ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Системний рейтинг депутата
         

     

    Менеджмент

    Системний рейтинг депутата

    Вяткін Віктор Борисович

    Анотація:

    Стаття присвячена процедурі ухвалення законодавчих рішень у виборчих органах державної влади. Запропоновано голосу кожного депутата ставити в відповідність його індивідуальний рейтинг, який представляє собою значення певної інформаційної функції, аргументами якої є фактори, характеризують результати виборчої кампанії.

    До числа основних регулятивних чинників, що визначають якість життя більшості населення, відносяться законодавчі рішення, що приймаються колегіально виборчими органами державної влади (Держ. Дума, Обл. Дума і т.д.). Процедура прийняття рішень при цьому в даний час зводиться до простого підрахунку кількості голосів, поданих депутатами як "за", "проти", "Утримався". І, відповідно, для того, щоб будь-який законодавчий акт отримав "путівку в життя", необхідно, як правило, щоб у його відношенні проголосувало "за", як мінімум, 50% депутатів плюс один голос.

    В першому наближенні така процедура прийняття законодавчих рішень виглядає вельми демократичною, оскільки в ній реалізується основний принцип демократії -- воля більшості. Разом з тим, розглядаючи всю сукупність виборців (електорат) виборного органу, як єдине системне утворення, автономними частинами (системними об'єктами) якого є електорати депутатських (виборчих) округів, можна стверджувати, що такий порядок прийняття рішень далеко не завжди може адекватно відображати реальне ставлення до законодавчих актам, що виносяться на голосування, з боку більшості електорату вибраного органу в цілому і, як наслідок, щодо останнього може призводити до порушення зазначеного демократичного принципу. Справа в тому, що вага (значимість) голосів депутатів з різних позицій об'єднаного електорату виборного органу, як єдиного системного освіти, не є постійною величиною і функціонально залежить від ряду факторів, що характеризують як результати виборчих компаній по округах, так і відносну показність округів за кількістю виборців. До таких факторів, в першу чергу, відносяться:

    кількість голосів виборців, які забезпечили перемогу депутата на виборах (позитивний електорат депутата);

    кількість виборців по депутатському округу, які взяли участь у виборах (явочний електорат депутата);

    номінальна чисельність електорату депутатського округу (представницький електорат депутата);

    номінальна чисельність електорату виборного органу по всій сукупності виборчих округів (представницький електорат виборного органу).

    Сукупність наведених факторів по кожному депутату утворює його індивідуальну електоральну систему (рис. 1), інформаційно-кількісні характеристики якої повинні враховуватися в процесі прийняття законодавчих рішень. У Інакше відповідність прийнятих рішень переважному думку інтегрального електорату всіх округів може бути поставлено під сумнів.

    Викладений матеріал свідчить, що розумно і необхідно голосу кожного депутата ставити у відповідність його індивідуальний системний рейтинг (R), що представляє собою значення деякої інформаційної функції, аргументами якої є зазначені вище фактори. В даний час така функція отримана за допомогою математичного апарату синергетичної теорії інформації, в рамках якої розглядаються інформаційно-кількісні аспекти відображення (відтворення) різних системних утворень, представлених кінцевим безліччю елементів. В основі даної теорії лежить висновок формул для розрахунку двох різновидів кількості інформації, що відображається системними об'єктами: кількості інформації, що відображається системним об'єктом самим про себе як єдиному цілому (самоотражаемая інформація або інформаційне перетин системного об'єкта) і кількості інформації, що відображають один про одного, як про цілісні утвореннях, два безпосередньо взаємопов'язаних між собою системних об'єкта (негентропії відображення). Аналіз електоральної системи депутата, який здійснюється з використанням розрахункових формул зазначених різновидів кількості інформації, дозволяє системний рейтинг R в загальному вигляді представити в такий так:

    , де:

    I - Інформаційне перетин позитивного електорату депутата;

    Р1 - Інформаційний вага відображення позитивним електоратом депутата його явочного електорату;

    Р2 - Інформаційний вага відображення явочним електоратом представницького

    електорату депутата;

    Р3 - Інформаційний вага відображення представницьким електоратом депутата

    представницького електорату виборного органу в цілому.

    При це інформаційний вага відображення являє собою відношення негентропії відображення до інформаційного перетину відбиваного об'єкта.

    Те Тобто, з позицій синергетичної теорії інформації рейтингом депутата є твір інформаційного перетину його позитивного електорату на ряд поправочних коефіцієнтів, що враховують особливості депутатської електоральної системи. Причому рейтинг R одного депутата, позитивний електорат якого дорівнює N, зовсім не обов'язково буде більше, ніж рейтинг іншого депутата, позитивний електорат якого менше N.

    Рейтинг R є інформаційно-кількісною характеристикою значущості голосів тих депутатів, які обиралися, як прийнято говорити, по мажоритарних округах. Разом з тим значну частину депутатів законодавчих органів влади в даний час складають депутати, обрані за партійними списками. Природно, що рейтинг (R *) цих депутатів, маючи таку саму сутність, що й рейтинг R, повинен оцінюватися за іншою методикою, що враховує вже особливості електоральної системи тієї чи іншої політичної партії, що подолала на виборах до законодавчих зборів прохідний виборчий бар'єр. Електоральна система політичної партії (рис. 2) включає в себе при цьому три основних фактора (системних об'єкта):

    кількість голосів виборців, які підтримали на виборах політичну партію (позитивний електорат партії);

    інтегральне кількість виборців по всій сукупності виборчих округів, які взяли участь у виборах (явочний електорат виборного органу);

    номінальна чисельність електорату виборного органу по всій сукупності виборчих округів (представницький електорат виборного органу).

    Інформаційно-кількісний врахування цих факторів дозволяє як аргументи рейтингу R * використовувати наступні характеристики: I * - інформаційне перетин позитивного електорату політичної партії, Р1 * - інформаційний вага відображення позитивним електоратом партії явочного електорату виборного органу, Р2 * - інформаційний вага відображення явочним електоратом виборного органу його представницького електорату.

    Наведені аргументи рейтингу R * по своїй змістовній суті ідентичні першим трьом аргументів індивідуального рейтингу R, але у своїй сукупності не є достатніми для об'єктивного зіставлення між собою значень R і R *, так як рейтинг R є функцією чотирьох аргументів. Для того, щоб зробити рейтинги R і R * еквівалентними один одному за кількістю аргументів і, відповідно, порівнянними за своїм значенням, доцільно і необхідно в як четвертого аргументу (Р3 *) рейтингу R & використовувати середнє значення інформаційного ваги Р1, визначене за всіх виборчих округах. З урахуванням зроблених зауважень системний рейтинг голосів депутатів, обраних за партійними списками, виглядає наступним чином:

    Сума системних рейтингів депутатів, які проголосували за позитивне рішення будь-якого законодавчого питання (), виражена у відсотках від загальної суми рейтингів депутатів, які взяли участь у голосуванні, може (і повинна) бути критерієм об'єктивності рішень, прийнятих на основі простого підрахунку голосів. При цьому можуть мати місце 6 основних випадків, показаних на рис. 3, які відображають 3 ситуації:

    Перша ситуація (1-й і 2-й випадок): системні рейтинги депутатів і простий підрахунок голосів узгоджено виступають за прийняття позитивного рішення.

    Друга ситуація (3-й і 4-й випадок): системні рейтинги і простий підрахунок голосів узгоджено виступають проти прийняття позитивного рішення.

    Третя ситуація (5-й і 6-й випадок): системні рейтинги і простий підрахунок голосів суперечать один одному щодо прийнятого рішення.

    Регулярний визначення суми рейтингів має стати складовою частиною моніторингу діяльності будь-якого виборного органу, в процесі якого особливу увагу слід приділяти третій з перерахованих ситуацій. При це може прогнозувати реакцію більшості електорату виборного органу на законодавчі рішення, прийняті депутатами і, як наслідок, здійснюватиметься профілактика потенційних вогнищ соціальної напруженості.

    Список літератури

    Вяткін В.Б. Синергетична теорія інформації: загальна характеристика та приклади використання// Наука і оборонний комплекс - основні ресурси російської модернізації: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Єкатеринбург: УрВ РАН, 2002.

    Під системним об'єктом розуміється якісно відокремлений безліч елементів у складі певної системи.

    Спрощеним прикладом відмови від простого підрахунку голосів може служити прийняття рішень в акціонерні товариства за допомогою голосування пакетами акцій, вага яких виражений у відсотках від загальної кількості акцій.

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.sciteclibrary.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !