ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Танєєв Сергій Іванович
         

     

    Музика

    Танєєв Сергій Іванович

    (1856-1915)

    Російська композитор, піаніст, педагог, вчений, музично-громадський діяч. Син магістра словесності, музиканта-аматора І. І. Танеева. У 1875 закінчив Московську консерваторію у Н. Г. Рубінштейна (фортепіано) і П. І. Чайковського (композиція). Виступав у концертах як піаніст-соліст і ансамбліст (у 1876 здійснив концертне турне спільно з Л. С. Ауер по містах Центральної і Південної Росії, згодом грав з Г. Венявського, А. В. Вержбіловічем. з «Чеським квартетом », у фортепіанних дуетах з А. І. Зилот, П. А. Пабстом та ін.) Перший виконавець багатьох фортепіанних творів Чайковського, брав участь у виконання власних творів (у Росії і за кордоном). У 1878 - 1005 діяльність Танєєва була нерозривно пов'язана з Московською консерваторією (з 1881 професор), де він вів класи гармонії, інструментування, а також фортепіано (1881-88), вільного твори (композиції, 1883-88), контрапункту і фуги (поліфонія), музичної форми (з 1897), в 1885-89 директор. У 1905, на знак протесту проти консервативних методів керівництва і реакційного свавілля дирекції, Танєєв демонстративно покинув консерваторію, куди, незважаючи на прохання професорів і студентів, більше не повернувся. Однак Танєєв продовжував займатися з учнями (безоплатно, приватним чином). Він залишався видною фігурою в музичному житті Москви: був одним із засновників і педагогів Народній консерваторії (1906), одним із засновників і активних членів суспільства «Музично-теоретична бібліотека» (1908), брав участь у роботі Пречистенський курсів для робітників, ряду концертних організацій. Велику увагу приділяв Танєєв вивчення музичного фольклору. У 1880-х рр.. записав від А. А. Гатцук і обробив 27 українських пісень, пізніше гармонізовані 8 малоросійських пісень з зборів Н. А. Янчука, під час подорожі по Сванетії (1885) записав багато пісень та інструментальних награвань народів Північного Кавказу. Йому належить перша історико-теоретичне дослідження фольклору народів Кавказу ([Про музиці гірських татар], «Вісник Європи», 1886, кн. 1, с. 94-98).

    Переконаний послідовник класики (в його музиці знайшли втілення традиції М. І. Глінки, П. І. Чайковського, а також І. С. Баха, Л. Бетховена), Танєєв передбачив багато тенденцій музичного мистецтва 20 століття. Його творчість позначена глибиною і благородством задумів, високою етичністю і філософської спрямованістю, стриманістю висловлювання, майстерністю тематичного і поліфонічного розвитку. Поліфонія набула особливого значення в творах Танєєва, однак захоплення складними поліфонічними прийомами призводило часом до раціоналізму, рассудочності. У своїх творах він тяжів до морально-філософської проблематики. Така, напремер, його єдина опера-трилогія «Орестея» (за Есхілу, 1894) - зразок втілення античного сюжету в російській музиці. Особливе значення у творчості Танєєва придбали камерно-інструментальні твору (його тріо, квартети, квінтети належать до кращих зразків цього жанру в російській музиці). Він з'явився одним з творців лірико-філософської кантати в російській музиці ( «Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма»). Він відродив популярний у вітчизняній музиці 17-18 ст. жанр - хори a cappella (автор більше 40 хорів). В інструментальній музиці особливе значення надавав Танєєв інтонаційному єдності циклу. Цей музично-драматичний принцип у симфонії, а також у ряді камерно-інструментальних ансамблів.

    Великий внесок Танєєва - вченого у розвиток музичної теорії. Він створив унікальну працю -- «Рухомий контрапункт строгого письма» (1889-1906) і його продовження-«Вчення про каноні »(кінець 1890-х рр.. - 1915).

    Велике історичне значення мала педагогічна діяльність Танєєва (А. К. Глазунов назвав його «світовим вчителем»). Він боровся за високий рівень музично-теоретичної підготовки учнів консерваторії усіх спеціальностей. Танєєв створив композиторську школу, а також виховав багато музикознавців, диригентів, піаністів (в фортепіанної педагогіки Танєєв з'явився продовжувачем традицій Н. Г. Рубінштейна). Серед учнів: С. В. Рахманінов, О. М. Скрябін, Н. К. Метнер, Р. М. Гліер, К. М. Ігумнов, Г. Е. Конюс, Б. Л. Яворський.

    Шкільні твори:

    опера

    Орестея (без ор., 1894, поставлена 1895, Маріїнський театр, Петербург);

    кантати -

    Cлавa H. Г. Рубінштейнy (слова І. В. Самаріна, для солістів, xoрa й оркестру, без op., 1874), Я пам'ятник собі воздвиг (слова A. С. Пушкіна, для xорa та оркестру, без ор., 1880), Іоанн Дамаскін (слова A. К. Толстогo, для xорa і оркестру, op. 1, 1884), Пo прочитанні псалмa (слова A. С. Хомяковa, для солістів, xоpa і оркестру, оp. 36, 1915);

    для opкестра-

    симфонії (1-я, е-moll, без ор., 1874; 2-а, В-dur, без ор., 1877-78, не закінчена, зaвеpшена В. M. Блоком, l974; 3-я, d-moll, без op., 1884; 4-а, с-moll, op. 12, 1898), увертюри (g-moll, без op., 1874; d-moll, без op .. 1875; Увертюра на російську тему, без oр., l882; Орестея, op. 6, 1889), Adagio C-dur (без op., 1874);

    для інструменту з оркестром-

    концерт для фортепьно ЕS-dur (1-ша частина, без op., L875-76, завершено П. A. Елої, 1957), канцони для кларнета (зі струнним оркестром, без ор., 1883), Концертна сюїта для скpіпкі (op. 28, 1909);

    камерно-інструментальні ансамблі-

    соната для cкpіпкі і фортепьно a-moll (без ор., 1911), тріо (для cкpіпкі, альта і віолончелі D-dur, без ор., 1880, та h-moll, без ор., 1913; для 2 скрипок і альта, D-dur, ор. 21, 1907; фортепіанне, D-dur, ор. 22, 1908; для cкpіпкі, альта і тенор-віоли, Es-dur, ор. 31, l911), струнні квартети (ЕS-dur, без ор., 1880; C-dur, без ор., 1883; A-dur, без ор., 1883; d-moll, без ор., 1886, за 2-й редакції-3-й, ор. 7, 1896: 1-й, b-moll, ор. 4, 1890; 2-й, C-dur, ор. 5, 1895; 4-й, a-moll, ор. 11, 1891; 5-й, A-dur, op. 13, 1903: 6-й, B-dur, op. l9, 1905; G-dur, без op., 1905), фортепіанний квартет E-dur (op. 20, 1906), квінтети (1-й струнний-для 2 скрипок, альта і 2 віолончелей, C-dur, op. 14, 1901, 2-й струнний-для 2 скрипок, 2 альтів і віолончелі, C-dur, ор. 16, 1904; фортепіанний, g-moll, ор. 30, 191l), Andante для 2 флейт, 2 гобоя, 2 кларнетів, 2 фаготів і 2 валторн (без ор., 1883);

    для фортепьно-

    соната ЕS-dur (1-я ч., без ор., 1873-74), 5 скерцо (ЕS-moll, d-moll, C-dur, F-dur, g-moll; без op., 1874-75), тема з варіаціями c-moll (без ор., 1874) 3 прелюдії (збереглася 1-а, F-dur, 1891), Прелюдія і фуга gis-moll (помаранч. 29, 1910);

    хори а саррellа (понад 40) -

    в тому числі 3 для чоловічих голосів, слова А. А. Фета, А. В. Кольцова (без ор., 1877, 1880), Нідерландська фантазія (без ор., 1880), Схід сонця і З краю і край (слова Ф. І. Тютчева, ор. 8, 1897 і op. 10, 1899), 2 на слова A. С. Хомякова (помаранч. 15, 1900), 12 на слова Я. П. Полонського (помаранч. 27, 1909), 16 на слова К. Д. Бальмонта (помаранч. 35, 1913);

    камерно-вокальні ансамблі з фортепьно (понад 10) -

    дуети на слова В. А. Жуковського, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Тютчева, Фета, Терцет (помаранч. 25, 1881, 2-а редакція 1908);

    камерно-вокальні ансамблі а саррellа (понад 10) -

    терцети на cлово Г. Р. Державіна, Пушкіна, Тютчева;

    для голосу з фортепіано-

    10 романсів на слова П. Б. Шеллі (у перекладі К. Бальмонта), А. К. Толстого, Фета та ін (помаранч. 17, різні рр.., Видано 1905), Іммортелі (10 віршів зі збірки перекладів Елліса, ор. 26, 1908), 4, 5 і 7 віршів, слова Полонського (помаранч. 32, 33 і 34, 1911-1912), романси (на слова Жуковського, А. А. Курсінского, власні);

    обробки народних пісень-

    російська і 27 українських народних пісень (запис і обробка, 1880-і рр..), 8 малоросійських пісень із зібрання Н. А. Янчука (гармонізація, 1912);

    доробка, редакція, інструментування, і перекладення для фортепьно творів інших авторів-

    3-й концерт для фортепьно з оркестром і Експромт (доопрацювання), Andante і фінал для фортепьно з оркестром і вокальний дует Ромео і Джульєтта (доопрацювання і інструментування), романси (у тому числі "Ні слова, о друже мій", "Страшна хвилина ") та вокальні ансамблі (інструментування) Чайковського (1890-і рр..), балада "Лecной цар ..." і кантата "Гімн мистецтва" Аренського, балет "Лускунчик" та опера "Іоланта" Чайковського та ін (клавіраус-цугі), перекладення для фортепьно в 4 руки симфоній - Аренського (1-я), Глазунова (5-а), Чайковського (4-а, 5-а).

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://cl.mmv.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !