ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Податкове стимулювання лізингових операцій
         

     

    Податки, оподаткування

    Міністерство загальної та професійної освіти Російської Федерації

    ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

    Інститут заочного навчання

    Дисципліна «Податкова система»

    КУРСОВИЙ ПРОЕКТ на тему:

    «Податкове стимулювання лізингових операцій»

    Москва - 2000 р.

    ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ за темою

    «Податкове стимулювання лізингових операцій »


    | Вступ. Історичні корені зародження оренди (лізингу) | 3 |
    | I. Що таке лізинг? | 5 |
    | 1.1. Форми, типи і види лізингу. | 7 |
    | 1.2. Відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором лізингу. | 10 |
    | 1.3. Плюси і мінуси Федерального закону «Про лізинг» | 15 |
    | II. Загальноєвропейські підходи до оподаткування | 19 |
    | 2.1. Оподаткування за російським законодавством | 20 |
    | 2.2. Розрахунок лізингових платежів та порівняльний аналіз лізингу та | 25 |
    | кредиту на прикладі обладнання корпорації «Триол» | |
    | 2.3. Оподаткування міжнародного лізингу | 28 |
    | III. Реальні перспективи розвитку лізингу в Російській Федерації. | 31 |
    | 3.1. Розвиток лізингу в Російській Федерації. | 31 |
    | 3.2. Обставини, що перешкоджають успішному розвитку лізингу. | 32 |
    | Висновок | 33 |
    | Література | 35 |
    | Додаток № 1 Розрахунок платежів за договором лізингу обладнання | 36 |
    | Додаток № 2 Графік погашення кредиту | 37 |

    Введення

    Історичні корені зародження оренди (лізингу)

    Найбільш ранні документи про оренду датуються приблизно 2000 роком до н.е. .е.. Глиняні таблички, знайдені в стародавньому шумерському місті Ур, містятьвідомості про оренду сільськогосподарського знаряддя, землі та водних джерел,волів та інших тварин. Ці глиняні таблички (деякі з яких булизнайти тільки в 584 році) розповідають про храмових священиків --орендодавців, що укладали договори з місцевими фермерами.

    Інші стародавні цивілізації, включаючи греків, римлян та єгиптян, вважалиоренду привабливим і доступним засобом придбання устаткування,землі та худоби. Давні фінікійці, славилися як відмінні морякиі торговці, практикували оренду суден, яка дуже схожа на класичнуформу сучасного лізингу устаткування. Безліч короткострокових договоріворенди забезпечувало отримання, як судна, так і екіпажу. Довготривалі
    «Чартерні» угоди підписувалися на термін, що покривав весь розрахунковийперіод економічного життя суден, і вимагали від орендаря прийняття насебе більшої частини зобов'язань, що випливають з використання орендованихоб'єктів. У цих стародавніх угодах про оренду кораблів відображений практичноте саме коло проблем, який є предметом обговорення і в сьогоднішніхпереговорах між орендодавцем та орендарем.

    Лізинг в давнину не був обмежений орендою тільки будь-якихконкретних типів власності, як вважають багато. Фактично з історіївідомо, що орендувалися не тільки різні типи сільськогосподарського таремісничого устаткування, але навіть «військова техніка». Так, наприклад, у 1066році два великих флоту вторгнення (одна норвезька, інший норманський)досягли берегів Англії. Кожен з флотів на ті часи був вельмизначним. Але ні норвезький король, ні норманський герцог не володілидостатніми економічними ресурсами для фінансування таких великихпроектів. Щоб забезпечити необхідну кількість суден, екіпажів та спорядження,обидва вони використовували особливу форму фінансового лізингу.

    У середньовіччі в оренду здавалися, перш за все, коні ісільськогосподарське знаряддя. Відомо, що навіть багато стародавніх лицарі своїобладунки брали в оренду. Наприклад, в 1248 році якийсь лицар (Бонфіс
    Манганелла Гаета) орендував обладунок для участі в Сьомому Хрестовому походіі виплачував за них орендну плату, яка в результаті значноперевищила початкову вартість спорядження.

    Історія свідчить, що прототип лізингових відносин єнайдавнішою формою фінансування різних угод з придбання абоотримання в оренду різного майна.

    Лізингові операції давно стали невід'ємною частиною економіки розвинутихкраїн. Згадки про такого роду угодах відносяться і до XI століття: венеціанціздавали в оренду торговцям і власникам торгових судів дуже дорогі по тимчаси чавунні якорі, які після закінчення плавання поверталися їхвласникам, щоб знову бути зданими в оренду. Вважають, що слово лізинг
    (складати під найм) увійшло у вжиток в останній чверті минулогосторіччя, коли в 1877 році американська телефонна компанія «Белл» взяларішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати їх в оренду.

    I. Що таке лізинг?

    Лізинг - це придбання обладнання з наданням її в орендуорганізаціям (лізингоодержувачу) в обмін на лізингові платежі. Лізингпередбачає можливість викупу устаткування після закінчення терміну діїлізингового договору або достроково за залишковою вартістю.

    Відповідно до Тимчасового положення про лізинг, затвердженимпостановою Уряду Російської Федерації від 29 червня 1995 р. № 633
    «Про розвиток лізингу в інвестиційній діяльності», операціями фінансовоїоренди (лізингу) займаються спеціалізовані організації (лізинговікомпанії), що передають придбане за замовленням одержувача
    (лізингоодержувача) майно в довгострокову оренду. Якщо отримане залізингу майно не капіталізується орендарем, то до переходу прававласності на нього до орендаря враховується останнім за балансом.
    Орендодавець (лізингодавець), який передав майно по лізингу, продовжуєвраховувати його у своєму балансі як власне, робити амортизаційнівідрахування, сплачувати податки.

    Відповідно до законодавства (ст. 665, 670 Цивільного Кодексу
    Російської Федерації) орендодавець купує майно за вказівкоюорендаря, а останній входить у взаємини з його постачальником заприводу якості, умов і термінів постачання, комплектування та ін Ризиквипадкового псування або загибелі майна переходить до орендаря в моментфактичної передачі йому цього майна постачальником або орендодавцем,хоча інші види відповідальності наступають раніше, в момент укладаннядоговору довгострокової фінансової оренди (лізингу).

    Постановою Уряду Російської Федерації від 27 червня 1996 №
    752 «Про державну підтримку розвитку лізингової діяльності в
    Російської Федерації »визначено, що умови постановки лізинговогомайна на баланс лізингоотримувача визначаються за погодженням міжсторонами в договорі про лізинг. Отже, допускається капіталізаціялізингового майна як лізінгополуча-телем, так і лізингодавцем. Прицьому доходи останнього обчислюються як різниця між загальною сумоюлізингових платежів, що одержуються лізингодавцем, та сумою, що відшкодовуютьвартість лізингового майна.

    Орендна плата за кожним наступаючого терміну платежу за майно,здане в довгострокову оренду, містить платежі, погашати суму основногоборгу, процентів по основному боргу за минулий період, податків, плати застрахування контракту і маржу лізингодавця. Тією ж постановоювизначено, що при реалізації лізингового контракту може бути застосованийкоефіцієнт прискорення амортизації майна, переданого в лізинг, до 3 --х.

    Таким чином, лізинг дає ряд переваг лізингоодержувачу:зменшення платежів з податку на майно та податку на прибуток, тому щолізингові платежі входять у собівартість продукції (послуг), а придбанняобладнання без лізингу здійснюється з прибутку;можливість більш простого отримання кредиту в банку при співпраці злізинговою компанією;спрощення бухгалтерського обліку (облік основних засобів, нарахуванняамортизації, оплата частини податків і зборів, а також управління боргомздійснюється лізинговою компанією);можливість придбання якісного обладнання після його одно -трирічної експлуатації лізингоодержувачем за залишковою вартістю.

    1.1. Форми, типи і види лізингу

    Лізинг - вид інвестиційної діяльності з придбання майна тапередачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особамза певну плату, на певний строк і на певних умовах,обумовлених договором, із правом викупу майна лізингоодержувачем.

    До регульованих цим Законом основним формам лізингувідносяться внутрішній лізинг і міжнародний лізинг.

    При здійсненні внутрішнього лізингу лізингодавець, лізингоотримувачі продавець (постачальник) є резидентами Російської Федерації.
    Внутрішній лізинг регулюється цим Законом ізаконодавством Російської Федерації.

    При здійсненні міжнародного лізингу лізингодавець аболізингоодержувач є нерезидентом України.

    Якщо лізингодавцем є резидент Російської Федерації, тобтопредмет лізингу перебуває у власності резидента Російської Федерації,договір міжнародного лізингу регулюється цим Законом ізаконодавством Російської Федерації.

    Якщо лізингодавцем є нерезидент Російської Федерації, тобтопредмет лізингу перебуває у власності нерезидента Російської Федерації,договір міжнародного лізингу регулюється федеральними законами в областізовнішньоекономічної діяльності.

    До регульованих цим Законом основних типів лізингувідносяться: довгостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом трьох і більшероків; середньостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом від півтора дотрьох років; короткостроковий лізинг - лізинг, здійснюваний протягом менше півторароків.

    До регульованих цим Законом основними видами лізингувідносяться фінансовий лізинг, зворотній лізинг і оперативний лізинг.

    Фінансовий лізинг - вид лізингу, при якому лізингодавець зобов'язуєтьсяпридбати у власність зазначене лізингоотримувачем майно упевного продавця і передати лізингоодержувачу дане майно вЯк предмет лізингу за певну плату, на певний строк і напевних умовах у тимчасове володіння й у користування. При цьому термін,на який предмет лізингу передається лізингоодержувачу, порівняємо зтривалості з терміном повної амортизації предмета лізингу абоперевищує його. Предмет лізингу переходить у власність лізингоотримувачапісля закінчення терміну дії договору лізингу або до його закінчення приумови виплати лізингоодержувачем повної суми, передбаченої договоромлізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.

    Оперативний лізинг - вид лізингу, при якому лізингодавець закуповуєна свій страх і ризик майно і передає його лізингоодержувачу в якостіпредмета лізингу за певну плату, на певний строк і напевних умовах у тимчасове володіння й у користування. Термін, наякий майно передається в лізинг, встановлюється на підставідоговору лізингу. Після закінчення терміну дії договору лізингу та приумови виплати лізингоодержувачем повної суми, передбаченої договоромлізингу, предмет лізингу повертається лізингодавцю, при цьомулізингоодержувач не має права вимагати переходу права власності напредмет лізингу. При оперативному лізингу предмет лізингу може бути переданийв лізинг неодноразово протягом повного терміну амортизації предмета лізингу.

    Лізинг-реалізація - вид лізингу, схожий на фінансовий лізинг івикористовуваний виробничими і торговими підприємствами. На відміну відфінансового лізингу лізинг - реалізація не передбачає придбаннямайна для його негайної передачі в якості предмета лізингу.
    Замість цього виробниче підприємство передає в лізинг готовупродукцію, а торговельне підприємство передає в лізинг свої товарно -матеріальні запаси. Основна відмінність полягає у методі обліку операціїлізингодавцем (а не лізингоодержувачем). Відкривається рахунок «лізинговіплатежі до отримання »і проводяться проводки на рахунках собівартостіреалізації, виручки від реалізації та рахунку майна. Лізингодавець визнаєу звітності виторг і собівартість реалізації так, як якщо бздійснювалася реалізація майна. У даному випадку прибуток лізингодавцяскладається з реалізації майна за ціною, вищою від собівартості івідсотків.

    Зворотний лізинг - вид лізингу, при якому власник майнапродає його в якості предмета лізингу або реалізує його іншій стороні, апотім бере його в лізинг. З податкового законодавства США лізинговіплатежі віднімаються з метою оподаткування. Зворотний лізинг частовикористовується стосовно до активів зі строком нарахуванняамортизації і може забезпечити швидкий приплив коштів до компанії,що відчуває проблеми з ліквідністю.

    Лізинг за рахунок залучених коштів - вид лізингу, при якомувикористовується позиковий капітал для придбання майна, переданогопокупцеві (лізінгополучеталю) в якості предмета лізингу. Незважаючи натаке просте визначення, лізинг за рахунок залучених коштів єскладної фінансової схемою, при цьому крім лізингодавця ілізингоотримувача є кредитори, які виступають в якості довірителів.
    Це принципово відмінний вид лізингу з точки зору комерційнихміркувань. Як правило, лізинг є економічно вигідною фінансовоїдіяльність, при якій лізингодавець отримує дохід від коштів,вкладених в лізингові операції. Що стосується лізингу за рахунок залученихкоштів, то тут в основному керуються податковими пільгами,отримуються платниками податків з високими доходами. Такий вид лізинговихугод часто використовується як законний засіб ухилення від податків.

    1.2. Відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором лізингу

    При організації бухгалтерського обліку операцій за договором лізингунеобхідно керуватися Тимчасовим положенням про лізинг, затвердженимпостановою Уряду Російської Федерації від 29 червня 1995 р. № 633
    (з урахуванням внесених змін і доповнень), Положенням про бухгалтерськийобліку та звітності в Російській Федерації, затвердженого наказом Мінфіну
    Росії від 26 грудня 1994 р. № 170, Плану рахунків бухгалтерського облікузастосування, затверджених наказом Мінфіну СРСР від 1 листопада 1991 р. № 56,справжніми Вказівками.

    Відповідно до Тимчасового положення про лізинг майно, переданев лізинг, протягом всього терміну дії договору лізингу євласністю лізингодавця, за винятком майна, що купується зарахунок бюджетних коштів. Умови постановки лізингового майна на баланслізингодавця або лізингоодержувача визначаються за погодженням міжсторонами договору лізингу.

    Бухгалтерський облік у лізингодавця

    Витрати, пов'язані з придбанням лізингового майна за рахуноквласних або позикових засобів, відображаються за дебетом рахунка 08 «Капітальнівкладення », субрахунок« Придбання окремих об'єктів основних засобів ».

    Майно, призначене для здачі в оренду за договором лізингу, всумі всіх витрат, пов'язаних з його придбанням, оприбутковується за дебетомрахунку 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності», субрахунок «Майнодля здачі в оренду »у кореспонденції з рахунком 08« Капітальні вкладення ».

    Передача лізингового майна лізингоодержувачу, відображається лишезаписами в аналітичному обліку по рахунку 03 «Прибуткові вкладення вматеріальні цінності ».

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно поставляєтьсяйого продавцем безпосередньо лізингоодержувачу минаючи лізингодавця, товказані записи робляться в бухгалтерському обліку транзитом на підставіпервинного облікового документа лізингоотримувача.

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то передача лізингового майналізингоодержувачу відображається на рахунку 47 «Реалізація і інше вибуттяосновних засобів »: по кредиту в кореспонденції з рахунком 76« Розрахунки з різнимидебіторами і кредиторами », субрахунок« Заборгованість за лізинговими платежами "на суму заборгованості за лізинговими платежами згідно з договором лізингу; по дебету в кореспонденції з рахунком 03 «Прибуткові вкладення вматеріальні цінності », субрахунок« Майно для здачі в оренду »на вартістьлізингового майна, в кореспонденції з рахунком 83 «Доходи майбутніх періодів» на різницюміж загальною сумою лізингових платежів згідно з договором лізингу тавартістю лізінгового майна.

    При цьому лізингодавець приймає зазначене майно на позабалансовийоблік (рахунку 021 «Основні засоби, здані в оренду») в розрізілізингоотримувачів і видів майна.

    Витрати лізингодавця за здійснення лізингової діяльностіформуються відповідно до Положення про склад витрат по виробництву іреалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції
    (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів,що враховуються при оподаткуванні прибутку, затвердженим постановою
    Уряду Російської Федерації від 5 серпня 1992 р. № 552 (з урахуваннямвнесених змін і доповнень), і враховуються на рахунку 20 «Основневиробництво »в кореспонденції з рахунками обліку відповідних цінностей,розрахунків тощо

    Нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновленнялізингового майна, враховується лізингодавцем на своєму балансі (нарахунку 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності»), провадитьсярівномірно по дебету рахунку 20 «Основне виробництво» і кредитом рахунку 02
    «Знос основних засобів». Щомісяця накопичені на рахунку 20 «Основневиробництво »суми списуються в дебет рахунку 46« Реалізація продукції
    (робіт, послуг )».

    Належні за договором лізингу суми лізингових платежів зазвітний період і достроково нараховані платежі відображаються за дебетом рахунка
    62 «Розрахунки з покупцями та замовниками" у кореспонденції з рахунком 46
    «Реалізація продукції (робіт, послуг)». Надходження від лізингоодержувачалізингових платежів відбивається по кредиту рахунку 62 «Розрахунки з покупцямиі замовниками "у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

    Якщо за умовами договору лізингове майно враховується на балансілізингоотримувача, то належну за договором лізингу сума лізинговогоплатежу, що надійшла в звітному періоді, відображається за кредитом рахунка 76
    «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «Заборгованість полізинговими платежами »у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.
    Одночасно різниця, що враховується відповідно до пункту 4 цих
    Вказівок на рахунку 83 «Доходи майбутніх періодів», списується з цього рахунку вкореспонденції з кредитом рахунку 80 «Прибутки та збитки» в частині,що припадає на суму лізингового платежу.

    При поверненні лізингового майна й припиненні його використання длялізингу його вартість переноситься з кредиту рахунку 03 «Прибуткові вкладення вматеріальні цінності », субрахунок« Майно для здачі в лізинг »на рахунок 01
    «Основні засоби».

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то при поверненні його лізингодавцю залишковавартість на підставі первинного облікового документа лізингоотримувачавідображається за дебетом рахунка 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності» вкореспонденції з рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»,субрахунок «Заборгованість за лізинговими платежами». Якщо при цьому повертаєтьсямайно з повністю погашеної вартістю, то воно оприбутковується на рахунок 03
    «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності» за умовною оцінкою 1000 рублів.

    Бухгалтерський облік у лізингоодержувача

    Вартість лізингового майна, що надійшло лізингоодержувачу,враховується на позабалансовому рахунку 001 «Орендовані основні засоби».

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то вартість лізингового майна, що надійшлолізингоодержувачу, відображається за дебетом рахунка 08 «Капітальні вкладення»,субрахунок «Придбання окремих об'єктів основних засобів за договоромлізингу »в кореспонденції з кредитом рахунку 76« Розрахунки з різнимидебіторами і кредиторами », субрахунок« Орендні зобов'язання ». Витрати,пов'язані з одержанням лізингового майна, і вартість надійшовлізингового майна списуються з кредиту рахунку 08 «Капітальнікореспонденції з рахунком 01 «Основні засоби», субрахунок «Орендованемайно ».

    Нарахування належних лізингодавцю лізингових платежів за звітнийперіод відображається по кредиту рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами ікредиторами », субрахунок« Заборгованість за лізинговими платежами "вкореспонденції з рахунками обліку витрат виробництва (обігу).

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то нарахування належних лізингодавцюлізингових платежів відображається за дебетом рахунку 76 «Розрахунки з різнимидебіторами і кредиторами », субрахунок« Орендні зобов'язання »укореспонденції з рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»,субрахунок «Заборгованість за лізинговими платежами».

    Нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновленнялізингового майна здійснюється виходячи з його вартості і норм,затверджених у встановленому порядку, або зазначених норм, збільшених взв'язку із застосуванням механізму прискореної амортизації на коефіцієнт не вище
    3, і відображається за дебетом рахунків обліку витрат виробництва (обігу) вкореспонденції з рахунком 02 «Знос основних засобів», субрахунок «Зносмайна, зданого в лізинг ».

    При поверненні лізингового майна лізингодавцю його вартістьсписується з позабалансового обліку (рахунок 001 «Орендовані основнікошти »).

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то повернення лізингового майна лізингодавцюза умови погашення всієї суми передбачених договором лізингулізингових платежів відображається на рахунку 47 «Реалізація і інше вибуттяосновних засобів »: по дебету в кореспонденції з кредитом рахунка 01« Основні засоби »,субрахунок «Орендоване майно»; по кредиту в кореспонденції з дебетом рахунка 02 «Знос основнихзасобів », субрахунок« Знос майна, зданого в лізинг ».

    При викупі лізингового майна його вартість на дату переходу прававласності списується з позабалансового рахунку 001 «Орендовані основнікошти ». Одночасно проводиться запис на цю вартість по дебетурахунку 01 «Основні засоби» і кредиту рахунку 02 «Знос основних засобів»,субрахунок «Знос власних основних засобів».

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то при викупі лізингового майна і перехідйого у власність лізингоотримувача за умови погашення всієї сумипередбачених договором лізингу лізингових платежів проводиться нарахунках 01 «Основні засоби» і 02 «Знос основних засобів» внутрішнязапис, пов'язана з перенесенням даних з субрахунка по майну, отриманому влізинг, на субрахунок власних основних засобів.

    У разі здійснення викупу до закінчення терміну договору лізингудостроково нараховані платежі відносяться в дебет рахунку 31 «Витрати майбутніхперіодів », а в разі прийняття лізингоодержувачем рішення про використаннявласних джерел - в дебет рахунків обліку власних джерелорганізації (81 «Використання прибутку», 88 «Нерозподілений прибуток
    (непокритий збиток) ») у кореспонденції з рахунком 76« Розрахунки з різнимидебіторами і кредиторами », субрахунок« Заборгованість за лізинговими платежами ».

    Якщо за умовами договору лізингу лізингове майно враховується набалансі лізингоотримувача, то достроково перераховані платежі відносяться абов дебет рахунку 31 «Витрати майбутніх періодів», або в разі прийняттялізингоодержувачем рішення про використання власних джерел - вдебет рахунків обліку власних джерел організації (81 «Використанняприбутку », 88« Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) ») вкореспонденції з рахунком 02 «Знос основних засобів», субрахунок «Зносмайна, зданого в лізинг ». Одночасно зазначена сума обліковується задебетом рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок
    «Заборгованість за лізинговими платежами» у кореспонденції з рахунком 76
    «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «Оренднізобов'язання ».

    У складі інформації про облікову політику лізингодавця ілізингоодержувача в бухгалтерській звітності в обов'язковому порядкупідлягає розкриттю наступна інформація в частині здійснення організацієюоперацій за договором лізингу: про обрані умовах постановки лізингового майна на баланс; про майбутні лізингових платежах у наступному звітному періоді і докінця дії договору лізингу.

    1.3. Плюси і мінуси Федерального закону про лізинг

    Кількість нормативних документів, де є хоч якесьзгадка про лізинг, склала понад 800, включаючи закони. Природно, щотаке різноманіття призводить до великої кількості протиріч іневідповідностей між різними документами. Але, крім усього іншого,існують і акти, які містять суперечливі норми всередині самих себе.
    Прикладом може служити Федеральний закон «Про лізинг».

    На жаль, до моменту його прийняття Державною Думою РФ проектзакону зазнав істотних змін і придбав ряд недоліків: вінвступає в протиріччя з уже існуючою до його прийняття нормативноїбазою, а також відрізняється неточністю термінології, внутрішньоїсуперечливістю і неоднозначним тлумаченням основних понять лізинговоїдіяльності.

    Порівняльна таблиця визначення лізингової діяльності

    (Закон «Про лізинг» і Закон «Про інвестиційну діяльність в

    Російської Федерації, здійснюваної у формі капітальних вкладень» )
    | ФЗ «Про інвестиційну діяльність в | Закон« Про лізинг »|
    | Російської Федерації, що здійснюється | |
    | у формі капітальних вкладень »| |
    | Інвестор самостійно визначає | Лізингодавець набуває майно, |
    | обсягів по-ми, напрямки, ефективність | вказане лізингоодержувачем. |
    | інвести-цій, залучаючи необхідних | |
    | йому фізічес-ких і юридичних осіб. | |
    | Суб'єкти інвестиційної діяльності | Не дозволяє поєднувати зобов'язання |
    | мають права суміщати функції двох або | лізин-годателя і лізингоодержувача, |
    | ніс-кох учасників. | кредитора і лізингоодержувача. |
    | По-перше, ця заборона унеможливлює участь кредитують банків в |
    | лізингових операціях з переобладнання самих же банків. По-друге, |
    | робить неможливим приймати авансові платежі від лізингоодержувачів по |
    | договорами лізингу, оскільки відповідно до статті 823 ГК РФ аванс |
    | є різновидом комерційного кредиту. |
    | Умови договору зберігаються до | Передбачає зміни умов |
    | кінця терміну його дії. | договору. |
    | Незавершені об'єкти інвестиційної | Перехід права власності |
    | діяльності є часткової | походить після закінчення строку |
    | влас-ністю. | договору або за умови виплати |
    | | Всіх лізингових платежів. При |
    | | Оперативному лізингу не відбувається |
    | | Взагалі. |

    Взагалі, протиріччя в галузі правового регулювання відносинлізингу викликали плутанину у визначенні поняття «лізинг». Цивільний кодексставить знак рівності між поняттями «фінансова оренда» і «лізинг». Прице ГК РФ все-таки розуміє фінансову оренду так само, як Закон «Пролізинг »розуміє фінансовий лізинг. Основні кваліфікаційні ознакифінансового лізингу можна вивести, користуючись цими двома документами і
    Тимчасовим положенням про лізинг, затвердженим постановою Уряду
    РФ від 29 червня 1995 року № 633:

    1. Перш за все, це інвестиційний момент, який полягає в тому,що грошові кошти є у лізингодавця, обладнання потрібнолізингоодержувачу і лізингодавець, таким чином, інвестує в основніфонди лізингоодержувача;

    2. Другою ознакою є те, що лізингодавець набуваєобладнання за заявкою лізингоотримувача, який, у свою чергу, сампідбирає для себе постачальника, а також устаткування за якістю, тобтоправо вибору об'єкта лізингу і майна належить лізингоодержувачу,якщо інше не передбачено договором (диспозитивним норма);

    3. Предмет лізингу використовується лізингоодержувачем тільки впідприємцям-нізації цілях;

    4. Предмет лізингу придбавається лізингодавцем у продавця тільки приумови передачі його в лізинг (про що повинно бути сказано в договорі купівлі -продажу);

    5. Сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включатиповну (або близьку до неї) вартість предмета лізингу.

    У Законі «Про лізинг» вперше визначені економічні основи лізингу,тобто детально розписано, що можна віднести до інвестиційних витрат, ащо є винагородою лізингодавця. При цьому перелікінвестиційних витрат не є вичерпним, оскільки передбачає встатті 27 «інші витрати, без здійснення яких неможливе нормальневикористання предмета лізингу ».

    На наш погляд, необгрунтовано поширювати дію Закону« Пролізинг »на оперативний лізинг. До виходу цього Закону оперативний лізингрегулювався нормами, що регулюють орендні відносини, тобто ставивсязнак рівності між звичайною орендою та оперативним лізингом. По суті своїйвін практично нічим від оренди і не відрізняється.

    У разі оперативного лізингу лізингодавець набуває предметлізингу «на свій страх і ризик», тобто, в даному випадку предмет лізингукупується не за вказівкою лізингоодержувача і вибір продавця іобладнання лежить на лізингодавці. Предмет лізингу знаходиться улізингоодержувача в тимчасовому користуванні і після закінчення терміну діїдоговору повертається лізингодавцю, при цьому лізингоотримувач не маєнавіть права вимагати його викупу. Тобто, право власності на предметлізингу в рамках лізингової угоди не переходить до лізингоотримувача. Крімтого, зазначене майно може передаватися в лізинг неодноразово, тобтов кожному наступному випадку буде відсутній такий основниймомент, як спеціальне придбання конкретного предмета лізингу дляконкретного лізингоодержувача. Таким чином, тут відсутні основнікваліфікаційні ознаки лізингу, у тому числі й інвестиційний момент. Такі взагалі оперативний лізинг за загальним визначенням, що дається у статті 2
    Закону «Про лізинг» (де передбачено право викупу), не вписується впоняття лізингу.

    Крім недоліків у Законі «Про лізинг» містяться і певніпозитивні моменти. Перш за все, багато лізингових компаній цікавивпитання про забезпечення кредитного договору, що укладається з фінансуютьбанком з метою здійснення лізингової операції. Що може надатилізингова компанія в забезпечення виконання своїх зобов'язань по поверненнюкредиту? Як правило, це що купується в майбутньому обладнання і право наотримання лізингових платежів. Прийнятий Закон «Про лізинг» вирішує цюпроблему в статті 18. Однак деякі банки стоять на іншій позиції,мотивуючи тим, що ні право отримання лізингових платежів, ні обладнання,що закуповується у майбутньому, не є достатнім забезпеченням за кредитнимдоговору. Тут мається на увазі (щодо застави обладнання) тойможливий комерційний ризик, коли кредит буде надано, обладнання,купується за контрактом, оплачено лізингодавцем, а саме устаткування всилу будь-яких причин не поставлено (наприклад, в результаті випадковоїзагибелі під час транспортування). Але, по-перше, вантаж завжди застрахований.
    По-друге, виставляється акредитив, який, як правило, виконуєтьсяпоетапно: частково з моменту надання відвантажувальних документів,частково після поставки і частково після монтажу. Якщо передбаченачасткова передоплата, то продавець повинен надати гарантію зворотностіавансового платежу, дану першокласним банком.

    Проблема полягає й у тому, що, згідно зі статтею 335 ГК РФ, в заставуможна передати майно, що перебуває у власності заставодавця. А взв'язку з тим, що обладнання на момент укладання кредитного договору неналежить лізингодавцю і в банку є сумніви з приводу того, будечи коли-небудь майно належати лізингової компанії, товідповідно і нічого передавати в заставу. Тобто, тут виникаєчасовий розрив: з моменту укладення кредитного договору до моментуздійснення поставки та переходу права власності на обладнання відпродавця до лізингодавцю. І, тим не менше, деякі банки знайшли вихід ізситуації, що склалася: фінансує банк укладає з лізингодавцемпопередній договір застави, відповідно до якого заставодавець
    (лізингодатель) зобов'язується укласти договір застави на обумовлених умовах.

    Що ж до передачі в заставу прав на отримання лізинговихплатежів, то банк взагалі не розглядає таку можливість, пояснюючи цетим, що не можна передати в заставу грошові кошти. Це положення ніхто йне збирається оскаржувати, але ж у даній ситуації в заставу передаєтьсямайнове право на отримання лізингових платежів. Біда в тому, що,незважаючи на що міститься в Законі «Про лізинг» норму, прямо що обмовляютьможливість як передачі в заставу придбаного в майбутньому предмета лізингу,так і можливість поступки своїх майнових прав за договором лізингу,які в силу статті 336 ГК РФ також можуть бути предметом застави,банки це не переконало і дана норма не діє. Для того, щоб вонапрацювала, бажано розробити сам механізм її дії і відобразити це вбанківському законодавстві.

    Закон «Про лізинг» має і багато інших недоліків. Будемо сподіватися,що надалі всі недоліки будуть враховані законодавцями при виданніінших нормативних актів та внесення змін у вже існуючі.

    II. Загальноєвропейські підходи до оподаткування

    Міжнародні фінансові організації здійснюють важливу роль урозвиток системи фінансування торгівлі та інвестицій. Кредитні лініїподібні до тих, які відкрив Європейський Банк конструкції та Розвитку цілогоряду країн, можуть полегшити шляху до розвитку сприятливих умовстановлення малих і середніх підприємств, лізингових відносин в економіці.
    Разом з тим, як для країн з розвиненою ринковою економікою, так і країн зперехідною економікою існують загальноєвропейські підходи до визначенняпараметрів, що застосовуються в системах оподаткування країн, що сприяютьефективного використання ресурсів міжнародних фінансових інститутів вкомерційних операціях, у тому числі фінансування лізингових операцій:

    - місцева система оподаткування повинна передбачати виведення з -під оподаткування бази відрахувань за користування лізингом (як витрат) доподаткових відрахувань;

    - місцеве податкове законодавство має давати лізингодавцюможливість проводити амортизацію надане у лізинг і при цьомуграфік амортизації повинен залишати лізингодавцю можливість отриматинормальний прибуток;

    - визначення доходу з метою оподаткування не повинно завдавати шкодиінвестиційним інститутам і лізинговим компаніям і має приблизновідповідати правилу IAS 17. (Міжнародний стандарт, що відображаєпрактику бухгалтерського обліку лізингових операцій, який випущений Комітетомза міжнародними стандартами бухобліку у вересні 1982 року .);

    - прийнятні правила обчислення ПДВ, за якими лізингові компаніїповинні отримувати право запитувати та отримувати податковий кредит протягомприйнятного проміжку часу;

    - імпортні мита не повинні носити дискримінаційного характеру длялізингових компаній, що імпортують обладнання;

    - у випадках, коли оборотний капітал зберігається у формі твердою в

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !