ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Попит на торговельному підприємстві і методи аналізу попиту
         

     

    Менеджмент

    Попит на торговельному підприємстві і методи аналізу попиту

    Курсова робота з економіки торговельного підприємства

    Інститут товарознавства та торгівлі

    Кафедра торгової справи

    Москва 2004

    Введення

    В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємству. Саме на цьому рівні створюється вся необхідна суспільству продукція, виявляються різні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління.

    Все це вимагає глибоких економічних знань. Адже в умовах ринкової економіки виживе лише, той хто найбільш грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

    Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) - все це зумовлює виживання і успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не справити будь-яку продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять в даний час численні відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. "Клієнт завжди правий" - цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма провідними виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як споживчий попит.

    Споживчий попит: економічна сутність

    1.1. Поняття і види попиту

    У будь-якій ринковій системі як орієнтує на кінцеві цілі і рушійної сили економічного розвитку виступає попит кінцевих споживачів матеріальних благ і послуг. Тому питання вивчення і прогнозування попиту є вихідними і найважливішими інструментами організації маркетингової діяльності в масштабах комерційних фірм, а також, регулювання ринку і товарного обігу в регіональному та національному масштабах.

    Під споживчим попитом розуміється та частина сукупної суспільної потреби у товарах і послугах, що при даному рівні цін і тарифів може бути задоволена за рахунок грошових коштів споживачів. У свою чергу, потреби являють собою історично зумовлені і об'єктивно необхідні запити людей до умов життя, праці і побуту.

    Розрізняють суспільні, колективні та особисті потреби. Останні поділяються на два види: загальні та приватні. Загальні потреби - це потреби людей в їжі, одягу, житло. Вони народжуються разом з людиною і існують вічно. Приватні потреби людей, наприклад у взутті певної моделі, певного кольору і т.п. -- недовговічні. Замість відмерлих будь-яких приватних потреб розвивається виробництво дає людині широку гаму нових продуктів, розширюючи коло його потреб. Цей процес прийнято називати законом узвишшя потреб.

    Приватні потреби, взяті незалежно від сучасних можливостей виробництва, не мають будь-яких рамок, тобто вони безмежні. Так виникає й існує вічне протиріччя між безмежними потребами людей і обмеженими в кожен момент ресурсами і технологічними можливостями їх задоволення. Таке протиріччя дозволяється за допомогою попиту, оскільки попит - це потреби, винесені на ринок, за яким стоїть відповідний грошовий еквівалент. Попит обмежує задоволення потреб розмірами наявних у споживачів грошових коштів. Отже, попит - це не гроші споживачів, а їхні потреби в товарах і послугах, обмежені наявними у них грошовими коштами. Попит характеризує залежність між можливою величиною покупки товарів і величиною витрат на таку покупку.

    Залежно від ступеня задоволення розрізняють реалізований (задоволений) і незадоволений попит. Реалізований попит характеризується сумою грошових коштів споживачів, витрачених на купівлю товарів. Показником задоволеного попиту населення в товарах служить роздрібний товарообіг. Прямих показників незадоволеного попиту не існує. Непрямими його показниками можуть бути: приріст заощаджень і залишку грошових коштів на руках у населення, помітне підвищення цін на зазначені товари, різке зниження запасів зазначених товарів у торговельній мережі та на складах виробників.

    Залежно від дефференціаціі асортименту товарів або агрегування представників попиту розрізняють макроспрос і мікроспрос.

    Макроспрос -- це попит на укрупнені групи товарів, наприклад на продовольчі або непродовольчі товари, одяг, взуття, хлібобулочні та інші товари (з точки зору класифікації товарів), а також попит великих соціально-економічних груп населення, наприклад міської чи сільської, попит у масштабах країни, області або міста (з точки зору об'єкта -- територіальна ознака). Макроспрос також має структуру, яка являє собою обсяг попиту на окремі групи товарів (послуг), що входять до об'єднані групи, наприклад, одяг для жінок, одяг для чоловіків, одяг для дітей, спортивний одяг і т.д. Мікроспрос - це попит на конкретний вид товару (з точки зору классіффікаціі товару), попит окремих груп споживачів, а також підприємств і невеликих територіальних одиниць (з точки зору об'єкта). Обсяг та структуру мікроспроса визначає склад і характер споживачів. Мікроспрос, який пред'являється покупцями на підприємствах, має безліч різновидів. Він може бути згруповано в окремі групи за різними ознаками:

    періодичність виникнення попиту:

    повсякденний

    періодичний

    епізодичний

    імпульсивний

    ступінь задоволення попиту:

    дійсний (потенційний)

    реалізований

    незадоволений

    ступінь рухливості попиту:

    базовий

    мобільний

    наміри покупців:

    чітко сформульований попит (твердо сформульований)

    альтернативний попит

    характер попиту:

    первинний (початковий)

    на заміну

    додатковий

    ступінь інтенсивності попиту:

    формується

    інтенсивний

    що стабілізувався

    згасаючий

    негативний

    місце розташування підприємства:

    зона прояви максимального мікроспроса на товари і послуги

    зона прояву підвищеного мікроспроса

    зона прояви середнього мікроспроса

    зона прояви зниженого мікроспроса

    У сучасній економічній літературі і на практиці застосовується також і інша класифікація попиту: індивідуальний попит окремого споживача та ринковий попит, тобто сукупний попит споживачів на даному ринку, сукупний попит на всіх ринках даного товару або на всі вироблені або продавані товари.

    Споживчий попит і що лежать в його основі потреби кінцевих споживачів є вихідною і кінцевою метою всякої економічної діяльності, найважливішими факторами розвитку системи товарного звернення. Вирішальними факторами, що визначають і обмежують можливості споживачів в умовах ринкової економіки, виступають грошові доходи споживачів і ціни на товари, точніше - співвідношення між ними. Саме рівень і динаміка співвідношення доходів споживачів і цін на товари формують основні тенденції розвитку споживчого попиту.

    Закон попиту

    Якщо какя-небудь потреба може бути задоволена тільки через оплату відповідного товару (послуги), то розмір цієї оплати (ціна товару) впливає і на вибір товарів, що купують, і на величину придбання.

    Розглянемо умовний приклад. Нехай до продажу запропоновано шість одиниць товару. Припустимо, що і платоспроможний попит також дорівнює шести грошових одиниць. Чи можемо ми тоді сказати, що величина пропозиції і величину придбаних товарів теж співпадуть? Ні, тому що все залежить від рівня ціни.

    Дійсно, якщо ціна товарної одиниці дорівнюватиме шести грошових одиниць, то покупці зможуть придбати тільки одну одиницю товару (при ціні в три, два і одну грошові одиниці буде відповідно куплено два, три і шість товарних одиниць). Уявімо цей ряд залежностей наочно (табл. 1).

    Таблиця 1        

    Товарне   пропозиція (тов. одиниць)         

    Ціна         

    Платоспроможний   попит (ден. одиниць)         

    Кількість   придбаних товарів             

    6         

    1         

    6         

    6             

    6         

    2         

    6         

    3             

    6         

    3         

    6         

    2             

    6         

    6         

    6         

    1     

    Завдяки наприклад ми готові сформулювати закон попиту. Але попередньо представим залежність у вигляді граиіка (рис. 1), по вертикальної осі якого відкладемо рівні ціни, позначивши її буквою "P", про по горизонтальній - кількість купленого товару, або величину реалізованого попиту, позначивши її буквою "Q" і супроводжує її буквою "d".

    З графіка видно, що між ціною і кількістю покупок товару існує зворотна (або негативна) залежність. Це і є закон попиту. Сутність закону попиту можна викласти спрощено: що нижча ціна товару, тим більша кількість його буде куплено (і навпаки). Крива на графіку дійсно виражає зворотну залежність величини попиту від рівня ціни. Воістину, цей закон можна назвати законом «вдячного» попиту, оскільки попит завжди чуйно відгукується на будь-яке зниження ціни.

    Для розуміння закону попиту зовсім не байдуже, залежність «чого» від «чого» слід мати на увазі: ціни від попиту або попиту від ціни. Закон попиту - це така модель економіки, в якій попит визначається ціною, і тільки ціною. Закон попиту - це закон про реакції, залежності попиту від рівня ціни, про вплив ціни на величину попиту. І ще одне: закон попиту тому і є ринковим законом, що він може діяти лише за явно перевищує величину попиту розмірі пропозиції.

    Зміна попиту

    В економіці, що розвивається склалися наступні закономірності розвитку попиту:

    Зростання загального обсягу споживання і попиту на товари;

    поліпшення структури споживчого попиту;

    зближення рівнів і структур споживання і попиту населення різних регіонів країни та окремих груп населення.

    Першу закономірність - динаміку і масштаб розвитку загального обсягу реалізованого попиту прийнято виражати показниками обсягу продажів товарів і послуг щодо показників:

    валового національного продукту або валового внутрішнього продукту;

    національного доходу;

    грошових доходів населення.

    Друга закономірність розвитку споживчого попиту пов'язана з першою і полягає в поліпшенні його структури. Вона має багатоплановий характер і проявляється у різних формах. В економічно розвинених країнах і в країнах з економікою, що розвивається прогресивні зміни структури споживчого попиту відбуваються в наступних основних напрямках:

    висока частка або збільшення частки платних послуг у загальному обсязі споживання та попиту;

    висока частка або збільшення частки непродовольчих товарів у загальному обсязі попиту на товари;

    високий рівень або високі темпи зростання попиту на товари тривалого користування;

    високий рівень або зростання частки високоякісних і більш цінних продуктів харчування;

    поступова заміна сировинних продуктів і напівфабрикатів готовими до вживання виробами;

    розширення і оновлення асортименту, підвищення якості товарів і торговельних послуг.

    Ціна служить найважливішою детермінантою кількості будь-якого продукту, що купується, але існують й інші фактори, які впливають на покупки. Вони називаються неціновими детермінантами. Коли вони дійсно змінюються, відбувається зрушення кривої попиту. Тому їх також називають факторами зміни попиту. Зміна однієї з детермінант змінює положення кривої попиту. Якщо споживачі виявляють бажання і здатність купувати більшу кількість даного товару по кожній з можливих цін, то сталося збільшення попиту і крива попиту змістилася праворуч. Зменшення попиту відбувається тоді, коли через зміну в одній його детермінанті (або більше) споживачі купують меншу кількість продукту по кожній з можливих цін, це спричиняє скорочення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч.

    Розглянемо вплив нецінових детермінант:

    1. Споживчі смаки. Сприятлива для даного продукту зміна споживчих смаків або переваг, викликане рекламою або зміною моди, буде означати, що попит зріс по кожній ціні. Несприятливі зміни в перевагах споживачів спричинять зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч. Технологічні зміни у вигляді вияву нового продукту здатні привести до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров'я стає все більш популярним, а це підвищує попит на кросівки і велосипеди.

    2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців обумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів знаходить відображення в скороченні попиту. Приклади: японці скорочують імпортні квоти на американське телекомунікаційний обладнання, тим самим підвищуючи попит на таке обладнання; зниження рівня народжуваності зменшує попит на освіта.

    3. Дохід. Вплив на попит зміни грошового прибутку більш складно. Відносно більшості товарів підвищення прибутку призводить до збільшення попиту.

    Товари, попит на які змінюється в прямій залежності із зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами.

    Товари, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії.

    Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як вершкове масло, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа, відновлені шипи і носіння одяг.

    4. Ціни на зв'язані товари. Чи спричинить зміна ціни на сполучений товар до підвищення або зниження попиту на аналізований продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) або супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотній зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине або зовсім не вплине на попит на інший. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети.

    5. Очікування. Споживчі очікування щодо майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього прибутку здатні змінити попит. Очікування падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірне. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує очікування в майбутньому більш високих цін на каву і тим самим підвищує поточний попит на нього.

    Еластичність попиту

    Еластичність попиту - це його здатність гнучко змінюватися під впливом визначальних чинників. Оскільки головне з цих чинників - ціна, то спочатку звернемося до цінової еластичності попиту.

    Вона вимірює ступінь реакції (або чутливості) споживачів до змін ціни. Залежно від цього ступеня попит умовно ділять на два види: еластичний і нееластичний. Якщо невелика зміна ціни супроводжується значною зміною величини попиту, то такий попит називається «е?? астічним ». Якщо навіть дуже велика зміна ціни лише ненабагато змінює величину попиту, то такий попит отримує назву «нееластичного».

    Для економічної теорії важливість поняття «Еластичність» полягає в тому, що воно дозволяє перейти від хисткої якісної характеристики закону попиту до суворої кількісної. Еластичність вимірюється ставленням процентної зміни величини попиту до відсоткової величиною зміни ціни. Результат такого ставлення назвали «коефіцієнтом цінової еластичності попиту ».

    Кц.ел.спроса = зміну величини попиту (%)/зміна ціни (%)

    Якщо коефіцієнт еластичності більше одиниці, то попит вважається еластичним, якщо менше, то нееластичним. При коефіцієнті, рівному одиниці, говорять про «одиничної еластичності попиту».

    P

    в

    а

    c Qd

    Малюнок 2 Еластичність попиту

    Графічне зображення одиничного, еластичного і нееластичного попиту представлено на графіку (рис. 2), де крива «а» зображує одиничний, «в» - еластичний і «с» - нееластичний попит.

    Найбільшою нееластичністю відрізняються предмети першої необхідності (вода, продукти харчування, одяг, житло, енергоресурси, поїздки на метро і т.п.). Люди не можуть обходитися без них, тому, скажімо, подорожчання цих товарів і послуг не веде до істотного скорочення їх споживання. З іншого боку, попит на предмети розкоші, навпаки, відрізняється високою еластичністю, оскільки від їх придбання в разі зростання цін неважко і відмовитися.

    Про характер еластичності попиту судять і за таким показником, як «сукупна виручка» (добуток ціни одиниці товару на число здійснених продажів) в її зіставленні зі зміною ціни. Якщо зміна ціни призводить до протилежного зміни сукупної виручки, то попит вважається еластичним, а якщо зміни однонаправлені, то нееластичним.

    Як правило, нееластичний попит спостерігається на продукцію аграрного сектора. Ціни на неї, як і на інші життєво важливі товари (сіль, сірники), завжди знаходяться під контролем держави. В інших секторах економіки для отримання гарантованого економічного виграшу може використовуватися такий прийом, як "переклад" еластичного попиту в нееластичний (звичайно шляхом обмеження обсягу виробництва). У цієї маніпуляції, проте, об'єктивний межа, перейшовши який нееластичний попит сповзає в принизливе положення «потреби», а з нею зникає не тільки «нееластичність» попиту, а й сам попит як початок ринку.

    Незалежно від того, знає виробник економічну теорію чи ні, він інстіктівно відчуває, що обмеження обсягу виробництва (пропозиції) гарантує йому попит при будь-яку ціну. Тому він завжди є потенційним прихильником нееластичного попиту, що виникає в силу штучно обмеженої пропозиції як наслідку штучно обмеженого обсягу виробництва.

    На коефіцієнт еластичності впливають головним чином три чинники:

    величина гранично можливих витрат покупця на даний договір;

    якість, кількість та ціна товарів-замінників (субститутів);

    число конкуруючих продавців даного товару.

    Можна зробити деякі практичні висновки з характеристики цінової еластичності попиту.

    При нееластичним попиті продавець не схильний знижувати ціни, тому що втрати від цього зниження навряд чи будуть компенсовані зростанням величини попиту. Ось чому нееластичний попит - чинник потенційного зростання цін. Високоеластичний ж попит означає крайню чутливість величини попиту до мінімального зміни ціни. Це означає, що еластичний попит виступає фактором потенційного зниження цін.

    У якому ж співвідношенні знаходяться «еластичність» і «Нееластичність» попиту? Практика показує, що величина попиту завжди реагує на зміну ціни. А якщо до того ж врахувати зростаючі можливості виробництва, фактор часу, взаємозв'язок між цінами на всі товари і фіксованість доходів споживачів, то закон попиту можна сформулювати так: в діапазоні можливих цін попит буває тільки еластичним.

    У свою чергу загальність еластичності попиту означає, що різниця «еластичного» і «нееластичного» попиту носить багато в чому умовний характер, відображаючи швидкість і обсяг зміни величини попиту на окремі товарні групи і в певних ситуаціях (під впливом зміни ціни).

    Товарний асортимент розвиненої ринкової економіки характеризується переважанням «еластичних» товарів, у противному випадку неможлива сама ринкова економіка. Розширення економічної свободи суспільства і індивіда і полягає в постійному розширенні сфери еластичного попиту.

    Властивості еластичності:

    Еластичність і цінові інтервали. Еластичність варіюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичність виявляється більш значною у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім. Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності. Це пов'язано з початковим кількістю і ціною, від яких ведеться відлік.

    Еластичність і нахил кривої попиту. Зовнішній вигляд графіка не може служити надійною основою для судження про еластичність попиту. Нахил кривої попиту залежить від абсолютних змін ціни і кількості продукції, тоді як теорія еластичності має справу з процентними змінами ціни і кількості.

    Змінюються і постійні еластичні криві попиту

    Еластичність визначається на заданому інтервалі. Визначення її на деякому іншому інтервалі може бути таким же або змінитися в залежності від формули попиту.

    Лінійна крива попиту. Еластичність інтервалів цін і кількості попиту неоднакова на всій прямій, що відображає попит. Еластичність змінюється в міру руху вниз по кривій попиту.

    Крива попиту постійної еластичності. Крива попиту може бути представлена не лінійно. Крива може мати таку форму, що еластичність може бути постійною на будь-якому довільно взятому інтервалі.

    Перехресна еластичність

    Концепція перехресної еластичності дозволяє вимірювати, наскільки чутливий споживчий попит на один продукт (товар Х) до зміни ціни якогось іншого продукту (товар Y).

    Exy =

    Ця концепція дозволяє зрозуміти явища взаємозамінності і взаємодоповнення товарів. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту має позитивне значення, тобто кількість запитуємо продукції Х варіює в прямій залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти Х і Y є взаємозамінними товарами. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь заменяемость двох даних товарів. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то товари Х і Y є взаємодоповнюючими товарами. Чим більше величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий або майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що дві товару не пов'язані між собою, тобто є незалежними товарами.

    Еластичність попиту по доходу

    Еластичність попиту за доходом дозволяє виміряти процентна зміна кількості продукції, зумовлене тим або іншим зміною доходу споживача.

                    

    Ei =

    Для більшості товарів цей коефіцієнт буде мати позитивне значення (для товарів вищої категорії). Значення коефіцієнта буде значно варіюватися від товару до товару. Негативне значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом свідчить про товар нижчої категорії.

    Практичне значення коефіцієнта еластичності по доходу полягає в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання і розширення, а які в майбутньому очікує застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність за доходом означає, що внесок конкретної галузі в економічне зростання буде більше, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний або негативний коефіцієнт вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі.

    При аналізі попиту важливо виділяти тривалість періоду часу. Іншими словами, необхідно визначити період часу, через який ми будемо визначати зміни. При проміжку менше року -- короткостроковий період. Загалом крива попиту за короткий проміжок часу виглядає зовсім інакше, ніж за довготривалий.

    Для багатьох товарів попит більш еластичний від ціни для тривалого, а не для короткого проміжку часу. Це обумовлено тим, що зміна споживчих звичок вимагає часу, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару у споживачів, який змінюється повільніше.

    Для інших товарів попит більш еластичний для короткострокового, а не довгострокового періоду. Це товари тривалого користування, тому сумарний запас кожного товару, що належить споживачам великий у порівнянні з щорічним обсягом їх виробництва. У результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть володіти споживачі, може призвести до великим у процентному вираженні зміні об'єму покупок.

    Еластичність попиту від доходу також різна для довгострокового і короткострокового періодів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту від доходу більше в довгостроковому періоді, тому що люди можуть дозволити собі збільшення споживання лише поступово. Для товарів тривалого користування -- протилежна картина. Навіть незначне збільшення доходу призводить до різкого збільшення обсягу поточних покупок. Через те, що попит на товари тривалого користування коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, що виробляють ці товари, дуже чутливі до зміни макроекономічних умов. Це стосується ділової активності - спадів і бумів. Недарма ці галузі називають "циклічними" - їхній збут має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході.

    Зв'язок попиту з пропозицією.

    Однією з найважливіших умов розвитку ринку й звернення товарів є пропозиція товарів, що являє собою масу товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на нього.

    Пропозиція і попит - два протистоять один одному і взаємообумовлені категорії ринкової економіки. Пропозиція формується під впливом населення, а попит формується і реалізується тільки за наявності пропозиції товарів на ринку. Їх глобальні співвідношення відображають певний рівень розвитку економіки країни або регіону. Наприклад, в умовах ринкового рівноваги, характерного для нормально розвивається економіки, пропозиція товарів (П) дорівнює обсягу попиту (С): П = С.

    При ПС) може бути результатом не лише зайвого виробництва або імпорту товарів, а й непомірного роздування цін, дефіциту грошей у населення при незадоволенні багатьох їхніх потреб. Вихід з даної ситуації пов'язана із зниженням цін на товари і послуги, розширенням платоспроможного попиту населення.

    Перехід до ринкових відносин в нашій країні супроводжується різкою зміною співвідношення між пропозицією і попитом -- перехід від дефіциту товарів (ПС). Отже, завдання полягає в тому, щоб на основі нормалізації розвитку економіки забезпечити рівність між пропозицією і попитом, а точніше - таке перевищення пропозиції над попитом, що відображало б повне насичення попиту населення на товари і послуги масового споживання з урахуванням необхідного приросту товарних запасів у продавців.

    Пропозиція товарів на ринку за певний період часу (місяць, квартал або рік) складається з перехідних на початок періоду товарних запасів на складах виробничих підприємств (Зн) і надходжень товарів на ринок з усіх джерел (Пс). Значна частина цієї маси товарів у міру реалізації перетворюється на реалізований попит (СР), а залишилася на складах виробничих і торговельних підприємств частина товарів утворює перехідні запаси на кінець періоду (ЗК). Весь цей процес руху товарів виражається балансовим рівністю попиту та пропозиції товарів:

    Зн = Пс = СР = ЗК

    Звідси:

    Пс = СР + ЗК - Зн

    або

    Пс = СР + (-) Dз,

    де Dз = ЗК - Зн.

    Отже, пропозиція товарів на ринку або в системі товарного обігу дорівнює сумі реалізованого попиту на товари, плюс приріст товарних запасів на складах виробників та у торговельній мережі або мінус зниження запасів у системі товарного обігу

    Основними джерелами формування товарного пропозиції в масштабах країни є вітчизняне виробництво та імпорт товарів із зарубіжних країн, а в масштабах регіону - місцеве виробництво, завезення з інших регіонів і імпорт. Співвідношення зазначених джерел залежить від рівня розвитку виробництва і системи товарного обігу, а також від цінової, тарифної та податкової політики держави або регіону.

    Таким чином, масштаби, якість і динаміка розвитку товарної пропозиції визначаються масштабами та динамікою розвитку платоспроможного попиту населення і одночасно виступають як основні показників рівня розвитку системи товарного обігу і економіки країни або регіону.

    Аналіз і прогнозування споживчого попиту

    Першим напрямом застосування теорії попиту є її використання для розробки стратегії підприємства-виробника на ринку готової продукції. Для визначення обсягу виробництва необхідно оцінити ситуацію на ринку, тобто провести аналіз попиту та оцінити рівень конкурентоспроможності продукції, виробленої даним підприємством.

    Розмір реального попиту залежить від реальної купівельної спроможності (попит завжди є платоспроможний попит), а також ціни на товар.

    Зробити аналіз попиту теоретично дуже складно, так як будь-яке вивчення статистики, залучення соціологічних досліджень і друкованих матеріалів дає вельми приблизний результат. Особисті контакти з можливими покупцями дають можливість визначити їх перевагу, смаки і вимоги, але це вимагає великих витрат часу і грошей. У даному випадку ефективно застосувати пробні продажі, але це не завжди реально здійснити.

    Потрібно враховувати, що попит на традиційні товари (наприклад, хліб) практично постійний, а при випуску принципово нових товарів попит тільки зароджується і може випереджати пропозицію, тобто обсяг виробництва даного товару. Але настає момент, коли попит на товар насичується, потреби покупців задовольняються, обсяг виробництва починає перевищувати попит.

    Вивчення попиту на товари і послуги має стати основою для організації та поточного управління господарської діяльності підприємства, планування обсягу продажів, забезпечення процесу закупівлі товарів, підвищення організації і рівня обслуговування покупців, а також для вивчення ефективної цінової політики. Тому вивчення попиту є не самоціллю, а об'єктивною необхідністю, що передбачає вдосконалення всіх сторін господарської діяльності торгового підприємства, підвищення його конкурентоспроможності і ролі на ринку конкретних товарів і послуг.

    Запропонувати товар, що відповідає особливостям попиту покупців, можливе тільки на основі детального вивчення попиту на конкретному підприємстві.

    При вивченні попиту на рівні торгового підприємства необхідно враховувати такі особливості:

    попит має вивчатися не тільки в цілому, але і в розрізі окремих товарних груп та асортиментних позицій і навіть окремих товарів;

    попит має вивчатися відносно не тільки сукупного усередненого споживача, але і кожної конкретної групи покупців, розділених за різними ознаками (стать, вік, сімейне, соціальне становище, рівень доходів тощо). У межах кожної досліджуваної групи необхідно виділяти особливості попиту і орієнтуватися на них. Наприклад, при вивченні попиту на одяг у молоді попит можна розглядати з точки зору стилю - класичний, романтичний, спортивний і т.д., з точки зору моди можна виділити підгрупи споживачів, перш за все наступних авангарду, що віддають перевагу модний одяг на які не сприймають моду. Попит цієї групи споживачів можна розглядати і з інших точок зору - ціни, кольори, тканини, сезону тощо;

    необхідно визначити і конкретизувати об'єкт вивчення попиту. Об'єктом изучения попиту може бути, з одного боку, асортиментна структура товарів і послуг або певний товар, а з іншого боку, контингент споживачів конкретного торгового підприємства;

    чітко намітити організаційний рівень вивчення попиту, що припускає виділення функцій і завдань.

    Незважаючи на те, що попит формується безпосередньо на підприємствах, тим не менше вивченням його повинен займатися не тільки сам користувач інформації, тобто підприємство, але і більш високі рівні організації та управління, такі, як об'єднання підприємств, асоціації тощо При цьому основні функції повинні здійснювати спеціалізовані служби по вивчення споживчого попиту, які виконують роботу кваліфіковано за замовлення підприємств, фірм на договірних умовах, або спеціально створені відділи вивчення попиту в структурі великих підприємств.

    Одним з найбільш поширених методів вивчення попиту є оперативний метод, який заснований на застосуванні спеціальних многосчетчікових касових апаратів. У якості інформації для вивчення попиту можуть служити дані, отримані в результаті застосування касових апаратів, що дозволяють постійно враховувати щоденну реалізацію товарів за кількістю, сумі, структуру, в тому числі за асортиментом і навіть по окремих товарах. Інформація враховується по годинах та хвилинах у межах одного дня, а також по днях тижня, окремо та наростаючим підсумком. Крім того, поряд з показниками реалізації з допомогою касових апаратів можна дізнатися про кількість покупців по годинах роботи та днях тижня, про середню вартість покупки одного покупця, середню кількість товарів, що припадає на одного покупця. Такі дані дозволяють зробити висновки про ступінь завантаження тогового залу підприємства, контролерів-касирів та інших категорій працівників. Отримана інформація про попит накопичується за тривалі проміжки часу і може бути використана з метою оперативного управління торговим процесом, наприклад, для поточного та оперативного планування товарообігу, підвищення ефективності товаропостачання і регулювання стану товарних запасів на підприємстві, обгрунтування введення змінного графіка виходу контролерів-касирів і працівників у торговому залі в певні дні та години, необхідності реорганізації робочих місць, зміни режиму роботи підприємства і т.д.

    Сучасні многосчетчіковие касові апарати зчитують інформацію зі штрих-кодів, якими забезпечені товари і які розташовані на упаковці, що також дозволяє отримувати повну інформацію про реалізований товар.

    Для вивчення попиту можуть бути використані подвійні ярлики, вкладиші, книги реєстрації попиту із зазначенням причин в разі його незадоволення.

    Вивчення попиту на рівні підприємства може вивчатися у формі купівельних конференцій, виставок, виставок-продажів, ярмарків, презентацій і т.п.

    Проведення купівельних (іноді їх називають споживчими) конференцій найбільш доцільно на пред

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !