ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Економічна теорія оподаткування. Податкова політика
         

     

    Менеджмент

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ

    Курсова робота

    з дисципліни «Основи економічної теорії» на тему: «Економічна теорія наллогооблаженія. Податкова політика. "

    Виконавець,студент ______________________

    (підпис, дата)

    Група, домашня адреса:


    Керівник роботи ______________________

    (підпис, дата)

    Донецьк - 2003

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ

    ЗАВДАННЯ

    НА КУРСОВУЮ РАБОТУ

    з дисципліни «Основи економічної теорії»

    Студенту


    Тема роботи: «Економічна теорія наллогооблаженія. Податкова політика. "

    Виконавець,студент ______________________

    (підпис, дата)

    Група, домашня адреса:


    Керівник роботи _____________________

    (підпис, дата)

    Донецьк - 2003

    «Економічна теорія наллогооблаженія. Податкова політика. "

    ЗМІСТ

    | Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. | 4 |
    | 1.Налогі: еволюція, визначення і види ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... | 5 |
    | 2. Принципи оподаткування та функції податків ... ... ... ... ... ... .... ... ... | 8 |
    | 2.1. Крива Лаффера ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | 13 |
    | 3. Податкова політика та податкова система України, шляхи їх | |
    | вдосконалення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | 20 |
    | Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... .... | 27 |
    | Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | 31 |
    | Додаток А ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | 31 |
    | Таблиця А.5 «Система оподаткування України» ... ... ... ... ... ... ... .... | 33 |
    | | |

    ВСТУП

    Оподаткування людей податками старе, як світ. Воно існувало вже вбіблійні часи і було не погано організоване. Одним з найвідомішихтоді податків була «десятина», десяту частину врожаю селянин віддавав закористування землею. Цей податок проіснував майже до кінця дев'ятнадцятогосторіччя.

    У державах класичного стародавнього світу (Рим, Афіни, Спарта)податки, як правило, не стягувалися, тому що не було постійних відомств.
    Надаючи послуги державі. Громадяни витрачали власні кошти.
    Однак збори та мита з торговців у портах, на ринках, у міських ворітіснували й тоді.

    Безпосередні податківці не користувалися популярністю внароді, хоча вони лише виконували волю уряду. Оскільки збір податків
    - Справа клопітка, вимагає утримання спеціального апарата, у деякихкраїнах, щоб заощадити державні кошти, право стягувати податкивиставлялося на тогах. Отримував його той, хто давав найвищу ціну. Вінставав «відкупником». Природно, що такий збирач податків, щобпокрити витрати і отримати прибуток, відповідально ставився до виконаннясвоїх обов'язків.

    Проблеми оподаткування постійно займали розуми економістів,філософів, державних діячів різних епох. Фома Аквінський (1226 -
    1274) визначив податки, як дозволену форму грабунку. Ш. Монтеск 'є (1689 -
    1755) вважав, що ніщо не вимагає стільки мудрості й розуму, як визначеннятієї частини, яку у поданих забирають, і тієї, яку залишають їм. А одинз основоположників теорії оподаткування Адам Сміт (1723-1790) говорив протому, що податки для тих, хто їх виплачує - ознака не рабства, асвободи.

    В даний час податки і податкова система - це не тількиджерела бюджетних надходжень, а й найважливіші структурні елементиекономіки ринкового типу. Очевидно, що без формування раціональноїподаткової системи, не гнітючою підприємницьку діяльність іщо дозволяє проводити ефективну бюджетну політику, неможливіповноцінні перетворення економіки України.

    1.Налогі: еволюція, визначення і види

    Податки - це платежі, які в обов'язковому порядку сплачують додохід держави юридичні та фізичні особи - підприємства, організації,громадяни.

    Платити податки зобов'язані всі. Однак це не означає, що ті, хто їхсплачує, одержує щось натомість. Як правило, виплати ці не тількиобов'язкові, а й примусово і безоплатні. Але податки необхідні, здопомогою податків держава впливає на багато, в тому числіекономічні, процеси. Вони допомагають заохочувати або стримувати певнівиди діяльності, направляти розвиток тих або інших галузейпромисловості, впливати на економічну активністьпідприємців, збалансувати платоспроможний попит та пропозиція,регулювати кількість грошей в обігу. І хоча податки частіше викликаютьобурення, ніж схвалення, без них ні сучасне суспільство, ніуряд існувати не можуть.

    Загальні і єдині для всіх правила оподаткування, стабільні протягомтривалого часу дозволяють платникам податків самостійно, зперспективою приймати господарські рішення, заздалегідь знаючи норму і умовивилучення частини їх доходів на користь держави.

    Принципи оподаткування мають будуються на основі чотирьох функцій:
    - Рівномірність;
    - Визначеність;
    - Зручність;
    - Дешевизна.

    Однак слід зазначити, що становлення нової податкової системи,яка адекватно відповідала б ринковій економіці, відбувається непослідовно і повільно. Україна в цьому випадку не виключення.

    Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх два -
    «Фіскальна» і «економічна».

    Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Грошіпотрібні йому на утримання державного апарату, армії, розвиток науки ітехніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у виглядіподатків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи,вищі навчальні заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам істипендії студентам. Частина коштів йде на охорону здоров'я: захист здоров'яматері та дитини, утримання поліклінік, лікарень і т.д. З цього жджерела йдуть гроші на будівництво державних підприємств, доріг,захист навколишнього середовища.

    Економічна функція податків полягає у впливі через податки насуспільне відтворення, тобто будь-які процеси в економіці країни, атакож соціально - економічні процеси в суспільстві. Податки в цій функціїможуть грати заохочувальну (стимулюючу), обмежувальну іконтролюючу роль. Так, ті підприємства, яким надані податковіпільги, ростуть і розвиваються швидше за інших. Надаючи пільги,держава вирішує серйозні, часом стратегічні задачі. Наприклад, неоподатковуючи податком частину прибутку, що йде на благодійну діяльність,держава залучає підприємство до вирішення соціальних проблем.
    Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але і зробитибезглуздою підприємницьку діяльність. Призначаючи більш високіподатки на понад прибуток, держава контролює рух цін на товари іпослуги.

    Функції податків взаємозалежні. Зростання податкових надходжень добюджет, тобто реалізація фіскальної функції, створює матеріальнуможливість для здійснення економічної ролі держави тобто цеекономічна функція податків. У той же час досягнуте в результатіекономічного регулювання прискорення розвитку і зростання прибутковостівиробництва дозволяє державі мати більше коштів. Це означає,що економічна функція податків сприяє здійсненню фіскальної,зміцнює її.

    Сукупність стягнутих у державі податків і інших платежів
    (зборів, мита) утворюють податкову систему. Це поняття охоплює і звідзаконів, що регулюють порядок і правила оподаткування, а такожструктуру і функції державних податкових органів. Податкова системабазується на відповідних законодавчих актах держави, яківстановлюють конкретні методи побудови і стягування податків, тобтовизначають елементи податків. Податкова система включає також органи зборуі нагляду за їх внесенням в особі податкової інспекції і податкової поліції.

    Визначимо основні поняття елементів податкової системи:

    Суб'єкт оподаткування - юридична або фізична особа, що єплатником податку. Існують певні механізми перекладанняподаткового тягаря на інших осіб, тому спеціально виділяється такепоняття, як носій податку. Носій податку - особа, яка фактичносплачує податок.

    Об `єкт оподаткування - дохід (прибуток), майно (матеріальніресурси), ціна товару або послуги, додана вартість, на якінараховується податок. В даний час спільною рисою більшості податковихсистем є матеріально - грошовий, а не особистісний характер об'єктівоподаткування. Використання в якості об'єкта оподаткуванняфізичної особи (подушний податок) втратила своє значення, практично цейвид податку ніде не використовується. Об'єкт оподаткування не завждизбігається з джерелом стягнення податку, тобто доходом з якоговиплачується податок.

    Податкова ставка (норма оподаткування) - це величина податку наодиницю оподаткування (доход, майно і т.д.). Розрізняють граничну ставку,ставку оподаткування податком додаткової одиниці доходу і середня,співвідношення суми податків до величини доходів. Якщо гранична ставка зростаєразом з доходом, то і середня зростає в міру зростання доходів. Податковаставка, що встановлюється у% до доходу, називається податкової квотою.

    Податкова пільга являє собою повне або часткове звільненнявід податку.

    Сукупність податкових ставок і податкових пільг становить податковийрежим.

    Система оподаткування в Україні будується на принципахобов'язковості, рівнозначності і пропорційності, рівності танедопущення податкової дискримінації; стабільності, економічноїобгрунтованості, рівномірності сплати і єдності підходу. У цілому системаподатків повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу іперерозподілу національного доходу з метою стимулювання матеріальноговиробництва, підвищення його ефективності і на цій основі найбільш повногозадоволення державних і соціальних потреб.

    Принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів таобов'язкових платежів, платники податків, об'єкти оподаткування,порядок зарахування та розподілу податків, порядок їх обчислення і строкисплати, а також відповідальність за порушення податкового законодавствавстановлюються Законом України «Про систему оподаткування».

    В Україні існує загальнодержавні і місцеві податки. Системаоподаткування показана в таблиці А.5

    Законодавством можуть встановлюватися й інші загальнодержавніподатки і збори. Законом України «Про систему оподаткування» [1] визначеноперелік місцевих податків і зборів, які можуть встановлюватися місцевимиорганами влади, тобто місцевими Радами, але лише відповідно донаведеним переліку і в межах граничних розмірів ставок, що встановлюються
    Законами України.

    2. Принципи оподаткування та функції податків.

    Обов'язкові збори з фізичних та юридичних осіб, що проводятьсядержавою на основі державного законодавства, поділяються начастини. Розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивніподаткові ставки.

    Тверді ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницюоподаткування, незалежно від розмірів доходу.

    Пропорційні - діють в однаковому процентному відношенні дооб'єкта податку без обліку диференціації його величини.

    Прогресивні ставки припускають зростання величини ставки в мірузростання доходу. Прогресивні податки - це ті податки, тягар яких сильнішетисне осіб з великими доходами.

    Регресивні ставки припускають зниження величини ставки в мірузростання доходу. Регресивний податок може й не приводити до зростання абсолютноїсуми надходжень до бюджету при збільшенні доходів платників податків.

    За платоспроможності податки поділяються на прямі і непрямі. Пряміподатки сплачуються суб'єктами податку безпосередньо і прямо пропорційніплатоспроможності. Непрямі податки стягуються через надбавку до ціни.

    Залежно від використання податки поділяються на загальні іспецифічні. Загальні податки використовуються на фінансування поточних ікапітальних видатків державного та місцевих бюджетів без закріплення заяким-небудь певним видом витрат. Специфічні податки мають цільовепризначення (відрахування на соціальне страхування або відрахування на дорожніфонди).

    Адам Сміт сформулював чотири основні принципиоподаткування, бажаних в будь-якій економічній системі.

    1. Піддані держави повинні брати участь в утриманні уряду відповідно доходу, яким вони користуються під заступництвом і захистом держави.

    2. Податок, який зобов'язаний сплачувати певний суб'єкт податку, має бути точно визначений (строк сплати, спосіб платежу, сума платежу).

    3. Кожен податок повинен стягуватися в той час і в той спосіб, коли і як платникові податків найзручніше сплатити його.

    4. Кожен податок повинен бути задуманий і розроблений таким чином, щоб він брав і утримував з кишені народу якомога менше понад те, що він приносить державній скарбниці держави.

    Крім того, схема сплати податку повинна бути доступна для сприйняттяплатника податків, а об'єкт податку повинен мати захист від подвійного абопотрійного оподаткування.

    Податки можуть стягуватися наступним чином:

    1. кадастровий - (від слова кадастр-таблиця, довідник) коли об'єкт податку диференційований на групи за певною ознакою.

    Перелік цих груп і їх ознаки заносяться у спеціальні довідники. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характерний тим, що величина податку не залежить від прибутковості об'єкта.

    Прикладом такого податку може служити податок на власників транспортнихкоштів. Він стягується за встановленою ставкою від потужності транспортногокошти, не залежно від того, використовується цей транспортний засіб чипростоює.

    2. на основі декларації. Декларація-документ, в якому платник податку приводить розрахунок доходу та податку з нього. Характерною рисою такого методу є те, що сплата податку відбувається після отримання доходу та особою які отримують дохід.

    Прикладом може служити податок на прибуток.

    3. у джерела. Цей податок вноситься особою, які виплачують дохід.

    Тому оплата податку здійснюється до отримання доходу, причому одержувач доходу отримує його зменшеним, на суму податку.

    Наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб. Цей податок сплачуєтьсяпідприємством або організацією, на якій працює фізична особа. Тобто довиплати, наприклад, заробітної плати з неї віднімається сума податку таперераховується до бюджету. Решта суми виплачується працівнику.

    Існує два види податкової системи: шедулярная і глобальна.

    У шедулярной податковій системі весь дохід, що отримуєтьсяплатником податку, ділиться на частини - шедули. Кожна з цих частиноподатковується особливим чином. Для різних шедул можуть бути встановленірізні ставки, пільги та інші елементи податку.

    У глобальній податковій системі всі доходи фізичних та юридичнихосіб обкладаються однаково. Така система полегшує розрахунок податків і спрощуєпланування фінансового результату для підприємців.

    Глобальна податкова система широко застосовується в західнихдержавах.

    податків властива одночасно стабільність і рухливість. Чимстабільніша система оподаткування, тим впевненіше почуваєтьсяпідприємець: він може заздалегідь та досить точно розрахувати, якийбуде ефект здійснення того чи іншого господарського рішення,проведеної операції, фінансової операції і т. п. Невизначеність - ворогпідприємництва. Підприємницька діяльність завжди пов'язана зризиком, але ступінь ризику, по крайней мере, подвоюється, якщо донестійкості ринкової кон'єктура додається нестійкість податковоїсистеми, нескінченні зміни ставок, умов оподаткування, а вумовах нашої сумної пам'яті перебудови - і самих принципівоподаткування.

    Не знаючи твердо, які будуть умови і ставки оподаткування вмайбутньому періоді, неможливо розрахувати, яка ж частина очікуваноїприбутку піде до бюджету, а яка дістанеться підприємцю.

    Стабільність податкової системи не означає, що склад податків,ставки, пільги, санкції можуть бути встановлені раз і назавжди. «Застиглим»систем оподаткування немає і бути не може. Будь-яка система оподаткуваннявідображає характер суспільного ладу, стан економіки країни,стійкість соціально-політичної ситуації, ступінь довіри населеннядоуряду - і все це на момент її введення в дію. У мірузміни зазначених та інших умов податкова система не відповідаєвисунутим до неї вимогам, вступає в протиріччя з об'єктивнимиумовами розвитку народного господарства. У зв'язку з цим у податкову системув цілому або окремі її елементи (ставки, пільги тощо) вносятьсянеобхідні зміни.

    Поєднання стабільності і динамічності, рухливості податкової системиможливою завдяки тому, що протягом року ніякі зміни (за виняткомусунення очевидних помилок) не вносяться; складу податкової системи
    (перелік податків і платежів) повинен бути стабільний протягом декількохроків.

    На сьогоднішній день податки дуже різноманітні по видах і утворюютьдосить розгалужену сукупність.

    Податки поділяються на різноманітні групи за багатьма ознаками.
    Вони класифікуються:

    - по характеру податкового вилучення (прямі і непрямі);

    - по рівнях управління (федеральні, регіональні, місцеві,муніципальні);

    - по суб'єктах оподаткування (податки з юридичних і фізичнихосіб);

    - за об'єктами оподаткування (податки на товари та послуги, податки на доходи, прибуток, приріст ринкової вартості капіталів, податки на нерухомість і майно і т.д.);

    - по цільовому призначенню податку (загальні, спеціальні).

    Податки бувають двох видів. Перший вид - податки на доходи і майно:прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій фірм; на соціальнестрахування і на фонд заробітної плати і робочу силу (так званісоціальні податки, соціальні внески); майнові податки, у тому числіподатки на власність, включаючи землю й іншу нерухомість; податок напереклад прибутку і капіталів за кордон та інші. Вони стягуються з конкретноїфізичної або юридичної особи, їх називають прямими податками. Основнимивидами прямих податків є реальні й особисті податки.

    Реальні податки стягуються з окремих видів майна (землі,будов) платника податків на основі переліку, що враховує середню, а недійсну прибутковість платника. У залежності від об'єкта оподаткування доних відноситься: земельний податок, податок з власників будівель, податок звласників транспортних засобів, сільськогосподарський податок.

    Особисті податки - податки на дохід чи майно фізичних іюридичних осіб, що стягуються з джерела доходу або за декларацією, за особистоїоподаткування, на відміну від реального, об'єкти (дохід, майно) враховуютьсяіндивідуально для кожного платника, береться до уваги і йогофінансове становище. Залежно від об'єктів обкладання розрізняютьнаступні види особистих податків: прибутковий податок з населення; податок наприбуток підприємств; податок на прибуток іноземних юридичних осіб віддіяльності в нашій країні; податок на доходи; плата за трудові ресурси;плата за воду та інші

    Другий вид - податки на товари та послуги: податок з обороту - вбільшості розвинених країн замінений податком на додану вартість. Ценепрямі податки.

    Непрямі податки - податки на товари та послуги, що встановлюються у виглядінадбавки до ціни товарів, до тарифів, послуг і видів діяльності.

    Непрямий податок (податок з обороту) в основному реалізується в цінах натовари тривалого користування, предмети одягу, алкогольні напої татютюнові вироби і фактично являють собою податок на ті групинаселення, які більше купують оподатковувані товари.

    Непрямі податки виступають у трьох видах:
    1. Акциз - податок з обороту, що стягується з вартості товарів масового виробництва.
    2. Податок на додану вартість - є частиною новоствореної вартості.
    3. Митні збори - непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, що надходять в дохід бюджету держави.

    У країнах ринкової економіки непрямі податки відіграють значнуроль у податковому регулюванні формуванні доходів держави.
    Історично основним видом непрямих податків був акциз. У більшості країнчітко виділені наступні акцизні групи товарів: алкогольні напої,тютюнові вироби, бензин та інші види нафтопродукти, легкові автомобілі такоштовності. Подальший розвиток непрямого оподаткування призвело допояви податку з обороту (універсального акцизу), який в ряді країнсформувався на податок на продаж, як правило, споживчих товарів і вподаток на додану вартість, що утворюється на кожній стадії виробництваабо звернення.

    У країнах ЄС широко застосовується податок на додану вартість,який унормовує більше половини всіх надходжень до бюджету від непрямихподатків. До переваг цього виду податку належить:

    ~ універсальність підходу до податкової шкалою, процесом обчислення

    та процедур вилучення;

    ~ спрощення контролю за рухом товарів і послуг, за витратами;

    ~ стимулювання експорту, оскільки виклик товарів не обкладається податком.

    На відміну від прямих даний вид податку надходить регулярно ірівномірно в скарбницю держави.

    Аналіз систем розвитку непрямого оподаткування в країнах зринковою економікою приводить до наступних висновків. У складі різноманітнихвидів товарів і послуг виділяється група акцизних товарів, а також рядтоварів тривалого користування і розкоші. До даних товарах застосовуєтьсяособливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товаріві послуг, насамперед споживчого призначення, застосовується податок напродаж (або з обороту). Це дозволяє, крім отримання додатковихдоходів, контролювати процеси виробництва та реалізації, тим самимзбільшуючи можливість впливу на економіку та отримання додатковоїінформації про господарські процеси. Розширюється сфера використанняподатку на додану вартість, як універсального виду непрямогооподаткування.

    Останні два види податків спрощують процес розподілу доходівміж різними органами влади на частковій основі і забезпечують відомийавтоматизм податкових надходжень. Навпаки індивідуальні акцизні податкивимагають попереднього визначення списку товарів і компетенції різнихрівнів влади.

    Державні податки встановлюються та стягуються центральнимиорганами влади.

    Місцеві податки встановлюються та стягуються місцевими органами владина відповідній території.

    Взаємовідносини між органами влади засновані на розподілікомпетенції в області податкового регулювання між ними.

    Загальні податки знеособлені і надходять в єдину касу держави,яке і визначає подальшої порядок їх застосування, як правило, назагальнодержавні заходи.

    Спеціальні (цільові) податки використовуються для строго визначенихфункцій. Наприклад, кошти державного страхування практично увсіх державах використовуються тільки на соціальне забезпечення (пенсії) ісоціальне страхування (допомоги).

    Різноманітність залежить від типів (суб'єктів) господарської діяльностіі їх організації. У будь-якому випадку виділяють чотири сектори, якірозрізняються між собою не тільки способом господарської діяльності, а йособливостями податкового регулювання:

    - державний сектор;

    - комерційний сектор;

    - фінансовий сектор;

    - населення.

    Не дивлячись на відомий історичний досвід, податкове регулювання внашій країні знаходиться поки в стадії становлення, і буде, напевно,зазнавати змін.

    Тому представляє інтерес не тільки його аналіз, але і порівняння ззагальними принципами і закономірностями податкового регулювання в країнах зринковою економікою.

    Прямі податки важко перенести на споживача. З них легше всьогосправа йде з податками на землю і на іншу нерухомість: вони включаються ворендну і квартирну плату, ціну сільськогосподарської продукції.

    2.1. Крива Лаффера

    Непрямі податки переносяться на кінцевого споживача в залежностівід ступеня еластичного попиту на товари і послуги, оподатковувані цимиподатками. Чим менш еластичний попит, тим більша частина податкуперекладається на споживача. Чим менш еластична пропозиція, тимменша частина податку перекладається на споживача, а велика сплачуєтьсяза рахунок прибутку. У довгостроковому плані еластичність пропозиції зростає, і наспоживача перекладається все більша частина непрямих податків.

    У випадку високої еластичності попиту збільшення непрямих податківможе привести до скорочення споживання, а при високій еластичностіпропозиції - до скорочення чистого прибутку, що викличе скороченнякапіталовкладень або перелив капіталу в інші сфери діяльності

    Широко поширена думка про те, що чим більше стягувати податків,тим більше буде надходження до бюджету. Однак це не невірно.

    Залежність податкових надходжень від величини ставки податкухарактеризується так званої кривої Лаффера. За Лаффера, оптимальнийє середня сумарна ставка прямих та непрямих податків у розмірі
    37,7%, що показано на малюнку А.4. Саме за такою ставкою досягаєтьсямаксимальний рівень податкових надходжень до бюджету. В Україні ж, заоцінками фахівців, при сьогоднішній системі оподаткування середнясумарна ставка прямих та непрямих податків становить близько 80%. Податківж від запланованої кількості надходить до бюджету всього 30-35%. Якщо бця ставка була 37,7%, український бюджет отримував би в три рази більшеплатежів.

    Підприємства - платники податків або інших обов'язкових платежів,які не мають у встановлений термін для сплати податків або іншихобов'язкових платежів бухгалтерських звітів і балансів, декларацій ірозрахунків встановленої форми за відповідний період, сплачують 110%суми податку (платежу), обчисленого за попередній період. Після подачізазначених документів проводиться перерахунок податку (платежу), виходячи зфактично отриманого доходу (прибутку) та інших об'єктів оподаткування.

    У разі приховування (заниження) платниками суми податку або іншогообов'язкового платежу з них стягується сума до нарахованого податку абоінших обов'язкових платежів і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а вразі повторного порушення протягом року після встановленогопорушення попередньою перевіркою - штраф у п'ятикратному розмірі. За неподанняабо несвоєчасне подання декларації, розрахунків та інших документівподатковим адміністраціям, а також неподання або несвоєчасне поданняплатіжних доручень на сплату податків установам банків - 10% підлягаютьсплати сум податків (платежів).

    Санкції застосовуються до платників податків, які допустили помилки всвоїх розрахунках або деклараціях, незалежно від того, зроблено це з-занезнання, халатності або з умислом. При цьому слід мати на увазі, щовстановлені законодавством фінансові санкції застосовуються за податкамиінших платежів і внесків, за якими встановлено обов'язкову подачадержавним податковим адміністраціям податкових декларацій і розрахунків.
    За іншими податками (платежами) ці санкції не застосовуються.

    Обов'язкова умова для застосування фінансових санкцій єправильно оформлений акт документальної перевірки, в якому чітковикладається зміст порушення, називається конкретні пункти і статтіпорушення законодавчого акту. Акт перевірки підписує керівникпідприємства і перевіряє податковий інспектор. У разі відмови першого відпідпису складається додатковий акт довільної форми. Діїподаткового інспектора можна оскаржити, для чого подається заява в
    Державну Податкову Адміністрацію, яка безпосередньоконтролює платника. Протягом місяця має бути дана відповідь. Якщо вінне влаштовує платника, той має право звернутися до вищоїподаткову адміністрацію або арбітражний суд. При цьому розгляді скаргиплатника не означає припинення дій посадових осіб податковоїадміністрації. Тобто платнику нараховується пеня і стягується сумафінансових санкцій в установленому порядку.

    Сума фінансових санкцій за порушення податкового законодавстваповинна бути перерахована до бюджету або державних цільових фондів удесятиденний строк з дня складання акта перевірки державноїподатковою адміністрацією. Відповідальність за повноту і своєчасністьсплати фінансових санкцій несе керівник підприємства.

    У разі не внесення у вищевказаний термін суми фінансової санкціїподаткова адміністрація має право стягнути ці суми з підприємств всіхформ власності і незалежно від підсумків фінансово-господарськоїдіяльності у безспірному порядку шляхом виставляння інкасового доручення
    (розпорядження) на розрахунковий рахунок у банку підприємства. У разі відсутностікоштів на розрахунковому рахунку санкції звертаються на валютний, депозитний іінші рахунки. При відсутності коштів і на цих рахунках податковаадміністрація повинна стягнути несплачені платежі до бюджету за рахунокмайна боржника, тобто останній може бути банкрутом.

    Після закінчення встановлених термінів сплати відповідних платежіврада В вважається недоїмкою, і на неї нараховується пеня. Уданий час розмір пені нараховується наступним чином:

    - пеня в розмірі 120% облікової ставки Національного Банк України нараховується при несвоєчасному надходження до бюджету: податку на прибуток, податку на додану вартість; акцизного збору; плати за спеціальне використання лісових ресурсів; прісних ресурсів; надр при видобуванні корисних копалин; зборів та інших неподаткових платежів; рентної плати за нафту та природний газ видобувається в Україні; податку з власників транспортних засобів; відрахувань від плати за транзит газу через територію України; суми різниці в ціні на природний газ власного видобутку; суми від перевищення фонду споживання; коштів від приватизації державного майна; відрахувань на геологорозвідувальні роботи, вироблених за рахунок держбюджету; місцевих податків і зборів; відрахувань до Фонду ліквідації наслідків

    Чорнобильської катастрофи; відрахувань до Державного інноваційного фонд;

    - пеня в розмірі подвійної ставки Національного Банку України нараховується за несвоєчасне надходження до бюджету податку на доходи громадян;

    - пеня в розмірі 0,2% від недоотриманої суми нараховується: за несвоєчасне надходження державного мита; за прострочену за посаду за наданими позиками під держзамовлення, сільськогосподарської продукції та іншими позиками;

    - пеня в розмірі 0,3% від недоотриманої суми нараховується за несвоєчасне надходження: доходів від зовнішньо - економічної діяльності ; плату за землю.

    На посадових осіб підприємств, винних у не утриманні, неперерахування, заниження суми податку або іншого платежу або внеску, вприховування (заниження) об'єктів оподаткування або ведення його з порушеннямивстановленого порядку, неподання, несвоєчасного подання, не повстановленою формою бухгалтерських звітів, балансів, податковий декларацій,розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших обов'язковихплатежів, державними податковими адміністраціями накладаютьсяадміністративні штрафи в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімальнихдоходів громадян.

    Крім адміністративної відповідальності, на посадових осібпідприємств - платників податків може бути покладена кримінальнавідповідальність.

    Може складеться ситуація, коли місцева адміністрація, намагаючисьпоповнити свій бюджет, встановлюють додаткові місцеві податки, якітяжким тягарем лягають на підприємців. У зв'язку з цим треба знати, що
    Державна податкова адміністрація України не має право на обов'язковестягнення податків і платежів, введених місцевими адміністраціями неврахованих у переліку місцевих податків, передбачених Законом «Про системуоподаткування »[1]. Податкова Адміністрація також має право нараховувати пені,застосовувати фінансові санкції та притягати до адміністративноївідповідальності за несвоєчасну сплату чи несплату податків введенихмісцевими адміністраціями.

    Згідно з даними дохідної частини Державного бюджету
    України на 1995 найбільшу частку (14,3%) у загальному обсязі бюджетнихнадходжень становить податок на додану вартість (ПДВ), що єрізновидом універсальних акцизів. У світовій практиці він перетворився наосновний податок непрямої дії і замінив у багатьох країнах меншефективний податок з обороту. З податком з обороту пов'язане виникненнясвоєрідного кумулятивного ефекту, що полягає в тому, що об'єктоподаткування містить подат?? і, що сплачуються на попередніх етапах рухутовару. ПДВ не має цього недоліку, але значно впливає назагальний рівень цін, оскільки він включається до складу ціни всіх товарів іпослуг і є регресійний по відношенню до малозабезпечених верствнаселення.

    В Україні ПДВ введено в 1992 р. Об'єктом оподаткування єобороти по реалізації товарів, робіт, наданих послуг, крім їхреалізації на експорт. У зв'язку з цим ПДВ має широку базуоподаткування, що забезпечує стабільність надходження коштів додержавний бюджет. Для обчислення ПДВ до обороту, який включаєсуму вже сплаченого податку, зараз використовується ставка 16,67%, а привключення ПДВ у ціни реалізованих товарів (робіт, послуг) - 20%. Однак упочатку впровадження цього податку він повинен був забезпечити доходи бюджету в томусамому обсязі, що та скасовані податки з обороту і продажів, що діяли в
    1991 р. На деякий час в 1993 р. були введені сучасні ставки ПДВ.
    Однак в умовах величезного бюджетного дефіциту їх швидко скасували,повернувшись до початкового рівня.

    Порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується сьогодні Декретом
    Кабінету міністрів України "Про податок на додану вартість" від 26.12.92р. та деякими іншими нормативними актами.

    У підприємців виникають значні труднощі при обчисленніщо підлягає сплаті суми ПДВ, особливо при визначенні оподатковуваногообороту. Це може призвести до значних недоплата, за які податковаінспекція стягує не менш значні штрафи. Великий же перелікпільг з ПДВ пояснюється тим, що цей податок стягується за уніфікованоюставкою, що суперечить світовій практиці її диференціації.

    На підставі Указу Президента України "Про справляння ПДВ з імпортнихтоварів "від 30.06.95 р. слідують такі пільги: імпортну сировину,матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, обладнання,матеріали, техніка та інші товари, що ввозяться господарюючими всіх формвласності, в тому числі посередниками (прямими постачальниками), длявиробничих і власних потреб (тобто без наступної реалізації), атакож енергоносії (нафта і газ), що ввозяться для виробничихпотреб, у тому числі за бартерними операціями, не підлягають оподаткуванню ПДВ учас переміщення через митний кордон України.

    У разі використання зазначених товарів не на виробничі тавласні потреби або для наступного їхнього продажу, ПДВ стягується виходячи зїх вартості з урахуванням ПДВ, але нижче митної вартості, перерахованої унаціональній валюті за курсом НБУ на день подання декларації.

    Слід враховувати особливості оподаткування ПДВ спільнихпідприємств. Відповідно Кабінету Міністрів України № 55-93 від 20.05.93введеним в дію з 05.06.93, внесені суттєві зміни до порядкуоподаткування підприємств з іноземними інвестиціями. Таким вважаєтьсяпідприємство будь-якої організаційно-правової сторони, створеної за законами
    України, якщо протягом календарного року в його статутному фонді

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !