Entombed

Предтечею цієї шведської групи був проект "Nihilist", що існував у 1987-1989 роках. Команда випустила три демки і успішно розпалася. Однак, через короткий проміжок часу музиканти у трохи видозміненому складі зібралися знову вже під вивіскою "Entombed". Було їх на цей момент четверо Ларс Горан Петров (вокал), Ніку Андерссон (ударні), Уффе Седарланд (гітара) і Девід Бломквіст (гітара). Останній недовго пробув у групі і незабаром звільнив місце для Алекса Хелліда. Ця четвірка записала демо "But Life Goes On", і завдяки цьому отримала контракт від "Earache Records". На наступний рік "Entombed" видали на гора свій дебютний лонгплей, "Left Hand Path" - потужний дезовий альбом.

Продюсував пластинку Томас Скогсберг, надавши їй спеціальний "дзижчить" саунд, розтиражований потім іншими колективами. До речі, із-за відсутності басиста ці функції довелося на себе взяти Ніке і Уффе. Проблема була вирішена за закінчення сесій, коли в команді з'явився п'ятий учасник - Ларс Розенберг.

Але як тільки це питання врегулювали, виник інший - з вокалістом. Петров пішов з "Entombed", і місце біля мікрофона зайняв Орвар Сарфстром. З ним група записала лише один сингл, і Орвар теж звалив в тінь. Деякий період довелося співати Ніке, поки не знайшовся "чистий" вокаліст Джонні Дордевіц. Разом з ним команда прокотилася по Штатам, а до часу європейського турне, де "Entombed" виступили в якості хедлайнерів, в колектив повернувся Ларс Петров. У 1993 році вийшов "Wolverine Blues", що вивів групу в перші ряди металістів не тільки у себе в Швеції. На цій хвилі дуже успішно пройшли гастролі, коли "Entombed" розігрівали "Napalm death ". У 1995-му знову почалися кадрові перестановки. Цього разу Розенберг передав басуху Йоргену Сандстрому.

Наступного ж рік змінився менеджмент, і як наслідок змінився лейбл. Група тепер підписалася на "Music For Nations", і після туру по Швеції засіла над наступним альбомом "To Ride, Shoot Straight And Speak The Truth". Під багатьох металевих журналах читачі назвали цю платівку в числі кращих. Після чергового туру по Європі "Entombed" залишив основний автор пісень Ніккей Андерссон, оскільки він вирішив цілком присвятити себе своєму новому проекту "The hellacopters".

За ударну установку тепер сів Петер Стьярнвінд з "Face down". Поки команда колесила по всьому світу і записувала новий альбом, "Earache Records" вирішила заробити грошенят на старому матеріалі і випустила в світ концертний компакт і відео, записані в Лондоні ще в 1992 році. Студійна ж робота, "Same difference", вийшла самої комерційної, чим немало здивувала фанів. Проте до 2000 року "Entombed" виправилися і на "Uprising" повернулися до свого традиційного саунду. Наступний альбом, "Morning star" також був зроблений в кращих традиціях групи, лише тільки темп став ще швидше.

Останні році музиканти групи, окрім свого основного заняття встигали викроювати час для участі в різних сайд-проектах, незважаючи на щільний гастрольний графік. У 2002-м "Music For Nations" порадували фанів "Entombed" випуском збірника архівних каверів і бі-сайд під назвою "Sons of Satan - Praise The Lord ".

Склад

L-G Petrov -- вокал

Uffe Cederlund - гітара

Alex Hellid - гітара

Peter Stjarnvind - ударні

Jorgen Sandstrom - бас

Дискографія

Left Hand Path - 1990

Clandestine - 1991

Wolverine Blues - 1993

To Ride, Shoot Straight And Speak The Truth - 1997

Same Difference - 1998

Uprising - 2000

Morning Star - 2001

Sons Of Satan - Praise The Lord - 2002

Inferno - 2003

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/