ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Еволюційний підхід в теорії організації
         

     

    Менеджмент

    Еволюційний підхід в теорії організації.

    Зорін С.Ф.

    Вступ

    Теорія організації займає важливе місце в сім'ї управлінських наук. Вона досліджує організацію, як структуру, визначаючи принципи її функціонування та розвитку, вивчає шляхи підвищення її ефективності.

    Предмет теорії організації охоплює три основні аспекти:

    -- дослідження розвитку організаторської думки;

    -- дослідження організації, як системи;

    -- дослідження взаємозв'язку організації та управління.

    Практичне значення теорії виражається у встановленні законів організації, як форми для створення ефективних методів управління. Однак закономірності, сформульовані теоретиками управління, не можна назвати хоч скільки-небудь застосовуються в практичній діяльності. Основними інструментами теорії є різні підходи і методи аналізу, побудови та управління організацією.

    Метою цієї роботи є встановлення закономірностей в еволюції теорії і практики управління організаціями, а можливо, і пошук нового підходу, який зміг би усунути суперечливість і вибірковість існуючих управлінських шкіл.

    Глава 1. Розвиток теорії організації.

    Розвиток управління як наукової дисципліни не представляло собою серію послідовних кроків вперед. Скоріше, це було кілька підходів, що часто збігалися. Оскільки об'єктами управління є люди і техніка, то і успіхи в області управління були пов'язані з успіхами в інших областях, таких як психологія, соціологія та інженерних науках. У міру того, як розвивалися ці науки, дослідники в галузі управління, теоретики і практики, дізнавалися все більше про фактори, що впливають на успіх організації. Ці знання допомагали фахівцям зрозуміти, чому деякі більш ранні теорії іноді не витримували перевірки практикою, і знаходити нові підходи до управління.

    В той же самий час, науково-технічний прогрес і стрімкі зміни в бізнес-середовищі, змусили представників управлінської думки глибше усвідомити значення зовнішніх стосовно організації сил. Були розроблені нові підходи, що враховують адаптацію методів управління до мінливого зовнішнього середовища.

    Послідовно розглянемо основні етапи розвитку теорії організації.

    1.1. Класична теорія організації

    В початку двадцятого століття в зв'язку зі зростанням концентрації виробництва і утворенням великих промислових підприємств виникли умови для зародження наукових систем організації. В основному ці системи розроблялися і були спрямовані на раціональну організацію праці і виробництва.

    Ідеї та концепції, що охоплені класичною теорією організації, що представляють собою результат роботи трьох напрямків:

    -- наукове управління (Ф. Тейлор, Г. Гантт, Х. Емерсон);

    -- адміністративна теорія організації (А. Файоль, Л. Урвік)

    -- бюрократична теорія організації (М. Вебер, П. Селезнік)

    Основою класичної моделі є уявлення про те, що організація - лише результат дії керуючих, що її повністю конструюють і володіють нею. Її серцевина - процес праці. Організація розглядається як адміністративна піраміда з різними рівнями управління, пронизаним формальними зв'язками. Внутрішнє життя організації протікає по строго визначеній системі правил, приписів і рекомендацій, обов'язкових для всіх членів організації.

    Система носить примусовий характер, а структурні елементи повинні працювати як безособистісних добре налагоджений механізм. Особистість існує ізольовано від інших і повинна бути пристосована до потреб організації за допомогою формальних економічних важелів.

    До найважливіших досягнень класичної школи можна віднести [3]:

    -- спробу усвідомлення природи адміністративних та виробничих організацій, а також роль і природу влади в організації;

    -- постановку питання про критерії ефективності організації;

    -- визначення шляхів раціоналізації та інтенсифікації трудової діяльності;

    -- розгляд управління людськими ресурсами як центральної проблеми управління;

    -- формування принципів формальної організації в адміністративних системах;

    -- усвідомлення ролі і встановлення принципів спеціалізації простого виконавського праці;

    -- визнання необхідності поділу управлінської праці на управлінський праця і праця функціональних фахівців;

    -- вирішення проблеми стимулювання людської діяльності;

    -- спробу визначення специфіки адміністративної діяльності, принципів керівництва та управління;

    -- постановку питання щодо здійснення контролю та координації діяльності;

    -- створення перших науково обгрунтованих управлінських структур і виділення управлінських функцій.

    В той же час класична теорія повністю ігнорувала роль людської особистості у функціонуванні організації. Хоторнскій експеримент Е. Мейо, проведений у 1924-1927 роках істотно змінив уявлення про мотиви поведінки працівника і послужив початком другого етапу в розвитку теорії організації.

    За думку авторів роботи [5], школа наукового управління і класична школа з'явилися на світ, коли психологія знаходилась ще в зародковому стані. Отже, хоча представники наукового управління і класичного підходу визнавали значення людського фактору, дискусії їх обмежувалися такими аспектами, як справедлива оплата, економічне стимулювання та встановлення формальних функціональних відносин. Рух за людські відносини зародилося у відповідь на нездатність повністю усвідомити людський фактор як основний елемент ефективності організації.

    1.2. Поведінкові теорія

    Спробою виправити недоліки класичної теорії стала поява поведінкового напряму. Моделі цього напрямку будуються з урахуванням можливостей людини, який розглядається не тільки як оператор, що виконує певну роботу, але і як особистість, що володіє певними соціальними інтересами. Зародження поведінкового напряму пов'язано з тим, що в 30-х роках велике машинне виробництво зумовило максимально інтенсивне використання фізичних можливостей працівника, а це увійшло в протиріччя з потребами особистості.

    Поведінкове напрямок представлений трьома основними школами:

    -- неокласична школа (Дж. Хікс, Дж. Робінсон)

    -- школа людських відносин (Г. Мюнстерберг, М. П. Фоллет, Е. Мейо)

    -- школа поведінкових наук (Д. МакГрегор, Р. Ліцерт, А. Маслоу)

    Поведінкові теорія піддала критиці концепцію "економічної людини", уважають головним стимулом людської діяльності лише матеріальну зацікавленість, провела аналіз психологічної основи поведінки індивіда і висунула вимогу "людина - головний об'єкт уваги". Звернення до людського фактору стало революційним переворотом в теорії організації і управління. І до цього дня людський фактор в значній мірі визначає конкурентоспроможність та ефективність організації.

    З іншого боку, поведінкова теорія зосередила увагу на людських відносинах, участь в управлінні, лідерство, мотивації і тим самим видалила організаторську думка від дослідження факторів, безпосередньо пов'язаних з діяльністю організації. Такими факторами є змінні навколишнього середовища, матеріальні та технологічні ресурси. Поведінкові теорія не змогла дати ясні і переконливі уявлення про змінних організаційної поведінки, викликавши появу нових підходів до вивчення організації.

    1.3. Сучасні підходи до теорії організацій

    Багатогранність процесу управління організацією та наявність величезної кількості чинників, що визначають її функціонування, спонукала дослідників до розробки нових підходів до теорії організації.

    В сучасної теорії можна виділити три основні напрямки:

    -- процесний підхід

    -- системний підхід

    -- ситуаційний підхід

    Процесний підхід розглядає управління як безперервну серію взаємозалежних управлінських функцій. Концепція процесного підходу, застосовна до всіх типів організацій, виникла в рамках класичної школи. Основними функціями вважаються функції планування, організації, мотивації і контролю. Комунікації і прийняття рішень вважаються сполучними процесами, оскільки вони потрібні для реалізації всіх чотирьох функцій.

    Системний підхід розглядає організацію як відкриту систему, що складається з декількох взаємопов'язаних підсистем. Основні підсистеми - люди, структура, завдання і технології, повинні бути орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища. Організація отримує з неї ресурси, обробляє їх і видає назад товари і послуги. Теорія систем допомагає керівникам зрозуміти взаємозв'язок між окремими частинами організації і між організацією і середовищем, навколишнього її.

    Ситуаційний підхід концентрується на тому, що придатність різних методів управління визначається ситуацією. Цей підхід розширив практичне застосування теорії систем, визначивши основні внутрішні та зовнішні змінні, які впливають на організацію. Оскільки відповідно до ситуаційних підходом методики і концепції повинні бути застосовані до конкретних ситуацій, його часто називають ситуаційних мисленням. З точки зору даного підходу не існує єдиного "кращого способу" управління організацією. Найефективнішим методом в конкретній ситуації є метод, який їй більш за все відповідає.

    1.4. Висновок

    В даній главі розглянуті найбільш помітні етапи еволюції управлінської думки. Кожна з розглянутих теорій, внесла помітний внесок у загальне розуміння процесів управління й організації.

    Як видно, не існує ніяких універсально застосовних прийомів або твердих принципів, які б робили управління ефективним. Однак існують підходи, які допомагають керівникам підвищити ймовірність ефективного досягнення цілей організації.

    Глава 2. Еволюційний підхід до теорії організації

    2.1. Середа функціонування організації

    Схему функціонування будь-якої компанії, незалежно від роду її діяльності, можна представити у вигляді взаємодії трьох основних груп:

    Капіталісти (засновники, акціонери)

    Персонал (менеджери, співробітники)

    Споживачі (громадяни, організації)

    Виходячи з цієї схеми, механізм дії організації можна визначити, як одночасне задоволення потреб інвесторів, співробітників і споживачів. Відсутність задоволеності хоча б однієї з груп призводить до негайного розпаду організації.

    Очевидно, що кожна з цих груп діє не ізольовано, а під впливом факторів навколишнього середовища. Основним чинником, що визначає функціонування і розвиток організації, є конкуренція за ресурси. Як боротьба за ресурси з'явилася основною умовою еволюції життя на планеті, так і конкуренція є рушійною силою прогресу. У міру зростання попиту на який-небудь ресурс, неминуче виникає його ринок, на якому закономірним чином, встановлюється рівновагу між попитом і пропозицією.

    Для виживання, організація повинна успішно конкурувати за ресурси на кожному з трьох основних ринків: ринку капіталу, ринку робочої сили та ринок збуту своєї продукції. Конкурентні стратегії на ринку збуту добре вивчені і широко висвітлені в літературі з маркетингу. У той же час фактор конкуренції на ринку праці і капіталу усвідомлюється управлінцями і навіть фахівцями в області менеджменту не в повному розмірі. Часто це виражається в підміні понять: проголошуються теорії соціальної, що навчає або кооперативної організації, в той час як суть цих теорій полягає в отриманні максимального трудового ресурсу при найменших витратах.

    Основні об'єкти пропозиції і попиту на ринках капіталу, трудових ресурсів і споживачів, можна представити у вигляді таблиці:        

    Ринок         

    Пропозиція         

    Попит         

    Організація             

    капітал         

    інвестиції, позики         

    відсотки, дивіденди, зростання капіталізації         

    структура             

    трудові ресурси         

    робота         

    винагороду,   

    спілкування, навчання, повага, самореалізація         

    мотивація             

    споживачі         

    запити         

    цінність         

    маркетинг     

    Ринок капіталу пропонує інвестиції в основний капітал і позики в обмін на прибутковість вище середньоринкової, або хоча б перспективи отримання такої прибутковості в перспективі. Для забезпечення максимальної прибутковості, організація повинна вибудувати ефективну і продуктивну структуру, розробити оптимальний технологічний процес і здійснювати раціональне управління фінансами. Показником конкурентоспроможності на ринку капіталу завжди є низька собівартість продукції та висока прибутковість операцій.

    Ринок трудових ресурсів пропонує організаціям виконання різних робіт. Тут важливо розділяти поняття "працівник" і "робота", адже одне й ту ж кількість співробітників може здійснювати різну кількість роботи, в залежно від кваліфікації, мотивації чи фізичного стану. Можна сказати, що робота надається в обмін на певну кількість мотивуючих чинників, що приносять задоволення співробітникам. Намагаючись бути конкурентоспроможними на ринку праці, організації розробляють різні схеми заохочення персоналу, так як матеріальні та нематеріальні. Фактично, це та функція організації, яка зараз називається Human Resource Management -- управління людськими ресурсами.

    Ринок споживачів являє собою основну арену дій будь-якої організації. Ринок надає запити споживачів, підкріплені грошовими коштами, у обмін на товари і послуги, що надають для споживача як можна більше високу цінність. Для завоювання ринку компанії реалізують маркетингові програми, які визначають і реалізують реальні потреби клієнтів, шляхом розробки нових та підвищення цінності існуючих товарів і послуг.

    Очевидно, що крім описаних, на організацію діють і інші фактори конкуренції навколишнього середовища, такі як боротьба за основні засоби, природні ресурси, державні преференції та інші. Так конкуренція за природні ресурси послужила основою для розвитку екологічного менеджменту, а за державні преференції - основою створення служб по GR (goverment relations - стосунки з державою). Можливо, у міру зростання конкуренції та посилення боротьби за виживання, наявність цих ресурсів буде більшою мірою визначатиме життєздатність тієї чи іншої організації.

    Необхідно виділити вироджені випадки, значно змінюють принципи функціонування організації: у сімейному бізнесі всі співробітники часто є акціонерами, в споживчих кооперативах та асоціаціях споживачі є засновниками, а в державних організаціях капіталісти, як такі відсутні.

    Умови зовнішнього середовища помітно відрізняються для різних видів діяльності. Під їх впливом формується структура організації, її оптимальний розмір, механізми управління і мотивації, комплекс маркетингу. У процесі конкуренції виживають найбільш ефективні форми управління, які можна підрозділити по вищеописаним ознаками на пологи і види. У зв'язку з цим марно міркувати про те, які форми організаційного устрою є найбільш прогресивними, слід лише говорити, що та чи інша форма найбільш пристосована до конкретних умов ринку.

    2.2. Еволюційна теорія організації

    Класична теорія організації розглядає організацію як статичний об'єкт, який повинен бути приведений до якоїсь ідеальної форми. У сучасних теоріях фактори навколишнього середовища хоча й зізнаються, що змінюються, але ці зміни розглядаються як якесь одноразове явище, що вимагає разової реакції адаптації.

    Суть еволюційного підходу полягає у визнанні факторів змінюється навколишнього середовища основною рушійною силою розвитку і зміни організації. Причому основним чинником є конкуренція за ресурси між самими організаціями. Встановлюється тісний взаємозв'язок між об'єктом і середовищем, пр?? ніж об'єкт перетвориться для виживання в умовах мінливої середовища, а Середа змінюється у зв'язку з перетворенням об'єктів.

    Таким чином, в теорії еволюції характер змін об'єкта є вимушеним, а сама мінливість забезпечується методом природного відбору.

    висунемо гіпотезу про еволюційний характер розвитку організації і спробуємо визначити основні терміни еволюційного розвитку з точки зору світу організацій.

    Гіпотеза.

    Закони еволюції фундаментальні і можуть бути застосовані до світу організацій в тій же мірою, як і до органічного світу.

    Для підтвердження або спростування цього твердження необхідно сформувати понятійний апарат, який дозволив би провести паралель між організмами і організаціями.        

    Еволюція організмів         

    Еволюція організацій             

    особина, організм         

    організація             

    орган         

    відділ             

    ресурси: вода, їжа, територія і т.д.         

    ресурси: капітал, праця, споживачі і т. д.             

    смерть         

    банкрутство, розпад, закриття             

    навколишнє середовище         

    ринок             

    вид         

    галузь             

    популяція         

    сегмент ринку - група організацій, що діють на одному   ринку             

    внутрішньовидова боротьба         

    внутрішньогалузева конкуренція             

    міжвидова боротьба         

    міжгалузева конкуренція             

    розмноження поділом         

    поділ, виділення частини в самостійну організацію             

    статеве розмноження         

    запозичення досвіду організацій-батьків     

    Основним відзнакою організації від організму в критеріях еволюції є характер запозичення властивостей у батьків. Якщо організм успадковує властивості від двох батьків і тільки в момент запліднення, то організація може запозичувати властивості будь-якої кількості батьків і протягом всього свого життя. Завдяки цій особливості еволюція суспільних відносин проходить в значно більш стислі терміни.

    Отже, перерахуємо основні положення сучасної синтетичної теорії еволюції в термінах світу організацій [2]:

    Фактори еволюції:

    -- мінливість - виникнення в організацій нових властивостей у результаті випадкових процесів або в результаті запозичення різних властивостей у батьків;

    -- популяційні хвилі - періодичні і неперіодичні коливання чисельності сегменту ринку;

    -- ізоляція сегмента - виникнення різноманітних факторів, що обмежують вільне запозичення властивостей ззовні;

    -- природний добір - процес, в результаті якого виживають і передають свій досвід переважно організації з корисними властивостями.

    Результати еволюції:

    -- підвищення пристосованості організацій до умов середовища;

    -- підвищення рівня складності організацій;

    -- збільшення різноманіття організацій.

    Природний відбір є основним чинником еволюції. Розрізняють три основні форми природного добору:

    -- стабілізуючий, при якому під дією відносно постійних умовах навколишнього середовища зменшується мінливість середньої величини властивості. Наприклад якщо якийсь товар може бути доставлений з Владивостока до Москви авіаційним, морським або залізничним фактором, то при незмінності умов доставки і вимог споживачів, загальноприйнятою стане доставка лише одним із способів.

    -- рушійний, при якому середня величина властивості змінюється під дією на зміну умов. Наприклад, при зміні швидкості і часу доставки морським транспортом, компанії можуть перемкнутися на залізничну доставку.

    -- розриває, при якому зберігаються зміни, що мають протилежні відхилення від середньої величини властивості. Наприклад, частина компаній можуть переключитися на авіаційний транспорт для прискорення доставки, а частина на морський для зменшення вартості.

    Саме під дією еволюційних факторів форми організації праці зазнали настільки значні зміни, пройшовши шлях від первісної громади до сучасного суспільства. При цьому організаційні форми на кожному етапі строго відповідали рівнем розвитку суспільства. З одного боку це доводить, що сучасне розподіл праці було недосяжно ще сто років тому, а з іншого - робить ймовірним кінець століття транснаціональних корпорацій з появою будь-яких нових факторів у суспільстві.

    2.3. Старі закони організації

    Спробуємо проаналізувати загальноприйняті закони будови, функціонування і розвитку організацій з точки зору теорії еволюції. Необхідно відзначити, що ці закони формулюються різними авторами по-різному, що саме по собі ставить під сумнів їх фундаментальність і завершеність. Нижче наводяться закони організації в формулюванні Латфулліна і Райченко [1].

    Закон синергії. Потенціал організації більше суми потенціалів її складових.

    Закон формації. Форма організації визначається будовою її зв'язків.

    Закон композиції. Мета приватного є підцілі спільного.

    Закон відповідності. Властивості організації відповідають якостям її складових.

    Закон інформатизації. Рівень організації визначається рівнем інформатизації.

    Закон самозбереження. Будь-яка організація пріоритетно прагне до самозбереження.

    Закон єдності. Єдність аналізу і синтезу обумовлено об'єктивно.

    Закон ітерації. Чим більше складових, тим складніше організація.

    Закон розвитку. Виникнення, становлення і розвиток організації неминуче змінюється стагнацією, розпадом і ліквідацією, що становлять її життєвий цикл.

    Якщо застосувати ці закони до еволюції живих організмів, то вийде система вірних, але кілька примітивних і односторонніх висловлювань:

    Закон синергії. Можливості цілого організму більше суми можливостей його органів. Очевидно, що органи просто не можуть існувати і функціонувати за окремо. Але й частині організації також не можуть працювати один без одного. Неможливо уявити ізольовано працюючу бухгалтерію або відділ закупівель.

    Закон формації. Форма функціонування організму визначається будовою зв'язків між його органами. Мова йде про значимість зв'язків між різними органами для організму. Чи варто формулювати важливість того, що в людини руки прироблені до плечей, а ноги до тазу?

    Закон композиції. Мета приватного є підцілі спільного. Очевидно, що мета будь-якого дії організму є частиною будь-якої глобальної мети. Причому таких глобальних цілей, як в організму, так і в організації може бути декілька.

    Закон відповідності. Властивості організму залежать від рівня розвитку його органів. Болгарський твердий лев відрізняється від мишки саме рівнем розвитку окремих органів, це факт.

    Закон інформатизації. Рівень розвиненості організму визначається рівнем розвиненості його системи обробки інформації. Наявність нервової системи і розвиненість мозку, безсумнівно, ставлять організм на більш високий рівень.

    Закон самозбереження. Будь-який організм пріоритетно прагне до самозбереження. Ключове слово тут "пріоритетно", оскільки це твердження не завжди вірно, як у відношенні організмів, так і у відношенні організацій.

    Закон єдності. Єдність аналізу і синтезу обумовлено об'єктивно. Особливо якщо аналіз і синтез застосовуються до єдиного об'єкту. Формулювання єдності (причому "об'єктивного"!) основних логічних методів вражає своєю очевидною безглуздям.

    Закон ітерації. Чим більше в організмі органів, тим він складніше. Без коментарів.

    Закон розвитку. Формування, народження і розвиток організму неминуче змінюється зрілістю, старістю і смертю. Амінь.

    Можна Чи на основі вищезгаданих законів побудувати хоч якусь струнку систему? Звичайно, ні. Ці твердження настільки примітивні і фрагментарні, що не можуть спричинити за собою ніяких практично застосовних висновків. Теорії організації потрібен новий звід законів, який точно відбивав би весь процес їх минулого розвитку та дозволяв би робити висновки щодо майбутнього.

    2.4. Нові закони організації

    Використовуючи основні положення теорії еволюції, сформулюємо основні закономірності організаційного розвитку, які можуть лягти в основу нової теорії.

    Закон еволюції. Сучасні форми організацій сформувалися в результаті еволюції під впливом факторів навколишнього середовища і походять від первісного людського стада.

    Як уже зазначалося, основним фактором навколишнього середовища є конкуренція за ресурси.

    Закон різноманітності. Розмаїтість форм організацій обумовлений відмінністю умов їх функціонування.

    Не існує єдино оптимальної структури організації. У кожній галузі, в кожному сегменті, під впливом сукупності факторів ринку існує своя максимально ефективна форма організації. Очевидно, що ефективні приватні, державні та громадські організації мають суттєво відрізняється структуру.

    Закон корисних якостей. Корисні якості (цілі) організацій, придбані ними в результаті еволюції, є їх конкурентними перевагами в боротьбі за необхідні ресурси.

    Для комерційних організацій такими якостями є:

    -- прагнення до зростання доходів;

    -- прагнення до зростання числа зайнятих;

    -- прагнення до зростання частки ринку;

    -- прагнення до научіння (копіювання кращого досвіду інших організацій);

    -- інноваційність (пошук і апробація нестандартних рішень).

    Закон оцінки. Позитивними, в еволюційному плані, є тільки ті дії організації, які ведуть до збільшення терміну її життя.

    Даний закон допомагає дати однозначну оцінку будь-яких дій організації. При всій своїй простоті, він не завжди є очевидним. Не можна назвати те чи інше дію правильним, на основі того, що так вчить чийсь досвід або з причини його вигідності будь-якій групі. Єдиним критерієм позитивного дії є позитивний результат.

    Вищеописані положення навряд чи можна вважати повноцінним зведенням законів. Очевидно, що їх формулювання вимагає більш детального і грунтовного підходу. Але навіть у такому вигляді вони представляються корисним інструментом у вивченні організаційного будови.

    2.5. Типологізація.

    Говорячи про різноманітність форм сучасних організацій, неминуче постає питання про їх типологізації для виявлення загальних властивостей і закономірностей різних видів. У основу типології повинно бути поставлено видоутворення під дією факторів мінливості та ізоляції. У корені дерева еволюції слід розташувати первісне стадо, а його основними гілками стануть комерційні, державні, громадські організації та політичні партії.

    Формат цієї роботи не дозволяє провести детального вивчення різних типів організації та їх розміщення на дереві еволюції, тим не менш варто перерахувати основні методи віднесення організації до тієї чи іншої гілки.

    Історичний метод. Дослідник повинен простежити, ким було засноване нове організаційне напрям, і побудувати генеалогічне дерево розвитку.

    Метод аналізу структури. Аналіз та порівняння структур організацій у різних галузях дозволить отримати додатковий критерій для віднесення організації до того чи іншого виду.

    Метод аналізу середовища. Оскільки форма організації залежить від навколишнього середовища, одним з методів типологізації може стати аналіз використовуваних ресурсів. Значно розрізняються ресурсна база буде основою поділу на великі гілки, а незначно - на види і підвиди.

    Всі три методи повинні використовуватися одночасно для виключення помилок і побудови стрункої картини.

    В практичному плані побудова типології може відкрити нові закономірності в структурі організації, а також показати місце і значення різних організаційних форм в історії суспільства.

    2.6. Методи управління організаціями

    При всьому різноманітті організаційних форм, склався обмежений універсальний набір методів управління процесами в організації. Причому складність методів управління зростає з ускладненням організаційного устрою. Проводячи аналогію із тваринним світом, можна помітити, що амеба володіє лише набором хімічних реакцій, мурашки вже необхідний набір безумовних рефлексів, а людині властива складна мозкова діяльність. Тим не менше, основні механізми нервової діяльності схожі у більшості видів.

    Оскільки організації доводиться вирішувати завдання з отримання доступу до декількох ресурсів одночасно, то і побудова системи управління повинна відштовхуватися від декількох головних цілей. Відповідно до закону корисних якостей можна розділити систему управління сучасної комерційною організацією на п'ять підсистем:

    -- управління процесами

    -- управління персоналом

    -- управління маркетингом

    -- управління научіння

    -- управління інноваціями.

    Кожна з цих підсистем розглядається в окремих дисциплінах, вони досить добре описані і систематизовані. Перші три підсистеми відповідають за нормальне функціонування організації, а останні два - за функцію мінливості й адаптацію до змін зовнішнього середовища. Структура компанії має забезпечувати надійне виконання всіх п'яти завдань управління.

    марним заняттям є спроби теоретичного побудови структури ідеальної організації. Складність і різноманіття внутрішніх і зовнішніх факторів не дають можливості провести скільки-небудь точний аналіз. Керівникам, які прагнуть дати новий імпульс організації варто досліджувати те, наскільки добре їх компанія виконує свої п'ять основних завдань, і спробувати вдосконалити систему управління, впроваджуючи нові методи та керуючись Законом оцінки.

    В цих умовах завданням теорії організації та інших управлінських наук є фіксація та вивчення існуючих методів управління з метою видачі практичних рекомендацій менеджерам підприємств.

    2.7. Розмір організації

    Як вже було зазначено, прагнення організації до зростання є якістю, що забезпечує конкурентоспроможність організації. "Погана та пельменні, яка не мріє стати Макдональдсом "- так можна перефразувати відому прислів'я. Але чи всі організації прагнуть до зростання і що буває, коли цей зростання закінчується?

    Очевидно, що прагнення до зростання організації є основною причиною її самовдосконалення, її рушійною силою. Організації, які не зацікавлені в рості, перебувають у стані стагнації, і неминуче будуть витиснені активними, а значить і більш ефективними гравцями. Тому, відсутність зростання показників компанії є вірною ознакою початку її смерті.

    Максимальний розмір організації завжди обмежений факторами її ринкового сегменту. У деяких галузях, наприклад, у банківській, компанії доростають до рівня транснаціональних корпорацій, а в деяких, наприклад у побутовому сервісі -- залишаються на рівні сімейного підприємства.

    Іноді прагнення до зростання організації є шкідливим і контрпродуктивним. Це трапляється, коли зростання організації відбувається нерівномірно. Наприклад, якщо зростання кількості працівників не супроводжується зростанням випуску або попиту. У практичному вигляді це виражається в прагненні кожного начальника збільшити кількість підлеглих, навіть якщо вони не забезпечені реальною (затребуваною споживачами) роботою. Такий процес особливо яскраво проявляється в державних організаціях та у великих міжнародних корпораціях.

    2.8. Висновок

    Висунута гіпотеза про сутність еволюційного розвитку організації дає можливість сформулювати нові закони організації, засновані на історичному досвіді і загальнофілософської принципі боротьби за існування.

    В відміну від класичних законів організації, нові закони мають набагато більшу практичну значимість і дозволяють логічно пов'язати різні підходи та методи теорії управління та багатьох управлінських наук.

    На основі еволюційного підходу можна скласти нову типологію організацій, яка допоможе однозначно віднести ту чи іншу організацію до будь-якого виду, а також відстежити загальні ознаки і характеристики видів.

    Висновок

    В справжній роботі вдалося, провівши огляд існуючих вчень про теорії організаціії, і відштовхнувшись від базових принципів функціонування організації, розробити новий підхід. Цей підхід не просто фіксує стан системи управління в поточний момент, і не є черговим методом вирішення конкретних проблем, а являє собою комплексну теорію, за допомогою якої можна досліджувати як історичні факти, так і робити прогнози розвитку.

    Аналогічно тому, як еволюційна теорія Дарвіна лягла в основу сучасної біології, зоології і генетики, еволюційна теорія організації може стати основою всіх управлінських наук. Визначаючи фундаментальні закони розвитку організації, вона дає новий понятійний апарат, однозначно встановлює цілі та завдання розвитку організації, органічно поєднує різні напрями сучасних теорій управління.

    Очевидно, що для оформлення теорії необхідно провести велику наукову роботу: відшліфувати поняття, вивести нові закони, підготувати типологію і зіставити отримані дані з іншими дисциплінами. Важливо також визначити фактори виживання для організацій різних типів, таких як державний, громадський і релігійний. Необхідно описати організації суспільно корисні та організації - паразити, еволюційне значення і способи боротьби з останніми. Ця робота не претендує на повноту і наукову достовірність освітлення всіх цих питань, вона повинна послужити лише першим кроком, поштовхом до подальшим дослідженням.

    Список літератури

    1. Латфуллін Г.Р., Райченко А.В. Теорія організації: Підручник для ВУЗів. - СПб.: Пітер, 2005.

    2. Колесников С.И. Загальна біологія. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005.

    3. Лафт Дж.К. Теория организации: учеб. посібник. - М.: Проспект, 2005

    4. Менеджмент. - М.: Олимп-бизнес, 1999

    5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту: Пер з англ. - М.: Дело, 2000

    6. Бодді Д., Пейтон Р. Основи менеджменту: Пер з англ. - СПб.: Питер, 1999

    7. Туровець О.Г., Родионова В.Н., Теорія організації: учеб. посібник. - М.: Инфра-М, 2004

    8. Коен А.Р. (ред) Курс МВА по менеджменту: Пер з англ. - М.: Альпина Бизнес Бук, 2004

    9. Фаей Л., Ренделл Р. (ред) Курс МВА зі стратегічного менеджменту: Пер з англ. - М.: Альпина Бизнес Бук, 2004

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.socrates.by.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !