоді. Виділення короткострокових зобов'язаньв окрему групу важливо для моніторингу ліквідності підприємства.

    Довгострокові зобов'язання - це зобов'язання, які повинні бутипогашені протягом терміну, що перевищує один рік. Основними видамидовгострокових зобов'язань є довгострокові позики і кредити, облігації,довгострокові векселя до оплати, зобов'язання по пенсійних виплатах івиплати орендних платежів при довгостроковій оренді.

    Наступним показником є власний або, якщо підприємствоє акціонерною компанією, акціонерний капітал. Для фінансовогоменеджера важливо виділення для цієї групи статей вкладеного капіталу інакопиченої прибутку.

    Вкладений капітал - це капітал, інвестований власниками. Сюдивключаються такі статті, як Статутний капітал, додатковий капітал, цільовіфінансування і надходження.

    Накопичена прибуток - це прибуток за вирахуванням податків та дивідендів,яку підприємство почало працювати за всі роки свого існування. У цюстаттю входять нерозподілений прибуток минулих років, резервний капітал,фонди накопичення, і чистий прибуток звітного року (балансовий прибуток завирахуванням податків та дивідендів).

    Йдучи до цієї логіки, вкладеним капіталом є статутний тадодатковий капітал. Сюди ж можна віднести і цільові фінансування танадходження. Резервний капітал, фонди накопичення, які є статтямирозподілу прибутку і відображають, таким чином, приріст вкладеногокапіталу, повинні прийматися при аналізі як накопичена прибуток запопередні роки. Що стосується орендних зобов'язань, то вони єкатегорією довгострокової заборгованості підприємства при довгостроковій оренді.

    Для прийняття рішень фінансового менеджменту важливе значення маєправильна класифікація резервів і фондів з точки зору їх віднесення докатегорії або власного, або позикового капіталу.

    Таким чином, для розрахунку показників власного і позиковогокапіталу для цілей фінансового менеджменту необхідно зробитикоректування.

    Фінансові результати звітного року певною міроюхарактеризуються даними Звіту про фінансові результати та їх використання
    (ф. № 2).

    Звіт про фінансові результати відображає такі важливі для фінансовогоменеджменту показники

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !