ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Принципи роботи керівника вищої ланки
         

     

    Менеджмент

    Принципи роботи керівника вищої ланки

    Раїс Ахметович Фатхутдінов, доктор економічних наук, професор РАГС і Російського державного університету інноваційних технологій та підприємництва.

    Принцип - Основне, вихідне положення теорії, правило діяльності суб'єкта управління в будь-якій сфері, або правило поведінки особистості. Від обгрунтованості структури і змісту сукупності принципів залежить успіх у вирішенні будь-якої проблеми.

    Керівник (менеджер) як суб'єкт управління повинен проаналізувати ситуацію, спрогнозувати стратегію і організувати оперативне управління за її реалізації. А виконавець як об'єкт управління повинен реалізувати управлінське рішення, прийняте керівником. У цьому випадку перед керівником і виконавцем стоять абсолютно різні завдання. Тому неправомірно до суб'єкта і об'єкту застосовувати одні й ті ж принципи управління.

    Головними умовами, що визначають ступінь досягнення цілей управління, є професіоналізм, організованість і порядність керівника. І чим вище рівень ієрархії керівника, тим вище складність проблем і відповідальність за їх рішення.

    Менеджеру нижчої ланки (наприклад, майстра цеху, завідувачеві науково-дослідним сектором) в порівнянні з менеджером вищої ланки (керівником організації, підприємства) значно простіше виконувати свої функції, а виконавцю (наприклад, конструктору, робітникові) - ще простіше.

    Керівнику у своїй роботі доводиться вирішувати проблеми з будь-якої сфери техніки, технології, організації, економіки, психології, екології, а також в галузі функцій і методів управління. Тому, як нам видається, принципи або правила роботи керівника повинні концентрувати всі принципи управління економікою, якістю, планування, формування колективу, оперативного управління і т. д. Це дуже велике коло принципів, при дотриманні яких керівниками (менеджерами вищої та середньої ланки) може бути досягнута мета системи.

    При формуванні структури та змісту принципів управління ми будемо виходити з посилок:

    1. комплексний охоплення головних принципів діяльності організації за основними напрямками;

    2. ранжування менеджерів і виконавців (спеціалістів) за рівнем ієрархії;

    3. диференціація принципів в залежності від складності, повторюваності і вартості управлінського завдання.

    Нижче наведені принципи роботи керівника вищої ланки як суб'єкта управління.

    Принципи роботи керівника вищої ланки як суб'єкта управління

    1. Дотримання наступних 14 принципів управління економікою:

    відтворення системи життєзабезпечення;

    правової регламентації управління;

    соціальної орієнтації розвитку економіки;

    наукової обгрунтованості системи управління;

    системності управління;

    орієнтації економіки на інноваційний шлях розвитку;

    збереження власних сировинних ресурсів;

    ранжирування об'єктів управління за їх важливості;

    єдності теорії та практики управління;

    збереження та розвитку конкурентних переваг об'єкта управління;

    раціоналізації рівня спеціалізації, універсалізації і централізації управління;

    організованості управлінських процесів (дотримання дисципліни, принципів паралельності, пропорційності, безперервності, прямо точності, ритмічності, відповідальність за результати роботи та ін);

    раціонального поєднання форм управління (державної, корпоративної, підприємницької та ін);

    забезпечення порівнянності альтернативних варіантів управлінських рішень по 8 факторам (часу, якості, ризику і т. д.)

    2. Виконання кваліфікаційних вимог до менеджера-керівника. Кваліфікаційні вимоги до менеджера включають 7 груп вимог:

    загальна підготовка;

    економіко-правова підготовка;

    професійна підготовка в галузі менеджменту;

    уміння розробляти якісні управлінські рішення в умовах невизначеності;

    уміння організовувати себе і колектив на постановку і досягнення високих цілей;

    уміння спілкуватися з людьми, бути комунікабельним;

    практичний досвід і навики.

    3. Раціональне сполучення методів управління. До основних методів управління відносяться:

    методи примусу;

    методи спонукання;

    методи переконання.

    За нашою оцінкою раціональне співвідношення перерахованих методів - 4:4:2.

    4. Побудова системи менеджменту соціально-економічних і виробничих об'єктів. Стандартна структура системи менеджменту 1) зовнішнє оточення (вхід, вихід, зовнішнє середовище і зворотний зв'язок) і 2) внутрішня структура (підсистема наукового супроводу, цільова, яка забезпечує, керуюча і керована підсистеми).

    Система менеджменту - система досягнення конкурентоспроможності керованого об'єкта.

    5. Пріоритет стратегічних питань перед тактичними. Оптимальна структура робочого часу керівника вищої ланки, за нашою оцінкою:

    40% часу - стратегічним завданням;

    25% - Тактичним;

    35% - Оперативним.

    6. Застосування до управління (менеджменту) наукових підходів. Для забезпечення якості управлінського рішення керівник вищої ланки до складних проблем повинен застосовувати наукові підходи системний, маркетинговий, функціональний, відтворювальної-еволюційний, нормативний та ін

    7. Побудова та вивчення психологічного портрета особистості (виконавця). Психологічний портрет особистості характеризується наступними компонентами темперамент, характер, здібності, спрямованість, інтелектуальність, емоційність, вольові якості, товариськість, самооцінка, рівень самоконтролю, здатність до групового взаємодії.

    8. Повага особистості. На основі поваги до людини створювати гідну і оптимістичну обстановку на робочих місцях для прояву його здібностей і виявлення його можливостей щодо розвитку підприємства і особистості.

    9. Стимулювання праці підлеглих. Принципи стимулювання:

    заохочувати відкрито;

    карати конфіденційною інформацією;

    нагороджувати перспективні рішення, а не сьогохвилинні;

    нагороджуйте тих, хто бере на себе ризик, а не тих, хто його уникає;

    нагороджувати творчу роботу, а не сліпе підпорядкування;

    нагороджувати за якість роботи, а не за обсяг;

    нагороджувати спрощення, а не даремні ускладнення;

    нагороджувати за якість, а не швидку роботу;

    нагороджувати за якість тих, хто працює один з одним, а не проти один одного.

    10. Єдиноначальність (А. Файоль). Для кожного виконавця повинен бути тільки один керівник. Працівник повинен одержувати накази тільки одного безпосереднього начальника.

    11. Корпоративний дух (А. Файоль). Союз - це сила, яка є результатом гармонії персоналу.

    12. Наукова організація праці (НОП) на робочому місці (А. Гаст). Основні принципи НОТ:

    завжди будь активний, ініціативний, енергійний;

    працюй за розкладом, плану;

    в приміщенні розмовляй мало і неголосно;

    НЕ кури в робочому приміщенні;

    певний місце для кожного і кожен на своєму місці;

    заощаджуй час;

    ніколи не дратувався;

    будь дисциплінований;

    ясно представляй мета, завдання;

    будь коротким;

    май почуття гумору;

    НЕ соромся елегантності;

    на робочому місці нічого зайвого;

    вмій долати труднощі;

    НЕ бійся експериментувати;

    цени чужу думку;

    гарне настрій зберігає здоров'я.

    13. Визначення черговості виконання управлінських завдань по їх значимості (Д. Ейзенхауер). Для визначення черговості виконання завдань їх рекомендується поділяти на три типи: завдання «А» - дуже важливі та термінові - виконувати негайно, завдання «В» - важливі, Нетермінові - визначати, в які терміни їх слід виконувати, завдання «С» - менш важливі, але термінові - делегувати підлеглим.

    14. Вивчення філософії забезпечення якості (Е. Демінг). Філософія забезпечення якості Е. Демінга базується на 14 тезах:

    вдосконалення товару має бути постійним;

    постійно вдосконалюйте систему виробництва та його обслуговування;

    створіть систему підготовки кадрів;

    викидайте роз'єднаність підрозділі один від одного за виробничим циклом;

    припиняйте практику гасел, проповідей і «мобілізації мас»;

    усувайте всі перешкоди, які позбавляють працівника права пишатися своєю роботою;

    створіть умови для самовдосконалення кожного працівника;

    створіть систему успішного керівництва, а не нагляду;

    ясно визначте обов'язки керівництва вищої ланки по постійному поліпшенню якості продукції та послуг та ін

    15. Забезпечення нормального морально-психологічного клімату (МПК) в колективі. Найважливіші ознаки сприятливого МПК:

    довіру і висока вимогливість членів групи один до одного;

    доброзичлива і ділова критика;

    вільне вираження власної думки;

    відсутність тиску керівників на підлеглих;

    інформованість членів колективу про його завдання та стан справ;

    задоволеність приналежністю до колективу;

    висока ступінь співпереживання;

    висока ступінь відповідальності.

    16. Координація робіт з якості, витрат і термінів. Координація виконання робіт повинна здійснюватися, з одного боку, за якістю, витратами і термінами, а з другий - за функціями управління.

    17. Дотримання режиму праці та відпочинку. Типовий режим праці та відпочинку керівників:

    першим половина робочого дня відводиться для творчої діяльності, а другий - для рутинної роботи, нарад, зустрічей;

    приблизно через 60 хв робляться перерви тривалістю 5-7 хв;

    рекомендується змінювати робочу позу (сидячи, стоячи);

    обідній перерву тривалістю 30-60 хв встановлюється приблизно через 3,5-4 год після початку роботи;

    за 1,5 год до обіду обов'язково проводиться фізкультурна пауза в супроводі функціональної музики;

    за 1-1,5 години до кінця роботи може бути перерва протягом 15-20 хв для прийому легкої їжі.

    18. Управління конфліктами і стресами. Керівник повинен знати типи конфліктів, визначати причини їх виникнення, прагнути переводити дисфункціональні наслідки конфлікту в функціональні, володіти методами вирішення конфліктів та управління стресами.

    ***

    Принципи роботи для керівників середньої і нижчої ланки як суб'єктів управління такі ж, що і для керівника вищої ланки, відмінності - в глибині опрацювання ситуації та прогнозуванні параметрів проблеми.

    Принципи роботи виконавця будь-якої ланки як об'єкта управління значно простіше як по кількості вживаних чи додержуються принципів, так і за їх структурі. Виконавець не приймає управлінські рішення, він може тільки брати участь в їх формуванні, але за реалізацію управлінського рішення він несе відповідальність. Керівник як суб'єкт управління в цьому випадку організовує ведення обліку, контролю і мотивацію реалізації рішення. Організацію процесів, координацію і оперативне регулювання здійснюють спільно керівник, виконавець та допоміжні працівники. При цьому за якість планів і кінцевий результат несе відповідальність керівник.

    До принципам роботи виконавця як об'єкта управління ми відносимо:

    старанність (точно в строк, якість і витрати відповідно до плану). Керівник повинен контролювати не процес, а результат;

    ініціативність у вдосконаленні технології, організації праці, підвищення якості, зниження витрат, знаходження і усунення в роботі «вузьких місць» (спільно з керівником);

    чесність, порядність;

    прагнення до просування службовими сходами, задоволення вищих потреб, гармонійному розвитку особистості.

    Виконати на практиці перераховані принципи дуже важко, так як фахівців, володіють технологією застосування запропонованої сукупності законів, підходів, принципів і методів управління, вузи не готують.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.elitarium.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !