ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Особливості ПДВ в РФ
         

     

    Податки, оподаткування

    Зміст

    Введення ...................................... ..........................< br>.................................... 3

    Глава 1. Теоретичні аспекти оподаткування ПДВ в Російській

    Федерації .................................... ...................

    ........................ ..... 6

    1. Історія виникнення і розвитку ПДВ в світі і в

    Росії ................................. .....................

    ..................... 6

    2. Економічний зміст ПДВ, його місце і роль в податковій системі

    РФ ............................... ........ 13

    Глава 2. Аналіз діючого порядку обчислення і справляння ПДВ в Російській

    Федерації ................................. .............. 19

    1. Платники ПДВ, об'єкти оподаткування, оподатковуваний і неоподатковуваний оборот ........................................ ............. 19

    2. Пільги, що діють при стягуванні

    ПДВ ................... 33

    3. Ставки ПДВ, порядок його обчислення, сплати і відшкодування ........................................ ...............

    .......................... 41

    4. Особливості обчислення ПДВ по основних засобах і нематеріальних активів ........................... 50

    Глава 3. Особливості обкладання ПДВ зовнішньоекономічної

    діяльності ...................................... ......................

    ................. 55

    Висновок ............................................. .................< br>............................... 66

    Список використаноїлітератури ................................................. ..

    Введення

    На початку 90-х років в Росії почалися ринкові перетворення.
    Реформуванню були піддані всі сфери економічного життясуспільства. Особлива увага приділялася раніше невідомим у нашійкраїні податкових відносин. Одним з перших обов'язкових платежів,введених в практику оподаткування, з'явився податок на доданувартість. За шість років свого існування він міцно зміцнився в податковій системі Російської Федерації.

    В даний час ПДВ - один з найважливіших федеральних податків.
    Основою його справляння, як випливає з назви, єдодана вартість, що створюється на всіх стадіях виробництва іобігу товарів. Це податок традиційно відносять до категоріїуніверсальних непрямих податків, які у вигляді своєріднихнадбавок стягуються шляхом включення до ціни товарів, переносячиосновний тягар оподаткування на кінцевих споживачів продукції,робіт, послуг.

    ПДВ як найбільш значний непрямий податок виконує двівзаємодоповнюючі функції: фіскальну і регулюючу. Перша
    (основна), зокрема, полягає в мобілізації істотнихнадходжень від цього податку в дохід бюджету за рахунок простотисправляння і стійкості бази оподаткування. У свою чергу регулююча функція проявляється у стимулюванні виробничого накопичення іпосилення контролю за термінами просування товарів та їх якістю.

    За період існування податку на додану вартістьдіючий механізм його обчислення і справляння зазнавістотні зміни. У зв'язку з цим у платників податківвиникає безліч питань щодо тлумачення і роз'яснення порядкуобкладання даним податком. Ця обставина, головним чином, іобумовлює актуальність обраної теми.

    Як відомо, ПДВ є другим за значимістю після податкуподатком на прибуток, що сплачуються підприємствами і організаціями.
    Питання його обчислення і сплати привертають до себе пильнуувагу багатьох вітчизняних економістів і широко обговорюються насторінках періодичної преси. Таким чином, проблематика цієї дипломної роботи перш за все пов'язана зі складністю інеоднозначністю трактування чинного законодавства з ПДВ.
    Зацікавленість у вирішенні даного питання і послужила основною причиною вибору теми мого дипломного дослідження.

    Метою даної роботи є аналіз діючої практикиобчислення і справляння податку на додану вартість в Російській
    Федерації.

    У процесі проведеного дослідження вирішуються наступні завдання:

    -ознайомлення з історією розвитку ПДВ в світі і в Росії;

    -дослідження природи податку на додану вартість ,характеристика його основних елементів;

    -розгляд складу платників ПДВ, об'єктів оподаткування іоподатковуваного обороту;

    -вивчення складу пільг, що застосовуються під час обчислення і справляння
    ПДВ;

    -виявлення особливостей оподаткування даним податком основних засобів і нематеріальних активів;

    -аналіз чинного порядку оподаткування ПДВ зовнішньоекономічноїдіяльності.

    При написанні роботи були вивчені і використані основнізаконодавчі акти, що регулюють порядок обчислення і сплати ПДВв РФ. Зокрема, Закон РФ від 27.12.91г. № 2118-1 «Про основиподаткової системи в РФ », Закон РФ від 06.12.91г. № 1992-1 «Про податок на додану вартість» з урахуванням внесених до них змін ідодатки, підзаконні нормативні акти, а також статистичніматеріали, статті, опубліковані в економічних і фінансовихжурналах.

    Глава 1. Теоретичні аспекти оподаткування ПДВ

    Російської Федерації.

    1.1. Історія виникнення і розвитку ПДВ в світі і в

    Росії.

    Податок на додану вартість є порівняно молодимподатком. Більшість з нині діючих податків були введені впрактику в XIX столітті. Деякі податки, такі як акцизи, земельний податок, відомі ще з давніх часів. ПДВ став застосовуватися лишев XX столітті. Конкретна ж схема оподаткування ПДВ була розроблена в
    1954 французьким економістом М. Лорі, з легкої руки якоговін і був введений у Франції в 1958 году.1 У той же часдодана вартість почала використовуватися в статистичних іаналітичних цілях ще з кінця минулого століття.

    ПДВ відноситься до групи непрямих податків. Необхідно відзначити,що для них характерна в основному фіскальна функція. Їх поява зазвичай пов'язане із зростанням потреби держави в доходах взв'язку із зростанням витрат. Історично першою формою непрямихподатків виступали акцизи, які стягувалися з окремих видівтоварів. На противагу їм ПДВ являє собою універсальний акциз, так як їм оподаткуванню підлягають всі товари.

    Однією з перших форм непрямого оподаткування з'явився податок зпродажів, подібний за характером з ПДВ. Передумовою виникненняподатку з продажів стала гостра нестача коштів у зв'язку звеличезними військовими витратами в період I Світової війни. Данийподаток стягувався багато разів на кожній стадії руху товару відвиробника до споживача. У результаті його функціонування цінареалізованого товару значно підвищувалася, що викликало величезненевдоволення як покупців, так і виробників. Перш за всеце було пов'язано з тим, що споживачі змушені були купуватитовари за сильно завищеною ціною, що випливає з багаторазовогооборотів обкладення податком з продажу. З іншого боку виробники несли значні збитки внаслідок зниження попиту на своюпродукцію. Це стало передумовою до того, що після I Світовоївійни непопулярний податок був скасований, але ненадовго.
    Державний бюджет, сильно обтяжений збільшеними видатками вперіод II Світової війни, вимагав додаткових джерелпоповнення доходів. Податок з продажів, що відповідав фіскальнимвимогам, був введений знову. Необхідно відзначити, що сталосядеяке вдосконалення механізму оподаткування даним податком. По -перше, він почав стягуватися одноразово і, як правило, на стадіїроздрібної торгівлі, тим самим не сильно сповільнюючи оборот капіталу.
    По-друге, надходження коштів до скарбниці також відбувалося більшешвидкими темпами, тому що зросла оборотність коштів. У тойВодночас при такому стані речей держава терпіло деякізбитки в результаті втрати частини доходів через неможливістьздійснювати повний контроль за всіма стадіями виробництва іобігу товару. При багаторазовому оподаткуванні об'єкта фіскальніоргани мали можливість отримувати оперативну інформацію про рухкапіталу при подачі податкових декларацій. При одноразовому оподаткуваннітільки останній стадії звернення - роздрібної торгівлі - такаможливість губилася. Перераховані вище фактори стали основнимипричинами до виникнення податку на додану вартість, якийдавав можливість державі контролювати весь процесвиробництва і обігу товарів (у тому числі оптову та роздрібнуторгівлю).

    Широке поширення ПДВ отримав завдяки підписанню в 1957році в Римі договору про створення Європейського економічногоспівтовариства, згідно з яким країни його підписали повинні булигармонізувати свої податкові системи в інтересах створення загальногоринку. У 1967 році другому директива Ради ЄЕС проголосила ПДВголовним непрямим податком Європи, наказуючи всім членам Співтовариства ввести даний податок у свої податкові системи до кінця 1972 року.
    У тому ж 1967 податок на додану вартість почавфункціонувати в Данії, в 1968 - у ФРН. Шоста директива Ради
    ЄЕС 1977 остаточно затвердила базу сучасної європейськоїсистеми оподаткування ПДВ, чим сприяла уніфікації справлянняданого податку в Європі. Останні уточнення в механізм оподаткування
    ПДВ були зроблені в 1991 році десяту директивою, і її положеннябули включені у всі податкові законодавства країн-членів ЕЕС.1

    В даний час ПДВ стягується більш ніж у сорока країнахсвіту: майже в усіх європейських країнах, Латинській Америці, Туреччині,
    Індонезії, деяких країнах Південної Америки. У США та Канаді застосовуєтьсяблизький по методу стягування до ПДВ податок з продаж.2

    Велика географія розповсюдження ПДВ свідчить про йогожиттєздатності та відповідності вимогам ринкової економіки.
    Необхідно відзначити, що міцному впровадження його в практикуоподаткування в чималому ступені сприяли наступні фактори.

    По-перше, недоліки, що є у прямих податків. До їх числаможна віднести надмірну вагу оподаткування, широкі масштабиухилення платників від їх сплати.

    По-друге, постійний дефіцит бюджету, і як наслідокпостійна потреба у збільшенні доходів бюджету шляхом розширення бази оподаткування та підвищення ефективності оподаткування.

    По-третє, потреба в удосконаленні існуючих податкових систем і приведення їх у відповідність із сучасним рівнемекономічного розвитку.

    В даний час загальний механізм справляння ПДВ ідентичний підбагатьох країнах. Як відомо, платниками цього податку єюридичні та фізичні особи, які займаються комерційноюдіяльністю. Об'єктами оподаткування виступають оборот товарів, обсягвиконаних робіт та наданих послуг. Необхідно відзначити, щоподаток стягується багаторазово на кожному етапі виробництва іреалізації продукції при її русі від першого виробника докінцевого споживача. Оподатковуваний база визначається виходячи звартості, доданої на кожній стадії виробництва і обігу,включаючи заробітну плату з нарахуваннями, амортизацію, відсотки закредит, прибуток і витрати загального характеру (за електроенергію,рекламу, транспорт та ін.) При цьому вартість засобів виробництваі матеріальних витрат виключається з оподатковуваного обороту. Так само,як і за багатьма податками, передбачені пільги при розрахунку ісплаті ПДВ, які визначаються історичним і соціально -економічним розвитком кожної країни. Однак загальною для всіхподатковою пільгою є неоподатковуваний мінімум обороту реалізованоїпродукції. Перш за все це звільнення спрямовано на заохоченнядрібного бізнесу, який, не маючи в своєму розпорядженні, як правило,кваліфікованим бухгалтерським апаратом, зазнає певнихтруднощі при обчисленні бази оподаткування. Крім того,держава, звільняючи від оподаткування дрібні підприємства, скорочуєтим самим свої витрати, пов'язані зі збором та обробкоюінформації, а також із здійсненням оперативного управління таконтролю за діяльністю платників податків.

    У різних країнах існують різні підходи до встановленняставок ПДВ. У той же час їх середній рівень коливається від 15до 25%. У деяких країнах застосовується шкала ставок залежно від виду товару та його соціально-економічної значущості: знижені ставки (2 - 10%) застосовуються до продовольчим, медичним тадитячим товарах; стандартні (основні) ставки (12 - 23%) - допромисловим та інших товарів і послуг, і, нарешті, підвищеніставки (понад 25%) - до предметів розкоші. Конкретні розміри ставок по деяким розвинутим країнам світу наведені в таблиці № 1.

    Табл. № 1

    Шкала ставок ПДВ по різних країнах.
    | Країна | Іспанія | Німеччина | Великобри | Греція | Франція | Росія | Фінлян | Данія |
    | | | Я | танія | | | | Дія | |
    | Ставка | 12% | 14% | 15% | 16% | 18,60% | 20% | 22% | 24,50% |
    | ПДВ | | | | | | | | |

    * Кочетов С. Російському ПДВ - п'ять років.// Коммерсант-daily, № 16,
    1997р.

    Аналізуючи дані таблиці, неважко зробити висновок, що восновному ставки, що застосовуються в зарубіжних країнах, встановлені нарівні 12 - 18%, що трохи нижче ставки, що діє в
    Російської Федерації. У той же час в Данії та Фінляндії розмірставки податку на додану вартість перевищує загальноєвропейський істановить 22 - 24%.

    Необхідно відзначити, що кількість застосовуваних ставок податкупо-різному в різних країнах: у Великобританії і Німеччині - два, по
    Франції - три, в Італії - чотири. У Великобританії, Ірландії та
    Португалії використовується також нульова ставка. Товари, що оподатковуються заданій ставці, відрізняються від товарів, звільнених від податку, тим, що власник товарів в першому випадку не тільки не платить податокпри їх реалізації, але йому на додаток відшкодовуються суми ПДВ,сплачені постачальникам.

    Широке поширення ПДВ у зарубіжних країнах з ринковоюекономікою створило грунт для появи його в Росії. Податок буввведений 1 січня 1992 року. Він прийшов на зміну податку з обороту,який існував в країні близько 70 років, і так званого
    «Президентського» податку з продажів, введеного в грудні 1990 року.
    Обидва попередника ПДВ були ефективні тільки в умовах жорсткогодержавного контролю за ціноутворенням. Податок з оборотустягувався в основному у вигляді різниці між твердими, фіксованимидержавними оптовими і роздрібними цінами, і його ставкаколивалася від 20 до 300% для різних видів продукції. Податок зпродажів встановлювався у відсотках до обсягу реалізації і фактичнозбільшував ціну товарів на 5%.

    У зв'язку із збільшеною інфляцією податок з обороту втратив своюжиттєздатність і разом з податком із продажів був замінений податкомна додану вартість. Новий податок вигідно відрізнявся від ранішещо діяли. Він був більш ефективний для держави, тому щообкладенню їм підлягав товарообіг на всіх стадіях виробництва ізвернення. Можна було очікувати, що з розширенням податкової бази таставок надходження будуть зростати. Також необхідно відзначити, що ПДВє менш обтяжливим для окремого виробника,оскільки оподаткуванню підлягає не весь товарообіг, а лише приріствартості, і тягар податку може бути розподілена по всьому ланцюгутоварообігу. Це було важливим фактором у досягненнірівності всіх учасників ринку. Слід також звернути увагу на такий факт, що податок на додану вартість був більшпростий і універсальною формою непрямого оподаткування, тому що длявсіх платників встановлювався єдиний механізм його стягування навсій території країни.

    Спочатку ставка ПДВ була встановлена на рівні 28%. Черезрік вона була знижена до 20%, і була введена пільгова ставка врозмірі 10% для продуктів харчування і дитячих товарів за переліком. Уцьому виді податок і проіснував до наших днів.

    Можна відзначити, що об'єктивна необхідність введення ПДВ у
    Російської Федерації була обгрунтована низкою факторів: поповнення доходів бюджету, що зазнає гострий фінансова кризаі що потребує стабільних податкових надходженнях;

    2. створення нової моделі податкової системи відповідно довимог ринкової економіки;приєднання до міжнародної спільноти, широко застосовувати цей податковий механізм.

    1.2 Економічний зміст ПДВ, його місце і роль в податковій системі РФ.

    Законом «Про основи податкової системи в РФ» встановлено, щосукупність податків, зборів, мита та інших платежів, що стягуютьсяу встановленому порядку, утворює податкову систему. У зазначеномунормативному акті всі податки групуються на федеральні,регіональні та місцеві. ПДВ відноситься до федеральних податків ідіє на всій території РФ. Ставки встановлені Законом від 06-12 -
    91г. № 1992-1 «Про податок на додану вартість» і єдині для всіхсуб'єктів РФ. У цьому Законі також дано наступне визначенняекономічного змісту ПДВ: «Податок є формою вилучення вбюджету частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіяхвиробництва і визначається як різниця між вартістю реалізованихтоварів, робіт іпослуг та вартістю матеріальних витрат,віднесених на витрати виробництва і обігу ».

    У розвинених зарубіжних країнах існують різні методикивизначення доданої вартості. Одна з них розглядає її як суму заробітної плати та отримуваного прибутку. Згідно з іншого --додану вартість можна визначити як різницю між виручкоювід реалізації товарів і проведеними витратами. Можна відмітити,що другий варіант визначення доданої вартості значноширше першим, тому що крім прибутку і заробітної плати в розрахуноквключаються також оперативно-господарські витрати. Грунтуючись нацих двох методиках, можна виділити чотири механізму розрахунку НДС1:

    1) R * (V + M), де R - ставка ПДВ;

    V - величина заробітної плати;

    M - величина одержуваного прибутку;

    2) R * V + R * M;

    3) R * (O - I), де O - виручка від реалізації товарів, робіт, послуг;

    I - вироблені витрати при виробництві продукції;

    4) R * O - R * I.

    Як видно з формул першим два належать до першої методикоюрозрахунку доданої вартості на основі заробітної плати і прибутку, а третя і четверта формули відповідно - до другої методикоювиходячи з виручки і зроблених витрат. Між собою перше тадругий формули (як третя і четверта) розрізняються за способом іпослідовності розрахунку. Необхідно відзначити, що порядокобчислення ПДВ в Російській Федерації грунтується на другийметодикою визначення доданої вартості, і розрахунок податкупроводиться на підставі четвертої формули.

    З появою ПДВ і акцизів в податковій системі РФ непряміподатки стали відкрито відігравати вирішальну роль при мобілізації доходівдо бюджету. У консолідованому бюджеті РФ надходження від ПДВпоступаються лише податку на прибуток і становлять близько чверті всіх доходів. У той же час у федеральному бюджеті РФ податок надодану вартість стоїть на першому місці, перевершуючи за розміромвсі податкові доходи. Надходження до федерального бюджету основнихподаткових платежів за період з 1992 по 1997 р. можна простежитина основі даних, наведених у таблицях № 2 і № 3.

    Табл. 2

    Надходження до федерального бюджету основних податкових платежів у 1992 - 1997 р.р. (млрд. руб) *.
    | | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
    | Загальні доходи | 2613, | 15236, | 124477, | 224400, | 347200, | 434365, |
    | | 2 | 7 | 0 | 5 | 0 | 1 |
    | у т.ч. податкові | 2613, | 15236, | 124477, | 175214, | 282478, | 374649, |
    | доходи | 2 | 7 | 0 | 1 | 4 | 5 |
    | у т.ч. ПДВ | 1476, | 3892,2 | 39557,0 | 74162,1 | 126928, | 171936, |
    | | 7 | | | | 3 | 6 |
    | Податок на | 565,4 | 1164,5 | 20040,0 | 45215,4 | 55518,9 | 76504,1 |
    | прибуток | | | | | | |
    | Прибутковий | - | - | - | 3637,0 | 5039,2 | - |
    | податок | | | | | | |
    | Платежі за | - | 531,0 | 3320,0 | 2250,0 | 8136,2 | 11953,6 |
    | користування | | | | | | |
    | природними ресурсами | | | | | | |

    * За матеріалами Законів «Про Федеральний бюджет» навідповідний рік.

    Табл. 3.

    Надходження до федерального бюджету основних податкових платежів до

    1992 - 1997г.г. (у% до податкових доходів) *.
    | | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
    | ПДВ | 56,5 | 25,54 | 31,78 | 42,33 | 44,93 | 45,89 |
    | Податок на прибуток | 21,64 | 7,64 | 17,17 | 25,81 | 19,65 | 20,42 |
    | Прибутковий податок | - | - | - | 2,08 | 1,78 | - |
    | Платежі за | - | 3,49 | 2,67 | 1,28 | 2,88 | 3,19 |
    | користування | | | | | | |
    | природними | | | | | | |
    | ресурсами | | | | | | |

    * За матеріалами Законів «Про Федеральний бюджет» навідповідний рік.

    Як видно з таблиці № 3, частка ПДВ у податкових доходах бюджету неухильно зростала з 1993 по 1997 рік. Різке зниження питомоїваги даного податку в 1993 р. в порівнянні з 1992 р. можнапояснити значним зниженням ставки податку з 28 до 20%.

    Тенденції розвитку податку на додану вартість останнімчас дозволяють зробити висновок, що за ним збережеться провідна рольсеред інших податків і платежів до Російської Федерації. Динамікунадходження ПДВ у федеральний бюджет за порівнянний період з 1994 по 1997р. (при незмінній ставці 20%) можна простежити на основіданих таблиці № 4.

    Табл. 4

    Динаміка надходження ПДВ у федеральний бюджет за період 1994 - 1997 рр.. (млрд. руб .)*.

    | | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
    | Доходи федерального бюджету | 124477,0 | 224400,5 | 347200,0 | 434365,1 |
    | у тому числі ПДВ | 39557,0 | 74162,1 | 126928,3 | 171936,6 |
    | Питома вага ПДВ в | 31,78 | 33,05 | 36,56 | 39,58 |
    | доходи федерального | | | | |
    | бюджету | | | | |
    | Річний приріст | - | 34605,1 | 52766,2 | 45008,3 |
    | (абсолютний) | | | | |
    | Річний приріст | - | 187,5 | 171,1 | 135,5 |
    | (відносний у%) | | | | |

    * За матеріалами Законів «Про Федеральний бюджет» навідповідний рік

    Аналізуючи дані про надходження ПДВ у федеральний бюджет заостанні чотири роки (1994 - 1997), можна помітити, що його часткав доходах бюджету значно зросла, незважаючи на те, що заостанній 1997 відбулося відносне зниження темпів приросту
    ПДВ з 1,171 (117%) до 1,355 (135,5%). Це перш за всепояснюється збільшенням питомої ваги надходжень від податку наприбуток підприємств і прибуткового податку з фізичних осіб. Це впринципі є позитивним моментом, так як непрямеоподаткування має насамперед фіскальну спрямованість, уменшою мірою впливаючи на характер та структуру економічного зростання.
    Однак на нинішньому етапі розвитку економіки РФ ПДВ залишається кращим, на мій погляд, ніж прямі податки: по-перше, віднього важче ухилитися платнику, тому що виторг завжди складніше приховати або занизити, ніж прибуток, внаслідок цього навіть сталирідше випадки фінансових порушень, по-друге, процес справляння ПДВне викликає великих труднощів, що скорочує витрати на данупроцедуру, і, по-третє, ПДВ не залежить від результатів господарсько -економічної діяльності суб'єктів, і надходження від ньогодосить стабільні.

    Незважаючи на величезну фіскальне значення даного податку, не можназаперечувати його регулюючий вплив на економіку. Через механізмобкладання ПДВ і, зокрема, через систему побудови ставок вінвпливає на ціноутворення та інфляцію, так як фактичнозбільшує ціну товару на суму податку. Безумовно, відкритимзалишається питання про позитивну сторону цього впливу, так якзбільшення ціни сприяє розвитку інфляційних процесів. Зіншого боку ПДВ не сильно перешкоджає розвитку виробництва,оскільки дійсним його платником стає невиробник, а споживач. З психологічної точки зору цейподаток, на відміну від прибуткового, у меншій мірі впливає настимули до праці, зачіпаючи витрати населення, а не доходи. Такимчином, кінцевий споживач сплачуючи ціну за товар, не помічаєїї завищення на суму податку, тоді як вирахування з доходівприбуткового податку більш відчутний.

    За допомогою застосування пільг на окремі види продукції абоконкретні операції, а також пільг, що надаються тим чи іншимплатникам, держава має можливість стимулювати розвиток іздійснювати підтримку соціально значимих видів діяльності
    (освіта, охорона здоров'я, наука, культура та ін), стимулювання експорту вітчизняних товарів за кордон. Нарешті, за допомогоюбагаторазового оподаткування ПДВ всіх стадій виробництва продукції,робіт і послуг досягається рівність всіх учасників ринку, адержава отримує можливість здійснювати більш повний контрольі оперативне управління фінансово-господарською діяльністюсуб'єктів. Маючи в своєму розпорядженні повної і точної інформації, що отримується збухгалтерської звітності, державні фінансові і податковіоргани можуть здійснювати більш точне планування доходів бюджету.

    Охарактеризувавши теоретичні основи оподаткування ПДВ, перейдемо дорозгляду діючої практики його обчислення і справляння в РФ.

    Глава 2. Аналіз діючого порядку обчислення і справляння ПДВ в РФ.

    Податок на додану вартість в Російській Федерації дієна підставі Закону РФ від 27.12.91г. № 2118-1 "Про основи податкової системи в Російській Федерації", Закону РФ від 06.12.91г. № 1992-1
    "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон «Про
    ПДВ »). Нормативним актом, що роз'яснюють порядок обчислення і сплатицього податку, є Інструкція Державної податкової служби від 11.12.95г. № 39
    "Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість"
    (далі по тексту - Інструкція № 39) з урахуванням внесених змін і доповнень.

    2.1. Платники ПДВ, об'єкти оподаткування, оподатковуваний і неоподатковуваний оборот.

    Найважливішим елементом будь-якого податку є суб'єкт, якийвизначається законодавчо. Відповідно до Закону "Про ПДВ"платниками податку є юридичні особи, які здійснюютьвиробничу та іншу комерційну діяльність. Для класифікаціїплатників податків доцільно розглядати суб'єктів окремо покожному виду об'єкта податку, так як статтею 3 Закону «Про ПДВ»визначені дві самостійні різновиди об'єкта оподаткування:

    а) реалізації товарів (робіт, послуг) на території
    РФ; б) товари, що ввозяться на територію РФ (докладніше див в Главі
    3).

    Це призводить до необхідності розглянути серед платників
    «Внутрішнього» ПДВ чотирьох груп суб'єктів.
    До першої групи належать будь-які організації незалежно від формвласності та відомчої належності, які мають, згідно ззаконодавством Російської Федерації статус юридичних осіб, іорганізації (в т.ч. підприємства з іноземними інвестиціями):акціонерні товариства, господарські товариства, виробничікооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства таін Згідно з п.1 ст.50 ч.I ГК РФ, дані організації якосновної мети своєї діяльності переслідують витяг прибутку. Прицьому необхідно враховувати, що платниками ПДВ є якпромислові, так і фінансові організації, в т.ч. страховітовариства, банки та ін

    Некомерційні організації (споживчі кооперативи,громадські та релігійні об'єднання, благодійні та іншіфонди) також є платниками ПДВ у разі здійснення нимикомерційної діяльності, але лише остільки, оскільки це служитьдосягненню цілей, заради яких вони створені. Під даноїдіяльністю, зокрема, розуміється реалізація основних коштів і іншого майна, орендні та інші операції в рамках статутноїдіяльності. Також оподаткуванню підлягають доходи від реалізаціїосновних засобів бюджетних установ.
    У другу групу платників слід включити філії, відділення та інші відокремлені підрозділи організацій (які не єюридичними особами), самостійно реалізують товари (роботи,послуги). Необхідно відзначити, що дана група виділяється вяк самостійних суб'єктів виключно для цілейоподаткування і ніяк не пов'язана з цивільним законодавством,тому що, відповідно до ст.55 ГК РФ, відокремленими підрозділамиюридичної особи є тільки представництва та філії,які не виступають самостійними учасниками цивільногообороту.

    Однак якщо будь-який підрозділ юридичної особи будесамостійно реалізовувати товари, то з метою оподаткування вонатеж буде виступати платником податку з ПДВ у цій частині. Якправило, для того щоб відокремлений підрозділ мало можливість самостійно реалізовувати товари (роботи, послуги), необхіднінаступні умови: а) підрозділ повинен бути утворене у формі філії,представництва, відокремленого цеху і т.д.; б) в положеннях про дані підрозділах повинно бути закріпленоїх право на самостійну реалізацію; в) наявність самостійного розрахункового (поточного) рахунку в банку; г) ведення відокремленого бухгалтерського обліку та наявністьокремого балансу.
    До третьої групи можна віднести індивідуальні (сімейні) приватніпідприємства, тобто ті, організаційно-правова форма яких неприведена у відповідність з новим Цивільному кодексі України. Відповідно до п.5 ст.6
    Федерального закону «Про введення в дію частини першої
    Цивільного кодексу РФ », індивідуальні (сімейні) приватніпідприємства та підприємства, створені приватними та громадськимиорганізаціями на праві повного господарського відання, підлягають до
    1 липня 1999 перетворення у господарські товариства,суспільства, кооперативи або повинні бути ліквідовані.

    До вказаних підприємств до їх перетворення або ліквідаціїзастосовуються положення про унітарних підприємствах, заснованих на праві оперативного управління. При цьому необхідно зазначити, що якщонеобхідні зміни не будуть здійснені до зазначеного терміну, тодані підприємства підлягають примусовій ліквідації в судовомупорядку на вимогу податкового органу.
    Платниками ПДВ є також міжнародні об'єднання таіноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу та іншукомерційну діяльність на території РФ. Найбільш важливим моментом для віднесення іноземних організацій до платників податків з ПДВє ознака територіальності. Під здійсненням комерційноїдіяльності на території РФ слід розуміти місце реалізаціїтоварів, робіт, послуг (тобто місце виникнення об'єктаоподаткування).

    У теорії оподаткування виділяються категорії об'єкта податку таоподатковуваної бази. Об'єктом податку виступають юридичні факти,які обумовлюють обов'язок платника податків сплатити податок.
    Оподатковуваний база - це кількісне вираження об'єкта податку, вона виступає основою при обчисленні суми податку, що підлягаєвнесенню до бюджету. Стосовно ПДВ оподатковуваного базоює оподатковуваний оборот, склад і порядок обчислення якогодокладно регламентується Законом «Про ПДВ».

    Об'єктами оподаткування з ПДВ, відповідно до статті 3 Закону «Про
    ПДВ », виступають такі фактичні обставини:

    1) обороти по реалізації на території РФ товарів, виконанихробіт та наданих послуг;

    2) обороти по реалізації товарів (робіт, послуг) всерединіорганізації (підприємства) для власного споживання, в тому числіреалізація товарів власним працівникам, витрати по яких невідносяться на витрати виробництва і обігу;

    3) обороти по реалізації товарів (робіт, послуг) в обмін наінші товари (роботи, послуги);

    4) передачі безоплатно або з частковою оплатоютоварів (робіт, послуг) іншим організаціям (підприємствам) абофізичним особам, включаючи працівників підприємства;

    5) обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачузаставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання;

    6) товари, що ввозяться на територію РФ відповідно домитними режимами, встановленими митним законодавством РФ.
    Обороти з реалізації товарів належать до найбільш поширенимоб'єктів оподаткування. Підставою для виникнення об'єктаоподаткування ПДВ в даному випадку буде виступати територіальністьоподатковуваного обороту, оскільки він виникає тільки на території
    РФ. Як правило, об'єкт оподаткування прив'язаний до місця реалізаціїтовару, де відбувається перехід права власності, а приздійсненні зовнішньоекономічної діяльності - до місцяпоходження (відвантаження) товару.

    Визначення місця реалізації робіт, послуг є принциповим для визначення об'єкта оподаткування з ПДВ. Відповідно до Закону
    «Про ПДВ», можна виділити наступні правила визначення місцяреалізації робіт, послуг: визначення за місцем фактичного надання робіт, послуг: а) якщо роботи, послуги пов'язані з рухомим майном; б) якщо роботи, послуги надаються у сфері мистецтва,культури, освіти, фізичної культури чи спорту або в іншійаналогічній сфері.

    2) за місцем знаходження нерухомого майна, якщо роботи,послуги пов'язані з цим майном. До таких робіт, послуг, взокрема, належать будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні,реставраційні роботи, роботи з озеленення і т.п. за місцем економічної діяльності покупця робіт, послуг. Це правило застосовується до робіт і послуг з передачі ввласність або переуступки патентів, ліцензій, торгових марок,авторських прав або інших аналогічних прав; консультаційних,юридичних, бухгалтерських, інжинірингових, рекламних послуг, а такожпослуг з обробки інформації, з надання персоналу, заздачі в оренду рухомого майна (за винятком транспортнихтранспортних засобів підприємств) та інших аналогічних послуг. за місцем економічної діяльності виконавця робіт, послуг, якщоце не пов'язане ні з одним з перерахованих вище правил. Цеможе стосуватися, зокрема, до надання представницьких
    (секретарських) послуг, коли стороння організація здійснюєсекретарські послуги поза місцем діяльності замовника. за місцем реалізації основного зобов'язання, якщо робота, послуганосить обов'язковий характер, наприклад, якщо додатковою умовоюдо імпортної поставки обладнання є надання послуги знавчений?? ію персоналу покупця на території РФ. У цій ситуаціїмісце реалізації послуги з навчання визначається за місцем продажуосновного обладнання.

    Згідно ст.3 Закону «Про ПДВ», об'єктом оподаткування єобороти по реалізації товарів, робіт, послуг на території РФ.
    Отже, якщо місце реалізації робіт, послуг знаходиться замежами території РФ, то оподатковуваного обороту взагалі невиникає.

    II. Відповідно до Закону «Про ПДВ», обороти по реалізації товарів,робіт, послуг всередині підприємства для потреб власного споживання,витрати по яких не відносяться на витрати виробництва ізвернення, також підлягають оподаткуванню ПДВ. З аналізу даної нормивипливає, що існує два типи обороту товарів (робіт, послуг)усередині підприємства для потреб власного споживання: витрати пояким не відносяться на витрати виробництва та обігу і такзваний внутрішньозаводської оборот (витрати за яким відносяться навитрати). Відповідно перший внутрішній оборот підлягає обкладенню
    ПДВ, другий - не підлягає. У практиці господарської діяльностіпостійно мають місце випадки внутрішнього споживання товарів (робіт, послуг). При цьому їх можна умовно розділити на дві групи:споживання, пов'язане з діяльністю підприємства (наприклад,операції з демонтажу обладнання, виконаного власними силами) і соціальне споживання (утримання об'єктів невиробничоїсфери).

    Як було сказано раніше, оподатковуваний база (оподатковуваний оборот) є кількісним виразом об'єкта. Вона, зокрема, незбігається з об'єктом оподаткування з ПДВ. Оподатковуваний оборот, ввідміну від об'єкту, формується за спеціальними правилами. Цепов'язано зі специфікою російського ринку в перехідний період.

    Оподатковуваний база по ПДВ включає в себе наступніпоказники:

    1) оподатковуваний оборот з реалізації товарів, робіт, послуг вищесобівартості;

    2) оподатковуваний оборот, обчислений на основі спеціальних розрахунківз метою оподаткування (реалізація за цінами не вище фактичноїсобівартості, безоплатна передача коштів);

    3) оподатковуваного обороту, що виникає в майбутньому (авансиотримані);

    4) інших грошових коштів, якщо їх отримання пов'язане зрозрахунками з оплати товарів (перерахування в рахунок поповненняспецфондів тощо);оподатковуваного обороту за сумами штрафів за господарськими договорами.

    Розглянемо докладніше названі складові частини оподатковуваногообороту.

    1). Для визначення оподатковуваного обороту приймається вартістьреалізованих товарів, робіт, послуг, обчислена:

    -виходячи з вільних (ринкових) цін і тарифів без ПДВ;

    -виходячи з державних регульованих оптових цін і тарифівбез ПДВ;

    -виходячи з державних регульованих роздрібних цін і тарифів, що включають в себе ПДВ.

    При обчисленні оподатковуваного обороту по товарах, з якихстягуються акцизи, в нього включається сума акцизу.

    2). У деяких випадках, для того щоб визначити сумуоподатковуваного обороту по конкретному об'єкту, необхідно скластиспеціальний розрахунок. Відповідно до Закону «

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !