ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Податки в Україні
         

     

    Податки, оподаткування

    ЗМІСТ.

    Вступ 3

    1.Види податків в залежності від об'єкта оподаткування 4

    1.1.Сущность прямих податків та їх функції 4

    1.2.Непрямие податки, їх переваги та недоліки 7

    2.Аналіз ролі прямих та непрямих податків в Україні 20

    3.Опит оподаткування в зарубіжних країнах 21

    Висновок 32

    ВСТУП.

    Податки - це встановлені законодавчою владою обов'язкові -платежі які сплачують фізичні та юридичні особи в бюджет -государства.За рахунок податків формуються фінансові ресурси держави -що акумулюються у бюджетній системі страни.Также вирішується-завданнярівномірного і справедливого розподілу податкового часу. За допомогоюподатків держава регулює економічні процеси. Маневруючи рівнемподатків держава може вплинути на рівень цін.

    Найважливішими видами прямих податків в Україні є податок на прибутокі прибутковий податок. Прибутковий податок стягується з фізичних осіб, виходячи зїх сукупних доходів. Податок на прибуток з юридичних осіб стягується,виходячи з прибутку підприємства, що отримується як різниця валових доходів івалових витрат підприємства. Встановлення одночасно цих двох видівпрямих податків дає змогу державі охопити оподаткуванням весьстворений валовий дохід.

    Непрямі податки часто називають непрямими, так як ці податкиє однією з причин зростання цін на споживчі товари, ісплачуються споживачами побічно у вигляді більш високої плати за товари, тобто відмітна ознака непрямихподатків - це завуальована від справжніх платників (кінцевихспоживачів) форма вилучення частини їх доходів.

    1.Види податків в залежності від об'єкта оподаткування.

    1.1.Сущность прямих податків та їх функції.
    Історія людства створила різноманітні методи оподаткування і види податків. Кожен вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в податковій системі. Виходячи з форми оподаткування всі податки можна поділити на дві групи: прямі і непрямі. перше - в залежності від ознак сплати (прямі - і сплачує, інесе одну особу; непрямі - сплачує одна особа, а несе - інше); другий - в залежності від участі в утворенні ціни (прямі податкивключаються в ціну на стадії виробництва у виробників; непрямі --тільки на стадії реалізації як надбавка до ціни товару); третій - залежно від способу стягнення (прямі - за декларацією іпо кадастрів; непрямі - за тарифами); четвертий - за джерелом сплати (прямі - з виробництва цінностей:доходу і майна; непрямі - з споживання цінностей: витрат ікористування речами).

    Виходячи з цих розмежувань можна сформулювати визначення прямихта непрямих податків.

    Прямі податки - це податки, які стягуються в результаті придбання іакумулювання матеріальних благ, які залежать від доходу або майна,і платниками яких є безпосередньо власники цих доходів абомайна.

    Непрямі податки - це податки, які визначаються розміромспоживання і не залежать від доходу або майна платника, виступають увигляді надбавки до ціни товару або послуги, і платником яких єкінцевий споживач цього товару чи послуги.

    Історично пряме оподаткування виникло раніше, ніж непряме.
    Первісними видами прямих податків були: десятина, подушне,поголовна подати. Слід зазначити, що прямі податки історично можнарозмежувати на три головних види. Об'єктом першого виду податків єматеріальний капітал, при цьому оподаткуванню підлягають окремі види доходів
    (податок на землю, податок на майно, податок з нерухомості та землі). Об'єктомдругого виду податків виступає самостійне прояв особистого капіталу,такого як особистий заробіток, житло, професія (прибутковий податок, податок намайно громадян, дивіденди). Об'єктом податків третього виду єсукупна діяльність речового, грошового і особистого капіталу ввиробництві (податок на прибуток, податок на промисел).

    Як бачимо, прямі податки мають у своїй основі або особу, абодоходи, незалежно від джерел, або майно, незалежно від доходів.

    Виходячи з цих аспектів, прямі податки в економічній літературіпідрозділяють на дві підгрупи: реальні й особисті.

    Різниця між ними полягає в пріоритетності платника та об'єктаоподаткування. При особистому оподаткуванні первинним виступає платник,а вторинним - об'єкт оподаткування. При реальному оподаткуванні,навпаки, первинним є об'єкт оподаткування, а вторинним --платник.

    Особисті податки - це податки, які встановлюються персонально дляконкретного платника і залежать від його доходів. У сучасних умовахнайбільшого поширення набули такі особисті податки як податок наприбуток, прибутковий податок, податок на промисел.

    Реальні податки - це податки, які передбачають оподаткуваннямайна, виходячи із зовнішніх ознак; платниками виступають власникицього майна незалежно від їх доходів. До цих податків можна віднестиподаток на землю, рентні платежі, податок з власників транспортних засобів,майнові податки.

    В даний час прямі податки складають основу податкових системдержав з розвиненою ринковою економікою, тому що вони мають рядпереваг у порівнянні з іншими видами податків. Основні перевагипрямого оподаткування полягають у наступному:

    1. Економічні - прямі податки дають можливість встановити прямузалежність між доходами платника і його платежами в бюджет.

    2. Регулюючі - в країнах з розвиненою ринковою економікою прямеоподаткування є важливим фінансовим важелем регулюванняекономічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупногоспоживання, ділової активності і т. д.).

    3. Соціальні - прямі податки сприяють розподілу податковоготягаря таким чином, що більші податкові витрати мають ті членисуспільства, у яких більш високі доходи. Такий принцип оподаткуваннябільшістю економістів світу вважається найбільш справедливим.

    Однак слід зазначити і недоліки прямих податків:

    1. Організаційні - пряма форма оподаткування потребує складногомеханізму стягування податків, тому що пов'язана з досить складною методикоюведення бухгалтерського обліку та звітності.

    2. Контрольні - контроль надходження прямих податків вимагаєістотного розширення податкового апарату і розробки сучаснихметодів обліку і контролю платників.

    3. Поліцейські - прямі податки пов'язані з можливістю ухилення відсплати податків через недосконалість фінансового контролю та наявностікомерційної таємниці.

    4. Бюджетні - пряме оподаткування потребує певного розвиткуринкових відносин, тому що тільки в умовах реального ринку можеформуватися реальна ринкова ціна а отже, і реальні доходи
    (прибуток), проте з такою ж вірогідністю можуть мати місце і збитки.
    Тому прямі податки не можуть бути стабільним джерелом доходівбюджету.

    1.2.Непрямие податки, їх переваги та недоліки.

    Сформовані податкові системи свідчать, що непрямі податкивідіграють значну роль у формуванні доходів держави та податковомурегулюванні. Історично основним видом непрямих податків був акциз, приякому об'єктом оподаткування, як правило, виступала вартість товарів,що мали специфічну особливість (тютюн, алкогольні напої, легковіавтомобілі), або рівень споживання яких істотно залежав відзміни цін. В даний час в більшості країн в акцизні групитоварів включені: алкогольні напої, тютюнові вироби, бензин, легковіавтомобілі, коштовності, інші предмети розкоші. Розвиток непрямогооподаткування призвело до появи податку з обороту (своєрідногоуніверсального акцизу), який у деяких країнах трансформувався в податок зпродажів, або податок на додану вартість. Останній широко застосовується в
    Західній Європі, де формує більше половини надходжень до бюджету віднепрямих податків. Найважливішим видом непрямого податку в Україні такожє податок на додану вартість.

    Подібного роду непрямі податки являють собою податки наспоживання і реалізуються в цінах на товари, тому тягар непрямогооподаткування падає на ті групи населення, які характеризуютьсябільш високим рівнем споживання.

    Одним із видів непрямих податків є надходження відзовнішньоекономічної діяльності, які виступають у формі різного родумитних відрахувань. Цей тип платежів, застосовується як у традиційнихнепрямі податки (акцизи на ввезені товари та податок на доданувартість, що нараховується на імпортовані товари), так і в тісно примикаютьдо них мито, які давно і традиційно використовувалисядержавою як джерело додаткових доходів, так і як інструментрегулювання внутрішнього ринку, захисту національних товаровиробників.

    При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в якихберуть участь три суб'єкти: суб'єкт податку, носій податку і податковийорган.

    Суб'єкт податку - це виробник або продавець товару, якийзгідно закону виступає в якості юридичного платника податку, тоє вносить до бюджету суму податку від реалізованого товару чи наданихпослуг. Його можна кваліфікувати як збирача податків.

    Носій податку - це фізична або юридична особа, кінцевийспоживач товару, в ціні якого міститься непрямий податок. Купуючитовари, споживач фактично стає платником податку. Такимчином податок перекладається з суб'єкта на носія податку.

    Перекладання податків - це слідство введення непрямогооподаткування, включення податків у ціни реалізованих товарів (послуг, щопослуг), внаслідок чого тягар податку несуть не суб'єкти податку, аспоживачі товарів.

    Формально непрямі податки стягуються за пропорційним ставками
    (тарифами). Кожен фактичний платник податків сплачує при покупцітовару однакову суму податку, незалежно від отримуваного доходу. Але посвоєю сутністю непрямі податки регресивний, тому що чим вищий дохід, тимменше питома вага цих податків у доході споживача і, навпаки, чим нижчедохід, тим більша питома вага даних податків. Виходячи з цього, непряміподатки є найбільш соціально несправедливими.

    Непрямі податки, також як прямі податки, мають свої переваги інедоліки. Відзначимо деякі з них.

    Серед переваг непрямих податків можна виділити наступні:

    1. Організаційні - для непрямих податків характерна простотасплати та регулярність надходження до бюджету. Утримання і контрольнадходження непрямих податків не вимагає розширення-податкового апарату.

    2. Бюджетні - оскільки непрямі податки збільшують доходидержави за рахунок зростання населення або його добробуту, то вони більшвигідні для країн, прогресуючих в економічному відношенні.

    3. Поліцейські - податки впливають на сукупне споживання шляхомподорожчання того чи іншого продукту. При цьому особливо важливо стримуючийвплив держави на споживання продуктів, шкідливих для здоров'янації і моральності '.

    4. Політичні - прямі податки, з позиції обивателя, сплачуютьсядержаві задарма, непрямий податок ж завуальоване в ціні товару і якщоплатник і усвідомлює, що ціна збільшена податком, то все одно він отримуєнатомість необхідний продукт,

    5. Економічні - для кінцевого споживача непрямі податки зручнітим, що визначаються розміром споживання, зручністю сплати в часі,близькістю до місця внесення, відсутністю примусового характеру,відсутністю втрати часу для внеску, не потребують накопичення певнихсум, не пов'язані з екзекуціоннимі заходами.

    До недоліків непрямих податків можна віднести наступні:

    1. Обтяження для багатосімейних - фактично оплата податкуздійснюється головою родини, а формується усіма членами родини. Пряміподатки обкладають середню податкоспроможності, непрямі ж здійснюютьпринцип самооподаткування, оскільки за допомогою непрямих податків платниксам регулює індивідуальну податкоспроможності.

    2. Політичні - оскільки право стягування непрямих податків майженіколи не заперечується. Об'єктом політичної боротьби, як правило,виступає прибутковий податок або податок на прибуток.

    3. Соціально-економічні - непрямі податки падають на окреміособи непропорційно їх капіталу або доходу, надмірно обтяжуючинизькооплачувані верстви населення.

    4. Підприємницькі - непрямі податки в умовах розвиненихринкових відносин обмежують розмір прибутку підприємництва, так якв умовах конкуренції не завжди можливе підвищення ціни на величинунепрямих податків, особливо у випадках підвищення ставок цих податків.

    Історичний розвиток системи оподаткування призвело до поступового стирання чітких відмінностей між прямими та непрямимиподатками. Універсальні форми непрямих податків - акцизи, при перенесенні їхстягнення зі сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознакпрямого оподаткування, насамперед чітко визначений об'єктоподаткування - обсяг обороту або додана вартість. При цьому об'єктиоподаткування частково збігаються: пряма форма - податок на прибуток інепряма форма - податок на додану вартість, • частина якої становитьта ж прибуток. З точки зору платника це практично однаковіподатки. Тільки податок на додану вартість безпосередньо включається вціну, а податок на прибуток враховується при встановленні ціни тількиопосередковано - через рівень рентабельності (прибутковості) товарів, робіт
    : і послуг. У той же час податок на додану вартість обмежує нормуприбутку підприємств. Це свідчить про те, що відмінності між прямими інепрямими податками в сучасних умовах не дуже істотні. Такожпрямими та непрямими податками в рівній мірі оподатковуються доходи споживачів -
    . носіїв податків, тому що в одному випадку непрямі податки виступають увигляді надбавки до ціни, 4а в іншому - прямі податки включаються до ціни товарівна стадії виробництва.

    2.Аналіз ролі прямих та непрямих податків у бюджет України.

    Перехід до ринкових відносин об'єктивно вимагає використанняекономічних методів управління суспільним виробництвом, змінисистеми формування дохідних надходжень до бюджету. Ця система сталабудуватися на базі податкових платежів, а взаємини підприємств ікомерційних організацій з бюджетом переведені на правову основу,регульовану законом.

    Доходна частина Державного бюджету України формується за рахунокподатків і неподаткових надходжень. В даний час основними видамидержавних доходів є податки.

    Податкова система України на сучасному етапі характеризуєтьсядосить високим рівнем оподаткування. До об'єктивних причин такогоположення можна віднести:

    1. Реформування відносин власності. Так, існуваннядержавної власності та державних підприємств викликалонеобхідність їхньої певної державної підтримки. В умовах відміниплатежів з прибутку цих підприємств виникла необхідність заміни їхвідповідною системою податків, яка давала б можливістьакумулювати достатні для такої підтримки кошти, у тому числіпланово-збиткових підприємств. Тому, високий рівень відрахувань ізприбутку в минулому вимагав збереження рівня доходів держави з метоюзапобігання кризи державних фінансів.

    2. Неможливість повної і швидкої комерціалізації галузейневиробничої сфери: охорони здоров'я, освіти, науки, культури іінших, які потребують значних державних коштів.

    3. Необхідність зростання державних витрат на соціальний захистнаселення внаслідок падіння рівня життя під впливом економічногокризи та інфляції.

    Перші дві причини могли пояснити високий рівень оподаткування напочаток 90-х років. У подальшому вони мали зумовити його зменшеннявнаслідок як падіння частки державної власності, так іпостійного скорочення витрат на розвиток соціально-культурної сфери.
    Єдиної об'єктивної при-чиною, яка певною мірою може пояснити зростання загального рівняоподаткування, є третім.

    Високий рівень оподатковуванню?? вання міг бути викликаний також посиленнямдержавного регулювання економіки, зокрема проведеннямінвестиційної, структурної політики з метою виведення з кризовогостану економіки України, що мало місце в розвинених країнах наокремих етапах їх розвитку. Але така політика в нашій державіпроводиться недостатніми темпами.

    Тому можна сказати, що основні причини, що обумовлюють високийрівень оподаткування в Україні, лежать в області суб'єктивного фактора.
    Основними серед них є:

    1. Затримка з ринковими перетвореннями в Україні, яка сталаперешкодою на шляху скорочення видатків державного бюджету, а також,зменшення рівня оподаткування.

    2. Помилки у проведенні податкової політики, які породилизначні масштаби ухилення від оподаткування. Неможливістьакумулювати за цих умов достатні доходи в державний бюджетпризвела до посилення податкового пресу на тих, хто ще сплачує податки.

    3. Збільшення дефіциту державного бюджету, яке відбувалосяз-за непродуманої політики державних витрат і супроводжувалосяпошуком шляхів збільшення державних доходів, а єдиним способомтакого збільшення вважалося підвищення загального рівня оподаткування.

    Таким чином, рівень податкового преса в Україні можна оцінити якнадмірний у тому сенсі, що він вищий, ніж зумовлений об'єктивнимипричинами та обставинами.

    Для аналізу податкової системи скористаємося даними, викладеними в
    Законах України «Про Державний бюджет» за 1993-1997 рр.. На підставіданих відповідних бюджетів покажемо динаміку обсягів і структуриподаткових доходів за 1993 - 1997 рр.. Дані наведені в

    1. Важливою функцією держави є захист суверенітету ітериторіальної цілісності України, а також гарантування фінансово -економічної безпеки. Економіка є центральною ланкоюсуспільного життя. В умовах реформування економічних відносиннеобхідно по-новому підійти до організації та побудови основних принципівфункціонування цих відносин, розробити і запропонувати прогресивніформи і методи регулювання процесу створення, розподілу івикористання валового внутрішнього продукту (ВВП) для збалансованого,активного розвитку економічних інтересів усіх членів суспільства.

    У 1997 р. передбачалося стабілізувати обсяги валовоговнутрішнього продукту і знизити його розподіл через бюджет, отриматибюджетний дефіцит у межах 5% ВВП при рівні інфляції до 18% на рік.

    Нарівні з активною структурною, інвестиційною, грошово-кредитної тавалютною політикою головними важелями державного впливу на досягненнязазначених орієнтирів повинні стати бюджетна і податкова політика.

    За даними офіційної статистики в 1996 р. до бюджетів усіх рівнівмобілізовано податків, зборів та обов'язкових платежів 37,4% ВВП. У структурідоходів бюджету 80% займали податок на додану вартість, податок наприбуток, прибутковий податок, плата за землю, надходження до Пенсійного фонду івнески підприємств і господарюючих організацій до Фонду по здійсненнюзаходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальногозахисту населення, що становило 30% ВВП.

    Зупинити спад, стабілізувати виробництво та сприяти йогорозширенню неможливо без зниження податкового тиску, скорочення кількостіі введення більш якісних та реальних податків, які за своєю природоювиконували б не лише фіскальну функцію, а перш за все, стимулювали бпідприємницькі структури у створенні додаткової вартості та їїлегалізації.

    У 1997 р. за планом доходи Державного бюджету Українипланувалися на рівні 21% ВВП, якщо виходити, що ВВП становив 104,4млрд грн. (хоча його розмір не раз уточнювався протягом року), аподаткові доходи на рівні 16% ВВП, що набагато нижче, ніж в країнах зрозвиненою ринковою економікою.

    2. На основі даних, наведених у табл. 5.6-5.10, на рис. 5.5наведена динаміка і структура податкових і неподаткових доходівдержавного бюджету.

    Як бачимо, з розвитком податкових відносин в Україні все більшезначення у формуванні дохідної частини державного бюджету набуваютьподаткові доходи. Так, у 1996 р. питома вага податкових доходів удержавний бюджет становив 88,2%, у 1997р.-76, 95%.

    3. Далі проаналізуємо структуру прямих, непрямих податків івідрахувань на соціальне страхування в податкових доходахбюджету. На підставі даних, наведених у табл. 5.6-5.10, на рис. 5.6наведена динаміка обсягу та структури податків в Україні. тяженіі 1993-1997рр.. змінювалося. Як бачимо, питома вага непрямих податків у складіподаткових доходів є найбільшим. Так, у 1993 р. він становив 61,64%, в 1994 -
    47,38, у 1995 - 44,60, у 1996-40,03, в 1997 р.-82, 27%. Постійно, починаючи з
    1993 р., в структурі податків в Україні переважали непрямі податки. У
    їх питома вага падав і в 1996 р. склав 40,03% податковихдоходів. Кардинальні зміни відбулися в 1997 р. Питома вага непрямихподатків у податкових доходах державного бюджету склав 82,27%.
    Рівень же прямих податків протягом останніх років неухильно падав ісклав в 1996 р. 15% податкових надходжень державного бюджету, а в
    1997 прямі податки взагалі не заплановані в доходах державногобюджету.

    Якщо ж до непрямих податків віднести збори до Фонду ліквідаціїнаслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення,
    Пенсійний фонд та Фонд зайнятості, які, по суті, є аналогомтакого специфічного податку на Заході, як внески на соціальнестрахування, то можна сказати, що збори до цих фондів у сукупності знепрямими податками становлять основу податкової системи України.

    Таким чином, структура податкової системи України підтверджує тузакономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходівюридичних і фізичних осіб, низького рівня податкової культури,недосконалості фіскального законодавства і роботи податкових службнеможливо забезпечити переважання в структурі податкової системи прямихподатків. В Україні факторами, що посилюють цю закономірність, єпадіння реальних доходів підприємств, зростання числа збиткових підприємств уумовах глибокої економічної кризи. За цих обставинзбереження порівняно великої ролі прямих податків може бути забезпеченелише шляхом надмірного оподаткування як юридичних, так і фізичнихосіб, що руйнує стимули до економічної діяльності.

    В Україні у зв'язку з постійним бюджетним дефіцитом і затримкамиподаткових надходжень до бюджету в 1997 р. затверджена нова структураподаткових доходів. Її основу склали непрямі податки. На рис. 5.7, 5.8наведена структура непрямих податків у складі державного бюджету
    України на 1996 - 1997 рр..

    4. Структура непрямих податків в Україні характеризується переважанням
    ПДВ, рентних платежів за нафту та природний газ, відрахувань на будівництвоі утримання автомобільних доріг та акцизного збору.

    Як бачимо, провідне місце в податкових доходи України на 1997 р.належить ПДВ - 50,73%, що відповідає рівню всіх непрямих податків у
    Україні за попередні 5 років.

    Також в 1997 р, було прийнято новий закон про порядок нарахування та сплати
    ПДВ. Надалі така реформа призведе до покриття державнихвитрат не за рахунок платників з високими доходами, а шляхом посиленняоподаткування осіб із середніми та низькими доходами. Введення даного законуможна розглядати як спосіб, який у фіскальному плані компенсуєзменшення надходжень до державного бюджету з прибуткового податку іподатку на прибуток внаслідок закріплення даних податків за місцевимибюджетами, а в економічному - перенесе податковий прес з фонду накопиченняна фонд споживання.

    Щодо збільшення ролі ПДВ можна відзначити, що хоча це зростання івідображає загальну історичну тенденцію, властиву більшості розвинутих країн,все-таки є надмірним. Як вже зазначалося частка ПДВ в доходах бюджету
    України вища, ніж у розвинених країнах, а частка акцизного збору занадтонизька. У багатьох країнах структура непрямих податків урівноважена абохарактеризується переважанням частки універсальних акцизів над часткоюспецифічних акцизів у 1,5-2 рази.

    Особливість структури непрямих податків в Україні має якоб'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних причин можнавіднести те, що, по-перше, у розвинених країнах унаслідок високого рівнядоходів більшості населення (60% - середній клас) коло покупцівпідакцизних товарів ширше, ніж в Україні, де основні групи населеннякупують лише два види підакцизних товарів - алкогольні та тютюновівироби, по-друге, в умовах економічної кризи, інфляції, падіннярівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки ПДВ є одним знайефективніших у фіскальному плані податком. До суб'єктивних причин,що зумовлюють структуру непрямого оподаткування в Україні, можнавіднести причини, породжені особливостями податкової політики з їїфіскальною спрямованістю, недосконалістю, що є наслідком якнезначного досвіду проведення самостійної податкової політики, такі відсутності достатньої кількості кваліфікованих фахівців.

    Визначення кола підакцизних товарів носить в Україні вільнийхарактер, внаслідок чого ряд товарів та послуг, які в західних країнахє об'єктом оподаткування акцизним збором, в Україні не відносяться допідакцизних товарів, а отже надходження від акцизного збору нероблять істотного впливу на характер прибутковості державногобюджету.

    5. Рівень прямого оподаткування в Україні за останні 5 років мавтенденцію до зниження з 19,0% у 1993 р. до 15,0% в 1996 р. У 1997 р.надходження до державного бюджету за прямими податками, як уже зазначалося,не передбачаються. Дані види податків в 1997 р. повністю будутьзараховуватися до місцевих бюджетів.

    Пряме оподаткування в Україні базується на трьох основних видахподатків: податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян та платаза землю. Причому частка першого в доходах бюджету втричі (1995) перевищує часткудругий, тоді як у розвинених країнах переважає прибутковий податок згромадян.

    На рис. 5.9. наведена структура прямих податків у складідержавного бюджету України на 1996 р.

    Суттєвою причиною такого становища є низький рівень життяпереважної частини населення, зокрема рівень заробітної плати.
    Суб'єктивною причиною певного зниження частки прибуткового податкує його стягнення в основному у джерела виплати заробітної плати, а неза декларацією, внаслідок чого інші доходи громадян ховаються відоподаткування. Орієнтація на зміну співвідношення між цими видамипрямих податків при збереженні таких умов була б передчасною іневиправданою. Тільки зростання особистих доходів стане надійною основою длязміни частки прибуткового податку з громадян в обсязі прямогооподаткування.

    Важливою причиною високої частки податку на прибуток підприємств (узокрема причиною багаторазового перевищення частки цього податку над часткоюособистого прибуткового податку) є особливість податкової політики в
    Україні, що проявляється у встановленні надмірного податкового пресу напідприємства. Цей прес надмірний внаслідок особливостей обліку фінансовихрезультатів в Україні, тобто облік не фактичних витрат, а витрат,регламентованих відповідними нормами. За підрахунками фахівців, 30% --ве оподаткування прибутку, розраховане у відповідності із діючою в
    Україні методикою, дорівнює 48-54%-ному оподаткуванню відповідно домоделлю, запропонованою основами Світового податкового кодексу.

    Таким чином, основними причинами більш високої питомої вагиподатку на прибуток підприємств у порівнянні з особистим прибутковим податком у
    Україні є даний рівень життя переважної частини населення інадмірний податковий прес на підприємства.

    Закономірне, а не штучне підвищення ролі прямих податків можебути забезпечене тільки внаслідок загальної зміни економічної ситуації вкраїні: економічного зростання, збільшення особистих доходів і доходівпідприємств.

    Тому найближчим часом основу податкової системи будуть складатинепрямі податки і лише в стратегічному напрямі реформуванняподаткової системи України можливе в її основу будуть покладені пряміподатки.

    6. Досить високими темпами розвивається в Україні у зв'язку зпереходом до ринкової економіки цільове оподаткування для фінансуваннясистеми соціального страхування. Так, протягом останніх роківспостерігається загальна тенденція зростання податків на соціальне страхуваннящодо ВВП і загальної суми податкових доходів держави. Так,відрахування на соціальне страхування зросли в 1996 р. в порівнянні з 1993м. в 2 рази.

    Внески у фонди: Пенсійний, зайнятості, ліквідації наслідків
    Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в Україні - маютьвисока питома вага в доходах бюджету. З одного боку, цесвідчить про недостатню соціальну спрямованість податковоїполітики в Україні, про невідповідність структури податкової системи обраніймоделі соціально орієнтованої ринкової економіки. З іншого боку, часткавнесків до вищеназвані фонди в Україні й так перевищує об'єктивніможливості суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, єодним із чинників надмірного податкового пресу на них. Тому збільшувативідрахування на соціальне страхування можна тільки шляхом їх частковогопрямого перекладення на плечі громадян. А це потребує як підвищення рівняособистих доходів, так і розвитку системи соціального страхування в Україні.

    Проте в 1997 р. питома вага відрахувань на соціальне страхуванняістотно знизився в порівнянні з 1996 р. і склав 17,73%, що пов'язаноз реформуванням податкової системи України. З 1997 р. відрахування насоціальне страхування стягуються у вигляді:
    - збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються в Пенсійний фонд України;
    - збору на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, який сплачується до державного бюджету України;
    - збору до фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків

    Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, який утворюється у складі державного бюджету України.

    Як видно, структура відрахувань на соціальне страхування в 1997 р.в порівнянні з 1996 р. істотно змінилася. Це пов'язано з тим, що в
    1997 р. були введені в дію три нові закони, які змінили порядокнарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду (який виведений зі складудержавного бюджету), до фонду Чорнобиля і Фонд соціального страхування.
    Змінилося не тільки сама назва платежу (тепер це збір), але й розміри,об'єкти оподаткування, коло платників і пільг.

    3.Опит оподаткування зарубіжних країн

    Для визначення шляхів удосконалення податкової системи Українинеобхідне вивчення світового досвіду, яке має супроводжуватисьпорівнянням податкової системи України з податковими системами розвинутих країн.
    Це вивчення може стати основою для визначення шляхів удосконаленняподаткової системи України. Але в той же час, орієнтація податкової системинашої держави на зрілі податкові системи повинна бути адекватноюрівнем соціально-економічного розвитку країни. Щоб визначитивідповідає справжньому етапу розвитку України модель податкової системи,необхідно розглянути загальні закономірності формування податкових систем,що відображають причинно-наслідкові зв'язки між певними параметрамисоціально-економічного, культурного розвитку країни та характеристиками їїподаткової системи.

    Щоб встановити закономірності, необхідно розглянути основніриси сучасних податкових систем розвинених країн, їх еволюцію та їїпричини.

    1. Сучасним податковим системам властива значна частка податковихнадходжень бюджетів в ВНП. На початок 90-х років вона становила: у США -
    30%, Японії - 31, Англії - 37,

    Відмінності у загальному рівні оподаткування різних країн показуютьіснування зв'язку між часткою податкових надходжень у ВНП і моделлюринкової економіки з притаманними їй масштабами і формами державногорегулювання. Найбільш висока частка?? алогових надходжень у ВНП характернадля шведського варіанта моделі функціонування соціалізації з властивим їйдержавним втручанням, перш за все, не у виробництво, а ввідносини розподілу, що зумовлює необхідність акумуляції вруках держави значної частини ВНП з її подальшим використанням насоціальні цілі.

    Більшості країн, у тому числі із соціально орієнтованою ринковоюекономікою, властиве помірне оподаткування, яка оптимально поєднуєдві мети: створення сприятливого податкового клімату для господарськоїдіяльності (ця мета визначає верхню межу оподаткування) іефективного вирішення соціальних проблем (ця мета визначає нижню межуоподаткування.

    2. Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинених країнє їх структура. Співвідношення прямих і непрямих податків маєпевні особливості в різних країнах. Так, у США, Японії, Канаді,
    Англії переважають прямі податки. У Франції - непрямі, з якихосновними є: податки на споживання, акцизи, внески підприємцівдо фондів соціального страхування (табл. 5.1). Німеччина, Італія маютьдосить врівноважену структуру податків (частка непрямих податків у
    Німеччині -45,2%, в Італії - 48,9 %).

    Еволюція структури податкових систем розвинених країн і сучаснапрактика оподаткування свідчать про закономірної залежностіспіввідношення прямих і непрямих податків від таких причин: життєвогорівня переважної частини населення; досконалості механізму стягненняподатків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування;рівня податкової культури; загальної орієнтації західних суспільств на соціальнийкомпроміс, вирішення найбільш гострих соціальних проблем; традиціїоподаткування.

    Очевидна зв'язок між співвідношенням прямих та непрямих податків і рівнемподаткової культури. Оскільки саме податкова культура, що впливає наефективність стягнення податків, масштаби ухилення від сплати, разом зіншими причинами створює умови для підвищення ролі прямих податків.
    Пояснюється це тим, що надходження від основних видів прямих податків --податків на прибуток та особистого прибуткового податку - залежать від правильностідекларування доходів, а остання - як від рівня оподаткування
    (помірні податки роблять економічно недоцільним ухилення від них,тому що деякі способи ухилення вимагають великих витрат на їхздійснення), так і від податкової культури, Якщо в західних країнахдекларування стало невід'ємною частиною громадянського менталітету, асуспільна мораль орієнтована на публічне засудження тих, хто ховаєдоходи, то в країнах, що розвиваються, культура відносин ділового світу ігромадян з державою ще не прийняла належного рівня.

    Зміна співвідношення між прямими та непрямими податками на користьперше стало також наслідком зростання орієнтації західних суспільств насоціальний компроміс, що зумовило підпорядкування податкових систем принципусоціальної справедливості. Реа

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !