ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Музичний фольклор як засіб виховання дітей у сім'ї
         

     

    Музика

    Музичний фольклор як засіб виховання дітей у сім'ї

    О. П. Леванова

    що формується нове суспільство вимагає і нових рішень у вихованні майбутнього своєї країни -- підростаючого покоління.

    Виховання дітей в сучасному суспільстві відбувається в умовах економічного і політичного реформування, в силу якого істотно змінилася соціокультурна життя підростаючого покоління, функціонування освітніх установ, засобів масової інформації і т.д. У той же час реформування викликало соціальне розшарування суспільства, зниження життєвого рівня більшості населення та інші негативні наслідки

    На тлі цих змін у педагогічній науці йдуть серйозні пошуки шляхів вдосконалення виховання дітей. Одне з вихідних положень цих пошуків полягає в тому, що людина є котра саморозвивається, самовизначається, самореалізується особистість.

    Інакше кажучи, людина розвиває, вчить, виховує себе сам. У цьому випадку виникає сама можливість набуття людиною особистої відповідальності.

    Але самі по собі ці процеси йти не можуть. Дитина - людина ще не самодостатній для саморозвитку через вік, малих знань, слабкості фізичних і духовних сил. Вихователь потрібен, але він лише помічник, захисник, наставник, навіть зразок для наслідування.

    Головна роль педагога - створити умови для саморозвитку особистості, задоволення його внутрішньої потреби і запитів. Необхідно дати вихованцю свободу в способах формування своїх поглядів і переконань, поведінки, ставлення до світу і себе -- свого внутрішнього світу.

    Друга основна ідея: дитину не треба переробляти. І тут для педагога встає основне завдання: своїми "впливами" на вихованця він повинен домогтися, щоб дитина сам хотів і прагнув бути хорошим.

    Здається, що ці ідеї виросли не на порожньому місці. Вивчаючи досвід роботи педагогів додаткової освіти, відданих своїй справі, можна сказати, що досвід такої педагогічної діяльності є. Додаткова освіта може створювати умови для творчої самореалізації дітей, забезпечуючи дитині додаткову можливість для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку. На наш погляд, у додатковій освіті більш яскраво виступає можливість розробляються сьогодні нових підходів у вихованні дітей. Це і гнучкість освітньої системи, менша наповнюваність груп у порівнянні з класом, варіативність, виконання соціального замовлення самих дітей та їх батьків, сприяння розвитку дитини в прийнятному для нього темпі, - все це дозволяє індивідуалізувати виховний процес, створити неформальні відносини дитини і педагога, при бажанні забезпечити участь батьків у навчально-виховному процесі і т.д.

    Разом з цим УДО дозволяє розвивати різноманітність напрямків діяльності дітей та форм організації навчально-виховної роботи. Однією з них, яка приваблює багатьох дітей та їхніх батьків, є музичний фольклор.

    Музичний фольклор як мистецтво синкретичне, в якому винятково яскраво виражено ігрове начало, може бути використаний як одна з умов формування в дітях морального, естетичного, інтелектуального та фізичного потенціалу.

    Разом з тим, з огляду на тривожний стан дітей сьогодні, ми відзначаємо терапевтичний ефект народного мистецтва, яке використовується на заняттях з дітьми. У силу своїх художніх особливостей воно близьке дітям, є їх розуміння, відтворено в самостійної діяльності, а це сприяє появі почуття задоволення, радості, створює емоційно сприятливу обстановку для дітей. Вони отримують емоційно-позитивне підкріплення у вигляді успішного здійснення діяльності, відчуваючи від цього почуття впевненості та пов'язаного з ним задоволення. Займаючись художньо-творчої діяльністю, особливо фольклорного характеру, діти відволікаються від сумних думок, образ, сумних подій.

    Народне мистецтво своєї гуманністю, життєствердною основою, яскравістю образів і фарб викликає у дітей гарний настрій. Їх веселить м'який гумор потешек, заспокоює колискова пісня, викликає сміх, посмішку задерикувата танець, музична гра, хороводи. І все це забезпечує психологічне розвантаження. У результаті йдуть тривожність, страх, пригноблений стан, з'являється спокій, відчуття захищеності, впевненості в собі, своїх силах. Скільки б ми не зверталися до свідомості дітей, спонукаючи їх бути "працьовитими", все буде марно, якщо те чи інше заняття не буде народжувати в дитині задоволення від нього. Внутрішнє задоволення, насолода, радість - ось деякі побуднику дитячої активності, які повинні бути супутниками соціальних, моральних проявів дітей, якщо педагог хоче, щоб вони тягнулись до морального і людяному.

    Вивчаючи досвід роботи молодого педагога Олени Миколаївни Смирнової по музичному фольклору в центрі народних традицій "Творчість", ми відзначили саме це прагнення створити педагогічні умови для дітей, що дозволяють почувати себе впевнено, спокійно, отримувати від занять музичним фольклором задоволення. На наше запитання про педагога діти хором говорили: "Вона добра ".

    Олена Миколаївна, займаючись з дітьми народною творчістю, серйозно працює над проблемою надання допомоги сім'ї у вихованні дітей засобами музичного фольклору. Вона багато працює з педагогічною літературою з цього питання, вивчає досвід роботи своїх колег, виступає у педагогічних колективах, ділячись своїми думками з цього питання. У результаті такої цілеспрямованої роботи виробляється стиль її діяльності. Так, перед початком навчального року Олена Миколаївна проводить роботу по збору інформації про дітей, які хочуть займатися музичним фольклором. У бесіді з батьками та дітьми з'ясовується, в якій родині живе дитина, чи є в нього друзі, чим захоплювався раніше, які успіхи в школі, як проводить вільний час, тобто інтереси, нахили, здоров'я, чи є проблеми в сім'ї з виховання дитини. Якщо вони є, то пропонує мами або бабусі (по можливості) приходити на заняття в якості учасника або спостерігача. Ці умови дають можливість частіше спілкуватися і в подальшому знаходити оптимальні варіанти в спільному рішенні виникла виховної проблеми в сім'ї. У результаті цього складається план виховної роботи, де учасниками його виконання є й батьки, а в свій педагогічний щоденник Олена Миколаївна додає до постійних вихованцям фольклорної студії знову надійшли дітей. Незважаючи на її молодість, батьки йдуть до неї, відчуваючи її зацікавленість і бажання допомогти. Їх неформальне спілкування відбувається на Протягом усього навчального року (ми не розглядали власне заняття, де створюються індивідуальні ситуації та дії для розвитку дитини і корекції поведінки).

    Записи відгуків про роботу фольклорної студії, бесіди з батьками, спостереження за дітьми на заняттях і під час концертів і свят дозволяють зробити висновок, що за 4 року роботи Олени Миколаївни з проблеми надання допомоги сім'ї у вихованні дітей засобами музичного фольклору є хороші результати. Ось деякі з них:

    Світу М. - 7 років. Проблеми в сім'ї - відносини. Мама розповіла, що дівчинка виховувалася у бабусі і перед школою приїхала до неї, але їхні стосунки не виходять. Дівчинка більше грає один. Олена Миколаївна запропонувала мамі ходити разом з донькою на вечірні заняття. Мама пізніше зізналася, що вона спочатку ходила на заняття, не вірячи, що з цього щось вийде. Але поступово їй самій сподобалося співати, слухати розповіді про народні традиції. Удома вони з дочкою іноді разом співали пісні, які вчили на заняттях. Поступово їхні відносини з дівчинкою стали більш довірчими. Мама дуже дякувала Олену Миколаївну.

    Миша З. - 10 років. З бесіди мами і особистих спостережень можна було сказати, що хлопчик - Неврівноважений, запальний, рухливий. Його уваги вистачало на 5-10 хвилин. Олена Миколаївна зуміла зацікавити його музичними інструментами. Після деякого часу Миша перейшов на заняття в шумовий оркестр. Педагог постійно змінювала методи роботи з дитиною, відзначаючи позитивні моменти в розвитку хлопчика, який став намагатися не відставати від інших учасників оркестру, формувалося терпіння, увага. Мама сказала, що Міша став успішніше в школі. Хлопчикові подобається, коли його хвалять. Він старається. Мама часто буває в центрі, бере участь у підготовці до свят разом з іншими батьками та дітьми. На наступний рік Михайло висловив бажання брати участь в усіх святах. Тепер він виконує соло на акордеоні і каже, що йому це дуже подобається.

    Але були й інші випадки, коли сім'я не дала ніякої інформації про дитину. Женю М. мама привела до студії, коли йому було 5 років. Мама сказала тільки те, що Жене подобається слухати музику. Протягом першого півріччя Женя регулярно відвідував заняття, але контакт з дітьми і педагогом ігнорував. На святі "День народження ", де виконувалася казка" Теремок ", він вперше посміхнувся. Мама з бабусею не хотіли спілкуватися і пояснити поведінки хлопчика. У заключному концерті Женя участі не приймав, але з інтересом дивився виступи дітей.

    На наступний рік у вересні діти із задоволенням спілкувалися один з одним і дуже зраділи, коли прийшов Женя. Він теж став менше соромитися і з усіма разом повторював пісні, вивчені в минулому році. Мама сказала, що займатися співом їм порадив логопед для усунення заїкання, і зараз лікар зазначив у хлопчика помітне поліпшення. До кінця другого року Женя вже не соромився своєї мови. На заключному концерті виконав обрану ним пісню "Весну пора чекати ".

    3 рік навчання - Женя першокласник. На заняття до свого педагогу він ходить тепер зі своїм класом і з задоволенням допомагає однокласникам в тому, що вміє сам. З Оленою Миколаївною вони друзі, він щирий і відкритий, розповідає їй про своїх друзів і бажаннях. Мама каже, що він з нетерпінням чекає музичних занять. Хлопчик став товариською, доброзичливою, впевненим у собі.

    Отже, як ми бачимо, народна творчість, фольклорна музика можуть використовуватися не тільки в естетичному, моральному, інтелектуальному освіту, а й у сімейному вихованні. Для цього необхідно:

    педагогу неформально поставитися до проблеми;

    організувати спільні зусилля педагога і сім'ї;

    створити умови для зацікавила дитини творчої діяльності;

    надати допомога в самооцінці вихованця;

    надати можливість свободи вибору в ситуації, при цьому підбиваючи дитини до потрібного вибором.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.yspu.yar.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !