ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Розробка та прийняття управлінських рішень
         

     

    Муніципальне право

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    Далекосхідний державний технічний університет

    Тихоокеанський інститут політики і права

    Розробка та прийняття управлінських рішень як головний компонент муніципального управління.

    Курсова робота

    Виконав:

    Студентка П - 161, ДМУ

    Очковская Н.В.

    Перевірив: XXXXXXXXXXX

    Владивосток

    2003

    ПЛАН

    I. Ведення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4

    II. Основна частина. Розробка та прийняття управлінських рішень як головний компонент муніципального управління ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .8

    Структура управлінських рішень ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8

    § 1. Поняття та класифікація управлінських рішень ... ... ... ... ... ... .. 8

    § 2. Суб'єкти та об'єкти управлінських рішень ... ... ... ... ... ... ... ... .14

    Управлінські рішення як головний компонент муніципального управління ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 17

    § 1. Поняття, функції і завдання муніципального управління ... ... ... ... 17

    § 2. Процес прийняття управлінських рішень ... ... ... ... ... ... ... ... ... 23


    1 Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 28


    2 Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .31

    I. Введення

    В останні роки внаслідок проведення реформ у різних галузях
    (економіки, політики, управління тощо) і широкого застосування принципудецентралізації влади значно зросла роль муніципального управління.
    Це управління здійснюється різними суб'єктами права за допомогоювикористання різних методів. В рамках даної курсової роботи ми будеморозглядати діяльність виконавчих органів щодо здійснення місцевогосамоврядування.

    Для подальшого дослідження наведемо наступне визначеннямуніципального управління - це управлінське вплив суб'єктавиконавчої влади на суспільні відносини, регулювання якихпередбачено його компетенцією. Можна з упевненістю сказати, що доспецифічними характеристиками муніципального управління належать:щільність середовища, концентрованість ресурсів, сильне

    взаємний вплив прийнятих рішень і взаємозалежність різнихпроцесів. З цих характеристик слід і основна вимога доуправління: цілісність і комплексність.

    Будь-яке керування здійснюється через «управлінський праця» на основіуправлінських «рішень-команд». Управлінська праця - це процесобдумування рішення, його прийняття та організація виконання. Причому процесприйняття управлінських рішень досить складний і відповідальний, тому щоці акти в тій чи іншій мірі зачіпають права та законні інтересигромадян. Від їх своєчасності, точності, доцільності може залежатижиття, здоров'я, добробут як окремих осіб, так і суспільства в цілому.
    Рішення повинне бути спрямоване на досягнення реально поставлених цілей,тільки тоді можна здійснювати управління будь-якими об'єктами. Управлінськірішення розглядаються як засіб реагування на конфліктні ситуації,частина цілепокладання та розвитку. У кінцевому підсумку приймаються плановими,організаційними та оперативними рішеннями визначається якість управління.
    У нашій країні, на жаль, на цей бік управління практично незвертають уваги.

    Саме безпосереднє значення для ефективності рішення маютькомпетентність та управлінський досвід особи, яка його приймає. Тут такожвиявляється проблема підготовки даних суб'єктів, відсутності достатньокваліфікованих кадрів.

    Вивченість теми:

    1) Поняття та класифікація управлінських рішень: Мандріца В.М.,

    Касьянов В.В. Правові основи управління; Мандріца В.М.

    Юридичний менеджмент; Збірник зразків цивільно-правових документів.

    2) Суб'єкти та об'єкти управлінських рішень: Мандріца В.М.,

    Касьянов В.В. Правові основи управління; Алехин А.П., Козлов

    Ю.М. Адміністративне право Російської Федерації.

    3) Поняття, функції і завдання муніципального управління: Кутафін

    О.Е., Фадєєв В.І. Муніципальне право Російської Федерації;

    Четвериков В.С. Муніципальне право; Алексєєв О.Б.

    Стратегічне управління в державному та муніципальному секторі.

    4) Процес прийняття управлінських рішень: Мандріца В.М., Касьянов

    В.В. Правові основи управління; Алексєєв О.Б. Стратегічне управління в державному та муніципальному секторі; СУРНІН

    А.Ф. Муніципальні інформаційні системи. Досвід розробки та експлуатації; Наді А.Т. Системний підхід до розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень.

    В даний час вдосконалення управління - це величезний і малозатребуваний резерв підвищення ефективності управлінської діяльності.

    При аналізі накопиченого досвіду у сфері роботи з управлінськими актамивиявлено, що до числа основних проблем, з якими стикаютьсямуніципальні органи виконавчої влади для забезпечення своєчасних таточних управлінських рішень відносяться:

    1) відсутність модельного інструментарію підготовки варіантів управлінських рішень, їх порівняння та оцінки ефективності;

    2) відсутність повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття управлінських рішень;

    3) відсутність стрункої системи обробки та представлення інформації для її аналізу.

    Відзначимо також, що в управлінні бувають такі ж застарілі технології,як і в техніці. Муніципальні керівники повинні відрізняти старі ісучасні технології управління, віддавати собі звіт в тому, що вонивтрачають, довіряючись старим перевіреним, але не ефективним методам управління.
    Звичайно багато в чому та чи інша модель, управлінський підхід будутьприйматися в залежності від того, наскільки успішно вони будутьсприяти вирішенню соціальних та економічних проблем.

    Метою даної курсової роботи є розглянути структурууправлінських рішень (поняття, види, суб'єкт і об'єкт); усвідомити сутністьмуніципального управління; описати стадії розробки і прийняттяуправлінських рішень і розглянути ступінь важливості рішень у процесірегулювання суспільних відносин.

    Завдання дослідження:

    . проаналізувати теоретичний матеріал з даної теми;

    . вивчити різновиди управлінських рішень, їх функції, регульовані ними питання і суб'єктів, що приймають ці рішення;

    . виявити сутність муніципального управління;

    . показати роль і місце управлінських рішень для муніципального управління, розглянути стадії їх підготовки і прийняття.

    Об'єктом даної курсової роботи є сфера муніципальногоуправління.

    Предмет дослідження - управлінські рішення як головний компонентмуніципального управління; діяльність виконавчих органів зрозробки та прийняття управлінських рішень.

    Для реалізації вищевикладених цілей і завдань використані наступніметоди:

    . теоретичний аналіз при розгляді: 1) видів управлінських рішень та їх структури; 2) проблем постановки цілей і завдань при прийнятті рішень; 3) проблем збору, обробки та представлення інформації для прийняття рішень у процесі здійснення муніципального управління.

    . контентаналіз при роботі з нормативним матеріалом з питання компетентності суб'єктів і їх інформаційної оснащеності при прийнятті управлінських рішень;

    . порівняльний аналіз при розгляді класифікації управлінських рішень, їх ролі і місця в системі муніципального управління.

    Структура курсової роботи складається з вступу, основної частини з двохглав, висновку і списку літератури.

    I. Основна частина. Розробка та прийняття управлінських рішень як головний компонент муніципального управління

    Глава 1 Структура управлінських рішень

    § 1. Поняття та класифікація управлінських рішень

    Прийняття рішень, так само як і обмін інформацією, - складова частинабудь-якої управлінської функції. Характеризуючи повний цикл управлінськоїдіяльності, що складається з целепологанія, планування, організації,координації, контролю і коректування цілей, легко помітити, що він, накінцевому рахунку, представлена у вигляді двох елементів управління: підготовки іздійснення управлінських рішень.

    У літературі наводяться різні визначення даного поняття взалежно від того, з якої точки зору автор розглядає тему [1].

    Для подальшого дослідження використовуємо наступне визначення.
    Управлінське рішення - це свідомий вольовий акт суб'єкта управління,прийнятий ним відповідно до закріпленої компетенцією, у процесіуправлінської діяльності і спрямований на врегулюванняпідвідомчих відносин. Управлінське рішення - основний інструментдії працівників муніципальної служби на керований об'єкт.

    Основні ознаки управлінських рішень [2]:

    1) Суб'єкт управління приймає рішення виходячи не з власних потреб, а в цілях врегулювання конкретної ситуації або проблеми .

    2) Розробка, прийняття та реалізація управлінських рішень здійснюється суб'єктами управління в межах закріпленої законом компетенції.

    3) Для прийняття управлінського рішення необхідно наявність професіоналізму, спеціальних знань, компетентності.

    4) Поділ праці полягає в тому, що рішення виникаючих проблем, розробку та прийняття управлінських рішень здійснюють керуючі суб'єкти (керівники, менеджери), а їх реалізацією зайняті виконавчі структури.

    5) Наслідки реалізації управлінського рішення можуть вплинути як на осіб, які приймають і виконують його, так і на простих громадян.

    Класифікація управлінських рішень.

    I. За значущістю мети:

    1. Планові (стратегічні) - це директивні акти, що направляють, що організують і мотивують колективні дії людей для досягнення стратегічних цілей. Стратегічне планування включає в себе розробку муніципальної політики в різних сферах, що визначають життя муніципального освіти, розробку програм і проектів; прогнозування та визначення соціально-економічного розвитку, що є необхідним елементом узгодження інтересів місцевих громад щодо ключових питань муніципального розвитку. < p> 2. Оперативні рішення пов'язані зі здійсненням поточних цілей і завдань.

    За часом вони розраховані на період, що не перевищує місяця.

    3. Організаційні рішення - це вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, зумовлені ним посадою:

    1) Запрограмовані рішення - результат реалізації певної послідовності кроків або дій, подібних тим, що приймаються при рішенні математичного рівняння. Керівництво часто програмує рішення під ситуації, що повторюються з певною регулярністю

    2) Незапрограмовані рішення потрібні в ситуаціях, які в певній мірі нові, внутрішньо не структуровані або зв'язані з невідомими чинниками. Наприклад, як удосконалити структуру управлінського підрозділу, як посилити мотивацію підлеглих і ін

    3) Інтуїтивні рішення - це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний. У складній організаційній ситуації можливі тисячі варіантів вибору. У керівника, який покладається виключно на інтуїцію, з точки зору статистики, шанси на правильний вибір без якого-небудь додатку логіки невисокі.

    4) Рішення, засновані на судженнях - це вибір, обумовлений знаннями або накопиченим досвідом. Людина використовує знання про те, що трапилося в схожих ситуаціях раніше, щоб спрогнозувати результат альтернативних варіантів вибору в існуючій ситуації. Проте відзначимо, що керівник, надмірно привержений думці і накопиченого досвіду, може свідомо і несвідомо уникати взаємодії з новими технологіями та розробками, що призводить до прийняття нераціональних рішень.

    5) Раціональні рішення обгрунтовуються за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.
    II. Залежно від способу фіксації:

    1. Документовані рішення закріплюються і доводяться до виконавців у письмовій формі.

    За своїм функціональним значенням службові документи поділяються накілька великих груп:

    1) Приватні - це акти, що встановлюють, змінюють або скасовують права й обов'язки конкретних осіб або розраховані на одноразове застосування (наприклад, наказ - рішення керівника, наділеного владою в організації, обов'язкове для виконання) ;

    2) Директивні і розпорядчі. До розпорядчих документів відносяться:

    . постанова - правовий акт, що приймається суб'єктом управління з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань розвитку і життєдіяльності керованого об'єкта;

    . розпорядження - правовий акт управління, що видається посадовими особами в межах їх компетенції і певний правовими документами. Розпорядження - рішення керівника, не наділеного владою адміністративними функціями, обов'язкове для виконання безпосередньо підлеглими [3];

    . рішення - правовий акт, що приймається за результатами діяльності колегіальних органів. Наказ - правовий акт, що видається керівниками підрозділів, що діють на основі єдиноначальності з вирішення оперативних завдань;

    . доручення - документ, що видається для вирішення нагальних питань керівництва господарською діяльністю на території керованого об'єкта (муніципального утворення) і його соціально-економічного розвитку;

    3) Адміністративно - організаційні (регламенти, статути, положення, інструкції);

    4) Організаційно - розпорядчі (протоколи, договори, трудові угоди);

    5) Інформаційно - довідкові (довідки, доповідні записки, акти, пояснювальні записки, службові та супровідні листи, листи

    - запрошення);

    6) Ділові листи;

    7) Фінансові документи;

    8) Облікові документи.

    2. Усні рішення складають найбільш оперативну частину діяльності управлінського і виробничого апарата. Такі рішення можуть стосуватися важливих питань і повинні підкріплюватися відповідальністю за виконання.

    3. Кодовані рішення застосовуються в автоматизованих системах. Вони наносяться на спеціальні документи, перфокарти, різні магнітні носії.

    За функціональної спрямованості виділяють що планують, що організують,координують та контролюють управлінські рішення.

    Управлінські рішення можуть прийматися як одноособово повноважнимсуб'єктом, так і в колегіальному складі. Можуть бути спрямовані наврегулювання часто повторюваних відносин або нової виниклої проблеми.
    Рішення приймаються в різних умовах: умовах ризику, повної --неповною, якісної чи неякісної інформації [4].

    Виділяють також рішення [5]:
    Жорстко обумовлені (детерміновані), які засновані на приписахі розпорядження, прийнятих вищим органом;
    Ініціативні, які приймаються повноважним суб'єктом управління ввідповідно до ситуації. Їх ефективність залежить від компетентності,управлінського досвіду, особистих якостей приймає суб'єкта.

    Опції управлінських рішень:

    1) Направляюча, яка полягає в тому, що рішення приймається виходячи з довгострокової стратегії розвитку організації: це цілепокладання, вибір і обгрунтування стратегії розвитку;

    2) Організуюча функція проявляється в необхідності узгодження дій виконавців, частин та елементів керованої системи для реалізації рішень у заплановані терміни та необхідної якості;

    3) Мотивуюча функція полягає в узгодженні інтересів кожного члена організації та спрямування їх на виконання завдань організації.

    На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що управлінськерішення - поняття складне й багатогранне, що включає в себе різнікритерії оцінки. Загальними ознаками для всіх управлінських рішень єїх цілеспрямованість і ухвалення в рамках компетенції керуючогосуб'єкта.

    В управлінському рішенні в тій чи іншій мірі перетинаються іконцентруються всі види управлінської діяльності. Саме томурішення - центральний елемент управління й організації. Вони приймаютьсяуповноваженими суб'єктами управління і спрямовані на регулюванняширокого кола підвідомчих відносин.

    § 2. Суб'єкти та об'єкти управлінських рішень

    Суб'єктами управлінських рішень виступають особи, повноважніприймати ці рішення в процесі управлінської діяльності [6].

    Для даного дослідження в якості основних суб'єктів незалежноктов управлінськихрішень розглядаються виконавчі органи місцевого самоврядування --апарат управління, який реалізує владні функції і спрямовує своюдіяльність на досягнення цілей муніципального освіти; їх посадовіособи [7].

    До даних суб'єктам належать: голова муніципального освіти;керівники муніципальних органів виконавчої влади; першийзаступники та заступники голови муніципального освіти, муніципальнихорганів виконавчої влади; заступники голів муніципальних утворень і керівників муніципальних органів виконавчої влади - керуючісправами та їх заступники, керівники, заступники керівниківсамостійних управлінь, комітетів, відділів та інших органів, що єюридичними особами, а також керівники, заступники керівниківкомітетів виконавчих органів муніципального освіти; начальникиструктурних відділів виконавчого органу муніципального утворення іструктурних відділів самостійних управлінь, комітетів, відділів та іншихорганів, що є юридичними особами.

    Перераховані вище особи здійснюють виконавчо - розпорядчудіяльність; наділені оперативною самостійністю; мають, як правило,постійні штати. Основний зміст їх діяльності реалізується черезрішення управлінських завдань на всіх етапах виконання управлінськихфункцій. Відповідно до ст.19 Федерального закону «Про загальні засадиорганізації місцевого самоврядування в РФ »[8] дані суб'єкти мають правоприймати управлінські рішення відповідно до наданоїкомпетенцією, рамки якої чітко позначені у вимогах формальноїструктури.

    Синтезуючи різні компоненти, управлінські рішення виступаютьспособом постійного впливу керуючої підсистеми на керовану --суб'єкта на об'єкт управління.

    Об'єкт управлінських рішень - система відносин і питань, дляврегулювання, зміни яких дані управлінські рішенняприймаються [9].

    Управлінські рішення регулюють широке коло питань яквнутрішнього, так і зовнішнього управління і приймаються за різнимипідставах [10]:

    1) здійснення поточних цілей і завдань керуючого суб'єкта;

    2) необхідність змін у самій організації під впливом як зовнішніх так і внутрішніх факторів; < p> 3) рішення виниклої проблеми, що вимагає оперативного або довготривалого дозволу;

    4) необхідність пошуку та виявлення нових ресурсів діяльності організації;

    5) прогнозування та визначення соціально - економічного розвитку;

    6) розробка програм і проектів, планування, стратегічне управління.

    Отже, управлінські рішення приймаються певними повноважнимисуб'єктами і завжди спрямовані на зміну, вдосконалення,раціоналізацію зовнішніх і внутрішніх відносин організації. Регулюютьрізні питання, пов'язані з процесом управлінської діяльності,яка завжди передбачає значну відповідальність керівників.
    Останні повинні володіти певними якостями: компетентність,професіоналізм, досвід, передбачуваність, врівноваженість, здатністьреагувати на зміну процеси і об'єктивно підходити до аналізу тавирішення виникаючих ситуацій; раціональне ставлення до нововведень.

    Якщо управлінське рішення приймається колегіально повноважнимисуб'єктами, то необхідна узгодженість процесу.

    Ефективність управлінського рішення визначається повнотоюрегулювання ситуації або вирішення проблеми.
    Глава 2 Управлінські рішення як головний компонент муніципальногоуправління

    § 1. Поняття, функції і завдання муніципального управління

    Поняття «муніципальне управління» відображає комплексне ірізноманітне явище, що породжує різні підходи до йогодослідженню.

    Під місцевим самоврядуванням розуміється організація влади на місцях,що передбачає самостійне вирішення населенням питань місцевогозначення.

    Відповідно до статті 3 Європейської Хартії про місцевесамоврядування [11] місцевим органам влади та їх посадових осібнадається право і реальна можливість регулювати підвідомчіпитання і управляти в рамках закону і під свою відповідальність важливоючастиною публічних справ в інтересах свого населення.

    Розглянемо функції та завдання місцевого самоврядування.

    Функції - це сукупність дій та операцій, що здійснюютьсякеруючими суб'єктами для досягнення певних підцілей в рамкахєдиної цілеспрямованої діяльності. Функції управління в соціально -економічних системах (до яких належить і місцеве самоврядування)об'єктивні за своєю природою і реалізуються шляхом прийняття управлінськихрішень уповноваженими органами і посадовими особами.

    Основними функціями управління є [12]:

    1) прогнозування змін у розвитку будь-яких подій і процесів на основі отриманої інформації про минуле й сьогодення з урахуванням всіх умов і факторів впливу;

    2) планування - визначення напрямків, формулювання цілей, постановка завдань, визначення переліку заходів для вирішення завдань, вибір конкретних кількісних і якісних показників в організації діяльності;

    3) вироблення, обгрунтування і прийняття рішень та організація їх виконання;

    4) Розпорядництво і координація дій суб'єктів, що здійснюють діяльність з реалізації управлінського рішення;

    5) правове регулювання виконавчо-розпорядчої діяльності;

    6) контроль з метою виявити і усунути відхилення в реалізації рішень і вживання заходів до порушників;

    7) облік людських, матеріальних і фінансових ресурсів;

    8) інформаційне забезпечення та інформаційно-аналітична робота;

    9) кадрове, матеріально-технічне забезпечення, фінансування і т.п.

    Перераховані функції є основними для виконавчих органівмісцевого самоврядування і по суті характеризують зміст їхдіяльності. Відносини, пов'язані з реалізацією цих функцій, регулюютьсянормами адміністративного права [13].

    При реалізації вищевказаних функцій виборні та інші посадові особимісцевого самоврядування формулюють цілі (бажаний результат пізнання іпрактичної діяльності), ставлять своїм підлеглим завдання і забезпечуютьїх рішення.

    Завдання - це перелік заходів, заходів, дій та операцій, щоповинні здійснювати виконавці, щоб наблизиться до сформульованої мети.
    Термін "рішення задачі" вживається в трьох різних значеннях: а) рішенняяк план (спосіб) рішення задачі; б) рішення як процес здійсненнявимог завдання, виконання плану рішення; в) рішення як результатвиконання плану рішення [14].

    На відміну від функцій задачі завжди мають суб'єктивний характер, тобторезультат їх вирішення залежить від рівня освіти, досвіду роботи та особистихякостей суб'єкта управління. Опції завжди первинні, а організаційніструктури з їх реалізації - вторинні.

    Розглянемо організаційні принципи управління [15].

    1) Принцип плавності в умовах переходу до ринкової економіки виражається у розробці різних програм розвитку господарства, прогнозуванні результатів регіональних програм, розрахунках з найбільш ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, визначенні пріоритетних цілей і завдань.

    2) Принцип об'єктивності вимагає аналізу та обліку фактичного стану і розвитку процесів і явищ, умов, що існують в соціальному середовищі, впливу демографічних та інших факторів, а також закономірностей взаємодії суспільства з природним середовищем з метою реалізації оптимального управління.

    3) Принцип диференціації (поділу) і фіксування функцій і повноважень кожного з посадових осіб, що вкрай важливо для правильного підбору і розміщення муніципальних службовців у відповідності з їх професійною підготовкою та досвідом роботи, а також розробки організаційних структур управління відповідно до об'єктивних функціями.

    4) Принцип науковості полягає у застосуванні наукових методів та засобів збору, обробки, узагальнення і аналізу інформації про стан об'єкта управління; її обробки з застосуванням кількісних методів на базі ЕОМ; виявленні актуальних проблем, формуванні пріоритетних цілей, постановці завдань, визначенні ефективних способів і засобів їх вирішення.

    5) Принцип раціональності полягає в тому , що цілі і завдання управління повинні досягатися при найменших фінансових, ресурсних (силах і засобах) і тимчасових витратах.

    Управління повинне бути оптимальним. Раціональність управління базується на розробці науково обгрунтованих варіантів рішень, їх порівнянні та виборі найкращого.

    6) У тісному зв'язку з принципом раціональності знаходиться принцип відповідальності суб'єктів виконавчої влади за результати роботи в цілому. Це забезпечується нормативно-правовим закріпленням повноважень, завдань, функцій, структури, форм і методів роботи.

    7) Принцип єдиноначальності полягає в тому, що питання поточного оперативного управління здійснюються шляхом єдиноначальності, наприклад, прийняття розпоряджень головою адміністрації муніципального освіти.

    8) Особливу роль у муніципальному управлінні відводиться принципом галузевого управління. Відповідно до нього для вирішення певної групи завдань утворюються цільові структури, спеціальні органи та апарати. Галузевий принцип дозволяє оперативно проводити єдину управлінську політику, раціонально та оперативно використовувати сили та засоби.

    9) Принцип подвійного підпорядкування забезпечує поєднання почав централізації в керівництві з урахуванням місцевих умов

    (наприклад, управління муніципальною міліцією).

    Організаційні принципи закріплюються в статутах суб'єктів Російської
    Федерації [16].

    Процес управління включає в себе кілька етапів: цілепокладання,оцінка ситуації, визначення проблеми та прийняття рішення щодо її вирішення.

    За характером взаємодії названих етапів процеси управлінняпідрозділяють на кілька типів:

    1. Якщо здійснення етапів відбувається в суворій послідовності і є достатня визначеність по всіх етапах процесу управління і впевненість у їх здійсненні, то такий процес управління відноситься до лінійного типу: мети - ситуація - проблема - рішення.

    2. Якщо при виконанні якого-небудь етапу попередній потребує корегування і вона вноситься, то процес управління називається коригувальним.

    3. Коли немає можливості виділити головну проблему і прийняти єдине рішення, тип процесу управління характеризується як розгалужений.

    4. Якщо мета формується в умовах невизначеності як попередня, на перше місце виходить завдання аналізу ситуації, що процес у цьому випадку має назву ситуаційного.

    5. Якщо доводиться безперервно уточнювати ситуацію і коректувати проблему, процес може бути названий пошуковим.

    Особливості прийняття рішення в органах муніципального управління:

    1. Переважання стратегічних рішень соціальної спрямованості як директивних актів, що направляють, які організовують і мотивують колективні дії людей для досягнення стратегічних цілей.

    Стратегічні рішення мають бути обгрунтованими, своєчасними, економічними і прийматися за наступною технологією: виявлення проблеми, обгрунтування загальної концепції , вироблення декількох альтернатив і вибір найкращого рішення.

    2. Наявність у керівників вміння виявити зародження стратегічних суперечностей міста, регіону.

    3. Необхідність вміти виділити з величезного числа питань вузлові. Для фахівців муніципального управління складається, як правило, дві ситуації. Перша пов'язана з можливістю постійно і уважно стежити за ситуацією і своєчасно готувати стратегічні рішення. Друга ситуація виникає несподівано під впливом змін зовнішнього середовища, і рішення в такому випадку ділиться на прийняття невідкладних заходів і дій стратегічного характеру.

    4. Низька мотивація виконавців управлінського рішення.

    Отже ми розглянули поняття місцевого самоврядування, його функції іорганізаційні принципи, виділили типи управління в залежності від етапівуправлінської діяльності, охарактеризували особливості прийняттяуправлінських рішень в органах муніципального освіти. Муніципальнеуправління має важливе значення в даний час. Його цілі та завданнявизначаються виходячи з інтересів місцевого населення. Функції управліннярізні, та ефективність їх реалізації безпосередньо залежить від своєчасностіі якості прийнятих управлінських рішень. Дотримання всіхорганізаційних принципів дозволить підвищити раціональність, гнучкість,плавність, ефективність управлінської діяльності, застосування новихметодів управління. В даний час значно зросла рольстратегічного управління, яка полегшує управлінську діяльність.
    § 2. Процес прийняття управлінських рішень

    Підставою для підготовки та прийняття повноважними суб'єктамиуправлінських рішень є [17]:

    1) Необхідність виконання розпоряджень вищих органів (органів державної влади та місцевого самоврядування);

    2) Необхідність здійснення власної виконавчо - розпорядчої діяльності, що випливає із завдань і функцій виконавчих органів місцевого самоврядування на основі: квартальних планів нормотворчої діяльності; доручень керівника або його заступників; ініціативи керівників структурних підрозділів виконавчого органу або підвідомчих підприємств (установ); виконання раніше прийнятих рішень повноважних суб'єктів.

    Опції керівників і апарату управління з організації розробкирішення полягають в управлінні загальним процесом вироблення рішень;визначенні сутності завдання, участь у її конкретизації, у виборі критеріївоцінки рішень; остаточному виборі рішення; організації йоговиконання [18]. При необхідності вибирається управлінська стратегія,яка завжди пропонує відповісти на питання доцільності прийняттяуправлінського рішення в тій або іншій ситуації [19].

    Сутність управлінських рішень [20]:

    1. Організаційна - полягає в тому, що до їх розробки і реалізації залучається персонал організації. Значить, необхідно сформувати працездатний колектив, розробити інструкції, наділити працівників повноваженнями, визначити їх права та обов'язки, відповідальність і форми контролю, виділити ресурси та скоординувати весь процес.

    Це найбільш істотна частина отримання управлінського рішення.

    2. Технологічна - проявляється у можливості забезпечення процесу розробки рішень технічними, інформаційними засобами. Застаріла, неповна інформація, відсутність обчислювальних засобів не дають можливості прийняти якісні рішення.

    3. Правова - полягає в необхідності точного дотримання законодавчих актів, зобов'язань, статутів і т.д.

    Зібравши і вивчивши необхідні матеріали (в тому числі, раніше видані заякого-небудь питання рішення), визначивши мета прийняття управлінськогорішення, виконавець приступає до підготовки його проекту.

    Для процедури розробки управлінського рішення керівнику іапарату управління необхідно здійснити наступні дії:

    1. Оформити документацію про початок виконання робіт із зазначенням конкретного завдання, складу персоналу та системи його підпорядкування, часу виконання рішень, проміжних етапів контролю та розміру виділяються ресурсів.

    2. Розробникам рішення роз'яснити права, відповідальність та повноваження; зміст організаційних документів про початок виконання робіт з розробки рішення.

    3. Обговорити з розробниками невраховані деталі для успішного виконання робіт. Акцентувати увагу на важливості завдання і значення його якісного виконання.

    4. Встановити відповідність рішення чинному законодавству і статутних документів організації.

    Після перерахованих вище етапів управлінське рішення приймається.
    Наступним етапом є його реалізація, яка представляє собоюсукупність заходів, спрямованих на досягнення встановлених цілей ітермінів.

    Процедури організації виконання управлінського рішення включають всебе оформлення необхідної документації, роз'яснення виконавцям їхповноважень і суті завдання, ор?? анізацію контролю за реалізацією,мотиваційної і при необхідності - заохочувальної діяльності.

    Основні форми реалізації управлінських рішень [21]:

    1. Припис - офіційне повідомлення якого-небудь посадовій особі про обов'язкове виконання наведеного рішення у встановлений термін.

    2. Ділова бесіда - спеціально організована зустріч з підлеглим, групою підлеглих для обміну думками з заздалегідь обумовленій темі, актуальною для організації.

    3. Переконання - ділова бесіда, проведена керівником з метою домогтися у підлеглих необхідних міцних поглядів за змістом управлінського рішення для його виконання.

    4. Роз'яснення - ділова бесіда, проведена керівником з метою пояснити, зробити більш зрозумілою суть і зміст управлінського рішення.

    5. Примус - ділова бесіда, проведена керівником з метою усвідомлено змусити працівника виконати рішення шляхом погроз або підвищеного винагороди.

    6. Повчання - ділова бесіда, проведена керівником з метою навчити, передати досвід для успішного виконання рішення.

    7. Повідомлення - ділова бесіда, проведена керівником з метою передачі додаткової інформації, необхідної для виконання рішення.

    8. Навчання - ділова бесіда, проведена керівником з метою дати нові знання або інформацію для виконання рішень.

    9. Рада - ділова бесіда, проведена керівником з метою поділитися власними поглядами на виконання рішень.

    10. Тренінг - спеціально організована діяльність з розробки та реалізації рішень, в ході якої закріплюються навички розробки рішень.

    11. Нарада - колективна ділова бесіда, проведена керівником з метою оперативного доведення до підлеглих конкретних завдань; це форма використання колективного розуму, обміну інформацією та досвідом.

    12. Засідання - вузькопрофесійні нараду для вирішення організаційних завдань.

    13. Звіт - повідомлення фахівця про результати виконаної роботи по виконанню рішення.

    14. Ділове слово - тверде рішення керівника, дане підлеглим в усній формі.

    Інформаційне забезпечення - найважливіший елемент успішногофункціонування апарату управління та процесу прийняття рішень.
    Зміст інформаційних повідомлень визначається потребамиуправлінських ланок і сутністю вироблюваних рішень. Інформація дляприйняття рішень повинна відповідати таким вимогам, як стислість ічіткість формулювань, своєчасність надходження, точність ідостовірність і т.д.

    Мова і стиль управлінських рішень (службових документів) полягаєв тому, що всі документи складаються офіційним, літературною мовою.
    Рекомендації:

    . Неприпустимість вживання неологізмів, ненормативної лексики, місцевих діалектів, метафор, перебільшень (гіпербол), порівнянь.

    . Коли доводиться складати документи з безліччю технічних термінів, що використовуються спеціальні терміни, але їх треба розшифровувати, а назва термінів написати аж до друкованих літер. <

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !