ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Кадрова психодіагностика
         

     

    Менеджмент

    Кадрова психодіагностика

    Тахір Юсупович Базаров, МДУ ім. М.В. Ломоносова

    Але один дух недостатній: прозорливість, строгість, безкорисливість, не метушливість, спритність в міркуваннях, сполучена з упертістю в досягненні мети, суть стихії Партизана, і цього невдоволено: йому потрібен незвичайний союз молодих років з досвідченістю.

    Д. Давидов. Досвід теорії партизанського дії

    У главі обговорюються технологічні засади кадрової психодіагностики як одного з напрямків кадрового консультування, що відноситься до експертного типу. Сьогодні цілком зрозуміло, що для працівника сучасного підрозділи по роботі з персоналом необхідне розуміння суш діагностичної роботи для грамотної організації процесу, глибокого і багатостороннього вивчення кандидатів на вакантні посади і працюють співробітників організації. Це, однак, не означає, що співробітник відділу персоналу повинен бути професійним псіходіагностом. Важливо, щоб він був освіченим замовником, який може точно поставити завдання й оцінити результат.

    Кадрова психодіагностика: етапи та методологічні основи тесту

    За часів легендарні лейтенант Беспятов був би або комісаром, або комісаром розстріляний. За часів нові боротьба за ідеал ускладнена відсутністю ідеалу, духовний простір придбало всі риси фінансового за відсутності власне фінансів.

    М. Веллер. Нуль годин

    Кадрова психодіагностика - область психології, в рамках якої розробляються і реалізуються методи виявлення і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особи - суб'єкта професійної діяльності та трудових відносин.

    З визначення випливає, що кадрова психодіагностика спрямована на вивчення таких якостей працівника, які мають значення з точки зору його професійної успішності, розвитку та ефективного міжособистісного взаємодії в процесі праці.

    Індивідуально-психологічні особливості особистості -- динамічна, що змінюється в процесі життя і діяльності система. Тому їх вивчення і аналіз повинні будуватися з позиції розкриття потенціалу особистості для подальшого розвитку.

    Етапи психологічної діагностики

    Прийняття рішення про використання в консультаційної роботі при оцінці персоналу психологічних тестів означає необхідність включення технологічного ланцюжка, що складається з ряду послідовно реалізованих етапів:

    Етап 1 - професіографічної. Здійснюється вивчення, аналіз і систематичний опис професійної діяльності.

    Результатами такого аналізу звичайно є:

    • Професіограма - комплексне опис професійної діяльності, складений з урахуванням висунутих адміністрацією цілей (наприклад, профвідбір, розробка системи навчання та підвищення кваліфікації, автоматизація технологічних процесів тощо);

    • псіхограмма - список психологічних професійно важливих якостей працівника, що впливають на його ефективність в процесі досягнення професійно значимого результату.

    Слід відзначити, що складання псіхограмми - це не складання єдино можливого «психологічного зразка» працівника. Часто виявляється, що професіонали, що володіють різними індивідуально-психологічними особливостями, демонструють однаково високий результат в роботі. Звідси випливає, що правильніше було б описувати та аналізувати різні ефективні індивідуальні стилі професійної діяльності.

    Етап 2 - критеріальні. Результати аналізу трудової діяльності дозволяють сформулювати критерії, які згодом можуть використовуватися при: 1) розробки процедури професійного психологічного відбору; 2) створення програм адаптації, навчання та розвитку співробітників організації; 3) формування систем матеріального стимулювання та атестації персоналу.

    Зауважимо, що ці процедури особливо важливі в ситуації, коли організація працює в умовах жорсткої конкурентної боротьби, а її співробітники здійснюють складну професійну діяльність.

    Етап 3 - технологічний. Здійснюється розробка технології психологічного обстеження. Під критерії психологічної оцінки підбираються методики, складається «тестова батарея», виробляється алгоритм аналізу та інтерпретації результатів, розробляються форма і структура представлення результатів.

    Методики, спрямовані на вивчення і вимір психологічних показників схильності людини до даної професійної діяльності, повинні відповідати певним вимогам:

    1) дозволяти збирати діагностично значущу інформацію за короткий час;

    2) надавати інформацію не взагалі про людину, а про його конкретних психологічних якостях;

    3) представляти яка збирається інформацію в такому вигляді, щоб можна було здійснити кількісне та якісне порівняння осіб, пройшли тестування;

    4) інформація, отримана за допомогою тесту, повинна бути корисна з точки зору прогнозу розвитку, спілкування, ефективності обстежуваного в тієї чи іншої діяльності.

    Експертний висновок

    Кінцевим результатом психологічної діагностики є опис властивостей оцінюваного працівника - експертний висновок. Можна виділити два аспекти, які суттєво впливають на ефективність його подальшого використання. Перший з них має змістовний характер і пов'язаний з параметрами опису результатів. Другий пов'язаний з формою (видом) подання результату. Розглянемо ці аспекти більш докладно.

    1. Параметри опису. При реалізації технологічного підходу до кадрової психодіагностики істотне значення мають: склад і утримання системи критеріїв, за якими здійснюється оцінка співробітника (кандидата); структура викладу результатів діагностики; термінологія, яка використовується для опису.

    Для того щоб експертний висновок могло бути використано адміністрацією організації в якості підстави для прийняття кадрових рішень, воно має бути представлено в критеріях, що збігаються з змістом з переліком властивостей (якостей), включених до псіхограмму. Однак застосовувані в психодіагностику стандартизовані методики припускають отримання результату у вигляді балів за шкалами, зміст яких практично ніколи повністю не збігається зі змістом властивостей і якостей, які потрібно оцінити (виміряти) в рамках практичної задачі. Таким чином, тут істотною стає завдання «перекладу» проміжних результатів з мови шкал психодіагностичних тестів на мову критеріїв, на підставі яких будується підсумкове експертний висновок. Описаний процес переведення має прийматися до уваги і при підборі методик, і при складанні «тестовому батареї».

    Можливі наступні підходи до подолання зазначених труднощів:

    1) використання фахівця-псіходіагноста як «Чорного ящика», до якого «на вході» завантажуються проміжні результати діагностичних методик з отриманням «на виході» підсумкових результатів у структурі та термінах необхідних критеріїв і психологічних якостей. У цьому випадку консультанту необхідні: а) дуже висока кваліфікація; б) гарне знання тієї професійної діяльності, для якої здійснюється профвідбір;

    2) розробка формального механізму перерахунку проміжних результатів (даних тестів) у підсумкові із застосуванням апарату математичної статистики (кореляційний та регресійний аналіз). Такий підхід дозволяє обробляти великий обсяг інформації про результати оцінки при мінімальних витратах часу, проте вимагає серйозної і тривалої дослідної роботи, істотних витрат на розробку та великого обсягу даних для верифікації. Описаний підхід зручний при необхідності багаторазового рішення ідентичних завдань з великим числом обстежуваних і з успіхом реалізується у нас в країні з середини 90-х років при професійному відборі кандидатів у органи внутрішніх справ.

    2. Сьогодні склалася практика кадрового консультування, в рамках якої використовуються чотири основних види представлення результатів діагностики, зручні з точки зору прийняття кадрових рішень.

    1) Розрахунок балів за критеріями оцінки. Дає інформацію про ступінь вираженості якостей - критеріїв оцінки. Найбільш поширена форма подання таких даних - «профіль» якостей, представлений у графічній або табличній формі. Результати тестування у вигляді балів за критеріями оцінки можуть ефективно використовуватися представниками адміністрації тільки при чіткому і однозначним розумінні ними критеріїв оцінки. При такій формі представлення результатів виникають труднощі при необхідності швидко порівнювати результати окремих респондентів з великої вибірки один з одним, особливо при великій кількості критеріїв оцінки.

    Позитивним моментом є простота подальшого використання методів статистичного аналізу інформації по великій кількості обстежених.

    2) Результати ранжирування (рейтинг, місце в списку). Виходять шляхом порівняння результатів різних людей на основі інтегрального (комплексного) бали. Цей спосіб представлення результатів найбільш очевидно представляє становище людини по відношенню до інших оцінюваним з даної групи. Він дозволяє вибрати кращого з наявних. Однак ховаються індивідуальні специфічні особливості окремої людини, мінімізується можливість аналізу його індивідуального стилю діяльності. Крім того, необхідність використання єдиного інтегрального балу створює технічні проблем під час його розрахунку:

    а) визначення «внеску» кожного з різнорідних за змісту показників у загальну оцінку;

    б) визначення ступеня впливу на інтегральний бал того чи іншого діапазону шкали вихідних показників.

    У підсумку істотно підвищується ймовірність помилки з боку кадрового консультанта і зростає його відповідальність за кінцевий результат, у зв'язку з чим пред'являються більш високі вимоги до його кваліфікації.

    3) Результати категоризації (віднесення до тієї чи іншої групі, класу). Такий спосіб представлення результатів являє собою діагноз у його елементарному варіанті ( «хворий» - «здоровий», «придатний» - «не придатний »). В тій чи іншій формі містить готове рішення, що спрощує використання результату діагностики і в максимальній мірі збільшує відповідальність експерта, а також знімає проблему інтегрування різнорідних показників. Одна з основних проблем - вибір кордонів для групової диференціації. Крім того, існує ймовірність помилкового віднесення до групи людей, результати категоризації яких знаходяться у проміжній ( «прикордонної») області.

    У реальному консультаційної практиці кадровий консультант-діагност отримує право на такий висновок тільки при абсолютному довіру до нього з боку замовника та делегування відповідних повноважень, а також у тих випадках, коли є нормативні документи, які регламентують процес «постановки діагнозу». Як приклад реалізації такого підходу можна навести систему професійного відбору в силових відомствах, де існують відомчі накази, детально описують патопсихологічний протипоказання для складних видів професійної діяльності. Така ж тенденція в останні роки спостерігається і ряді великих вітчизняних комерційних структур, що відносяться до розряду кредитних організацій (банки, страхові компанії, фонди).

    4) Змістовне опис (висновок, портрет, характеристика). Найбільш складна робота для консультанта, що вимагає синтезувати наявні у нього дані психодіагностики в якісний опис особистості. У цьому випадку очікується одержання цілісного «психологічного портрета »кожного з оцінюваних. У результатах, представлених у такий спосіб, ймовірність технічних помилок нижче, оскільки висновок будується на основі прямого змістовного аналізу і опису отриманих даних. Разом з тим цей спосіб вимагає значних (у порівнянні з іншими формами представлення результатів) часових ресурсів. Іншою проблемою може стати суб'єктивне сприйняття наданої інформації особою, яка використовує результати діагностики. Як правило, у цьому випадку значно збільшується час, необхідне для сприйняття і розуміння результату, а також ускладнюється процес порівняння результатів різних людей між собою. Застосування формальних методів аналізу при такому способі подання інформації неможливо.

    Основні поняття психодіагностики

    У психодіагностику існує ряд базових понять, уявлення про яких необхідно для розуміння суті діагностичної роботи, грамотної постановки задачі та контролю за результатами діяльності психолога.

    Тест психологічний (від англ. test - проба, випробування, перевірка) - спеціально сконструйована процедура для виявлення, вивчення та вимірювання одного чи декількох психологічних якостей, характеристик людини. Неодмінною умовою цієї процедури є незмінна структура стомлений ситуації (зміст завдань, послідовність їх пред'явлення, форма бланка тощо). Для всіх досліджуваних тест завжди повинен бути однаковий. Саме ця умова дозволяє вимірювати й порівнювати поведінкові реакції (особливо) різних людей.

    «Тестова батарея» - набір психологічних тестів, розроблений для збору необхідної з точки зору прийняття кадрового рішення інформації про випробуваному. «Тестова батарея» створюється на основі професіографічної попереднього дослідження, в ході якого здійснюється психологічний аналіз діяльності та виділяються індивідуально-психологічні якості професіоналів, пов'язані з професійною успішністю. Загальна тривалість виконання тестів повинна бути не більше трьох годин.

    Чорта психологічна - сталий властивість людини, характеризує узагальнений спосіб, стратегію його поведінки щодо даного типи ситуацій. У психодіагностичних методиках риса трансформується в тестові шкали. Результат випробуваного за тестовою шкалою показує ступінь вираженості у нього вивчається риси.

    Шкала тестова - інструмент для чисельного виміру психологічних властивостей суб'єкта. Показник за тестовою шкалою свідчить про ступінь вираженості вимірюваного психологічного якості у випробуваного. У тестах найчастіше зустрічаються: шкала «стіною» (включає діапазон оцінок від 1 до 10 балів, використовується в опитувальнику Кеттелла 16PF), Т-шкала (включає в себе діапазон оцінок від 1 до 100 балів, використовується в Міннесотський багатофакторному особистісному питальнику в Міннесотський багатофакторному особистісному питальнику (MMPI). У тесті може бути від однієї до кількох сотень шкал. Так, у MMPI їх більше двохсот.

    Тестова норма - результат статистичного аналізу та виділення характеристик показників з даного психологічного тесту для вибірки випробуваних з однорідними соціально-демографічними показниками (стать, вік, освіта, регіон і т.д.). Тестова норма має два основні параметри:

    вибіркову середню

    де Xi, - результат по тесту i-гo випробуваного з вибірки, по якій здійснювався розрахунок норми;

    N - кількість випробуваних у вибірці;

    середньоквадратичне відхилення

    де Xi - результат по тесту i-го випробуваного з вибірки, по якій здійснювався розрахунок норми; Хср. - Вибіркове середнє; N -- кількість випробуваних у вибірці.

    Необхідно відзначити, що для отримання достовірних норм N повинно бути достатньо велике. Адже передбачається, що ми поширюємо цю норму на всіх інших осіб з аналогічними соціально-демографічними характеристиками (на так звану генеральну сукупність). Це означає, що функція вірогідності результатів повинна бути гак званим «нормальним розподілом».

    Вибіркова середня Хcp і середнє квадратичне відхилення S використовуються для оцінки результату А випробуваного наступним так:

    1) Якщо А <(Xcр - S), то вважається, що випробуваний продемонстрував низький результат за даною шкалою (тесту);

    2) Якщо А> (Хср + S), то результат вважається високим;

    3) Якщо (Хср + S)> А> (Хср - S), то це середній результат.

    Зауважимо, що згадані вище види тестових шкал (шкала «Стенов »і Т-шкала) є результатом стандартизації (лінійного перетворення масштабу шкали) у вигляд, зручний для практичного використання.

    Так. для шкали «стіною» завжди Хср = 5,5; S = 2. Для шкали Т-балів Хср = 50; S = 10. Для шкали IQ Xcp = 100; S = 15.

    Існує цікава особливість, пов'язана з Xср і S. Виявляється, у разі нормального розподілу результатів (див. вище) показники середнього рівня (Хр + S> А> Хср - S) мають 68,26% випробуваних. Відповідно високі і низькі результати мають по 15,8% випробуваних. У реальному психодіагностичної практиці середній результат, як правило, не підлягає змістовної інтерпретації. Творці тестів розробляють опис результатів, що відповідають високим і низьким показниками.

    Валідність - комплексна характеристика тесту, що дає інформацію, що вимірює дана методика і наскільки добре. Може визначатися шляхом обчислення кореляцій показників (шкал) тіста з емпіричними критеріями (експертними оцінками, ефективністю діяльності, подібними показниками інших методик і т.д.). Валідність - один з найважливіших параметрів будь-який психодіагностичної методики. Якщо тест «неваліден», користуватися ним не можна. Існує кілька підвидів валідності.

    Прогностична валідність - характеристика тесту, що дозволяє оцінити якість прогнозу відносно випробуваного за результатами даного тесту.

    Змістовна валідність - характеристика тесту, що дозволяє оцінити зміст і повноту методики з точки зору особливостей вимірюваної області психічних якостей.

    Надійність - характеристика, що відображає точність вимірювання індивідуальних психологічних рис за допомогою даного тесту. Відомо, що на результат тестування впливають багато факторів: підвищений емоційне напруження, стомлення, особливості обстановки і особистості діагноста, мотивація випробуваного. Умовно фактори, що є причиною розкиду результатів, можна розділити на дві групи: 1) фактори нестійкості діагностичної процедури; 2) чинники нестабільності вимірюваної риси в часі.

    Для оцінки точності тесту використовуються два види надійності: надійність-узгодженість та надійність-стійкість.

    1) Надійність-узгодженість - показник методики, що характеризує рівень її внутрішньої однорідності щодо вимірюваної риси. Визначається шляхом розщеплення пунктів опитувальника на дві групи і обчислення кореляцій кожної групи з загальним показником тесту (шкали). Можна сказати, що надійність-узгодженість показує, наскільки добре і злагоджено «Працюють» пункти опитувальника в плані виявлення даної риси.

    2) Надійність-стійкість (або ретестовая надійність) - Показник стійкості результату тесту в часі. Обчислюється як коефіцієнт кореляції результатів однієї і тієї ж групи випробуваних з перервою на два тижні.

    Нормальний розподіл - вид теоретичного розподілу змінних (функція ймовірності результату). Спостерігається при зміні змінної під впливом безлічі незалежних факторів.

    Нормальний розподіл описується рівнянням Муавра:

    де Xi - але результат тесту: f (x) - ймовірність результату: S - середньоквадратичне відхилення: Xср-середньоарифметичне.

    Кореляційний аналіз - набір методів математичної статистики, які використовуються для вивчення взаємозв'язку між змінними (показниками). Використовується в психодіагностики при вирішенні питань валідності і надійності тестів. Процедури кореляційного аналізу дозволяють оцінити рівень значущості зв'язку досліджуваних змінних (іншими словами - ймовірність помилки при висуненні гіпотези про наявність взаємозв'язку між змінними), а також міру і напрям впливу однієї змінної на іншу. У ході кореляційного аналізу обчислюються коефіцієнти кореляції - кількісні показники заходи та напрямки впливу змінних.

    Графік f (x) має вигляд:

                    

    f (x)

    x

    Xcp - S Xcp Xcp - S

    Факторний аналіз - комплекс методів математичної статистики, спрямований на виявлення прихованих закономірностей в масиві змінних. Дозволяє перейти від сукупності виміряних показників досліджуваного явища до узагальнених факторів, що дає можливість висувати гіпотези щодо структури явища. Метод факторного аналізу використовувався при створення опитувальника 16 PF Р. Кеттела і при виділенні інтегрального інтелектуального чинника g, що виявляється при вимірюванні інтелекту за допомогою різних тестів (Ч. Спірмена, 1936).

    Складна професійна діяльність - це така робота, яка може бути охарактеризована одночасною присутністю більше ніж трьох із таких особливостей: 1) необхідністю спеціальної професійної підготовки для ефективного виконання функціональних обов'язків; 2) різноманіттям і складністю професійних завдань; 3) часто виникають ситуаціями невизначеності при вирішенні професійних завдань і необхідністю вибору найкращого з багатьох способів досягнення професійних цілей; 4) високим рівнем психічної напруженості праці; 5) жорсткими тимчасовими обмеженнями для професійних результатів; 6) наявністю робочих ситуацій, при яких виконання професійних функцій пов'язане з ризиком і небезпекою для життя професіонала і як наслідок -- необхідністю подолання за рахунок соціально обумовленого поведінки природних інстинктів в процесі вирішення професійних завдань; 7) підвищеною соціальною відповідальністю за результати професійної діяльності (відсутність «права на помилку» в процесі виконання роботи).

    Найбільш поширеними прикладами сучасної складної професії є робота топ-менеджера комерційної організації, фахівця з продажу послуг, фахівця з роботи з клієнтами (замовниками).

    Складна професійна діяльність пред'являє підвищені вимоги до психологічних якостей фахівця. Психологічний відбір з використанням методів психодіагностики є необхідним етапом відбору успішних кандидатів для складної професії.

    Концепція особистості як основа структури тесту

    Зазвичай психодіагностичних тест будується на основі авторських уявлень про структуру особистості. Те, як розробник методики описує і пояснює психологічні особливості людини, визначає шкальні структуру та інтерпретацію тесту.

    Збір і систематизація інформації про випробуваному в ході психодіагностичного обстеження відбуваються на основі суб'єктивної моделі особистості, представленої в свідомості діагноста. Складові цієї моделі впливають на вибір методик, структуру висновку за результатами обстеження і спосіб викладу діагностичної інформації.

    У сучасній психології існує кілька найбільш поширених підходів до вивчення та аналізу особистості.

    1. Конституціональна підхід. У його основі лежить уявлення про те, що психологічні особливості людини пов'язані з типом його конституції (будовою тіла, темпераментом), тобто з вродженими генетично зумовленими параметрами. Психодіагностичних інструмент в рамках цього підходу будується на основі виявлення зв'язків між антропометричними параметрами і психологічними рисами. Таким чином, кожному конституціональне типу ставиться у відповідність набір особистісних характеристик.

    2. Факторний підхід. Заснований на вивченні та аналізі особистості з використанням методів математичної статистики (факторного аналізу). При цьому характеристики особи, присутні в мові, об'єднуються в групи (фактори), які згодом фігурують як шкали опитувальників. У рамках цього підходу розроблено популярний в Росії тест Р. Кеттела 16PF.

    3. Блочний підхід. Передбачає виявлення і виділення окремих блоків, складових частин особистості (рис. 1).

                                        

    Рис. 1. Блоки - складові частини особистості

    Блок темпераменту, пов'язаний з генетично заданими показниками нервово-психічних процесів (інтенсивністю, швидкістю, темпом, ритмом, витривалістю), є фундаментом, на якому «надбудовуються» інші блоки. Над ним розташований блок вищих психічних функцій - складних системних психічних процесів, які формуються в процесі соціалізації особистості. У нього входять пам'ять, увагу, сприйняття, мислення. Далі йде блок характеру, пов'язаний з набутим досвідом і закріпленими в ході соціалізації особистості стійкими формами поведінки та міжособистісної взаємодії. На самому верху виявляється блок спрямованості особистості. Іноді його називають мотиваційно-ціннісним. З точки зору прогнозу професійної успішності найбільшою інформаційної значимістю мають верхні блоки: спрямованість особистості, характер, вищі психічні функції.

    На думку авторів, блоковий підхід найбільш зручний і технологічно виправданий для аналізу особистості з використанням засобів психодіагностики та розробки системи критеріїв психологічного відбору.

    4. Мотиваційно-динамічний підхід. Досить популярний в сучасній психології. У його основі теза про те, що будь-який прояв особистості може розглядатися з урахуванням ієрархічно організованих рівнів потреб (мотивів). І, крім того, в якому-небудь одному динамічному освіту (відношенні, мотив, потреби тощо) проявляються властивості цілісної особистості. Як приклад, іллюстірующего мотиваційно-динамічний підхід, можна привести концепцію самоактуалізації А. Маслоу, згідно з якою, потреби більш високого рівня (потреба в любові, потреба у соціальному статусі, потреба в самоактуалізації) виникають лише після того, як людина задовольнить базові потреби, тобто відчуватиме фізіологічний комфорт і почуття безпеки.

    Існують і інші методи вивчення особистості. Так введене Л.Н. Собчик поняття «провідна тенденція», тобто індивідуально-окреслений стиль сприйняття, переробки та відтворення інформації про пізнаваним світі, які трансформуються в думки, переживання, вчинки людей, охоплює всі рівні особистості від генетично заданих до вищих, сформованих у ході соціалізації. У ході аналізу результатів психодіагностики виявлення однієї або кількох провідних тенденцій особистості дозволяє більш точно прогнозувати поведінка людини і розуміти його мотиваційно-ціннісні пріоритети.

    Поняття "індивідуальний стиль діяльності», введене у вітчизняну психологію праці Е. А. Клімовим, визначає індивідуальний стиль діяльності (ІСД) як стійку індивідуально-специфічну систему психологічних засобів, прийомів, навичок, методів, способів виконання тієї чи іншої діяльності. ІСД дозволяє людям з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи, різною структурою здібностей, темпераменту, характеру домагатися рівної ефективності при виконанні однієї і тієї ж діяльності різними способами, компенсуючи при цьому індивідуальні особливості, що перешкоджають досягненню успіху.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.iu.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !