ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Економічне обгрунтування інвестиційного проекту на базі Донецького металургійного заводу
         

     

    Менеджмент

    ЗМІСТ стор
    | Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | 1. Інвестиції: їх роль і значення в економіці України ... ... ... ... ... .. | |
    | 1.1. Сутність, поняття, види інвестицій. Структура | |
    | інвестиційної діяльності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
    | 1.2. Правова база інвестиційної діяльності в Україні. | |
    | Необхідність гос. регулювання інвестиційного процесу ... ... ... .... | |
    | 1.3. Умови підвищення ефективності інвестиційної | |
    | діяльності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. | |
    | 1.4. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні | |
    | ... ... ... .... | |
    | 2. Загальна технологічна та організаційно-економічна | |
    | характеристика діяльності ВАТ "ДМЗ" ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | 2.1. Організаційна структура управління, власність | |
    | підприємства та джерела її формування ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. | |
    | 2.2. Випуск основної продукції в натуральному і | |
    | вартісному вираженні. Показники якості продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
    | 2.3. Планування діяльності підприємства. Основні | |
    | ринки збуту продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | 2.4. Трудові ресурси, продуктивність і оплата праці | |
    | ... ... ... | |
    | 2.5. Фінанасово-господарська діяльність підприємства. | |
    | Система фінансування капітального будівництва ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | 3. Аналіз рівня ефективності реалізованого проекту ... ... ... ... .... | |
    | 3.1. Розрахунок економічних показників рівня | |
    | ефективності інвестиційного проекту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
    | 3.2. Економічне обгрунтування доцільності прийняття | |
    | проекту до реалізації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | |
    | Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | |
    | Програми | |
    |................................................. ....................| |
    |............................... | |

    ВСТУП

    На даному етапі розвитку економіки нашої країни вивчення такихпонять як "інвестиції" та "інвестиційна діяльність" є вкрайнеобхідним і життєво важливим. В даний момент для залученняінвестиційних коштів вітчизняні підприємства докладають максимум зусиль,займаючись розробкою інвестиційних проектів, реалізація яких можесприяти покращенню діяльності підприємства в цілому: збільшенняасортименту продукції, що випускається, зниження її собівартості і збільшенняякості, зростання одержуваного прибутку і т.д.

    Одним з найбільш ефективних елементів механізму залученняінвестицій в країну і регіони виступає пільгове оподаткування,гарантує окремим суб'єктам господарської діяльності особливий режимгосподарювання (незалежно від їх приналежності до формвласності). Прийняття Закону України "Про спеціальні економічні зонита спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області "(від
    24.12.98 № 356-XIV) вже зараз виявилося серйозним поштовхом до початку коріннихзмін в окремих галузях промисловості.

    У сучасних умовах інвестиції виступають найважливішим засобомзабезпечення умов виходу з економічної кризи,забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показниківгосподарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу (у томучислі й залучення іноземних інвестицій) є одним з найбільшдієвих механізмів соціально-економічних перетворень.

    У всіх розвинених країнах світу дослідження проблем інвестуванняекономіки завжди перебувало в центрі уваги економістів. Це обумовленотим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарськоїдіяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому.

    Актуальним в даний час є також поглиблене теоретичнедослідження ринкових форм і механізмів інвестиційної діяльності намікро-і макро-рівнях.

    Важливою проблемою виступає теоретичне обгрунтування критеріївефективності інвестиційних витрат, взаємозв'язку і взаємообумовленостікапітальних вкладень і структурних зрушень в економіці, визначенняпріоритетів у галузевій структурі інвестицій, а також усередині основнихнародногосподарських сфер: основного виробництва, виробничої тасоціальної інфраструктур.

    Не менше значення має також дослідження джерел і засобівформування інвестиційних ресурсів в сучасних умовах так званої
    "Перехідної економіки" в Україні.

    Не можна не звертати увагу на той факт, що склалася нині в
    Україні економічна ситуація значно ускладнює інвестиційнудіяльність: потрібно розробка адекватного ринковим відносинамінвестиційного механізму, що органічно поєднує форми приватного ідержавного інвестування, оптимізації взаємозв'язків різнихсуб'єктів інвестиційної діяльності, розробки відповідноїзаконодавчо-нормативної бази та інші заходи, що регламентуютьінвестиційний процес, як на рівні окремої фірми, компанії абогалузі, так і на рівні національної економіки в цілому.

    Вищенаведені питання є корінними, вони тісно пов'язані зфундаментальними соціально-економічними процесами розвитку суспільства, звирішенням завдань щодо подолання тривалої економічної кризи. Томудослідження сучасних особливостей інвестиційної діяльності різнихгосподарських суб'єктів є одним з основних пріоритетівекономічної науки.

    Інвестиції - це основний інструмент формування мікро-тамакроекономічних пропорцій, що визначає темпи економічного зростання.
    Регулюючий вплив суспільства на формування і структуру використанняінвестицій може здійснюватися тільки шляхом визначення обгрунтованихекономічних важелів і нормативів. Становлення національної економіки
    України, як складової частини світового господарства, грунтується наобов'язковим урахуванням ряду важливих загальних закономірностей у сфері інвестиційноїдіяльності, але, разом з тим, воно породжує нові сутнісні риси,зумовлені зміною економічних пріоритетів, розвитком національногоринку. Тому рух інвестицій слід розглядати як результатвзаємодії цих факторів.

    У даній роботі викладені теоретичні і практичні обгрунтуваннядоцільності подальшого залучення інвестицій, а такожпроаналізовано рівень ефективності вже залучених коштів упідприємство, грунтуючись на детальному розгляді діяльності ВАТ
    "Донецький металургійний завод".

    1 ІНВЕСТИЦІЇ: ЇХ РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

    1. Сутність, поняття, види інвестицій. Структура інвестиційної діяльності

    Поняття "інвестиції" (від лат. Invest - "вкладати") являєсобою сукупність матеріальних, трудових витрат, а також грошовихресурсів, спрямованих на розширене відтворення основних фондів усіхгалузей народного господарства. Капітальні вкладення можуть здійснюватися врізні галузі економіки як всередині країни, так і за кордоном [24,с.548].

    Інвестиції відносно новий для нашої економіки термін. У рамкахцентралізованої планової системи використовувалося поняття "валовікапітальні вкладення ", під якими розумілися всі витрати навідтворення основних фондів, включаючи витрати на їх ремонт. Інвестиціїж - це більш широке поняття, яке охоплює і так звані
    "Реальні інвестиції" (близькі за змістом до нашого терміну "капітальнівкладення "), і" фінансові "(портфельні), а також" інтелектуальні "інвестиції.

    Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу державоюабо приватною фірмою в будь-яку галузь економіки або підприємство,результатом чого є утворення нового капіталу або прирістнаявного капіталу (будівлі, обладнання, товарно-матеріальні запаси іт.д.).

    Фінансові - це вкладення капіталу (державного або приватного) вакції, облігації, інші цінні папери, а також у банківські депозити. Тутприросту реального капіталу не відбувається, відбувається лише купівля,передача титулу власності. У наявності, таким чином, трансфертні (тобтопередавальні операції).

    Інтелектуальні ж - це підготовка фахівців у науковихустановах, передача досвіду, ліцензій і "ноу-хау", спільні науковірозробки і так далі.

    Поняття інвестиційних ресурсів охоплює всі зроблені засобивиробництва, тобто всі види інструменту, машини, устаткування, фабрично -заводські, складські, транспортні засоби і збутову мережу, що використовуються ввиробництві товарів і послуг і доставці їх до кінцевого споживача.

    Процес же, за допомогою здійснення якого ресурситрансформуються в об'єкти виробничої та невиробничої сфернародного господарства, називається інвестуванням.

    Інвестиційні товари (засоби виробництва) відрізняються відспоживчих товарів тим, що останні задовольняють потребибезпосередньо, тоді як перші роблять це побічно, забезпечуючивиробництво споживчих товарів.

    Фактично, за своїм змістом, інвестиції представляють тойкапітал, за допомогою якого множиться національне багатство. При цьомуслід мати на увазі, що термін "капітал" не має на увазі гроші.
    Правда, менеджери й економісти часто говорять про "грошовому капіталі", маючи наувазі гроші, які можуть бути використані для закупівлі машин,обладнання та інших засобів виробництва. Проте, гроші, як такі,нічого не виробляють. Отже, їх не можна вважати економічнимресурсом. Реальний капітал - інструмент, машини, устаткування, будинки іінші виробничі потужності - це економічний ресурс, гроші, абофінансовий капітал, таким ресурсом не є.

    За допомогою інвестицій виникає можливість більше споживати вмайбутньому. Одна частина інвестицій - це споживчі блага, які невикористовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції назбільшення запасів). Інша частина інвестицій - це ресурси, якінаправляються на розширення виробництва (вкладення в будинки, машини іспоруди).

    Структуру інвестицій можна представити за допомогою наступної схеми:

    Малюнок 1.1 - Структура інвестицій
    | Інвестиції |
    | | | | | | |
    | Розширення або | Створення | Створення | Підготовка та | Наука і |
    | модернізація | виробництв. і | товарно-матері | перепідготовка | наукове |
    | виробництва | соціальної | альних запасів | персоналу | обслуговування |
    | | Інфраструктур | і резервів | | є |

    На жаль, в Україні статистика інвестиційної діяльності
    (капітальних вкладень) включає тільки матеріальні витрати (див. табл.
    1.1), але не враховує найважливіші інвестиції в "інтелект", науковідослідження та освіту. Подібний підхід, при якому в інвестиціївключається лише безпосередньо матеріальні компоненти, не дозволяє точновизначати дійсний обсяг інвестицій.

    Провідні фірми і корпорації найбільш розвинених країн розглядаютьроботу з кадрами як найважливіший фактор подальшого науково-технічного таекономічного розвитку.

    Наприклад, витрати приватних компаній США на підготовку, підвищеннякваліфікації та практичне навчання персоналу становлять близько 5 млрд.доларів на рік. Це розглядається як найважливіший аспект посилення позиційна світовому ринку [16, с.17].
    Таблиця 1.1 - Інвестиції в основний капітал України в 1998-1999 р.
    | | Роки |
    | Показники | |
    | | 1998 | 1999 |
    | Інвестиції в основний капітал, (у млн. грн.) | 13958 | 17552 |
    | в об'єкти виробничого призначення, у тому числі на: | 9599 | 12625 |
    | - Технічне переобладнання та реконструкцію | | |
    | діючих підприємств | 5365 | 7270 |
    | - Будівництво нових підприємств (включаючи розширений | | |
    | діючих) | 2071 | 2575 |
    | - Будівництво окремих об'єктів | 727 | 1109 |
    | в об'єкти невиробничого призначення | 4359 | 4927 |
    | Будівельні і монтажні роботи на об'єктах | 7110 | 8061 |
    | виробничого призначення | 3385 | 3907 |
    | невиробничого призначення | 3725 | 4154 |
    | Обладнання, інструмент, інвентар | 5729 | 8269 |
    | Інші капітальні роботи і витрати | 1118 | 1222 |
    | Із загального обсягу за рахунок державних | | |
    | централізованих джерел фінансування | 1030 | 1341 |

    Таким чином, під інвестиціями розуміються ті економічні ресурси,які направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто нарозширення або модернізацію виробничого апарату. Це може бутипов'язане з придбанням нових машин, будівель, транспортних засобів, а такожз будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Однак уобов'язковому порядку сюди слід включати і витрати на освіту,наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати представляють собоюінвестиції в "людський капітал", які на сучасному етапі розвиткуекономіки набувають все більшого і більшого значення, тому що в кінцевомурахунку, саме результатом людської діяльності виступають і будинки, іспоруди, і машини, і устаткування.

    Інвестиції виконують найважливішу функцію в структуроутворюючуекономічній системі держави. Майбутня структура економіки залежить відтого, в які галузі вкладаються інвестиційні кошти. Наприклад,великий обсяг інвестиційних коштів може припадати на виробляютьметалургійну продукцію заводи, або навпаки, на розширеннявиробництва комбінатів, що займаються легкої текстильної промисловістю.

    Як правило, приватні інвестиції, в основному, повністю сконцентрованіна задачі отримання швидкого прибутку. Отже, рівнем прибутковостікожної окремої галузі (або підгалузі) економіки, окремогопідприємства визначається рівень інвестиційної переваги даноїгалузі, підгалузі, підприємства.

    Зарубіжна і вітчизняна практика доводить, що в домінуючихвипадках саме прибутковість є найважливішим структуроутворюючихкритерієм, що визначає пріоритетність інвестицій.

    Недержавні джерела інвестицій направляються насамперед увисокорентабельні галузі зі швидкою оборотністю капіталу. У цихумовах, сфери економіки з повільною окупністю вкладених коштів,залишаються "недоінвестували", що в кінцевому підсумку призводить до дефляції.
    Навпаки, надмірне (надлишкове) інвестування будь-якої галузіпризводить до інфляції.

    Ці крайні полюси економічної політики повинна регулюватиефективна стратегія в області податків, державних витрат, кредитно -грошових і фінансово-бюджетних заходів здійснюваних урядом.

    Загальну структуру інвестиційної діяльності можна представити придопомогою малюнка 1.2.

    Малюнок 1.2 - Структура інвестиційної діяльності
    | Інвестиційна діяльність |
    | | |
    | Напрями інвестиційної діяльності |
    | | | | |
    | | | | | |
    | Державне | Іноземне | Інвестування, | Спільне |
    | інвестування | інвестування | здійснюване | інвестування |
    | | | Недержавними | |
    | | | Установами і | |
    | | | Організаціями | |
    | | | | | |
    | | | | |
    | Форми інвестиційної діяльності |
    | | | | |
    | | | | |
    | Просте | Розширене | Інноваційна |
    | відтворення | відтворення | діяльність |
    | | | | |
    | | | | |
    | Стадії інвестиційної діяльності |
    | | | | |
    | | | | | | |
    | Проектування-е | Будівництво | Монтаж та | Пуск в | Досягнення |
    | | | Налагодження | експлуатацію | проетних |
    | | | Обладнання | | показників |
    | | | | | | |
    | | | | |
    | Науково-технічне забезпечення |
    | | | | |
    | | | | |
    | Інноваційний | Конструкції та матеріали | Обладнання |
    | | | | |
    | | | | |
    | Джерела інвестування |
    | | | | |
    | | | |
    | Внутрішні | Іноземні |
    | | | | |
    | | | | | | |
    | Власні | Бюджетні | Позикові | добро. | Залучені |
    Перехід до ринкових відносин в інвестиційній сфері насамперед стосуєтьсяїї джерел. Інвестиції можуть здійснюватися за рахунок власнихфінансових ресурсів інвестора (амортизаційні відрахування, прибуток,грошові накопичення, заощадження громадян, юридичних осіб та ін),залучених фінансових коштів інвесторів (банківські, бюджетні,облігаційні кредити, а також кошти, отримані від продажу акцій,облігацій, пайових та інших внесків громадян і юридичних осіб), бюджетнихінвестиційних асигнувань і запозичених фінансових ресурсів (кредити,позики).

    По характеру формування інвестицій, у сучасній макроекономіці, взв'язку з побудовою моделей народного господарства, зокрема, моделеймультиплікатора, прийнято розрізняти автономні й індуковані інвестиції.

    Під автономними інвестиціями розуміється утворення нового капіталунезалежно від норми відсотка або рівня на?? іонального доходу. Причинамипояви автономних інвестицій є зовнішні чинники - інновації
    (нововведення), переважно пов'язані з технічним прогресом,розширення зовнішніх ринків, приріст населення, перевороти, війни. Найбільштиповим прикладом автономних інвестицій є інвестиції державнихабо громадських організацій, пов'язані з будівництвом військових іцивільних споруд, доріг і т.д.

    Під індукованими інвестиціями розуміють освіта нового капіталув результаті збільшення рівня споживчих витрат.

    Автономні інвестиції дають первинний поштовх зростанню економіки,викликаючи ефект мультиплікації, а індуковані, будучи результатомзбільшеного доходу, призводять до його подальшого росту.

    Процес формування і використання інвестиційних ресурсівохоплює певний період, який прийнято називати інвестиційнимциклом. Розробка промислового інвестиційного проекту - відпервісної ідеї до експлуатації підприємства - може бути представлена ввигляді циклу, що складається з трьох основних фаз: прединвестіціонной,інвестиційної та експлуатаційної. Кожна з цих фаз, у свою чергу,поділяється на стадії, і деякі з них містять такі важливі видидіяльності, як консультування, проектування та виробництво (див.рис.1.3).

    Малюнок 1.3 - Прединвестіціонная, інвестиційна та експлуатаційна фази проектного циклу

    Як видно з малюнка 1.3, прединвестіціонная фаза містить кількастадій: визначення інвестиційних можливостей (дослідженняможливостей); аналіз альтернативних варіантів проекту і попереднійвибір проекту, а також підготовка проекту - попереднє техніко -економічне обгрунтування (ПТЕО) та ТЕО; висновок по проекту і рішення проінвестування (оціночне висновок). Дослідження забезпечення, абофункціональні дослідження, також є частиною стадії підготовкипроекту, але проводяться зазвичай окремо, тому що вони включаються,відповідно, в ПТЕО або ТЕО пізніше. Проходження проекту через усі цістадії також відповідає просуванню інвестицій, створює кращу основудля прийняття рішень та здійснення проекту, роблячи цей процес більшзрозумілим.

    Інвестиційна фаза, або фаза впровадження проекту (див. рис.1.3),включає в себе широкий спектр консультаційних та проектних робіт, в першучергу і головним чином, в області управління проектом. Інвестиційнафаза може бути розділена на наступні стадії:
    - встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту;
    - придбання і передача технологій, включаючи основні проектні роботи;
    - детальна проектна опрацювання та укладання контрактів, включаючи участь у тендерах, оцінку пропозицій та проведення переговорів;
    - придбання землі, будівельні роботи та встановлення обладнання;
    - передвиробнича маркетинг, включаючи забезпечення поставок і формування адміністрації фірми;
    - набір і навчання персоналу;
    -- здача в експлуатацію та пуск підприємства.

    Проблеми фази експлуатації (рис. 1.3) потребують Обробка як зкороткострокових, так і з довгострокових позицій. Короткострокові стосуються початкувиробництва, коли можуть виникати проблеми, пов'язані із застосуваннямтехнологій, роботи устаткування або недостатньою продуктивністю працічерез нестачу кваліфікованого персоналу. Більшість з цих проблемберуть початок у фазі здійснення проекту. Довгостроковий підхід стосуєтьсяобраної стратегії і сукупних витрат на виробництво і маркетинг, атакож надходжень від продажів. Ці фактори безпосередньо пов'язані зпрогнозом, зробленим в прединвестіціонной фазі. Якщо стратегії іперспективні оцінки виявляться помилковими, внесення будь-яких корективів будене лише важким, але й виключно дорогими.

    Якщо розглядати реальні інвестиції, то тут прийняторозглядати більш конкретні етапи інвестиційного циклу: науковірозробки; проектування; будівництво; освоєння (див. рис. 1.4):

    Малюнок 1.4 - Структура інвестиційного циклу
    | Інвестиційний цикл |
    | | | | |
    | | | | |
    | Стадія підготовки і | Стадія будівництва і | Стадія освоєння |
    | обгрунтування | монтажу | |
    | | | | |
    | Науково-дослідні | Інженерна підготовка | Використання |
    | роботи | будівництва | обладнання в |
    | | | Холостому режимі |
    | | | | |
    | Дослідницькі та | Безпосереднє | Освоєння |
    | дослідно-конструкторські | будівництво | технологічних |
    | роботи | | процесів |
    | | | | |
    | Проектно-дослідний | Пусконалагоджувальні | Вихід на проектну |
    | є роботи | роботи | потужність |

    Весь процес реалізації інвестиційного проекту - це комплексдосить трудомістких заходів, що вимагають детального і точного прорахунку.
    Від того, наскільки професійно і якісно було проведенопланування кожного етапу наміченої діяльності, в кінцевому підсумку будезалежати фінансовий результат від інвестиційного проекту.

    2. Правова база інвестиційної діяльності в Україні. Необхідність державного регулювання інвестиційного процесу

    Важливе місце серед питань стимулювання інвестиційноїдіяльності займає створення сприятливої правового середовища, першусього податкового законодавства. Податки є основним важелемекономічного впливу держави на інвестиційну діяльність. Такяк інвестиції є вихідним моментом підприємництва, на нихвпливають усі податки та платежі, пов'язані з виробничо -господарською діяльністю в цілому.

    Останнім часом в інвестиційній політиці України сталисяістотні зміни. Як я вже згадував, прийняття Закону України "Проспеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційноїдіяльності в Донецькій області "(від 24.12.98 № 356-XIV) вже заразвиявилося серйозним поштовхом до початку корінних змін в окремих галузяхпромисловості. Однак, незважаючи на здійснюване реформування податковоїполітики, податковий режим не стимулює досить утримання власногокапіталу в межах держави, активізацію використання вільнихкоштів юридичних та фізичних осіб України, взаємовигідні умови длязалучення іноземного капіталу.

    Зрозуміло, що формування і становлення ринкової економіки в Україні безпосередньо пов'язане з розвитком інвестиційної діяльності. Це взначній мірі обумовлено різким скороченням централізованих,державних інвестицій.

    Згідно з чинним законодавством поняття "інвестиції"розглядається в широкому сенсі слова і є всі видиматеріально-майнових та інших цінностей, включаючи інтелектуальні,вкладаються в підприємницьку та інші види діяльності з метоюотримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

    Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути як фізичні,так і юридичні особи, у тому числі іноземні, а також держави іміжнародні організації. В якості учасників (суб'єктів) інвестиційної діяльності можуть виступати інвестори, замовники, виконавці робіт,користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники,банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні біржіі інші учасники інвестиційного процесу.

    Важливе місце в інвестиційній діяльності займають інвестори --юридичні та фізичні особи, що приймають рішення і здійснюютьвкладення власних грошових та інших залучених майнових таінтелектуальних цінностей в інвестиційний проект і забезпечують їхцільове використання.

    Як інвесторів можна виділити:
    - органи уповноважені управляти державним і муніципальним майном чи майновими правами;
    - громадяни, у тому числі іноземні особи;
    - підприємства, підприємницькі об'єднання (концерни, товариства) та інші юридичні особи, держави та міжнародні організації.

    Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, замовників, кредиторів,покупців, іншими словами, виконувати функції будь-якого іншого учасникаінвестиційної діяльності.

    Другим учасником інвестиційного процесу є замовник. Цеможе бути інвестор, а також інші фізичні та юридичні особи,уповноважені інвестором здійснювати реалізацію інвестиційного проекту.
    При цьому замовник не повинен втручатися у підприємницьку та іншудіяльність інших учасників інвестиційного процесу, якщо інше непередбачено договором (контрактом) між ними.

    Якщо замовник не є інвестором, то він наділяється правамиволодіння, користування і розпорядження інвестиціями за період і вмежах повноважень, встановлених договором з урахуванням чинногозаконодавства.

    Третій учасник інвестиційного процесу - це користувачі об'єктівінвестиційної діяльності. Ними можуть бути інвестори, а також іншіфізичні та юридичні особи, держави і муніципальні органи,іноземні держави та міжнародні організації, для яких створюєтьсяоб'єкт інвестиційної діяльності.

    Суб'єкти інвестиційної діяльності мають право поєднувати функції двохабо декількох учасників інвестиційного процесу.

    Об'єктами інвестиційної діяльності є: знову створюваніі Модернізовані основні фонди, і оборотні кошти в усіх галузях ісферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково -технічна продукція, інші об'єкти власності, а такожмайнові права та права на інтелектуальну власність, тобто всі види діяльності, не заборонені законом.

    Зокрема, забороняється інвестування в об'єкти, створення якихне відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних та іншихнорм, встановлених законодавством або завдає шкоду (збиток)охоронюваним законом правам та інтересам громадян, юридичних осіб ідержави.

    Громадяни та юридичні особи України вправі здійснюватиінвестиційну діяльність за кордоном, керуючись цим законом ізаконодавства іноземних держав та міжнародними угодами.

    Інвестиційна діяльність, може здійснюватися у всіх сферахнародного господарства, але не повинна суперечити Закону України "Пропідприємницької діяльності "та Закону України" Про підприємства ",тому вона здійснюється у відповідності з наступними основнимипринципами:
    - невтручання органів влади і управління, громадських організацій, юридичних осіб і громадян в інвестиційну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству;
    - добросовісність інвестування;
    - рівноправність будь-яких інвесторів незалежно від форм власності і видів діяльності за винятком випадків, передбачених законодавством;
    - рівних прав учасників інвестиційної діяльності;
    - правової захищеності інвестицій;
    - свободи вибору критеріїв при здійсненні інвестиційної діяльності;
    - дотримання прав, інтересів громадян, юридичних осіб і держави, охоронюваних законом, при здійсненні інвестиційної діяльності.

    Інвестиційна діяльність може мати яскраво виражений фінансовийхарактер. У цьому випадку фінансові інвестиції здійснюються у формівкладень в акції, облігації та інші цінні папери, а також банківськідепозити.

    Інвестиційна діяльність здійснюється інвесторами, якісамостійно визначають обсяги, напрямки, розміри та ефективністьінвестицій, а також мають право залучати на договірної, майновоконкурсній основі фізичних та юридичних осіб, необхідних їм дляреалізації інвестицій.

    Інвестор може передавати за договором (контрактом) свої правомочностіз інвестицій та їх результатами, фізичним і юридичним особам, а такождержавним і муніципальним органам у встановленому законом порядку.

    Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктамита результатами інвестицій, у тому числі здійснювати торговельні операції, атакож повторні або додаткові вкладення капіталу в різного родупідприємства, цінні папери та інші форми застосування капіталу, як правило,з отриманого прибутку (реінвестування) на території України. Він такожможе набувати необхідні йому майно у громадян і юридичних осіббезпосередньо або через посередників за цінами угоди. Якщо інвестор неє користувачем об'єктів інвестиційної діяльності, то маєправо контролювати їхнє цільове використання та здійснювати у відносинахз користувачем таких об'єктів інші права, передбачені договором
    (контрактом) та чинним законодавством. При цьому слід мати наувазі, що законодавством України можуть бути визначено об'єкти,інвестування яких не тягне за собою безпосередньо придбанняправа власності на них. У цьому випадку можливе подальшеволодіння, оперативне управління, участь-інвестора в доходах відексплуатації цих об'єктів.

    Інвестори можуть здійснювати на добровільних засадах спільну --інвестиційну діяльність.

    Суб'єкти інвестиційної діяльності несуть певнувідповідальність: по дотриманню законодавчо встановлених норм істандартів на території України і республіки Крим; з виконаннявимог державних органів і посадових осіб, що пред'являються вмежах їх компетенції. Учасниками інвестиційної діяльності, --виконують види робіт, повинні мати ліцензію або сертифікат на правоздійснення своєї діяльності, перелік таких робіт визначаєтьсявищими органами виконавчої влади.

    Відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності визначаютьсядоговором (контрактом) між ними. Договір зберігає свою дію на весьтермін інвестиційної діяльності. Договір може бути змінений, якщо післяйого укладення в законодавчому порядку відбулися зміни, що погіршуютьположення партнерів.

    Незавершені об'єкти інвестиційного процесу є частковоювласністю суб'єктів інвестиційного процесу до моменту приймання іоплати інвестором (замовником) виконаних робіт і послуг. Якщоінвестора не влаштовує інвестиційний процес і подальша йогореалізація, і він відмовляється від інвестування проекту, то вони зобов'язанікомпенсувати витрати іншим його учасникам, якщо це не передбаченодоговором.

    Припинення або призупинення інвестиційної діяльностіпровадиться в порядку, встановленому чинним законодавством
    України, і може бути здійснено: а) за рішенням інвесторів. У цьому випадку інвестори відшкодовуютьіншим учасникам інвестиційної діяльності збитки, включаючи упущенувигоду, викликані припиненням виконання своїх зобов'язань за договорамиз ними; б) за рішенням правомочного державного органу. Правомочнідержавні органи згідно з чинним законодавством можутьприпинити або призупинити інвестиційну діяльність у випадках:

    1) визнання інвестора банкрутом у силу неплатоспроможності;

    2) стихійних і інших лих, катастроф;

    3) введення надзвичайного стану; в) якщо продовження інвестиційної діяльності може призвести допорушення встановлених законом екологічних, санітарно-гігієнічних іінших норм і правил, а також прав та інтересів фізичних і юридичних осібі держави.

    Інвестиційний процес потребує державного регулювання, якпрямому, так і непрямому. Так як прибутку повинні бути достатніми для того,щоб підприємці могли робити інвестиції. У той же час, якщо прибуткустають занадто високими за рахунок зменшення частки заробітної плати, тоце може породити напруження в політиці і вимогу підвищитизаробітну плату, які швидко зведуть нанівець як і прибуток, так і бажанняздійснювати інвестиції.

    Забезпечення конкурентоспроможності продукції за допомогою виробництвапевної високотехнологічної продукції кращої якості (на відміну відвідносного зниження цін і заробітної плати) та отримання відповідноїплати за неї - шлях для підтримки платіжного балансу в рівновазі, а,отже, у цьому випадку немає необхідності в проведенні політикистримування або протекціонізму. Таким чином, високаконкурентоспроможність - це той ключ, який дозволяє вирішити конфліктцілей між внутрішнім і зовнішнім балансом. Вона - основнапередумова розвитку економіки, в цілому, без дефіциту платіжного балансу ібезробіття??. Але, щоб виробляти необхідні товари і послуги, країна повинназнаходиться на передньому плані в питаннях впровадження нової техніки та випускунової продукції. А з цього випливає, у свою чергу, вимога неконсервувати ресурси - людей і продуктивний капітал - у такихгалузях, які вибиті міжнародною конкуренцією, замість того, щобнавпаки, підтримати і стимулювати структурну перебудову і перевестиресурси з найстаріших галузей і підприємств в нові, шляхом проведеннявідповідних інвестиційних програм. При цьому необхідна такождовгострокова політика підвищення освітнього рівня кадрів, а такожприбутковості для стимулювання нових інвестицій та розповсюдження новоїтехніки і технології.

    Необхідність державного регулювання особливо посилюється вумовах існуючої стагфляції. Справа в тому, що при інфляції іодночасному спаді виробництва спаді виробництва, економічні рішеннястають короткостроковими й одержують спекулятивну спрямованість, аінвестиції скорочуються, крім тих, які обіцяють великі інфляційніприбутку, - але ці інвестиції не так бажані з погляду всієїекономіки. А це загрожує добробуту та зайнятості в довгостроковійперспективі.

    Інфляція може бути обумовлена нестачею інвестиційних товарів.
    Тому антиінфляційна політика повинна включати заходи з подоланнятакого становища: уряд та інші органи господарського управлінняповинні вживати заходів щодо забезпечення коштів для ризикового капіталу іінвестицій у підприємства.

    Інфляція обумовлена ростом цін, а це, перш за все, результатзниження ефективності виробництва та зростання питомих витрат на виробництвопродукції. В Україні, в період панування адміністративно-командноїсистеми, функціонував величезний сектор будівництва, що не відрізнявсявисокою ефективністю (див. табл.1.2) [19, с.408], куди відволікалась левовачастка коштів, не залишаючи достатньо ресурсів для економічногостимулювання, продуктивності праці та модернізації виробництва.

    Таблиця 1.2 - Стан виробничого будівництва в Україні в

    1986-1991 рр..

    | | Роки |
    | Показники | |
    | | 1986 | 1990 | 1991 |
    | Повна кошторисна вартість будівництва, | | | |
    | млн. крб. | 94389 | 94239 | 111803 |
    | У тому числі вартість введених в | | | |
    | дію основних фондів з початку | 31977 | 32116 | 29393 |
    | будівництва, млн. крб. | | | |
    | Обсяг робіт, які підлягають виконанню | | | |
    | для завершення будівництва, млн. крб. | 52709 | 49033 | 67274 |
    | Кількість об'єктів | 2984 | 3234 | 300 |
    | Кількість законсервованих об'єктів | 150 | 302 | 304 |

    Незапитаність технологічного прогресу компенсуваласянадмірними інвестиціями та надмірним споживанням природних ресурсів.
    Циклічність ж розвитку економіки вимагає розумного співвідношення інвестиційта інновацій. Інноваційний імпульс повинен трансформуватися вінвестиційний цикл.

    1.3 Стратегія інвестиційної діяльності в Україні

    Загальна економічна ситуація в Україні в даний момент здобуваєпозитивні тенденції

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !